платформа електронної демократії
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт нормативно-правового акта «Про внесення змін до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» (далі – Порядок).
Зміни до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників розроблено робочою групою, склад якої затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2024 № 1043. Зазначені зміни внесені за підтримки ЮНЕСКО з метою забезпечення належного нормативного регулювання механізму підвищення кваліфікації.
Проєктом акта запропоновано усунути змістовні недоліки чинного Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Серед ключових змін – впровадження цифрових рішень для підвищення якості діяльності суб'єктів підвищення кваліфікації. Також передбачається розширення можливостей для професійного розвитку, зокрема, включення навчання за окремими освітніми компонентами та визнання супервізії і наставництва як форм підвищення кваліфікації. Додатково, проєкт уточнює статус суб'єктів підвищення кваліфікації, деталізує вимоги до змісту документів про підвищення кваліфікації. Крім того, проєкт передбачає можливість проходження підвищення кваліфікації для осіб, які є військовослужбовцями, прийнятими на посади вчителя, після їх звільнення з військової служби.
Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту нормативно-правового акта приймаються до 10 липня 2025 року включно.
Звіт про результати громадського обговорення буде оприлюднено на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України не пізніше ніж через два тижні після ухвалення рішення за результатами обговорення.
ЗМІНИ,
що вносяться до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників
1. Пункт 6 доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту:
«навчання за окремим освітнім компонентом (модулем, навчальною дисципліною тощо) освітньої програми закладу фахової передвищої, вищої, післядипломної освіти;»;
У зв’язку з цим абзаци п’ятий та шостий вважати відповідно абзацами шостим та сьомим.
2. Пункт 9 викласти в такій редакції:
«9. Суб’єктом підвищення кваліфікації є заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична особа чи фізична особа - підприємець, що здійснює освітню діяльність з підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників відповідно до цього Порядку.
Інформація про суб'єктів підвищення кваліфікації (крім нерезидентів України), їх програми підвищення кваліфікації та видані документи вноситься ними до державної інформаційно-комунікаційної системи підтримки організації, забезпечення та реалізації професійного розвитку педагогічних та/або науково-педагогічних працівників (далі - Платформа), положення про яку затверджує МОН.
Інформація про видані суб'єктами підвищення кваліфікації документи включає:
прізвище та ініціали (ініціал імені) педагогічного або науково-педагогічного працівника, який пройшов підвищення кваліфікації;
форму, вид, тему (напрям, найменування) підвищення кваліфікації та його обсяг (тривалість) в годинах або кредитах ЄКТС;
дату видачі та обліковий запис документа про підвищення кваліфікації;
часткові освітні та/або професійні кваліфікації, що присвоєні/присуджені за результатами проходження підвищення кваліфікації (у разі наявності).
Інформація про наявні у суб'єктів підвищення кваліфікації ліцензії на підвищення кваліфікації та/або акредитовані освітні програми, а також видані ними документи упродовж 5 робочих днів з дати їх видачі вноситься до Платформи відповідними суб'єктами підвищення кваліфікації або шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиною державною електронною базою з питань освіти та Платформою (у разі наявності технічної можливості).
Суб’єкт підвищення кваліфікації може організовувати підвищення кваліфікації за своїм місцезнаходженням та/або за місцем роботи педагогічних, науково-педагогічних працівників, за іншим місцем (місцями) та/або дистанційно, у тому числі з використанням технологій дистанційного навчання, якщо це передбачено договором та/або відповідною програмою підвищення кваліфікації.»;
3. У пункті 10:
«академічні, професійні можливості, у тому числі часткові освітні та/або професійні кваліфікації, що присвоюються/присуджуються за результатами проходження підвищення кваліфікації;»;
2) абзац шістнадцятий замінити новими абзацами такого змісту:
«Програма підвищення кваліфікації, розроблена на основі типової програми, має відповідати її структурі, а також визначати напрями, зміст, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/ набуватимуться, розподіл годин за видами діяльності відповідно до типової програми та визначати обсяг (тривалість) програми підвищення кваліфікації в обсязі не меншому ніж встановлено типовою програмою.
За результатами успішного проходження підвищення кваліфікації відповідно до програми підвищення кваліфікації, розробленої на основі типової програми, педагогічним, науково-педагогічним працівникам присвоюються/присуджуються часткові освітні та/або професійні кваліфікації, у разі якщо вони передбачені відповідною типовою програмою.».
4. Пункт 13 викласти в такій редакції:
«13. За результатами проходження підвищення кваліфікації педагогічним та науково-педагогічним працівникам видається документ про підвищення кваліфікації, технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку якого визначається відповідним суб’єктом підвищення кваліфікації.
У документі про підвищення кваліфікації повинні бути зазначені:
повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи – підприємця, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам;
тема (напрям, найменування), обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у годинах та/або кредитах ЄКТС;
прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) особи, яка підвищила кваліфікацію;
опис досягнутих результатів навчання;
присвоєні/присуджені часткові освітні та/або професійні кваліфікації (у разі наявності);
дата видачі та обліковий запис документа;
найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали (ініціал імені) особи, яка підписала документ від імені суб’єкта підвищення кваліфікації та її підпис.
Документи про підвищення кваліфікації (сертифікати, свідоцтва тощо), що були видані за результатами проходження підвищення кваліфікації у суб’єктів підвищення кваліфікації – нерезидентів України, можуть містити іншу інформацію, ніж визначено цим пунктом, та потребують визнання педагогічною (вченою) радою закладу освіти згідно з цим Порядком.
Достовірність виданих документів про підвищення кваліфікації (крім документів, виданих нерезидентами України) перевіряється засобами Платформи.
5. Абзац третій пункту 14 викласти в такій редакції:
«Педагогічні, науково-педагогічні працівники, які проходять військову службу під час дії воєнного стану, оголошеного в Україні або окремих її місцевостях, можуть проходити підвищення кваліфікації після їх звільнення з військової служби.»;
6. Пункт 15 виключити;
7. Абзац перший пункту 26 після слів «вищої освіти» доповнити словами «проходження супервізії, виконання обов’язків педагога-наставника під час організації педагогічної інтернатури)»;
8. Доповнити пунктом 31 такого змісту:
«31. Проходження супервізії педагогічним працівником, виконання обов’язків педагога-наставника під час організації педагогічної інтернатури відповідно до законодавства визнається педагогічною радою закладу освіти як підвищення кваліфікації.
Обсяг (тривалість) такого підвищення кваліфікації визначається відповідно до його фактичної тривалості в годинах, але не більше 30 годин або одного кредиту ЄКТС на рік.».