Обговорення проєкту Статуту Мереф'янської міської територіальної громади

ПРОЄКТ

Статут

Мереф’янської міської територіальної громади Харківського району Харківської області

ЗМІСТ

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

ПРЕАМБУЛА

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ОСОБЛИВОСТІ Й СИМВОЛІКА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 1. Загальна характеристика й особливості територіальної громади
Стаття 2. Статут територіальної громади

Стаття 3. Символіка територіальної громади й населених пунктів, що входять до територіальної громади

Стаття 4. Місцеві свята й пам’ятні дати
Стаття 5. Почесні відзнаки територіальної громади
 

РОЗДІЛ ІІ. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЖИТЕЛІВ

Стаття 6. Права жителів
Стаття 7. Обов’язки жителів
Стаття 8. Рівність та реалізація можливостей жителів

РОЗДІЛ ІІІ. ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ Й ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 9. Основні засади взаємодії органів і посадових осіб місцевого самоврядування з жителями
Стаття 10. Елементи системи місцевого самоврядування в територіальній громаді
Стаття 11. Територіальна громада
Стаття 12. Міська рада

Стаття 13. Міський голова

Стаття 14. Секретар Ради

Стаття 15. Постійні комісії Ради
Стаття 16. Депутат Ради

Стаття 17. Виконавчий комітет Ради

Стаття 18. Виконавчі органи Ради

Стаття 19. Староста

Стаття 20. Юридичні особи, що перебувають у комунальній власності територіальної громади

РОЗДІЛ ІV. ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 21. Органи самоорганізації населення

Стаття 22. Територія діяльності органів самоорганізації населення

Стаття 23. Компетенції і функції органів самоорганізації населення
Стаття 24. Строк повноважень органу самоорганізації населення і його персонального складу
Стаття 25. Прозорість діяльності та підзвітність органу самоорганізації населення

Стаття 26. Порядок утворення, діяльності та припинення органів самоорганізації населення

РОЗДІЛ V. ФОРМИ Й ПОРЯДОК УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

Стаття 27. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

Стаття 28. Місцевий референдум

Стаття 29. Загальні збори (конференція) жителів

Стаття 30. Місцева ініціатива
Стаття 31. Громадські слухання
Стаття 32. Звернення та електронні петиції

Стаття 33. Публічні консультації

Стаття 34. Участь жителів у консультативно-дорадчих органах, утворених при органах і посадових особах місцевого самоврядування

Стаття 35. Участь жителів в наглядових радах юридичних осіб, що перебувають в комунальній власності територіальної громади
Стаття 36. Участь жителів у плануванні й розподілі коштів місцевого бюджету

РОЗДІЛ VІ. УЧАСТЬ МОЛОДІ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

Стаття 37. Участь молоді в місцевому самоврядуванні
Стаття 38. Механізми участі молоді в місцевому самоврядуванні
Стаття 39. Молодіжна рада
Стаття 40. Роль Ради, її виконавчих органів і міського голови у сфері молодіжної політики
Стаття 41. Молодіжні центри і простори
Стаття 42. Підтримка обдарованої молоді
 

РОЗДІЛ VII. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОБ’ЄДНАННЯМИ ГРОМАДЯН ТА ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ
Стаття 43. Взаємовідносини органів і посадових осіб місцевого самоврядування з об’єднаннями громадян та іншими суб’єктами
Стаття 44. Взаємовідносини територіальної громади з іншими територіальними громадами
Стаття 45. Участь в асоційованих організаціях і міжнародна співпраця

РОЗДІЛ VIII. ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 46. Засади громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування
Стаття 47. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування
Стаття 48. Громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування

РОЗДІЛ ІХ. ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 49. Організація життя територіальної громади на засадах сталого розвитку

Стаття 50. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади
Стаття 51. Стратегія розвитку територіальної громади
Стаття 52. Реалізація завдань стратегічних документів з розвитку територіальної громади

Стаття 53. Цифрова демократія і цифрове врядування

Стаття 54. Порядок планування і розподілу коштів місцевого бюджету

Стаття 55. Планування публічних інвестиційних проєктів

Стаття 56. Охорона довкілля
Стаття 57. Загальні засади планування територій загального користування та участь жителів у цьому процесі
Стаття 58. Охорона культурної спадщини й інших цінних об’єктів територіальної громади
Стаття 59. Підтримка ветеранів війни

Стаття 60. Розвиток волонтерської діяльності
Стаття 61. Утвердження української національної і громадянської ідентичності
Стаття 62. Розвиток стійкості й соціальної згуртованості територіальної громади

Стаття 63. Розвиток науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва

Стаття 64. Застосування гендерно орієнтованого підходу під час планування розвитку територіальної громади

РОЗДІЛ Х. ПОРЯДОК ІНФОРМУВАННЯ ТА ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, А ТАКОЖ ДЕПУТАТІВ РАДИ, ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ
Стаття 65. Засади інформування територіальної громади про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів Ради
Стаття 66. Загальні засади звітування органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів Ради, перед територіальною громадою
Стаття 67. Звітування міського голови
Стаття 68. Звітування депутатів Ради

Стаття 69. Звітування виконавчих органів Ради

Стаття 70. Звітування старости

Стаття 71. Інформування і звітування про діяльність юридичних осіб, що перебувають у власності територіальної громади

РОЗДІЛ ХІ. ЗАСАДИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОРЯДОК ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Стаття 72. Засадничі положення відкритості та прозорості діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Стаття 73. Відкритість та прозорість пленарних засідань Ради, засідань постійних комісій і виконавчого комітету Ради
Стаття 74. Загальні вимоги до функціонування офіційного вебсайту Ради
Стаття 75. Інформація, що розміщується на офіційному вебсайті Ради
Стаття 76. Особливості оприлюднення проєктів актів та актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування, висновків і рекомендацій постійних комісій на офіційному вебсайті Ради

РОЗДІЛ ХІІ ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ ХІІІ ПЕРЕХІДНІ  ПОЛОЖЕННЯ

Додаток № 1. Положення про загальні збори (конференцію) жителів

Додаток № 2. Положення про місцеві ініціативи

Додаток № 3. Положення про громадські слухання

Додаток № 4. Порядок подання і розгляду електронних петицій.

Додаток № 5. Положення про публічні консультації
Додаток № 6. Положення про громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Мерефа

Територія міста була заселена здавна. Близько Мерефи виявлені стоянка епохи неоліту (IV тисячоліття до н.е.), поселення і могильник доби пізньої бронзи.

В урочищі Поділ (що примикає до заплави місцевої річки) виявлені залишки поселення салтівської культури (VIII-X ст.).

За однією з версій виникнення Мерефи, поселення заснували 1595 року козаки з берегів Дніпра, на річці Мерефі (довжина 25 верст) як хутір, який потім став відносно великою слободою. Достеменно відомо, що у 1655 році в Мерефі вже був великий храм, а це говорить про те, що поселення існувало не менше двох поколінь жителів, щоб за чисельністю і укладу знадобився храм. (Підстава сучасного Харкова відбулося на кілька років пізніше). Точно відомо, що вже в середині XVII століття саме Мерефа була укріпленим форпостом і бойовою базою українських козаків, які разом з полками Чугуєва та Ізюму контролювали північно-східні кордони Слобожанщини. Мерефа була сотенним містом Харківського полку і вважають, що тут народився кошовий отаман Запорізької Січі І. Д. Сірко.

У 1655 році побудована перша церква.

Мерефа страждала від частих татарських набігів. Найбільші з них відбулися у 1668, 1675, 1688, 1693, 1694 і 1711 рр. У 1693 році 15-тисячний татарський загін був наголову розбитий під Мерефою, проте в наступному, 1694 році, татари розорили Мерефу, Зміїв та інші населені пункти.

До 1780 року Мерефа була сотенним містом Харківського полку.

У 1765 році Мерефа стала центром однойменного комісарства Харківської провінції Слобідсько-Української губернії.

У 1779 р. це вже була велика «військова слобода». Населення, згідно з «Ведомостями, исъ какихъ именно городовъ и уездовъ Харьковское наместничество составлено и сколько было въ нихъ душъ на 1779 годъ», було 1170 «військових обивателів», 60 душ «власницьких підданих» (належали полковнику Куликівському, майору «Льєвіцкому», протоколісту Романовському) і 14 циган, всього 1244 людини (враховувалися тільки чоловіки; жінок не рахували, тому що вони не платили податків). Таким чином, Мерефа в тому році була третім за кількістю населення населеним пунктом Харківського повіту, поступаючись лише військовий слободі Деркачі (2387), казенному селищу Липці (1628) і дорівняючи Тишкам російським і черкаським (1244).

В середині XIX століття через Мерефу продовжена залізнична гілка у напряму Санкт-Петербург – Крим. Залізнична станція Мерефа стала вузловою станцією з розвилкою на Крим, Донбас, Миколаїв/Одесу та Київ (через Буди). Таким чином всі дороги зі столиці Російської імперії на південь стали проходити через Мерефу.

У 1840 році у Мерефу заходить промисловість – побудовано спиртовий завод, який існує на цьому ж місці і працює до цих пір.

У 1896 р. поміщик Борткевич, який став власником спиртзаводу, будує ще скляний завод, який працював аж до 2014 року включно. Кількість працюючих (ще в дореволюційні часи), доходило до півтори тисячі.

У 1911/1912 роках побудовано перше футбольне поле з системою дренажу. Це зробили бельгійці, які викупили склозавод в 1911 році. На цьому місці і зараз існує стадіон «Авангард» – біля вокзалу і поруч із заводом, цей стадіон є єдиним стадіоном в Харківській області, що залишилися з дореволюційних часів, який використовується за призначенням. У 1912 році відбувся перший футбольний матч за офіційними правилами міжнародної федерації на стандартному полі.

У 1930 році створено дослідне сільськогосподарське підприємство "Мерефа", на якому працювали провідні агрономи і селекціонери Харківського району (нині – селище Селекційне, що входить в територію Мерефи).

У 1932, 1933 роках Сухоярський ліс на околиці Мерефи став братською могилою для тисяч жертв Голодомору, оскільки на вузлову залізничну станцію Мерефи звозили вагонами трупи з усього південного напрямку жд гілки по Харківській області.

У 1938 році Мерефі присвоєно статус міста.

У 1945 році створено бджолостанцію і школу бджолярів, яка була протягом десятиліть однією з найавторитетніших в СРСР і провідних на Україні.

У 1952 році від Мерефи до Харкова запущено електричку.

У 1946-1959 роках збудовано: цегельний завод, меблеву фабрику, великий хлібозавод, "шовкостанцію" і стадіон в селищі Селекційне.

У 1970-х з Харкова на територію Мерефи переведено з Харкова Інститут баштанництва АН СРСР. Збудовано корпуси науково-дослідного інституту, інфраструктура селища Селекційне.

У 1965-1975 роках побудовані завод ЗБВ, завод залізничних опор, радіорелейний завод, взуттєва фабрика і Палац культури в селищі Селекційне.

Утківка

Селище Утківка виникло у другій половині XVIII ст. З 1765 року входило до складу Мереф’янського комісаріату, а потім – волості. Станом на 1785 рік у селищі налічувалося 24 двори. Поряд відбувалося будівництво першої двоколійної Курсько-Харківсько-Азовської залізничної дороги (нині – Лозівський напрям), яка остаточно була збудована у 1870 році. Ця чугунка, як називали її жителі, роз’єднала мереф’янські та утківські землі і з того часу стали вважати, що по ту сторону чугунки Мереф’янська слобода, а по цю – Утківська.

У 1917 році брат Василя Назаровича Каразіна – Іван заснував школу.

Незабаром в Утківці створили сільську раду, побудували клуб і магазин. Медичної установи на той час ще не було. Фельдшерсько-акушерський пункт для послуг населення відкрили у роки радянської влади, в 1936 році. Сільській раді підпорядкувалися села Верхня та Нижня Озеряни. За даними першого перепису населення 15 березня 1937 року, на території населених пунктів проживало 3577 чоловік.

Під час Другої світової війни окупація Утківки нацистськими загарбниками відбувалася двічі – 20 жовтня 1941 року та 9 березня 1943 року. Розбудова Утківки і сіл розпочалася у вересні 1943 року.

У 1958 році Утківці було присвоєно статус селища міського типу.

До 1968 року Утківка входила до складу Нововодолазького району, після 1968 року – до Харківського.

Селекційне

У 1858 році заборянський житель Легеза та зубашинський житель Кислий Матвій побудували собі будинки за річкою Мжа, де були землі не піщані, а прекрасні чорноземи. Так було засноване нове поселення, яке назвали хутором Легезівка (нині це селище Селекційне).

1918 рік –на місці майбутнього селища Селекційне будується сільськогосподарська комуна, з житловими будинками і господарськими спорудами.

1930 рік – Селекційному присвоєно статус селища.

1959 рік – побудовано стадіон, організовано футбольний клуб, з дитячо-юнацькими групами.

1974 рік – в Селекційне з Харкова переводиться Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України.

1977 рік – побудовано Будинок Культури «Овочівник», нині – Мереф’янський міський будинок культури.

Села Нижня та Верхня Озеряни

Села Верхня та Нижня Озеряни з’явилися всередині 60-х рр. XVII ст. Спочатку в них налічувалося лише 8-10 дворів. Будинки заселяли селяни, що утримували пасіку отця Феодора. Згодом села почали розростатися. Найбільш інтенсивне зростання відбулося після визволення територій від нацистських загарбників у 1943 році та у середині 50-х років.

Наприкінці ХVІ століття в селі Нижня Озеряна була знайдена ікона, яка на сьогоднішній день вважається покровителькою і заступницею всієї Лівобережної України – чудотворна ікона Божої Матері Озерянська. З часом на цьому місці було побудовано невеличку дерев’яну церкву. У той час у храмі Різдва Богородиці Мерефи служив ієрей Феодор, який доніс про ікону митрополиту Бєлгородському і Обоянському Феодосію. З його дозволу він побудував на місці явлення ікони Храм Різдва Іоанна Предтечі, з трапезною та братськими келіями. При храмі знаходився чоловічий монастир. Богослужіння в Храмі Різдва Іоанна Предтечі проводилося до 1935 року, потім його було закрито і зруйновано. На сьогоднішній день на цьому місці встановлено Поклонний Хрест.

Освіту діти здобували у церковно-приходській школі, у якій було відкрито лише три класи. У зв’язку з цим учні старших класів навчалися у Мереф’янській ЗОШ №1 та №2, а згодом, після завершення будівництва, – у Мереф’янській ЗОШ №4.

Лелюки

Відомостей про цей хутір до початку війни не має. У жовтні 1941 року Лелюки були окуповані нацистськими загарбниками. Під час запеклих боїв полягло більше 100 чоловік. Остаточно хутір був звільнений 11 вересня 1943 року.

У післявоєнний час Лелюки набули статус села. Чоловіки поверталися з фронту, розпочалося поступове відродження населеного пункту. З середини 70-х років ХХ століття до Лелюків прилягають землі Інституту овочівництва та баштанництва. На сьогоднішній день село налічує 45 будинків.

Кринички

Хутір Кринички виник в кінці ХVІІІ – на початку ХІХ століття і спочатку налічував 3-5 будинків. До війни на його території знаходився радгосп «Жовтень». Згодом він перестав діяти і землі були передані Утківському відгодівельному господарству. В той час велика кількість людей працювали на залізниці та на підприємствах міста Харкова. Школа була відсутня і діти здобували світу в Ватутінській ЗОШ. На території населеного пункту наявні клуб і фельдшерсько-акушерський пункт.

19 жовтня Кринички були окуповані німецькими військами, остаточне звільнення відбулося 11 вересня 1943 року.

Статус села Кринички отримали вже у повоєнний період, тоді ж і розпочалася розбудова села, особливо у кінці 50-х – на початку 60-х років ХХ сторіччя.

У 2007–2009 роках в Криничках побудували дорогу з твердим покриттям на вулицях Нагорній та Котляревського. У 2015 році розпочали відновлювати вуличне освітлення та розробляти проєкт на газифікацію.

Яковлівка

Село Яковлівка засноване 1773 року. На території села знаходиться Яковлівське скіфське городище. В 1920 році були проведені перші розкопки поселення стародавніх людей. Виходячи з висновків вчених, люди на цій землі мешкають близько трьох тисяч років. Як і по всій території Слобожанщини, в даній місцевості проживали скіфи та сармати, які судячи з археологічних знахідок, займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом.

У 1919 році в селі мешкало 558 осіб.

Село Яковлівка розташоване в межах водороздільного простору між річками Уди і Мжа, правими притоками р. Сіверський Донець. Загальна площа села на даний час складає 149,40 га. На території села знаходиться 385 індивідуальних садиб та три двоповерхових восьмиквартирних житлових будинки.

Центр громадського обслуговування історично склався в центральній частині села Яковлівка, тут розташована велика частина існуючих об'єктів громадського обслуговування. В селі Яковлівка знаходиться клуб на 300 місць, поштове відділення, 2 магазини, заклад освіти, дитячий садок, амбулаторія сімейної медицини на 35 відвідувачів. Діючих виробничих об’єктів на території села немає. В західній частині села знаходиться кладовище, поховання на якому на даний час майже призупинено.

На території сіл Яковлівки та Олександрівки розташовано три об’єкти історико-культурної спадщини та монументального мистецтва, які включені в державний реєстр пам’ятників історії і культури, як пам’ятники місцевого значення.

Скіфське городище 3-5 століття до нашої ери знаходиться за межами населеного пункту с. Яковлівка, виявлене у 1925 році, городище має охоронний знак №1351, наказ №61 від 25.01.1972 р.

Шість курганів 1-3 століття до нашої ери, які знаходяться за межами с. Олександрівка, на відстані близько одного кілометра у північному напрямку від села, були виявлені в 1977 році. Кургани мають охоронний знак №2359, наказ №161 від 18.04.1988 р.

Зовнішні зв’язки с. Яковлівка з населеними пунктами району здійснюється залізничним і автомобільним транспортом. На відстані двох кілометрів від села Яковлівка проходить автошлях регіонального значення МО3 «Харків-Сімферополь» I технічної категорії, який пов’язує село з містами Мерефою та Харковом. На захід від села, на відстані 5 км ,знаходиться залізнична станція Мерефа.

Олександрівка

Село Олександрівка знаходиться біля витоків безіменної річечки, яка через 3,5 км впадає в річку Мерефа (права притока). На річці споруджена загата. На відстані 2,5 км розташовані село Яковлівка і місто Мерефа. До села примикає кілька лісових масивів (дуб).

ПРЕАМБУЛА

Мереф'янська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування Мереф'янської міської територіальної громади Харківського району Харківської області,

констатуючи, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю,

усвідомлюючи свою відповідальність перед жителями Мереф'янської міської територіальної громади Харківського району Харківської області,

усвідомлюючи, що неможливо досягти розвитку й високої якості життя, якщо жителі не є частиною процесу ухвалення рішень, що їх стосуються,

зважаючи на те, що добре демократичне врядування базується на основі реалізації повноважень органів місцевого самоврядування в тісній співпраці з жителями з метою підвищення якості життя і розвитку територіальної громади, коли людина — у центрі всіх демократичних інститутів та процесів,

ураховуючи традиції, історичні, національно-культурні, соціально-економічні й інші особливості здійснення місцевого самоврядування в територіальній громаді,

керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Додатковим протоколом до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах місцевого органу влади, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» й іншими актами законодавства України,

затверджує цей Статут.

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ОСОБЛИВОСТІ Й СИМВОЛІКА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 1. Загальна характеристика й особливості територіальної громади

1. Мереф'янська міська територіальна громада Харківського району Харківської області (далі — територіальна громада) складається з жителів міста Мерефи, селищ Селекційне, Утківка, сіл Верхня Озеряна, Нижня Озеряна, Кринички, Лелюки, Олександрівка, Яковлівка.

2. Житель Мереф'янської міської територіальної громади — це громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання / перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває в місці позбавлення волі.

 3. Адміністративним центром територіальної громади є місто Мерефа.

4. Територія територіальної громади — територія, у межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Стаття 2. Статут територіальної громади

1. Статут Мереф'янської міської територіальної громади Харківського району Харківської області (далі — Статут) — це нормативно-правовий акт Мереф'янської міської ради (далі — Рада), що враховує історичні, національно-культурні, соціально-економічні й інші особливості здійснення місцевого самоврядування і забезпечує реалізацію прав жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення.

2. Статут є обов’язковим до виконання на території територіальної громади.

3. Інші акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування приймаються з дотриманням положень Статуту та на його виконання.

Стаття 3. Символіка територіальної громади й населених пунктів, що входять до територіальної громади

1. Територіальна громада може мати власну символіку, що відображає її історичні, культурні й інші особливості і традиції. Символіка територіальної громади є гуртувальним чинником, який поєднує спільні цінності й візуальні мотиви населених пунктів, що входять до територіальної громади.

2. Символіка територіальної громади може складатися з герба, прапора (хоругви), штандарта міського голови, гасла, урочистого музичного твору (гімну), логотипу тощо.

3. Символіка територіальної громади й населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, використовується разом з державною символікою і є обов’язковою для застосування органами і посадовими особами місцевого самоврядування під час проведення офіційних заходів, урочистих подій, свят і пам’ятних дат.

4. Окремий населений пункт, що входить до складу території територіальної громади, може мати свою власну символіку.

5. Зміст, опис і порядок використання символіки територіальної громади й населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, визначаються одним або декількома окремими положеннями, що затверджуються рішеннями Мереф'янської міської ради.

Проєкт рішення Ради про затвердження символіки територіальної громади чи населених пунктів, що входять до територіальної громади, обов’язково виноситься на публічні консультації одночасно у двох формах: електронні консультації і публічне обговорення.

Стаття 4. Місцеві свята й пам’ятні дати

1. День територіальної громади, дні населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, інші місцеві свята й пам’ятні дати встановлюються рішеннями Ради.

2. День територіальної громади, дні населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, святкують щорічно відповідно до традицій та усталених дат святкування.

3. День Мереф’янської міської територіальної громади святкується щороку в першу суботу  вересня.

Стаття 5. Почесні відзнаки територіальної громади

1. Рада встановлює почесні відзнаки територіальної громади (зокрема посмертно) для відзначення осіб, які зробили значний внесок у:

1. соціально-економічний розвиток територіальної громади, підвищення добробуту її жителів;
2. становлення і розбудову незалежної Української держави;
3. утвердження української національної свідомості, активну громадську, благодійну, волонтерську діяльність;
4. забезпечення законності, прав і свобод громадян;
5. розвиток науки, культури, мистецтва та спорту на національному і міжнародному рівні, примноження культурних, духовних надбань та інших цінностей.

            А також за:

1. мужність і відвагу;
2. інші заслуги перед територіальною громадою та Україною.

2. Почесні відзнаки територіальної громади, підстави й порядок нагородження визначаються положеннями, які затверджується рішеннями Ради.

РОЗДІЛ ІІ

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЖИТЕЛІВ

Стаття 6. Права жителів

1. Жителі мають право на участь у місцевому самоврядуванні, тобто, самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, а саме:

1) бути обраним на виборні посади вільно обирати і бути обраними до органів місцевого самоврядування;

2) подавати індивідуальні й колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, отримувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;

3) бути включеними у встановленому порядку до складу консультативно-дорадчих органів при органах і/або посадових особах місцевого самоврядування;

4) отримувати згідно з вимогами законодавства повну і достовірну інформацію про діяльність Ради, міського голови, виконавчих органів Ради й посадових осіб місцевого самоврядування у спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови й викладення у форматі легкого читання;

5) отримувати копії актів Ради, міського голови, виконавчих органів Ради й посадових осіб місцевого самоврядування у порядку, визначеному законодавством України;

6) здійснювати громадський контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади в порядку й у формах, встановлених законодавством України;

7) брати участь у створенні органів самоорганізації населення й у їхній діяльності;

8) брати участь у плануванні й розподілі коштів місцевого бюджету;

9) бути присутніми на пленарних засіданнях Ради, засіданнях її постійних депутатських комісій та виконавчого комітету в порядку, встановленому цим Статутом, регламентами Ради та Положеннями про постійні комісії Ради;

10) виступати на пленарному засіданні Ради, засіданні постійної комісії в порядку, встановленому Радою, на засіданні виконавчого комітету в порядку, встановленому виконавчим комітетом;

11) на особистий прийом депутатами Ради, Мереф'янським міським головою, іншими посадовими особами місцевого самоврядування відповідно до встановленого графіку;

12) ознайомлюватися з проєктами нормативно-правових актів посадових осіб місцевого самоврядування, а також проєктами рішень органів місцевого самоврядування;

13) входити до складу наглядових рад юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, у порядку й у спосіб, визначений законодавством і рішеннями Ради;

14) оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування в порядку, передбаченому чинним законодавством України, а також адміністративні акти в порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру»;

15) брати участь у реалізації форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення (зокрема, у місцевому референдумі, загальних зборах (конференції) жителів, громадських слуханнях, місцевій ініціативі та інших формах), визначених Конституцією України, законами України, цим Статутом, іншими рішеннями Ради;

16) користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією України й іншими нормативно-правовими актами України.

Стаття 7. Обов’язки жителів

1. Жителі зобов’язані:

1. поважати гідність кожної людини, сприяти забезпеченню рівності прав і свобод, утримуватися від будь-яких форм дискримінації;
2. шанобливо ставитися до традицій і звичаїв територіальної громади, її самобутності, історії та культури;
3. сприяти сталому розвитку територіальної громади, тобто балансу між задоволенням сучасних потреб жителів і захистом інтересів майбутніх поколінь, включно з їхньою потребою в безпечному і здоровому довкіллі;
4. шанобливо й ощадно ставитися до майна, коштів, природних ресурсів територіальної громади, а також до об’єктів спільної власності територіальних громад Харківського району Харківської області, розташованих у межах території територіальної громади;
5. поважати символіку територіальної громади й населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, і використовувати її тільки за призначенням;
6. реалізовувати свої права, свободи й законні інтереси з повагою до прав жителів та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах територіальної громади, до інтересів держави й територіальної громади;
7. сплачувати податки і збори;
8. дотримуватися Конституції і законів України, цього Статуту й інших актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 8. Рівність та реалізація можливостей жителів

1. Жителі, їхні життя і здоров’я, права та інтереси визнаються найвищою соціальною цінністю в територіальній громаді.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані служити інтересам територіальної громади та забезпечувати жителям реальну можливість реалізувати ïx права та інтереси.

3. Реалізація жителями своїх прав, свобод і законних інтересів не повинна призводити до порушення прав і свобод інших осіб, а також інтересів територіальної громади, суспільства чи держави загалом.

4. Органи і посадові особи місцевого самоврядування серед іншого забезпечують:

1. безперешкодний доступ до об’єктів фізичного оточення і транспорту;
2. можливість безперешкодного пересування в межах територіальної громади;
3. отримання рівних умов участі в усіх сферах суспільного життя;
4. отримання інформації в доступний спосіб;
5. надання якісних соціальних, освітніх, комунальних, транспортних, фінансових, правничих, безпекових, адміністративних послуг, а також послуг у сфері громадського здоров’я, охорони здоров’я, цивільного захисту;
6. рівні можливості для піклування про своє здоров’я, занять фізичною культурою і спортом;
7. рівні можливості для культурного, мистецького й/або креативного вираження, провадження культурної і творчої діяльності, доступу до культурних послуг, культурних цінностей, об’єктів культурної спадщини та інформації про них;
8. рівні можливості і вільного доступу до освіти, зокрема освіти протягом життя;
9. можливості у сфері зайнятості, а також провадження підприємницької діяльності.

РОЗДІЛ ІІІ

ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ Й ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 9. Основні засади взаємодії органів і посадових осіб місцевого самоврядування з жителями

1. Органи й посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з жителями на засадах:

1. згуртованості й рівності можливостей — рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування мають бути спрямовані на зміцнення єдності територіальної громади та забезпечення збалансованого розвитку всіх населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, з метою гарантування належної якості життя і рівних можливостей для всіх жителів;
2. відкритості й прозорості — інформація про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування є відкритою і перебуває у вільному доступі за винятком випадків, прямо передбачених законом;
3. зручності процедури — механізми, за допомогою яких жителі взаємодіють з органами і посадовими особами місцевого самоврядування, є простими і доступними для використання;
4. пріоритету прав та інтересів територіальної громади — діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється в інтересах територіальної громади, а будь-яка шкода, завдана посадовими особами місцевого самоврядування територіальній громаді, підлягає відшкодуванню;
5. ефективності — рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування розробляються чи ухвалюються так, щоб досягти найкращих результатів за мінімальних витрат ресурсів;
6. забезпечення економічного розвитку територіальної громади, створення сприятливих умов для розвитку промислово-виробничого сектору, підприємництва, надходження інвестицій в економіку територіальної громади як основи для підвищення рівня стандартів життя жителів і розвитку людського капіталу;
7. сталості — використання ресурсів територіальної громади має забезпечувати соціально, економічно і екологічно збалансований розвиток території територіальної громади, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасних і майбутніх поколінь;
8. екологічності — ухвалені рішення мають забезпечувати відсутність або мінімальний негативний вплив на довкілля;
9. системності — кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі й часі (стратегічне планування);
10. збереження архітектурної спадщини, культурних надбань поряд із надбаннями сучасності, формування естетичного зовнішнього вигляду територіальної громади;
11. єдності, толерантності та взаємоповаги;
12. безбар’єрності   — рішення органів і посадових осіб місцевого самоврядування повинні забезпечувати безперешкодний доступ усіх жителів до різних сфер життєдіяльності територіальної громади, а також до інформації та послуг;
13. підзвітності, підконтрольності та відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед жителями - органи та посадові особи місцевого самоврядування систематично інформують про свою діяльність, звітують перед громадою та несуть відповідальність за свою діяльність.

Стаття 10. Елементи системи місцевого самоврядування в територіальній громаді

1. Елементами системи місцевого самоврядування в Мереф'янській міській територіальній громаді Харківського району Харківської області є:

1. Мереф'янська міська територіальна громада Харківського району Харківської області як первинний суб’єкт місцевого самоврядування, основний носій його функцій і повноважень;
2. Мереф'янська міська рада;
3. Мереф'янський міський голова;
4. виконавчі органи Мереф'янської міської ради;
5. органи самоорганізації населення.

Стаття 11. Територіальна громада

1. Мереф'янська міська територіальна громада Харківського району Харківської області — це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах території територіальної громади.

Стаття 12. Міська рада

1. Мереф'янська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, що представляє Мереф'янську міську територіальну громаду Харківського району Харківської області і здійснює від її імені й у її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

2. Рада складається з депутатів, обраних жителями, які згідно з виборчим законодавством мають право голосу на виборах.

3. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесії Ради проводяться відкрито і транслюються в мережі «Інтернет» у порядку, передбаченому статтею 73 цього Статуту.

4. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні й інші акти у формі рішень, що розміщуються на офіційному вебсайті Ради, у порядку, передбаченому статтею 76 цього Статуту.

5. Жителі можуть брати участь у вирішенні Радою питань місцевого значення, використовуючи:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) місцева ініціатива;

3) громадські слухання;

4) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

5) електронні петиції;

6) публічні консультації;

7) консультативно-дорадчий орган, створений при Раді;

8) подання звернення;

9) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

 Стаття 13. Міський голова

1. Мереф'янський міський голова (далі - міський голова) є головною посадовою особою Мереф'янської міської територіальної громади Харківського району Харківської області. Міський голова головує на засіданнях Ради, очолює її виконавчий комітет.

            2. Міського голову обирають жителі, які згідно з виборчим законодавством мають право голосу на виборах.

 3. Міський голова видає в межах своїх повноважень розпорядження, які оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради в порядку, передбаченому статтею 76 цього Статуту.

4. Жителі можуть брати участь у вирішенні міським головою питань місцевого значення, використовуючи:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) подання звернення, зокрема на особистому прийомі;

3) громадські слухання;

4) публічні консультації;

5) консультативно-дорадчий орган, створений міським головою;

6) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

7) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

Стаття 14. Секретар Ради

1. Секретар Ради — це посадова особа місцевого самоврядування, що обирається Радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради в порядку, встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

2. Секретар Ради працює в Раді на постійній основі.

Стаття 15. Постійні та тимчасові контрольні комісії Ради

1. Постійні комісії Мереф'янської міської ради є органами Ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду й підготовки питань, які належать до її відання, а також здійснення контролю за виконанням рішень Ради та її виконавчого комітету.

2. Засідання постійних комісій Ради проводяться відкрито і транслюються в мережі «Інтернет» у порядку, передбаченому статтею 73 цього Статуту.

3. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки й рекомендації, що розміщуються на офіційному вебсайті Ради.

4. Тимчасові контрольні комісії Мереф'янської міської ради є органами Ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених Радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради.

Стаття 16. Депутат Ради

1. Депутат Мереф'янської міської ради представляє інтереси виборців свого виборчого округу, усієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради й утворюваних нею органів, несе обов’язки перед виборцями, Радою і її органами, виконує їхні доручення. Депутат, крім секретаря Ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій Ради.

2. Депутат має право:

1. офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, юридичних особах незалежно від форми власності з питань, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування відповідного рівня;
2. брати участь з правом дорадчого голосу в загальних зборах (конференції) жителів, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу;
3. порушувати перед органами та посадовими особами місцевого самоврядування, організаціями, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;

4) інші права, передбачені законами, регламентом та рішеннями Ради.

3. Депутат зобов’язаний:

1. брати участь у роботі Ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;
2. не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу Ради та її органів, про виконання планів і місцевих цільових програм, місцевого бюджету, рішень Ради і доручень виборців.
3. брати участь у загальних зборах (конференції) жителів (за їхнім запитом), громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень Ради та її органів і доручень виборців, а також у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території територіальної громади або виборчого округу;
4. визначити й оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших осіб;
5. вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, інших осіб, розглядати пропозиції, звернення, заяви та скарги фізичних і юридичних осіб, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.
6. не рідше одного разу на рік звітувати про свою роботу перед жителями під час проведення відкритої зустрічі у порядку, визначеному Статутом;
7. забезпечити жителям можливість комунікації з ним, а для цього оприлюднити на доступних для нього ресурсах інформацію про засоби зв’язку з ним (номер телефону, електронної пошти);
8. виконувати інші обов’язки, визначені законом і цим Статутом.

4. На виконання передбачених частиною третьою цієї статті обов’язків депутат Ради готує інформацію, що у встановленому порядку розміщується на офіційному вебсайті Ради, у приміщенні Ради й на інших ресурсах.

Стаття 17. Виконавчий комітет Ради

1. Виконавчий комітет Мереф'янської міської ради (далі - виконавчий комітет Ради) є її колегіальним виконавчим органом, який утворюється Радою на строк її повноважень.

2. Персональний склад виконавчого комітету затверджується Радою за пропозицією міського голови.

3. Виконавчий комітет Ради утворюється в складі: міського голови, його заступників, секретаря Ради, керуючого справами виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь, інших виконавчих органів Ради, представників громадськості й інших осіб.

4. Очолює виконавчий комітет міський голова.

5. Засідання виконавчого комітету проводяться відкрито у порядку, передбаченому статтею 73 цього Статуту.

6. Виконавчий комітет Ради ухвалює рішення, що розміщуються на офіційному вебсайті Ради, у порядку, передбаченому статтею 76 цього Статуту.

7. Жителі можуть брати участь у вирішенні виконавчим комітетом Ради питань місцевого значення, використовуючи:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) громадські слухання;

3) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

4) електронні петиції;

5) консультативно-дорадчі органи;

6) публічні консультації;

7) подання звернення;

8) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

Стаття 18. Виконавчі органи Ради

1. Виконавчими органами Мереф'янської міської ради (далі - виконавчі органи Ради) є відділи, управління, департаменти й інші створені Радою виконавчі органи.

2. Виконавчі органи Ради підконтрольні й підзвітні Раді, підпорядковані її виконавчому комітету, міському голові.

3. Жителі можуть брати участь у вирішенні виконавчими органами Ради питань місцевого значення, використовуючи:

1) загальні збори (конференція) жителів;

2) громадські слухання;

3) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

4) публічні консультації, які проводять відповідні виконавчі органи;

5) електронні петиції;

6) консультативно-дорадчий орган, створений при відповідних виконавчих органах Ради;

7) подання звернення, зокрема на особистому прийомі, який веде керівник виконавчого органу;

8) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

Стаття 19. Староста

1. Рада на строк своїх повноважень затверджує старосту в старостинському окрузі в порядку, визначеному законом. Після припинення повноважень міської ради староста продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження нових старост у порядку, встановленому цим Законом.

2. У здійсненні наданих повноважень староста є відповідальним і підзвітним Раді й підконтрольним міському голові.

3. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі в спосіб, що дає жителям старостинського округу змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції. Порядок звітування старости визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом і Положенням про старосту.

            4. Жителі можуть брати участь у процесі вирішення старостою питань місцевого значення, використовуючи:

1) подання звернення, зокрема на особистому прийомі;

2) громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

3) інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

Стаття 20. Юридичні особи, що перебувають у комунальній власності територіальної громади

1. Для забезпечення життєдіяльності територіальної громади й надання важливих послуг, які сприяють підвищенню якості життя жителів, Рада створює юридичні особи, що перебувають у комунальній власності територіальної громади.

2. Жителі можуть бути членами наглядової ради юридичної особи, що перебуває в комунальній власності територіальної громади.

3. Публічна інформація про діяльність юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню і наданню за запитами згідно з Законом України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами, цим Статутом та іншими рішеннями Ради, розміщується на офіційному вебсайті Ради або на вебсайтах цих юридичних осіб.

РОЗДІЛ IV

ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 21. Органи самоорганізації населення

1. Щоб створити умови для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, задовольнити їхні соціальні, культурні, побутові й інші потреби через сприяння в наданні їм відповідних послуг, а також щоб уможливити участь жителів у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території територіальної громади й місцевих програм, у територіальній громаді можуть створюватися органи самоорганізації населення.

2. Органами самоорганізації населення є комітети: сільські, селищні, вуличні, квартальні, мікрорайоні, будинкові, районі в місті й інші органи самоорганізації населення.

3. Органи самоорганізації населення створюються за ініціативою жителів на підставі рішення Ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення. З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до Ради звертаються збори (конференція) жителів за місцем проживання, якщо в них брала участь (було представлено) щонайменше половина жителів відповідної території, які мають право голосу.

4. Брати участь у зборах (конференціях) жителів за місцем проживання з питань створення, діяльності або припинення органу самоорганізації населення, обирати й бути обраними до його складу можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній частині території територіальної громади, досягли на день проведення зборів (конференції) вісімнадцятирічного віку й не визнані судом недієздатними.

5. Фінансовою основою діяльності органів самоорганізації населення, зареєстрованих як юридичні особи, є кошти бюджету територіальної громади, які передані їм Радою для здійснення повноважень, добровільні внески фізичних і юридичних осіб, інші надходження, не заборонені законодавством, а також власні кошти, які формуються добровільними внесками фізичних і юридичних осіб та інших надходжень, не заборонених законодавством України.

6. Матеріальною основою діяльності органів самоорганізації населення є власне майно і майно, передане їм Радою в порядку, передбаченому законом.

Органи самоорганізації населення, зареєстровані як юридичні особи, можуть набувати права власності на майно, передане їм у власність чи набуте у власність на підставах, не заборонених законом, мати речові права на чуже майно, а також користуватися майном чи управляти ним відповідно до укладених договорів.

7. Рада, її виконавчі органи й посадові особи сприяють створенню і діяльності органів самоорганізації населення на території територіальної громади.

Стаття 22. Територія діяльності органів самоорганізації населення

1. Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою.

2. Територія діяльності органу самоорганізації населення визначається рішенням Ради про надання дозволу на створення відповідного органу самоорганізації населення з урахуванням рішення зборів (конференції) жителів за місцем проживання.

3. Межі території діяльності органів самоорганізації населення визначаються так, щоби вони не перетиналися з межами території діяльності іншого органу самоорганізації населення того самого територіального рівня.

4. Органи самоорганізації населення різних територіальних рівнів, що діють на одній території, можуть під час реалізації своїх повноважень укладати між собою двосторонні або багатосторонні договори щодо узгодження своїх дій.

Стаття 23. Компетенції і функції органів самоорганізації населення

1. Під час надання дозволу на створення органу самоорганізації населення Рада наділяє його повноваженнями. Коли Рада ухвалює таке рішення, вона має врахувати рішення зборів (конференції) жителів за місцем проживання. Перелік повноважень, якими під час надання дозволу на створення може наділятися орган самоорганізації населення, визначає Рада в межах переліку, передбаченого законом. Рада передає органу самоорганізації населення відповідні кошти, а також матеріально-технічні й інші ресурси, необхідні для реалізації ним повноважень, а також контролює їх виконання.

2. Рада за власною ініціативою або за ініціативою органу самоорганізації населення та за згодою зборів (конференції) жителів на території його діяльності може наділяти орган самоорганізації населення іншими повноваженнями, які належать до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів Ради, з одночасною передачею органу самоорганізації населення додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень, контролює їх виконання.

3. Орган самоорганізації населення може бути позбавлений повноважень, які належать до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів Ради, у випадках і в порядку, визначених законодавством.

Стаття 24. Строк повноважень органу самоорганізації населення і його персонального складу

1. Орган самоорганізації населення створюється на необмежений строк. Рішення Ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення не припиняється із завершенням терміну повноважень відповідного скликання Ради.

2. Персональний склад органу самоорганізації населення обирається на строк, визначений Положенням про орган самоорганізації населення, але не може перевищувати п’ять років. Термін повноважень персонального складу органу самоорганізації населення обчислюється з дня його обрання.

Стаття 25. Прозорість діяльності та підзвітність органу самоорганізації населення

1. Орган самоорганізації населення веде діяльність відкрито, інформує жителів про своє місцезнаходження, час роботи і прийом громадян.

2. Орган самоорганізації населення не рідше одного разу на рік звітує про свою діяльність на зборах (конференції) жителів за місцем проживання, які проживають на території діяльності органу самоорганізації населення.

3. Жителі території, на якій веде діяльність орган самоорганізації населення, мають право ознайомлюватися з його рішеннями й отримувати засвідчені секретарем цього органу копії рішень, що їх ухвалив орган самоорганізації населення.

4. У частині виконання повноважень, дотримання Положення про орган самоорганізації населення і використання переданих Радою коштів та майна орган самоорганізації населення підзвітний і підконтрольний Раді.

Стаття 26. Порядок утворення, діяльності та припинення органів самоорганізації населення

1. Порядок утворення, діяльності та припинення органів самоорганізації населення визначається Законом України «Про органи самоорганізації населення», іншими нормативно-правовими актами, а також рішеннями Ради.

РОЗДІЛ V

ФОРМИ Й ПОРЯДОК УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

Стаття 27. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

1. Формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

1. місцевий референдум;
2. загальні збори (конференція) жителів;
3. місцева ініціатива;
4. громадські слухання;
5. публічні консультації;
6. участь жителів у консультативно-дорадчих органах, утворених при органі чи посадовій особі місцевого самоврядування;
7. участь жителів у наглядових радах юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади;
8. участь жителів у плануванні й розподілі коштів місцевого бюджету;
9.  громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;
10.  інші форми участі, що не суперечать закону й передбачені рішеннями Ради.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування можуть запроваджувати інші форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, що не суперечать закону.

3. Участь жителів у вирішенні питань місцевого значення може здійснюватися безпосередньо й/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, якщо інше не передбачено законом.

4. Можливість використання жителями певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією, законами України, цим Статутом і рішеннями Ради.

Стаття 28. Місцевий референдум

1. Організація і порядок проведення місцевого референдуму визначається виключно законом України.

Стаття 29. Загальні збори (конференція) жителів

1. Загальні збори (конференція) жителів є формою участі жителів у вирішенні питань місцевого значення.

2. Загальні збори (конференція) жителів — це зібрання жителів усієї території територіальної громади або певної її частини (у межах міста, одного чи кількох сіл, селищ, мікрорайону, кварталу, вулиці, майдану, площі, бульвару, проспекту, шосе, шляху, провулка, узвозу, проїзду, будинку) для обговорення проблем і ухвалення рішень з питань місцевого значення відповідно до території, на якій вони відбуваються.

3. Предметом загальних зборів (конференції) жителів можуть бути будь-які питання місцевого значення.

4. Ініціатором загальних зборів (конференції) жителів може бути:

5. Загальні збори (конференція) жителів можуть проводитися в змішаному форматі, який поєднує безпосередню участь (присутність учасників у приміщенні, де проводяться загальні збори (конференція) жителів) і дистанційну участь (перебування учасників поза межами приміщення) - приєднання в режимі відеоконференції (Zoom, Microsoft Teams, Google Meet тощо).

6. Право голосу на загальних зборах (конференції) жителів мають жителі території, на якій вони проводяться, яким виповнилося 18 років.

7. Рада розглядає рішення загальних зборів (конференції) жителів на наступній черговій сесії з обов’язковим запрошенням осіб, уповноважених загальними зборами (конференцією) жителів, з правом на виступ. За результатами розгляду рішень загальних зборів (конференції) жителів Рада приймає рішення.

8. Рішення загальних зборів (конференції) жителів враховуються органами місцевого самоврядування у їхній діяльності лише щодо території проведення загальних зборів (конференції) жителів.

9. Порядок ініціювання, організації, проведення загальних зборів (конференції) жителів визначається Положенням про загальні збори (конференцію) жителів, згідно з додатком № 1).

Стаття 30. Місцева ініціатива

1. Місцева ініціатива — це форма участі жителів у вирішенні питань місцевого значення шляхом ініціювання розгляду Радою будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування. Це можливість для жителів самостійно внести проєкт рішення чи питання на розгляд сесії Ради.

2. Місцева ініціатива розглядається на наступній черговій сесії Ради з обов’язковим запрошенням членів ініціативної групи з правом на виступ. Рада розглядає місцеву ініціативу відповідно до регламенту Ради, що визначає порядок підготовки й розгляду питань порядку денного на сесії Ради.

3. За результатами розгляду місцевої ініціативи Рада ухвалює рішення.

4. Порядок ініціювання, організації збору підписів і внесення місцевої ініціативи на розгляд Ради визначається Положенням про місцеві ініціативи, згідно з додатком № 2.

Стаття 31. Громадські слухання

1. Жителі мають право проводити громадські слухання — зустрічатися для обговорення питань з депутатами міської Ради й посадовими особами місцевого самоврядування і заслуховувати зазначених осіб, порушувати питання та вносити пропозиції щодо вирішення питань місцевого значення.

2. Ініціатором громадських слухань може бути:

3. Предметом громадських слухань можуть бути будь-які питання місцевого значення, віднесені до повноважень органів місцевого самоврядування.

4. Проведення громадських слухань є обов’язковим щодо:

1) прийняття і внесення змін до Статуту;

2) проєктів програмних документів (концепцій, програм, стратегій, планів), крім стратегічного плану розвитку територіальної громади та змін до нього;

3) проєкту бюджету місцевого самоврядування;

4) інших питань, визначених законом або Статутом.

5. Громадські слухання можуть проводитися в змішаному форматі, який поєднує безпосередню участь (присутність учасників у приміщенні, де проводяться загальні збори (конференція) жителів) і дистанційну участь (перебування учасників поза межами приміщення) - приєднання в режимі відеоконференції (Zoom, Microsoft Teams, Google Meet тощо).

6. Пропозиції громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду з ухваленням відповідного рішення органами і посадовими особами місцевого самоврядування, до компетенції яких належить порушене питання протягом 30 календарних днів з дня проведення громадських слухань.

7. Розгляд Радою, її виконавчим комітетом пропозицій громадських слухань, здійснюється відповідно до закону й регламенту Ради, регламенту виконавчого комітету, що визначають порядок підготовки і розгляду питань порядку денного на сесії Ради, виконавчого комітету. Протокол громадських слухань долучається до супровідної документації проєкту рішення Ради, виконавчого комітету з питання, яке обговорювалося на громадських слуханнях, і надається для ознайомлення депутатам Ради, членам виконавчого комітету.

8. Рішення, прийняте за результатами розгляду пропозицій громадських слухань, підлягає оприлюдненню із зазначенням обґрунтування для врахування пропозиції чи вмотивованої відмови.

9. Проводити громадські слухання в цифровому (онлайн) форматі, за допомогою мережі «Інтернет», дозволяється лише у випадку неможливості їх проведення на відкритій зустрічі та відповідно до окремого порядку, визначеного рішенням Ради.

10. Порядок ініціювання, організації, проведення громадських слухань визначається положенням про громадські слухання, згідно з додатком № 3.

Стаття 32. Звернення та електронні петиції

1. Порядок звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, визначається законами й рішеннями Ради.
2. Громадяни можуть звернутися до органів місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт Ради або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції щодо будь-якого питання місцевого значення.
3. Електронна петиція, розглядається у порядку, встановленому цією статтею та положенням про електронні петиції за умови збору на її підтримку не менш як 150 підписів громадян протягом не більше 90 календарних днів з дня оприлюднення петиції.
4. Електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до закону.
5. Електронну петицію розглядає той орган місцевого самоврядування, якому вона адресована її автором (ініціатором). Органи місцевого самоврядування розглядають електронну петицію з обов’язковим запрошенням автора (ініціатора) електронної петиції з правом на виступ.
6. Рада розглядає електронну петицію, яка їй адресована, відповідно до закону, цього Статуту, регламенту Ради, що визначають порядок підготовки й розгляду питань порядку денного на сесії Ради. Електронна петиція з інформацією про кількість підписів на її підтримку долучається до супровідної документації проєкту рішення Ради й надається для ознайомлення депутатам Ради.
7. Виконавчі органи Ради, яким адресована електронна петиція, розглядають електронну петицію з ухваленням відповідного рішення не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.
8. Порядок подання і розгляду електронних петицій до Ради та її виконавчих органів визначається законом, цим Статутом, регламентом Ради, регламентом виконавчого комітету Ради й Порядком подання та розгляду електронних петицій, згідно з додатком №4.

Стаття 33. Публічні консультації

1. Жителі мають право брати участь у публічних консультаціях, які проводить Рада чи її виконавчі органи, шляхом внесення пропозицій щодо вирішення питань місцевого значення.

2. Публічна консультація — етап постановки проблеми, вирішення питання місцевого значення, під час якого Рада чи її виконавчі органи збирають, опрацьовують пропозиції заінтересованих сторін щодо предмета публічної консультації та оприлюднюють результати аналізу таких пропозицій.

3. Предмет публічної консультації — питання, що виникло в процесі здійснення місцевого самоврядування (зокрема на етапі постановки проблеми, обрання одного з альтернативних варіантів розв’язання проблеми, підготовки проєкту акта), щодо якого Рада чи її виконавчі органи пропонують заінтересованим сторонам надати свої пропозиції під час публічних консультацій.

4. Взяти участь у публічних консультаціях і подати пропозиції можуть заінтересовані сторони, зокрема громадяни України, громадські об’єднання, професійні спілки і їх об’єднання, творчі спілки і їх об’єднання, благодійні й релігійні організації, асоціації органів місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, непідприємницькі товариства, суб’єкти господарювання, їх об’єднання, організації роботодавців, їх об’єднання, саморегулівні організації, на які вплине ухвалення рішення, інші особи, прав, свобод, інтересів чи обов’язків яких стосується рішення, а також інші особи, які виявили бажання взяти участь у публічних консультаціях.

5. Публічні консультації проводяться у формі: електронних консультацій, адресних консультацій, публічного обговорення.

6. Публічні консультації можуть проводитися одночасно в різних формах. Форму публічних консультацій, якщо інше не визначено законодавством і цим Статутом, обирає Рада та її виконавчі органи з урахуванням зручності для заінтересованих сторін часу, місця, формату, умов участі в консультаціях, ступеню впливу проблемного питання або проєкту акта.

7. Електронні консультації є обов’язковою формою проведення публічних консультацій щодо всіх проєктів нормативно-правових актів, які ухвалюються органами і посадовими особами місцевого самоврядування.

8. Рада чи її виконавчий орган додатково до електронних консультацій проводить публічне обговорення, якщо обговорюваний проєкт нормативно-правового акта:

1) стосується делегування повноважень органів місцевого самоврядування;

2) передбачає надання пільг, переваг чи встановлення обмежень для окремих суб’єктів господарювання;

3) стосується стратегічного плану розвитку територіальної громади і змін до нього;

4) стосується символіки територіальної громади;

5) впливає на стан довкілля на території територіальної громади;

6) визначає критерії, відповідно до яких обов’язково утворюються наглядові ради в юридичних особах, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, й у господарських товариствах, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді;

7) потребує такого обговорення в інших випадках за рішенням Ради чи її виконавчих органів.

9. Для публічних консультацій використовується офіційний вебсайт Ради, а також, за потреби, інші онлайн-сервіси, що визначені рішенням Ради.

10. Порядок організації, проведення і врахування результатів публічних консультацій Радою та її виконавчими органами визначається законом та цим Статутом, зокрема Положенням про публічні консультації, згідно з додатком № 5.

Стаття 34. Участь жителів у консультативно-дорадчих органах, утворених при органах і посадових особах місцевого самоврядування

1. Жителі, інститути громадянського суспільства, які здійснюють свою діяльність на території території територіальної громади, можуть входити до складу й/або брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів (у разі їх утворення) при органах і/або посадових особах місцевого самоврядування з метою підготовки пропозицій щодо вдосконалення їхньої роботи, участі в розробленні проєктів актів, розв’язання інших питань, віднесених до повноважень зазначених органів і/або посадових осіб.

2. До складу консультативно-дорадчих органах можуть входити посадові особи місцевого самоврядування і представники експертних середовищ, наукових кіл, бізнесу, профільних громадських об’єднань, міжнародних організацій, медіа.

3. Засідання консультативно-дорадчих органів можуть проводитися в режимі відеоконференції.

4. За ініціативою жителів, інститутів громадянського суспільства, органи й посадові особи місцевого самоврядування створюють тематичні ради.

5. Завдання, склад та організація роботи консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування визначається рішенням органу чи посадовою особою, при якому він утворений. Інформація щодо порядку денного, дати, місця та часу проведення засідання консультативно-дорадчого органу, а також рішення, прийняті за підсумками засідання, розміщуються на офіційному веб-сайті Ради.

Стаття 35. Участь жителів у наглядових радах юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади

1. Жителі мають право брати участь у роботі наглядових рад юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, з метою забезпечення прозорості й ефективності їхньої роботи, здійснення контролю за ухваленням рішень щодо діяльності цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, брати участь в управлінні її діяльністю.

2. Порядок участі у відповідних наглядових радах визначається нормами відповідного законодавства України й рішеннями Ради.

Стаття 36. Участь жителів у плануванні й розподілі коштів місцевого бюджету

1. Жителі мають право брати участь у плануванні й розподілі коштів місцевого бюджету шляхом внесення відповідних пропозицій. Органи місцевого самоврядування сприяють залученню жителів до процесу складання, розгляду, виконання місцевого бюджету і звітування про його виконання.

2. Форми й порядок внесення пропозицій жителями щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету визначаються рішенням Ради або Статутом територіальної громади.

3. Жителі можуть вносити пропозиції щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету безпосередньо й/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у таких формах участі у вирішенні питань місцевого значення:

1) під час проведення громадських слухань (зокрема, щорічно міська рада ініціює громадські слухання проекту бюджету);

2) у порядку місцевої ініціативи;

3) у формі електронної петиції;

4) на загальних зборах (конференції) жителів;

5) участь у роботі в консультаційно-дорадчих органах;

6) під час проведення публічних консультацій;

7) подання проєкту та голосування в рамках громадського бюджету територіальної громади;

8) у межах бюджетного регламенту;

9) тощо.

4. Рада та її виконавчі органи беруть до уваги пропозиції жителів щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету.

5. Громадський бюджет територіальної громади (далі — громадський бюджет) є однією з форм участі жителів у розподілі коштів місцевого бюджету, метою якої є стимулювання громадської активності, реалізація ініціатив жителів спрямованих на задоволення їхніх потреб. Громадський бюджет реалізується шляхом проведення конкурсу, який фінансується коштом місцевого бюджету. Під час конкурсу жителі готують і подають проєкти, які спрямовані на покращення життя територіальної громади, а також голосують за них. Проєкти жителів, що стали переможцями за результатами голосування, реалізують органи місцевого самоврядування спільно з авторами проєктів.

Така форма участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення дає жителям змогу безпосередньо впливати на розподіл коштів місцевого бюджету через ухвалення рішень щодо фінансування певних ініціатив територіальної громади.

Порядок проведення конкурсу визначається окремим Положенням, яке ухвалюється рішенням Ради.

6. Шкільний громадський бюджет є однією з форм участі жителів у розподілі коштів місцевого бюджету з метою створення додаткових умов для якісної неформальної освіти учнів закладів загальної середньої освіти, самореалізації і розвитку потенціалу учнівської молоді, їх участі в суспільному житті територіальної громади й розподілі коштів місцевого бюджету. Шкільний громадський бюджет реалізується шляхом проведення конкурсу на рівні закладу загальної середньої освіти, під час якого учні готують і подають проєкти, спрямовані на покращення освітнього процесу й позашкільного часу на базі закладу освіти, а також голосують за них. Проєкти-переможці реалізуються за участю їхніх авторів.

Порядок проведення шкільного громадського бюджету визначається окремим Положенням, яке ухвалюється рішенням Ради.

РОЗДІЛ VІ

УЧАСТЬ МОЛОДІ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

Стаття 37. Участь молоді в місцевому самоврядуванні

1. Молодь - молоді особи - особи віком від 14 до 35 років включно, які є громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

2. Основними завданнями органів місцевого самоврядування в реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні є:

1) створення умов для залучення молоді до громадського, соціально-економічного, культурного життя територіальної громади, популяризація ролі й важливості участі молоді в процесі ухвалення рішень;

2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;

3) формування громадянської, національної і культурної ідентичності української молоді;

4) сприяння інституційному розвитку молодіжних і дитячих громадських об’єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі в процесі соціалізації молоді;

5) розвиток молодіжної інфраструктури,

6) розвиток громадянської освіти дітей і молоді для всіх суспільних груп, зокрема осіб з інвалідністю.

3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування визначають форми та порядок залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

4. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати й долучатися до форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як-от місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі й/або посадовій особі місцевого самоврядування, електронні петиції і в інших формах участі, що не суперечать закону.

5. Участь молоді у вирішенні питань місцевого значення забезпечується залученням і розглядом їхніх пропозиції під час прийняття актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Органи й посадові особи місцевого самоврядування інформують молодь про результати розгляду порушеного ними питання або наданих пропозицій та отримує роз’яснення щодо можливості їх врахування.

6. Залучення молоді до вирішення питань місцевого значення здійснюється через такі форми, як студентське й учнівське самоврядування, залучення молоді до участі в плануванні та розподілі коштів бюджету територіальної громади, молодіжні центри й простори, шкільний громадський бюджет, залучення до реалізації проєктів, спрямованих на розвиток територіальної громади, тощо.

Стаття 38. Механізми участі молоді в місцевому самоврядуванні

1. Участь молоді в місцевому самоврядуванні забезпечується розглядом позиції молоді під час прийняття актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також залученням молоді до реалізації ухвалених рішень.

2. Механізми й інструменти участі молоді в місцевому самоврядуванні:

1) інформування про рішення та дії органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Ради, через медіа, соціальні мережі й за допомогою інших доступних засобів і методів комунікації (у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 74 цього Статуту);

2) проведення консультацій, зокрема електронних, іншими заінтересованими сторонами, проведення опитувань молоді тощо;

3) налагодження діалогу з молоддю за допомогою підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних рад, призначення радників з питань молоді, проведення громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб’єктів молодіжної роботи під час розгляду питань, що їх стосуються, і молодіжної політики;

4) забезпечення представництва молоді в складі консультативно-дорадчих органів, що утворюються при органах і посадових особах місцевого самоврядування з питань, що їх стосуються, і молодіжної політики

5) інші механізми й інструменти участі молоді в місцевому самоврядування, передбачені законодавством та рішеннями Ради.

3. Міський голова й керівники виконавчих органів Ради можуть призначати радника з питань молоді на громадських чи інших засадах.

Стаття 39. Молодіжна рада

1. Молодіжна рада — це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що може утворюватися при органах і посадових особах місцевого самоврядування задля залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

2. Орган, при якому утворюється молодіжна рада, затверджує положення про молодіжну раду і здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності.

3. Молодіжна рада:

1) сприяє реалізації права молоді на участь у життєдіяльності територіальної громади;

2) надає органам і посадовим особам місцевого самоврядування пропозиції щодо організації консультацій з молоддю;

3) надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань, що стосуються молоді, і вправі ініціювати розгляд питань Радою, її виконавчими органами та Мереф'янським міським головою;

4) розробляє спільно з молодіжними, дитячими громадськими об’єднаннями й іншими суб’єктами, що здійснюють молодіжну роботу, пропозиції щодо пріоритетів розвитку у сфері молодіжної політики;

5) здійснює моніторинг і оцінку ефективності розвитку у сфері молодіжної політики;

6) бере участь у розробленні проєктів нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток у сфері молодіжної політики;

7) вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді;

8) виконує інші завдання, визначені положенням про молодіжну раду.

4. Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості та звітує перед громадськістю про свою діяльність відповідно до затвердженого Положення.

Стаття 40. Роль Ради, її виконавчих органів і міського голови у сфері молодіжної політики

1. Рада, її виконавчі органи й міський голова в межах своїх повноважень:

1) розробляють і реалізують місцеву цільову програму щодо підтримки й розвитку молоді та молодіжної політики з урахуванням положень Національної молодіжної стратегії, місцевих потреб і запитів молоді, оцінюють ефективність їх реалізації;

2) передбачають у профільній програмі щодо підтримки і розвитку молоді й молодіжної політики підготовку та підвищення кваліфікації молодіжних працівників;

3) забезпечують формування, оптимізацію і розвиток молодіжної інфраструктури;

4) сприяють створенню і діяльності молодіжних центрів, забезпечують діяльність молодіжних центрів комунальної форми власності, інших установ, що забезпечують соціальний захист, самореалізацію та розвиток потенціалу молоді;

5) надають усебічну підтримку установам та організаціям, що опікуються підготовкою і підвищенням кваліфікації молодіжних працівників, членів молодіжних та дитячих громадських об’єднань;

6) сприяють діяльності молодіжних і дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи;

7) сприяють створенню молодіжних рад, інших консультативно-дорадчих і робочих органів для забезпечення участі молоді в розвитку молодіжної політики, розв’язують інші питання, що стосуються молоді;

8) розробляють місцеві фінансово-кредитні механізми забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей і молодих осіб;

9) можуть надавати гранти (фізичним особам, фізичним особам - підприємцям, юридичним особам, що здійснюють молодіжну роботу), ініціювати встановлення премій, стипендій, інших заохочувальних відзнак для відзначення, підтримки, самореалізації молоді та розвитку її потенціалу;

10) здійснюють інші повноваження, визначені законом.

 Стаття 41. Молодіжні центри і простори

1. На території територіальної громади можуть створюватися молодіжні центри й простори. Вони утворюються і діють з метою забезпечення рівного доступу молоді, зокрема з маломобільних груп населення, до послуг, що надаються молодіжними центрами, а також задля раціонального й ефективного використання ресурсів, впорядкування і розвитку мережі місцевих молодіжних центрів та просторів, загальної координації їхньої діяльності, розвитку й підтримки молодіжних ініціатив.

2. Молодіжні центри комунальної форми власності можуть утворюватися і діяти на базі закладів освіти, культури, спортивного профілю, охорони здоров’я, соціального захисту тощо.

3. Молодіжна робота здійснюється з урахуванням специфіки роботи закладу й може включати надання послуг з неформальної освіти, культурного розвитку, донесення до дітей і молоді інформації про необхідність збереження здоров’я, популяризації здорового способу життя, проведення активного та змістовного дозвілля, розвитку вуличних культур.

4. Молодіжні центри сприяють соціальному й індивідуальному розвитку дітей і молоді на засадах залучення до ухвалення рішень та інтеграції в життя територіальної громади, забезпечують розвиток громадянської та неформальної освіти, запроваджують інші форми змістовного дозвілля дітей і молоді, здійснюють методичне та інформаційне забезпечення діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань й інших суб’єктів молодіжної роботи.

5. Порядок функціонування молодіжного простору визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організовано молодіжний простір, і відповідно до прийнятих стандартів роботи молодіжних просторів.

Стаття 42. Підтримка обдарованої молоді

1. Обдарованій молоді Рада та її виконавчі органи надає всебічну підтримку з метою реалізації соціально значущих проєктів у соціальній і гуманітарній сферах у порядку, визначеному законодавством. А також сприяє проведенню регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, наукових конференцій тощо, щоб виявити, підтримати й поширити творчі досягнення молоді.

2. Рада та її виконавчі органи можуть встановлювати для молоді спеціальні гранти, стипендії, стажування в органах місцевого самоврядування тощо.

 РОЗДІЛ VIII

ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 46. Засади громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування ґрунтується на Конституції України й інших нормативно-правових актах законодавства України, Європейській хартії місцевого самоврядування, цьому Статуті та рішеннях Ради, її виконавчих органів, розпоряджень міського голови.

2. Громадський контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів жителів.

3. Громадський контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на основі принципів:

1) відкритості й прозорості;

2) пріоритетності прав людини й громадянина;

3) законності;

4) добровільності в здійсненні громадського контролю;

5) неупередженості, об’єктивності, достовірності й повноти інформації;

6) сприяння досягненню балансу приватних і публічних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;

7) сприяння недопущенню перешкоджання здійсненню законного громадського контролю;

8) професійності й компетентності учасників громадського контролю;

9) взаємодії жителів та органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 47. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Громадський контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється шляхом:

1) отримання інформації, що оприлюднюється і надається за запитами органами місцевого самоврядування в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», іншими законами, Статутом і рішеннями Ради;

2) участі жителів у звітуваннях міського голови, депутатів Ради, виконавчих органів Ради, старости про їхню роботу згідно з вимогами законодавства України;

3) участі жителів у роботі консультативно-дорадчих органів при органах і/або посадових особах місцевого самоврядування;

4) громадського оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

5) використання інших форм, не заборонених законодавством України.

Стаття 48. Громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Громадське оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування (далі — громадське оцінювання) є формою громадського контролю, що передбачає проведення його ініціатором аналізу діяльності відповідних органів і посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій.

2. Предметом громадського оцінювання є діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, пов’язана зі здійсненням ними своїх повноважень, ухваленням та виконанням рішень.

3. Ініціатором громадського оцінювання може бути:

1) громадське об’єднання;

2) професійна спілка (об’єднання професійних спілок);

3) творча спілка;

4) організація роботодавців (об’єднання організацій роботодавців);

5) благодійна організація;

6) орган самоорганізації населення.

4. Ініціатор громадського оцінювання готує висновки і пропозиції щодо його предмету й подає його на ім’я міського голови в тримісячний строк з дня початку проведення громадського оцінювання.

5. Висновки й пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, розглядаються Радою і виконавчим комітетом Ради відповідно до їхніх повноважень. Висновки й пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, має розглянути виконавчий комітет Ради за участю його ініціаторів протягом 30-ти робочих днів з дня їх надходження, а Радою — на наступній черговій сесії Ради.

6. За наслідками розгляду висновків і пропозицій, підготовлених за результатами громадського оцінювання, Рада й/або виконавчий комітет Ради ухвалює рішення.

7. Інформація (документи, матеріали, оголошення, проєкти й акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування, протоколи тощо), пов’язана з ініціюванням, підготовкою, організацією, проведенням громадського оцінювання, а також розглядом пропозицій і висновків, підготовлених за результатами громадського оцінювання, розміщується на офіційному вебсайті Ради.

8. Порядок проведення громадського оцінювання діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Положення про громадське оцінювання, згідно з додатком №6.

РОЗДІЛ ІХ

ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 49. Організація життя територіальної громади на засадах сталого розвитку

1. Життя територіальної громади організовують органи й посадові особи місцевого самоврядування на засадах сталого розвитку відповідно до законодавства України та цього Статуту.

2. Реалізація засад сталого розвитку територіальної громади здійснюють органи й посадові особи місцевого самоврядування, для чого вони приймають і виконують визначені цим Статутом і законодавством програмні (стратегічні) документи з розвитку територіальної громади, а також контролюють виконання цих документів і встановлених ними цілей.

3. Діяльність щодо реалізації засад сталого розвитку спрямовується на реалізацію таких завдань:

1) збереження і відтворення довкілля, зведення до мінімуму людського впливу на нього, підвищення рівня адаптації до зміни клімату, захист, збереження, відновлення і формування екосистем, водних ресурсів, водно-болотних угідь, природних оселищ та біорозмаїття;

2) забезпечення соціально, економічно, культурно й екологічно збалансованого розвитку населених пунктів територіальної громади;

3) створення повноцінного життєвого середовища для сучасного покоління з урахуванням інтересів наступних поколінь;

4) удосконалення соціальної, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури з урахуванням принципів безбар’єрності;

5) своєчасне оповіщення про надзвичайні ситуації, ужиття заходів для зниження та регулювання ризиків природних і техногенних лих, систематичне технічне обслуговування й оновлення інфраструктури з урахуванням потреб осіб з різним рівнем комунікативних можливостей;

6) збереження і розвиток культурної та природної спадщини з залученням приватного сектора;

7) раціональне використання, відтворення і примноження місцевих матеріальних ресурсів, стале місцеве економічне зростання, створення робочих місць, розвиток туризму, рекреації, місцевої культури й виробництво місцевої продукції;

8) запровадження енергоефективних, екологічно чистих і дружніх до довкілля технологій у всіх сферах життєдіяльності територіальної громади;

9) згуртування жителів (представників різних суспільних груп), ухвалення рішень з їх максимальним залученням і підтримкою;

10) забезпечення безбар’єрності в громадських просторах, отримання публічної інформації і наданні публічних послуг;

11) забезпечення безбар’єрності й сталої мобільності з пріоритезацією засобів пересування за наведеним порядком: пішохідний рух, рух немеханічним і легким персональним транспортом, рух громадським транспортом, рух механічним транспортним засобом;

12) створення, озеленення і належне утримання відкритих, доступних, екологічно чистих, обладнаних територій загального користування;

13) забезпечення громадської безпеки й правопорядку в усіх сферах життя територіальної громади, безперешкодного доступу до громадських місць, громадських просторів, природних об’єктів і територій, лісів та водних об’єктів;

14) доступність публічних послуг для жителів (комунальні послуги, транспорт, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист, адміністративні послуги).

Стаття 50. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади

1. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади є системою взаємопов’язаних документів, яка включає:

1) стратегію розвитку територіальної громади;

2) містобудівну документацію;

3) інші документи з планування розвитку територіальної громади.

2. Звіт про виконання стратегічних документів щороку оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради.

3. Затверджені стратегічні документи, строки яких виходять за межі терміну повноважень Ради відповідного скликання, зберігають чинність до закінчення їхніх строків і є обов’язковими до виконання для Ради всіх наступних скликань.

4. Розроблення стратегічних документів з розвитку територіальної громади відбувається із залученням громадськості у формах, визначених законом і Статутом, починаючи з етапу формування завдання на розроблення цих документів або внесення змін до них.

Стаття 51. Стратегія розвитку територіальної громади

1. Стратегія розвитку територіальної громади (далі  — Стратегія) — це документ стратегічного планування, що визначає стратегічні й оперативні цілі та завдання для сталого розвитку територіальної громади, який розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної регіональної стратегії розвитку з урахуванням положень Закону України «Про засади державної регіональної політики».

2. План заходів з реалізації Стратегії розвитку територіальної громади — це документ реалізації державної регіональної політики, що визначає на середньостроковий період (3–4 роки) заходи, проєкти, місцеві програми розвитку відповідно до завдань, визначених у Стратегії, з визначенням відповідальних виконавців, строків виконання, обсягів і джерел фінансування й індикаторів результативності їх виконання.

3. Стратегія здійснюється на основі плану заходів з її реалізації, що затверджуються Радою, і відображається у відповідних місцевих цільових програмах та місцевому бюджеті на відповідні роки.

4. Для забезпечення публічності і прозорості підготовки проєкту Стратегії та Плану заходів обов’язково виносяться на публічні консультації одночасно у двох формах: електронні консультації і публічне обговорення.

5. За секторальними напрямами Стратегія визначає концептуальні моделі організації надання публічних послуг відповідної сфери й довгострокові плани розбудови таких моделей.

6. Стратегія розробляється на термін не менше ніж сім років. Для секторальних напрямів у Стратегії та документах, розроблених на її виконання, визначаються річні, трирічні й десятирічні цілі.

7. Розроблення проектів Стратегії розвитку територіальної громади, місцевих цільових програм здійснюється із застосуванням гендерних підходів,  вимоги до яких визначаються законодавчими актами України, а також Положенням, що затверджується Радою.

8. З метою застосування гендерних підходів до процесу розробки проектів стратегій розвитку, місцевих цільових програм можуть залучатися представники громадських об’єднань, що працюють у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та/або репрезентують різні групи жінок і чоловіків, ініціативних груп, а також міжнародні та незалежні національні експерти, у тому числі такі, співпраця з якими здійснюється у рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги.

Стаття 52. Реалізація завдань стратегічних документів з розвитку територіальної громади

1. Система заходів органів і посадових осіб місцевого самоврядування щодо реалізації завдань стратегічних документів з розвитку територіальної громади визначається в програмах соціально-економічного й культурного розвитку територіальної громади.

2. Виконання завдань, що вказані в стратегічних документах з розвитку територіальної громади, визначається в містобудівній документації територіальної громади.

3. Комплексний план просторового розвитку території територіальної громади та генеральний план населених пунктів (разом з планом зонування території) розробляються за результатами конкурсу, який проводиться на замовлення виконавчого органу Ради, відповідно до закону.

4. Проєкти містобудівної документації територіальної громади (комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральні плани населених пунктів (разом з планом зонування території), детальний план території) підлягають громадському обговоренню з жителями згідно з Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

5. Програми соціально-економічного й культурного розвитку територіальної громади формуються на основі й відповідно до цілей і завдань, визначених у стратегічних документах з розвитку територіальної громади та містобудівної документації.

Стаття 53. Цифрова демократія і цифрове врядування

1. Для забезпечення безбар’єрності, сталого розвитку, сприятливих умов проживання, запровадження демократичних процедур і ефективного врядування в територіальній громаді органи й посадові особи місцевого самоврядування сприяють застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій цифрової демократії та врядування.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування використовують у своїй діяльності й/або прагнуть інтегрувати такі механізми цифрової демократії та цифрового врядування:

1) електронний запис на прийом до посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів Ради;

2) особистий прийом посадовими особами місцевого самоврядування в дистанційному форматі (з використанням вебдоступної платформи);

3) електронний документообіг і бухгалтерський облік;

4) електронні реєстри й бази відкритих даних територіальної громади, доступ до державних реєстрів і баз даних;

5) геоінформаційні системи: кадастрові карти, GIS-системи, інтерактивні карти проблем територіальної громади й інше;

6) платформи цифрової / електронної демократії для використання електронних петицій, електронного голосування / опитування, публічних консультацій, громадського бюджету, шкільного громадського бюджету й інших інструментів громадської участі;

7) чат-бот, мобільний додаток, для скарг на проблеми, що потребують оперативного розв’язання;

8) платформа відкритого бюджету територіальної громади для оприлюднення інформації про доходи й витрати місцевого бюджету в зручній формі для жителів;

9) єдина система реєстрації проєктів актів та актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

10) онлайн-трансляції та архів відеозаписів засідань колегіальних органів місцевого самоврядування;

11) мобільні застосунки територіальної громади;

12) електронні черги в ЦНАПах, закладах дошкільної, загальної середньої освіти, закладах охорони здоров’я;

13) електроннийпортал місцевих послуг (реєстрація місця проживання, отримання довідок і дозволів);

14) електронні сервіси для бізнесу — отримання дозволів, погоджень тощо;

15) цифрові транспортні системи для контролю за рухом місцевого транспорту, електронних квитків у транспорті;

16) цифрова освіта: електронні щоденники, онлайн-платформи для навчання;

17) електронна система обліку документів розпорядника інформації;

18) інші механізми цифрової демократії.

3. Участь жителів у вирішенні питань місцевого значення, що потребують особистої присутності, може здійснюватися зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Органи місцевого самоврядування сприяють можливості залучення жителів до таких заходів також дистанційно, у форматі відеоконференції на вебдоступній платформі. Особливості використання дистанційного формату для певних форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, включно зі способом ідентифікації жителів, визначаються рішеннями Ради.

Стаття 54. Порядок планування і розподілу коштів місцевого бюджету

1. Рада під час планування і розподілу коштів місцевого бюджету дотримується принципів справедливості, рівномірності й неупередженості в розподілі бюджетних коштів на загальносуспільні потреби територіальної громади та враховує необхідність забезпечення потреб усіх жителів, зокрема маломобільних та інших вразливих груп населення, і гідних умов їхнього проживання.

2. Щороку Рада збирає пропозиції жителів щодо планування і розподілу коштів місцевого бюджету й бере їх до уваги в електронній та письмовій формі у порядку визначеному бюджетному регламенті.

3. Міський голова раз на рік ініціює, зокрема, проведення громадських слухань щодо проєкту місцевого бюджету з метою гармонійного розвитку всієї території територіальної громади. Такі громадські слухання проводяться відповідно до положення про громадські слухання, визначені цим Статутом (додаток № 3).

4. Головний розпорядник бюджетних коштів місцевого бюджету та інші учасники бюджетного процесу враховують гендерні аспекти у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм керуючись законодавчими актами України з питань застосування гендерно-орієнтованого підходу в бюджетному процесі, а також актами Ради.

5. З метою впровадження та застосування гендерно-орієнтованого підходу у бюджетному процесі Радою можуть залучатися міжнародні та незалежні національні експерти, у тому числі такі, співпраця з якими здійснюється у рамках реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, у встановленому законодавством порядку.

6. Для запровадження сталих процесів з планування і розподілу бюджетних коштів у територіальній громаді Рада окремим рішенням ухвалює бюджетний регламент. У такому випадку Рада розміщує бюджетний календар на кожен рік на офіційному вебсайті Ради з метою інформування громадськості про перебіг бюджетного процесу, завдяки чому жителі зможуть долучитися до розроблення бюджету на наступний рік.

Стаття 55. Планування публічних інвестиційних проєктів

1. Публічні інвестиційні проєкти й програми публічних інвестицій плануються на місцевому рівні згідно з цілями й завданнями, визначеними у відповідних документах стратегічного планування.

Стаття 56. Охорона довкілля

1. Територіальна громада під час планування свого розвитку, здійснення будівництва, реконструкції об’єктів і надання дозволів на будівництво дотримується принципу найменшого негативного впливу на довкілля.

2. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, а також жителі, мають організовувати суспільне і власне життя, максимально зберігаючи екосистеми, що склались на території територіальної громаді.

3. Створення зелених насаджень на території територіальної громади, збереження довкілля, зокрема річок, озер, боліт, питних джерел, є пріоритетним для територіальної громади.

4. Використання перероблених відходів та елементів обладнання, що замінюється для інших цілей жителями і юридичними особами, є природнім прагненням зменшити використання невідновлювальних ресурсів.

5. Розвиток виробництв на території територіальної громади базується на використанні низьковуглецевих технологій.

6. Діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування з охорони довкілля і розв’язання екологічних проблем територіальної громади спрямовується на захист довкілля через підготовку й реалізацію місцевих екологічних програм з метою забезпечити сприятливі екологічні умови для проживання, праці й відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом довкілля.

7. Рада затверджує місцеві екологічні програми задля покращення екологічного стану території територіальної громади, включає екологічні розділи до документів з планування її розвитку та розв’язує питання виділення бюджетного фінансування на охорону довкілля.

8. Рада і її виконавчі органи забезпечують реалізацію екологічної політики України й екологічних прав жителів у межах території територіальної громади, а також інформують жителів про стан довкілля через офіційний вебсайт Ради, дошки оголошень і в інші способи.

Стаття 57. Загальні засади планування територій загального користування та участь жителів у цьому процесі

1. Території загального користування створюються з метою забезпечення жителів можливостями для відпочинку, реалізації комунікативного потенціалу, задоволення соціальних і суспільних потреб, сталого й гармонійного розвитку територій.

До території загального користування належать:

1) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури й відпочинку, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні й інші), рекреаційні зони, сади, сквери й майданчики;

2) пам’ятки культурної та історичної спадщини;

3) майдани, площі, бульвари, проспекти;

4) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні й велосипедні доріжки;

5) пляжі;

6) кладовища;

7) інші території загального користування.

2. Територія загального користування створюється за такими принципами:

1) забезпечення безбар’єрності, доступності, безпечності, чистоти, естетичності, багатофункціональності й комфортності;

2) урахування потреб різних соціальних груп населення і заінтересованих осіб;

3) пріоритетність пішохідного руху;

4) результатом створення території загального користування має бути забезпечення реалізації його комунікативної, інтеграційної, суспільної та інших пов’язаних функцій;

5) залучення заінтересованих осіб до процесу планування територій загального користування на етапі підготовки завдань на проєктування, конкурсу або затвердження обсягів робіт під час капітального ремонту територій загального користування шляхом проведення публічних консультацій;

6) передбачення можливості розміщення і ведення підприємницької діяльності у визначених проєктом місцях із відповідною інфраструктурою;

7) забезпечення прозорої, відкритої, публічної і підзвітної роботи під час планування, ремонту, будівництва й реконструкції території загального користування, зокрема, оприлюднення всіх пов’язаних документів на офіційному вебсайті Ради.

3. Жителі мають право брати участь у плануванні територій загального користування через різні форми громадської участі й подання пропозицій чи зауважень. Порядок участі жителів у плануванні територій загального користування може визначатися окремим Положенням, яке приймається рішенням Ради.

Стаття 58. Охорона культурної спадщини й інших цінних об’єктів територіальної громади

1. Діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування з охорони культурної спадщини спрямовується на захист об’єктів культурної спадщини через підготовку й реалізацію цільових проєктів і програм з метою збереження об’єктів культурної спадщини, а також формування системи контролю за станом об’єктів культурної спадщини.

2. Рада затверджує цільові програми збереження об’єктів культурної спадщини, розв’язує питання фінансування з охорони об’єктів культурної спадщини.

3. Рада не менше одного разу на рік розглядає на своєму пленарному засіданні питання щодо збереження об’єктів культурної спадщини на території територіальної громади та контролю за виконанням запланованих заходів.

4. Фінансування заходів з охорони культурної спадщини територіальної громади здійснюється як коштом державного й місцевого бюджетів, так і коштом осіб, які набули право власності або отримали в користування пам’ятку (її частину), а також коштом благодійних внесків і пожертвувань та інших, не заборонених законодавством України, джерел.

Стаття 59. Підтримка ветеранів війни

1. Органи й посадові особи місцевого самоврядування в межах здійснення своїх повноважень сприяють наданню підтримки й забезпеченню добробуту ветеранів війни, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, членів сімей осіб, які захоплені в полон або які набули статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, постраждалих учасників Революції Гідності та членів сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України (далі — ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України).

2. З метою забезпечення гідного життя, шани й поваги в територіальній громаді до ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України органи й посадові особи місцевого самоврядування:

1) забезпечують реалізацію державної ветеранської політики;

2) сприяють забезпеченню ветеранів, членів їхніх сімей, а також членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, медичними послугами відповідно до затверджених державних програм;

3) затверджують місцеві програми у сфері підтримки ветеранів і за згодою беруть участь у розробленні й виконанні державних і регіональних програм у цій сфері;

4) забезпечують можливість доступу ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України до ветеранських просторів, центрів психологічної та фізкультурно-спортивної реабілітації в територіальних громадах;

5) здійснюють моніторинг потреб ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України у визначеному ними порядку;

6) забезпечують пристосування житла до потреб ветеранів з інвалідністю в разі такої потреби в порядку, встановленому законодавством, і в межах наявних коштів;

7) забезпечують ведення обліку, впорядкування і збереження військових поховань та встановлення імен невідомих воїнів;

8) беруть участь у реалізації програмних документів державної ветеранської політики;

9) сприяють формуванню в територіальній громаді культури поваги, вдячності за службу, подвиг і жертовність ветеранів;

10) організовують заходи із залучення ветеранів до формування української національної та громадянської ідентичності в територіальних громадах;

11) підтримують ветеранські громадські об’єднання;

12) здійснюють інші повноваження, визначені законодавством.

3. Взаємодія органів місцевого самоврядування з ветеранськими об’єднаннями, громадськими організаціями, благодійними фондами й іншими зацікавленими сторонами здійснюється через створення і роботу консультативно-дорадчих органів при органах та посадових особах місцевого самоврядування.

4. Питання, що стосуються ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, підлягають розгляду органами та посадовими особами місцевого самоврядування з урахуванням пропозицій консультативно-дорадчих органів і представників ветеранських організацій.

5. Рада щороку до 1 березня оприлюднює звіт про реалізацію заходів, спрямованих на підтримку ветеранів, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, із зазначенням обсягів фінансування і досягнутих результатів.

Стаття 60. Розвиток волонтерської діяльності

1. Розвиток волонтерства збільшує соціальний капітал територіальної громади через самоорганізацію жителів, соціальну активність і включеність у розвиток територіальної громади.

2. Задля забезпечення стабільного розвитку волонтерства в територіальній громаді органи й посадові особи місцевого самоврядування сприяють:

1. популяризації і зростанню включеності жителів у волонтерську діяльність та активізацію їхньої залученості в суспільно значущі сфери життя територіальної громади;
2. залученню волонтерів до діяльності виконавчих органів Ради, юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, і виконанню місцевих цільових програм;
3. створенню сприятливих умов для розвитку волонтерства, підвищення рівня самоорганізації жителів;
4. інституційному розвитку організацій і установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів через проведення освітніх та інших заходів.

3. Заходи підтримки сприяння розвитку волонтерської діяльності в територіальній громаді можуть визначатися місцевою цільовою програмою.

Стаття 61. Утвердження української національної і громадянської ідентичності

1. До повноважень органів і посадових осіб місцевого самоврядування у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної і громадянської ідентичності;

2) розроблення, затвердження й реалізація місцевої програми у сфері утвердження української національної і громадянської ідентичності;

3) забезпечення формування, оптимізації й розвитку інфраструктури з утвердження української національної і громадянської ідентичності;

4) сприяння створенню та діяльності закладів сфери утвердження української національної і громадянської ідентичності, забезпечення діяльності таких закладів, що належать до комунальної форми власності;

5) сприяння підготовці й підвищенню кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної і громадянської ідентичності;

6) сприяння реалізації проєктів у сфері утвердження української національної і громадянської ідентичності на території територіальної громади;

7) створення умов для залучення жителів до ухвалення рішень з питань утвердження української національної і громадянської ідентичності;

8) інші повноваження, визначені законом.

2. Рада та її виконавчі органи створюють та забезпечують роботу координаційної ради з питань утвердження української національної і громадянської ідентичності.

Стаття 62. Розвиток стійкості й соціальної згуртованості територіальної громади

1. Стійкість територіальної громади — це здатність своєчасно ідентифікувати загрози, виявляти вразливості й оцінювати ризики для безпеки функціонування територіальної громади, запобігати або мінімізувати їх негативні впливи, ефективно реагувати та швидко й повномасштабно відновлюватися після виникнення загроз або настання надзвичайних і кризових ситуацій усіх видів, включно з загрозами гібридного типу, але не обмежуючись ними.

2. Задля забезпечення стійкості територіальної громади органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють:

1) адаптації суспільних систем та інститутів до криз і різких змін середовища (ухвалення рішень, моделі й алгоритми взаємодії, протоколи реагування в суспільстві);

2) активізації і мобілізації громадян та інститутів для виконання різних гуманітарних, соціальних і безпекових завдань у співпраці;

3) формуванню й розвитку моделі співпраці між владою, бізнесом і громадянським суспільством, яка сприятиме підвищенню рівня міжсекторальної довіри і закладе можливості для адаптації, трансформації викликів і впровадження інноваційних підходів.

3. Соціальна згуртованість територіальної громади — це здатність реагувати на кризи на підставі спільних цінностей громади і спроможність впоратися з економічними, соціальними, політичними чи екологічними стресами (позитивними чи негативними) і впливати на них. Соціальна згуртованість є цінністю й одним із ключових чинників сталого розвитку, стійкості, безпеки, демократичного управління, привабливості, інтегрованості територіальної громади й пiдвищення якостi життя її жителів.

4. Задля забезпечення соціальної згуртованості територіальної громади органи й посадові особи місцевого самоврядування сприяють:

1) розвитку комунікацій через формування доступної інфраструктури, електронних інструментів участі, поінформованості й компетенції жителів, наявності публічних консультацій і громадського контролю, практикам дорадчої демократії, зокрема проведенню громадських асамблей;

2) розвитку відчуття приналежності через формування в територіальній громаді розуміння цінностей залучення до процесів формування й ухвалення рішень шляхом консультацій, інформування, учасницьких практик;

3) розвитку громадянської солідарності через формування цінностей щодо довіри всередині територіальної громади для співпраці та реагування на виклики й ризики;

4) формуванню спільного образу майбутнього (спільної візії територіальної громади) — залучення жителів до формування спільного образу майбутнього територіальної громади та спільного бачення ідентичності територіальної громади;

5) розвитку соцiального капiталу через iнiцiативи, що стимулюють мiжособистiсну довiру, спiвпрацю, вiдчуття причетностi до життя територіальної громади.

Дiї з розвитку соцiальної згуртованостi мають бути стратегічними, довготривалими й не обмежуватись разовими заходами.

За результатами моніторингу соціальної згуртованості органи й посадові особи місцевого самоврядування можуть оновлювати полiтики, програми, бюджети та механiзми участi для урахуванням нових викликів i потреб.

Пiдходи до згуртованостi повинні враховувати локальний контекст, ресурси, iсторiю, склад територіальної громади й рівень залученості її жителів до спiльного життя.

5. Органи мiсцевого самоврядування зобов’язані створювати умови для вiдкритого громадського діалогу, медіації, фасилітації та інших інструментів ненасильницького вирішення конфліктів.

Заходи з підвищення соціальної згуртованості мають подолати соціальну ізоляцію, міжгрупову напругу, стереотипи й упередження.

Органи місцевого самоврядування можуть запроваджувати постiйнi платформи для діалогу та співпраці задля посилення рівня стійкості й соціальної згуртованості своєї територіальної громади.

Стаття 63. Розвиток науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва

1. Рада та її виконавчі органи забезпечують розвиток соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності територіальної громади (науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва тощо).

2. Основні напрями й пріоритети соціально-гуманітарного розвитку територіальної громади визначає Рада, коли розробляє рішення з планування розвитку територіальної громади.

Стаття 64. Застосування гендерно орієнтованого підходу під час планування розвитку територіальної громади

1. Рада й виконавчі органи Ради, здійснюючи свої повноваження відповідно до Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та іншого законодавства України, забезпечує:

1) гармонізацію професійного й особистого життя жінок і чоловіків;

2) участь жителів у процесах ухвалення рішень і розподілу ресурсів незалежно від статі;

3) створення рівних умов для жінок і чоловіків у кар’єрному зростанні, професійному розвитку й у сфері підприємництва;

4) створення умов для відповідального батьківства й материнства та партнерського розподілу сімейних обов’язків;

5) зменшення (викорінення) домашнього й гендерно зумовленого насильства в усіх його проявах;

6) формування гармонійно розвиненої особистості без гендерних стереотипів та упереджень;

7) й інших можливостей, що передбачені законодавством України.

2. Під час розроблення нормативно-правових актів, зокрема документів стратегічного планування, проєкту бюджету територіальної громади на наступний рік, проєктів актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, може проводитися їх гендерно-правова експертиза.

3. Гендерно-правова експертиза передбачає аналіз проєктів актів Ради та її виконавчих органів, посадових осіб на відповідність принципу забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

4. Головний розпорядник бюджетних коштів місцевого бюджету та інші учасники бюджетного процесу враховують гендерні аспекти у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм керуючись законодавчими актами України з питань застосування гендерно-орієнтованого підходу в бюджетному процесі, а також нормативними актами Мереф’янської міської ради.

5. З метою застосування гендерно орієнтованого підходу під час планування розвитку територіальної громади може здійснюватися збирання кількісних та якісних даних про цільові групи з розподілом за ознакою статі та іншими ознаками, складання гендерного профілю територіальної громади.

6. Метою складання гендерного профілю територіальної громади є виявлення відмінностей рівнів участі жінок і чоловіків, реалізації їхніх прав та можливостей у тій чи іншій сфері життєдіяльності суспільства, їх доступу до ресурсів для використання при розробленні та реалізації гендерно чутливих програм розвитку та формуванні бюджетних програм.

7. Гендерний профіль територіальної громади може включати: набір даних з розподілом за ознакою статі та іншими ознаками у вигляді електронної чи текстової бази показників (таблиці), результати аналізу виявлених гендерних розривів, висновки та рекомендації, зокрема, щодо заходів, спрямованих на зменшення гендерної нерівності.

РОЗДІЛ Х

ПОРЯДОК ІНФОРМУВАННЯ ТА ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, А ТАКОЖ ДЕПУТАТІВ РАДИ, ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ

Стаття 65. Засади інформування територіальної громади про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів ради

1. Органи й посадові особи місцевого самоврядування періодично, але не менш як два рази на рік, інформують жителів про виконання місцевих цільових програм, місцевого бюджету, а також про інші питання місцевого значення.

2. Депутати не менше як два рази на рік інформують жителів про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і місцевих цільових програм, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців.

3. Інформація про діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів ради, подається в спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови й викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами, передбаченими законодавством.

4. Інформація, зазначена в частинах першій і другій цієї статті, за результатами півріччя оприлюднюється до кінця січня і липня на офіційному вебсайті Ради та за можливості поширюється в медіа й іншими способами.

Стаття 66. Загальні засади звітування органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів Ради, перед територіальною громадою

1. Органи й посадові особи місцевого самоврядування, а також депутати Ради, звітують задля інформування, оцінки їхньої роботи, надання пропозицій і доручень жителями, а також для забезпечення прозорості їхньої діяльності.

2. Завданням звітування є:

            1) забезпечити прозорість, відкритість і демократичність системи місцевого самоврядування;

            2) забезпечити вплив жителів на вирішення питань місцевого значення;

            3) сприяти громадському контролю за діяльністю депутатів, органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

3. Звітування проводиться в неробочий день або неробочий час у достатньому за кількістю місць приміщенні, обладнаному для потреб маломобільних груп населення, розташованому на території відповідної частини територіальної громади з урахуванням можливості доїзду жителів.

4. Рада та її виконавчі органи сприяють підготовці й проведенню звітування.

5. Звітування органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також депутатів Ради, перед територіальною громадою в усній і письмовій формі відбувається в спосіб, що забезпечує доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови й викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами, передбаченими законодавством і цим Статутом.

6. Для забезпечення участі якомога більшої кількості жителів, зокрема й маломобільних груп населення, звітування організовується з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Жителі можуть взяти участь у звітуванні дистанційно у форматі відеоконференції на вебдоступній платформі. Зокрема, з урахуванням потреб маломобільних жителів забезпечується можливість бачити / чути / читати / сприймати слова посадової особи місцевого самоврядування чи депутата Ради, який звітує на відкритій зустрічі, а також усно чи письмово поставити їм запитання.
 

Стаття 67. Звітування міського голови

1. Міський голова зобов’язаний звітувати про свою роботу перед територіальною громадою не менше двох разів на рік — до 1 квітня (за попередній рік) і до 1 вересня року (за півріччя поточного року).

2. Письмовий звіт міського голови про його діяльність перед територіальною громадою має зокрема містити інформацію про:

1) його роботу, прийняті ним розпорядження, підготовлені проєкти рішень Ради, кадрову політику й іншу діяльність у звітному періоді;

2) пріоритети роботи й цілі на наступний звітний період;

3) результати досягнення поставлених цілей у минулому звітному періоді;

4) залучення жителів до вирішення питань місцевого значення в порядку, передбаченому цим Статутом і результати, яких вдалося досягнути;

5) реалізацію документів стратегічного планування розвитку територіальної громади;

6) виконання бюджету територіальної громади;

7) здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами Ради;

8) інші питання місцевого значення.

3. Міський голова також звітує про діяльність виконавчого комітету й інших виконавчих органів Ради.

4. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування міського голови перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, поширюється в медіа й іншими способами не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Письмовий звіт міського голови про свою роботу оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради й розміщується в приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

6. Міський голова звітує перед територіальною громадою під час проведення відкритої зустрічі в спосіб, що дає жителям змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції.

7. Звітування перед Радою відбувається на її пленарних засіданнях.

8. Звітування міського голови перед Радою має зокрема містити:

1) доповідь про його роботу і роботу виконавчих органів Ради за звітний період;

2) інформацію про здійснення державної регуляторної політики виконавчими органами Ради;

3) інформацію про перебіг і результати виконання бюджету територіальної громади;

4) інформацію про реалізацію затверджених Радою документів стратегічного планування;

5) інформацію про роботу його заступників;

6) відповіді на запитання депутатів Ради.

Стаття 68. Звітування депутатів Ради

1. Депутати Ради не менше ніж один раз на рік до кінця березня звітують про свою роботу перед територіальною громадою.

2. Письмовий звіт депутата про його діяльність перед територіальною громадою має зокрема містити інформацію про:

1) діяльність у Раді та її органах, зокрема, але не виключно, кількісну інформацію про присутність на пленарних засіданнях Ради і засіданнях постійних та інших комісій Ради, робочих груп, їх співвідношення до загальної кількості засідань Ради, депутатських комісій і робочих груп;

2) роботу у виборчому окрузі (особистий прийом громадян, надання матеріальної допомоги тощо), виконання доручень виборців, відповіді на поставлені запитання;

3) ухвалені Радою і її виконавчими органами рішення, перебіг їх виконання;

4) особисту участь в обговоренні, ухваленні й організації виконання рішень Ради, її органів, а також доручень виборців;

5) головні проблеми, над розв’язанням яких працював депутат, перебіг виконання передвиборчої програми, виборчих обіцянок тощо;

6) інші важливі для життєдіяльності територіальної громади питання, а також питання, важливі на думку депутата.

3. Рада кожного року до 1 лютого затверджує графік звітування — визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів Ради перед виборцями.

4. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування депутатів ради оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, поширюється в медіа й іншими способами не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритих зустрічей.

5. Письмові звіти депутатів про свою роботу оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради й розміщуються в приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

6. Депутати Ради звітують про свою роботу під час проведення відкритої зустрічі в спосіб, що дає виборцям змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції.

7. Звітування депутата Ради може проводитися в будь-який час на вимогу зборів виборців. Також депутат зобов’язаний прозвітувати про свою роботу в будь-який час на вимогу органу самоорганізації населення, що поширює свою діяльність на виборчий округ.

Стаття 69. Звітування виконавчих органів Ради

1. Виконавчі органи Ради (виконавчий комітет Ради, відділи, управління та інші створювані Радою виконавчі органи) в особі їхніх керівників звітують перед територіальною громадою не менше ніж два рази на рік до 1 березня (за попередній рік - на офіційному веб-сайті і на пленарному засіданні Ради) і 1 вересня поточного року (за відповідне півріччя - на офіційному веб-сайті Ради).

2. Письмовий звіт виконавчих органів Ради має зокрема містити інформацію про:

1) виконану роботу, досягнуті результати й нереалізовані проєкти;

2) виконання місцевого бюджету;

3) виконання місцевих цільових програм;

4) володіння, користування чи розпорядження комунальним майном;

5) інші питання місцевого значення.

3. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування виконавчих органів перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради й іншими способами не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення пленарного засідання Ради, на якому відбувається звітування.

4. Письмові звіти оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради й розміщуються в приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня звітування.

5. Виконавчі органи Ради звітують перед територіальною громадою в спосіб, що дає жителям змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції.

Стаття 70. Звітування старости

1. Староста не рідше ніж один раз на рік протягом першого кварталу року, наступного за звітним, звітує про свою роботу перед жителями старостинського округу.

2. Письмовий звіт старости перед жителями відповідного старостинського округу може включати в себе, крім інформації про його діяльність, відомості про:

1) реалізацію документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу;

2) виконання бюджету територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу;

3) план роботи на наступний звітний період;

4) результати виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування із зазначенням ужитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану — відповідні причини;

5) інші питання місцевого значення.

3. Інформація про місце, час і спосіб організації звітування старост перед територіальною громадою оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, поширюється в медіа й іншими способами не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

4. Письмовий звіт оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради й розміщується в приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дня проведення відкритої зустрічі.

5. Заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу відбувається на відкритій зустрічі в спосіб, що дає жителям старостинського округу змогу поставити запитання, висловити зауваження і внести пропозиції.

6. Староста на вимогу не менш як третини депутатів у визначений Радою термін звітує про свою роботу.

7. Звітування старости перед Радою включає доповідь про його роботу за звітний період, реалізацію затверджених Радою документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу, і відповіді на запитання депутатів Ради.

Стаття 71. Інформування і звітування про діяльність юридичних осіб, що перебувають у власності територіальної громади

1. Юридичні особи, що перебувають у власності територіальної громади інформують жителів про свою діяльність на офіційному вебсайті Ради й на своїх вебсайтах (якщо вони створені) у порядку, передбаченому законом, а за можливості — у медіа, соціальних мережах і в інші способи.

2. Предметом інформування є господарська і фінансова діяльність, послуги, тарифи на них, квартальна, річна фінансова звітність, інша інформація, оприлюднення якої передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом і рішеннями Ради.

3. Порядок звітування про діяльність господарських товариств, що перебувають у власності територіальної громади (комунальних комерційних підприємств), і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, визначається законами, цим Статутом та окремим рішенням Ради.

4. Керівники господарських товариств, що перебувають у власності територіальної громади (комунальні комерційні підприємства) і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, щорічно до 1 квітня року, наступного за звітним, звітують перед споживачами їхніх послуг на відкритих зустрічах. Відкрита зустріч організовується і здійснюється в спосіб, який дає споживачам змогу поставити запитання, висловити зауваження і подати пропозиції.

5. Інформація про місце й час проведення відкритої зустрічі керівника господарського товариств, що перебуває у власності територіальної громади (комунального комерційного підприємства) і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, повідомляється споживачам їхніх послуг не пізніше ніж за 7 днів до дня звітування шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Ради й на власному вебсайті товариства (якщо він створений).

6. Письмовий звіт керівника господарського товариства, що перебуває у власності територіальної громади (комунального комерційного підприємства) і господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать територіальній громаді, попередньо оприлюднюється не пізніше ніж за 7 днів до дня проведення відкритої зустрічі на офіційному вебсайті Ради й на власному вебсайті товариства (якщо такий створений).

РОЗДІЛ ХІ

ЗАСАДИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ І ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОРЯДОК ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Стаття 72. Засадничі положення відкритості та прозорості діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Відображена або задокументована на будь-яких носіях інформація, що перебуває у володінні органів і посадових осіб місцевого самоврядування, є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

2. Право на доступ до цієї інформації гарантується обов’язками органів місцевого самоврядування:

1. надавати за запитами й оприлюднювати інформацію, крім випадків, встановлених законом;
2. визначати спеціальні структурні підрозділи або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою володіють органи місцевого самоврядування;
3. максимально спрощувати процедуру подання запиту й отримання інформації;
4. забезпечувати доступ до пленарних засідань Ради, засідань постійних комісій Ради й виконавчого комітету Ради, крім випадків, передбачених законом;
5. визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
6. надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати й регулярно оновлювати її на єдиному державному вебпорталі відкритих даних і на офіційному вебсайті Ради згідно з вимогами законодавства;
7. вести облік документів і запитів на інформацію;
8. виконувати інші обов’язки, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами й підзаконними актами, цим Статутом та іншими рішеннями Ради.

3. Обмеження доступу до публічної інформації, зокрема до пленарних засідань Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради, здійснюється виключно з метою захисту таємної, конфіденційної і/або службової інформації в порядку, передбаченому статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

4. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

5. Якщо в запиті на інформацію є прохання надати інформацію у формі, що забезпечує доступність її сприйняття для маломобільних запитувачів, така інформація надається згідно з вимогами, передбаченими законодавством і цим Статутом.

6. Зовнішнє листування посадових осіб місцевого самоврядування в процесі виконання своїх повноважень з використанням електронної пошти здійснюється тільки з поштових скриньок органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що знаходяться на офіційних доменних адресах.

7. Жителі можуть здійснювати громадський контроль за дотриманням прав на доступ до інформації шляхом проведення громадського оцінювання в порядку, передбаченому законом і цим Статутом чи в інший спосіб, що не суперечить вимогам законодавства.

Стаття 73. Відкритість і прозорість пленарних засідань Ради, засідань постійних комісій і виконавчого комітету Ради

1. Пленарні засідання ради, засідання постійних комісій і виконавчого комітету Ради проводяться відкрито із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законом. Рада й виконавчий комітет Ради забезпечують фізичну безбар’єрність приміщення, у якому відбуваються такі засідання.
2. Рада, постійні комісії і виконавчий комітет Ради своєчасно оприлюднюють інформацію про графік своїх засідань, плани роботи, а також час, дату, місце, проєкт порядку денного і проєкти рішень, що розглядатимуться на кожному засіданні.
3. Рішення про скликання сесії Ради, засідання виконавчого комітету оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради й іншими способами не пізніш як за 10 днів до сесії / засідання, а у виняткових випадках — не пізніш як за день до сесії / засідання із зазначенням часу скликання, місця проведення і питань, які передбачається внести на розгляд Ради / виконавчого комітету Ради (проєкту порядку денного).
4. З метою захисту таємної, конфіденційної чи службової інформації, що розглядатиметься під час засідання, Рада, постійна комісія чи виконавчий комітет Ради може ухвалити процедурне рішення про обмеження доступу до розгляду питання порядку денного, що містить таку інформацію. Відповідне рішення має містити обґрунтування такого обмеження відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» і викладається в протоколі засідання.
5. У разі ухвалення рішення про обмеження доступу до розгляду питання порядку денного, що містить інформацію з обмеженим доступом, у залі засідань можуть бути присутні тільки депутати Ради й посадові особи місцевого самоврядування або члени виконавчого комітету Ради, які згідно з рішеннями Ради, що визначають порядок роботи з конфіденційною чи службовою інформацією, попереджені про настання юридичної відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом (під розписку).
6. Рада, постійна комісія, виконавчий комітет Ради може розглянути проєкт рішення, який містить таємну, службову чи конфіденційну інформацію, не обмежуючи доступ до розгляду питання порядку денного, якщо є змога не озвучувати, не показувати чи в інший спосіб уникнути розголошення інформації з обмеженим доступом.
7. Особи, присутні на пленарному засіданні Ради, засіданні постійних комісій чи виконавчого комітету Ради, мають право здійснювати звукозапис, кіно-, фото- і відеозйомку в спосіб, що не заважає проведенню засідань.
8. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій Ради, до розгляду питань порядку денного яких не обмежено доступ у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті, транслюються в мережі «Інтернет» у режимі реального часу, і ця трансляція розміщується на офіційному вебсайті Ради. Зокрема, забезпечується можливість бачити й чути перебіг засідання (транслюється відео- й аудіоряд). За можливості також забезпечується переклад на українську жестову мову.
9. Пленарні засідання Ради, засідання постійних комісій Ради підлягають відеофіксації з подальшим зберіганням відеозапису засідання (відео- й аудіоряду). Відеозаписи засідань оприлюднюються в частині, що транслюється відповідно до закону, невідкладно після закінчення засідання, але не пізніше наступного дня після проведення засідання, на офіційному вебсайті Ради чи в інший спосіб із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису. Інформація про те, де розміщені відеозаписи, з відповідним посиланням вказується на офіційному вебсайті Ради.
10. Протоколи пленарних засідань Ради, засідань постійних комісій Ради є відкритими й оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня підписання, а також надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відповідальність за оприлюднення протоколів засідань несе уповноважена особа, що їх підписує.
11. Рішення Ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених законом. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", і розміщуються на офіційному веб-сайті Ради в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії ради".
12. Порядок доступу до засідань визначається законом, цим Статутом і регламентами Ради та її виконавчого комітету.

Стаття 74. Загальні вимоги до функціонування офіційного вебсайту Ради

1. Публічна інформація, що відповідно до законів і цього Статуту підлягає обов’язковому оприлюдненню органами місцевого самоврядування територіальної громади, розміщується на офіційному вебсайті Ради, що має назву: «Офіційний вебсайт Мереф'янської міської ради».

2. Інформація на офіційному вебсайті Ради в мережі «Інтернет» розміщується українською мовою, а також може дублюватися офіційними мовами Ради Європи.

3. Функціонування офіційного вебсайту Ради передбачає технічну можливість користувачам мережі «Інтернет» у будь-який час доби переглядати, поширювати, копіювати (зберігати) і роздруковувати інформацію, що на ньому є, а також забезпечує зручний пошук. Зокрема, номери телефонів, адреси електронних пошт та інша контактна інформація розміщується у форматі, що дозволяє її копіювання для подальшого вставляння в текстові поля.

4. Офіційний вебсайт Ради надає жителям можливість брати участь у публічних консультаціях, звертатися з електронними петиціями або ставити під ними підпис, подавати електронні звернення, запити на інформацію, голосувати за проєкти, подані в межах громадського бюджету тощо.

5. Публічна інформація оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради із зазначенням дати її оприлюднення і оновлення та зберігається на ньому безстроково.

6. У разі поширення публічної інформації через медіа, оголошення, соціальні мережі чи інші способи масового поширення з метою створення можливості для її верифікації в тексті надається посилання на розділ (-и) офіційного вебсайту Ради, де розміщена відповідна інформація.

7. Офіційний вебсайт Ради має бути вебдоступним, тобто адаптованим до потреб осіб з інвалідністю й інших маломобільних користувачів, зокрема осіб з обмеженнями повсякденного функціонування, і використовувати форми, що забезпечують доступність її сприйняття, серед іншого із застосуванням методу спрощеної мови та викладення у форматі легкого читання, згідно з вимогами, передбаченими законодавством і цим Статутом. Зокрема, Рада забезпечує дотримання вимог національного стандарту щодо доступності інформаційно-комунікаційних технологій, чинного в Україні:

1. під час створення, модернізації, розвитку, адміністрування і забезпечення функціонування офіційного вебсайту Ради;
2. під час створення і розміщення документів в електронній формі на вебресурсах.

8. Впровадження вимог національного стандарту щодо доступності інформаційно-комунікаційних технологій, чинного в Україні, здійснюється поступово, в межах затверджених бюджетних призначень та технічних можливостей Ради.

9. Порядок оприлюднення публічної інформації на офіційному вебсайті та вимоги до форматів визначаються рішеннями Ради.

Стаття 75. Інформація, що розміщується на офіційному вебсайті Ради

На офіційному вебсайті Ради обов’язково оприлюднюється інформація про:

1. 1. 1. організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності, розпорядок роботи Ради, виконавчого комітету Ради, інших виконавчих органів Ради, органів самоорганізації населення, інформація про нормативно-правові засади діяльності, їхні місцезнаходження, поштова адреса, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти, розклад роботи;
      2. міського голову, його заступників, секретаря Ради, депутатів Ради, старост, членів виконавчого комітету, керівників виконавчих органів, включно з фото, часом, днями й місцем проведення особистого прийому, а також контакти для листування і телефонного зв’язку, щорічні звіти про роботу, інша інформація, необхідна для співпраці посадової особи / депутата Ради з жителями;
      3. розпорядження бюджетними коштами (структуру й обсяг бюджетних коштів, порядок і механізм їх витрачання);
      4. планування, формування, здійснення і виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти;
      5. володіння, користування чи розпорядження комунальним майном;
      6. структуру, принципи формування і розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи, що перебуває в комунальній власності територіальної громади, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради юридичної особи, що перебуває в комунальній власності територіальної громади, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать територіальній громаді тощо;
      7. нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, прийняті органами і посадовими особами місцевого самоврядування;
      8. проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування;
      9. перелік та умови отримання послуг, що надають ці органи, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
      10. порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
      11. систему обліку, види інформації, яку зберігають органи місцевого самоврядування;
      12. перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
      13. форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, зокрема:

                 а) інформація (документи, матеріали, оголошення, проєкти й акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування, протоколи тощо), пов’язана з ініціюванням, підготовкою, організацією, проведенням публічних консультацій, громадських слухань, загальних зборів (конференцій) жителів, місцевої ініціативи, громадського оцінювання, а також з розглядом пропозицій, рішень, висновків і рекомендацій, ухвалених у результаті їх проведення;

                 б) завдання, склад та організація роботи консультативно-дорадчих органів при органах і/або посадових особах місцевого самоврядування, зокрема молодіжної, наглядової ради, а також порядок денний, дати, місця й час проведення засідань, рішення, ухвалені за підсумками засідання.

1. 1. 14. звіти, зокрема про використання бюджетних коштів, виконання місцевого бюджету, щодо задоволення запитів на інформацію та інші;
      15. річний, піврічний план роботи Ради, включно з датами, місцем і порядком денним пленарних засідань Ради, засідань виконавчого комітету Ради, графік проведення і порядок денний засідань постійних комісій;
      16. протоколи пленарних засідань Ради, постійних комісій, результати поіменного голосування, відеозаписи таких засідань;
      17. висновки й рекомендації постійних комісій, звіти тимчасових контрольних комісій;
      18. довідник юридичних осіб, що перебувають у комунальній власності територіальної громади (їхніх телефонів та адрес), зокрема їхніх керівників, молодіжних центрів і просторів (у разі створення);
      19.  встановлені Радою та її виконавчими органами для молоді спеціальні гранти, стипендії, стажування в органах місцевого самоврядування тощо;
      20. комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населених пунктів (разом з планом зонування території), детальний план території, містобудівні умови й обмеження;
      21. об’єкти права власності територіальної громади у форматі відкритих даних;
      22. перелік об’єктів комунальної власності;
      23. перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (включно з даними про умови передачі об’єктів в оренду);
      24. землі запасу й майнові об’єкти (приміщення) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;
      25. фінансову звітність суб’єктів господарювання комунальної власності;
      26. перелік і контакти перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту, і маршрути перевезення;
      27. перелік розповсюджувачів реклами, що отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами;
      28. перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови;
      29. суб’єкти у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа й аудіовізуальних медіа територіальних громад упродовж 60-ти днів з дня закінчення звітного року публікують на своєму вебсайті (за наявності) або вебсайті органу місцевого самоврядування, що є їхнім засновником (за відсутності власного вебсайту), звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації і фінансову звітність малого підприємства за відповідний рік;

30) інша інформація, порядок обов’язкового оприлюднення якої встановлений законом, Статутом чи рішеннями органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 76. Особливості оприлюднення проєктів актів та актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування, висновків і рекомендацій постійних комісій на офіційному вебсайті Ради

1. Проєкти рішень Ради, проєкти рішень виконавчого комітету Ради оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою їх прийняття, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
2. Рішення Ради, рішення виконавчого комітету, розпорядження міського голови (крім внутрішньоорганізаційних, що не є актами про розпорядження бюджетними коштами), висновки й рекомендації постійних комісій розміщуються на офіційному вебсайті Ради невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня затвердження (прийняття) документа.
3. Проєкти рішень Ради, проєкти виконавчого комітету Ради оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради в текстовому форматі (що дозволяє копіювати текст і символи) й у повному обсязі (з усіма додатками) із зазначенням дати їх розміщення чи оновлення і запланованої дати їх розгляду Радою чи виконавчим комітетом Ради разом з іншими пов’язаними документами (пояснювальними записками, порівняльними таблицями тощо). Оприлюднення проєктів актів на офіційному вебсайті Ради не позбавляє обов’язку виносити їх на публічні консультації у випадку, коли проведення таких консультацій є обов’язковим відповідно до вимог закону чи цього Статуту. Інформація про проєкт і всі оприлюднені документи мають залишатися доступними на офіційному вебсайті і після його ухвалення.
4. Рішення Ради, рішення виконавчого комітету Ради, розпорядження міського голови розміщуються:

1) із зазначенням реквізитів такого акта: коли й ким прийнято, його номер, дати оприлюднення і набрання чинності;

2) у текстовому форматі, що дозволяє копіювати текст і символи;

3) у повному обсязі (з усіма додатками);

4) з результатами відкритого поіменного голосування депутатів;

5) хронологічно, за датами їх прийняття, з відображенням на сторінці останніх прийнятих актів;

5. З метою надання якнайширшого доступу до текстів проєктів та актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування створюється спеціальна пошукова система (сервіс інформаційних фільтрів), що дозволяє пошук за датою прийняття, датою внесення змін органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, що його ухвалив чи видала, номером, назвою чи іншими реквізитами, за контекстом (ключовими словами) і за іншими критеріями.

6. Під час оприлюднення актів, які вносять зміни до раніше прийнятих актів, на словах, які цитують назву первинного документа, формується активне гіперпосилання на його місцерозташування. Водночас у первинному документі робиться помітка про внесення до нього змін з перехресним посиланням.

7. Якщо акти або проєкти актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування містять таємну, конфіденційну чи службову інформацію, їх оприлюднюють без частин, що підлягають захисту. До документа обов’язково додається обґрунтування згідно з вимогами частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» в порядку, передбаченому рішеннями Ради.

8. В актах та проєктах актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, зокрема про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові (за наявності) фізичних осіб і найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

РОЗДІЛ ХІІ

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Додатки 1-6 до цього Статуту є невіддільною складовою частиною цього Статуту.
2. Рада затверджує Статут і вносить зміни до нього.
3. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд Ради міський голова, депутати Ради, виконавчий комітет Ради, старости й жителі в порядку внесення місцевої ініціативи.
4. Про підготовку проєкту рішення про внесення змін до Статуту повідомляється так: відповідна інформація розміщується на офіційному вебсайті Ради, а також на дошках оголошень, у медіа й у інший спосіб не пізніше як за один місяць до його розгляду.
5. Міський голова обов’язково виносить проєкт рішення про прийняття чи внесення змін до Статуту на громадські слухання.
6. Жителі можуть обговорювати проєкт рішення про затвердження чи внесення змін до Статуту, вносити до нього пропозиції чи виступити проти змін, використовуючи й інші форми участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в порядку, визначеному цим Статутом.
7. Рішення про затвердження цього Статуту, текст Статуту і його додатки, а також рішення про внесення змін до Статуту оприлюднюються в порядку, встановленому законодавством України. Статут і зміни до нього набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.
8. Акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади повинні бути приведенні у відповідність до положень Статуту та відповідати йому.
9. Контроль за виконанням Статуту здійснює Рада і її виконавчі органи, міський голова та жителі.

РОЗДІЛ ХІІІ

ПЕРЕХІДНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1. Частина восьма статті 73 цього Статуту (в частині проведення трансляцій сесій Ради) набирає чинності  через 30 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX. 

2. Частина сьома статті 33 цього Статуту (в частині обов’язковості винесення на публічні консультації проектів рішень Ради, що мають нормативно-правовий характеру) набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України “Про публічні консультації”, тобто через 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.