Як підтримати фермерів, розвивати бізнес і залучати інвестиції: обговорюємо Програму розвитку економіки громади

2. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма

Розроблення Програми розвитку аграрної економіки, інвестицій та місцевого підприємництва Роздільнянської міської територіальної громади на 2026–2029 роки (далі — Програма) зумовлене необхідністю практичної реалізації Стратегічної цілі 1 «Громада — простір агроінновацій» Стратегії розвитку Роздільнянської міської територіальної громади на 2026–2027 роки та потребою забезпечення сталого економічного розвитку громади в умовах воєнного стану, демографічних викликів, кліматичних змін, структурної трансформації економіки та необхідності підвищення конкурентоспроможності території.

Роздільнянська міська територіальна громада має значний аграрний, логістичний, інвестиційний та підприємницький потенціал, сформований завдяки вигідному географічному розташуванню, наявності одного з найбільших залізничних вузлів півдня України, значних площ сільськогосподарських земель, підприємств аграрного виробництва, транспорту, торгівлі та переробки.

Водночас наявний ресурсний потенціал та конкурентні переваги громади використовуються не повною мірою. Структура місцевої економіки характеризується значною часткою торгівлі та послуг, тоді як виробниче, інноваційне, переробне та високододане підприємництво потребує подальшого розвитку. Це обмежує можливості створення нових робочих місць, збільшення доданої вартості на території громади, залучення інвестицій та зростання доходів місцевого бюджету.

За інформацією відкритих державних реєстрів та аналітичних матеріалів громади, станом на 2024 рік у громаді зареєстровано 872 юридичні особи, з яких 546 здійснюють активну діяльність. Кількість фізичних осіб — підприємців становить 4479, з яких 1392 здійснюють активну господарську діяльність. Більше 40 відсотків активних ФОП працюють у сфері оптової та роздрібної торгівлі, тоді як виробниче, інноваційне та переробне підприємництво розвинене недостатньо. Понад 20 відсотків юридичних осіб функціонують у сфері сільського, лісового та рибного господарства, що свідчить про значну залежність місцевої економіки від аграрного сектору.

Для цілей моніторингу та оцінки виконання Програми за базовий показник кількості активних суб’єктів підприємницької діяльності приймається 1221 суб’єкт. Саме цей показник використовується як вихідна база для визначення динаміки підприємницької активності протягом 2026–2029 років.

Протягом 2022–2025 років соціально-економічний розвиток громади відбувався в умовах воєнного стану, логістичних ризиків, інфляційних процесів та нестабільності внутрішнього ринку. Одним із суттєвих викликів залишається демографічна ситуація, яка характеризується поступовим скороченням чисельності населення. Якщо у 2021 році чисельність наявного населення громади становила 32 432 особи, то у 2022 році — 32 177 осіб, у 2023 році — 32 101 особа, а у 2024 році — 31 863 особи. Таким чином, за чотири роки чисельність населення громади скоротилася майже на 570 осіб, що свідчить про наявність стійких демографічних викликів, пов’язаних із міграційними процесами, старінням населення та скороченням трудових ресурсів.

Економічна активність громади залишається нестабільною. Обсяг реалізованої промислової продукції у 2022 році становив 34 993,4 тис. грн, у 2023 році зріс до 40 815,4 тис. грн, однак у 2024 році скоротився до 38 585,0 тис. грн, а у 2025 році — до 33 778,4 тис. грн. Така динаміка характеризує нестійкість промислового сектору, його залежність від зовнішніх факторів та недостатній рівень розвитку виробничої і переробної діяльності.

Разом із тим спостерігається позитивна динаміка у сфері послуг. Обсяг реалізованих послуг у 2022 році становив 45 846,1 тис. грн, у 2023 році — 45 643,0 тис. грн, у 2024 році зріс до 176 635,5 тис. грн, а у 2025 році — до 187 690,2 тис. грн. Така динаміка свідчить про пожвавлення підприємницької активності у сфері логістики, торгівлі та сервісних послуг. Водночас структура економіки громади залишається недостатньо диверсифікованою, а розвиток виробничого сектору, локальної переробки та підприємництва з високою доданою вартістю потребує додаткового стимулювання.

Аграрний сектор

Аграрний сектор продовжує відігравати ключову роль в економіці громади. Площі посівів озимих культур на зерно та зелений корм мають тенденцію до збільшення: у 2022 році — 14 015,41 га, у 2023 році — 16 706,37 га, у 2024 році — 17 136,74 га, у 2025 році — 18 267,77 га.

Зростання площ посівів свідчить про збереження аграрної спеціалізації громади та наявність потенціалу для подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва. Водночас економіка громади характеризується переважно сировинною спрямованістю аграрного сектору, оскільки значна частина продукції реалізується без глибокої переробки. Це обмежує створення доданої вартості на території громади, формування нових робочих місць, розвиток локального бізнесу та збільшення податкових надходжень.

Аграрний сектор потребує модернізації та переходу до більш продуктивних, ресурсоефективних і кліматично адаптованих моделей господарювання. Насамперед актуальними є впровадження водозберігаючих систем зрошення, сучасних технологій обробітку ґрунту, цифрових рішень, енергоефективних технологій, регенеративного землеробства та інших сталих агропрактик.

Окремою проблемою є недостатній рівень розвитку сільськогосподарської кооперації та сімейного фермерства. Малі виробники мають обмежений доступ до організованих ринків збуту, фінансових ресурсів, грантових програм, сучасних технологій, консультаційних послуг та експортних можливостей. Недостатній рівень кооперації також обмежує можливості спільного використання техніки, зберігання, переробки та реалізації продукції.

Особливої уваги потребує розвиток овочівництва та локального виробництва продовольства. Підтримка сільських родин у забезпеченні якісним насінням і садивним матеріалом, поширенні сучасних технологій вирощування, доступі до дрібної техніки, систем зрошення, засобів захисту рослин та каналів збуту може сприяти збільшенню виробництва якісної овочевої продукції та зміцненню продовольчої безпеки домогосподарств.

Недостатньо розвинена також локальна переробка сільськогосподарської продукції. Відсутність достатньої кількості заготівельних пунктів, малих переробних підприємств, складських потужностей та інших елементів локальної продовольчої інфраструктури призводить до того, що значна частина продукції залишає громаду на ранніх етапах ланцюга створення вартості.

Важливим напрямом вирішення цієї проблеми є формування локальних продовольчих систем, розвиток коротких ланцюгів постачання, підтримка місцевих виробників, кооперативів, сімейних ферм та суб’єктів аграрної переробки.

Використання водних і земельних ресурсів та кліматична адаптація

В умовах зміни клімату особливо актуальними для громади є питання ефективного використання водних ресурсів, збереження вологи в ґрунті, розвитку зрошення та впровадження кліматично адаптованих технологій.

Відсутність систематизованої інформації про аграрних водокористувачів ускладнює планування та управління водними ресурсами. У зв’язку з цим необхідним є формування єдиного реєстру водокористувачів аграрного сектору громади, що дозволить покращити інформаційне забезпечення управлінських рішень та планування заходів із водозбереження.

Одним із практичних напрямів адаптації аграрного сектору є розширення площ земель із крапельним зрошенням та іншими водозберігаючими технологіями. Очікуваним результатом їх впровадження є скорочення споживання води порівняно з традиційними методами поливу та підвищення стабільності врожайності у посушливі роки.

Поряд із цим необхідне поширення сталих методів землеробства, спрямованих на збереження ґрунтів, раціональне використання природних ресурсів, зменшення негативного впливу агровиробництва на довкілля та підвищення стійкості аграрного виробництва до кліматичних ризиків.

Логістичний та інвестиційний потенціал

Однією з ключових проблем громади є недостатнє використання її логістичного та інвестиційного потенціалу.

Незважаючи на вигідне транспортне розташування та наявність стратегічного залізничного вузла, у громаді недостатньо розвинена супровідна транспортно-логістична інфраструктура. Йдеться, зокрема, про сучасні майданчики для вантажного транспорту, логістичні термінали, складські об’єкти, сервісні майданчики, місця відпочинку водіїв та інші об’єкти, необхідні для формування повноцінного транспортно-логістичного центру.

Перспективним напрямом є інтеграція розвитку логістичних вузлів у просторове та стратегічне планування громади, розвиток транспортно-логістичного центру «Роздільна», співпраця з АТ «Укрзалізниця», сусідніми громадами та іншими суб’єктами транспортної інфраструктури.

Наявний логістичний потенціал може бути використаний також для підвищення ефективності експорту аграрної продукції, скорочення логістичних витрат місцевих виробників та створення нових видів економічної діяльності.

Протягом 2022–2024 років у громаді не було релоковано жодного підприємства. Це свідчить про необхідність посилення роботи з потенційними інвесторами, підготовки інвестиційних пропозицій, формування інвестиційного іміджу громади та розвитку інфраструктури, необхідної для розміщення нових виробництв.

Значна кількість комунальних і приватних об’єктів — виробничих приміщень, складів, колишніх підприємств та об’єктів сфери послуг — перебуває у занедбаному або нефункціонуючому стані та не залучена до повноцінного економічного обігу. Їх інвентаризація, формування відкритого переліку та підготовка відповідних об’єктів для потенційних інвесторів є одним із резервів економічного розвитку громади.

Потребує вдосконалення система супроводу інвесторів. Відсутність повноцінного сервісу за принципом «єдиного вікна», системного інвестиційного бренду, актуального переліку інвестиційних пропозицій, публічного реєстру інвестиційних проєктів та підготовлених земельних ділянок обмежує можливості системного залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій.

У зв’язку з цим Програмою передбачається створення та функціонування «Офісу супроводу інвестора» за принципом «єдиного вікна», створення відповідного розділу на офіційному вебсайті громади, формування інвестиційного бренду, підготовка інвестиційних продуктів та земельних ділянок для реалізації інвестиційних проєктів.

Місцеве підприємництво та самозайнятість

Серед проблем розвитку місцевого підприємництва слід відзначити нерівномірність економічної активності між адміністративним центром громади та сільськими населеними пунктами.

Основна частина бізнесу та сфери послуг зосереджена у місті Роздільна, тоді як у багатьох селах спостерігається дефіцит побутових, сервісних та виробничих послуг, недостатній розвиток ремесел, локальної переробки та пунктів заготівлі сільськогосподарської продукції.

Для подолання зазначених диспропорцій необхідно створювати умови для розвитку локального малого та мікробізнесу, ремесел, крафтового виробництва, сфери послуг, сімейного підприємництва та самозайнятості у сільських населених пунктах.

Для цілей Програми важливим є не лише збільшення загальної кількості суб’єктів підприємницької діяльності, а й розширення кількості активних підприємств у виробничій, аграрній, переробній, логістичній та сервісній сферах.

Малий та мікробізнес, особливо започаткований молоддю, жінками, ветеранами війни, внутрішньо переміщеними особами та членами їхніх сімей, потребує додаткової фінансової, інформаційної, консультаційної та освітньої підтримки.

Важливим інструментом такої підтримки є створення місцевих механізмів мікрогрантування, проведення навчальних заходів, розвиток Школи бізнесу, консультаційний супровід підприємців, сприяння залученню грантового фінансування та підтримка локальних ініціатив.

Соціальні та гендерні аспекти економічного розвитку

Аналіз соціально-економічної ситуації свідчить про наявність ґендерних та соціальних диспропорцій у сфері зайнятості та підприємництва.

Сільське господарство, транспорт та логістика, які є базовими секторами економіки громади, характеризуються переважною зайнятістю чоловіків, тоді як жінки частіше працюють у сферах торгівлі, послуг та бюджетній сфері.

Недостатній розвиток переробної промисловості, малого виробництва, креативної економіки та локальних сервісів обмежує можливості працевлаштування жінок, молоді, осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб.

Тому розвиток підприємництва у межах Програми має передбачати створення рівних можливостей для започаткування та ведення бізнесу, доступу до навчання, фінансових ресурсів, консультаційних послуг та місцевих програм підтримки.

Стала продовольча система та міжнародне партнерство

Додатковим чинником, який обумовлює необхідність реалізації Програми, є потреба адаптації місцевої економіки та аграрного сектору до сучасних кліматичних, енергетичних і продовольчих викликів, а також інтеграція громади до європейських практик сталого розвитку.

Роздільнянська міська територіальна громада бере участь у міжнародних ініціативах та проєктах, спрямованих на розвиток сталої продовольчої системи, підтримку локального виробництва, скорочення кліматичного впливу аграрного сектору та формування екологічно відповідального споживання.

Зокрема, громада долучена до проєкту URBACT Eat4Climate (Eat4Change), який орієнтований на впровадження інноваційних підходів у сфері локальної продовольчої політики, розвиток коротких ланцюгів постачання продукції, підтримку місцевих виробників та зменшення негативного впливу харчових систем на довкілля.

Участь громади у зазначеному проєкті підтвердила наявність низки структурних проблем, які потребують системного вирішення на місцевому рівні. Серед них — недостатній рівень розвитку локальної переробки сільськогосподарської продукції, слабка інтеграція місцевих виробників у сучасні продовольчі ланцюги, обмежені можливості для просування локальної продукції, а також недостатній рівень впровадження екологічно сталих та кліматично адаптованих технологій у сільському господарстві.

В умовах змін клімату особливо актуальними для громади є питання ефективного використання водних ресурсів, впровадження водозберігаючих технологій, розвитку сталого землеробства, підтримки малих виробників та скорочення логістичних витрат шляхом розвитку локальних ринків збуту й переробки продукції безпосередньо на території громади.

Необхідність комплексного програмного підходу

Зазначені проблеми мають комплексний та міжгалузевий характер і не можуть бути вирішені виключно ринковими механізмами або окремими управлінськими рішеннями.

Їх розв’язання потребує системного підходу, координації дій органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадського сектору, міжнародних партнерів та залучення інвестиційних ресурсів.

У зв’язку з цим Програма поєднує три взаємопов’язані напрями:

розвиток аграрної економіки громади — модернізація аграрного виробництва, розвиток сімейного фермерства та кооперації, локальної переробки, овочівництва, водозберігаючих і кліматично адаптованих технологій;

активізація інвестиційної діяльності та ефективне використання ресурсного потенціалу громади — розвиток логістичної інфраструктури, супровід інвесторів, підготовка земельних ділянок та об’єктів, формування інвестиційного бренду та залучення міжнародних ресурсів;

підтримка розвитку підприємництва та самозайнятості населення — розвиток малого та мікробізнесу, мікрогрантування, навчання, консультаційний супровід, підтримка підприємництва у сільських населених пунктах, розвиток ремесел, сфери послуг та локальних виробництв.

Реалізація Програми має забезпечити взаємопов’язаний розвиток аграрного виробництва, переробки, логістики та місцевого підприємництва, що створює передумови для збільшення доданої вартості, диверсифікації економіки, створення нових робочих місць та підвищення економічної активності у сільських населених пунктах.

Фінансування заходів Програми за рахунок коштів бюджету Роздільнянської міської територіальної громади є обґрунтованим, оскільки органи місцевого самоврядування відповідно до визначених законодавством повноважень беруть участь у формуванні сприятливого економічного середовища, реалізації політики місцевого розвитку, підтримці підприємництва, залученні інвестицій, розвитку інфраструктури та забезпеченні рівних можливостей для мешканців громади.

Реалізація Програми у 2026–2029 роках має створити умови для ефективнішого використання ресурсного потенціалу Роздільнянської міської територіальної громади, підвищення активності малого та середнього підприємництва, розвитку аграрної переробки та локальних продовольчих систем, залучення інвестицій, розвитку логістики, створення нових робочих місць та переходу до більш сталої, інноваційної та кліматично адаптованої моделі місцевого економічного розвитку.

3. Мета Програми

Метою Програми є створення конкурентоспроможної, інноваційної та кліматично стійкої місцевої економіки шляхом розвитку аграрного виробництва і переробки, залучення інвестицій, підтримки підприємництва, ефективного використання логістичного та ресурсного потенціалу громади та формування сприятливого бізнес-середовища для всіх категорій населення.

4. Завдання і засоби розв’язання проблеми, показники результативності

Для досягнення мети Програми розвитку аграрної економіки, інвестицій та місцевого підприємництва Роздільнянської міської територіальної громади на 2026–2029 роки визначено комплекс взаємопов’язаних завдань, спрямованих на розвиток аграрної економіки, активізацію інвестиційної діяльності, ефективне використання земельного, майнового, трудового та підприємницького потенціалу громади, а також створення сприятливих умов для започаткування та розвитку малого і мікропідприємництва.

Реалізація завдань Програми здійснюватиметься шляхом поєднання організаційних, економічних, фінансових, інформаційно-консультаційних, інвестиційних та партнерських інструментів. Особливе значення матиме взаємодія органів місцевого самоврядування з підприємцями, агровиробниками, фермерськими господарствами, кооперативами, громадськими організаціями, установами, міжнародними партнерами, інвесторами та іншими заінтересованими сторонами.

Завдання 1. Розвиток аграрної економіки громади

Реалізація цього завдання спрямовуватиметься на підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору, ефективності використання земельних ресурсів, розвиток малого та сімейного фермерства, сільськогосподарської кооперації, локальної переробки та створення доданої вартості безпосередньо на території громади.

Основними засобами розв’язання визначених проблем є:

підтримка місцевих сільськогосподарських виробників, сімейних фермерських господарств та малих виробників сільськогосподарської продукції;

сприяння створенню та розвитку сільськогосподарських кооперативів, у тому числі шляхом інформаційної, консультаційної та організаційної підтримки;

стимулювання об’єднання малих виробників для спільного придбання ресурсів, використання техніки, зберігання, доробки, переробки та реалізації продукції;

сприяння розвитку овочівництва, тепличного господарства та інших напрямів агровиробництва з високою доданою вартістю;

створення умов для ефективнішого використання земельних ділянок, придатних для реалізації аграрних проєктів;

сприяння впровадженню водозберігаючих систем зрошення та інших технологій раціонального використання водних ресурсів;

популяризація сучасних кліматично адаптованих технологій землеробства, енергоефективних рішень та сталих методів ведення сільського господарства;

підтримка заходів із збереження родючості ґрунтів та раціонального використання земельних ресурсів;

сприяння розвитку локальної переробки сільськогосподарської продукції, її доробки, фасування, пакування та зберігання;

формування коротких ланцюгів постачання та локальних продовольчих систем;

створення умов для розвитку місцевих ринків збуту та розширення присутності продукції місцевих виробників на регіональних і зовнішніх ринках;

сприяння участі агровиробників у державних, регіональних, міжнародних та донорських програмах підтримки;

забезпечення інформаційно-консультаційного супроводу щодо доступу до грантів, кредитних ресурсів та інших інструментів фінансування;

проведення навчальних, інформаційних та практичних заходів для агровиробників з питань сучасних технологій виробництва, кооперації, маркетингу, фінансової грамотності, грантової підтримки та виходу на нові ринки;

поширення кращих практик сталого агровиробництва та кліматичної адаптації;

сприяння інтеграції місцевих виробників у продовольчі, логістичні та переробні ланцюги;

використання можливостей міжнародного співробітництва для впровадження сучасних підходів до розвитку сталої продовольчої системи.

Окрему увагу в межах завдання буде приділено реалізації підходів, пов’язаних із розвитком сталої продовольчої системи, локального виробництва та коротких ланцюгів постачання, з урахуванням досвіду участі громади у міжнародних ініціативах, зокрема у проєкті URBACT Eat4Climate (Eat4Change).

Результатом виконання завдання має стати збільшення кількості та масштабів аграрних проєктів, розширення площ земель, залучених до реалізації агропроєктів, розвиток фермерства і кооперації, підвищення рівня професійних знань агровиробників, збільшення частки продукції з вищою доданою вартістю та створення нових робочих місць у сільській місцевості.

Завдання 2. Активізація інвестиційної діяльності та ефективне використання ресурсного потенціалу громади

Реалізація завдання передбачає формування системної місцевої політики залучення інвестицій, покращення інвестиційного середовища, підготовку території та об’єктів для реалізації інвестиційних проєктів, а також більш ефективне використання земельного, майнового, інфраструктурного та логістичного потенціалу громади.

Основними засобами розв’язання визначених проблем є:

створення та забезпечення функціонування «Офісу супроводу інвестора» за принципом «єдиного вікна»;

запровадження системи інформаційного, організаційного та консультаційного супроводу інвесторів на всіх етапах реалізації інвестиційних проєктів;

формування та просування інвестиційного бренду Роздільнянської міської територіальної громади;

розроблення та актуалізація інвестиційного паспорта громади;

підготовка інвестиційних пропозицій, проєктних карток та презентаційних матеріалів;

формування і постійне оновлення публічного реєстру інвестиційних проєктів та інвестиційних пропозицій;

визначення та підготовка земельних ділянок, виробничих приміщень, складських та інших об’єктів, потенційно придатних для реалізації інвестиційних проєктів;

формування переліку земельних ділянок, доступних для реалізації інвестиційних проєктів, аграрних, виробничих, логістичних, комерційних та інших проєктів;

сприяння підготовці інженерної та транспортної інфраструктури на перспективних інвестиційних майданчиках;

залучення до економічного обігу занедбаних, невикористовуваних або неефективно використовуваних об’єктів нерухомого майна;

сприяння розвитку транспортно-логістичної інфраструктури громади з використанням її вигідного географічного розташування та залізничного потенціалу;

пошук можливостей для створення логістичних терміналів, складської, сервісної та супутньої інфраструктури;

просування логістичного та інвестиційного потенціалу громади на регіональному, національному та міжнародному рівнях;

залучення внутрішніх і міжнародних інвесторів до реалізації проєктів на території громади;

сприяння участі громади у державних, регіональних та міжнародних програмах економічного розвитку;

розвиток міжмуніципального співробітництва у сферах економічного розвитку, інфраструктури, логістики та реалізації спільних проєктів;

розширення міжнародного партнерства та пошук іноземних партнерів для реалізації інвестиційних і грантових проєктів;

формування та просування переліку інвестиційно привабливих земельних ділянок та об’єктів;

забезпечення відкритості та доступності інформації для потенційних інвесторів;

створення умов для реалізації міжмуніципальних та міжнародних проєктів.

Особливе значення матиме системна робота із земельними та майновими ресурсами громади. Підготовка земельних ділянок та об’єктів до інвестування, їх інформаційне представлення та забезпечення належного супроводу потенційних інвесторів мають сприяти переходу від пасивного очікування інвестицій до активного формування інвестиційних пропозицій громади.

Результатом виконання завдання має стати збільшення обсягів інвестицій в основний капітал, розширення площ земельних ділянок, підготовлених для реалізації інвестиційних проєктів, збільшення кількості реалізованих міжмуніципальних та міжнародних проєктів, створення нових робочих місць, залучення до економічного обігу невикористовуваних об’єктів та підвищення інвестиційної привабливості громади.

Завдання 3. Підтримка розвитку підприємництва та самозайнятості населення

Реалізація завдання спрямовуватиметься на створення сприятливого середовища для започаткування та ведення підприємницької діяльності, розвиток малого і мікробізнесу, самозайнятості населення, локальних підприємницьких ініціатив та створення нових робочих місць.

Основними засобами розв’язання визначених проблем є:

створення сприятливих умов для започаткування та ведення малого і мікропідприємництва;

запровадження механізмів місцевої фінансової підтримки підприємців, у тому числі через місцеві мікрогрантові програми;

сприяння залученню підприємців до державних, регіональних та міжнародних програм підтримки бізнесу;

надання інформаційно-консультаційної допомоги з питань започаткування, ведення та масштабування підприємницької діяльності;

проведення навчальних заходів, семінарів, тренінгів, консультацій та інших заходів для представників малого та мікробізнесу;

розвиток та функціонування Школи бізнесу «Бізнес-старт»;

проведення навчання з питань бізнес-планування, фінансової грамотності, маркетингу, цифровізації, оподаткування, залучення грантів та кредитних ресурсів;

підтримка підприємницьких ініціатив молоді;

створення умов для розвитку жіночого підприємництва;

сприяння розвитку ветеранського підприємництва та економічної активності ветеранів війни;

підтримка підприємницьких ініціатив внутрішньо переміщених осіб;

сприяння розвитку самозайнятості населення, зокрема у сільських населених пунктах;

підтримка розвитку ремесел, локального виробництва та сфери послуг;

сприяння створенню локальних заготівельних пунктів та інших об’єктів, необхідних для організації збуту продукції місцевих виробників;

підтримка ініціатив, спрямованих на розвиток підприємництва у сільських населених пунктах;

стимулювання створення нових робочих місць;

розвиток партнерства між органами місцевого самоврядування, підприємцями, громадськими організаціями, закладами освіти та іншими суб’єктами місцевого розвитку;

сприяння впровадженню цифрових інструментів у діяльність місцевого бізнесу;

підтримка локальних підприємницьких та соціально-економічних ініціатив;

створення умов для формування безбар’єрного, доступного та інклюзивного підприємницького середовища;

сприяння залученню до економічної діяльності осіб, які мають потенціал до самозайнятості та започаткування власної справи.

Реалізація зазначеного завдання має забезпечити розширення підприємницької активності, підвищення рівня компетентностей суб’єктів господарювання, збільшення кількості нових підприємницьких ініціатив, створення нових робочих місць та розширення економічної активності у сільських населених пунктах громади.

Комплексний характер реалізації завдань Програми

Зазначені завдання є взаємопов’язаними та реалізовуватимуться комплексно. Розвиток аграрної економіки потребує одночасного покращення доступу виробників до фінансових ресурсів, ринків збуту, інвестицій, сучасних технологій та інфраструктури. Активізація інвестиційної діяльності, у свою чергу, створюватиме додаткові можливості для розвитку виробництва, переробки, логістики та підприємництва. Підтримка малого і мікробізнесу сприятиме диверсифікації місцевої економіки, розвитку самозайнятості та створенню робочих місць.

При цьому реалізація Програми здійснюватиметься з урахуванням безпекових, фінансових, демографічних, екологічних та інших обмежень, що можуть виникати протягом періоду її виконання.

Показники результативності Програми

Для оцінки результативності реалізації Програми визначено систему показників, яка дає змогу здійснювати моніторинг виконання поставлених завдань та оцінювати зміни в аграрному секторі, інвестиційній діяльності та підприємницькому середовищі громади.

Показники результативності систематизовано за чотирма категоріями:

показники затрат — характеризують ресурси та організаційні заходи, необхідні для реалізації Програми;

показники продукту — відображають безпосередні результати виконання заходів Програми;

показники ефективності — характеризують співвідношення досягнутих результатів та використаних ресурсів, а також динаміку економічної активності;

показники якості — характеризують зміни у стані підприємницького та інвестиційного середовища, рівні доходів населення та інвестиційній привабливості громади.

При формуванні показників враховано вихідні дані на початок реалізації Програми та цільові орієнтири на 2026–2029 роки. Для цілей моніторингу показник кількості суб’єктів підприємницької діяльності громади на початок реалізації Програми визначено на рівні 1221 активного суб’єкта підприємницької діяльності, який використовується як базове значення для подальшого аналізу динаміки.

Система показників передбачає оцінювання, зокрема, розвитку інвестиційної інфраструктури, площ земельних ділянок, підготовлених для реалізації інвестиційних та аграрних проєктів, обсягів інвестицій в основний капітал, кількості реалізованих міжмуніципальних і міжнародних проєктів, розвитку кооперації, створення нових робочих місць, професійного навчання агровиробників, розвитку малого бізнесу, рівня заробітної плати та інвестиційної привабливості громади.

Моніторинг показників здійснюватиметься у розрізі відповідних років реалізації Програми. Отримані результати використовуватимуться для оцінки стану виконання Програми, визначення проблемних напрямів, коригування заходів та, за необхідності, уточнення цільових показників.

Завдання і заходи Програми у розрізі років, відповідальні виконавці, джерела та обсяги фінансування наведені у додатку 1 до Програми.

Показники результативності (індикатори) реалізації Програми у розрізі років наведені у додатку 2 до Програми.

5. Очікувані результати виконання Програми

Реалізація Програми розвитку аграрної економіки, інвестицій та місцевого підприємництва Роздільнянської міської територіальної громади у 2026–2029 роках сприятиме досягненню таких узагальнених результатів:

збільшенню обсягів інвестицій в економіку громади;

ефективнішому використанню земельних та майнових ресурсів;

розвитку аграрного виробництва та локальної переробки;

збільшенню кількості суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють активну господарську діяльність;

розвитку сімейного фермерства та сільськогосподарської кооперації;

розширенню локальних ринків збуту;

створенню нових робочих місць;

підвищенню рівня доходів населення;

розвитку підприємництва у сільських населених пунктах;

формуванню сприятливого інвестиційного середовища;

підвищенню інвестиційної привабливості громади;

збільшенню частки виробництв та видів діяльності з більшою доданою вартістю;

підвищенню економічної стійкості та самодостатності громади;

розширенню співпраці з міжнародними партнерами та залученню зовнішніх ресурсів для місцевого розвитку.

У цілому реалізація Програми сприятиме зміцненню економічної спроможності громади, диверсифікації місцевої економіки, збільшенню доданої вартості, розвитку сільських територій, залученню інвестицій та переходу до більш сталого, інноваційного та інклюзивного розвитку.

6. Обсяги та джерела фінансування

Фінансування заходів Програми здійснюється за рахунок коштів бюджету Роздільнянської міської територіальної громади, державного бюджету, інших місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, міжнародної технічної допомоги, грантів, інвестиційних та інших ресурсів, а також інших джерел, не заборонених законодавством України.

Обсяг фінансування заходів Програми визначається з урахуванням реальних можливостей бюджету громади та наведений у додатку 3.

Обсяги фінансування заходів Програми визначаються з урахуванням наявних фінансових ресурсів та можуть уточнюватися під час її виконання відповідно до бюджетних можливостей, змін законодавства та фактичної потреби у фінансуванні заходів.

7. Строки та етапи виконання Програми

Реалізація Програми розвитку аграрної економіки, інвестицій та місцевого підприємництва Роздільнянської громади планується у два етапи з 2026 по 2029 роки.

Етап 1 (2026–2028 рр.) – Підготовчо-інституційний та стартовий

Розробка та затвердження нормативної, програмної та фінансової бази для реалізації Програми;

Створення «Офісу супроводу інвестора» за принципом «єдиного вікна»;

Розробка положення про підтримку фермерів та бізнесу;

Проведення навчальних заходів, консультацій та тренінгів для підприємців і агровиробників;

Налагодження партнерства з міжнародними донорами та бізнесом;

Початок реалізації міжмуніципальних і міжнародних проєктів.

Етап 2 (2029 рік) – Розширення та масштабування

Масштабне впровадження ресурсозберігаючих і кліматично стійких технологій у сільському господарстві;

Розширення підтримки фермерів, бізнесу та ремесел, збільшення охоплення громадян;

Завершення створення публічних реєстрів, систем супроводу фермерів та інвесторів;

Підсумкова оцінка ефективності Програми та підготовка рекомендацій для наступного планового періоду;

Закріплення позитивного іміджу громади як інвестиційно привабливої території.

8. Координація та контроль за ходом виконання Програми

Відповідальним виконавцем Програми є Роздільнянська міська рада Одеської області. Координацію планування, організацію виконання та моніторинг заходів Програми здійснює Відділ інвестицій та розвитку територій апарату ради та її виконавчого комітету.

Виконавці заходів Програми забезпечують їх своєчасну та належну реалізацію, використання передбачених ресурсів за цільовим призначенням, а також подання інформації про стан виконання заходів до Відділу інвестицій та розвитку територій щоквартально, але не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним періодом. Відділ інвестицій та розвитку територій здійснює узагальнення отриманої інформації, моніторинг виконання заходів та показників результативності Програми, аналіз досягнутих результатів, а також підготовку відповідних звітних матеріалів. За результатами моніторингу у разі необхідності можуть вноситися пропозиції щодо уточнення заходів Програми, строків їх виконання, обсягів та джерел фінансування, а також показників результативності з урахуванням змін соціально-економічної ситуації, законодавства та наявних ресурсів.

Виконавці заходів подають піврічну та річну інформацію про стан виконання Програми. Узагальнений річний звіт про виконання Програми готується Відділом інвестицій та розвитку територій та подається на розгляд міської ради не пізніше І кварталу року, що настає за звітним.

Інформація про стан виконання Програми та її результати оприлюднюється для забезпечення відкритості та прозорості реалізації місцевої політики у сфері аграрної економіки, інвестицій та підприємництва через офіційний веб-сайт Роздільнянської міської ради та інші доступні інформаційні ресурси.

Підсумковий звіт про виконання Програми за весь період її реалізації готується Відділом інвестицій та розвитку територій після завершення строку дії Програми та подається на розгляд міської ради у встановленому порядку.

Контроль за виконанням Програми здійснює постійна комісія Роздільнянської міської ради з питань бюджету, фінансування, інвестицій та реалізації державної регуляторної політики відповідно до повноважень, визначених законодавством та Регламентом Роздільнянської міської ради.