Перейменування провулку Панфілова в місті Полтава

У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування провулку Панфілова, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

• Єврейський пров. (за розташуванням поблизу  колишнього Єврейського кладовища, а також зважаючи на те, що в першій третині ХХ століття єврейська етнічна група становила  приблизно ¼ від чисельності населення Полтави).
• Мане-Каца пров. (Мане-Кац (1894-1962) – відомий у світі живописець і скульптор єврейського походження.  Народився у м. Кременчук у сім’ї служителя синагоги.  Ім'я при народженні: Мань (Маня, Еммануїл) Лейзерович Кац. Навчався в художній школі у Вільно, згодом в художньо-промисловій школі в Миргороді. Вищу освіту отримував в Київському художньому училищі та Національній школі витончених мистецтв у Парижі. У 1918–1919 роках викладав у Харківській академії красних мистецтв. Брав активну участь в угрупованнях авангардного мистецтва. У 1921  виїхав до Німеччини. З 1922 жив у Парижі. У 1927 р. прийняв французьке громадянство. У 1937 році отримав золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі за картину «Біля стіни Плачу». У 1940-1945 рр. – у Нью-Йорку, з 1945 р. знову в Парижі. У 1951 р. став кавалером ордена Почесного легіону. У 1956, 1958 та 1962 брав участь у виставках «Художники – свідки свого часу» у Парижі. У творчості Мане-Каца переважають портрети, жанрові сцени, пейзажі, він також експериментував у скульптурі. Значна частина його творів пов'язана з єврейською тематикою, специфічним хасидським відчуттям світу. Персональні виставки Мане-Каца проводилися у Нью-Йорку, Монреалі, Лондоні, Брюсселі, Страсбурзі, Женеві, Буенос-Айресі, Мехіко, Йоганнесбурзі, Тель-Авіві. Твори представлені у провідних музеях світу (Метрополітен у Нью-Йорку, музей у Люксембурзькому саді в Парижі тощо). У Хайфі  (Ізраїль) діє музей Мане-Каца, відкритий в 1977 році).
• Сад  Ґуссона пров. (Іван   Ґуссо́н –   власник великого саду у цій місцевості (на Павленках),  у  якому 18 травня 1861 року, на його запрошення, полтавською «Громадою» був посаджений «Дуб Тараса Шевченка» – перший у світі живий пам’ятник  Кобзарю. Є версія про те, що Ґуссо́н, можливо,  був знайомий з Тарасом Шевченком під час відвідування останнім Полтави (у 1840-х садівник  І. Ґуссо́н був  орендатором міського саду; в наш час – парку «Перемога»).  Закладений І. Ґуссо́ном  у 1850-х роках сад на схилах Чамариного яру був на початку 1890-х років куплений полтавським земством для створення Училища садівництва й городництва, яке підготувало чимало фахівців для краю).