платформа електронної демократії
Created with Sketch.
електронне опитування

Перейменування вулиці Мічуріна в с. П'ятихатки

Завершено05.12.2023
Переглядів33
Відповідей8

Яку проблему обговорюємо

Іван Мічурін – звеличений Йосипом Сталіним російський біолог і селекціонер-помолог, уродженець Рязанської губернії Росії. Ніяк не пов’язаний з історією громади. Улюбленець Сталіна вивів сорт вишень «Надія Крупська»
невеличкий розсадник якого в містечку Козлов у Тамбовській області набув статусу державного за часів Леніна. Завжди вітав усі кремлівські ініціативи і схвалював ідеологічні рішення комуністичних партійних з’їздів. Коли
наприкінці 1920 років Сталін висунув ідею глобального перетворення природи, Мічурін у зверненні до XVI з’їзду ВКП(б) у 1930 році запропонував свій «проєкт», який передбачав зменшення негативного впливу сибірського
клімату на європейську територію Росії шляхом створення грандіозної лісосмуги між Уральськими горами і Каспійським морем, пустелі Середньої Азії він пропонував перетворити на оази, висадивши там посухостійкі
рослини та їстівні кактуси. Ці «ідеї» були сприйняті серйозно і отримали гарячі оплески на партійному з’їзді. Докорінне перетворення природи збігалося з більшовицькими намірами творення нового «советского человека». У професійному середовищі більшість положень так званого мічурінського вчення сприймалися як окультні дійства. Кремлівській владі імпонувала авантюрна можливість успадкування біологічних ознак рослинами (насамперед гібридними) під впливом дії природних чинників або у процесі цілеспрямованого їхнього «виховання». У 1931
році Івана Мічуріна нагородили орденом Леніна. З нагоди ювілею радянська влада перейменувала містечко Козлов на Мічурінськ, а самого Івана Мічуріна призначила академіком союзної академії наук. Сам ювіляр у той час не
втомлювався прославляти Сталіна. У період сталінських репресій за критику «мічурінської науки» постраждало багато відомих вчених- біологів і генетиків. Серед них одним із перших був український професор Володимир
Симиренко.

Запитання та відповіді

Пропозиція нової назви.

Вулиця Молодшого сержанта Садовничого - Євген Валентинович Садовничий  (19 вересня 1992— 6 серпня 2016)
 — полеглий Герой російсько-української народної війни за незалежність, молодший сержант Збройних сил
України. Народився 1992 року у місті Дніпродзержинськ. У віці двох років залишився без батьків, його з братом
виховували дідусь та бабуся. Навчався у кременчуцькому ВПТУ № 7 за спеціальністю «маляр-штукатур»; згодом обрав професію бармена, працював в ресторані у Києві. У червні 2015 року пішов на військову службу за контрактом; молодший сержант, сержант роти з матеріального забезпечення, 9-та рота 3-го батальйону, 93-тя
окрема механізована бригада. Брав участь у боях за Піски. Мріяв відкрити свій ресторан  — та назвати його на
честь загиблого командира «Оса». 6 серпня 2016-го загинув поблизу села Кримське Новоайдарський район внаслідок підриву на російському фугасі під час виконання бойового завдання — бійці проводили рекогносцировку
переднього краю. Похований у селі Рокитне (нині Омельницька громада), в останню дорогу проводжали на колінах. Указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» —
нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Також нагороджений відзнакою Президента
«За участь в антитерористичній операції» (грудень 2017; посмертно).

Оберіть з декількох варіантів лише один варіант відповіді.

Голосування завершенеОберіть один варіантВи вже проголосували
Зібрано голосів:8

Результати голосування

Вулиця Молодшого сержанта Садовничого
8100%
Теги
декомунізація