Перейменування вул. Чайковського у с. Мильці, Супрунівського старостинського округу
Яку проблему обговорюємо
Чайковський Петро Ілліч (1840-1893) – російський композитор, диригент і педагог. Має частково російське, французьке та українське походження. Згідно з дослідженнями музикознавців, діяльність Чайковського не була пов’язана з Україною в її історіогенезі, а сам композитор ідентифікував себе як «корінна російська людина». Як варіант, експерти пропонують перейменувати вулицю на честь родини Левенців – полковників Полтавських Війська Запорізького, які управляли селом за часів Гетьманщини.
Запитання та відповіді
У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вул. Чайковського, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування:
- Вул. Івана Левенця. Іван Прокопович Левенець (р. н. невід. – помер у 1734 р.) – полтавський військовий керівник та адміністратор часів Гетьманщини. Був полтавським полковим сотником (1687–90), полковим осавулом (1691–93). Полковник полтавський Війська Запорозького (1701–1709). Брав участь у нараді у Батурині в жовтні 1708 року, тож був посвячений у плани Івана Мазепи підняти антимосковське повстання й укласти угоду зі шведським королем. Іван Левенець проігнорував накази московського царя Петра I: не поїхав до Глухова на «вибори» підконтрольного Москві нового гетьмана. Не встиг підтримати виступ Івана Мазепи, бо був затриманий російським комендантом Полтави і командиром залоги О.С. Келіним, та відправлений під арешт у Харків. Позбавлений чину й із 1710 р. жив у Полтаві. У 1724-1727 роках був одним із трьох правителів Генеральної військової канцелярії — членом Першої Малоросійської колегії. Знову полтавський полковник (1727-1729). Батько - Прокіп Пилипович Левенець (р. н. невід. – помер 1691) – полковник полтавський Війська Запорозького в 1674-1675, 1677-1679 рр. Старшинська козацька родина Левенців володіла селом Мильці.
- Вул. Олександра Кониського. Олександр Якович Кониський (1836-1900) був професійним адвокатом, громадським діячем, письменником, літературним критиком, викладачем. Автор духовного гімну України-Молитви «Боже Великий Єдиний нам Україну храни», музику до якої створив Микола Лисенко. Працював у Полтавському губернському правлінні (у 1854-1863 рр.). Член полтавської і київської «Громад», один з організаторів недільних та вечірніх шкіл, громадської бібліотеки, Товариств із розповсюдження писемності в Полтаві. Неодноразово був репресований колоніальною російською адміністрацією
Оберіть з декількох варіантів лише один варіант відповіді.
