Про затвердження Правил утримання та догляду за зеленими насадженнями на території Луцької міської територіальної громади

Правила утримання та догляду

за зеленими насадженнями

на території Луцької міської територіальної громади

1. Загальні положення

1.1. Правила утримання та догляду за зеленими насадженнями на території Луцької міської територіальної громади (далі — Правила) визначають процедуру обрізки та видалення дерев та кущів.

1.2. Правила розроблені у відповідності до Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2016 №105.

1.3. Вимоги до утримання та догляду за зеленими насадженнями на території Луцької міської територіальної громади розроблені з метою охорони та збереження зелених насаджень, утримання їх у здоровому впорядкованому стані, створення та формування високо-декоративних, стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища та змін клімату насаджень, та забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.

1.4. Правила є обов'язковими для виконання всіма установами, підприємствами, організаціями, фізичними-особами підприємцями та громадянами, які займаються проектуванням, створенням, ремонтом і утриманням зелених насаджень, розташованих на території міської громади.

2. Мета догляду за деревами

2.1. Максимальне збереження зелених насаджень.

2.2. Збереження якомога життєздатних і здорових, а також безпечних для проживання та праці людей, руху транспорту та пішоходів дерев.

2.3. Заходи догляду за деревами повинні запобігати, попереджувати та поступово відновлювати життєздатність дерев та кущів в районах щільної забудови, біля транспортних магістралей, що виникла через механічні пошкодження, ущільнення і герметизацію ґрунту, вибір видів і сортів дерев, що не відповідають клімату місцевості, помилки при вирощуванні, насадженні або догляді, а також інші попередні недостатні, не фахові і /або шкідливі заходи, наслідки зимового посипання доріг, надмірної обрізки тощо.

2.4. Для забезпечення безперешкодного розвитку підземних і наземних частин дерева і їхньої активності вирішальними є вентиляція ґрунту, доступна рослинам вологість ґрунту і постачання поживних речовин. Якщо вони недостатні, то необхідно провести відповідні заходи, зокрема для покращення оточення дерева (влаштування пристовбурної лунки не менше 1,5х1,5 м, якщо дерева ростуть не на газоні, обгородження прикореневої частини дерев взимку для зменшення потрапляння речовин, що застосовуються для посипання доріг тощо).

2.5. Особливій охороні підлягають стародавні дерева, які досягли свого граничного віку, мають обхват стовбура понад 3 м (на рівні 1,30 м від землі), виконують особливу фітомеліоративну функцію в умовах зміни клімату та потребують внесення їх до числа пам’яток природно-заповідного фонду України, якщо вони не являються аварійними та не становлять загрозу для життя людей та їх майна.

Заходами для їх охорони та збереження, при потребі, мають бути: заліковування дупел, підв’язка гілок та встановлення під них підпор, додавання добрив у ґрунт, спорудження громовідводів, встановлення огородження та охоронних знаків тощо.

3. Обрізування дерев

3.1. Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. З метою догляду за кроною обрізають дерева після закінчення та до початку вегетації (від опадання листя до розпускання бруньок).

3.2. Обрізка зелених насаджень здійснюється за рішенням постійно діючої комісії з визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, на підставі акту обстеження, згідно з додатком 1.

3.3. Кронування, топінг чи омолоджувальна обрізка (глибока обрізка зі знищенням скелетних гілок) на території Луцької міської територіальної громади не застосовується.

3.4. Основними способами догляду за кроною дерев є формувальна та санітарна обрізки.

3.5. Формувальна обрізка.

3.5.1. Формувальну обрізку дерев проводять з метою збереження природної або штучної форми рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо), рівномірного розташування скелетних гілок, а також дерев, пересаджених з лісу (з асиметричною витягнутою вгору кроною).

3.5.2. Ступінь обрізання залежить від виду дерева, його віку і стану крони.

Хвойні породи погано переносять обрізання, тому його проводять лише на деяких видах туй, ялин, ялівців, модрин, які використовують у високих живоплотах уздовж шосейних доріг і залізниць, біля меморіалів та в інших випадках декоративного озелення.

Крони швидкорослих порід (верба, тополя, клен, платан, каштан, акація біла) у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, можна обрізати щороку.

У повільнорослих порід (в'яз, дуб, граб і липа) крону можна обрізати один раз за 2-4 роки. При обрізанні повільноростучих дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи.

3.5.3. Формувальну обрізку проводити до 30 % крони дерева за весь період його росту з метою:

- відновлення форми крони;

- стимулювання росту.

Для відкриття видимості засобів регулювання дорожнього руху, звільнення проходів та проїздів, забезпечення безперебійної роботи ліній електропередач та тролейбусних ліній застосовувати техніку піднімання крони (підрізка нижнього ярусу гілок дерев).

З метою відновлення освітлення застосовувати розрідження крони.

3.5.4. У виключних випадках, коли необхідно зберегти стійкість дерева, ліквідувати загрози для життя людей та майна — проводити обрізку крони дерева до 50 %.

3.6. Санітарна обрізка.

3.6.1. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

3.6.2. Санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.

3.6.3. При здійснені санітарної обрізки видаляти кущі омели.

3.6.4 Якщо використовуються засоби для обробки ран, то на місця зрізу діаметром від 3 до 10 см наносити їх потрібно відразу ж після обрізування на всю поверхню рівномірно, на місця зрізу діаметром > 10 см — тільки на край рани і прилеглу заболонь (2 см). Місця зрізу мають бути гладкими. Олійну фарбу для замащування ран використовувати не рекомендується. У хвойних дерев та тих, що дуже виділяють смолу, рани не замащують.

3.6.5. До проведення робіт з обрізки зелених насаджень загального користування та спеціального призначення допускати спеціалістів після проходження навчання з обрізки дерев, що підтверджено документом освітньої установи.

4. Видалення дерев

4.1. Видалення зелених насаджень здійснюється у разі:

4.1.1. реалізації генерального плану розвитку міста;

4.1.2. проведення робіт, пов’язаних із будівництвом нових об'єктів та реконструкцією існуючих;

4.1.3. реконструкції або капітального ремонту об'єкта благоустрою;

4.1.4. знесення:

- аварійних, сухостійних і фаутних дерев;

- дерев, висаджених з порушенням норм посадки, відповідно до ДБН 360-92 “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”;

- самосійних і порослевих дерев із діаметром кореневої шийки до 6 см та самосійних, порослевих дерев, які проростають з одного кореня внаслідок не проведення робіт з видалення коріння при попередньому знесенні насаджень;

4.1.5. ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах міста;

4.1.6. проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільчому пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;

4.1.7. досягнення деревом вікової межі;

4.1.8. ураження дерева омелою понад 60% крони;

4.1.9. відновлення світлового режиму в жилому чи офісному приміщенні, що затіняється деревами. Порушення світлового режиму визначається на підставі довідок територіальних органів держпродспоживслужби;

4.1.10. провадження господарської діяльності на території розсадників із вирощування декоративних дерев та кущів;

4.1.11. ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуацій.

4.2. У разі, якщо видалення зелених насаджень не передбачено пунктом 4.1. цих Правил, комісія може відмовити у їх знесенні.

4.3. Видалення зелених насаджень здійснюється на підставі звернення заявника, результатів обстежень (акту) постійно діючої комісії з визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості та за її рішенням, ордеру на їх видалення.

4.3.1. Видалення зелених насаджень на прибудинкових територіях багатоквартирних житлових будинків здійснюється за зверненням управителя будинку, ОСББ, ЖБК, ОСН, які проводять управління будинками, на підставі протоколу загальних зборів мешканців, зі згодою таких намірів понад 50 % квартир житлового будинку.

На прибудинкових територіях багатоквартирних житлових будинків, котрі зняті з обслуговування видалення зелених насаджень здійснюється за колективним зверненням мешканців зі згодою таких намірів понад 50 % квартир житлового будинку.

4.4. У разі не проведення робіт зі знесення зелених насаджень в термін, зазначений в ордері, заявник повторно звертається до голови комісії про надання дозволу на знесення зелених насаджень та отримання нового ордеру згідно з цими Правилами.

4.5. Виконання обстеження зелених насаджень з метою їх знесення здійснюється протягом року. В окремих випадках, якщо неможливо правильно встановити стан листяних дерев без листя, обстеження проводиться повторно в період активної вегетації.

4.6. Рішення щодо відновлення зелених насаджень чи компенсаційного озеленення приймається комісією в кожному конкретному випадку при наданні дозволу на їх видалення.

4.7. При знесені дерев в рядових посадках, алеях обов’язково видаляти пні одним із доступних в кожному конкретному випадку методів (ручний чи механізований).

4.8. Зелені насадження на територіях меморіальних комплексів та кладовищ видаляються за рішенням постійно діючої комісії з визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, на підставі акту обстеження зелених насаджень та ордеру на їх видалення.

4.9. Організація робіт щодо видалення зелених насаджень на прибудинкових територіях покладається на суб’єктів господарювання, які здійснюють управління жилими будинками та надають послуги з утримання будинків та прибудинкових територій за рахунок сплати споживачами послуги – “Поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріплених в установленому порядку прибудинкових територіях (у тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків)”.

4.10. Прибудинкові території, житлових будинків, котрі не обслуговуються юридичними особами, а перебувають на утриманні самих мешканців, утримуються співвласниками майна. Роботи з утримання елементів благоустрою (формувальна обрізка крон дерев, видалення дерев, посадка дерев та кущів), виконуються за окрему плату на договірних засадах, або самими співвласниками.

4.11. Обстеження зелених насаджень, що розташовані на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду державного значення, де призначені відповідні адміністрації та землях лісового фонду, проводиться спеціалістами відповідних служб. До повноважень комісії, зазначеній у п. 4.3 цих Правил, обстеження таких насаджень не входить.

4.12. На земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та присадибній ділянці видалення зелених насаджень здійснюється власником або користувачем земельної ділянки без сплати їх відновної вартості за рішенням власника земельної ділянки.

4.13. Власники (землекористувачі) земельних ділянок повинні вирішувати спірні питання щодо утримання зелених насаджень на суміжних ділянках з дотриманням правил добросусідства.

Власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки у випадку, якщо таке проникнення є перепоною для використання земельної ділянки за цільовим призначенням. У будь-якому іншому разі, положення земельного та цивільного законодавства, не дають права власникам (землекористувачам) на знищення чи іншого роду пошкодження зелених насаджень, які проникають з сусідньої ділянки, під загрозою відповідальності.

5. Відповідальність за порушення правил

5.1. Особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи.

5.2. Особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність та відшкодовує нанесені збитки.

5.3. Орендарі, власники, користувачі земельних ділянок несуть відповідальність за несвоєчасне проведення заходів щодо знесення аварійних насаджень.

5.4. За знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в місті, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення, винні особи притягуються до відповідальності згідно зі ст. 152, ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накладання штрафів не звільняє винних від обов'язків сплати за нанесені збитки згідно зі ст. 42 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”.