платформа електронної демократії
Вгору
Електронне Обговорення НПА
Громадське обговорення щодо перейменування вулиць Танцорова, Живова, Макаренка, А. Чехова, Агрономічна, Бригадна, Ю. Гагаріна, Достоєвського, М. Глінки, М. Ломоносова, Пушкіна, Л. Толстого, Чалдаєва
Created with Sketch.
01 червня 2022
Час вийшов
Автор:
Тернопільська міська рада

Розпорядженням міського голови від 26.04.2022 року №100 «Про створення комісії з питань найменування (перейменування) вулиць та інших об’єктів, які містять російське походження» створено комісію з питань найменування (перейменування) вулиць та інших об’єктів, які містять російське походження.

Назви, що пропонується присвоїти об’єктам права власності:

  1. Вулиця Танцорова - вулиця Старий Поділ
  2. Вулиця Живова - вулиця Торговиця
  3. Вулиця Макаренка  - вулиця Іванни Блажкевич.
  4. Вулиця А. Чехова - вулиця Олени Теліги
  5. Вулиця Агрономічна - вулиця Дарії Віконської
  6. Вулиця Бригадна - вулиця Омеляна Пріцака
  7. Вулиця Ю. Гагаріна - вулиця Івана Гавдиди
  8. Вулиця Достоєвського - вулиця Ілярія Бриковича
  9. Вулиця М. Глінки - вулиця Миколи Леонтовича
  10. Вулиця М. Ломоносова - вулиця Князя Святослава
  11. Вулиця Пушкіна - вулиця Захисників України
  12. Вулиця Л. Толстого - вулиця Євгена Мєшковського
  13. Вулиця Чалдаєва - вулиця Любомира Гузара

Суб’єкти, що внесли пропозицію щодо присвоєння об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події: міський голова Сергій Надал на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.04.22 №380 «Про розгляд петиції».

Термін, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників: в зв’язку з воєнним станом на території України, громадське обговорення проводиться шляхом надання пропозицій у формі електронної консультації та у письмовій формі.

Термін громадського обговорення: 30 днів з дня оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення.

Поштова адреса та адреса електронної пошти, номер телефону, термін і форма для подання пропозицій (зауважень): пропозиції та зауваження подаються через портал «Електронні консультації та обговорення» за посиланням , а також через відділ звернень Тернгопільської міської ради за адресою м. Тернопіль, вул. Листопадова, 6 із зазначенням прізвища, імені, по-батькові та адреси особи, яка їх подає.

Ініціатор:
Тернопільська міська рада
Created with Sketch. 6289 переглядів
269 правок
Переглянути правки
Категорії
Проект нормативно-правового акту

Розпорядженням міського голови від 26.04.2022 року №100 «Про створення комісії з питань найменування (перейменування) вулиць та інших об’єктів, які містять російське походження» створено комісію з питань найменування (перейменування) вулиць та інших об’єктів, які містять російське походження.

Підстави та порядок присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій визначені Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24.05.2012  № 486-VI (далі – Закон).

Відповідно до ст.6 зазначеного Закону до подання про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій необхідно додати узагальнені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

Порядок проведення громадського обговорення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 №989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій»

На підставі вищевикладеного, Тернопільською міською радою подається для оприлюднення та громадського обговорення відповідна інформація.

Найменування об’єктів права власності, які пропонуюється перейменувати:

Вулиця Танцорова 

Вулиця Живова

Вулиця Макаренка 

Вулиця А. Чехова

Вулиця Агрономічна

Вулиця Бригадна

Вулиця Ю. Гагаріна

Вулиця Достоєвського

Вулиця М. Глінки

Вулиця М. Ломоносова

Вулиця Пушкіна

Вулиця Л. Толстого

Вулиця Чалдаєва

Назви, що пропонується присвоїти об’єктам права власності:

  1. Вулиця Танцорова - вулиця Старий Поділ
  2. Вулиця Живова - вулиця Торговиця
  3. Вулиця Макаренка  - вулиця Іванни Блажкевич.
  4. Вулиця А. Чехова - вулиця Олени Теліги
  5. Вулиця Агрономічна - вулиця Дарії Віконської
  6. Вулиця Бригадна - вулиця Омеляна Пріцака
  7. Вулиця Ю. Гагаріна - вулиця Івана Гавдиди
  8. Вулиця Достоєвського - вулиця Ілярія Бриковича
  9. Вулиця М. Глінки - вулиця Миколи Леонтовича
  10. Вулиця М. Ломоносова - вулиця Князя Святослава
  11. Вулиця Пушкіна - вулиця Захисників України
  12. Вулиця Л. Толстого - вулиця Євгена Мєшковського
  13. Вулиця Чалдаєва - вулиця Любомира Гузара

Суб’єкти, що внесли пропозицію щодо присвоєння об’єкту права власності імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події: міський голова Сергій Надал на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 27.04.22 №380 «Про розгляд петиції».

Термін, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників: в зв’язку з воєнним станом на території України, громадське обговорення проводиться шляхом надання пропозицій у формі електронної консультації та у письмовій формі.

Термін громадського обговорення: 30 днів з дня оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення.

Поштова адреса та адреса електронної пошти, номер телефону, термін і форма для подання пропозицій (зауважень): пропозиції та зауваження подаються через портал «Електронні консультації та обговорення», а також через відділ звернень Тернгопільської міської ради за адресою м. Тернопіль, вул. Листопадова, 6 із зазначенням прізвища, імені, по-батькові та адреси особи, яка їх подає.

Термін і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення: після отримання пропозицій та проведеного аналізу відбудеться оприлюднення результатів громадського обговорення на сайті Тернопільської міської ради : ternopilcity.gov.ua.

 
Вул. Агрономічна – Дарії Віконської (1895, Вюрцбург, Німеччина – 1945, Відень, Австрія) – українська письменниця, публіцистка, літературний і мистецький критик, перекладачка, громадська-культурна діячка. Справжнє ім’я та прізвище – Кароніна-Іванна Федорович-Малицька. По матері – німкеня, батько – Владислав Федорович, відомий діяч в Галичині. Належить до таких представниць українського письменства, як Марко Вовчок, Олена Теліга, Наталена Королева: виросла в чужій культурі, але потім вивчила українську мову і сприйняла для себе повністю українство. З 1917 – у Тернополі, де перед заміжжям перейшла в греко-католицьку віру. Її чоловік – викладач укр гімназії, поручник УГА, 1938 обраний від укр. блоку сенатором Польщі; в кінці 1939 заарештований органами НКВС і загинув в ув’язненні. Авторка різножанрових творів. Учасниця літературно-мистецького процесу у Львові. Зналася з діячами націоналістичного руху. Єдиний український літератор, що у 1920–1930-ті проживав у Тернополі (також у с. Шляхтинці неподалік міста). Перед арештом офіцерами СМЕРШ викинулася з вікна, але не загинула; померла через кілька місяців.
Вул. Достоєвського – Ілярія Бриковича (03.11.1881, Тернопіль – 1942, Росія) – гімназійний професор, освітній і громадський діяч. Походив з давньої тернопільської міщанської родини. Навчався у Львівському і Віденському ун-тах. У 1905–1930 викладав в укр. державній гімназії в рідному місті. У час ЗУНР – заступник повітового комісара. Потім з УГА був у Наддніпрянській Україні, мав звання четаря. Брав активну участь у громадському житті, входив до керівних органів багатьох укр. товариств. «Мабуть ніхто з Тернополя не мав тієї пошани, якою ще за життя втішався проф.. Брикович» (історик Тернополя Б. Остап’юк). Заарештований органами НКВС і загинув в ув’язненні. Досі ніяк не вшанований у Тернополі, в якому так багато прислужився для розвитку українства.
Вул. ТолстогоЄвгена Мєшковського (13.02.1882, Київ – 06.07.1920, Тернопіль) – генерал-хорунжий Армії УНР, полковник УГА. Походив з козацького роду. Професійний військовий. Служив 1918 у гетьманській армії. В Тернополі 9 листопада 1918 Президент ЗУНР Є. Петрушевич затвердив його начальником Начальної команди (штабу) УГА; цей штаб був у Бережанах. Розробив організаційну структуру УГА і зреалізував її. Від весни 1919 воював у Армії УНР. Важно поранений в бою на передовій лінії під Чорним Островом. Помер у Тернополі. Похований на Микулинецькому цвинтарі. В Україні є могили лише двох генералів Армії УНР: Є. Мєшковського в Тернополі і Василя Тютюнника в Рівному (там давно вже є вулиця цього генерала).
Вул. ГагарінаІвана Гавдиди (20 вересня 1966 року в селі Саранчуки нині Тернопільського району Тернопільської області). Закінчивши школу, 1983 року вступив на природничий факультет Тернопільського педагогічного інституту. У 1985—1987 роках служив в армії у місті Овруч Житомирської області. Під час навчання в інституті І. Гавдида розпочав громадську діяльність: брав участь у акціях студентської непокори у 1990—1991-х роках, був одним із засновників Товариства української мови імені Тараса Шевченка, Тернопільського товариства «Вертеп». Член Пласту від 1990 року. Перший станичний станиці Бережани та організатор підготовчого куреня УПЮ імені Дмитра Мирона-Орлика. 1992 року І. Гавдида був у числі співзасновників Пластового Куреня «Вовча Ліга». Від 1992 року — курінний «Вовчої Ліги», від 1997 року — Голова Ради Честі Пластового Куреня «Вовча Ліга», від 1997 року — голова Станичної Ради станиці Тернопіль. Багаторічний комендант пластових таборів та вишколів. 1995 р. вступив у ряди Конгресу Українських Націоналістів, а згодом очолив Тернопільську обласну організацію КУН. Був членом Центрального Проводу КУН, одночасно був членом Головного Проводу ОУН. У 2000 р. на Х Великому Зборі ОУН Гавдиду обрали заступником Голови Проводу ОУН. 1998 р. Іван став одним із ініціаторів створення Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів, з якого вже у 2001 році утворюється Молодіжний Націоналістичний Конгрес. 2001 р. його обрали директором Центру національного відродження імені Степана Бандери в Києві. У 2002 р. обраний депутатом Тернопільської обласної Ради від Бережанського виборчого округу. Був керівником фракції «Наша Україна» в обласній Раді. Від 2002 р. І. Гавдида був заступником голови Тернопільської обласної організації Українського Народного Руху (з 2003 року — Української народної партії). Він автор багатьох статей та публікацій. Був одним із редакторів «Бюлетеня Проводу ОУН», лектором Міжнародного республіканського інституту. Учасник і організатор багатьох патріотичних заходів у різних регіонах України. 30 серпня 2003 року Гавдида трагічно загинув у Києві.           
Вул. Ломоносова –  Князя Святослава (Святослав Хоробрий) (близько 931–972) – великий князь київський (964–972 рр.), єдиний син Ігоря та Ольги. Уславився перш за все як відважний воїн і талановитий полководець. Повернув до складу Київської держави племінне княжіння в’ятичів (964 р.), розгромив Хозарський каганат (965–968 рр.), вів війни на Північному Кавказі й переміг племена ясів та касогів. Вів активну політику щодо Візантії. Здійснив два Балканські походи в 968 та 969–971 рр. Сприяв зміцненню центральної влади і її зосередженню в руках великого князя. Здійснив адміністративну реформу, посадивши своїх синів намісниками в Києві (Ярополка), стольному граді деревлян Овручі (Олега) та Новгороді (Володимира). Протягом 964–968 рр. князь Святослав повернув до складу Київської Русі племінне князівство в’ятичів; розгромив Волзьку Булгарію; завдав поразки Хозарському каганату й оволодів його столицею містом Ітіль; поширив свій вплив на Північний Кавказ, підкоривши племена ясів і касогів. У 968 р. здійснив перший Балканський похід до Болгарії. Допоміг візантійцям придушити повстання болгар. Спробував залишитися в Болгарії, але візантійці, намагаючись перешкодити цьому, нацькували на Київ печенігів. Повернувся додому і звільнив Подніпров’я від печенігів. У 969–971 рр. здійснив другий Балканський похід до Болгарії, який завершився поразкою Святослава. У березні 972 р, загинув на дніпровських порогах, потрапивши в засідку печенігів.
Вул. Бригадна - Омеляна Пріцака (7.IV.1919–29.V.2006) – український та американський тюрколог-мовознавець, історик. Один із засновників і 1-й директор Українського наукового інституту Гарвардського університету (1973–1989), 1-й директор Інституту сходознавства НАН України (1991–1999), співзасновник Міжнародної асоціації україністів (1989), президент Міжнародного товариства з вивчення мов, культури й історії угро-фінських та алтайських народів, доцент і професор Ґеттінґенського, Гамбурзького, Вашинґтонського, Гарвардського і Київського університетів. Народився на Львівщині, дитинство і юність провів у Тернополі, де жив на вул. Глиняній. У 1928–1936 рр. навчався у першій Тернопільській гімназії, саме тут став свідомим українцем і почав займатися наукою. Навіть у радянський період, перебуваючи в діаспорі, формально як турист, приїжджав до Тернополя. Зі здобуттям Україною незалежності повернувся на Батьківщину. Працював і похований у Києві.