Аналітичний звіт за результатами публічної консультації щодо визначення пріоритетних сфер та проведення інформаційного аудиту Рівненської міської ради (260 респондентів)

У межах підготовки до проведення інформаційного аудиту відкритих даних Рівненської міської ради було проведено публічну консультацію, в якій взяли участь 260 респондентів. Метою збору інформації було з’ясування рівня обізнаності громадськості, інтересів мешканців, сфер найбільшого суспільного значення та очікувань від майбутнього аудиту.

1. Демографічні показники

1.1. Розподіл за віковими групами

За результатами обробки відповідей:

50–65 років – 35,77% (93 особи)

40–50 років – 30,00% (78 осіб)

30–40 років – 26,15% (68 осіб)

до 30 років – 5,38% (14 осіб)

понад 65 років – 2,69% (7 осіб)

Таким чином, найбільш активними учасниками консультацій є респонденти у віці від 30 до 65 років (91,9%), що свідчить про високий рівень зацікавленості саме серед соціально й професійно активних груп населення.

1.2. Розподіл за статтю

Статевий розподіл учасників консультацій демонструє суттєву перевагу жінок серед респондентів. Із загальної кількості опитаних 76,92% (200 осіб) становлять жінки, тоді як чоловіки подали 22,31% відповідей (58 осіб). Ще 0,77% респондентів (2 особи) обрали варіант «інше». Такий розподіл є типовим для соціологічних опитувань у сфері місцевого самоврядування та свідчить про вищу активність жінок у питаннях доступу до публічної інформації та участі в консультаційних процесах.

2. Використання публічної інформації та відкритих даних

2.1. Чи працюють респонденти з публічною інформацією професійно?

Аналіз відповідей показує, що 54,62% респондентів (142 особи) зазначили, що працюють з публічною інформацією професійно, тоді як 45,38% (118 осіб) не мають професійного досвіду роботи з такою інформацією. Такий розподіл свідчить про значну частку фахівців серед учасників консультацій, що забезпечує високий рівень якості та обґрунтованості наданих відповідей, водночас зберігаючи баланс між професійною та громадською оцінкою доступності публічної інформації.

2.2. Частота надсилання запитів на публічну інформацію

Аналіз відповідей респондентів показує, що переважна більшість — понад 80% — не надсилали запити на публічну інформацію.

Близько 15% учасників зазначили, що робили це епізодично або рідко, тоді як менше 5% повідомили про регулярне звернення із запитами.

Кореляційний аналіз демонструє, що найвищий рівень активності у надсиланні запитів спостерігається серед респондентів вікових груп 40–50 років та 50–65 років.

Натомість учасники до 30 років майже не користуються таким інструментом доступу до інформації.

3. Портали та ресурси, якими користуються громадяни

Опитування свідчить, що лише частина респондентів активно користується вебресурсами Рівненської міської ради.

Найчастіше згадувані ресурси включають:

-офіційний сайт Рівненської міської ради;

-проєкти рішень та рішення сесій;

-рішення виконавчого комітету;

-геоінформаційну систему (ГІС);

-сторінки комунальних підприємств;

-портал відкритих даних data.gov.ua;

-інформацію про бюджетні програми;

-дані щодо відключень електроенергії, тепла або водопостачання.

Водночас приблизно 50% респондентів зазначили, що не використовують жодних електронних ресурсів міської ради.

Кореляційний аналіз показує, що найактивнішими користувачами онлайн-ресурсів Рівненської міської ради є респонденти вікових груп 30–40 років та 40–50 років, які найчастіше зверталися до офіційного сайту, рішень органів місцевого самоврядування та геоінформаційних сервісів. Респонденти віком 50–65 років частіше цікавляться практичною інформацією — зокрема щодо житлово-комунальних послуг, транспорту та земельних питань. Водночас учасники віком до 30 років демонструють найнижчий рівень використання офіційних вебресурсів міської ради.

4. Сфери діяльності, які викликають найбільший інтерес громади

Відкриті відповіді респондентів показали, що найбільший інтерес викликають такі сфери діяльності:

бюджет та фінанси — понад 40%;

земельні питання — близько 35%;

містобудування — близько 30%;

адміністративні послуги — понад 25%;

житлово-комунальне господарство — понад 20%;

транспорт — 15–20%;

культура, освіта, туризм — 10–15%;

інформаційні технології та електронні сервіси — близько 10%.

Кореляція за статтю та віком:

Кореляція за статтю та віком загалом показує подібні пріоритети для всіх груп: і жінки, і чоловіки найчастіше обирають сфери бюджету, земельних питань та містобудування. Водночас респонденти віком 50–65 років частіше акцентують увагу на ЖКГ та земельних питаннях, тоді як молодші (до 30 років і 30–40 років) відносно частіше згадують транспорт, ІТ-сервіси та адміністративні послуги. За статтю спостерігається тенденція, що чоловіки дещо частіше відзначають бюджет, землю та транспорт, тоді як жінки — адміністративні послуги, освітні та культурні напрями, а також окремі соціально значущі теми

5. Використання відкритих даних

5.1. Чи використовують респонденти відкриті дані?

За результатами опитування, близько 60% респондентів не використовують відкриті дані у своїй діяльності.

Водночас приблизно 40% учасників зазначили, що користуються відкритими даними.

Найчастіше згадувані джерела та набори включають:

-рішення міської ради та виконкому;

-бюджетні матеріали;

-геопортал міської громади;

-інформацію про діяльність комунальних підприємств;

-довідкові дані, адреси та контакти;

-поіменні голосування депутатів;

-відкриті дані у сфері освіти.

6. Аналіз сфер діяльності, щодо яких громадськість вважає за необхідне провести інформаційний аудит

За результатами опитування респонденти найчастіше вказували потребу проведення інформаційного аудиту у сферах бюджету (44,23%), земельних питань (39,23%), містобудування (31,15%) та транспорту (24,23%). Значний інтерес також спостерігається до сфери житлово-комунального господарства (20,38%) та адміністративних послуг (18,08%). Блоки, пов’язані з культурною спадщиною, історією, туризмом та екологією, отримали по 15,38% відповідей. Меншою мірою респонденти зазначали сфери реклами (8,85%), інформаційних технологій та електронних сервісів (4,62%), а також архівної справи (0,77%). Частина відповідей містила одиничні, індивідуальні пропозиції або коментарі щодо неможливості визначення сфери аудиту. Загалом результати демонструють чіткий суспільний запит на підвищення прозорості у сферах, що безпосередньо впливають на розвиток міста, використання публічних коштів, управління землею та міським простором, а також якість щоденних послуг для мешканців.

7. Аналіз відповідей щодо суспільно важливих наборів відкритих даних

За результатами опитування громадяни найчастіше визначали суспільно важливими такі набори відкритих даних Рівненської міської ради: інформацію про об’єкти комунальної власності, дані щодо будівництва, реконструкцій та ремонтних робіт, транспортні засоби і маршрути, а також відомості про захисні споруди цивільного захисту. Значний інтерес викликали набори щодо лікарських засобів, придбаних за бюджетні кошти, договорів та закупівель, земельних ділянок, містобудівної документації та діяльності комунальних підприємств. Окремі респонденти відзначили важливість фінансової інформації, рішень органів місцевого самоврядування та екологічних даних.

8. Структурні підрозділи, в яких респонденти вважають за необхідне провести інформаційний аудит

Опитування показало, що найбільший суспільний запит на проведення інформаційного аудиту стосується Управління бюджету і фінансів виконавчого комітету Рівненської міської ради — 27,69% респондентів. Значну увагу також приділено Відділу фінансової діяльності — 23,08%, та Сектору роботи з публічними закупівлями — 21,92%, що свідчить про високий інтерес громади до прозорості використання бюджетних коштів та закупівельних процедур. Високі показники отримали Департамент муніципальної варти Рівненської міської ради (18,85%), Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (17,31%), Управління охорони здоров’я виконавчого комітету Рівненської міської ради  (16,54%), Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради (16,92%), а також Департамент інфраструктури і благоустрою Рівненської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Рівненської міської ради та Відділ господарського забезпечення та закупівель (по 15,77% кожен). Дещо меншу, але все ж суттєву частку відповідей отримали підрозділи, що стосуються комунальної власності (14,23%), освіти (14,23%), обліку та розподілу житла (13,85%), організаційного забезпечення роботи міської ради (11,92%), та юридичного супроводу депутатської діяльності (9,62%). Частина відповідей містила індивідуальні або поодинокі зауваження, які становили менше ніж 1% вибірки. Загалом результати демонструють чіткий суспільний інтерес до підрозділів, діяльність яких пов’язана з фінансами, землею, містобудуванням, благоустроєм та закупівлями, що підтверджує запит громади на посилення прозорості в ключових процесах управління міськими ресурсами.

9. Додаткові пропозиції щодо проведення інформаційного аудиту Рівненської міської ради

Більшість респондентів не надали додаткових пропозицій щодо проведення інформаційного аудиту Рівненської міської ради — у відповідях переважали фрази «немає», «не маю», «відсутні», «ні». Разом із тим, частина учасників висловила конкретні зауваження та ідеї. Серед них — потреба проводити аудит компетентно та прозоро, розширити консультації з громадськістю й організувати опитування мешканців для виявлення інформаційних прогалин. Окремі респонденти наголосили на важливості попереднього навчання працівників щодо роботи з даними, покращення зворотного зв’язку та оцінювання ефективності електронних сервісів. Пропонувалося також проводити громадські слухання щодо великих інфраструктурних проєктів, здійснити аудит окремих управлінь (зокрема у сфері ЖКГ, земельних відносин, транспорту, капітального будівництва, Чорнобильських виплат), а також оприлюднювати додаткові набори інформації — зокрема договори, фінансові звіти та дані про відвідування депутатами сесій.

10. Узагальнений висновок

Результати публічної консультації продемонстрували високий рівень зацікавленості мешканців у питаннях прозорості діяльності органів місцевого самоврядування та значний суспільний запит на вдосконалення роботи з відкритими даними. Найбільший інтерес громади зосереджено на сферах, що безпосередньо впливають на якість життя — бюджет, земельні питання, містобудування, транспорт та ЖКГ. Водночас вибір структурних підрозділів, у яких респонденти вважають за необхідне провести аудит, підтверджує потребу у підвищенні відкритості фінансових процесів, благоустрою, закупівель та містобудівних рішень. Отримані результати свідчать про готовність громадськості долучатися до формування політики відкритих даних та підкреслюють важливість системної комунікації, навчання й подальшого розвитку електронних сервісів для забезпечення прозорості та довіри до діяльності Рівненської міської ради.