№

Стара назва топоніму

Обґрунтування

Нова назва топоніму

Обґрунтування

1

2

3

4

5

1

вул. Асмолова

Старший лейтенант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944) родом з Калузькій області Росії. Під час Другої світової війни воював в лаваї 1-го Українського фронту, загинув у Київській обл.

вулиця Воїнів світла

2

вул. Бабаджаняна

Радянський військовий діяч, уродженець Азербайджану. Герой СССР. До Жмеринки чи Вінницької області не має прямого відношення.

вулиця Михайла Драгоманова

6 (18) вересня 1841 - 20 червня (2 липня) 1895) - український публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч, засновник українського соціалізму, представник відомого роду українських громадських і культурних діячів Драгоманових.

3

пров. Бабаджаняна

провулок Михайла Драгоманова

4

туп. Бабаджаняна

тупик Михайла Драгоманова

5

вул. Барляєва

Баряляєв  Михайло – народився і навчався у Москві. Командувач підрозділу, в складі якого було три бронепоїзди. Загинув в бою за м. Жмеринка. Похований у братській могилі на вул Лазо.

вулиця Ярослава Мудрого       

(983/987 - 17/20 лютого 1054) Київський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015–1018, 1019–1054). Другий син київського князя Володимира Святославича.

6

вул. Богуна

Уточнення

вулиця Івана Богуна

(пом. 17 лютого 1664) український військовий і державний діяч, козацький полководець часів Хмельниччини, полковник подільський, згодом - кальницький і паволоцький.

7

туп. Больнічний

Русизм

тупик Лікарняний

8

вул. Ватутіна

Російський та  радянський воєначальник, генерал армії, Герой Радянського Союзу (1965, посмертно). Член РКП(б) – ВКП(б) від 1921 р. Брав активну участь у встановленні  радянської влади в Україні, воював проти підрозділів  Н. Махна, Армії УНР, згодом УПА.

вулиця Алли Горської

(18 вересня 1929 – 28 листопада 1970) – українська художниця та дисидентка, громадська діячка, одна із засновниць та найяскравіших творчих особистостей покоління руху шістдесятництва, одна з перших представниць андерграунду, діячка правозахисного руху 1960-х в Україні.

9

вул. Михайло Вербицького

Виправлення

вулиця Михайла Вербицького

(4 березня 1815 - 7 грудня 1870) - український композитор, хоровий диригент, священник УГКЦ, громадський діяч, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».

10

пров. Віллінський

Невідомий.

Можливо,- музикант, артист, театральний і громадський діяч. Чоловік співачки Феодосії Вілінської.

провулок Івана Кожедуба

(8 червня 1920 - 8 серпня 1991) - радянський військовий діяч українського походження, льотчик-винищувач, найрезультативніший ас у авіації Антигітлерівської коаліції за весь час Другої світової війни. На його рахунку 64 повітряні перемоги. Маршал авіації. Тричі Герой СРСР (4.02.1944, 19.08.1944, 18.08.1945; єдиний українець із трьома золотими зірками Героя СРСР). Маршал авіації (1985).

11

вул. В. Трудова

Русизм

вулиця Трипільська

Трипільська культура, також Трипілля, культура Кукутень, культурна спільність Кукутень-Трипілля - археологічна культура часів неоліту і раннього енеоліту, українська назва якої походить від назви села Трипілля на Київщині, а румунська від назви румунського села Кукутень, де наприкінці XIX століття були незалежно відкриті перші археологічні знахідки артефактів цієї культури.

12

вул. Гавришко

Радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир танкового батальйону 1-ї гвардійської танкової бригади (8-й гвардійський механізований корпус, 1-ша танкова армія, 1-й Український фронт), гвардії майор.

вулиця Івана Гонти

(бл. 1721р. або 1740р. – 1768р.) - сотник надвірної міліції магната Францішека Салезія Потоцького, керівник українського гайдамацького руху, один з очільників Коліївщини — повстання проти релігійного, національного та соціального гніту, що вибухнуло 1768 року на землях Правобережної України, що входила в ті часи до складу Речі Посполитої.

13

вул. Гагаріна

Російський та  радянський льотчик-космонавт, перша людина в космосі. Полковник військово-повітряних сил СРСР, Герой  Радянського Союзу (1961), член ЦК Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді, депутат  Верховної Ради СРСР 7-го і 8-го скликань.

вулиця Запорізьких Козаків

Запорозькі козаки - частина українських козаків; спочатку, дніпровські козаки, які створили в XV-XVI ст. (можливо й раніше) цілу низку стихійних військових організацій і укріплених поселень за дніпровими порогами, поза зоною адміністративної юрисдикції яких би то не було держав, які об'єдналися згодом у централізовану військову організацію Військо Запорозьке.

14

вул. Гастелло

Радянський  військовий льотчик, Герой Радянського Союзу  (посмертно).

вулиця Миколи Бєлінського

(1852-1908) – один із засновників м. Жмеринка. Заснував перший міський парк – старожили і досі пам’ятають назву «парк Бєлінських». Він та його троє синів, двоє з яких були машиністами, а третій працював на станції. Також  вони  заклали першу  вулицю міста, нині Івана Франка, і поставили на ній три перші будинки так званого «селища машиністів».

15

пров. Гастелло

провулок Миколи Бєлінського

16

вул. Герцена

Російський  письменник, публіцист та філософ. Один з фундаторів  російського народництва, належав то так званих  «западніків», популяризатор соціалістичних ідей.

вулиця Миколи Лисенка

(10 (22) березня 1842 - 24 жовтня (6 листопада) 1912) - український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч.

17

вул. Глінки

Російський поет, журналіст, письменник, брат Федора Миколайовича Глінки

вулиця Добросусідська

18

вул. Гоголя

Уточнення

вулиця Миколи Гоголя

(20 березня [1 квітня] 1809 року – 21 лютого [4 березня] 1852 року) – російський письменник українського походження з відомого українського роду Гоголів-Яновських. Вважається класиком російської літератури, найвизначнішим з представників її «української школи». Окрім внеску у російську літературу, Гоголь також мав непрямий вплив і на українську літературу й українську культуру в цілому, а також був завзятим етнографом й збирачем українського фольклору.

19

вул. Гончарова

Російський  письменник, член-кореспондент імператорської Академії наук по розряду російської мови і словесності. Займався літературною та редакторською діяльністю. Певний час  працював цензором.

вулиця Івана Гончара

14 (27) січня 1911 - 18 червня 1993 – український, радянський скульптор, графік, маляр, фольклорист, етнограф, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), народний художник УРСР (1991). Лавреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1989).

20

пров. Гончарова

провулок Івана Гончара

21

вул. Горєлова

Радянський воєначальник, генерал-лейтенант. З січня 1966 року по червень 1970 командир 7-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії. Учасник введення радянських військ до Чехословаччини в 1968 році (окупація Радянським Союзом).

вулиця Володимира Івасюка

(4 березня 1949 - 24/27 квітня, 1979) – український композитор-виконавець, музикант, мультиінструменталіст (володів кількома музичними інструментами: скрипка, фортеп'яно, віолончель, гітара), поет. Герой України (2009, посмертно).

22

вул. Горького

Не визнавав української мови та її відмінності від російської. На процесі Самуїла Шварцбарда, який убив Симона Петлюру, Максим Горький заступався за Шварцбарда і був на його стороні.

вулиця Героїв Крут

Бій під Крутами – бій, що відбувся 16 (29) або 17 (30) січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.

23

вул. Грішина

Прізвище російського походження

вулиця Івана Багряного

19 вересня (2 жовтня) 1906 - 25 серпня 1963) - український поет, прозаїк, драматург, публіцист, журналіст та політичний діяч. Голова Української національної ради. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1992, посмертно), номінант на Нобелівську премію з літератури (1962).

24

вул. Декабристів

Декабристи – перші російські дворяни-революціонери, які прагнули встановити в Російській імперії  конституційний лад.

вулиця Степана Бандери

(1 січня 1909 - 15 жовтня 1959) - український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів - голова Проводу ОУН-Б.

25

пров. Декабристів

провулок Степана Бандери

26

вул. Добролюбова

Російський літературний критик, публіцист, 

революційний демократ.

вулиця Левка Лук’яненка

(24 серпня 1928 - 7 липня 2018) - український політичний та громад-ський діяч, дипломат, письменник, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху. Борець за незалежність України у XX сторіччі. Співза-сновник та активний член Української Гельсінської Групи, голова Української Гельсінської Спілки, одним з організаторів Української робітничо-селянської спілки. Засновник та перший голова Української республіканської партії.

27

вул. Доватора

Радянський військовик часів Другої світової війни, герой Радянського Союзу (1941), 19 грудня 1941 року загинув від поранення під час кулеметного обстрілу села Палашкіно Рузького району Московської області.

вулиця Симона Петлюри

(10 [22] травня 1879 - 25 травня 1926) – український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Є нащадком давнього козацького роду. Організатор українських збройних сил.

28

вул. Довженка

Уточнення

вулиця Олександра Довженка

(29 серпня (10 вересня) 1894 – 25 листопада 1956) український радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа. Режисер культових таких кінострічок як «Україна в огні», «Земля», «Звенигора», «Арсенал». Заслужений діяч мистецтв УРСР (1940), народний артист РРФСР (1950).

29

пров. Довженка

Уточнення

провулок Олександра Довженка

30

пров. Достоєвського

Класик російської літератури. Мав українське коріння. Українське походження не заважало Достаєвському послідовно обстоювати політику Російської імперії.

провулок Соломії Крушельницької

(23 вересня 1872 - 16 листопада 1952) українська оперна співачка, педагогиня. За життя визнавана найвидатнішою співачкою світу. українська оперна співачка, педагогиня. За життя визнавана найвидатнішою співачкою світу.

31

вул. Єсеніна

Російський поет. Бував в Україні, зокрема в Криму (1914), в Харкові (1920). До культури України не має відношення. До Поділля, Жмеринки не має відношення.

вулиця Покровська

Покрова Пресвятої Богородиці - християнське і народне свято, яке відзначається Східними церквами 1 жовтня за григоріанським і новоюліанським календарями, а 1 (14) жовтня частиною православних церков за юліанським календарем.

32

пров. Єсеніна

провулок Покровський

33

вул. Железнодорожна

Дублювання

Закрити та виключити зі списків.

При впорядкуванні адрес застосовувати назву «вулиця Залізнична»

34

вул. Жуковського

Російський  поет, перекладач, літературний критик. Один із  основоположників романтизму в російській поезії. Автор  слів державного гімну Російської імперії «Боже, царя  храні» (1833).

вулиця Володимира Мономаха

Князь смоленський (1073 - 1078), чернігівський (1076 - 1077, 1078 - 1094) і переяславський (1094 - 1113), великий князь київський (1113 - 1125). Представник династії Рюриковичів. Син київського князя Всеволода Ярославича і візантійської княжни Марії з роду Мономахів.

35

вул. Зимня

Русизм

вулиця Зимова

36

пров. Камкамідзе

Камкамідзе Анатолій (1936-1999) – народився і навчався в Жмеринці. Генерал-лейтенант, заступник командуючого Прикарпатського військового  округу, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС , учасник бойових дій в Абхазії, командувач військовими силами Грузії, генерал-полковник.

провулок Свято-Троїцький

День Святої Трійці - одне з головних християнських свят, яке у православ'ї входить до числа дванадесятих свят, а в католицизмі має найвищий статус торжества.

37

вул. Кармелюка

Уточнення

вулиця Устима Кармелюка

(27 лютого (10 березня) 1787 – 10 (22) жовтня 1835) український селянин, ватажок селянського руху на Поділлі у 1813 –1835 роках. В українському фольклорі – шляхетний розбійник та український національний герой.

38

пров. Карпінського

Вулиця названа на честь російського геолога, академіка та дійсного члена ВУАН з 1925 - Олександра Карпінського.

провулок Джерельний

39

вул. Кашевича

Активний борець за встановлення радянської влади в Жмеринці (1919-1920 рр.), за це більшовики назвали його ім’ям вулицю.

вулиця Ігора Сікорського

(25 травня [6 червня] 1889 - 26 жовтня 1972) - видатний авіаконструктор українського походження. Творець перших у світі літаків: чотиримоторного «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942), Sikorsky S-29-A. Конструктор першого в США літака-амфібії.

40

пров. Кирпічний

Русизм

провулок Цегельний

41

вул. Кобилянської

Уточнення

вулиця Ольги Кобилянської

(27 листопада 1863 – 21 березня, 1942) українська модерністська письменниця, рання учасниця жіночого руху на Буковині, приятелька Лесі Українки. Авторка повістей та оповідань, найчастіше присвячених зображенню українського жіноцтва на межі століть, а також - становищу тогочасного буковинського села. Одна з найважливіших постатей раннього модернізму в українській літературі.

42

туп. Кобилянської

Уточнення

тупик Ольги Кобилянської

43

вул. Кобринця

Активний борець за встановлення радянської влади в Жмеринці (1919-1920 рр.), за це більшовики назвали його ім’ям вулицю.

вулиця В’ячеслава Семенова

(23 липня 1969, Жмеринка - 17 лютого 2015) - капітан (посмертно), Державна прикордонна служба України, учасник російсько-української війни. Герой України.

44

вул. Кожевна

Русизм

вулиця Виноградна

45

пров. Кожевний

Русизм

провулок Виноградний

46

вул. Козицького

Радянський державний і партійний діяч, член РСДРП(б), агітатор і пропагандист, учасник Жовтневого перевороту, міський голова Нижнього Новгороду (1918), голова Подільсь-кого губернського революційного комітету. Активний борець проти влади УНР.

вулиця Максима Залізняка

(близько 1740 - після 1769) - керівник гайдамацького повстання (1768–1769 років), відомого під назвою Коліївщина, козацький отаман.

47

вул. Космонавта Комарова

Російський  та радянський льотчик-космонавт, двічі Герой  Радянського Союзу (1964, другий раз 1967 - посмертно). 

вул. Захисників Азовсталі

На честь усіх воїнів-захисників ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» в м. Маріупіль, Донецької області у 2022 році

48

вул. Коноваленко

Віктор Сєргєєвічь Коновалєнко (1938-1996) - радянський російський хокеїст, воротар. Дворазовий олімпійський чемпіон.

вулиця Ігора Скрипника

(13 листопада 1940, Жмеринка - 2 лютого 2005, Донецьк) - український математик. Наукові досягнення І. В. Скрипника одержали високу державну і громадську оцінку. Його нагороджено орденами «Дружби народів» (1986р.) і Ярослава Мудрого V ступеня (2003р.), удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки (1989р.), премії ім. М. В. Остроградського (1972р.), М. М. Крилова (1992р.) і М. М. Боголюбова (2000р.), присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1998р.)

49

вул. Короленка

Російський письменник українсько-польського походження, журналіст, публіцист, літературний редактор та громадський діяч.

вулиця Софії Тобілевич

(3 (15) жовтня 1860 - 7 жовтня 1953) - українська акторка характерного плану, перекладач, фольклористка, мемуаристка, дружина І. Карпенка-Карого, племінниця Зиґмунта Сераковського (одного з лідерів польського повстання 1863 року), матір Марії Тобілевич-Кресан.

50

вул. З. Космодем’янської

Радянська комсомолка-диверсантка початкової фази Німецько-радянської війни. Один з найбільших міфів, створених за Сталіним, на ряду з міфом про Павліка Морозова.

вулиця Захисників України

Узагальнююча назва на честь усіх захисників та захисниць України  в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України – пам'ятний день в Україні, який відзначають 29 серпня.

51

вул. Космонавтів

На обговорення

вулиця Княгині Ольги

(880 та 920 - 11 (24) липня 969) - княгиня київська, дружина руського князя Ігоря Рюриковича. Після смерті чоловіка (осінь 944) стала регентом при малолітньому синові Святославі та фактичною правителькою Русі у 944-964 роках.

52

туп. Космонавтів

На обговорення

тупик Княгині Ольги

53

вул. Котляревського

Уточнення

вулиця Івана Котляревського

(29 серпня (9 вересня) 1769 – 29 жовтня (10 листопада) 1838) український письменник, військовий, класик нової української літератури, громадський діяч. Котляревський зробив найвагоміший внесок у становлення сучасної української літературної мови.

54

вул. Коцюбинського

Уточнення

вулиця Михайла Коцюбинського

(5 (17) вересня 1864 – 12 (25) квітня 1913) –видатний український письменник, громадський діяч, голова «Просвіти» в Чернігові, титулярний радник Батько Юрія, Оксани, Ірини та Романа Коцюбинських.

55

пров. Коцюбинського

Уточнення

провулок Михайла Коцюбинського

56

вул. Кошевого

Олег Кошовий – один з учасників підпільної організації «Молода гвардія», що існувала в місті Краснодон (нині Сорокине) Луганської області під час Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.

вулиця Кошових Отаманів

Кошовий отаман (кошовий) - виборна службова особа в Запорозькій Січі (XVI-XVIII ст.), яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну і судову владу, очолював Кіш Запорізької Січі.

57

пров. Краснодонський

Краснодон – шахтарське місто у Східному Донбасі, що на Луганщині. Насамперед відомий підпільною організацією «Молода гвардія», що діяла в ньому в роки Великої Вітчизняної війни.

провулок Волонтерський

58

пров. Кривий

Пригнічуюча назва

провулок Журавлиний

59

туп. Кривий

Пригнічуюча назва

тупик Журавлиний

60

вул. Кривоноса

Уточнення

вулиця Максима Кривоноса

(бл. 1600 – 1648) український військовий діяч періоду Хмельниччини, лисянський полковник, один з керівників козацько-селянських повстань в Україні під час Хмельниччини. Учасник Корсунської битви, літньої подільської та осінньої волинсько-галицької кампаній 1648 року.

61

вул. Крилова

Російський  публіцист, поет та видавець сатирико-просвітницьких  журналів. Відомий здебільшого, як автор байок

вулиця Миколи Лівицького

(9 [22] січня 1907, Жмеринка - 8 грудня 1989) - український громадський та політичний діяч, журналіст, Голова уряду УНР в екзилі (1957 -1967), Президент УНР в екзилі (1967–1989).

62

пров. Крилова

провулок Миколи Лівицького

63

вул. Купріна

Російський письменник

вулиця Оксамитова

Оксамит – тканина з натурального шовку або хімічного волокна з густим розрізним ворсом на лицьовому боці. В Україні оксамит відомий з часів Київської Русі, тканини з цього матеріалу згадуються у «Слові о полку Ігоревім».

64

вул. Кутузова

Російський  військовий і державний діяч, дипломат, поміщик,  генерал-фельдмаршал (1812). Власник більше 2,5 тис. кріпаків. Один із символів російської імперської  експансії.

вулиця Юрія Тютюнника

(20 квітня (2 травня) 1891 або 24 квітня (6 травня) 1891 – 20 жовтня 1930)

український військовий діяч, генерал-хорунжий армії УНР.

65

пров. Леваневського

Льотчик, Герой Радянського Союзу (1934). Народжений в Санкт-Петербурзі, мав польське коріння.

провулок Бурштиновий

66

пров. Левченко

Український радянський льотчик-космонавт, Герой Радянського Союзу (1987), 64-й космонавт СРСР і 207-ма людина у космосі, льотчик-космонавт СРСР (№ 63), капітан запасу.

провулок Солов’їний

67

вул. Лермонтова

Російський  поет, прозаїк і драматург доби романтизму, офіцер  російської армії.

вулиця Родіона Скалецького

(23 листопада 1899 - 22 березня 1984) - український композитор, послідовник Миколи Леонтовича, автор близько 100 оригінальних творів, хоровий диригент.

68

вул. Літвіненко

Невідомий

вулиця Гетьманська

Назва урядників, вищих воєначальників та голів держав у таких державних і військово-державних утвореннях.

69

вул. Ломоносова

Перший  російський академічний вчений. Йому приписують  наукові відкриття, авторство яких належить вченим країн  Західної Європи.

вулиця Данила Галицького

(1201-1264) - король Русі (1253-1264), Князь галицький (1205-1206, 1211-1212, 1230-1232, 1233-1234, 1238-1264), володимирський (1205-1208, 1215-1238), Великий князь Київський (1239-1241). Представник роду Романовичів, гілки Володимирських Мономаховичів із династії Рюриковичів.

70

пров. Л. Українки

Виправлення та уточнення

вулиця Лесі Українки

(13 (25) лютого 1871 – 19 липня (1 серпня) 1913)

українська письменниця, перекладачка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

71

пров. Лютневий

На честь Лютневої революції.

Лютне́ва револю́ція 1917 ро́ку в Росії - революційні події лютого-березня 1917 року, що завершились падінням монархії у Російській імперії.

провулок Князя Острозького

(2 лютого 1526 - між 23 та 29 лютого 1608) - руський князь, військовий, політичний, культурний і релігійний діяч, магнат, меценат. Один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів, сенатор Речі Посполитої, засновник Острозької академії. Син князя Костянтина Острозького. Був головою Київського воєводства протягом 49 років.

72

вул. Маслюка

Уточнення

вулиця Михайла Маслюка

(14 січня 1918 - 28 жовтня 1995 р.) - український механік, музикант, поет, автор оригінальних годинників і музичних інструментів, фотограф, майстер мікромініатюри, Заслужений майстер народної творчості УРСР, Почесний громадянин міста Жмеринки.

73

пров. Маслюка

Уточнення

провулок Михайла Маслюка

74

вул. Матросова

Солдат червоноармієць, Герой Радянського Союзу (1943,  посмертно). У 1937-1941 рр. як малолітній злочинець мав проблеми із законом, був двічі засуджений.

вулиця Данила Нечая

(1612 - 10 лютого 1651) - український військовий діяч, полковник брацлавський. Данило Нечай походив з української православної шляхти, власного гербу Побуг відмінний.

75

пров. Матросова

провулок Данила Нечая

76

туп. Матросова

тупик Данила Нечая

77

пров. Маяковського

Російський і радянський поет, драматург, кіносценарист і  класик радянської літератури. У своїх маніфестаційних  виступах, листах та віршах другої половини 1920-х  Маяковський саркастично вживав слово «Вінниця» як  загальну назву на позначення провінційності та  безкультур'я.

провулок Шляхетний

78

туп. Маяковського

тупик Шляхетний

79

вул. М. Вовчок

Виправлення

вулиця Марка Вовчка

(10 (22) грудня 1833 – 28 липня (10 серпня) 1907)

українська письменниця, перекладачка, видавниця російського походження. Її твори мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України. В 1860-х здобула значної літературної слави в Україні після публікації в 1857 році українсько-мовної збірки «Народні оповідання». Збагатила українську літературу низкою нових жанрів.

80

вул. Межировська

Виправлення

вулиця Межирівська

81

вул. Мельника

Уточнення

вулиця Андрія Мельника

(12 грудня 1890 –  1 листопада 1964) полковник армії УНР, голова Проводу Українських Націоналістів, борець за незалежність України, активний учасник української революції 1917 – 1920 років, знакова особистість в українській історії та її національно-визвольному русі.

82

вул. Менделеєва

Російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів.

вулиця Андрія Первозваного

Апостол Андрій (6 до н.е. - 30 листопада 60 н.е.) - у християнстві один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Перший єпископ Візантійський (до 38). Вшановується у всіх християнських церквах як святий і мученик. День пам'яті - 13 грудня (30 листопада за старим стилем). Патрон України та Шотландії. Прізвисько у східній традиції - Первозваний.

83

туп. Менделєєва

тупик Андрія Первозваного

84

вул. Мечникова

Уточнення

вулиця Іллі Мечникова

Ілля Ілліч Мечников(3 (15) травня 18452 – (15) липня 1916) український, російський та французький науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології і мікробіології, творець наукової школи.

85

вул. Мічуріна

Російський та  радянський біолог і селекціонер-помолог. Автор багатьох  сортів плодово-ягідних культур. Розробив методи  селекції плодово-ягідних рослин.

вулиця Петра Дяченка

(30 січня 1895 - 23 квітня 1965) - український військовий діяч, командир Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна».

86

пров. Молодо-гвардійський

«Молода гвардія» – підпільна комсомольська молодіжна  організація, що діяла в роки Другої світової війни на  теренах півдня окупованої німецькою армією сучасної  Луганської області.

провулок Благодатний

Благодать - у християнстві надприродний дар Божий, наданий розумним істотам (людям, ангелам) заради їхнього вічного спасіння.

87

туп. Молодо-гвардійський

тупик Благодатний

88

вул. Москаленко

Радянський  військовий діяч, маршал Радянського Союзу (1955), двічі  Герой Радянського Союзу (1943, 1978), Член ЦК КПРС  (1956-1985).

вулиця Панаса Мирного

1 (13) травня 1849 - 28 січня 1920) - український прозаїк та драматург.

89

пров. Москаленко

провулок Панаса Мирного

90

вул. Неделіна

Теж СРСР – радянський генерал чи маршал.

вулиця Гайова

91

вул. Некрасова

Російський  поет, прозаїк, драматург та публіцист, керівник  літературного та суспільно-політичного журналу  «Соврємєннік».

вулиця Михайла Старицького

(2 (14) листопада 1839 - 14 (27) квітня 1904 - український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. Один з корифеїв українського побутового театру.

92

вул. Н. Трудова

Русизм

вулиця Вишивана

93

вул. Образцова

Радянський і російський вчений в галузі механіки деформованого твердого тіла, будівельної механіки і міцності літальних апаратів, ректор Московського авіаційного інституту, міністр вищої і середньої спеціальної освіти Російської РФСР.

вулиця Леся Курбаса

(25 лютого 1887 - 3 листопада 1937) - український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Представник розстріляного відродження. Народний артист УРСР (1925). Засновник театру «Березіль». Жертва сталінських репресій.

94

туп. Овражний

Русизм, пригнічуюча назва

тупик Яружний

95

пров. Огородний

Русизм

провулок Городній

96

пров. Орловський

Уточнення

провулок Привітний

97

вул. Осипенко

(25 вересня (8 жовтня) 1907, насправді 7 жовтня 1905 - 11 травня 1939) - радянська льотчиця українського походження, одна з перших жінок, якій присвоєно звання Героя Радянського Союзу

вулиця Романа Шухевича

(30 червня 1907 - 5 березня 1950) - український політик, громадський і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Активний діяч ОУН. Учасник боїв на Красному полі на стороні Карпатської Січі.

98

пров. Осіпенко

провулок Романа Шухевича

99

вул. Павлова

Російський фізіолог, творець науки про вищу нервову діяльність і уявлень про процеси регуляції травлення; засновник найбільшої російської фізіологічної школи; лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини у 1904 році «За роботу з фізіології травлення».

вулиця Яна Бжехви

(15 серпня 1898, м. Жмеринка –  2 липня 1966) польський поет, письменник, перекладач. Одними з найвідоміших творів Яна Бжехви стали казки про пана Ляпку.

100

вул. Пестеля

Російський  дворянський революціонер, лідер декабристів в Україні,  полковник російської армії. Ідеолог декабристського  руху, автор програми Південного товариства

вулиця Барвиста

101

пров. Пестеля

провулок Барвистий

102

вул. Пирогова

Уточнення

вулиця Миколи Пирогова

(13 (25) листопада 1810 – 23 листопада (5 грудня) 1881) видатний хірург, анатом і педагог. Створив перший атлас топографічної анатомії людини, засновник військово-польової хірургії[en], започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях. Доктор медицини, професор, член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук, таємний радник.

103

вул. Плеханова

Російський теоретик і пропагандист марксизму, філософ, діяч російського і міжнародного соціалістичного рухів. Один із засновників РСДРП і газети «Искра».

вулиця Самійла Кішки

(1530 - 1602 (1620)) - шляхтич брацлавський із роду Кошичів або Кошків. Козацький отаман, старший війська Запорозького (1574 - 1575, 1599 - 1602). Керував козацьким військом у Лівонській кампанії, а також низкою морських походів.

104

пров. Подвласова

Уточнення

провулок Федора Подвласова

(10.12.1963 – 10.04.1984) – жмеринчанин. Нагороджений Орденом Червоної зірки (посмертно) за дії під час проведення бойових операцій в Республіці Афганістан з квітня 1983р.

105

вул. Подольська

Русизм, уточнення

вулиця Подільська

Поділля – історико-географічна область України, охоплює територію сучасних Вінницької, Хмельницької (без північної смуги), Тернопільської (південь), північні райони Одеської областей, а також невеликі прилеглі території Житомирської, Черкаської, Кіровоградської та Київської областей.

106

туп. Подольський

Русизм, уточнення

тупик Подільський

107

вул. Порика

Активний учасник руху опору на теренах Франції упродовж Другої світової війни, командир партизанського загону, що боровся проти нацистських окупантів, лейтенант Червоної Армії, Герой Радянського Союзу (1964, посмертно). Українець за походженням

вулиця Василя Порика
 

(17 лютого 1920 – 22 липня 1944) активний учасник руху опору на теренах Франції упродовж Другої світової війни, командир партизанського загону, що боровся проти нацистських окупантів, лейтенант Червоної Армії, Герой Радянського Союзу (1964, посмертно). Українець за походженням.

вулиця Пилипа Орлика

(11 (21) жовтня 1672 - 24 травня 1742) - український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар (1702–1709), гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710–1742), поет, публіцист. Представник шляхетського роду Орликів (чеського походження), що користалися гербом «Новина».

108

вул. Приймакова

Примаков Віталій Маркович (1897 - 1937) український радянський воєначальник, комкор (1935), дипломат. Один із організаторів і перших керівників Червоно-Козачого Корпусу Української Республіки, перших військових формувань радянського уряду України.

вулиця Волошкова

109

пров. Прийомний

Русизм

провулок Приймальний

110

вул. Птахіна

Активний борець за встановлення радянської влади в Жмеринці (1919-1920 рр.), за це більшовики назвали його ім’ям вулицю.

вулиця Гетьмана Скоропадського

(1646 - 14 липня 1722) - український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави в Лівобережній Україні (1708-1722). Представник козацького роду Скоропадських.

111

пров. Птахіна

провулок Гетьмана Скоропадського

112

вул. Пушкіна

Російський національний поет та письменник, основоположник  сучасної російської літературної мови. 

вулиця Володимира Великого

(960/963 - 15 липня 1015) - великий князь київський (979–1015), князь новгородський (970–988). Хреститель Русі. Представник варязької династії Рюриковичів. Наймолодший (позашлюбний) син київського князя Святослава Ігоровича від ключниці Малуші (імовірної дочки древлянського князя Мала).

113

вул. Лялі Ратушної

Українська радянська підпільниця, у роки Другої Світової війни учасниця Вінницького підпілля, Герой Радянського Союзу (посмертно), почесний громадянин Вінниці.

вулиця Марії Заньковецької

 

АБО

23 липня (4 серпня) 1854 - 4 жовтня 1934) - українська акторка і театральна діячка, провідна зірка українського театру кінця ХІХ - початку ХХ століть. Народна артистка Української РСР (1922). В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

залишити без змін: вулиця Лялі Ратушної

114

вул. Рибалко

Радянський військовий діяч, маршал танкових військ (1945); у Другій світовій війні командувач танкового корпусу і армії, з 1947 – командувач танковими та механізованими арміями. Двічі Герой Радянського Союзу (1943, 1945).

вулиця Бузкова

115

вул. Рилєєва

Російський поет і революціонер, декабрист. Керівник Північного товариства, прибічник федералізації майбутньої Російської республіки, де на окрему територіальну одиницю могли б претендувати українці.

вулиця Івана Виговського

(1608 - 17 (27) березня 1664) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659), Великий гетьман Руський (1658-1659).

116

вул. Рильського

Уточнення

вулиця Максима Рильського

(7 [19] березня 1895 – 24 липня 1964) український радянський поет-академік, перекладач, публіцист, громадський діяч, мовознавець, один із «неокласиків», літературознавець. Академік АН УРСР (1943) та АН СРСР (1958).

117

вул. Сакко і Ванцетті

Учасники анархістського руху, вихідці з Італії, які проживали в США. У 1920 році в США їм було пред'явлено звинувачення у вбивстві касира і двох охоронців взуттєвої фабрики у м. Саут-Брейнтрі. Радянською владою їх образ був використаний як мучеників-робітників.

вулиця Івана Сірка

(1605 (1610) - 1680) - український полководець, подільський шляхтич, козацький ватажок, кальницький полковник, легендарний кошовий отаман Запорозької Січі й усього Війська Запорозького Низового. Здобув перемогу в 65 боях.

118

вул. Сєрова

Радянський військовий льотчик-винищувач. Герой Радянського Союзу (1938).

вулиця Івана Мазепи

(29 серпня [8 вересня] 1639 - 21 вересня [2 жовтня] 1709 (у ніч з 21 на 22 вересня) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської імперії (1707–1709).

119

вул. Сімонова

Російський учений, конструктор-зброяр, лауреат Державної премії СРСР.

вулиця Василя Симоненка

(8 січня 1935 - 13 грудня 1963) - український поет і журналіст, діяч українського руху опору, шістдесятник. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1995, посмертно).

120

вул. Славянська

Русизм, виправлення

вулиця Слов’янська

121

пров. Смолича

Український радянський письменник, журналіст, театральний критик. Діяч УНР. Таємний інформатор репресивних органів СРСР (НКВД-МГБ-КГБ з 13 лютого 1935 року до 20 лютого 1953 року. Зрадник.

провулок Освітній

122

вул. Сосюри

Уточнення

вулиця Володимира Сосюри

(25 грудня 1897 [6 січня 1898] – 8 січня 1965)

видатний український поет, письменник та перекладач. Автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», бунчужний 3-го Гайдамацького полку Армії УНР.

123

вул. Суворова

Російський  військовий і державний діяч, генералісимус (1799). Один із символів російської імперської експансії.

вулиця Михайла Стельмаха

(11 (24) травня 1912 - 27 вересня 1983) - український письменник, драматург, педагог, фольклорист. Член Спілки письменників УРСР, академік АН УРСР (з 29 березня 1978 року), Герой Соціалістичної Праці (23.05.1972), кавалер трьох орденів Леніна, лауреат Сталінської (1951) та Ленінської премії (1961), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (1980).

124

вул. Тичини

Уточнення

вулиця Павла Тичини

(11 [23] січня 1891 – 16 вересня 1967) український поет, перекладач, публіцист, політик, громадський та державний діяч доби УНР та УРСР. Разом з Ліною Костенко та Іванем Драчем був номінантом на Нобелівську премію з літератури. Автор слів Гімну Української РСР.

125

пров. Тичини

Уточнення

провулок Павла Тичини

126

вул. Тімірязєва

Російський  біолог. Видатний дослідник фізіології рослин, зокрема фотосинтезу.

вулиця Єрусалимська

місто Єрусалим – стародавнє близькосхідне місто, розташоване на вододілі між Середземним та Мертвим морями, на висоті 650—840 м, одне з найдавніших міст світу, центр трьох релігій — юдаїзму, християнства й ісламу, столиця стародавнього Юдейського царства. Для християн Єрусалим священний не тільки в зв'язку з історією, записаною у Старому Заповіті, але й тому, що місто пов'язане з життям Ісуса Христа.

127

вул. Л. Толстого

Російський  письменник-романіст, за життя визнаний класик російської літератури. Попри декларовану пацифістську,  «толстовську» позицію, прославляв імперську військову зверхність росіян у своїх творах.

вулиця Гетьмана Дорошенка

(? - 1628) - український військовий діяч, з 1618 року - козацький полковник, реєстровий козацький гетьман (1622–1628 з перервами). За Дорошенка було реорганізовано реєстрове козацьке військо, створено 6 реєстрових полків.

128

вул. Тургенєва

Російський  письменник, прозаїк, драматург. Класик російської  літератури.

вулиця Євгена Коновальця

(14 червня 1891- 23 травня 1938) - український державний, військовий та політичний діяч, полковник Армії УНР, командир Січових Стрільців, член Стрілецької Ради, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (1927), засновник та перший голова ОУН (з 1929 по 1938), один із ідеологів українського націоналізму.

129

пров. Тургенєва

провулок Євгена Коновальця

130

пров. Турчановича

Уточнення

провулок Антона Турчановича

(17 січня 1854 – 1943) російський офіцер українського походження, винахідник польової кухні. За роки служби нагороджений орденами Св. Володимира 4-го ступеня з бантом, Св. Анни 2-го і 3-го ступенів, Св. Станіслава 2-го і 3-го ступенів.

131

вул. Ударника

Ударник - передовий працівник (радянська термінологія), пропагандистсько-ідеологічний конструкт. Ударник комуністичної праці - передовий учасник масового руху трудящих СРСР за комуністичне ставлення до праці, тощо

вулиця Івана Огієнка

(2 (14) січня 1882 - 29 березня 1972) - український науковець, єпископ ППЦ (від 1940), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка (від 1922).

132

пров. Ударника

провулок Івана Огієнка

133

пров. Уральський

Урал - географічний регіон в Росії, розташований між Східноєвропейською та Західносибірською рівнинами.

провулок Карпатський

Гірська система на сході Центральної Європи, на території: України, Угорщини, Чехії, Польщі, Словаччини, Румунії, Сербії, та Австрії.

134

пров. Франка

Уточнення

провулок Івана Франка

(27 серпня 1856 – 28 травня 1916) видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893), доктор габілітований (1895), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906).

135

вул. І. Франка

Уточнення

вулиця Івана Франка

136

вул. Б. Хмельницького

Уточнення

вулиця Богдана Хмельницького

(27 грудня 1595 (6 січня 1596) – 27 липня (6 серпня) 1657) політик, полководець і дипломат, провідник Національно-визвольних змагань 1648-1657 років, творець Української козацької держави та її перший гетьман.

137

вул. Ціолковського

Радянський вчений-теоретик, є одним із засновників ракетобудування та сучасної космонавтики, педагог, письменник.

вулиця Відважних

138

вул. Лізи Чайкіної

Секретар Пенівського підпільного райкому комсомолу Калінінської області. Не має відношення до України

вулиця Квітки Цісик

(4 квітня 1953 - 29 березня 1998) - американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. Пісня «You Light Up My Life»[en], яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» в категорії «Пісня року».

139

вул. Чайковського

Уточнення

вулиця Петра Чайковського

(25 квітня (7 травня) 1840 – 25 жовтня (6 листопада) 1893) російський композитор українського походження, диригент і педагог. Автор 10 опер, 3 балетів, 6 симфоній, великої кількості романсів та інструментальних творів.

140

вул. Червона

Червона Армія - армія Радянського Союзу, вже неіснуючої держави-окупанта, під владою і гнітом якої Україна знаходилася 70 років і цією ж Червоною армією була встановлена дана окупація.

вулиця Святослава Хороброго

(близько 938р.- березень 972р.) - великий князь київський (945 - 972 рр.). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави.

141

пров. Червоний

провулок Святослава Хороброго

142

вул. Чернишевського

Російський публіцист і письменник родом з Саратова, ідеолог революційно налаштованої інтелігенції.

вулиця Володимира Винниченка

(16 [28] липня 1880 - 6 березня 1951) - український політичний і громадський діяч, прозаїк, драматург і художник. Автор усіх делегацій, універсалів та законодавчих проєктів УНР. Перший голова Директорії УНР (14 грудня 1918 року - 10 лютого 1919 року), голова Генерального секретаріату та генеральний секретар внутрішніх справ.

143

вул. Черняховського

Радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу, у період німецько-радянської війни командувач 60-ю армією Воронезького фронту, згодом командувач військами 3-го Білоруського фронту, генерал армії (1944).

вулиця Дмитра Донцова

(29 серпня 1883 - 30 березня 1973) - український літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч, один із перших керівників Союзу визволення України (СВУ), головний ідеолог українського інтегрального націоналізму.

145

вул. Чехова

Російський письменник українського походження.

Класик світової літератури. Лікар за фахом. Почесний академік Імператорської Академії наук з розряду красного письменства (1900—1902).

вулиця Трояндова

146

вул. Чигорина

Російський шахіст, шаховий публіцист і теоретик. Триразовий чемпіою Російської імперії.

вулиця Олени Пчілки

(17 (29) червня 1849 - 4 жовтня 1930) - українська письменниця, меценатка, перекладачка, етнографка, фольклористка, публіцистка, громадська діячка (учасниця національно-визвольного та феміністичного рухів), членкиня-кореспондентка Всеукраїнської академії наук (1925).

147

вул. Чкалова

Радянський льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу.

вулиця Квітки-Основ’яненка

(18 (29) листопада 1778 - 8 (20) серпня 1843) - український прозаїк, драматург, новинар, літературний критик і культурно-громадський діяч. Засновник художньої прози та жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.

148

вул. Шевченка

Уточнення

вулиця Тараса Шевченка

(25 лютого (9 березня) 1814 – 26 лютого (10 березня) 1861) український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).

149

пров. Шевченко

Виправлення та уточнення

провулок Тараса Шевченка

150

пров. Щедріна

Радянський композитор, народний артист СРСР, лауреат Ленінської і Державної премії СРСР.

провулок Щедрика

Всесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича, який був створений на початку XX століття.

151

вул. 151 Стрілкової Дивізії

На честь 151-ї стрілецької дивізії 67-го стрілецького корпусу 21-ї армії СРСР.

вулиця Андрія Шептицького

(29 липня 1865 – 1 листопада 1944) предстоятель Української греко-католицької церкви, митрополит Галицький, архієпископ Львівський (1901–1944). Єпископ Станиславівський (1899–1900). Доктор права (1888) і богослов'я (1894); меценат. Один із найвидатніших провідників української церкви й національного руху першої половини ХХ ст. Представник шляхетного та графського роду Шептицьких.

152

вул. 40 років Перемоги

Велика Вітчизняна Війна. Рекомендації – виключити.

вулиця Незламності

153

Новостворений поіменований об’єкт

–

проїзд Аграрний

Створення нового поіменованого об’єкта.

Об’єкт знаходиться з правого боку

Знаходиться на виїзді з   м. Жмеринка в бік с. Станіславчик.

№

Стара назва топоніму

Обґрунтування

Нова назва топоніму

Обґрунтування

с. Біликівці

вулиця Огородня

Русизм

вулиця Городня

вулиця Трудова

Русизм

Чекаємо пропозиції

смт. Браїлів

вул. Гагаріна Юрія

Російський та  радянський льотчик-космонавт, перша людина в космосі. Полковник військово-повітряних сил СРСР, Герой  Радянського Союзу (1961), член ЦК Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді, депутат  Верховної Ради СРСР 7-го і 8-го скликань.

вулиця Перемоги

вул. Кутузова

Російський  військовий і державний діяч, дипломат, поміщик,  генерал-фельдмаршал (1812). Власник більше 2,5 тис. кріпаків. Один із символів російської імперської  експансії.

вулиця Степана Бандери

(1 січня 1909 - 15 жовтня 1959) - український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів - голова Проводу ОУН-Б.

вул. Лермонтова

Російський  поет, прозаїк і драматург доби романтизму, офіцер  російської армії.

вулиця Устима Кармелюка

Устим Якимович Кармалюк (Кармелюк) - в українському фольклорі – шляхетний розбійник та український національний герой. Кармалюк увійшов до фольклору як народний месник, що безстрашно боронив знедолених та скривджених (через що до його образу прив'язалися епітети «український Робін Гуд» та «останній гайдамака»).

тупик Лермонтова

тупик Устима Кармелюка

вул. Л.Українки

Виправлення, уточнення

вулиця Лесі Українки

вул. Маяковського

Російський і радянський поет, драматург, кіносценарист і  класик радянської літератури. У своїх маніфестаційних  виступах, листах та віршах другої половини 1920-х  Маяковський саркастично вживав слово «Вінниця» як  загальну назву на позначення провінційності та  безкультур'я.

вулиця Максима Кривоноса

Український військовий діяч періоду Хмельниччини, лисянський полковник, один з керівників козацько-селянських повстань в Україні під час Хмельниччини. Учасник Корсунської битви, літньої подільської та осінньої волинсько-галицької кампаній 1648 року. Уперше в історії Львова взяв штурмом Високий замок.

вул. Нахімова

Флотоводець Російської імперії, адмірал (1855), переможець у Синопській битві, один з організаторів та керівників оборони Севастополя у 1854-1855 рр., герой Кримської війни.

вулиця (Гайдамацька) Гетьманська

вул. Ніколаєва

Третій радянський космонавт (після Гагаріна і Титова), двічі Герой Радянського Союзу, член першого зоряного загону, льотчик-космонавт СРСР, генерал-майор авіації (1970), пілот космічного корабля «Восток-3» і командир корабля «Союз-9». За національністю — чуваш.

вулиця Героїв Крут

День пам'яті Героїв Крут (День пам'яті полеглих у бою під Крутами) - пам'ятна дата боротьби за незалежність України.

вул. О.Вишні

Виправлення, уточнення

вулиця Остапа Вишні

вул. Партизанська

Обговорити потребу

вулиця Володимира Забаштанського

Володимир Омелянович Забаштанський, Браїлів, Жмеринський район – український поет, перекладач, лауреат Шевченківської премії

тупик Партизанський

Обговорити потребу

тупик Володимира Забаштанського

вул. Першотравнева

Обговорити потребу

вулиця Андрія Первозваного

Апостол Андрій (6 до н.е. - 30 листопада 60 н.е.) - у християнстві один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Перший єпископ Візантійський (до 38). Вшановується у всіх християнських церквах як святий і мученик. День пам'яті - 13 грудня (30 листопада за старим стилем). Патрон України та Шотландії. Прізвисько у східній традиції - Первозваний.

вул. Пирогова

Пирогов Микола Іванович, видатний хірург Російської імперії, анатом і педагог. Доктор медицини, професор, член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук, таємний радник.

вулиця Січових Стрільців

Січові Стрільці - військовий підрозділ Наддніпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково із українців з Галичини та Буковини, військовополонених з австро-угорської армії.

вул. Поповича

Обговорити потребу. Павло Романович Попович, український радянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець, генерал-майор авіації, кандидат технічних наук. Двічі Герой Радянського Союзу, Депутат Верховної Ради УРСР 6–11-го скликань.

вулиця Вишнева

вул. Пушкіна

Російський національний поет та письменник, основоположник сучасної російської літературної мови. 

вулиця Миколи Лисенка

Український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч. До найвідоміших творів Лисенка належать музика гімнів «Молитва за Україну» та «Вічний революціонер», котрі зокрема виконував хор Кирила Стеценка під час Свята Злуки, опери «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка» та інші. Лисенко створив численні аранжування народної музики для голосу й фортепіано, для хору та мішаного складу, а також написав значну кількість творів на слова Тараса Шевченка.

вул. Суворова

Російський  військовий і державний діяч, генералісимус (1799). Один із символів російської імперської експансії.

вулиця Визволення

вул. Тітова

Радянський космонавт, перша людина, що здійснила тривалий космічний політ (понад добу), друга радянська людина у космосі, наймолодший космонавт в історії, Герой Радянського Союзу. Дублер Юрія Гагаріна під час польоту космічного корабля «Восток-1».

вулиця Яблунева

вул. Толстого

Російський  письменник-романіст, за життя визнаний класик російської літератури. Попри декларовану пацифістську, «толстовську» позицію, прославляв імперську військову зверхність росіян у своїх творах.

вулиця Чмелівська

провулок Толстого

провулок Чмелівський

тупик Толстого

тупик Чмелівський

с. Дубова

вул. Горького

Не визнавав української мови та її відмінності від російської. На процесі Самуїла Шварцбарда, який убив Симона Петлюру, Максим Горький заступався за Шварцбарда і був на його стороні.

вулиця Малинова

вул. Суворова

Російський військовий і державний діяч, генералісимус (1799). Один із символів російської імперської експансії.

вулиця Урожайна

вул. Чкалова

Радянський льотчик-випробувач, комбриг. Герой Радянського Союзу.

вулиця Сергія Суслика

Загиблий воїн ЗСУ

Обговорити з громадою.

с. Жуківці

вул. Некрасова

Російський  поет, прозаїк, драматург та публіцист, керівник  літературного та суспільно-політичного журналу  «Соврємєннік».

вулиця Келейна

вул. Пушкіна

Російський національний поет та письменник, основоположник  сучасної російської літературної мови. 

вулиця Свято-Троїцька

День Святої Трійці - одне з головних християнських свят, яке у православ'ї входить до числа дванадесятих свят, а в католицизмі має найвищий статус торжества.

с. Зоринці

вул. Гагаріна Юрія

Російський та  радянський льотчик-космонавт, перша людина в космосі. Полковник військово-повітряних сил СРСР, Герой  Радянського Союзу (1961), член ЦК Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді, депутат Верховної Ради СРСР 7-го і 8-го скликань.

вулиця Вишнева

вул. Комарова

Російський  та радянський льотчик-космонавт, двічі Герой  Радянського Союзу (1964, другий раз 1967 - посмертно). 

вулиця Джерельна

с. Коростівці

вул.

Кошового О.

Один з учасників підпільної організації «Молода гвардія», що існувала в місті Краснодон Луганської області під час Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.

вулиця Польова

вул. Пушкіна

Російський національний поет та письменник, основоположник  сучасної російської літературної мови. 

вулиця Садова

с. Лисогірка

вул. Гагаріна Юрія

Російський та  радянський льотчик-космонавт, перша людина в космосі. Полковник військово-повітряних сил СРСР, Герой  Радянського Союзу (1961), член ЦК Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді, депутат  Верховної Ради СРСР 7-го і 8-го скликань.

вулиця Лісова

вул. Кутузова

Російський  військовий і державний діяч, дипломат, поміщик,  генерал-фельдмаршал (1812). Власник більше 2,5 тис. кріпаків. Один із символів російської імперської  експансії.

вулиця Квітнева

вул. Пушкіна

Російський національний поет та письменник, основоположник  сучасної російської літературної мови. 

вулиця Щаслива

с. Людавка

вул. Кавказька

Кавказ - історичний, культурний та політичний регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями на кордоні між Європою та Азією. Географію регіону визначають Кавказькі гори, на північ від Головного хребту яких лежить Північний Кавказ, що входить до складу Росії, а на південь - Південний Кавказ. поділений між Грузією, Вірменією та Азербайджаном.

Чекаємо пропозиції

с. Мала Жмеринка

вул. Горького

Не визнавав української мови та її відмінності від російської. На процесі Самуїла Шварцбарда, який убив Симона Петлюру, Максим Горький заступався за Шварцбарда і був на його стороні.

вулиця Благодатна

с. Мартинівка

вул. Кутузова

Російський  військовий і державний діяч, дипломат, поміщик,  генерал-фельдмаршал (1812). Власник більше 2,5 тис. кріпаків. Один із символів російської імперської  експансії.

вулиця Ярослава Мудрого

(983/987 - 17/20 лютого 1054) Київський князь із династії Рюриковичів. Великий князь київський (1015-1018, 1019-1054). Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької князівни Рогніди.

вул. Лугова

Луг не застосовується в українській мові. Русизм.

Чекаємо пропозиції

вул. Маяковського

Російський і радянський поет, драматург, кіносценарист і класик радянської літератури. У своїх маніфестаційних  виступах, листах та віршах другої половини 1920-х  Маяковський саркастично вживав слово «Вінниця» як  загальну назву на позначення провінційності та  безкультур'я.

вулиця Лесі Українки

Українська письменниця, перекладачка та культурна діячка, співзасновниця літературного гуртка «Плеяда» та групи Українська соціал-демократія. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

вул. Тімірязєва

Російський  біолог. Видатний дослідник фізіології рослин, зокрема фотосинтезу.

вулиця Покровська

Покрова Пресвятої Богородиці - християнське і народне свято, яке відзначається Східними церквами 1 жовтня за григоріанським і новоюліанським календарями, а 1 (14) жовтня частиною православних церков за юліанським календарем.

с. Подільське

вул. Космо-дем’янської Зої

Радянська комсомолка-диверсантка початкової фази Німецько-радянської війни. Один з найбільших міфів, створених за Сталіним, на ряду з міфом про Павліка Морозова.

вулиця Тараса Шевченка

Український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства.

вул. Чайкіної Лізи

Секретар Пенівського підпільного райкому комсомолу Калінінської області. Не має відношення до України

вулиця Подільська

вул. Чайкіної  Лізи

Подвоюється назва з подвійним пробілом. Вилучити з переліку.

с. Почапинці

вул. Чкалова

Валерій Павлович Чкалов - радянський льотчик-випробувач, комбриг. Герой Радянського Союзу.

вулиця Устима Кармелюка

Устим Якимович Кармалюк (Кармелюк) - в українському фольклорі – шляхетний розбійник та український національний герой. Кармалюк увійшов до фольклору як народний месник, що безстрашно боронив знедолених та скривджених (через що до його образу прив'язалися епітети «український Робін Гуд» та «останній гайдамака»).

с. Рів

вул. Пушкіна

Російський національний поет та письменник, основоположник  сучасної російської літературної мови. 

вулиця Центральна

вул. 55-років Перемоги

Святкування недоречне. У всьому світі відзначають День Пам’яті, а не перемоги. Відзначення 9 травня, як “Дня перемоги” виникло лише в “брежнєв-ські часи”, коли комуністична партія посилала патріотичну риторику. Нагадується, що наразі “День перемоги” використовує путінська Росія у свої пропагандистській роботі, довкола нього будується ідеологія путінської росії.

вулиця Перемоги

с. Сідава

вул. Верхня-Трудова

Труд-русизм

вулиця Зоряна

вул. Лермонтова

Російський  поет, прозаїк і драматург доби романтизму, офіцер  російської армії.

вулиця Центральна

вул. Нижня-Трудова

Труд-русизм

вулиця Сонячна

вул. Суворова

Російський  військовий і державний діяч, генералісимус (1799). Один із символів російської імперської експансії.

вулиця Медова

с. Слобода-Носковецька

вул. М. Вовчка

Виправлення, уточнення

вулиця Марка Вовчка

Українська письменниця, перекладачка, видавниця російського походження. Її твори мали антикріпацьке спрямування та описували історичне минуле України. В 1860-х здобула значної літературної слави в Україні після публікації в 1857 році українськомовної збірки «Народні оповідання». Збагатила українську літературу низкою нових жанрів.

с. Слобода

вул. Гагаріна Юрія

Російський та  радянський льотчик-космонавт, перша людина в космосі. Полковник військово-повітряних сил СРСР, Герой  Радянського Союзу (1961), член ЦК Всесоюз-ного Ленінського кому-ністичного союзу молоді, депутат  Верховної Ради СРСР 7-го і 8-го скликань.

вулиця Тараса Шевченка

Український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф, громадський діяч. Національний герой і символ України. Діяч українського національного руху, член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).

с. Сьомаки

вул. Л.Українки

Виправлення, уточнення

вулиця Лесі Українки

с. Щучинці

вул. Гагаріна Юрія

Російський та  радянський льотчик-космонавт, перша людина в космосі. Полковник військово-повітряних сил СРСР, Герой  Радянського Союзу (1961), член ЦК Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді, депутат  Верховної Ради СРСР 7-го і 8-го скликань.

вулиця Привітна

с. Ярошенка

вул. Кавказька

Кавказ - історичний, культурний та політичний регіон, розташований між Чорним та Каспійським морями на кордоні між Європою та Азією. Географію регіону визначають Кавказькі гори, на північ від Головного хребту яких лежить Північний Кавказ, що входить до складу Росії, а на південь - Південний Кавказ. поділений між Грузією, Вірменією та Азербайджаном.

вулиця Лісова