Типова освітня програма
для 10–12 класів закладів загальної середньої освіти,
які забезпечують здобуття профільної середньої освіти
за академічним спрямуванням

1. Загальні положення

Типова освітня програма для 10–12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням (далі – академічних ліцеїв), застосовується для:

академічних ліцеїв з навчанням українською мовою;

академічних ліцеїв, у яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою, та академічних ліцеїв, у яких є класи (групи) з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Типова освітня програма для академічних ліцеїв (далі – Типова освітня програма) розроблена на основі Державного стандарту профільної середньої освіти (далі – Державний стандарт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2024 року № 851.

Типова освітня програма окреслює обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення академічними ліцеями та використання ними в освітній діяльності освітніх програм на кожному циклі (профільно-адаптаційний цикл та профільний цикл) профільної середньої освіти.

Типова освітня програма визначає:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою профільної середньої освіти;

загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі
та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл
між освітніми галузями за роками навчання.

Типова освітня програма містить:

варіанти типових навчальних планів;

перелік модельних навчальних програм;

рекомендовані форми організації освітнього процесу;

опис інструментарію оцінювання.

Під час розроблення Типової освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

Відповідно до Державного стандарту метою профільної середньої освіти є розвиток особистості здобувачів освіти шляхом утвердження у них української національної та громадянської ідентичності та формування компетентностей, необхідних для їх життєвої стійкості, самостійності, відповідальності, комунікації та взаємодії з іншими особами, соціалізації, активної громадянської позиції на основі поваги до прав людини, духовних цінностей українського народу, національної самобутності, оборонної свідомості, громадянської стійкості, патріотизму, поваги до державних символів, державної мови, суспільно-державних (національних) цінностей України, розуміння їх важливості для становлення держави; підприємливості, свідомого вибору подальшого життєвого шляху, освіти протягом життя, трудової діяльності та самореалізації; дотримання принципів гендерної рівності; виховання у здобувачів освіти самоповаги і поваги до інших, відповідального ставлення до довкілля, що базується на науковому світогляді та принципах сталого розвитку.

Для реалізації мети профільної середньої освіти, а також належної організації освітнього процесу кожен академічний ліцей розробляє та використовує в освітній діяльності освітню програму. Вона може бути розроблена окремо для кожного рівня (циклу) повної загальної середньої освіти або ж бути наскрізною, розробленою для декількох рівнів освіти. Відповідне рішення ухвалює педагогічна рада академічного ліцею.

Освітня програма академічного ліцею, розроблена на основі Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту», має:

відповідати структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою академічного ліцею;

визначати (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на профільно-адаптаційному та профільному циклах (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;

містити навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів (чи кількох варіантах) типових навчальних планів Типової освітньої програми;

містити перелік модельних навчальних програм, які використовує академічний ліцей в освітньому процесі, та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою, що мають містити опис результатів навчання здобувачів освіти з навчальних предметів (курсів) в обсязі не меншому, ніж установлено відповідними модельними навчальними програмами;

опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Освітня програма академічного ліцею може містити кілька навчальних планів, кожен із яких відповідає певному профілю (і, відповідно, кластеру). Для цього академічний ліцей:

• обирає для кожного профілю відповідний типовий навчальний план;
• формує в межах освітньої програми академічного ліцею окремі навчальні плани на основі кожного з обраних типових планів;
• в освітній програмі зазначає, що в академічному ліцеї наявні профілі за різними кластерами, і тому застосовуються відповідні варіанти типових навчальних планів.

Освітні програми академічних ліцеїв, згідно із частиною четвертою статті 7 Закону України «Про освіту», частиною дев’ятою статті 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту», можуть передбачати викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) поряд із державною мовою англійською чи іншою офіційною мовою Європейського Союзу. При цьому в освітньому процесі можуть бути використані методи та прийоми двомовної та багатомовної освіти.

Освітня програма академічного ліцею може містити інші складники, що враховують специфіку та особливості освітньої діяльності академічного ліцею.

2. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання
за освітньою програмою

Навчання за освітньою програмою профільної середньої освіти можуть розпочинати здобувачі освіти, які на момент зарахування (переведення) до академічного ліцею досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття базової середньої освіти).

Визнання результатів навчання здобувачів освіти, які в умовах воєнного стану вимушено виїхали за межі України та повернулися в Україну, здійснюється в порядку, визначеному педагогічною радою академічного ліцею, з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України.

Визнання результатів навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб може бути здійснено на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому учень / учениця  здобували освіту за місцем тимчасового перебування.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів (інтегрованих курсів) та/або державної підсумкової атестації за рівень базової середньої освіти здобувачі освіти повинні пройти відповідне оцінювання впродовж першого семестру навчального року.

3. Загальний обсяг навчального навантаження

на профільно-адаптаційному циклі та профільному циклі

профільної середньої освіти, його розподіл

між освітніми галузями за роками навчання

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 10 класу (профільно-адаптаційний цикл профільної середньої освіти) та 11–12 класів (цикл профільного навчання профільної середньої освіти) академічних ліцеїв сформовано для:

- 10–12 класів (груп) академічних ліцеїв з навчанням українською мовою (додаток 1);

- 10–12 класів (груп) академічних ліцеїв з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою чи з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини (додаток 2).

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Кількість навчальних годин за освітніми галузями й роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів (додаток 23 Державного стандарту) для:

• обовʼязкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів;

• обовʼязкових освітніх компонентів за обраним профілем відповідно до освітніх галузей (навчальних предметів / інтегрованих курсів / міжгалузевих інтегрованих курсів / проведення індивідуальних консультацій, групових занять та проєктної діяльності);
• вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (навчальних предметів, інтегрованих курсів, міжгалузевих інтегрованих курсів; без урахування поділу на групи).

4. Типові навчальні плани

Типові навчальні плани (додатки 3, 4) містять:

- орієнтовний перелік навчальних предметів та курсів для реалізації кожної освітньої галузі;

- розподіл навчального навантаження за роками навчання між обовʼязковими освітніми компонентами, спільними для всіх профілів;

- кількість навчальних годин для обовʼязкових освітніх компонентів за обраним профілем (навчальних предметів / інтегрованих курсів / міжгалузевих інтегрованих курсів / проведення індивідуальних консультацій, групових занять та проєктної діяльності), що фінансуються з державного бюджету;

- кількість навчальних годин для вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (навчальних предметів, інтегрованих курсів, міжгалузевих інтегрованих курсів; без урахування поділу на групи).

Кількість навчальних годин для обовʼязкових освітніх компонентів за обраним профілем, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи), може бути перерозподілена на обовʼязкові освітні компоненти, спільні для всіх профілів, але не може бути перерозподілена на вибіркові освітні компоненти.

Кількість навчальних годин для вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи), яка може бути визначена академічним ліцеєм у межах зазначеного показника для відповідного року навчання  в типовому навчальному плані (в обсязі, не меншому ніж 2 години за кожним роком навчання для класів академічних ліцеїв з навчанням українською мовою, і в обсязі, не меншному ніж 1 година за кожним роком навчання для класів академічних ліцеїв з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою чи з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини) і яка може бути перерозподілена на обовʼязкові освітні компоненти за обраним профілем, але не може бути перерозподілена на обовʼязкові освітні компоненти, спільні для всіх профілів.

Кількість годин для обов’язкових освітніх компонентів у першому семестрі 10 класу є однаковою для всіх кластерів, що створює умови для компенсації можливих освітніх втрат, а також надає здобувачам освіти можливість ознайомитися з особливостями обраного профілю навчання та усвідомлено визначитися з подальшою освітньою траєкторією в профільно-адаптаційному циклі.

Здобувачі освіти можуть змінювати профіль навчання в будь-який час упродовж 10 року навчання, але не пізніше ніж після завершення профільно-адаптаційного циклу.

Академічний ліцей визначає перелік навчальних предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, зокрема перелік предметів та/або інтегрованих курсів за обраним профілем, а також предмети / курси вибіркового освітнього компонента з урахуванням освітніх потреб здобувачів освіти, що відображає в навчальному плані освітньої програми академічного ліцею.

Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані академічного ліцею не повинна перевищувати загальну річну кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначену базовим навчальним планом, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження здобувачів освіти.

5. Модельні навчальні програми

Модельна навчальна програма (далі – МНП) – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання здобувачів освіти, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності здобувачів освіти, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.

Орієнтовна послідовність досягнення очікуваних результатів навчання здобувачів освіти – це реалізація на основі розгортання змісту навчального предмета / курсу визначених стандартом вимог до обовʼязкових результатів навчання здобувачів освіти у процесі формування і застосування компетентностей у навчальній діяльності.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти – це результати навчання, яких здобувачі освіти мають досягти на певному етапі освітнього процесу. Вони співвідносяться з обовʼязковими результатами навчання (орієнтирами для оцінювання), визначеними Державним стандартом. Очікувані результати навчання в МНП повинні містити індексацію відповідних обовʼязкових результатів навчання (орієнтирів для оцінювання) з певної освітньої галузі.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти мають відображати поступ у розвитку певного вміння чи ставлення, тобто представляти послідовність його формування в динаміці освітнього процесу, ураховуючи логіку й наступність викладу змісту навчального предмета / курсу.

Оскільки в Державному стандарті профільної середньої освіти вимоги до обовʼязкових результатів навчання найдокладніше розкрито в орієнтирах для оцінювання, саме цей рівень конкретизації обовʼязкових результатів має стати основою для впорядкування послідовності досягнення очікуваних результатів навчання. Це дасть змогу змоделювати навчальний поступ здобувачів освіти в набутті певної компетентності.

Усі обовʼязкові результати навчання, визначені Державним стандартом у межах певної освітньої галузі, можуть бути реалізовані одним чи кількома навчальними предметами / інтегрованими курсами, для кожного з яких створюється модельна та/або навчальна програма. Модельна навчальна програма з певного навчального предмета / курсу, яка реалізує частину обовʼязкових результатів навчання в межах однієї освітньої галузі, може містити вказівку на інші модельні навчальні програми (одну або кілька), у поєднанні з якими вона охоплюватиме всі обовʼязкові результати навчання цієї галузі. Модельні навчальні програми для обовʼязкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів, окрім предмету «Захист України», мають охоплювати всі результати навчання відповідної освітньої галузі. 

Орієнтовна послідовність досягнення очікуваних результатів навчання здобувачів освіти забезпечується відповідним пропонованим змістом навчального предмета / курсу і може бути структурована за такими складниками: модулями, змістовими лініями, розділами, темами тощо.

Пропонований зміст окреслює обсяг базових знань, визначених Державним стандартом, які учнівство здобуває за визначений період навчання у процесі досягнення очікуваних результатів, передбачених програмою для цього періоду. Обсяг пропонованого змісту має бути зорієнтованим на кількість годин навчального навантаження, визначену на відповідний навчальний предмет чи курс у типовому навчальному плані. Пропонований зміст має ґрунтуватися на базових знаннях з відповідної освітньої галузі(-ей), визначених Державним стандартом.

Визначені в МНП рекомендовані види навчальної діяльності повинні узгоджуватися з очікуваними результатами та пропонованим змістом.

Вимоги до МНП визначені в додатку 6.

Модельні навчальні програми розробляють для основного і поглибленого рівнів.

Перелік модельних навчальних програм для обовʼязкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів, містить програми основного і поглибленого рівнів.

Модельні навчальні програми обовʼязкових освітніх компонентів за обраним профілем (навчальні предмети / інтегровані курси / міжгалузеві інтегровані курси), що фінансуються з державного бюджету, затверджують в установленому порядку. Типова освітня програма не містить переліку їх, оскільки він не є вичерпним. Академічні ліцеї використовують в освітньому процесі ті модельні навчальні програми, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (перелік таких освітніх компонентів наводять в освітній програмі академічного ліцею).

Навчальні програми для обовʼязкових освітніх компонентів (спільних для всіх профілів або за обраним профілем), розроблені не на основі модельних навчальних програм, проходять експертизу у визначеному законодавством порядку.

Перелік вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (навчальні предмети, інтегровані курси, міжгалузеві інтегровані курси), а також відповідних програм, не є вичерпним, тому його не наведено в Типовій освітній програмі.

Навчальні програми вибіркових освітніх компонентів можуть бути створені на основі будь-яких модельних навчальних програм обовʼязкових освітніх компонентів за обраним профілем: модулі / розділи тощо модельних навчальних програм поглибленого рівня використовують для розроблення навчальних програм вибіркових освітніх компонентів у 10–12 класах будь-яких профілів (із відповідним коригуванням рівня програми).

Навчальні програми повинні містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів здійснюють шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

Навчальні програми для вибіркових освітніх компонентів, розроблені не на основі модельних навчальних програм, затверджує педагогічна рада академічного ліцею з дотриманням вимог, визначених у додатку 6.

Перелік таких освітніх компонентів наводять в освітній програмі академічного ліцею із вказівкою на модельну навчальну програму, на основі якої їх було розроблено, або на протокол засідання педагогічної ради.

6. Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основою для формування профілів навчання є відповідні освітні галузі – одна або кілька, представлені повністю або частково.

Академічні ліцеї формують профілі навчання в межах трьох кластерів:

• мовно-літературний кластер (зокрема профілі з поглибленим вивченням української мови та літератури, профілі з поглибленим вивченням іноземної мови);
• соціально-гуманітарний кластер (зокрема профілі з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти, профілі з поглибленим вивченням географії та іноземної мови);
• STEM кластер (зокрема профілі з поглибленим вивченням хімії та біології, профілі з поглибленим вивченням математики та фізики, профілі з поглибленим вивченням інформатики, математики, технологій).

Академічний ліцей самостійно формує профілі навчання, використовуючи типові навчальні плани, запропоновані у Типовій освітній програмі, для  одного чи кількох кластерів (мовно-літературний, соціально-гуманітарний, STEM), відповідно до запитів здобувачів освіти та можливостей закладу.

Академічний ліцей може формувати:

• моногалузеві профілі, що зосереджуються на поглибленому вивченні навчальних предметів / курсів однієї освітньої галузі (наприклад, математичний профіль у STEM кластері);
• багатогалузеві профілі, що поєднують поглиблене вивчення навчальних предметів / курсів з різних галузей (наприклад, профіль із поглибленим вивченням географії та іноземної мови в межах соціально-гуманітарного кластера, що інтегрує природничу та мовно-літературну освітні галузі).

Для реалізації індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти рекомендовано формувати змінні групи для вивчення окремих навчальних предметів / курсів. Такі групи можуть обʼєднувати здобувачів освіти з різних класів та різних профілів навчання.

В освітній програмі академічного ліцею має бути запропоновано перелік вибіркових освітніх компонентів у межах тих профілів навчання, які реалізовують в академічному ліцеї для забезпечення досягнення здобувачами освіти результатів поглибленого рівня, а також перелік вибіркових освітніх компонентів поза профілями.

Якщо профіль навчання, сформований академічним ліцеєм, передбачає поглиблене вивчення навчальних предметів / курсів, які не зазначені в типових навчальних планах Типової освітньої програми, академічний ліцей може обрати типовий навчальний план відповідного кластера як базовий та доповнити його необхідними навчальними предметами та/або курсами з переліку вибіркових освітніх компонентів. Такий підхід дає змогу забезпечити реалізацію індивідуалізованої освітньої траєкторії відповідно до освітніх запитів здобувачів освіти та кадрово-ресурсних можливостей академічного ліцею.

Форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада академічного ліцею в межах часу, передбаченого освітньою програмою, згідно з обсягом навчального навантаження, встановленого відповідним навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, особливостей регіону тощо.

Освітній процес на рівні профільної середньої освіти спрямовується на виявлення і розвиток здібностей і обдарувань особистості, досягнення результатів навчання, поступу в розвитку, зокрема формування і застосування відповідних компетентностей. Організацію освітнього процесу на рівні профільної середньої освіти здійснюють через забезпечення індивідуальних освітніх траєкторій, що реалізуються зокрема через вільний вибір видів і форм здобуття освіти і запропонованих академічними ліцеями освітніх програм, навчальних предметів / інтегрованих курсів та рівня їхньої складності, методів і засобів навчання, що дає змогу забезпечити належну гнучкість у формуванні індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти, які об’єднуються в змінні групи – тимчасові групи здобувачів освіти, які формуються в межах одного або кількох класів з метою поглибленого вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) на підставі власного вибору.

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, їхніх особливих освітніх потреб.

У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою академічного ліцею та відображаються в освітній програмі академічного ліцею. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти.

З метою належної організації освітнього процесу в академічних ліцеях формуються класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні, з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, з навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою.

Учні, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати профільну середню освіту відповідними мовами національних меншин, за винятком навчальних предметів / курсів, повʼязаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, які вивчають державною мовою.

В освітньому процесі мова національних меншин (так само, як і національна символіка кожної національної меншини / спільноти) може використовуватися в академічному ліцеї, у якому є класи (групи) з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, на перервах, під час церемонії першого дзвінка, проведенні гуртків, концертів, флешмобів, інших заходів, зустрічей, засідань тощо, у процесі створення іміджу закладу, зокрема на його вебсайті.

7. Опис інструментарію оцінювання

Оцінювання спрямоване на відстеження навчального поступу здобувачами освіти в оволодінні ними компетентностями за кожною освітньою галуззю на кожному етапі навчання, встановлення відповідностей між вимогами до загальних результатів навчання, визначеними Державним стандартом, орієнтирами для їх оцінювання і показниками їх вимірювання.

Оцінювання передбачає організацію діяльності здобувачів освіти для отримання даних про стан досягнення ними результатів навчання, визначених учителем для певного уроку / системи уроків з певної програмової теми / розділу на основі освітньої програми академічного ліцею.

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з навчальних предметів / інтегрованих курсів обовʼязкового освітнього компонента типового навчального плану здійснюють відповідно до загальних критеріїв оцінювання та галузевих критеріїв, у яких ураховано характеристики груп загальних результатів навчання відповідної освітньої галузі / відповідних освітніх галузей.

За вибором академічного ліцею оцінювання може здійснюватися за власною шкалою оцінювання результатів навчання здобувачів освіти або за системою оцінювання, визначеною законодавством.

У разі запровадження академічним ліцеєм власної шкали оцінювання результатів навчання здобувачів освіти ним мають бути визначені правила переведення цієї шкали до системи оцінювання, визначеної законодавством.

Технології та підходи до оцінювання в різних класах академічного ліцею можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію освітньої програми академічного ліцею.

Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є формувальне, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання (оцінювання для навчання або оцінювання «в процесі») спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу здобувачів освіти, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і скерування освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.

Підсумкове оцінювання здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Державним стандартом.

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, що видають здобувачеві освіти щороку в разі переведення на наступний рік навчання.

Після завершення навчання за освітньою програмою профільної середньої освіти на підставі результатів річного оцінювання і державної підсумкової атестації здобувачі освіти отримують свідоцтво про повну загальну середню освіту.

Оцінювання результатів навчання здобувача освіти з особливими освітніми потребами в академічних ліцеях здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням індивідуального навчального плану (за наявності)

Додаток 1

до Типової освітньої програми для 10–12 класів закладів загальної середньої освіти,
які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням (розділ 3)

Загальний обсяг навчального навантаження для 10–12 класів академічних ліцеїв з навчанням українською мовою

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ КЛАСТЕР

(профілі з поглибленим вивченням української мови та літератури)

I – кількість навчальних годин для обов’язкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів*

II – кількість навчальних годин для обов’язкових освітніх компонентів за обраним профілем відповідно до освітніх галузей**

III – кількість навчальних годин для вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи)***

Загальний обсяг навчального навантаження для 10–12 класів академічних ліцеїв з навчанням українською мовою

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ КЛАСТЕР

(профілі з поглибленим вивченням іноземної мови)

I – кількість навчальних годин для обов’язкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів*

II – кількість навчальних годин для обов’язкових освітніх компонентів за обраним профілем відповідно до освітніх галузей**

III – кількість навчальних годин для вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи)***

Загальний обсяг навчального навантаження для 10–12 класів академічних ліцеїв з навчанням українською мовою

СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ КЛАСТЕР

(профілі з поглибленим вивченням історії та громадянської освіти)

I – кількість навчальних годин для обов’язкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів*

II – кількість навчальних годин для обов’язкових освітніх компонентів за обраним профілем відповідно до освітніх галузей**

III – кількість навчальних годин для вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи)***

Загальний обсяг навчального навантаження для 10–12 класів академічних ліцеїв з навчанням українською мовою

СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ КЛАСТЕР

(профілі з поглибленим вивченням географії та іноземної мови)

I – кількість навчальних годин для обов’язкових освітніх компонентів, спільних для всіх профілів*

II – кількість навчальних годин для обов’язкових освітніх компонентів за обраним профілем відповідно до освітніх галузей**

III – кількість навчальних годин для вибіркових освітніх компонентів, що фінансуються з державного бюджету (без урахування поділу на групи)***

Загальний обсяг навчального навантаження для 10–12 класів академічних ліцеїв з навчанням українською мовою

STEM КЛАСТЕР

(профілі з поглибленим вивченням хімії та біології)