ЗВІТ

про стратегічну екологічну оцінку

до проєкту міської цільової Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади

на 2026-2027 роки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                             

 

 

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1.  ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ МІСЬКОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2026-2027 РОКИ	5
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ПРОГРАМУ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО	15
2.1. Кліматичні умови	15
2.2. Атмосферне повітря	16
2.3. Водні ресурси	17
2.4. Біорізноманіття	18
2.5. Пам’ятки архітектури	18
2.6. Відходи	20
2.7. Здоров’я населення	20
2.8. Прогнозні зміни, якщо документ державного планування не буде затверджено	21
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)	24
РОЗДІЛ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)	30
РОЗДІЛ 5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ	37
РОЗДІЛ 6. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ ВІДПОВІДНО, А ЗА НЕОБХІДНОСТІ - 50-100 РОКІВ), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ	43
РОЗДІЛ 7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ	53
РОЗДІЛ 8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ (НЕДОСТАТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ТАКОЇ ОЦІНКИ)	55
РОЗДІЛ 9. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ	58
Резюме нетехнічного характеру	61
Список використаних джерел	63

 

 

РОЗДІЛ 1

ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЦІЛІ

МІСЬКОЇ ЦІЛЬОВОЇ ПРОГРАМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2026-2027 РОКИ

 

Основною метою Програми є визначення пріоритетних напрямків, ключових кроків та очікуваних результатів у всіх важливих галузях та сферах діяльності міста.

Програма націлена на підвищення рівня життя населення, подолання негативних наслідків впливу російської збройної агресії, подальше стимулювання інвестиційної діяльності та ділової активності малого і середнього бізнесу, розвиток економічного потенціалу територіальної громади, підвищення енергоефективності об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери, підтримання сприятливих умов для розвитку територіальної громади, продовження роботи з інформатизації та цифрового розвитку.

Актуальними завданнями Програми на 2026–2027 роки є:

1. економічне зростання, яке включає:

відновлення економічного зростання промислового виробництва та сфери послуг;

залучення інвестицій та розвиток міжрегіонального і міжнародного  співробітництва;

захист економічних інтересів малого і середнього підприємництва.

2. Зростання соціального капіталу, а саме:

налагодження дієвої взаємодії органів місцевої влади, інститутів громадського суспільства та підприємницьких структур на засадах партнерства;

сприяння розвитку громадянського суспільства.

3. Відродження культурної спадщини та розвиток туризму:

відродження культурно-історичної спадщини та збереження самобутності міста;

збереження міської ідентичності та формування символічного капіталу міста;

розвиток туристичного капіталу.

4. Благоустрій та просторовий розвиток міста, куди входить:

забезпечення сталого просторового розвитку міста;

модернізація та інноваційний розвиток міської інженерно–транспортної інфраструктури;

створення комфортних умов проживання, відпочинку та дозвілля;

впровадження системи енергетичного менеджменту;

планування нових енергозберігаючих заходів.

5.      Екологізація всіх видів діяльності та передумови її проведення.    

Головними пріоритетами Програми є: підвищення життєвого рівня та якості життя населення; подолання негативних наслідків впливу російської збройної агресії та забезпечення умов для подальшого економічного і соціального розвитку міста; зниження потенційних ризиків для інвестування та формування позитивного інвестиційного іміджу; розширення механізмів фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого і середнього підприємництва; впровадження діючих механізмів підтримки бізнесу та застосування нових видів загальнодержавних та міжнародних програм, що сприяють відновлення бізнесу; реалізація проєктів з відновлення постраждалих обєктів за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, приватних та іноземних інвесторів та донорської допомоги; забезпечення нагальних потреб та підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення; створення безпечного життєвого середовища; підвищення спроможності територіальних громад.

Для досягнення мети і реалізації основних завдань Програми визначені пріоритетні напрямки для кожної галузі і сфери діяльності.

Таблиця 1.1. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ПРОГРАМИ

№ з/п	Галузі (сфери) діяльності	Пріоритетні напрямки розвитку міської територіальної громади
КОНКУРЕНТНОСПРОМОЖНА ЕКОНОМІКА ГРОМАДИ
1.	Промисловість та підприємництво	забезпечення залучення до підприємницької діяльності жителів міста; збереження нових та створення нових робочих місць шляхом створення нових підприємств
2.	Легалізація зайнятості населення	здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо виплати заробітної плати, що не нижче визначеного державою мінімального розміру оплати праці; виконання роботодавцями умов колективних договорів і галузевих угод у частині оплати праці; недопущення необґрунтованого зменшення заробітної плати.
3.	Регуляторна діяльність	вдосконалення правового врегулювання господарських та адміністративних відносин між регуляторними органами та суб’єктами господарювання; недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів
4.	Адміністративні послуги	задоволення потреби населення у якісних адміністративних послугах; розвиток цифрових сервісів, які підвищать рівень доступності адміністративних послуг; поліпшення сервісу обслуговування суб’єктів звернень завдяки використанню новітніх інформаційних технологій та розвитку інформатизації процесів надання адміністративних послуг
5.	Зовнішньо-економічна та інвестиційна діяльність	вивчення ініціатив та потенційних пропозицій щодо інвестиційних проєктів; підтримка іноземних і вітчизняних інвесторів в процесі підготовки та реалізації інвестиційних проектів; покращення інвестиційного клімату у місті, створення передумов для формування її конкурентоспроможного та позитивного міжнародного економічного й інвестиційного іміджу; залучення коштів міжнародних фінансових організацій в інвестиційні проекти розвитку міста; реалізація спільних проєктів з регіонами іноземних держав в рамках транскордонного та прикордонного співробітництва; проведення роботи щодо підготовки та реалізації інвестиційних проектів з метою залучення коштів міжнародної технічної допомоги; сприяння організації та проведенню зустрічей, семінарів, круглих столів та інших іміджевих заходів з питань інвестиційної діяльності; залучення суб’єктів господарювання до участі у заходах з презентації економічного та інвестиційного потенціалу міста в рамках міжнародних та національних виставково–ярмаркових заходів
6.	Стратегічне та інвестиційне планування розвитку громади	актуалізація Стратегії розвитку громади, яка зумовлена необхідністю її адаптації до змін соціально-економічних факторів; актуалізація плану заходів щодо соціально-економічного повоєнного відновлення громади; розробка середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій (СПІ) відповідно до стратегічного планування.
СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНА СФЕРА
7.	Туризм	Забезпечення раціонального використання та популяризації об’єктів культурно-історичної спадщини міста в туристичній діяльності; відродження, збереження та розвиток культурно-історичної спадщини громади як основи для туристичного потенціалу; розвиток туристичного потенціалу; створення безпечного, доступного та інклюзивного туристичного середовища; відновлення туристичного потоку в умовах воєнного стану з урахуванням потреб внутрішнього туризму; підвищення конкурентоспроможності громади через розвиток комплексного туристичного продукту; розвиток міжнародної та міжрегіональної туристичної співпраці; інтеграція ветеранів та маломобільних груп у сферу туризму як учасників і споживачів туристичних послуг.
8.	Розвиток ринку праці	створення умов для працевлаштування в обсягах, необхідних для запобігання довготривалому безробіттю; працевлаштування; сприяння створенню нових робочих місць; задоволення попиту пріоритетних галузей економіки у висококваліфікованих працівниках; посилення мотивації до легальної і продуктивної праці та самостійної зайнятості населення; сприяння зайнятості громадян; повернення безробітних до продуктивної зайнятості.
9.	Соціальний захист населення	Надання різних видів соціальної допомоги соціально незахищеним верствам населення згідно діючого законодавства; Створення ефективних механізмів для формування якісної моделі соціального захисту ВПО.
10.	Підтримка сім’ї, дітей та молоді	вдосконалення та посилення рівня соціального захисту населення міста; підвищення кількості та якості соціальних послуг, спрямованих на підвищення життєвого рівня ветеранів війни та праці, малозабезпечених громадян, осіб з інвалідністю, одиноких пенсіонерів, забезпечення соціального захисту учасників АТО та членів їхніх сімей, осіб, які переміщені з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції; сприяння у задоволенні соціальних потреб сімей,  які перебувають у складних життєвих обставинах шляхом вирішення питань їх соціально-побутового обслуговування, надання адресної цільової допомоги, послуг та виконання окремих робіт за рахунок коштів бюджету міста; забезпечення розвитку послуг, що надаватимуться усім соціально незахищеним верствам населення, посилення цільової спрямованості програми та адресності надаваної допомоги малозабезпеченим громадянам і сім’ям; створення необхідних умов для забезпечення відкритості та безперешкодного доступу громадян до інформації стосовно державних і місцевих соціальних програм, існуючих державних і регіональних соціальних гарантій та стандартів; удосконалення та розвиток медичної допомоги; покращення якості життя пацієнтів, у тому числі дітей з інвалідністю, хворих на муковісцидоз, дитячий церебральний параліч, ювенільний ревматоїдний артрит, у разі амбулаторного лікування, у випадку лікування неускладнених захворювань дітей за місцем проживання.
11.	Білгород-Дністровський міський центр соціальних служб	проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання потраплянню у складні життєві обставини осіб та сімей з дітьми;  попередження потрапляння у ситуації, що можуть призвести до випадків торгівлі людьми та забезпечення, в разі потреби, соціального захисту дітей; здійснення соціально-психологічної підтримки сімей, в яких виховуються діти з інвалідністю; забезпечення психологічної та соціальної підтримки неповнолітніх вагітних; контроль за цільовим використанням державної соціальної допомоги при народженні дитини; забезпечення соціального патронажу дітей та молоді, які перебувають у конфлікті із законом; здійснення соціальної роботи із сім'ями (особами) постраждалими від військової агресії Російської Федерації; організація роботи з ветеранів війни та членами їх сімей з питань забезпечення реалізації прав та можливостей, отримання пільг, виплат, медичної допомоги, адміністративних, соціальних, освітніх та інших послуг.
12.	Служба у справах дітей	створення умов для попередження причин неблагополуччя, відновлення батьківського потенціалу сім'ї для якісного виконання нею своїх функцій та запобігання ранньому соціальному сирітству; поширення практики влаштування до сімейних форм виховання дітей сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування; організація змістовного відпочинку та оздоровлення дітей; виконання заходів щодо організації та проведення  літнього оздоровлення та змістовного відпочинку дітей міста; утвердження  сімейних цінностей, засад відповідального батьківства та запобігання вилученню дітей із родини
13.	Охорона здоров’я	КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» підтримка конкурентоспроможності лікарні, доступність для населення комплексної кваліфікованої медичної допомоги шляхом впровадження інноваційних технологій і міжнародних стандартів на засадах доказової медицини і досягненнях науки; забезпечення широкого спектру якісних медичних послуг, спрямованих на зміцнення здоров'я населення, профілактику, точну діагностику і ефективне лікування захворювань для зміцнення і відновлення здоров'я; ефективна адаптація до нової системи фінансування та нових умов надання медичних послуг; забезпечення стовідсоткового укомплектування закладу медичним обладнанням; оптимізація закладу для праці в госпітальному окрузі з метою приведення функціональних потужностей (кадрового потенціалу, технічного оснащення) до рівня зазначених вимог; забезпечення наявності компетентних кадрових ресурсів та їх розвитку; взаємодія з іншими медичними організаціями з питань консультативно-діагностичної та лікувальної допомоги населенню; удосконалення організації управління лікарнею шляхом введення методології менеджменту (управління якістю, аналіз основних ресурсів: кадровий менеджмент, фармацевтичний менеджмент, фінансово-економічний менеджмент); забезпечення наявності якісних препаратів, вакцин і витратних матеріалів; підвищення попиту населення на медичні послуги; забезпечення відповідності потужностей лікарні для наявних регіональних потреб в медичному обслуговуванні; надання платних медичних та немедичних послуг. КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня» забезпечення доступної та якісної медичної допомоги; забезпечення потреби населення в медичній допомозі за напрямами стаціонарної та амбулаторної спеціалізованої медичної допомоги шляхом формування діяльності лікарні загального типу; оснасщення лікарні обладнанням відповідно до вимог загального напрямку лікарні госпітального округу; покращення інфраструктури лікарні: проектування, модернізація та капітальний ремонт поліклініки з використанням сучасних технологій та відповідно до нових стандартів медичної допомоги; проектування, модернізація та створення сучасних відділень (приймального, хірургічного, травматологічного, урологічного, офтальмологічного та палат інтенсивної терапії) на базі педіатричного відділення, що дозволить покращити якість медичних послуг для всіх категорій пацієнтів; укомплектування приймально-діагностичного відділення лікарні відповідно до вимог галузевих стандартів; розвиток хірургічного та гінекологічного напрямків; придбання гістерорезектоскопа для проведення малоінвазивних оперативних втручань у гінекології; закупівля нового операційного столу, що забезпечить комфорт для пацієнтів та хірургів під час оперативних втручань, зокрема складних ортопедичних операцій; придбання С-арки – сучасного рентгенівського апарату для проведення малоінвазивних травматологічних та ортопедичних втручань; модернізація лапароскопічної стійки шляхом придбання сучасного освітлювача для покращення візуалізації під час оперативних втручань; відновлення роботи стоматологічного кабінету: закупівля сучасного стоматологічного обладнання для отримання відповідного пакету НСЗУ та забезпечення якісного лікування пацієнтів, зокрема учасників бойових дій. КНП «Білгород-Дністровський Центр первинної медико-санітарної допомоги» забезпечення розвитку сучасної, орієнтованої на пацієнта системи охорони здоров’я, впровадження інновацій та сучасних методик реабілітації.
14.	Фізична культура і спорт	удосконалення та впровадження ефективних форм залучення різних груп населення до регулярних занять фізичною культурою і спортом; формування у населення інтересу і звичок до занять фізичними вправами; підвищення якості роботи дитячо-юнацького спорту, системи відбору обдарованих осіб до резервного спорту, створення умов для розвитку індивідуальних здібностей спортсменів на етапах багаторічної підготовки.
15.	Культура	створення умов для забезпечення культурного розвитку в місті з оновленням матеріально-технічної  бази; формування активної громадянської патріотичної позиції молодого покоління, залучення його до участі в житті громади,  регіону, держави; підтримка самодіяльних творчих колективів, об’єднань та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва; забезпечення участі закладів культури в різноманітних інноваційних проєктах, що матимуть економічний ефект для міста; збереження народних традицій, свят та обрядів; забезпечення доступності початкової мистецької освіти для різних соціальних верств населення; посилення та урізноманітнення підтримки сучасної мистецької творчості, створення культурно-мистецьких програм; забезпечення поповнення бібліотечних фондів художніми, науково-популярними, мистецькими виданнями українською мовою та мовами національних меншин, розширення застосування новітніх інформаційних технологій у бібліотечній та музейній справі; залучення читачів з особливим потребами до бібліотеки та активного громадського життя.
16.	Освіта	забезпечення сучасної системи освіти та розвитоку молоді забезпечення рівного доступу усіх категорій здобувачів освіти до якісних та сучасних освітніх послуг; забезпечення сучасного навчально-методичного процесу у закладах загальної середньої освіти міста; продовження впровадження вимог Концепції Нова українська школа у закладах загальної середньої освіти міста; сприяння організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти міста; посилення мотивацій педагогічних працівників щодо освоєння інноваційних педагогічних технологій навчання та виховання; сприяння підтримці та розвитку обдарованої учнівської молоді; продовження оновлення матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів природничо-математичних та мовних дисциплін, майстерень, спортивних залів; актуалізація забезпечення подолання освітніх втрат і освітніх розривів шляхом застосування моніторингу результатів навчання здобувачів освіти; сприяння розвитку безбар’єрного освітнього середовища у закладах освіти міста.
ЖИТЛОВО–КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО
17.	КП «Автотранссервіс»	створення якісної системи управління відходами; реформування системи санітарного очищення; створення сучасного полігону для переробки побутових відходів шляхом компостування; будівництва сортувальної лінії; максимальне повернення до виробничого циклу вторинної сировини; впровадження роздільного збирання побутових відходів; розробка ефективної системи роздільного збору органічних відходів; впровадження екологічно безпечних технологій компостування; формування екологічної культури серед мешканців громади.
18.	Міський центр «Благоустрій»	благоустрій населених пунктів: ремонт та утримання доріг; організація зелених зон та зон відпочинку; розвиток мережі вуличного освітлення; благоустрій кладовищ; санітарний та естетичний стан міста; регулювання чисельності безпритульних тварин.
19.	КП «Житлово-експлуатаційне об’єднання №1»	управління житловим фондом: покращення стану житлового фонду.
20.	КП «Білгород-Дністровськводоканал»	водопостачання та водовідведення; модернізація та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.
21.	КП «Білгород-Дністровськтеплоенерго»	теплопостачання: підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання; капітальний ремонт розподільчих теплових мереж з заміною сталевих труб на попередньо ізольовані пінополіуретаном; забезпечення надійної та безаварійної роботи обладнання котелень; комерційний облік.
22.	Енергозбереження та енергоефективність	енергозбереження та енергоефективність: забезпечення практичної реалізації заходів Генерального плану та Плану дій сталого енергетичного розвитку клімату; впровадження енергозберігаючих та енергоефективних технологій.
23.	Транспортна інфраструктура	транспорт: розробка комплексної схеми організації дорожнього руху; пасажирські перевезення; створення системи підтримки велосипедного руху у громаді.
24.	Будівництво та капітальні ремонти	забезпечення потреб комунального та житлового господарства, соціальної – культурної сфери міста в організації будівництва, реконструкції, технологічного переоснащення, капітального ремонту: інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади; будівництво/ капітальний ремонт провулків, пішохідних доріжок, проїздів, прибудинкових територій та міжбудинкових проїздів; реконструкція об’єктів охорони здоров’я; удосконалення транспортної системи громади (модернізація дорожньо-транспортної системи громади для усіх категорій населення); капітальний ремонт дорожнього покриття вулиць; будівництво/реконструкція об’єктів фізичної культури та спорту, об’єктів освіти; реконструкція будівель під житловий фонд для ВПО.
25.	Розвиток громадського суспільства	відкритість і прозорість у діяльності міської ради, її виконавчих органів, посадових осіб та депутатів; всебічна діджеталізація через залучення засобів масової інформації; сприяння безперешкодній реалізації конституційного права громадян на інформацію і свободу слова; розвиток єдиного інформаційного простору міста; впровадження організаційно-правових, технічних та інформаційних заходів із забезпечення прозорості діяльності міської влади.
26.	Безпека життєдіяльності людини	захист та охорона джерел питного водопостачання; залучення для ліквідації наслідків надзвичайних ситуації і воєнних дій міжнародної допомоги; створення матеріальних резервів для запобігання виникненню надзвичайних ситуації і ліквідація їх наслідків; забезпечення постійної актуалізації відомостей про об’єкти фонду захисних споруд цивільного захисту; запобігання виникненню нещасних випадків на водних об’єктах; посилення стійкості об’єктів критичної інфраструктури систем життєзабезпечення населення;
27.	КУ «Муніципальна варта»	здійснення заходів, спрямованих на забезпечення збереження цілісності майна, відвернення та недопущення безпосередніх посягань на таке майно, припинення несанкціонованого доступу до нього, охорона власності та громадян на договірних засадах та в інших випадках, визначених чинним законодавством; забезпечення прав i законних інтересів суб'єктів господарювання та фізичних осіб, органів місцевої влади та місцевого самоврядування; створення належних умов для виконання рішень міської ради та ïї виконавчого комітету, реалізації i захисту майнових прав територіальної громади міста; забезпечення в межах, визначених законодавством, прав членів територіальної громади в сфері благоустрою та громадського порядку, формування у мешканців міста активною громадської позиції щодо збереження довкілля, об'єктів та елементів благоустрою, забезпечення чіткого виконання суб'єктами господарювання та громадянами обов'язків в сфері благоустрою та громадського порядку; сприяння уповноваженим особам в забезпеченні охорони та підтриманні громадського порядку на вулицях міста; забезпечення безпеки посадових осіб Білгород-Дністровської міської ради під час виконання ними службових обов'язків; проведення заходів щодо співпраці з органами місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, а також щодо дотримання чинного законодавства в сфері поводження на воді та дотримання правил рибальства; організація взаємодії i надання взаємодопомоги спільно з правоохоронними органами у діяльності, що спрямована на попередження припинення i розкриття кримінальних правопорушень та забезпечення охорони громадського порядку; проведення заходів щодо співпраці з органами контролю за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, громадянами вимог Законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про відходи», Правил благоустрою, забезпечення чистоти, порядку утримання і прибирання вуличних, дворових територій, парків, скверів та додержання тиші в громадських місцях м. Білгород-Дністровського «Кодекс чистоти».
РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ГРОМАДИ
28.	Бюджетна діяльність	виконання запланованих показників надходжень доходів до бюджету  Білгород-Дністровської міської територіальної громади; мобілізація додаткових надходжень до  бюджету громади; забезпечення стабільного функціонування бюджетної системи міста; підвищення результативності використання бюджетних коштів; підвищення прозорості та ефективності управління бюджетними коштами
29.	Управління об’єктами комунальної власності	реалізація політики Білгород-Дністровської міської ради у сфері управління та регулювання земельних і майнових відносин в інтересах територіальної громади; посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження орендної плати за користування об’єктами та земельними ділянками комунальної власності; підвищення ефективності використання майна територіальної громади з акцентом на цифрову трансформацію та прозорість; створення сприятливого інвестиційного клімату через оновлені механізми відбору об’єктів комунальної власності та земельних ділянок; виявлення земельних ділянок, що використовуються без належного оформлення права та спонукання користувачів до оформлення прав на землю; сприяння та спонукання до належного оформлення прав на земельні ділянки та об’єкти нерухомого майна користувачами, що належать до комунальної форми власності; збільшення обсягів цифровізації обліку та управління нерухомим майном комунальної власності

Результати реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади на 2026-2027 роки визначаються шляхом проведення моніторингу показників соціально-економічного розвитку громади. Для проведення моніторингу застосовуються статистичні та аналітичні показники соціально-економічного розвитку. Основними завданнями моніторингу реалізації Програми є збір, узагальнення, періодичний аналіз відповідних показників та визначення ефективності її реалізації. Моніторинг проводиться на підставі даних департаментів, управлінь, відділів міської ради, комунальних підприємств, які підпорядковуються міській раді та Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості. 

По закінченню дії Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади на 2026-2027 роки на розгляд Білгород-Дністровської міської ради вноситься звіт про виконання Програми в цілому.

 

РОЗДІЛ 2

ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗНІ ЗМІНИ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ПРОГРАМУ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО

2.1. Кліматичні умови

Білгород-Дністровська міська територіальна громада розташована в південно-західній частині Одеської області, на правому березі Дністровського лиману, в 20 км від Чорного моря та в близькості до курортно-рекреаційної зони півдня України (селищ Затока, Сергіївка, Курортне).

Середньорічна температура повітря в регіоні становить +10,8°C. Літні місяці характеризуються високими температурами: у липні середня температура повітря досягає +22...+24°C, а в окремі дні може перевищувати +35°C. Взимку середня температура січня коливається в межах -1...+2°C, хоча можливі короткочасні похолодання до -15°C.

Останні десятиліття спостерігається тенденція до підвищення середньорічної температури, що свідчить про зміну клімату та необхідність адаптації до нових умов. Збільшення середньої температури впливає на тривалість вегетаційного періоду, змінює умови вирощування сільськогосподарських культур та сприяє частішим посухам.

Середньорічна кількість опадів у Білгород-Дністровській громаді становить 340-470 мм, що є досить низьким показником для регіону. Найбільша кількість опадів випадає у червні та листопаді, тоді як у літні місяці часто спостерігаються тривалі періоди бездощів'я.

Відносна вологість повітря в регіоні зазвичай коливається в межах 65-75%, а у зимовий період може перевищувати 80%. Високі температури влітку у поєднанні з низькою кількістю опадів створюють умови для посух та підвищеного ризику лісових і степових пожеж.

Протягом року в регіоні переважають північні та північно-західні вітри в зимовий період та південно-західні вітри в літній сезон. Середня швидкість вітру становить 5-7 м/с, однак у зимові місяці можливі пориви до 15-20 м/с, що може спричиняти хуртовини та ускладнювати транспортне сполучення.

Вітрова ерозія є серйозною проблемою для громади, особливо в умовах недостатнього рівня озеленення та збереження захисних лісосмуг. Інтенсивні пориви вітру сприяють поширенню пилових бур та ерозійним процесам.

Кліматичні ризики та екологічні загрози. Серед основних кліматичних ризиків для Білгород-Дністровської громади можна виділити часті посухи та суховії, які створюють значні проблеми для господарства. У літні місяці можливі періоди без опадів тривалістю до 30-40 днів, що призводить до втрат присадибного врожаю та погіршення стану рослинності.

 

Зимові погодні умови можуть супроводжуватися ожеледдю, сильними поривами вітру та хуртовинами, що ускладнює функціонування інфраструктури та життєдіяльність населення. Підвищення рівня води в Дністровському лимані створює ризик підтоплення прибережних територій, особливо у періоди сильних штормів або інтенсивних злив.

Крім того, зміна клімату сприяє збільшенню частоти екстремальних погодних явищ, таких як шквали, буревії, аномально високі температури та градини. Це може призводити до значних матеріальних збитків та шкоди для господарства і природних екосистем.

Вплив зміни клімату на громаду. Кліматичні зміни мають значний вплив на екологічну та соціально-економічну ситуацію в громаді. Підвищення середньорічної температури сприяє збільшенню випаровування та зменшенню запасів вологи у ґрунті, що ускладнює вирощування багатьох присадибних культур.

Погіршення кліматичних умов може впливати на здоров'я населення. Збільшення кількості днів із високими температурами може спричиняти теплові удари, загострення серцево-судинних та респіраторних захворювань. Вплив забруднення повітря в умовах підвищеної температури також може спричинити збільшенню захворюваності серед населення.

 

2.2. Атмосферне повітря

Якість атмосферного повітря на території в Білгород-Дністровській громаді в цілому знаходиться в межах нормативних показників, однак спостерігаються локальні зони підвищеного забруднення. Громада, розташована в Одеській області, має специфічні фактори, що впливають на стан повітря, серед яких промислові викиди, транспортне навантаження та природні процеси. До основних забруднювачів атмосферного повітря в громаді можуть належати:

Автотранспорт. Через значний потік транспорту, особливо в центральній частині міста, рівень викидів забруднюючих речовин, таких як оксид вуглецю, оксиди азоту та тверді частки, залишається високим. Старі автомобілі з низькоефективними системами очищення вихлопних газів є значним джерелом забруднення.

Поганий стан доріг у Білгород-Дністровській громаді значно впливає на рівень викидів шкідливих речовин в атмосферу. Через нерівності, вибоїни та неналежне покриття автомобілі змушені часто гальмувати, пришвидшуватись і маневрувати, що призводить до збільшеного споживання пального та, відповідно, підвищених викидів оксидів азоту, оксиду вуглецю та твердих часток. Крім того, зношені дороги сприяють підвищенню кількості пилу в повітрі, особливо у суху погоду, що негативно позначається на якості повітря та здоров’ї мешканців. Вібрації та удари від нерівного покриття також спричиняють прискорене руйнування автомобілів, що може призводити до витоку мастил та інших токсичних речовин, що додатково забруднюють повітря та ґрунти.

Промислові підприємства. На території громади функціонують підприємства, що використовують енергетичні ресурси та виділяють шкідливі речовини в атмосферу. Основними забруднювачами є ВАТ «Гемопласт», ПАТ «Завод Тіра» та котельні комунальних підприємств. Найбільші обсяги викидів припадають на діоксид сірки , неметанові леткі органічні сполуки та оксиди азоту.

Житлово-комунальний сектор. Значний вплив на якість повітря має опалення житлових будинків та підприємств, особливо в холодний період року. Використання твердого палива (вугілля, дрова) сприяє зростанню концентрацій оксиду вуглецю, діоксиду сірки та зважених часток у повітрі.

Сільськогосподарська діяльність сусідніх територіальних громад. Інтенсивне використання мінеральних добрив, спалювання стерні та обробка полів пестицидами також можуть спричиняти забруднення повітря. Пилові бурі, які часто виникають у періоди посух, особливо на незахищених ґрунтах, додають у повітря велику кількість дрібнодисперсних частинок.

Підвищений рівень забруднення повітря в громаді може призводити до негативних наслідків для здоров’я населення. Зокрема, збільшення концентрації твердих частинок може спричинити розвиток захворювань дихальної системи, алергій та серцево-судинних хвороб. Високий рівень діоксиду азоту (NO₂) може спричиняти подразнення слизових оболонок і негативно впливати на дітей та людей похилого віку. Крім того, забруднення атмосферного повітря впливає на екосистеми, знижуючи продуктивність рослинного покриву, спричиняючи кислотні дощі та зміну ґрунтового складу. Довготривалий вплив токсичних речовин може призводити до погіршення стану зелених насаджень і зменшення біорізноманіття.

 

2.3. Водні ресурси

Основним водним об'єктом Білгород-Дністровської міської територіальної громади є Дністровський лиман, який має стратегічне значення для водопостачання, рибальства, рекреації та екологічного балансу регіону.

Дністровський лиман є важливою екосистемою, однак зазнає значного антропогенного впливу. Основними джерелами його забруднення є поверхневий стік, що формується на території приватного сектору та промислових підприємств. Забруднення відбувається як через організовані скиди зливових вод, так і шляхом неконтрольованого стоку по рельєфу місцевості.

Одна з головних екологічних проблем громади пов'язана з недостатнім рівнем контролю за утриманням прибережних захисних смуг. На значних ділянках прибережні захисні смуги не визначені в натурі та використовуються для розміщення помийниць, гноярок і вбиралень, що є додатковими джерелами забруднення. Відсутність ефективної системи контролю сприяє накопиченню органічних і неорганічних забруднень у водних об'єктах громади.

Ще одним вагомим джерелом забруднення є діяльність підприємств, які здійснюють скидання стічних вод у Дністровський лиман. На території громади функціонують два таких підприємства – КП «Білгород-Дністровськводоканал» та ДП «Білгород-Дністровський морський торговельний порт». Хоча офіційного перевищення допустимих рівнів забруднення не зафіксовано, необхідно проводити системний моніторинг якості води та впроваджувати сучасні методи очищення стічних вод.

Крім поверхневих вод, важливу роль у водопостачанні громади відіграють артезіанські свердловини. На території громади експлуатується 41 артезіанська свердловина, з яких дві використовуються для моніторингу якості води. Три свердловини працюють окремо, забезпечуючи локальні системи водопостачання.

Громада стикається з проблемою незадовільного стану системи водовідведення. Багато каналізаційних мереж застарілі та потребують реконструкції. У Програмі та у Стратегії розвитку громади передбачені заходи з модернізації систем водовідведення, зокрема реконструкція водопровідних мереж, будівництво нових каналізаційних систем та покращення системи очищення стічних вод.

Таким чином, водні ресурси громади мають значний потенціал, однак потребують покращення системи управління та збереження екологічного балансу.

 

2.4. Біорізноманіття

Флора. Рослинний світ громади представлений широким спектром природних та антропогенно змінених екосистем. Основні типи рослинності включають степові, лучні, водно-болотні та лісові угруповання. У степових екосистемах збереглися залишки природних степів, які є місцем існування рідкісних та зникаючих видів рослин.

За даними щорічної доповіді про стан навколишнього природного середовища Одеської області у 2023 році серед характерних рослин водних екосистем відзначають елодею канадську (Elodéa canadénsis), яка поширена у водних об'єктах громади. Водно-болотні угіддя також багаті на очерет звичайний (Phragmites australis), який на деяких ділянках заміщується водяним рисом – цицанією широколистяною (Zizania latifolia).

Окрему увагу слід приділити інвазійним видам рослин, які загрожують місцевому біорізноманіттю. Серед них зустрічаються маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia), нетреба (Xanthium) та злинка канадська (Erigeron canadensis). Ці види активно поширюються, витісняючи аборигенні рослинні угруповання

Фауна. За даними щорічної доповіді про стан навколишнього природного середовища Одеської області у 2023 році тваринний світ представлений різноманітними видами, що мешкають у степових, лісових та водних екосистемах. Загалом в Одеській області налічується понад 1500 видів безхребетних та понад 400 видів хребетних тварин.

Серед представників степової фауни найпоширенішими є хом’як, ховрашок, тушканчик, а також зайці-русаки, які зустрічаються у відкритих місцевостях. Лісові угіддя є місцем існування лисиць, борсуків, куниць, видр, а також єнотоподібних собак. У сусідніх громадах можуть зустрічаються і більші ссавці, такі як дикі кабани, козулі та лосі.

Окрему роль у біорізноманітті регіону відіграють птахи, яких налічується понад 320 видів. Серед них є як поширені види, так і рідкісні, занесені до Червоної книги України: великий та малий баклан, косар (ковпик), сіра, руда, мала та велика білі чаплі, орлан-білохвіст, пелікан рожевий та кучерявий. Значна частина цих видів мешкає у водно-болотних угіддях, які є важливим місцем гніздування та зимівлі перелітних птахів.

Серед земноводних найбільш поширені озерна та їстівна жаби, звичайна квакша та дунайський тритон. Плазунів у регіоні також представлено різними видами, зокрема болотною черепахою, звичайним вужем, прудкою ящіркою.

 

2.5. Пам’ятки архітектури

Білгород-Дністровська громада має багату культурну та історичну спадщину, що представлена численними пам’ятками архітектури та містобудування. На території міста розташовано 35 пам’яток архітектури та містобудування, 18 пам’яток історії, 3 пам’ятки археології та 1 пам’ятка монументального мистецтва.

Аккерманська фортеця. Головним історико-культурним об’єктом громади є Аккерманська фортеця, яка датується XIV-XV століттями. Ця фортеця є однією з найбільш збережених оборонних споруд Східної Європи та приваблює численних туристів. Її могутні мури, що підносяться над Дністровським лиманом, є свідченням багатовікової історії міста та його стратегічного значення в середньовіччі.

Городище «Тіра-Білгород». Ще однією унікальною пам’яткою є Городище «Тіра-Білгород», яке є пам’яткою археології національного значення. Це залишки античного міста, яке існувало з IX століття до н.е. по IV століття н.е., а також мало активне заселення в IX-XIII століттях. Археологічні дослідження на цій території відкрили значну кількість знахідок, що свідчать про культурні контакти міста з античним світом.

Підземна церква Іоанна Сочавського. Одним із найпопулярніших місць релігійного туризму є підземна церква Іоанна Сочавського, яка була зведена в XIV-XVIII століттях. Це унікальна культова споруда, що має важливе значення для християнських паломників та істориків архітектури.

Розвиток історико-культурної спадщини. З метою збереження та популяризації культурних пам’яток у громаді реалізується ряд проектів, таких як реставрація Городища «Тіра-Білгород», створення музею просто неба на його базі, а також встановлення арт-об'єкта «Монети – зберігачі історії». Важливим напрямом розвитку є створення туристичної інформаційно-навігаційної системи для покращення доступу до культурної спадщини громади.

Таким чином, архітектурні пам’ятки Білгород-Дністровської громади становлять значний культурний та туристичний потенціал, який потребує подальшої охорони, реставрації та розвитку для збереження історичної спадщини та залучення туристів.

 

2.6.Відходи

Вивезення побутових відходів у громаді здійснюється на полігони, які розташовані на території сусідньої Сергіївської громади та Одеського району. Проблема стихійних звалищ для громади не є актуальною, що є позитивним фактором у сфері управління відходами. Також відсутні проблеми з небезпечними відходами та відходами органічного походження, оскільки вони утилізуються відповідними спеціалізованими підприємствами на обласному рівні.

Послуги з управління відходами охоплюють значну частину громади. Зокрема, у багатоповерховому секторі охоплення становить 80%, а у приватному секторі – близько 60%. Проте, залишається низка вулиць, які не мають можливості отримувати цю послугу через незадовільний стан дорожнього покриття або його повну відсутність.

Одним із напрямів покращення системи поводження з відходами є впровадження роздільного збору сміття та розвиток інфраструктури для переробки та утилізації відходів. Це сприятиме зменшенню навантаження на полігони, зниженню рівня забруднення довкілля та підвищенню рівня екологічної безпеки в громаді.

 

2.7. Здоров’я населення

Медична система громади представлена розгалуженою мережею закладів охорони здоров’я, що забезпечують мешканцям доступ до первинної та спеціалізованої медичної допомоги. До складу медичної інфраструктури входять три комунальні заклади охорони здоров'я, чотири приватні медичні установи та один заклад, підпорядкований районній раді.

Заклади комунальної власності включають:

КНП «Білгород-Дністровський Центр первинної медико-санітарної допомоги», який обслуговує мешканців громади через три амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня», що є кластерним медичним закладом у складі Спроможної мережі закладів охорони здоров’я Одеського госпітального округу.

КНП «Білгород-Дністровська центральна районна лікарня», що надає спеціалізовану медичну допомогу.

Також у місті функціонують Обласна психіатрична лікарня №4, СП «Білгород-Дністровська станція екстреної (швидкої) медичної допомоги», а також Білгород-Дністровський районний відокремлений підрозділ ДУ «Одеський ОЦКПХ МОЗ».

Медичні послуги та забезпеченість персоналом.

Первинний рівень медичної допомоги забезпечує повний перелік медичних послуг, зокрема:

• діагностику та лікування найбільш поширених інфекційних та неінфекційних захворювань,
• фізикальні, лабораторні та інструментальні дослідження,
• профілактичні втручання, включаючи вакцинацію та епідеміологічні обстеження,
• спостереження за неускладненою вагітністю.

Медичні заклади громади укомплектовані 153 лікарями, з яких 29 працюють у сфері первинної медичної допомоги, а 124 займаються спеціалізованою медичною допомогою.

Матеріально-технічне забезпечення медичних закладів. Загальний рівень матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров’я оцінюється як задовільний, однак через необхідність відповідати сучасним вимогам, громада має потребу в додатковому медичному обладнанні. Особливу увагу приділяють закупівлі реабілітаційного обладнання, включаючи спеціальні меблі та функціональні ліжка, оскільки громада планує розвивати напрямок реабілітаційних послуг.

Також у громади є досвід використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) для енергозабезпечення комунальних об’єктів. Медичні заклади забезпечені генераторами відповідно до потреб, а серед перспективних напрямів розглядається впровадження сонячних панелей для підвищення енергоефективності лікарень.

Безпекові умови в закладах охорони здоров'я. В умовах військової агресії громада приділяє увагу безпековим заходам у сфері охорони здоров’я. Заклади первинного рівня не мають укриттів, проте вони доступні в інших будівлях міста. На рівні спеціалізованої допомоги проводяться заходи для покращення безпеки пацієнтів та персоналу.

 

2.8. Прогнозні зміни, якщо Програму не буде затверджено

Якщо Програма соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади на 2026-2027 роки  не буде затверджена та реалізована, це може призвести до значного погіршення екологічного стану (таблиця 2.1), соціально-економічної ситуації та зниження якості життя мешканців. Основні наслідки можна спрогнозувати за такими напрямами:

Атмосферне повітря та екологія. Відсутність заходів з модернізації промислових підприємств, теплоенергетичних систем та транспортної інфраструктури сприятиме збільшенню рівня забруднення повітря. Через погані дороги та застарілий автотранспорт у повітря викидатиметься більше шкідливих речовин, таких як оксиди азоту, оксид вуглецю та тверді частки. Це може спричинити зростання захворювань органів дихання та серцево-судинної системи серед населення.

Водні ресурси та санітарний стан. Без реалізації запланованих у Програмі заходів, стан водних ресурсів громади, зокрема Дністровського лиману, продовжить погіршуватися. Основними загрозами залишаться скидання неочищених стічних вод, відсутність належної каналізаційної системи та підтоплення житлових районів. Це може призвести до погіршення якості питної води та підвищення рівня інфекційних захворювань, пов’язаних із водним фактором.

Таблиця 2.1.

Прогнозні зміни, якщо Програму не буде затверджено

Сфера	Прогнозні зміни без реалізації Програми
Атмосферне повітря	Збільшення рівня забруднення через відсутність модернізації транспорту та промисловості. Підвищення ризику захворювань органів дихання.
Водні ресурси	Погіршення якості води у Дністровському лимані, збільшення скидів неочищених стічних вод, загроза підтоплення житлових районів.
Земельні ресурси	Деградація ґрунтів, поширення ерозійних процесів, зниження врожайності присадибних земель.
Біорізноманіття	Зменшення площ природних територій, поширення інвазійних видів, знищення середовищ існування рідкісних видів.
Управління відходами	Зростання кількості стихійних звалищ, відсутність роздільного збору сміття, погіршення санітарного стану громади.
Пам’ятки архітектури	Руйнування історичних пам’яток через відсутність реставрації, втрата туристичного потенціалу громади.
Здоров’я населення	Погіршення якості медичних послуг через відсутність оновлення обладнання та недостатню кількість персоналу.
Загальні наслідки	Зниження рівня життя, погіршення екологічної ситуації, зростання захворюваності та економічний застій.

Земельні ресурси та сільське господарство в регіоні. Без реалізації заходів із покращення стану ґрунтів та контролю за використанням земель можливе поширення ерозійних процесів та зменшення родючості ґрунтів. Неврегульоване використання агрохімікатів сприятиме накопиченню шкідливих речовин у ґрунті, що вплине на безпечність сільськогосподарської продукції.

Біорізноманіття та природоохоронні території. Без належного контролю та заходів зі збереження природних екосистем регіону відбудеться подальше скорочення площ степових та водно-болотних угідь, що є важливими місцями існування багатьох рідкісних видів тварин і рослин в регіоні. Поширення інвазійних видів загрожуватиме місцевій флорі та фауні. Також без впровадження природоохоронних заходів продовжиться неконтрольована забудова та знищення прибережних територій, що може негативно вплинути на екологічну рівновагу, не лише в громаді а й у регіоні.

Управління відходами. Без впровадження ефективної системи поводження з відходами громада зіткнеться з накопиченням сміття та можливим зростанням стихійних звалищ. Відсутність роздільного збору та переробки відходів призведе до підвищеного рівня забруднення ґрунтів, водних ресурсів та повітря. Це негативно вплине на екологічну ситуацію та рівень санітарної безпеки громади.

Стан архітектурної спадщини. Якщо не будуть виділені кошти на реставрацію та збереження історичних пам’яток, зокрема Аккерманської фортеці та Городища «Тіра-Білгород», вони поступово руйнуватимуться. Втрата культурної спадщини громади може негативно вплинути на її туристичний потенціал та економічний розвиток у сфері туризму.

Здоров’я населення та медичне забезпечення. Без реалізації заходів з модернізації медичних закладів громада може зіткнутися з недостатньою забезпеченістю обладнанням та медичним персоналом. Відсутність інвестицій у сферу охорони здоров’я призведе до погіршення якості медичних послуг, що особливо небезпечно в умовах зростання захворюваності та демографічних викликів.

Відсутність стратегічного планування розвитку громади може спричинити: Зниження рівня життя мешканців через погіршення екологічної ситуації та санітарних умов. Погіршення стану здоров’я населення через забруднення довкілля та недостатнє медичне забезпечення. Економічний застій через зменшення туристичного потоку та недостатню підтримку місцевого бізнесу. Посилення екологічних загроз, зокрема деградацію земель, водних ресурсів та біорізноманіття.

Затвердження та реалізація Програми є необхідною умовою для сталого розвитку громади. Впровадження запланованих заходів дозволить покращити стан довкілля, розвинути туристичний потенціал, модернізувати медичні заклади та покращити якість життя мешканців.

 

РОЗДІЛ 3

ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ (ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ)

 

У межах стратегічної екологічної оцінки було здійснено аналіз територій Білгород-Дністровської міської територіальної громади, які ймовірно зазнають змін функціонального призначення внаслідок реалізації заходів, передбачених Програмою та Стратегією розвитку громади на період до 2027 року.

Таблиця 3.1. відображає попередню інформацію щодо характеру запланованих перетворень, типу функціонального навантаження, географічного розміщення територій, а також приблизної площі впливу.

 

Таблиця 3.1.

Опис територій, які ймовірно зазнають впливу внаслідок зміни, або доповнення їх функціонального призначення відповідно доключових кроків Програми

Номер і функціональне призначення території	Планована зміна призначення території	Розташування	Площа, га
1. Існуюча транспортна інфраструктура	Реконструкція та модернізація дорожнього покриття, розвиток веломережі	Основні вулиці, мікрорайони  Промзони та Центру	≈ 12,0
2. Забудовані території з недостатньо розвиненою інженерною інфраструктурою	Модернізація систем водопостачання, каналізації, теплопостачання	Житлові квартали району вул. Лесі Українки, Олімпійської	≈ 20,0
3. Території з деградованими зеленими насадженнями	Озеленення, створення скверів, благоустрій	Окремі ділянки міста та прибудинкові території	≈ 8,0
4. Прибережні території та водозахисні смуги	Очищення та рекультивація, благоустрій для рекреаційного використання	Поблизу Дністровського лиману, вулиці Ізмаїльська, Кишинівська	≈ 5,0
5. Виробничі зони громади	Переобладнання під малий бізнес та сферу послуг	Промислова зона по вул. Миколаївська, Кутузова	≈ 10,0
6. Центральна частина міста з історичними пам’ятками	Розвиток туризму, охорона культурної спадщини, зонування	Аккерманська фортеця, вул. Шабська, центральна частина міста	≈ 3,0

Запропоновані заходи охоплюють широкий спектр цілей – від реконструкції транспортної та інженерної інфраструктури до розвитку туристичної привабливості та благоустрою рекреаційних зон. Визначені території можуть зазнати як позитивних перетворень (озеленення, підвищення якості послуг, збереження спадщини), так і потребують уваги щодо мінімізації можливих негативних екологічних наслідків (ущільнення забудови, ризик втрати природних елементів середовища, зростання антропогенного навантаження).

Ці дані слугують базою для подальшого уточнення під час підготовки містобудівної документації, оцінки впливу на довкілля та ухвалення рішень у сфері просторового розвитку громади.

У процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки було проаналізовано та узагальнено передбачені Програмою та Стратегією розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади програми, проєкти та заходи з точки зору їх потенційного впливу на стан навколишнього природного середовища, здоров’я населення та соціально-економічні умови громади. Оцінка базується виключно на матеріалах, наведених у пріоритетних напрямках та ключових кроках Програми та Плані заходів з реалізації Стратегії (табл. 3.2).

У результаті аналізу було визначено можливі негативні та позитивні впливи реалізації Програми на такі компоненти: атмосферне повітря, водні ресурси, земельні ресурси, біорізноманіття, поводження з відходами, рекреаційні зони, об’єкти культурної спадщини, соціальну інфраструктуру, а також на систему екологічного управління та моніторингу. Врахування таких впливів є важливим для забезпечення збалансованого розвитку громади з дотриманням принципів екологічної безпеки та сталого природокористування.

Вплив на атмосферне повітря. Реалізація інфраструктурних проєктів (будівництво ЦНАПу, реконструкція доріг, мереж водопостачання, каналізації, КНС тощо) супроводжуватиметься збільшенням будівельної техніки, пиловими викидами, використанням будматеріалів, що може тимчасово погіршити якість повітря. В той же час, заплановане використання відновлювальних джерел енергії, впровадження енергоефективних рішень, реконструкція тепломереж і модернізація комунального транспорту сприятимуть зниженню викидів в атмосферу в довгостроковій перспективі

Вплив на водні ресурси. Будівельні роботи поблизу Дністровського лиману або на існуючих мережах водопостачання можуть тимчасово впливати на якість води, створюючи ризик забруднення внаслідок витоків чи порушення ґрунтів.

Проте, запланована реконструкція водопровідних та каналізаційних мереж, реконструкція очисних споруд, впровадження частотних регуляторів у насосах значно покращить ефективність систем водопостачання та водовідведення, зменшить втрати води й навантаження на Дністровський лиман.

Управління відходами. Збільшення масштабів будівництва може призвести до накопичення будівельних відходів, які, без належного управління, можуть потрапити до стихійних сміттєзвалищ. Проте, Програмою та Стратегією передбачено встановлення лінії сортування сміття, розвиток комунального підприємства «Автотранссервіс», оновлення техніки для вивозу ТПВ – це покращить організацію збору, сортування та вивезення побутових відходів в громаді.

 

 

Таблиця 3.2

Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Програми відповідно до контрольного переліку

Чи може реалізація Програми спричинити:	Негативний вплив								Пом’якшення існуючої  ситуації (ключові кроки Програми)
	Так		Ймо- ві рно			Ні
Повітря
1. Збільшення викидів забруднюючих речовин від  стаціонарних джерел?				●						Оптимізувати діяльність  комунальних підприємств, які є надавачами комунальних послуг населенню громади.
2. Збільшення викидів забруднюючих речовин від      пересувних джерел?				●						Модернізувати дорожньо-транспортну систему громади для усіх категорій населення. Створити систему підтримки велосипедного руху у громаді. Забезпечити розвиток екологічно-чистого автомобільного транспорту
3. Погіршення якості атмосферного повітря?							●
4. Появу джерел неприємних запахів?							●
5. Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж  будь-які локальні чи регіональні зміни клімату?							●
Водні ресурси
6. Збільшення обсягів скидів у поверхневі води?				●						Модернізацію та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.
7. Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких  показників, як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними)?				●						Модернізацію та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.
8. Збільшення скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти?							●
9. Значне зменшення кількості вод, що використовуються    для водопостачання населенню?							●
10. Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод?							●			Модернізацію та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.
11. Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або  підтоплення)?							●
12. Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або зміни обсягів води будь–якого поверхневого водного об’єкту?							●
13. Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму  малих річок регіону?							●
14. Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод?							●
15. Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів)?							●			Модернізацію та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.
16. Забруднення підземних водоносних горизонтів?							●
Відходи
17. Збільшення кількості утворюваних твердих побутових  відходів та небезпечних відходів?							●			Створення якісної системи управління відходами.
Земельні ресурси
18. Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару?				●						Забезпечити раціональне використання та популяризацію об’єктів культурно-історичної спадщини міста в туристичній діяльності
19. Будь–яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів?				●						Забезпечити інтегрованість планування розвитку громади
20. Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу?							●
21. Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури?							●
22. Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або  планованій практиці використання земель?							●
23. Виникнення конфліктів між ухваленими цілями   стратегії та цілями місцевих громад?							●
Біорізноманіття
24. Негативний вплив на об’єкти природно–заповідного фонду (зменшення площ, початок  небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо)?							●			Забезпечити раціональне використання та популяризацію об’єктів культурно-історичної спадщини міста в туристичній діяльності
25. Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві?							●			Забезпечити інтегрованість планування розвитку громади Забезпечити модернізацію та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.
26. Збільшення площ зернових культур або сільськогосподарських угідь в цілому?							●
27. Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин?							●
Рекреаційні зони та культурна спадщина
32. Будь–який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей?							●
33. Будь–який вплив на наявні об’єкти історико–культурної  спадщини?							●			Забезпечити розроблення і впровадження системи заходів щодо збереження культурно-історичної спадщини міста
34. Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично неприйнятних місць, руйнування пам’ятників природи тощо)?							●
Населення та інфраструктура
35. Зміни в локалізації, розміщенні, щільності та зростанні  кількості населення будь–якої території?					●
36. Вплив на нинішній стан  забезпечення житлом або  виникнення нових потреб у житлі?					●
37. Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему?  Зміни в структурі транспортних потоків?					●					Забезпечити задоволення потреб громади в пасажирських перевезеннях
38. Необхідність будівництва нових об’єктів для  забезпечення транспортних сполучень?					●					Модернізувати дорожньо-транспортну систему громади для усіх категорій населення
39. Потреби в нових або суттєвий вплив на наявні  комунальні послуги?					●					Забезпечити модернізацію та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.
40. Появу будь–яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей?								●		Забезпечити ефективну систему соціального захисту населення та впровадження ветерано-орієнтованої політики
Екологічне управління та моніторинг
41. Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки?								●		Забезпечити інтегрованість планування розвитку громади
42. Погіршення екологічного моніторингу?								●		Забезпечити інтегрованість планування розвитку громади
43. Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження?								●
43. Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження?								●
44. Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва?								●
Інше
45 Підвищення рівня використання будь–якого виду природних ресурсів?								●		Забезпечити модернізацію та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.
46 Суттєве вилучення будь–якого невідновного ресурсу?								●
47 Збільшення споживання значних обсягів палива або енергії?					●					Забезпечити модернізацію та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.
48 Суттєве порушення якості природного середовища?								●
49. Появу можливостей досягнення короткотермінових цілей, які ускладнюватимуть досягнення довготривалих цілей у майбутньому?								●
50. Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності викличуть значний негативний екологічний ефект, що матиме значний негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей?								●

 

Вплив на земельні ресурси. Будівництво нової інфраструктури (доріг, ЦНАП, очисних споруд, інженерних мереж) може супроводжуватись тимчасовим порушенням земель, ущільненням ґрунтів та частковим вилученням земельних ділянок. Проте, проєкти з оновлення містобудівної документації, цифровізації землекористування, благоустрою, озеленення міста сприятимуть раціональному використанню земель і відновленню територій.

Вплив на біорізноманіття. Активізація забудови без чіткого зонування та екологічної експертизи може призвести до втрати місць існування флори та фауни, особливо у заболочених або прибережних ділянках. В той же час, проведення оцінки ризиків до зміни клімату, створення озеленених територій, газонів, реконструкція систем водоочищення та благоустрій мають сприяти збереженню зеленого покриву та покращенню середовища проживання для місцевих видів.

Вплив на рекреаційні зони та культурну спадщину. Туристичний тиск та урбанізація можуть погіршити стан зелених зон, збільшити шумове навантаження й призвести до порушення умов збереження пам’яток. В той же час Програмою передбачено реалізацію Програми розвитку туризму, заходів з благоустрою міста, збереження історико-культурної спадщини має потенціал для підвищення туристичної привабливості громади та збереження культурних цінностей.

Вплив на населення та інфраструктуру. У період активних будівельних робіт можливе тимчасове погіршення умов проживання (шум, пил, незручності з пересуванням), особливо для вразливих груп населення. Проте, модернізація інфраструктури, покращення транспортної доступності, цифровізація послуг, розвиток безбар’єрного простору та медичної інфраструктури сприятимуть зростанню якості життя мешканців.

Екологічне управління та моніторинг. Негативний вплив може бути  за відсутності чіткого фінансування та координації, екологічні питання можуть залишитися поза пріоритетом, особливо у воєнний час. Тоді як, заплановані інструменти електронного управління, аналітичні оцінки впливу (зміни клімату, благоустрій, розвиток простору), створення цифрових платформ – усе це дозволить підвищити прозорість та ефективність екологічного моніторингу громади.

У результаті аналізу встановлено, що реалізація Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської громади матиме як позитивний, так і потенційно негативний вплив на довкілля та умови життєдіяльності.

Під час реалізації ключових кроків Програми рекомендовано враховувати принципи сталого розвитку, передбачити екологічні обмеження та засоби пом’якшення негативного впливу, а також забезпечити постійний моніторинг стану довкілля.

 

РОЗДІЛ 4

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ (ЗА АДМІНІСТРАТИВНИМИ ДАНИМИ, СТАТИСТИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕНЬ)

 

 

У рамках стратегічної екологічної оцінки робочою групою було здійснено аналіз актуальних і потенційних екологічних проблем, що можуть виникнути або посилитися внаслідок реалізації ключових кроків, передбачених Програмою соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади. Додатково до традиційних факторів антропогенного навантаження (транспорт, комунальна інфраструктура, поводження з відходами), під час аналізу було враховано також виклики, спричинені військовими діями, які мають довготривалий негативний вплив на довкілля та здоров’я населення.

У Таблиці 4.1.  узагальнено основні екологічні ризики, їх характеристику, територіальну прив’язку та передбачені Програмою проєктні рішення, спрямовані на зниження негативного впливу. Проблеми систематизовані за компонентами довкілля (повітря, вода, ґрунти, біорізноманіття), соціальними наслідками (здоров’я населення) та джерелом походження (інфраструктурна діяльність, воєнні дії тощо).

Особлива увага приділена потенційним наслідкам пошкодження інфраструктури внаслідок бойових дій, що може супроводжуватись забрудненням вод, ґрунтів, повітря, утворенням небезпечних відходів, руйнуванням мереж і споруд. Такі загрози вимагають включення заходів з цивільного захисту, моніторингу стану довкілля, рекультивації територій та відновлення природного середовища.

Оцінка екологічних проблем і ризиків дозволяє визначити пріоритетні напрями управлінських рішень, необхідність впровадження пом’якшувальних заходів та забезпечення екологічної безпеки громади. Реалізація проєктів, передбачених Програмою, повинна супроводжуватися постійним моніторингом стану довкілля, участю громадськості та інтеграцією принципів сталого розвитку, з урахуванням як мирного, так і кризового (воєнного) контексту.

Забруднення атмосферного повітря. За даними щорічної доповіді про стан навколишнього природного середовища Одеської області у 2023 році, основним джерелом забруднення повітря в області є автотранспорт, зокрема у великих містах: Одеса, Подільськ, Білгород-Дністровський. Перевищення гранично допустимих концентрацій зафіксовані у зонах з інтенсивним рухом транспорту, особливо щодо пилу, оксиду вуглецю, діоксиду азоту та сірчистого ангідриду. В сільських громадах таких перевищень не виявлено, однак потенційний ризик зростає з розвитком транспортної інфраструктури. Проте, як зазначено в доповіді у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, згідно з положенням пункту 1  Закону України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану та стану війни» від 03.03.2002 №2115-ІХ фізичним особам, фізичним особам-підприємцям, юридичним особам під час воєнного стану або стану війни та протягом трьох місяців після його припинення надано право не подавати статистичну звітність. Враховуючі зазначене, частина респондентів  скористалася правом і не в повному обсязі подавала до органів державної статистики статистичні звіти, що негативно вплинуло на репрезентативність статистичних даних та не уможливило формування повної та об’єктивної статистичної інформації.

Користуючись наявною інформацією можна зробити висновок, що в громаді головні джерела забруднення є автотранспорт, застарілі котельні, пил із вулиць і будівництв. Це спричиняє зростання рівня захворюваності дихальної системи та алергій.

У Програмі як і у Стратегії міста передбачено модернізацію тепломереж, використання відновлювальних джерел енергії, розвиток велоінфраструктури, оновлення громадського транспорту та ремонт дорожнього покриття, що знижує пилоутворення.

Забруднення поверхневих водних об’єктів. За даними щорічної доповіді про стан навколишнього природного середовища Одеської області у 2023 році на території Одеської області налічується 132 підприємства, які скидають стічні води в поверхневі водойми, у тому числі 24 господарства, які здійснюють скид в канали зрошувальних систем. Основними забруднювачами є: ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал», КП «Чорноморськводоканал», КП «Водоканал» м. Арциз, КВЕП «Подільськводоканал», КП «Білгород-Дністровськводоканал», ВУЖКГ смт. Затока, КП «Балтаводоканал», ПАТ «Целюлозно-картоний комбінат», МКП «Теплодарводоканал» та інші. Основні забруднювачі водних об'єктів (за сферами діяльності) Основними забруднювачами поверхневих вод є підприємства житловокомунального господарства. Скид стічних вод від яких у 2023 році складає  102,673 млн.м³. Якість поверхневих вод у регіоні знижується через скиди неочищених або недостатньо очищених стічних вод, а також поверхневий стік із територій населених пунктів і сільськогосподарських угідь. Найбільш вразливими залишаються водно-болотні угіддя та прибережні ділянки Дністровського лиману, які зазнають антропогенного навантаження, зокрема внаслідок урбанізації та відсутності дощової каналізації.

Недостатній контроль за викидами відходів, неправильне використання агрохімікатів, а також недостатнє очищення стічних вод можуть призводити до забруднення водойм, що ускладнює доступ до чистої питної води та негативно впливає на екосистеми водних ресурсів, призводячи до загрози для рибного промислу та здоров'я людей, які користуються цими водоймами.

Згідно з міжнародною класифікацією лише Закарпатська область належить до категорії середньої забезпеченості місцевим стоком – 6,3 тис.м3 на одну людину. Низька забезпеченість у Чернігівській, Житомирській, Волинській та Івано-Франківській областях – 3,3–2,0 тис.м3. В інших областях України, зокрема Одеській спостерігається низька і дуже низька забезпеченість – 1,98–0,12 тис. м3 на одну особу (мал. 1.).

 

 

Мал. 1. Забезпеченість регіонів України місцевими водними ресурсами, тис. м³/рік на одну людину (Ромащенко та ін., 2020). За даними Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України (повний звіт за результатами проекту). / Сніжко С., Шевченко О., Дідовець Ю.

Аналізуючи наявну інформацію можна зробити висновок, що основною причиною є скидання недостатньо очищених стічних вод, зливових потоків, побутових і господарських забруднень, особливо у прибережні частини Дністровського лиману.

У рамках Програми та Стратегії розвитку громади передбачено реконструкцію очисних споруд, будівництво і оновлення каналізаційних колекторів, впровадження насосного обладнання з частотними регуляторами, розвиток мереж водовідведення.

Накопичення твердих побутових відходів. За даними щорічної доповіді про стан навколишнього природного середовища Одеської області у 2023 році Відсутність роздільного збору відходів у більшості громад робить ТПВ майже ідентичними за складом до промислових відходів. Зростає кількість небезпечних компонентів у морфологічному складі сміття. Особливу тривогу викликає наявність відходів, що містять важкі метали, нафтопродукти, осади з очисних споруд, люмінесцентні лампи. Система утилізації небезпечних відходів недостатньо охоплює райони області, хоча в Одесі вона частково розвинена ​.

Через недостатню інфраструктуру з вивезення, сортування та переробки ТПВ існує ризик утворення стихійних звалищ, що сприяє забрудненню ґрунтів, вод і повітря в громаді.

Рішенням проблеми є встановлення лінії сортування сміття, оновлення спецтехніки для збору ТПВ, розширення охоплення послугами приватного сектору та запровадження роздільного збору.

Таблиця 4.1.

Опис основних екологічних проблем і ризиків впливу

на здоров’я населення

 

Основні екологічні проблеми і ризики	Характеристика проблем і ризиків	Територіальна прив’язка	Проєктні рішення передбачені в Програмі
Забруднення атмосферного повітря	Збільшення викидів під час будівництва та експлуатації транспорту, теплопостачання	Центральна частина міста, виробничі зони, транспортні коридори	Модернізація тепломереж, розвиток веломережі, оновлення транспорту
Забруднення поверхневих водних об’єктів	Скиди неочищених або недостатньо очищених стічних вод, відсутність дощової каналізації	Житлові квартали, прибережні території, вулиці Кишинівська, Ізмаїльська	Реконструкція очисних споруд, водопровідної та каналізаційної інфраструктури
Накопичення твердих побутових відходів	Недостатній рівень сортування, вивезення та переробки ТПВ	Уся територія громади, особливо приватний сектор	Створення лінії сортування сміття, оновлення техніки для ТПВ
Порушення земельних ресурсів	Ущільнення ґрунтів, розриття та забудова без рекультивації	Будівельні майданчики, житлові мікрорайони	Реконструкція інфраструктури
Втрати біорізноманіття	Зменшення зелених зон, порушення природних середовищ існування	Прибережні території, зони житлової забудови	Озеленення територій, формування скверів і зелених зон
Погіршення стану здоров’я населення	Поширення респіраторних, серцево-судинних хвороб через забруднення довкілля	Території, прилеглі до автошляхів, промислових зон, житлової забудови	Впровадження екоінфраструктури, зниження транспортного навантаження
Наслідки воєнних дій	Пошкодження інфраструктури, ризик забруднення ґрунтів, води та повітря паливно-мастильними матеріалами, будівельними відходами, руйнуванням комунікацій	Потенційно вся територія громади, особливо інфраструктурні об'єкти, житлова забудова	Покращення цивільного захисту, реконструкція інженерної інфраструктури, розвиток системи управління відходами, відновлення зелених зон
Зміни клімату	Підвищення середньорічної температури, зменшення кількості опадів, посухи, ризики підтоплення та екстремальні погодні явища	Уся територія громади, особливо прибережні зони та території з недостатнім озелененням	Проведення оцінки ризиків до зміни клімату, реалізація заходів із озеленення, розвиток систем водовідведення, адаптація інфраструктури

 

Порушення земельних ресурсів. У 2023 році в Одеській області зафіксовано понад 33 тис. га деградованих земель, зокрема внаслідок ерозії, ущільнення ґрунтів та інтенсивного сільськогосподарського використання. Консервація земель не проводилася через відсутність фінансування. Сільськогосподарські угіддя області охоплюють понад 2,5 млн га, з яких понад 2 млн га – рілля. Відсутність належного контролю за використанням добрив, порушення сівозмін і перевипас худоби загрожують подальшій деградації земель.

Будівництво доріг, житлових об’єктів, прокладання мереж може призвести до ущільнення ґрунтів, втрати родючості, ерозії. Також існують ризики порушення водоносних горизонтів при реконструкції інженерних споруд.

Проєктні рішення включають реконструкцію інфраструктури з дотриманням стандартів рекультивації, планове землекористування, оновлення містобудівної документації з урахуванням екологічних обмежень.

Втрати біорізноманіття. В Одеській області зниження рівня біорізноманіття пов’язане з фрагментацією природних екосистем, особливо лісових і степових. Основними загрозами є: суцільні санітарні рубки, розорювання степів, забудова прибережних територій, пожежі від спалювання сухостою, рекреаційне навантаження. Особливу тривогу викликає стан степових екосистем, де зосереджено понад 30% видів Червоної книги України. Ефективне управління можливе лише через створення природоохоронних територіальних систем.

У межах Програми та Стратегії заплановано оновлення скверів, парків, озеленення територій, включаючи догляд за наявними насадженнями. Також передбачено формування безперервних зелених зон у структурі міського простору.

Погіршення здоров’я населення. Погіршення екологічних умов в окремих районах області, особливо в містах, прямо впливає на стан здоров’я населення: зростають респіраторні та серцево-судинні захворювання, пов’язані із забрудненням повітря. Проблеми якості питної води та накопичення відходів також мають значення для громадського здоров’я, особливо в умовах недостатньої санітарної інфраструктури у сільській місцевості.

На здоров’я мешканців громади можуть впливати забруднення повітря, шумове навантаження, незадовільна якість питної води, наявність відходів у середовищі проживання. Найвразливішими є діти, літні люди та люди з хронічними захворюваннями.

Програма передбачає покращення екологічної інфраструктури, зменшення транспортного навантаження, використання екологічно безпечних технологій, розвиток зеленої зони міста та цифрових сервісів, які підвищать доступність медичних та адміністративних послуг.

Зміна клімату. Одеська область вже відчуває наслідки зміни клімату – збільшення середньорічної температури, зменшення кількості опадів, зростання кількості посушливих днів, зниження рівня ґрунтових вод. Ці процеси особливо критичні для аграрного сектору та водозабезпечення. Підвищується ризик підтоплення прибережних зон унаслідок підняття рівня лиманів і моря.

У рамках реалізації Програми передбачено проведення оцінки кліматичних ризиків, озеленення територій, розвиток систем водовідведення, адаптацію інженерної інфраструктури до нових кліматичних умов.

Наслідки воєнних дій. Унаслідок повномасштабної війни на території області можуть виникати локальні екологічні катастрофи – забруднення земель та води, пошкодження об’єктів критичної інфраструктури, утворення небезпечних відходів. Зокрема, пошкодження каналізаційних систем, очисних споруд або складів ПММ може мати довгострокові негативні наслідки для екології та безпеки населення. Російські війська вже здійснювали атаки на територіальні громади Білгород-Дністровського району. Зокрема, внаслідок обстрілу в курортному селищі Сергіївка було частково зруйновано та підпалено будівлі на території непрацюючого дитячого табору. В іншому інциденті ракета влучила у порожній санаторій, що призвело до його майже повного руйнування. Також було повідомлено про займання та часткове руйнування бази відпочинку внаслідок обстрілу; пожежу на площі 600 м² було швидко ліквідовано, проте в повітря було здійснено викиди шкідливих речовин внаслідок загорання. Військові дії можуть призводити до пошкодження будівель і комунікацій, утворення великої кількості змішаних та небезпечних відходів, локального забруднення ґрунтів, вод і повітря. Це загрожує не лише довкіллю, а й здоров’ю населення.

Проєктні рішення передбачають відновлення критичної інфраструктури, розвиток системи цивільного захисту, модернізацію об’єктів водопостачання й водовідведення, а також заходи з управління відходами, включаючи сортування і вивезення.

На основі отриманих даних, робочою групою була побудована кругова діаграма, яка візуально відображає відносний рівень впливу різних екологічних проблем (Мал. 2.). Такий підхід дозволяє приймати більш обґрунтовані рішення щодо пріоритетів екологічної політики та заходів пом’якшення впливу в межах реалізації Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади.

 Для побудови була застосована методика умовного експертного оцінювання. Кожній проблемі було присвоєно певну вагу (у балах) відповідно до її масштабності, тривалості впливу, охоплення території та ймовірності негативних наслідків для довкілля і здоров’я населення. Це дозволяє порівняти різні типи ризиків між собою та наочно відобразити їхню відносну значущість.

Загалом було оцінено вісім основних проблем. Ваги розподілились таким чином: забруднення атмосферного повітря – 20 балів, забруднення поверхневих вод – 15, накопичення твердих побутових відходів – 10, порушення земельних ресурсів – 10, втрати біорізноманіття – 10, погіршення здоров’я населення – 15, наслідки воєнних дій – 20, зміни клімату – 20 балів. Загальна сума балів склала 120. Для обчислення частки кожної проблеми у відсотках використовувалася формула:

Частка (%) = (кількість балів / загальна сума балів) × 100.

Наприклад, для таких проблем, як «Зміни клімату» та «Наслідки воєнних дій», частка становить по 16,7% (20 / 120 × 100), для «Накопичення ТПВ» – 8,3%, тощо.

Аналіз екологічних проблем і ризиків, пов’язаних із реалізацією Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади на 2026-2027 роки та Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади, засвідчив наявність як традиційних екологічних викликів (забруднення повітря, води, деградація земель, накопичення відходів), так і нових, зумовлених впливом змін клімату та наслідками воєнних дій.

 

Мал. 2. Частка впливу основних екологічних проблем громади, %

Особливе занепокоєння викликає забруднення атмосферного повітря автотранспортом та джерелами теплозабезпечення, а також скиди недостатньо очищених стічних вод у прибережні зони Дністровського лиману. Крім того, значним екологічним викликом є накопичення побутових і небезпечних відходів в умовах недосконалої системи поводження з ними. У контексті зміни клімату та воєнної агресії росії зростає ймовірність локальних екологічних катастроф, підтоплень, втрат зелених насаджень та погіршення стану здоров’я населення.

Разом з тим, більшість із виявлених ризиків частково або повністю враховані у проєктних рішеннях Програми. Програми реконструкції інфраструктури, модернізації систем водопостачання та водовідведення, створення об’єктів екоінфраструктури, розвиток сортування відходів, озеленення та цифровізація послуг мають потенціал пом’якшити або усунути наявні загрози. Важливо забезпечити, щоб реалізація заходів супроводжувалася постійним екологічним моніторингом, врахуванням сценаріїв впливу клімату, а також принципів сталого розвитку та безпеки в умовах воєнного стану.

 

РОЗДІЛ 5

ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264–XII у статті 20⁴ визначено, що до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

а) забезпечення реалізації державної політики у сфері заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, здійснення управління та регулювання у сфері охорони і використання територій та об'єктів природно–заповідного фонду України на відповідній території;

б) участь у проведенні моніторингу стану навколишнього природного середовища;

г) реалізація повноважень у сфері оцінки впливу на довкілля відповідно до законодавства про оцінку впливу на довкілля;

ґ) затвердження за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, для підприємств, установ і організацій лімітів використання природних ресурсів (крім природних ресурсів загальнодержавного значення), скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище (крім скидів, що призводять до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення, навколишнього природного середовища за межами відповідної території);

д) видача дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, викиди шкідливих речовин у навколишнє природне середовище, спеціальне використання природних ресурсів відповідно до законодавства;

д^–1) реалізація повноважень у сфері стратегічної екологічної оцінки відповідно до законодавства про стратегічну екологічну оцінку;

е) вирішення інших питань у сфері охорони навколишнього природного середовища відповідно до закону.

Засади екологічної політики України визначені Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (№ 2697–VIII від 28.02.2019). Закон передбачає інтегрування екологічних вимог під час розроблення і затвердження документів державного планування, галузевого (секторального), регіонального та місцевого розвитку.

Відповідно до Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року» (№ 722/2019) має бути забезпечено дотримання Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року.

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України (№ 562–VIII від 01.07.2015), та Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. В Україні проведення СЕО регламентується Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» (№ 2354–VIII від 20.03.2018).

Юридичні засади поводження з водними ресурсами визначаються Водним кодексом України (№ 214/95–ВР від 06.06.95) та іншими законодавчими актами, що були розроблені для забезпечення збереження, збалансованого й науково обґрунтованого використання та відновлення водних ресурсів, захисту водних ресурсів від забруднення, зараження й виснаження, запобігання та пом’якшення негативного впливу, покращення екологічного стану водних об’єктів і захисту прав водокористувачів.

Найголовнішими питаннями у сфері водопостачання та водовідведення є дозвіл на забір води із джерел водопостачання (дозвіл на спеціальне водокористування) і дозвіл на скидання очищених та неочищених стічних вод у навколишнє середовище. З 18 травня 2013 р. дозволи на спеціальне водокористування надаються не Мінприроди України, а Радою міністрів АР Крим і обласними адміністраціями (для водних ресурсів державного значення) та органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища АР Крим і обласними радами (для водних ресурсів місцевого значення). Водночас процедури надання таких дозволів залишилися незмінними.

Основне чинне екологічне законодавство та норми у сфері користування водними ресурсами:

 • постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування»;

• постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується»;

 • Державні санітарні норми та правила «Питна вода. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

• наказ Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами»;

• постанова Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів».

Правове й інституційне регулювання та ключові екологічні вимоги у сфері охорони атмосферного повітря визначаються в Законі України «Про охорону атмосферного повітря» (2707–XII від 16.10.92). Основне чинне законодавство та норми у сфері захисту атмосферного повітря:

• постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів граничнодопустимого рівня впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел забруднення на стан атмосферного повітря»;

• постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами»;

• постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря»;

• посібник з інвентаризації джерел викидів в атмосферне повітря;

• максимальні допустимі концентрації та «можливі рівні безпечного ефекту» для забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для заселених територій.

Правові засади у сфері поводження з відходами забезпечуються Законом України «Про управління відходами» та іншими законодавчими актами, що були розроблені для регулювання діяльності з метою уникнення чи мінімізації утворення відходів, зберігання й поводження з ними, запобігання та зменшення негативних наслідків для довкілля і здоров’я людини від утворення, зберігання та поводження з відходами. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами визначаються розділом ІІІ Законом України «Про управління відходами».

В Україні сформовано інвестиційне законодавство, в якому, зокрема, значна увага приділяється необхідності дотримання екологічних норм в процесі інвестиційної діяльності. Так Законом України «Про інвестиційну діяльність» (№ 1560–XII від 18.09.1991) встановлюється заборона інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно–гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України (ст. 4). В разі порушення екологічних, санітарно–гігієнічних та архітектурних норм державний орган може прийняти рішення про зупинення або припинення інвестиційної діяльності (ст. 21). Також в ст. 8 зазначається, що інвестор зобов'язаний одержати висновок з оцінки впливу на довкілля у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (№ 2059–VIII від 23.05.2017).

Також відзначена роль місцевих органів влади у реалізації екологічних програм, що стосуються моніторингу природного середовища, видачі дозволів на використання ресурсів та управління відходами. Розділ підкреслює, що інтеграція екологічних норм у плани розвитку сприятиме досягненню сталих екологічних стандартів для громади та забезпечить раціональне використання ресурсів.

Таблиця 5.1 містить аналіз відповідності Програми соціально-економічного та культурного розвитку екологічним цілям, визначеним національною політикою України. У таблиці представлені основні екологічні напрями, ключові державні документи та стратегічні ініціативи, що регулюють відповідні сфери, а також оцінка рівня відповідності заходів, передбачених у Програмі, загальнодержавним екологічним пріоритетам.

Таблиця 5.1.

Відповідність проєкту Програми екологічним цілям національної політики

Документ	Ключові екологічні цілі	Ключові кроки Програми, що розглядається	Рівень відпо­відності[1]
Атмосферне повітря
Національний рівень
Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року»	Викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від пересувних джерел умовно приведені до оксиду вуглецю з урахуванням відносної агресивності основних забруднювачів зменшаться зі 100% рівня 2015 р. до 70% у 2030 році	2.3.4. Забезпечити розвиток екологічно-чистого автомобільного транспорту 2.3.2. Створити систему підтримки велосипедного руху у громаді	+
Зміна клімату
Національний рівень
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.05.2024 № 483-р «Про схвалення Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року і затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024 – 2026 роках».	Адаптація до зміни клімату, підвищення опірності та зниження ризиків, пов’язаних із зміною клімату.	2.1.1. Забезпечити інтегрованість планування розвитку громади  у т.ч. проведення оцінки ризиків та вразливості Білгород-Дністровської міської ТГ до зміни клімату	+
Водні ресурси
Національний рівень
Концепція реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №402	- Зменшення скидів забруднених стічних вод у водні об'єкти у 2030 р. до 5% загального обсягу скидів порівняно з 15,7% у 2015 році	2.2.1. Забезпечити модернізацію та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.	+
Земельні ресурси
Національний рівень
Закон України «Про охорону земель»	Забезпечення підготовки та здійснення організаційних, економічних, екологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель	2.2.1. Забезпечити модернізацію та інноваційний розвиток інженерної інфраструктури громади.	+/-
Відходи
Національний рівень
Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2017  № 820	Визначення та розв’язання ключових проблем розвитку управління відходами в Україні на інноваційних засадах	2.2.3. Створення якісної системи управління відходами	+
Біорізноманіття
Національний рівень
Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року»	Забезпечення збереження, відновлення та збалансованого використання рослинного світу України;	4.1.2. Забезпечити раціональне використання та популяризацію об’єктів культурно-історичної спадщини міста в туристичній діяльності	+
Здоров’я населення
Національний рівень
Національна доповідь «Цілі сталого розвитку: Україна»	Знизити на чверть передчасну смертність населення, у тому числі за рахунок упровадження інноваційних підходів до діагностики захворювань	2.5.3. Забезпечити ефективну систему соціального захисту населення та впровадження ветерано-орієнтованої політики	+

У таблиці 5.1 систематизовано відповідність цілей та заходів, передбачених проєктом Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади на 2026-2027 роки, основним екологічним цілям, визначеним у національних стратегічних документах, законах і розпорядженнях органів влади.

Для кожного з пріоритетних напрямів (атмосферне повітря, зміна клімату, водні та земельні ресурси, відходи, біорізноманіття, здоров’я населення) наведено відповідний нормативно-правовий документ, сформульовану національну ціль, а також конкретні заходи Програми, які спрямовані на її досягнення.

Рівень відповідності між ключовими кроками Програми громади та цілями державної екологічної політики переважно оцінюється як високий. Це свідчить про врахування у проєкті Програми основних екологічних зобов’язань та узгодження підходів до вирішення пріоритетних екологічних викликів.

Проєкт Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади на 2026-2027 роки демонструє високу відповідність основним екологічним цілям, установленим на державному та міжнародному рівнях. Основні положення документа враховують вимоги законів України у сфері охорони навколишнього природного середовища, управління водними ресурсами, атмосферним повітрям, відходами, охорони земель та збереження біорізноманіття.

У Програмі передбачені конкретні заходи, які спрямовані на зменшення впливу на довкілля, підвищення рівня екологічної безпеки, адаптацію до змін клімату та зниження ризиків для здоров’я населення. Також простежується відповідність положенням міжнародних угод, включаючи Цілі сталого розвитку.

Таким чином, при належній реалізації передбачених заходів, проєкт Програми може стати ефективним інструментом інтеграції екологічних пріоритетів у всі сфери розвитку громади, забезпечуючи сталість екосистем, раціональне використання ресурсів та покращення якості життя мешканців.

 

РОЗДІЛ 6

ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ ВІДПОВІДНО, А ЗА НЕОБХІДНОСТІ - 50-100 РОКІВ), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

 

У результаті аналізу проєкту Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади на 2026-2027 роки, встановлено, що реалізація документа може мати як позитивні, так і негативні наслідки для довкілля та здоров’я населення.

1. Коротко-, середньо- та довгострокові наслідки (1, 3–5, 10–15 років).

Короткострокові наслідки (1 рік): очікуються тимчасові негативні впливи під час будівельних робіт, зокрема підвищення рівня шуму, пилу, локальне погіршення якості повітря та підвищення навантаження на інфраструктуру.

Середньострокові наслідки (3–5 років): покращення стану інженерної інфраструктури, зменшення втрат води, розвиток озеленення, зниження навантаження на полігони ТПВ завдяки запровадженню сортування.

Довгострокові наслідки (10–15 років): стабілізація екологічної ситуації, покращення якості повітря, підвищення адаптивності до змін клімату, зменшення загроз для здоров’я населення, сталий розвиток територій.

2. Постійні та тимчасові наслідки. Постійні позитивні наслідки: збереження об’єктів культурної спадщини, модернізація інфраструктури водопостачання та водовідведення, стабільна система поводження з відходами.

Тимчасові негативні наслідки: шум, викиди забруднюючих речовин, погіршення транспортної доступності на період реалізації окремих проєктів, зниження доступу до деяких громадських послуг через реконструкції.

3. Позитивні та негативні наслідки. Позитивні: покращення якості питної води, впровадження екологічно чистого транспорту, підвищення енергоефективності, розвиток зелених зон, зменшення обсягів викидів і скидів, адаптація до змін клімату.

Негативні: ризик ущільнення забудови, тиск на прибережні території, порушення природного дренажу, можливе фрагментування середовищ існування диких видів рослин і тварин у разі недостатньо збалансованого просторового планування.

4. Вторинні наслідки. Впровадження нових транспортних маршрутів може призвести до вторинного зростання інтенсивності руху, а отже – повторного навантаження на повітря.

Урбанізація та зростання туристичної активності можуть викликати підвищене рекреаційне навантаження на природні території.

Запровадження електронного врядування та цифровізації – вторинний ефект у вигляді зменшення потреби у фізичному переміщенні населення, а отже – скорочення транспортних викидів.

 

5. Кумулятивні та синергічні наслідки. Кумулятивний вплив очікується внаслідок поєднання заходів з реконструкції транспортної мережі, модернізації систем ЖКГ, оновлення тепломереж і переходу на альтернативні джерела енергії – це може суттєво зменшити загальне навантаження на атмосферне повітря.

Синергічні ефекти можуть виникнути у разі одночасного впровадження заходів з озеленення, покращення рекреаційних просторів та просування сталого туризму – разом вони сприятимуть зміцненню здоров’я населення, поліпшенню мікроклімату та посиленню екосистемних послуг.

6. Довготривалі наслідки (до 50–100 років). За умови впровадження всіх ключових кроків Програми, можна очікувати довготривале покращення екологічної ситуації, зменшення вразливості громади до кліматичних загроз, підвищення якості життя населення, збільшення природоохоронної цінності територій.

Разом із тим, недостатня екологічна інтеграція при реалізації заходів може призвести до знищення ландшафтів, посилення ризиків ерозії ґрунтів і деградації окремих природних територій у віддаленій перспективі.

Оцінку наслідків рекомендується проводити для визначених територій, які ймовірно зазнають впливу. Результати оцінки Стретігії представлено у вигляді матриці, яка для кожної території (зони), що ймовірно зазнає впливу, міститиме оцінку наслідків для ключових складових довкілля (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1 є аналітичним інструментом, що дозволяє простежити потенційні екологічні наслідки реалізації кожного ключового кроку Програми соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровської міської територіальної громади на 2026-2027 роки на основі опису факторів впливу.

Таблиця демонструє, що майже всі ключові кроки Програми мають як позитивні, так і потенційно негативні наслідки, залежно від рівня екологічної інтеграції при плануванні заходів.

У процесі аналізу наслідків реалізації Програми встановлено, що більшість запланованих заходів передбачають потенціал позитивного впливу на стан довкілля та здоров’я населення, зокрема завдяки модернізації інфраструктури, розвитку зеленої зони, покращенню систем водовідведення, управління відходами та енергоефективності.

Водночас визначено низку можливих негативних впливів, які можуть мати як тимчасовий характер (шум, пил, локальні забруднення під час будівництва), так і довгострокові наслідки, якщо екологічна складова не буде врахована належним чином. Йдеться про ущільнення забудови, фрагментацію природних територій, зростання антропогенного тиску на прибережні зони та рекреаційні ресурси.

Для мінімізації ризиків рекомендовано враховувати принципи екологічної збалансованості під час прийняття управлінських рішень на всіх етапах реалізації Програми.

 

Таблиця 6.1

Ймовірні наслідки для довкілля та здоров’я населення від реалізації Програми

Оперативна ціль	Опис факторів впливу	Біорізноманіття		Земельні ресурси та ґрунти	Клімат	Атмосферне повітря	Водні ресурси	Матері-альні активи	Культурна спадщина	Природо­охоронні території	Здоров’я населення	Транс-кордонні наслідки
		Флора	Фауна
1.1.Ефективне, прозоре та відкрите міське врядування	Будівництво нових адміністративних будівель (ЦНАП) може спричинити локальне забруднення повітря в період виконання робіт. Витрати енергоресурсів без належної енергоефективності можуть підвищити викиди парникових газів. Урбанізаційний тиск на ділянки, що потенційно можуть мати екосистемне значення.						?
1.2. Дієва взаємодія органів місцевої влади, інститутів громадянського суспільства та підприємницьких структур на засадах партнерства	У разі переважання економічних інтересів партнерів можливе ігнорування екологічних стандартів у процесі реалізації спільних ініціатив. Сприяння розвитку підприємництва без запровадження екологічних обмежень може призвести до посилення антропогенного навантаження, особливо у сфері торгівлі, логістики та виробництва. Недосконала організація партнерських акцій (ярмарки, фестивалі, форуми) може спричинити додаткове сміття, шум та забруднення територій.
1.3. Розвиток громадянського суспільства	Проведення заходів без екоменеджменту (паперові носії, сувенірна продукція) може збільшити кількість побутових відходів. Можливе недотримання принципів екоосвіченості при організації публічних заходів. Недостатнє включення тем екологічної безпеки в діяльність громадських організацій – втрата потенціалу змін.
2.1. Сталий просторовий розвиток  та екологічна безпека громади	Потенційна фрагментація природних територій через розроблення нової містобудівної документації. Зростання щільності забудови без врахування природоохоронних зон. Посилення навантаження на транспортну інфраструктуру та відповідне забруднення повітря​
2.2. Якісна система надання комунальних послуг, благоустрій території громади, що орієнтовані на задоволення потреб мешканців міста	Модернізація інфраструктури може супроводжуватися будівельними відходами. Використання неекологічних матеріалів у благоустрої. Ризик підтоплень у разі нерівномірного розподілу навантаження на дренажну систему.						?
2.3. Удосконалена транспортна система громади. Забезпечення розвитку мікромобільності	Збільшення кількості транспорту (навіть екологічного) може посилити тиск на дорожню мережу та повітря. Будівництво нових доріг — ущільнення ґрунтів, зменшення водопроникності. Недостатня інфраструктура для велосипедистів може знизити ефективність політики мікромобільності
2.4.  Сталий енергетичний розвиток громади	Будівництво нових енергетичних об'єктів може мати локальний негативний вплив – порушення ґрунтового покриву, тимчасове забруднення повітря та шумове навантаження на етапі монтажу об'єктів (сонячні електростанції тощо). Нерегульоване встановлення сонячних панелей або теплогенераторів у межах житлової забудови може спричинити перегрів мікроклімату, зменшення проникності води в ґрунт, тіньове навантаження, погіршення візуального середовища. Виведення з експлуатації старих джерел енергії без супровідної рекультивації може призвести до накопичення техногенних відходів, залишків мастил, металоконструкцій, що потребують спеціального поводження.
2.5. Доступні, комфортні, безпечні  умови проживання, відпочинку та дозвілля	Інтенсивне облаштування зон відпочинку (пляжі, бази, парки) без екологічного регулювання може спричинити витоптування зелених зон, погіршення стану ґрунтів, забруднення водойм. Будівництво нових житлових кварталів або об'єктів соціальної інфраструктури без достатнього озеленення і врахування водно-дренажної мережі може призвести до ущільнення територій, зменшення водопроникності, ризику підтоплень. Фестивалі, святкові події, туристичні акції можуть супроводжуватися накопиченням ТПВ, шумовим забрудненням та додатковим транспортним навантаженням.
3.1. Економічне зростання промислового виробництва та сфери послуг, для залучення інвестицій	Розвиток промисловості без системи екоконтролю – ризик збільшення викидів у повітря та воду. Ревіталізація територій без екологічної експертизи може призвести до погіршення стану ґрунтів. Перетворення територій під інвестоб’єкти може призвести до втрати зелених зон​										?
3.2. Захист економічних інтересів малого і середнього підприємництва	Спрощення умов для ведення бізнесу може призвести до відкриття об’єктів із підвищеним екологічним навантаженням (автомайстерень, кафе, складів тощо) без врахування їх впливу на довкілля. Активізація підприємницької діяльності (особливо у сфері торгівлі, переробки, харчування) може спричинити зростання кількості побутових, пакувальних та органічних відходів без належної системи їх обліку й утилізації. У разі недостатнього просторового планування можливе поступове скорочення зелених зон або забудова привабливих для бізнесу ділянок без дотримання екологічних обмежень.
4.1 Відродження, збереження та розвиток культурно-історичної спадщини громади	Зростання туристичного потоку може спричинити навантаження на прибережні території. Реконструкції пам’яток без екооцінки – ризик шкоди навколишньому середовищу. Урбанізація історичних ареалів може призвести до витіснення природних елементів ландшафту​
4.2. Розвиток туристичного потенціалу	Збільшення кількості відвідувачів у прибережних зонах, історичних пам’ятках, парках може призвести до витоптування ґрунту, знищення рослинності, порушення середовищ існування місцевої фауни. За відсутності належної інфраструктури (урн, контейнерів, системи вивозу) активний туризм може супроводжуватись засміченням територій та погіршенням санітарного стану. Розвиток туристичних маршрутів та інфраструктури (готелі, бази, паркінги) може спричинити зростання автомобільного трафіку, шумове та атмосферне забруднення, особливо у прибережних районах.

 

Ймовірні значні негативні наслідки

Помірні негативні наслідки

Відсутність негативних наслідків або позитивні наслідки

?

Значення впливу не може бути оцінено з певністю