Розділ ІІ. Підготовка та проведення консультацій з громадськістю
2.1. Суб’єкт проведення консультацій з громадськістю
Суб’єктом проведення консультацій з громадськістю є Кропивницька міська рада, її виконавчі органи, які є розробниками проєкту нормативно-правового акта, програмного документа або готують пропозиції щодо вирішення певного питання, що належить до їх повноважень.
Суб’єкт самостійно забезпечує організацію і проведення консультацій з громадськістю.
Консультації з громадськістю можуть проводитися у партнерстві з інститутами громадянського суспільства, ініціативними групами, експертами/ками та іншими представниками/цями заінтересованих сторін.
Суб'єкт проведення консультацій з громадськістю зобов’язаний:
планувати проведення публічних консультацій;
своєчасно інформувати заінтересовані сторони про проведення консультацій з громадськістю;
дотримуватися встановлених принципів та порядку проведення консультацій з громадськістю, визначеного цим Положенням;
здійснювати моніторинг процесу проведення консультацій з громадськістю.
2.2. Права заінтересованих сторін
Під час проведення консультацій з громадськістю заінтересовані сторони мають право:
отримувати від суб’єктів проведення консультацій з громадськістю та їх посадових осіб необхідну для участі інформацію (крім інформації з обмеженим доступом), а також звіт про результати консультацій;
подавати пропозиції щодо предмета консультацій з громадськістю у порядку, визначеному законодавством та цим Положенням.
2.3. Тематика консультацій
Консультації з громадськістю можуть проводитися щодо проєктів рішень, які є в межах повноважень Кропивницької міської ради, її виконавчих органів і стосуються:
проєктів стратегічних документів (стратегія розвитку громади, галузеві програми);
міського бюджету, змін до нього;
змін у сфері транспорту, освіти, медицини, ветеранської, молодіжної політик, політики пам'яті, благоустрою тощо;
регуляторної політики;
просторового планування, архітектури, благоустрою;
адміністративно-територіального устрою;
реалізації повноважень місцевого самоврядування та делегованих функцій;
статуту громади та її символіки;
рішень у сфері екології, або дотичних до неї питань, включаючи створення потенційно небезпечних об’єктів;
використання природних ресурсів місцевого значення;
місцевих податків та зборів;
перейменування об’єктів топоніміки;
надання комунального майна в оренду або змін у сфері комунальної власності;
звітів про виконання програм, проєктів, бюджету громади;
інших питань, віднесених до повноважень Кропивницької міської ради, її виконавчих органів.
2.4. Планування консультацій з громадськістю
2.4.1. Суб’єкт проведення консультацій з громадськістю щокварталу здійснює їх планування, в тому числі з урахуванням пропозицій Громадської ради при Виконавчому комітеті Кропивницької міської ради, інститутів громадянського суспільства, які здійснюють діяльність на території територіальної громади, а також результатів попередніх консультацій.
2.4.2. Порядок підготовки та затвердження щоквартальних планів проведення публічних консультацій:
1) проєкт щоквартального плану проведення публічних консультацій на наступний період готується суб’єктом їх проведення, підписується керівником виконавчого органу, розглядається та погоджується керівництвом міської ради (відповідно до функціональних повноважень) не пізніше ніж за 10 днів до закінчення кварталу. Після узгодження всі пропозиції до 25 числа останнього місяця кварталу надаються в електронному вигляді (у форматі .doc) до відділу комунікацій з громадськістю;
2) узагальнений щоквартальний план проведення консультацій з громадськістю формує та коригує відділ комунікацій з громадськістю на підставі пропозицій виконавчих органів;
3) проєкт узагальненого щоквартального плану підписується начальником відділу комунікацій з громадськістю, погоджується секретарем міської ради та затверджується міським головою.
Структура щоквартального плану наведена у Додатку 1 до цього Положення.
Громадські об’єднання, релігійні, благодійні організації, творчі спілки, професійні спілки та їх об’єднання, асоціації, організації роботодавців та їх об’єднання, органи самоорганізації населення, недержавні медіа, інші непідприємницькі товариства та установи, легалізовані відповідно до законодавства - інститути громадянського суспільства - можуть ініціювати проведення публічних консультацій з питань, не включених до плану, шляхом подання відповідних пропозицій безпосередньо виконавчому органу Кропивницької міської ради, до повноважень якого належить питання, або Громадській раді при Виконавчому комітеті Кропивницької міської ради.
У разі коли пропозиція щодо проведення консультацій з громадськістю з одного питання надійшла від Громадської ради при Виконавчому комітеті Кропивницької міської ради або не менше ніж від трьох інститутів громадянського суспільства, такі консультації проводяться обов’язково.
2.4.3. Щоквартальний план консультацій з громадськістю оприлюднюється на офіційному вебсайті міської ради до 01 числа наступного кварталу.
2.4.4. Рішення про проведення консультації з громадськістю ухвалюється відповідальною посадовою особою або виконавчим органом, які беруть участь у розробленні проєкту нормативно-правового акта, програмного документа чи вивченні проблематики, узагальненні пропозицій щодо предмета консультацій з громадськістю.
2.4.5. Суб’єкт проведення консультації з громадськістю інформує про проведення консультації шляхом розміщення консультаційного документа на офіційному вебсайті міської ради на сторінці “Консультації з громадськістю”.
2.5. Підготовка консультаційного документа
Консультаційний документ є основою для проведення консультацій з громадськістю і містить структуровану інформацію, необхідну для повноцінного та усвідомленого залучення заінтересованих сторін до процесу обговорення предмета консультацій з громадськістю.
У консультаційному документі зазначається:
найменування суб’єкта, який проводить консультацію з громадськістю, та, у разі наявності, партнерів;
опис проблеми, що потребує вирішення, з обґрунтуванням актуальності;
перелік потенційно заінтересованих сторін та інформація про можливий вплив на них у разі ухвалення відповідного рішення;
форми, строки, місце і час проведення консультації з громадськістю (зокрема, у разі проведення публічних обговорень);
контактні дані (електронна адреса, поштова адреса, посилання на онлайн-платформу або офіційний вебсайт), де можна подати пропозиції, та інформація про строки і порядок їх подання;
прізвище, ім’я, контактна інформація уповноваженої особи, відповідальної за проведення консультацій;
строк і спосіб оприлюднення звіту про результати консультацій з громадськістю.
За потреби, консультаційний документ може також містити тематичні запитання, які допомагають краще зібрати позиції заінтересованих сторін щодо запропонованих чи альтернативних рішень, оцінити потенційний вплив та зібрати додаткові ідеї для вирішення проблеми.
Структура консультаційного документа відображена в Додатку 2 до цього Положення.
2.6. Форми проведення консультацій з громадськістю
2.6.1. Основні форми проведення консультацій з громадськістю:
1) електронні консультації (е-консультації) шляхом оприлюднення консультаційного документа на офіційному вебсайті міської ради на сторінці “Консультації з громадськістю”;
2) адресні консультації шляхом надсилання заінтересованим сторонам консультаційного документа, проведення опитування, анкетування;
3) публічні обговорення шляхом проведення публічних заходів (засідань у формі круглих столів, слухань, конференцій, фокус-груп, зустрічей, інтернет-, відеоконференцій).
2.6.2. Електронні консультації з громадськістю (е-консультації)
Електронні консультації є обов’язковою формою проведення консультацій з громадськістю щодо всіх проєктів актів.
Електронне опитування. Здійснюється за допомогою Google Forms або інших доступних онлайн-інструментів. Опитування може мати форму:
із закритими питаннями та фіксованими варіантами відповідей;
із відкритими питаннями;
з можливістю редагування відповідей;
з використанням шкал оцінювання або інструментів рейтингування.
Проведення електронного опитування може передбачати необхідність електронної ідентифікації учасників (BankID, MobileID, ЕЦП). Дане опитування має бути розміщене на офіційному вебсайті Кропивницької міської ради та/або вбудованих платформах по типу Е-DEM.
Онлайн-обговорення. Забезпечує участь заінтересованих сторін у публічному обговоренні предмета консультацій у форматі відеоконференції з використанням платформ Zoom, Google Meet або інших загальнодоступних сервісів. Обов'язковим елементом таких консультацій є ведення протоколу із фіксацією думок учасників, на основі якого в подальшому формується звіт про консультації з громадськістю.
2.6.3. Адресні консультації або консультації з експертами
Адресні консультації або консультації з експертами орієнтовані на безпосереднє інформування та залучення визначених заінтересованих сторін.
Метод передбачає надсилання консультаційного документа електронною або звичайною поштою адресно. Далі учасники долучаються до тематичних опитувань, анкетувань, публічних обговорень за участі цільових груп (наприклад, представників громадських організацій, ВПО, молоді тощо).
Заінтересовані сторони надають пропозиції у строки та спосіб, визначені у консультаційному документі суб’єкта проведення консультацій з громадськістю.
2.6.4.Консультації з громадськістю у формі громадського обговорення
Консультації з громадськістю у формі громадського обговорення проводяться за допомогою:
конференцій, форумів, круглих столів, фокус-груп та інших форматів;
засідань громадських рад та інших дорадчих органів при органах місцевого самоврядування.
Такі події також можуть відбуватись в гібридному форматі, коли деякі учасники долучаються до обговорення через платформи Zoom, Google Meet або інші загальнодоступні сервіси.
Обов'язковим елементом таких консультацій є фіксація пропозицій учасників, на основі яких в подальшому формується письмовий звіт про публічні консультації.
2.6.5. Консультації з громадськістю можуть проводитися в одній або кількох формах одночасно. Вибір формату залежить від теми консультування, цільової аудиторії, необхідного рівня залучення громадськості та технічних можливостей суб’єкта проведення консультацій.
2.7. Дизайн консультацій
2.7.1. На етапі підготовки консультації з громадськістю суб’єкт проведення консультації з громадськістю, за потреби у співпраці з партнерами/ками (експертами/ками, громадськими організаціями, консультативно-дорадчими органами тощо), розробляє її дизайн.
2.7.2. Дизайн консультації з громадськістю включає:
- Визначення цілей та завдань консультації. Чітко формулюється, які рішення, політики або дії потребують обговорення та як громадська думка буде врахована в процесі ухвалення рішення.
- Аналіз заінтересованих сторін. Визначаються ключові групи учасників, на яких може вплинути предмет консультації або які мають експертне, професійне чи громадянське зацікавлення щодо обговорюваного питання.
- Формулювання питань для консультації. Складається перелік питань, які будуть винесені на обговорення. Вони мають бути чіткими, відкритими до коментарів та спрямованими на отримання конструктивних пропозицій.
- Вибір форм проведення консультації. Визначаються оптимальні формати (електронні, адресні, публічні обговорення) з урахуванням тематики, аудиторії та ресурсів.
- Встановлення строків консультації. Узгоджується період проведення консультацій, включно з термінами початку, завершення, обробки результатів та оприлюднення звіту.
- Планування інформаційної кампанії. Розробляється стратегія інформування мешканців із використанням кількох каналів комунікації (офіційний вебсайт, соціальні мережі, місцеві медіа, зовнішня реклама тощо).
- Розподіл ролей і зон відповідальності. Визначаються відповідальні особи та/або виконавчі органи за кожен етап консультації: організацію, комунікацію, модерацію, обробку результатів, підготовку звіту.
- Організацію збору та аналізу даних. Планується, яким чином будуть зібрані, збережені, систематизовані та проаналізовані отримані пропозиції, коментарі та зауваження.
- Визначення впливу консультацій та звітність. Заздалегідь окреслюється, на який нормативний акт, політику або рішення Кропивницької міської ради можуть вплинути результати консультацій.
- Звітування про консультації з громадськістю. Вказується, коли має бути розроблений звіт на основі даних консультації. Терміни мають відповідати нормам даного Положення.
2.8. Тривалість консультацій з громадськістю
Консультації з громадськістю потребують чіткого планування, достатнього часу для залучення громадськості та ретельного аналізу отриманих пропозицій. Відповідно до цього визначаються тривалість повного циклу консультацій з громадськістю:
- Підготовчий етап (дизайн консультації)
Для якісної підготовки та розробки дизайну консультації з громадськістю передбачається щонайменше два тижні. На цьому етапі визначається мета, завдання, формат, питання для обговорення, заінтересовані сторони, терміни проведення, планується інформаційна кампанія, визначаються відповідальні особи та готується необхідна документація.
- Проведення консультації
Якщо консультація проводиться у формі одного публічного обговорення (наприклад, круглий стіл, зустріч, громадське слухання), тривалість її може становити один або кілька днів, залежно від складності теми.
Якщо консультація проводиться у вигляді е-опитування, вона повинна тривати щонайменше 14 днів.
Якщо консультація передбачає серію публічних заходів (зустрічі, воркшопи, фокус-групи тощо), за потреби у поєднанні з електронними форматами (опитування, збір ідей, е-обговорення), її тривалість не повинна перевищувати шести місяців. Такий формат доцільно застосовувати у випадках розробки складних нормативно-правових актів, зокрема стратегій, програм соціально-економічного розвитку, цільових програм тощо.
- Аналіз даних
Аналіз пропозицій, коментарів та зауважень, отриманих під час консультацій, здійснюється поступово протягом всього періоду їх проведення. Остаточний аналіз повинен бути завершений не пізніше ніж через один місяць після завершення консультацій у всіх форматах.
- Звітування
У разі одноразового публічного обговорення звіт має бути оприлюднений не пізніше ніж через 7 календарних днів після консультації.
У разі проведення серії консультацій з різними форматами звіт має бути оприлюднений не пізніше ніж через один місяць після завершення всіх консультаційних заходів.
Звіти оприлюднюються на офіційному вебсайті Кропивницької міської ради на сторінці “Консультації з громадськістю”.
Звіт має містити узагальнені пропозиції, зауваження та коментарі, отримані під час консультацій, інформацію про врахування або відхилення пропозицій із зазначенням причин
Структура звіту надається у Додатку 3 цього Положення.
- Комунікація та залучення учасників/ць
Інформування та залучення заінтересованих сторін має здійснюватися на всіх етапах проведення консультації: від підготовки до оприлюднення звіту та ухвалення рішення.
- Ухвалення рішення за результатами консультацій
Рішення, яке має бути ухвалене на основі консультацій з громадськістю, повинне бути винесене на розгляд та прийняте не пізніше ніж через 6 місяців після завершення консультацій. У разі, якщо рішення не було ухвалено, організатори консультації зобов’язані оприлюднити письмове обґрунтування причин відтермінування або відмови від ухвалення відповідного рішення.
Таким чином, повний цикл консультації з громадськістю – від етапу підготовки до ухвалення рішення або публічного пояснення не ухваленого рішення – може тривати від одного місяця до одного року в залежності від масштабності консультацій з громадськістю та їх предмета.
2.9. Інформування громадськості та комунікаційна кампанія
2.9.1. Процес інформування громадськості щодо консультацій з громадськістю є важливим етапом забезпечення прозорості, залученості та ефективності участі заінтересованих сторін. Комунікаційна кампанія має охоплювати три послідовні етапи: пре-комунікацію, комунікацію під час консультацій та пост-комунікацію і передбачає використання кількох каналів комунікації (наприклад, офіційний вебсайт, соціальні мережі, місцеві ЗМІ, розсилки тощо).
2.9.2. Етапи комунікаційної кампанії та їх можливі інформаційні продукти:
1.Пре-комунікація (до початку консультації).
Мета: поінформувати громаду про заплановану консультацію з громадськістю, її цілі, предмет, форми проведення, терміни та можливість участі, підготувати та опублікувати консультаційний документ
Основні можливі продукти етапу:
консультаційний документ (на вебсайті, у соцмережах, розсилках);
анонс у вигляді посту, банеру, афіші;
відеозвернення посадової особи або експерта;
запрошення до участі у консультації для заінтересованих сторін (окремі листи, повідомлення);
опис частих питань щодо участі в консультаціях з громадськістю, їх тематики.
2.Комунікація під час проведення консультацій.
Мета: підтримка інтересу та участі заінтересованих сторін, стимулювання активності, інформування про хід консультацій з громадськістю.
Основні можливі продукти етапу:
нагадування та оновлення інформації щодо консультацій (нагадування в соцмережах, месенджерах, через email);
інформаційні картки або інфографіки з ключовими питаннями консультацій;
фото/відео з заходів, короткі звіти про перебіг (якщо це офлайн чи онлайн-події, кількість учасників консультацій з громадськістю, які вже пройшли опитування тощо);
розміщення активного посилання на електронну консультацію або анкету;
проморолики або сторіз із цитатами учасників/ць;
короткий пресреліз.
3.Пост-комунікація (після завершення консультацій).
Мета: інформування жителів про результати консультацій, подяка учасникам, демонстрація впливу консультацій на прийняті рішення.
Основні можливі продукти етапу:
звіт про результати консультації з громадськістю;
публікація ключових висновків у форматі інфографіки або короткого пресрелізу;
подяка учасникам/цям у соціальних мережах;
прес-конференція або прямий ефір в соціальних мережах від організаторів за результатами консультацій з громадськістю;
окреме роз'яснення про подальші кроки та ухвалення рішень;
інформація суб’єкта проведення консультації з громадськістю щодо врахування пропозицій.
2.10. Залучення заінтересованих сторін
Якісний процес залучення заінтересованих сторін забезпечує широке представництво та рівні можливості для участі жителів громади у процесі консультацій з громадськістю, що, у свою чергу, підвищує якість ухвалених рішень і рівень довіри до них.
Залучення включає три основні складові:
1. Ідентифікація заінтересованих сторін
На етапі планування суб’єкт проведення консультації з громадськістю визначає всі групи та окремих осіб, яких може стосуватися предмет консультацій.
Це можуть бути:
жителі громади, яким виповнилося 14 років;
представники органів самоорганізації населення;
громадські організації, ініціативні групи;
дорадчі органи;
представники бізнесу, освітніх і культурних установ;
профспілки, релігійні організації, медіа;
представники вразливих категорій населення;
представники національних меншин;
інші особи, на яких вплине рішення або які виявили бажання долучитися до процесу.
2. Способи запрошення до участі
Залежно від групи заінтересованих осіб та доступних ресурсів використовуються різні канали комунікації для запрошення:
індивідуальні листи-запрошення;
офіційні повідомлення на вебсайті міської ради;
публікації в соціальних мережах;
через інститути громадянського суспільства, ініціативні групи;
телефонні дзвінки, повідомлення через месенджери або локальні чати.
3. Забезпечення інклюзивності
Особлива увага приділяється доступу до консультацій вразливих і недостатньо репрезентованих груп. Для цього можуть бути вжиті такі заходи:
адаптація інформаційних матеріалів для людей з вадами зору або слуху;
проведення консультацій у доступних фізично локаціях;
проведення окремих фокус-груп для певних соціальних груп;
залучення посередників/ць (медіаторів/ок, фасилітаторів/ок), які допоможуть групам висловити свої думки;
використання доступних і простих онлайн-форм участі.
2.11. Логістика та організаційне забезпечення
Консультації з громадськістю у форматі публічних обговорень проводяться в місцях, зручних та наближених до заінтересованих сторін. Приміщення має бути обладнане усім неохідним для якісного проведення консультації (стільці, столи, фліпчарти, проєктор тощо).