Про затвердження Положення про відкриті дані Білгород-Дністровської міської ради

Україна

Одеська область

Білгород-Дністровська міська рада

          ПРОЕКТ РІШЕННЯ

 

Про затвердження Положення про відкриті дані Білгород-Дністровської міської ради

 

Керуючись частиною 1 статті 59, пунктом 22 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, міська рада

 

ВИРІШИЛА:

 

1. Затвердити Положення про відкриті дані Білгород-Дністровської міської ради (далі - Положення), згідно з додатком.

2. Виконавчим органам міської ради, комунальним підприємствам міста, які є розпорядниками інформації, забезпечувати підготовку та публікацію відкритих даних належної якості відповідно до Положення.

3. Відділу інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю міської ради здійснювати координацію роботи щодо розвитку відкритих даних Білгород-Дністровської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств міста.

4. Робочій групі з контролю за оприлюдненням наборів даних у формі відкритих даних здійснювати загальний контроль та супровід заходів впровадження та реалізації політики відкритих даних міської ради.

5. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань законності, регламенту, депутатської діяльності, захисту прав громадян (В.В.Граждан)

 

  Проект рішення підготовлений

                                                                       депутаткою Білгород-Дністровської

                                                                       міської ради VII скликання,                                                                                   

Ю.О.Федоровою

 

 

Додаток

до рішення сесії міської ради

від __________ 2019 року № __

 

Положення про відкриті дані Білгород-Дністровської міської ради

 

Загальні відомості

 

1.1. Про Положення

Положення про відкриті дані Білгород-Дністровської міської ради розроблене для систематизації процесів діяльності розпорядників публічної інформації Білгород-Дністровської міської ради та її виконавчих органів, комунальних підприємств у сфері відкритих даних, та  визначає принципи роботи Білгород-Дністровської міської ради щодо розвитку відкритих даних.

Міська рада в процесі реалізації політики відкритих даних керується такими принципами Міжнародної хартії відкритих даних: відкритість за замовчуванням, чіткість та оперативність, доступність та використання, порівнюваність та інтероперабельність, розвиток електронного врядування та залучення громадян, інклюзивний розвиток та інновації.
Впровадження політики відкритих даних забезпечує право кожного на доступ до публічної інформації у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

 

Для визначення цілей, завдань, індикаторів та відповідальних щодо розвитку відкритих даних міська рада затверджує План дій із впровадження відкритих даних на один (два) роки, а також приймає інші розпорядчі документи.

 

Положення обов’язкове до виконання всіма структурними підрозділами, виконавчими органами та комунальними установами, організаціями та підприємствами Білгород-Дністровської міської ради.

 

Задля розвитку відкритих даних у місті міська рада може налагоджувати співпрацю з представниками бізнесу, іншими органами влади та місцевого самоврядування щодо обміну, публікації та використання наборів даних, які є в їхньому розпорядженні.

 

Координацію роботи щодо розвитку відкритих даних у Білгород-Дністровській міській раді, а також відповідальних осіб структурних підрозділів здійснює відділ інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Білгород-Дністровської міської ради.

 

Відповідальні щодо відкритих даних особи виконавчих органів, комунальних підприємств зобов’язані звітувати та надавати всю потрібну для розвитку відкритих даних інформацію відповідальному відділу Білгород-Дністровської міської ради.

Відповідальних осіб щодо відкритих даних у кожному структурному підрозділі виконавчих органів та у комунальних підприємствах призначають безпосередні керівники, у іншому випадку відповідальним за відкриті дані є керівник відділу, управління, комунального підприємства.

 

Загальний контроль та супровід щодо впровадження та реалізації політики відкритих даних здійснюється робочою групою з контролю за оприлюдненням наборів даних у формі відкритих даних.  Склад робочої групи затверджує міський голова.

Відповідальні розпорядники інформації звітують та надають робочій групі всю потрібну інформацію щодо відкритих даних, працюють над розвитком екосистеми відкритих даних, підтримкою середовища.

 

1.2. Нормативне обгрунтування

 

Порядок розроблено відповідно до статей 34, 40 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» (в частині змін від 21.04.2015), «Про місцеве самоврядування в Україні», постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», від 30.11.2016 №867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних» (затвердження Порядку ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних) та інших законодавчих актів, які регламентують відносини щодо надання інформації, а також Регламенту виконавчого комітету та Регламенту Білгород-Дністровської  міської ради, інших розпорядчих документів.

 

1.3. Основні терміни

Відкрита ліцензія — звід прав та обмежень об’єкта, який регламентує розповсюдження контенту та/або програмного забезпечення.

 

Відкриті дані (формат відкритих даних) — це систематизована інформація, доступна через мережу Інтернет, у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

 

Єдиний портал відкритих даних України — веб-портал, призначений для забезпечення надання доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та передбачає доступ до інформації органів влади з можливістю її наступного використання, адміністратором та держателем якого є Державне агентство з електронного урядування України.

 

Інтерфейс прикладного програмування (АРІ) — набір готових функцій, що надається у вигляді сервісу для використання в зовнішніх прикладних програмах для забезпечення динамічного доступу до наборів даних.

 

Конвертування — процес, результатом якого є перетворення даних із поточного формату в інший.

 

Метаінформація про дані (метадані) — це структуровані дані, що є характеристиками описових сутностей даних для їх ідентифікації, пошуку, оцінки, управління ними.

 

Набір даних (датасет) — це набір пов’язаних між собою цифрових документів або цифровий документ, що містить відкриті дані та складається зі структурованої сукупності однорідних значень (записів), включає поля даних та метаінформацію про них.

 

Оприлюднення набору даних — розміщення та оновлення розпорядником інформації наборів даних на офіційному веб-сайті розпорядника інформації, на Порталі відкритих даних міста або на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та забезпечення доступу до наборів даних за допомогою інтерфейсу прикладного програмування.

 

Паспорт набору даних — сукупність метаданих, що містить опис набору даних, необхідний для його ідентифікації та використання.           

 

Портал відкритих даних міста — веб-портал, на якому у визначених форматах відкритих даних розміщуються доступні для автоматичного оброблення набори даних, які є в розпорядженні міської ради та інших розпорядників даних.

 

Публічна інформація у формі відкритих даних (відкриті дані) — публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення комп’ютерними засобами без попереднього втручання та/або оброблення людиною, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання, у тому числі з комерційною метою.

 

Реєстр наборів даних — систематизований перелік наборів даних, який дає змогу ідентифікувати кожен із оприлюднених наборів даних, отримати їх головні параметри, зокрема гіперпосилання, для доступу до набору даних в Інтернеті.

 

Розпорядник інформації — органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, інші особи та суб’єкти, перелічені у ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

 

Структура набору даних — сукупність метаданих, що містять опис складу (елементів) набору даних, їхній формат, параметри та призначення.

2. Оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних

 

2.1. Перелік публічної інформації у формі відкритих даних

 

Публічна інформація у формі відкритих даних, яка не підпадає під обмеження Закону України «Про доступ до публічної інформації», має бути за замовчуванням оприлюднена на Порталі відкритих даних міста та\або на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних України.

 

Обмеження доступу до інформації, в тому числі у формі відкритих даних, здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» при дотриманні сукупності таких вимог:

 

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

 

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

 

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

 

Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється у разі додержання однієї з таких умов: 

• персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 
• фізичні особи (суб’єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 
• надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 
• обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом

 

Перелік даних у формі відкритих даних для оприлюднення визначається Постановою Кабінету Міністрів №835 “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” зі всіма змінами та доповненнями та затверджується розпорядженнями Білгород-Дністровського міського голови в міру необхідності.

 

Розпорядники публічної інформації із власної ініціативи, за результатами спілкування із зацікавленими сторонами, на запит громадськості можуть публікувати додаткові набори даних без додаткових погоджень, але з урахуванням захисту персональних даних.

 

Дані, які створюються, збираються міською радою чи її комунальними підприємствами в результаті співпраці з третіми сторонами, а також якщо це було здійснено за бюджетні кошти, мають бути оприлюднені з дотриманням заходів захисту персональних даних.

 

Для отримання даних, які є в розпорядженні інших органів виконавчої влади, бізнесу та інших власників даних, міська рада проводить переговори, укладає угоди, меморандуми щодо обміну, публікації та використання даних.

 

У випадку розроблення, впровадження програмних комплексів, баз даних, ІТ-інструментів у міській раді, виконавчих органах, комунальних підприємствах, установах та організаціях, обов’язковою є умова врахування принципу інтероперабельності, можливості експорту даних, які генеруються або використовуються відповідною системою, в одному або кількох форматах відкритих даних.

 

Для визначення переліку даних, які мають бути першочергово оприлюднені у формі відкритих даних, проводяться:

1. Аудит даних та створення Реєстру наборів даних.
2. Онлайн-опитування.
3. Зустрічі, обговорення із зацікавленими сторонами, громадськістю,
4. Аналіз запитуваної громадянами інформації в порядку доступу до публічної інформації міської ради, комунальних підприємств.
5. Аналіз відвідуваності, завантаження, переглядів з офіційного сайту міської ради, сайтів комунальних підприємств.

 

За результатами проведеної роботи відповідальний орган формує Перелік наборів даних для оприлюднення, який затверджується розпорядженням міського голови. Перелік наборів даних для оприлюднення повинен містити назву набору, формат та структуру, частоту оновлення, назву розпорядника інформації та відповідальну особу за оприлюднення (Додаток 1)

 

Перелік наборів даних для оприлюднення переглядається та оновлюється не рідше одного разу на рік.

 

Перелік оприлюднюється на офіційному сайті міської ради у відповідному розділі та на Порталі відкритих даних міста.

 

Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, обов'язковий до оприлюднення викладений у Додатку 2.

 

2.2. Аудит даних міської ради

 

Для ефективного управління даними й повного використання їхнього потенціалу розпорядники публічної інформації повинні знати про те, де ці дані є, їхній стан та цінність. Проведення аудиту даних, які є у володінні розпорядників, дозволяє отримати цю інформацію, підвищує обізнаність щодо даних, покращує управління даними та сприяє їхньому використанню. Аудит допомагає виявити дублювання зусиль розпорядників щодо збору та публікації даних, виявляє ділянки, які потребують додаткової роботи, вкладень, що дозволяє краще розподілити ресурси міської ради.

 

Аудит даних у міській раді можуть проводити як працівники міської ради, так і запрошені ззовні експерти (далі — аудитор), яким повинні бути надані відповідні повноваження щодо доступу до баз даних.

 

Аудит відбувається за рішенням виконавчих органів, комунальних підприємств міської ради, на вимогу відповідальної особи за відкриті дані, але не рідше, ніж раз на рік. Координацію аудиту здійснює відповідальна особа за відкриті дані міської ради.

 

Результати аудиту оприлюднюються у вигляді звіту, рекомендацій на сайті. На основі аудиту формується Реєстр даних міської ради, який обговорюється з розпорядниками, громадськістю для визначення пріоритетних наборів даних. Реєстр даних міської ради є основою для формування Переліку наборів даних для оприлюднення.

 

Методологія аудиту викладена у Додатку 3.

 

 

2.3. Реєстр даних розпорядників публічної інформації

 

На основі аудиту відповідальна за відкриті дані особа формує Реєстр даних міської ради із зазначенням назви набору, короткого опису, дати створення, формату, частоти оновлення, відповідальних осіб та посилання на набір (якщо він опублікований).

 

Реєстр даних міської ради адмініструє відповідальна особа за відкриті дані міської ради на основі даних, отриманих під час аудиту та від розпорядників. Відповідальна особа за відкриті дані зобов’язана вносити зміни до реєстру в міру появи нових наборів даних чи внесення змін до набору даних, а також за результатами аудиту.

 

Розпорядники публічної інформації зобов’язані повідомляти відповідальну особу за відкриті дані міської ради про новий набір чи зміни до вже наявного набору не пізніше, ніж через п’ять робочих днів після його створення чи зміни. Те саме стосується зміни структури, формату набору даних, частоти оновлення, розпорядника даних. Відповідальна особа за відкриті дані вносить зміни до Реєстру даних міської ради в міру надходження відомостей протягом трьох днів після надходження такої інформації від розпорядника.

 

Реєстр даних міської ради публікується на сайті та Порталі відкритих даних у формі відкритих даних. Реєстр використовується розпорядниками для оперативного пошуку та використання потрібних даних, для комунікації з громадськістю щодо визначення пріоритетних даних до публікації.

 

Реєстр даних міської ради складає основу для формування Переліку наборів даних для оприлюднення. Відповідно до звіту та рекомендацій за наслідками аудиту, онлайн-опитування, комунікації з зацікавленими сторонами, громадськістю, аналізу запитів, звернень фізичних та юридичних осіб та веб-статистики, визначаються набори, які є пріоритетними для оприлюднення. Пріоритетні набори даних оприлюднюються в першу чергу.

 

2.4. Формати і стандарти відкритих даних

 

Міська рада організовує процес управління даними таким чином, щоб максимально спростити та автоматизувати процеси створення, публікації та оновлення наборів даних, а також обмін даних всередині міської ради. Це відбувається шляхом створення єдиних наскрізних ідентифікаторів у міській раді, комунальних підприємствах і установах, виконавчих органах, єдиних стандартів та форматів для створення та публікації наборів даних.

 

Дані Білгород-Дністровської міської ради на Порталі відкритих даних необхідно публікувати в машиночитному форматі. Для баз даних, які є в розпорядженні міської ради, передбачається автоматичне вивантаження наборів даних у машиночитному форматі з довідниками або/і розроблення інтерфейсу прикладного програмування (АРІ).

 

Рекомендованими форматами для публікації даних на Порталі є:

 

CSV — для табличних даних,

JSON та XML — для ієрархічних даних,

geoJSON — для геопросторових даних,

GTFS — для транспортних даних.

 

Для зберігання й публікації даних потрібно використовувати кодування UTF-8 універсального стандарту Unicode.

 

Для спрощення роботи з даними для кінцевих користувачів можна дублювати табличні дані у форматах XLS/XLSX та ODS, а також публікувати геопросторові дані у форматі SHP (SHP+SHX+DBF).

 

Публікація інформації на Порталі відкритих даних у форматах JPEG, TIFF, PDF, DOC/DOCX та інших немашиночитних форматах не допускається. Будь-яка важлива інформація у текстових форматах (DOC/DOCX), форматах зображень (PNG, JPEG, TIFF), комплексних форматах (PDF, DjVu) та інших може бути оприлюднена у відповідних розділах на офіційному веб-порталі міської ради.

 

Для зв’язку між різними таблицями в рамках одного чи кількох наборів даних слід забезпечити максимально широке використання таких ідентифікаторів:

 

1) ідентифікатор відповідно до державних статистичних класифікаторів (наприклад, код ЄДРПОУ);

2) унікальний ідентифікатор бази даних, який має запис у базі даних;

3) будь-яка інша змінна, яка б містила унікальні значення, що дозволяють ідентифікувати потрібний рядок, а в разі відсутності такої змінної варто використати ціле значення (цифру), яка збільшується автоматично при додаванні нових записів;

4) в окремих випадках ідентифікатор може складатися з кількох змінних, що має бути зазначено в метаданих.

 

Кожна таблиця, призначена для публікації на Порталі відкритих даних, повинна містити щонайменше один стовпець (поле) для ідентифікації значень. За можливості слід користуватися універсальними ідентифікаторами національного чи міжнародного рівня.

 

Дані, що експортуються з баз даних, не повинні містити змінних, закодованих внутрішніми кодами цієї бази даних, за винятком випадків, коли цей код виконує роль ідентифікатора. У такому разі закодоване значення має супроводжуватися відповідним довідником.

 

У випадку, якщо дані експортуються з баз даних, до них повинні бути також додані довідники, які розшифровують значення. Довідники повинні оновлюватися в міру необхідності.

 

У міській раді використовують такі стандартні форми запису:

• Дата та час: міжнародний стандарт ISO 8601.
• Число: крапка.
• Координата: роздільником цілої і десяткової частини у випадку позначення координати є крапка.

 

Формат публікації та структура даних для кожного конкретного набору даних, а також перелік ідентифікаторів, що використовуються в кожному конкретному випадку, визначаються відповідальною особою за відкриті дані міської ради на основі аудиту, рекомендацій за підсумками аудиту, рекомендацій Державного агентства з питань електронного урядування, за результатами обговорення з громадськістю, експертами.

 

Змінні, що часто використовуються в різних наборах (імена, адреси, контактні номери телефонів, тощо), повинні бути стандартизовані.

 

Контроль за публікацією, форматом та структурою даних здійснює відповідальна особа за відкриті дані міської ради. Не рідше одного разу на квартал проводиться аналіз опублікованих розпорядниками наборів даних на Порталі відкритих даних міста. За результатами аналізу набори, які не відповідають формату та стандарту, повинні бути виправлені розпорядником, який за них відповідальний. Відповідальна особа за відкриті дані має право вимагати доведення даних до визначеного цим Порядком формату та стандартів даних.

 

Набори відкритих даних надалі оприлюднюються в затверджених форматах та структурі. Створення нових наборів даних, програмних комплексів має передбачати інтероперабельність із наборами даних, що вже оприлюднені.

 

2.5. Оприлюднення наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних

 

Відкриті дані Білгород-Дністровської міської ради, виконавчих органів, комунальних підприємств, установ та організацій, дані, отримані від інших розпорядників даних, оприлюднюються на Єдиному державному веб- порталі відкритих даних.

 

Портал відкритих даних міста адмініструє Державне агентство з питань електронного урядування.

 

Оприлюднення наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних здійснюється безоплатно.

 

Розпорядники інформації самостійно оприлюднюють та оновлюють набори даних на Порталі, а також паспорти та структури таких наборів даних із використанням персонального електронного кабінету на Порталі, у тому числі, якщо є така можливість, за допомогою інтерфейсу прикладного програмування.

 

Набори даних оприлюднюються в їхній первинній (неагрегованій) формі.

 

Публікація наборів даних на Порталі відкритих даних відбувається відповідно до Переліку наборів даних для оприлюднення, визначеного графіку, формату та структури наборів даних. Набори групуються тематично та за організаціями (розпорядниками).

 

Інтерфейс прикладного програмування має забезпечувати можливість автоматизованого (без участі людини) доступу до всієї інформації оприлюдненого набору даних шляхом їх перегляду та читання (без можливості внесення змін) за запитом у цілодобовому режимі.

 

Набори даних повинні бути описані на рівні метаданих. Зокрема, всі набори даних, що рекомендуються до публікації за результатами проведеного аудиту, матимуть паспорти даних, що містять опис структури, формат, дату створення, оновлюваність, розпорядника даних та іншу інформацію (метадані) для кожного набору, що оприлюднюється.

 

На сторінці кожного набору даних розміщуються:

• назва та опис набору даних, а також версія, період охоплення та частота оновлення (за умови актуальності цих категорій для відповідного набору);
• структура набору даних у форматі, що дає змогу їх автоматизовано обробляти електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання (електронний документ, який може бути завантажений, або інтерфейс прикладного програмування);
• набір даних в одному чи кількох форматах, визначених цим Порядком;
• форма для зворотного зв’язку користувачів;
• інформація щодо подальшого використання набору даних.

 

Паспорт набору даних повинен містити такі елементи:

• ідентифікаційний номер набору даних;
• назву набору даних (до 254 символів);
• стислий опис змісту набору даних (до 4000 символів);
• відомості про мову інформації, яка міститься в наборі даних;
• формат (формати), в якому (яких) доступний набір даних;
• формат стиснення набору даних (за наявності такого стиснення);
• дату і час першого оприлюднення набору даних;
• дату і час внесення останніх змін до набору даних;
• дату актуальності даних у наборі даних;
• періодичність оновлення набору даних;
• ключові слова, які відображають основний зміст набору даних;
• гіперпосилання на набір даних (електронний документ для завантаження або інтерфейс прикладного програмування);
• гіперпосилання на структуру набору даних (електронний документ для завантаження або інтерфейс прикладного програмування);
• відомості про розпорядника інформації, у володінні якого перебуває набір даних;
• відомості про відповідальну особу розпорядника інформації, адресу її електронної пошти.

 

Паспорт набору даних може також містити гіперпосилання на попередні версії набору даних, номери версій набору даних, а також інші елементи.

 

Структура набору даних включає опис складу (елементів) набору даних, їх формат, параметри та призначення. Структура набору даних оприлюднюється у форматах XSD, JSON, CSV або аналогічних.

 

2.6. Оновлення даних

 

Частота оновлення наборів даних визначається за наслідками аудиту та консультацій із громадськістю і визначається Розпорядженням міського голови в Переліку наборів для оприлюднення. При цьому враховується суспільний інтерес та корисність наборів даних.

 

У випадку, якщо набір даних оприлюднюється за допомогою API (інтерфейсу прикладного програмування), то оновлення повинно відбуватись одразу після внесення змін.

 

У випадку, якщо набір даних має планову періодичність, то такою має бути й частота оновлення (щоденно, щотижня, щомісяця, щокварталу, щомісяця, щопівроку, щороку тощо).

3. Оприлюднення даних, які містять персональні дані

 

Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:

1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

2) фізичні особи (суб’єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом;

4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

 

Перед оприлюднення набору даних потрібно провести його перевірку щодо персональних даних та відповідність їх публікації до Закону України «Про захист персональних даних».

 

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних», не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

 

Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

 

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання в будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

 

Під час оприлюднення набору даних відповідальна особа повинна провести перевірку вказаного набору на наявність та/чи можливість ідентифікації персональної інформації в ньому.

 

Для цього потрібно перевірити, чи не опубліковано іншого набору даних, який, у поєднанні з тим набором, який планується до оприлюднення, дозволить ідентифікувати особу. Публікація набору даних можлива у випадку, якщо доступ до персональних даних обмежено, якщо інше не передбачено законом.

 

У випадку, якщо набір даних містить персональні дані, потрібно деперсоніфікувати дані шляхом видалення чи закодування персональних даних. Варто слідкувати за тим, щоб оприлюднені чи заплановані до оприлюднення набори даних унеможливили розкодування персональних даних.

 

4. Використання даних

 

Публічна інформація у формі відкритих даних публікується за відкритою ліцензією. Відкриті дані є дозволеними для їх подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

 

Відповідальні за публікацію відкритих даних у міській раді не несуть відповідальності щодо даних, інформаційних продуктів та інструментів, створених на основі чи з використанням опублікованих наборів даних зовнішніми користувачами.

 

Публічна інформація у формі відкритих даних використовується без оплати та вимоги реєстрації, без обмежень щодо використання, без ліцензійних обмежень.

 

Під час використання даних у продуктах чи сервісах обов’язковим є посилання на першоджерело даних (гіперпосилання).

 

Набори даних використовуються для обміну інформації між структурними підрозділами міської ради, виконавчими органами та комунальними підприємствами, установами та організаціями, прийняття рішення, розроблення аналітики та звітних документів. Міська рада повинна використовувати відкриті дані для створення сервісів для управління містом та взаємодії, залучення громадян, бізнесу.

5. Відповідальність за публікацію відкритих даних

 

Відповідальність за оприлюднення відкритих даних несуть особи, визначені відповідальними згідно з нормативно-правовим документом (розпорядженням міського голови, керівника комунального підприємства тощо).

 

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні порушень, передбачених ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

6. Робота з користувачами даних

 

Білгород-Дністровська міська рада співпрацює з іншими органами влади, місцевого самоврядування, громадськістю, науковим середовищем, бізнесом, які зацікавлені у створенні та використанні відкритих даних.

 

Міська рада самостійно або в партнерстві створює, сприяє створенню електронних сервісів, продуктів на основі відкритих даних для міської ради, управління містом та для громадян, бізнесу.

 

Відповідальний орган міської ради спільно з іншими виконавчими органами, партнерами створюють на основі відкритих даних веб-візуалізації, інструменти, продукти та сервіси, АРІ, сприяють зацікавленим сторонам у використанні даних, розроблення АРІ, сервісів, проведення хакатонів тощо.

 

Відповідальна особа за відкриті дані на основі інформації, отриманої від розпорядників, в результаті аудиту тощо, повинна працювати з зацікавленими особами у сфері відкритих даних (бізнес, громадський сектор, ІТ-середовище, навчальні заклади, журналісти, представники влади) щодо потреби в даних, їхньої якості та оновлюваності, перспективи використання.

 

У разі, якщо оприлюднено важливі набори даних, міська рада повинна організувати максимальну популяризацію вказаних наборів серед зацікавлених сторін, організовувати хакатони із запрошенням ІТ-активістів міста та інших зацікавлених сторін.

 

Відповідальна особа за відкриті дані міської ради повинна займатись пошуком зовнішніх ресурсів та можливостей для реалізації політики відкритих даних у місті, ініціювати підготовку проектних заявок для участі у проектах, пов’язаних із відкритими даними.

 

 

 

7. Прикінцеві положення

 

Дане Положення може бути переглянуто в разі змін у законодавстві або за ініціативою зацікавлених сторін (відповідального підрозділу, робочої групи з контролю за оприлюдненням наборів даних у формі відкритих даних, громадськості)

Під час перегляду Порядку про відкриті дані Білгород-Дністровської міської ради обов’язковими є консультації з громадськістю, зацікавленими сторонами. Консультації відбуваються через онлайн-обговорення документа та організовані зустрічі із зацікавленими сторонами.

 

 

Додаток 1
до Положення про відкриті дані

Білгород-Дністровської міської ради
 

 

Назва набору даних

Відповідальний структурний підрозділ/комунальне підприємство за оприлюднення

Періодичність оновлення

Пріоритетні формати для публікації відкритих даних

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2
до Положення про відкриті дані

Білгород-Дністровської міської ради
 

ПЕРЕЛІК  наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних

Довідник підприємств, установ (закладів) та організацій розпорядника інформації та підпорядкованих йому організацій, у тому числі їх ідентифікаційних кодів, офіційних веб-сайтів, адрес електронної пошти, телефонів та адрес

Інформація про організаційну структуру розпорядника інформації

Нормативи, що затверджуються та підлягають оприлюдненню відповідно до закону розпорядником інформації

Переліки національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів

Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію

Інформація про систему обліку, види інформації, яка зберігається розпорядником

Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації

Адміністративні дані, що збираються (обробляються) та підлягають оприлюдненню відповідно до вимог закону, розпорядника інформації

Нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником інформації, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформація, визначена законодавством про засади регуляторної політики

Фінансова звітність суб’єктів господарювання державного сектору економіки

Переліки регуляторних актів із зазначенням дати набрання чинності, строку проведення базового, повторного та періодичного відстеження їх результативності та інформації про місце їх оприлюднення

Звіти про виконання фінансових планів суб’єктів господарювання державного сектору економіки

Основні положення генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій

Перелік об’єктів комунальної власності

Перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (з даними про умови передачі об’єктів в оренду)

Перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об’єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування

Результати радіаційного контролю

Інформація про використання публічних коштів під час будівництва, ремонту та реконструкції об’єктів дорожньої інфраструктури та хід виконання проектів

Генеральні плани населених пунктів, історико-архітектурні опорні плани, плани зонування територій та детальні плани територій (за винятком відомостей, які відповідно до законодавства складають інформацію з обмеженим доступом)

Дані про місцезнаходження громадського транспорту в режимі реального часу

Звіти про виконання фінансових планів комунальних підприємств

Паспорти бюджетних програм місцевого бюджету

Звіти про виконання паспортів бюджетних програм місцевого бюджету

Титульні списки на проведення капітального та поточного ремонту, будівництва, реконструкції та благоустрою

Інформація про рекламні засоби (дані про місце розміщення рекламного засобу, його вид і розміри, найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номер його телефону, дата видачі дозволу та строк його дії, номер і дата укладення договору, якщо місце розміщення рекламного засобу належить до комунальної власності)

Реєстр боргових зобов’язань суб’єктів господарювання комунальної власності територіальної громади (як суб’єктів господарювання перед третіми особами, так і третіх осіб - перед суб’єктами господарювання)

Інформація про інвестиційні договори, додатки, додаткові угоди та інші матеріали до них

Відомості щодо схем розміщення засобів пересувної торгівлі

Відомості щодо схем розміщення засобів сезонної торгівлі

Відомості щодо ярмарків (строк проведення, місце, кількість місць, вартість місць), організаторів ярмарків, договорів, укладених з організаторами таких ярмарків

Дані про розміщення громадських вбиралень

Відомості щодо залучення пайової участі (як у забезпечення розвитку інженерно-транспортної інфраструктури, так і в утримання об’єктів благоустрою)

Перелік перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту, та маршрути перевезення

Відомості щодо транспортних засобів, які обслуговують пасажирські автобусні, тролейбусні та трамвайні маршрути перевезення (кількість транспортних засобів на кожному маршруті, марка, модель, державний номер, пасажиромісткість)

Розклад руху громадського транспорту, Дані про місце розміщення зупинок міського електро- та автомобільного транспорту

Перелік розповсюджувачів реклами, що отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами

Перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови

Перелік укладених договорів, укладені договори, інші правочини, додатки, додаткові угоди та інші матеріали до них

Актуальні списки власників/орендарів місцевих земельних ділянок

Відомості про лікарські засоби/препарати, придбані за бюджетні кошти, відомості про розподілення таких ліків між закладами охорони здоров’я та їх залишки в кожному з них

Інформація про заповнюваність пасажирських і приміських поїздів

Бази даних щодо ремонту доріг: точне зазначення ділянки відремонтованої дороги (від кілометра до кілометра), ширина та довжина дороги, довжина ділянки, товщина дорожнього покриття, матеріали, види робіт, вартість робіт, гарантійний строк, виконавці робіт

Схеми планування територій громад та плани зонування територій (для сільських, селищних, міських рад)

Інформація про дотримання державних соціальних нормативів у сфері обслуговування закладами (інституціями) культури, підсумки споживання культурних благ і їх доступність для різних категорій населення

Огляд стану забезпечення правової охорони і захисту прав інтелектуальної власності (щодо дій органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронних та контролюючих органів, спрямованих на запобігання та припинення порушень прав інтелектуальної власності) з переліком проведених заходів для підвищення обізнаності та поваги до інтелектуальної власності, розвитку культури суспільства у зазначеній сфері.

 

Додаток 3

до Положення про відкриті дані

Білгород-Дністровської міської ради
 

 

АУДИТ ДАНИХ

 

Аудит даних - це дослідження наявності, стану, форматів, процесів управління та використання даних, а також вироблення на основі отриманої інформації рекомендацій щодо покращення процесів роботи з даними, максимізації їх використання та розкриття потенціалу.

 

Аудит допомагає виявити дублювання зусиль розпорядників щодо збору та оприлюднення даних, виявляє проблемні ділянки, які потребують додаткової роботи, що дозволяє краще розподілити ресурси.

 

Проведення аудиту даних рекомендоване для якісного виконання Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” №835 зі змінами та доповненнями, яка визначає перелік наборів, що обов’язкові до оприлюднення. Адже розпоряднику потрібно дослідити і зрозуміти, в якому стані наразі дані і що потрібно зробити, щоб налагодити процес оприлюднення необхідних наборів у форматі відкритих даних. 

 

Для проведення аудиту даних потрібно:

 

Політична воля - керівництво органу влади, місцевого самоврядування підтримує аудит даних шляхом надання повноважень аудитору та зобов’язання співпрацювати з аудитором, спільно розробляти та впроваджувати рекомендації.

 

Аудитор - особа, група осіб, які мають необхідні навички роботи з даними, а також повноваження та доступ до даних розпорядників. Аудит даних може проводитись як силами працівників органів влади, місцевого самоврядування (бажано, щоб це були працівники ІТ-управлінь, департаментів, відділів, секторів, правники), так і за участі експертів ззовні. Аудит може проводитись однією чи кількома особами (оптимально, коли аудит проводить дві особи).

 

Співпраця та виконання - розпорядники повинні допомагати аудитору виявити дані та зрозуміти їх стан та потенціал, а також спільно розробляти рекомендації та їх втілювати на практиці.

 

Періодичність проведення аудиту визначається Порядком оприлюднення наборів даних, Планом дій з розвитку відкритих даних, але відбувається не рідше, ніж раз на три роки.

                  

Організація аудиту даних

 

Для організації аудиту відповідальна особа, орган за відкриті дані або, у випадку створення, робоча група визначає, коли і де має відбуватись аудит, подає відповідні пропозицій з обґрунтуванням на затвердження керівництву. Відповідальним за організацію та проведення аудиту є відповідальний орган/особа за відкриті дані в органі виконавчої влади, місцевого самоврядування.

 

Першочергово орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування, де відбуватиметься аудит визначаються у відповідності до переліку наборів даних, визначених Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” №835, а також зважаючи на суспільний запит. Аудит даних згодом потрібно провести у всіх структурних підрозділах, підпорядкованих підприємствах, установах та організаціях.

 

Робоча група також пропонує вид аудиту даних, який буде використовуватись органом виконавчої влади, місцевого самоврядування.

 

Аудит даних буває трьох видів:

 

1. Віддалений аудит. Інформація про стан та якість даних збирається від розпорядників даних через відповідні форми. Розпорядники заповнюють форму визначної структури (переважно, вона містить питання щодо того, які дані є у розпорядника, в якому форматі, частота оновлення тощо) і разом із прикладами наборів відсилають її аудитору для аналізу. На її основі аудитор робить аналіз даних і надає свої рекомендації. Такий формат аудиту не потребує особистого спілкування аудитора з працівниками, роботи з базами даних та опрацювання зразків наборів даних. Вказаний варіант аудиту потребує менше часу аудитора, однак не надає повної картини щодо стану даних.
2. Контактний аудит. На основі затвердженої методології аудитор проводить попередньо роботу з дослідження роботи органу, де відбувається аудит, опитування працівників, досліджує бази даних, технології, дані безпосередньо у розпорядника, отримує зразки даних, самостійно заносить дані в форму з документування даних, аналізує і розробляє рекомендації. Вказаний формат аудиту потребує більших витрат часу аудитора, працівників органу, де відбувається аудит. Однак результати аудиту будуть більш реалістичні та враховувати специфіку роботи органу та “погляд зі сторони”.
3. Комібнований аудит. Аудитор надає розпорядникам форми для заповнення і працює з ними безпосередньо. Після отримання форм від розпорядників, аудитор опрацьовує їх разом з отриманими під час контактного аудиту даними і розробляє на їх основі рекомендації. Варто, щоб в комбінованому аудиті віддалений і контактний аудит були розділені в часі. Контактна частина аудиту проводиться після отримання та опрацювання таблиць з документування даних. Комбінований аудит дає максимально повну картину, однак потребує багато часу аудитора та розпорядників.

 

 

Форма, час і масштаби проведення аудиту даних в центральному органі виконавчої влади, органі місцевого самоврядування визначаються розпорядчим документом (рішенням, розпорядженням, наказом), в якому повинні бути зазначені:

 

1. Цілі та бажані результати аудиту даних.
2. Терміни проведення всіх етапів аудиту.
3. Перелік структурних підрозділів, державних, комунальних підприємств (органів), в яких передбачено аудит даних.
4. Графік проведення аудиту даних з вказанням органу, де проводиться аудит, та контактної особи цього органу (у випадку контактного аудиту).
5. Перелік осіб, які здійснюватимуть аудит даних (аудиторів).
6. Повноваження аудиторів:

• отримувати посильну допомогу та підтримку від контактної особи органу, в кому проводиться аудит,

• мати доступ до всіх документів, баз даних, які є в розпорядженні органу, де відбувається аудит, переліку інформації, технологій та систем,
• мати можливість отримати зразки даних для опрацювання та аналізу,
• мати можливість проінтерв'ювати всіх працівників органу, де відбувається аудит, управлінців, ІТ-фахівців,

6. Обов’язки керівництва та працівників органів, де відбувається аудит:

• визначити контактну особу для проведення аудиту,
• довести до відома працівників процедуру аудиту та організувати першу зустріч із аудитором, на яких той матиме можливість донести мету проведення аудиту,
• надавати підтримку та допомогу аудитору в процесі аудиту,
• опрацювати та впровадити за можливості рекомендації за наслідками аудиту.

7. Процедура розгляду та впровадження рекомендацій за результатами аудиту даних.

8. Контроль за виконанням рекомендацій.

 

У випадку, якщо до аудиту залучені сторонні експерти, то з ними підписується окремий договір, який передбачає нерозголошенні інформації з обмеженим доступом, що була отримана під час аудиту (до прикладу, персональні дані).

 

Аудитор повинен мати базові знання щодо інформаційно-комунікаційних технологій, процесів управління даних, роботи з даними. Необхідним є знання чинного законодавства та ознайомлення з нормативно-правовою базою органів виконавчої влади, місцевого самоврядування.

 

Аудит даних органу виконавчої влади, місцевого саморядування займає 2-6 місяців в залежності від кількості органів, де відбувається аудит.

 

Аудитор здійснює аналіз діяльності органу, де відбувається аудит, документування даних, опитування працівників, аналіз отриманих даних та інформації, розробку та представлення рекомендацій.

 

Всі отримані під час аудиту дані заносяться в робочий документ, який є основою для написання рекомендацій. Робочий документ складається з описової частини, де на основі відповідей розпорядників формується опис ситуації з управління даними, а також з таблиці, де відбувається документування стану даних.

 

Етапи проведення аудиту даних

 

Планування аудиту

 

Під час планування аудиту відбувається визначення форми, органів, де відбувається аудит, часу, необхідного для проведення та хто буде проводити аудит. Після того, як всі організаційні моменти визначені, аудитор повинен дослідити роботу органу, де заплановано проведення аудиту, ознайомитись з контекстом та роботою органу і орієнтуватися в специфіці.

 

Для збору інформації про структурний підрозділ можна використати річні звіти, планові документи, статистичні звіти, офіційний сайт та інтранет, публікації в медіа, опубліковані дослідження тощо. Аудитор також досліджує, які типи наборів даних, в яких категоріях (наприклад, транспорт, здоров'я, демографічні показники) оприлюднюються подібними органами влади, місцевого      самоврядування в інших містах, країнах. Це може допомогти під час обговорення того, які дані є в розпорядника.           Аудитор аналізує і систематизує інформацію у робочому документі.

 

Підготовка триває протягом 5 днів та може зайняти більше часу в залежності від кількості розпорядників, де відбуватиметься аудит.

 

За можливості варто провести зустріч з представниками органів, де відбуватиметься аудит, з презентацією цілей та задач аудиту даних, як він проходитиме і що потрібно від розпорядників.

 

Документування даних

 

Цей етап передбачає роботу з розпорядником (віддалену чи персональну). В залежності від того, який формат буде обрано, аудитор працює над документуванням даних.

 

Документування даних включає дослідження наступних характеристик даних:

 

Identifier - Унікальний ідентифікатор, визначений аудитором для набору даних

Title- Назва набору даних     

Creator - Розпорядник, відповідальний за набір даних

Contact - Засоби зв’язку з відповідальною за набір особою

Description - Короткий опис набору даних, включаючи просторові, часові та предметні показники

DateCreated - Дата, коли дані були зібрані чи створені

Purpose - Підстава (нормативний документ або інше) , чому і для чого ця інформація створена

Source - Джерело, звідки береться інформація в цьому наборі даних (якщо є)

Receiver - Отримувачі інформації (наприклад, вищий орган влади, якому розпорядник передає ці дані)

Updating frequency - Частота оновлення набору даних

Usage frequency - Частота використання даних

Public interest - Частота запитування інформації з набору у запитах на публічну інформацію

Relation - Опис зв'язків з іншими наборами даних, базами даних

Link - Якщо набір оприлюднено, то надати лінк

Format - Кінцевий формат даних (на цей момент)       

Type - Кінцевий тип даних, відповідно до переліку, наведеному в Постанові № 835

Structure - Деталі структури набору даних (до прикладу, назви колонок в таблиці)

Documentation - Документація, яка доступнa щодо набору даних

Dictionary - Довідники, які доступні щодо набору даних

File size - Розмір набору даних (Мб, Гб)

Quality - Стан і якість набору даних

Database - Назва бази даних, де міститься інформація (якщо таке є)

Personal Data - Персональна інформація, яка міститься в наборі (якщо така є)

Back-up - Кількість копій набору даних, які наразі зберігаються, частота створення резервних копій і процедур архівування

Management to date - Права редагування, безпека, підтримка, оновлення

Requirements - Опис будь-якого спеціалізованого обладнання чи програмного забезпечення, необхідного для створення чи утримання набору даних

Competences - Компетенції, які потрібні відповідальним працівникам для роботи з даними

 

Отримані дані заносяться в таблицю. Приклад таблиці:  http://bit.ly/audit_data_structure . 

 

У випадку проведення віддаленого аудиту вказану аудитор надає таблицю контактній особі органу, в якому відбувається аудит, з роз’ясненням того, як її заповнювати. Якщо в органі, де відбувається аудит, є кілька структурних підрозділів, то контактна особа зобов’язана надати таблицю для заповнення в кожен підрозділ і потім зібрати отримані таблиці і передати на опрацювання аудитору.

 

В роз’ясненнях потрібно вказати перелік даних, які передбачені Постановою  Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” №835, якщо вони стосуються органу виконавчої влади, місцевого самоврядування та включити його до таблиці.

 

Контактна особа органу, де відбувається аудит, надає заповнені таблиці аудитору не пізніше 10 робочих днів з моменту їх отримання. Аудитор після перегляду надісланої таблиці (до прикладу, якщо дані, які, на думку аудитора, є у розпорядженні органу, не вказані) може звернутись до розпорядників за уточненням.

 

Можна організувати зустріч аудитора з працівниками органів, де відбуватиметься аудит. В результаті спільного обговорення, використовуючи метод “мозкового штурму” аудитор записує набори даних. Під час мозкового штурму аудитор може зосередитись на конкретній проблемі, наприклад, вирішення транспортних питань, і обговорити, які дані доступні, щоб допомогти вирішити цю проблему. Після цього потрібно надати представникам розпорядників заповнити таблицю. В таблицю можна додати дані, які були проговорені під час зустрічі. Розпорядники можуть зосередити увагу на наданні більш детальної інформації щодо цих наборів. Також попросіть їх включити будь-які інші набори даних.

 

Під час контактного аудиту даних аудит спілкується з працівниками органу та збирає інформацію про управління даними відповідно до затвердженого графіку та таблиці. Окрім інформації, які містяться в таблиці з документування даних, аудитор зважає на інформацію, яку він отримав під час підготовки до аудиту, в робочий документ заносяться власні спостереження.

 

Дані з таблиці для документування є основою для створення Реєстру даних органу виконавчої влади, місцевого самоврядування.

 

Розробка та представлення рекомендацій на основі аудиту

 

За результатами документування даних аудитор розробляє рекомендації. Основою для написання рекомендації є робочий документ та таблиці з характеристиками даних органу, де відбувався аудит. Термін розробки рекомендацій залежить від кількості органів, де проводився аудит і займають не більше 30 днів.

 

Рекомендації мають таку структуру:

1. Загальна характеристика органу виконавчої влади, місцевого самоврядування (аудитор дає огляд нормативної бази щодо відкритих даних, стану управління даними загалом, грунтуючись на отриманій інформації під час аудиту та роботі з іншими джерелами під час підготовки до аудиту).
2. Загальні рекомендації органу виконавчої влади, місцевого самоврядування (тут містяться поради щодо того, як на вищому рівні забезпечити якісне оприлюднення та використання даних).
3. Рекомендації для кожного конкретного органу, де відбувався аудит з описом ситуації на момент аудиту і порадами щодо того, як оприлюднювати набори даних, скільки ресурсів потребує публікація наборів даних тощо.
4. Додатки (за потреби, аудитор може розробити типову структуру для наборів даних, опис набору даних та запропонувати частоту оновлення).

 

Рекомендації, які складаються з описової частини та зведеної таблиці за результатами документування даних, надаються відповідальному органу/особі за відкриті дані для опрацювання.

 

Аудитор, спільно з відповідальним органом/особою за відкриті дані готують презентацію рекомендацій аудиту. Представлення результатів та рекомендацій аудиту може відбуватись (не виключно):

1. Під час засідання робочої групи з запрошенням аудиторта та представників органів, де відбувався аудит.
2. На спеціальній зустрічі за участю аудитора в кожному органі, де відбувався аудит.
3. Надсиланням рекомендацій до виконання без особистих зустрічей з аудитором.

 

Публічна частина аудиту публікується на сайті органу виконавчої влади, місцевого самоврядування.

         

Рекомендації за результатами аудиту повинні бути представлені у вигляді звіту і надані на розгляд робочій групі з впровадження політики відкритих даних не пізніше ніж через 10 робочих днів з моменту завершення аудиту.

 

На основі рекомендацій відкритих даних членами робочої групи розробляється проект розпорядчого документу щодо першочергових дій з виконання рекомендацій, які є обов’язковими до виконання розпорядниками.

 

Відповідальний орган/особа за відкриті дані здійснює перевірку щодо впровадження рекомендації не пізніше, ніж через місяць після затвердження  документу на виконання рекомендацій. За результатами перевірки розробляється звіт, який стає предметом розгляду чергового засідання Робочої групи. Робоча група приймає рішення щодо звернення до керівництва задля реагування на невиконання рекомендацій та вжиття необхідних заходів.

 

Звіт щодо впровадження рекомендацій публікується на сайті органу виконавчої влади, місцевого самоврядування відповідальним органом/особою.

 

Реєстр даних

 

Реєстр даних ведеться загалом по органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування. За його адміністрування і оновлення відповідає відповідальний орган/особа за відкриті дані на основі даних, отриманих під час аудиту та, згодом, від розпорядників. Зміни до реєстру вносяться за мірою появи нових наборів даних чи внесення змін до набору даних, а також за результатами чергового аудиту.

 

Розпорядники публічної інформації зобов’язані повідомляти відповідальний орган/особу за відкриті дані про новий набір чи зміни до вже існуючого набору не пізніше, ніж через через п’ять робочих днів після його створення чи зміни. Те саме стосується зміни структури, формату набору даних, частоти оновлення, розпорядника даних. Відповідальна особа за відкриті дані вносить зміни до Реєстру даних за мірою надходження відомостей протягом трьох днів після надходження такої інформації від розпорядника.

 

Реєстр даних публікується на сайті та Єдиному порталі відкритих даних у форматі відкритих даних. Реєстр використовується розпорядниками для оперативного пошуку та використання потрібних даних, для комунікації з громадськістю щодо визначення пріоритетних даних до публікації.

 

Структура Реєстру наборів даних наступна:

 

Identifier - унікальний ідентифікатор набору даних

Title - назва набору даних

Description - короткий опис

DateCreated - дата створення набору даних

Format - формат набору даних

Type - тип набору даних, відповідно до переліку, наведеному в Постанові № 835

File size - розмір набору даних

Update frequency - частота оновлення набору даних

Link - посилання на набір даних, якщо він оприлюднений

Creator - назва розпорядника, відповідального за набір даних

Contact - засоби зв’язку з відповідальним

 

Реєстр даних складає основу для формування Переліку наборів даних для оприлюднення, визначення пріоритетних наборів для оприлюднення.