Перейменування провулку Бестужева в місті Полтава
Яку проблему обговорюємо
Бестужев-Рюмін Михайло Павлович (1803-1826) – декабрист, один із керівників повстання Чернігівського полку, з 1820 року служив у Полтавському піхотному полку. Пропозиція від робочої групи – перейменувати вулицю, оскільки декабристи загалом розглядали українців як частину російського народу, а українське питання вважали неіснуючим. Декабристський рух не виступав захисником національних ідеалів та не підтримував національно-визвольну боротьбу українського народу. Гіпертрофована героїзація декабристів як революціонерів – борців із царизмом відбулася після встановлення радянської влади.
Провулок розташований у селищі Яківці (носив цю назву з 1958 р.).
Запитання та відповіді
У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування провулку Бестужева, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування:
- Дмитра Пильчикова пров. (Дмитро Павлович Пи́льчиков (1821-1893) – український громадський і культурний діяч, педагог. 1846 року познайомився з Тарасом Шевченком і вступив до Кирило-Мефодіївського братства. Один із ініціаторів створення живого пам’ятника – «Дуба Шевченка» в Полтаві у 1861 р. У 1846-1864 роках викладав у Полтавському кадетському корпусі; проявив себе як українофіл. Дмитро Павлович став ініціатором багатьох корисних справ у культурному житті Полтави. Влітку 1873 року Пильчиков, перебуваючи у Львові, став фундатором літературного товариства ім. Т. Шевченка (згодом – наукове Товариство ім. Т. Шевченка), котре існує і донині. Він привіз гроші від Єлизавети Милорадович на організацію Товариства. Після виходу на пенсію жив у Херсоні й Одесі. Наприкінці життя мешкав у Харкові, де і помер).
- Олександра Орлова пров. (Олександр Якович Орло́в (1880– 1954) – астроном, геофізик, академік Української академії наук (1919), член-кореспондент АН СРСР (1927). Засновник відомої в науковому світі школи українських дослідників із глобальної геодинаміки. Наприкінці 1925 р. оселився в Полтаві. Тут під його керівництвом почалась розбудова першої в Україні наукової установи астрономо-геофізичного профілю – Полтавської гравіметричної обсерваторії ВУАН (нині Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України). Був її директором (1926–1934, 1938–1951). У 1944 році заснував Головну астрономічну обсерваторію АН УРСР в Києві та очолював її в 1944-1948 і 1950-1952 рр.
Оберіть з декількох варіантів лише один варіант відповіді.