У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Ватутіна, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

• Журналістів вул. (Алею журналістів відкрили 23 вересня 2008 року на розі вулиць Пушкіна і Ватутіна в Полтаві. Пропонується привести назву вулиці у відповідність до назви цієї алеї).
• Івана Павловського вул. (Іван Францевич  Павло́вський (1851-1922, Полтава) – історик Полтавщини, викладач Кадетського корпусу, ініціатор створення музею Полтавської битви. У 1870 році закінчив Полтавську гімназію, у 1874 році – історико-філологічний факультет Київського університету. Викладав історію в Полтавському кадетському корпусі (1874–1913). Одночасно виконував обов'язки секретаря Полтавської губернської ученої архівної комісії (1903–1918). Організував музей Полтавської битви і був його завідувачем (1909–1918). Виступав організатором та учасником народних читань та недільних шкіл на Полтавщині. Член Полтавського церковного історико-археологічного комітету. Є автором понад 150 праць, у тому числі студій з історії Полтавщини XVIII–XIX ст. Його будинок, фактично, був розташовувався по нинішній вул. Ватутіна (на стіні школи №38 встановлена меморіальна дошка в пам’ять про І.Ф. Павловського).
• Миколи   Плав’юка вул. (Микола Васильович Плав'ю́к (1927-2012) – борець за Незалежність України у ХХ столітті, український політичний і громадський діяч в еміграції, останній Президент УНР в екзилі (1989-1992), п’ятий Голова ОУН (1979-2012), видатний публіцист, співорганізатор і один із президентів Світового Конгресі вільних українців (СКВУ). З 1941 року – в лавах Організації українських націоналістів. З 1944 – на еміграції. Економічну освіту отримав у Німеччині (університет Людвіга – Максиміліана, Мюнхен) та в Канаді (університет Конкордія, Монреаль). Активний діяч української діаспори в Канаді – сприяв згуртуванню українців на чужині через створення громадських організацій, українських недільних шкіл, культурних товариств, видання українських газет і книг. Працював для збереження українцями-емігрантами своєї національної ідентичності. Перед політичними колами і урядами країн світу репрезентував нескорену Україну, яка продовжувала боротьбу за своє визволення від російсько-більшовицької окупації. Як Голова Українського Національного Об’єднання Канади (з 1959 року), об’єднання Ідеологічно споріднених націоналістичних організацій (з 1964 року), Президент СКВУ (з 1978 року), Голова ОУН (з 1979 року), Президент УНР в екзилі (з 1989 року) постійно намагався тримати «українське питання» у фокусі світової політики. Щиро вітав відновлення української державності – референдум 1991 року. 24 серпня 1992 року за рішенням Надзвичайної сесії Української Народної Ради (від 15.03.92 року) урочисто передав Президентські Відзнаки, печатки і прапор УНР першому всенародно обраному Президенту України Леоніду Кравчуку. Таким чином, Незалежна Україна є прямою правонаступницею Української Народної Республіки. 1993 року Миколі Плав’юку надано українське громадянство. За великі заслуги у боротьбі за українську державність та особистий внесок у розвиток української державності, активну громадську і гуманістичну діяльність, за заслуги у збереженні та розвитку традицій державотворення він нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Орденом князя Ярослава Мудрого ІІ та І ступеня. Пропозицію подав Краєзнавчо-історичний клуб імені Федора Борківського при Центральній бібліотеці Полтавської МТГ).
• Української Повстанської Армії вул. (на честь людей, які виборювали незалежність України у лавах  Української Повстанської Армії (УПА) в роки Другої світової війни і після неї. Біограми та статті  про уродженців Полтавщини, на основі відповідних наукових досліджень оприлюднені на сторінці Українського інституту  національної пам’яті (УІНП) в інтернет-виданні "Полтавщина".  Відповідно до Постанови ВР у 2022 році 80-річчя з часу створення УПА відзначалося на державному рівні. Після перейменування і демонтажу пам’ятника Ватутіну з точки зору єдиних символьних ансамблів доречно на цій локації (початок вулиці) створити пам’ятний знак на честь земляків-воїнів УПА. Пропозиція вноситься Полтавським офісом Українського інституту національної пам’яті з метою належного виконання  ст.5 п.4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX ст.»).