У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Графа фон Гарнієра, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

• Садівництва  вул.  (Садівництво  (його народна назва зрусифікована  - «Садоводство») – історична назва місцевості, яка від середини ХІХ століття була, значною мірою,  під приватним садом Ґуссо́на (на його території в 1861 році був посаджений «Дуб Шевченка» - перший живий пам’ятник Кобзарю). На початку 1890-х років ці  землі придбані Полтавським земством для Школи садівництва і городництва. Після 1919 року належали технікуму з аналогічною назвою, який розширив площі навчальних ділянок. В’їзд до саду Ґуссо́на  і Школи садівництва був біля «Червоних воріт» на вулиці, яка запланована на перейменування. Вже в кінці 1930-х років окремі території Садівництва біля вулиці були віддані під приватну забудову. Не вся  нинішня вулиця, що пропонується для перейменування, належала до Садівництва, але її суттєва частина. У цілому ж населення і зараз сприймає цю місцевість як «Садоводство» (Садівництво). Мета перейменування – збереження історичної назви місцевості).
• Юрія Липи вул. (Юрій Іванович Ли́па (1900-1944)  — український громадський діяч, письменник, поет, публіцист, лікар за фахом (засновник  нового напряму української медичної науки — фітотерапії), автор української геополітичної концепції, один із ідеологів українського націоналізму. Належить до провідних українських філософів першої половини ХХ століття. За однією із версій, народжений у с. Старі Санжари  неподалік від Полтави.  Ще юнаком в Одесі приєднався до збройних сил, яка боролися за незалежність України. Після поразки національно-визвольних змагань, жив у Польщі, з 1922 р. – студент медичного факультету Познанського університету. Захоплювався геополітикою. Його перу належать публіцистичні праці «Призначення України» (1938), «Чорноморська доктрина» (1940),  «Розподіл Росії» (1941). Як письменник, разом із Євгеном Маланюком був фундатором літературної групи «Танк» (1929, Варшава). Його творча спадщина налічує понад 360 творів-серед них три поетичні збірки: «Світлість» (1925), «Суворість» (1931), «Вірую» (1938), літературознавча збірка «Бій за українську літературу» (1935), тритомник новел «Нотатник» (1936-1937), історичний роман «Козаки в Московії» (1930-1931, 1934). Ввід липня 1944 року – інструктор 1-ї старшинської школи УПА. 19 серпня 1944 року його було заарештовано радянськими окупантами. Після жорстоких катувань 20 серпня  1944 року вороги розстріляли цього борця за  незалежність України. Наказом головного штабу УПА від 10 жовтня 1945 року йому посмертно присвоєно звання полковника. У 2020 році 120-річчя Юрія Липи відзначалося  на державному рівні згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати та ювілеї. Пропозиція внесена Полтавським офісом Українського інституту національної пам’яті з метою виконання ст.5 п.4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».