У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування провулку Єрмака, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

• Гійома де Боплана пров. (на честь французького картографа середини XVII ст. Гійома Лавассера де Боплана, який уклав перші  наукові карти України. На картах позначено місто Полтаву з її округою).
• Олекси Левитського пров. (Левитський Олекса Августинович (17.03.1872– 16.06.1947) – організатор української освіти і просвітництва. У 1895 році закінчив історико-філологічний факультет Новоросійського університету (Одеса). Працював учителем гімназій, земських шкіл (в  1896-1898 рр.  у с. Рибці), інспектором і директором народних училищ, у Фребелівському інституті в Києві (1907-1910), викладачем та інспектором комерційних училищ. Другий директор Полтавського учительського інституту, викладач педагогіки та української мови (09.1917-08.1919), голова товариства «Просвіта» у Полтаві (з 10.1917), перший декан історико-філологічного факультету (09.1918-08.1919), який у травні 1919 р. отримав статус Університету. Під його керівництвом українська освіта і культура в Полтаві за два роки досягла значних  успіхів. У кінці літа 1919 року, під загрозою арешту й знищення (після того, як Полтава була окупована російською денікінською армією), мусив тікати з міста і декілька років працював директором українського педагогічного технікуму в станиці Полтавська на Кубані. І знову – переслідування і зміна місць роботи: викладач і директор Гайсинського педагогічного технікуму (1922-1923); доцент політехнічного (1923-1933) й професор кооперативного (1926-1929) інститутів у Києві; інспектор освітніх установ в Абхазії (1934-1936), і насамкінець – учитель середньої школи в рідкому селищі  Дашів, тепер – Вінницька обл. (1936-1941). Внесок О.А. Левицького в українізацію життя Полтави в роки Української національної революції досі недостатньо оцінений).