Перейменування вулиці Желябова в місті Полтава
Яку проблему обговорюємо
Желябов Андрій Іванович (1851-1881) – революціонер-народник, один з організаторів замаху на імператора Олександра II у 1881 р. Страчений. Певний період часу був близький до діячів української громади.
Пропозиція від робочої групи – перейменувати вулицю, оскільки діяч не має відношення до української історії, героїзований за часів Радянського Союзу як борець з імперським режимом.
Вулиця розташована в селищі Яківці (носить цю назву з 1962 року).
Запитання та відповіді
У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Желябова, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування:
- Івана Вовчука вул. (Іван Федорович Вовчук (*1903-†1979) – псевдонім уродженця Хорольського повіту Полтавщини (справжнє ім’я – Федір Іванович Вовк), віце-президента Української Головної Визвольної Ради (УГВР), члена ОУН. Під час перебування на Галичині Ф. І. Вовк підтримував зв'язки з керівництвом ОУН, командуванням УПА, Ініціативним Комітетом зі створення представництва українського народу. Він отримав псевдонім Іван Федорович Вовчук, який мав до кінця життя. З 1944 р. на еміграції. Удостоєний звання Праведника народів світу (ім’я цієї людини у 1998 році викарбували на Стіні честі в Саду праведників у Єрусалимі – за врятування під час війни у Кривому Розі дівчинки-єврейки).
- Олександра Строніна вул. (Олександр Іванович Стронін (*1826 – †1889) – історик, педагог і громадський діяч ; член Полтавської Громади й організатор недільних шкіл у Полтаві, перших заходів із вшанування пам’яті Т.Г. Шевченка. У 1855 році перевівся до Полтавської гімназії, де впродовж 7 років викладав курс історії та набув репутації блискучого педагога – вихователя молоді (зокрема, його учнем був М. Драгоманов). Він уклав та надрукував спеціальний підручник «Абетка для Полтавської недільної школи», де помістив і програму з природничих наук та літератури. Брав також активну участь у відкритті у Полтаві жіночої гімназії. Підтримував стосунки з таємними організаціями, які спиралася на традиції українського визвольного руху. У 1862 р. заарештований за «распространение малороссийской пропаганды» і після ув'язнення в Петропавловській фортеці засланий 1863 р. до Архангельської губернії. Спогади Строніна за 1826 – 1862 роки і його щоденник за 1848–1888 роки досі не опубліковані. Після 6-ти років у засланні на Півночі Росії, повернувся в Санкт-Петербург. Там став відомим як соціолог завдяки трьом великим роботам - "Історія і метод" (СПб., 1869), "Політика як наука" (СПб., 1872) та "Історія громадськості" (СПб., 1885). Вони фактично є трьома томи єдиного соціологічного трактату, які, відповідно, оповідають: про метод і загальні принципи, про будову суспільства та про розвиток суспільства. Автор науково-популярної книги «Рассказы о земле и небе»).
Оберіть з декількох варіантів лише один варіант відповіді.