платформа електронної демократії
Вгору
Created with Sketch. Опитування
Перейменування вулиці Коваля в місті Полтава
Created with Sketch.
15 березня 2023
Час вийшов
Автор:
Комунальна організація «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради

У «Книзі пам’яті. Полтавська обл.» (т. 4, стор. 45) вказаний один Микола Коваль - із Диканьки, 1922 р., Гвардії сержант. Загинув 30.04.1945 р. Похований у м. Берлін, Німеччина. За віком ця особа не могла бути «сином полку» (як указано в документі про перейменування провулку Кирпичний від квітня 1965 року). Пропозиція від робочої групи – перейменувати вулицю, оскільки інформація про діяча як сина полку не є достовірною.  Його ім’я стало підставою для створення міфу заради виконання вказівки про найменування однієї з вулиць іменем «сина полку».

Ініціатор:
Полтавська міська рада
Created with Sketch. 7744 переглядів
Created with sketchtool. 660 користувачів проголосувало
Created with Sketch. Проголосувати
Питання

У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Коваля, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

  • Бориса  Мартоса вул. (Борис Миколайович  Мартос  (1879-1977)  – член Центральної Ради і першого українського уряду, голова Ради Народних Міністрів Української Народної Республіки (04-08.1919), видатний організатор кооперативного руху в Україні. Під час навчання на фізико-математичному факультеті Харківського університету долучився до визвольного руху. Активіст Революційної української партії, за що тричі відбував покарання у в’язниці. У 1910-х організовував кредитні спілки та кооперативні курси на Полтавщині, Волині та Кубані. Викладав у Харкові. У 1917 році увійшов до Центральної Ради та Малої Ради. Як Генеральний секретар земельних справ займався створенням Крайового та місцевих земельних комітетів. Автор Тимчасового земельного закону від 18 січня 1918 року, за яким земля та надра оголошувалися власністю народу, і кожен мав отримувати стільки землі, скільки зможе обробляти власною працею. За гетьманату очолював управу Українського кооперативного комітету, входив до ради директорів ряду банків; співзасновник Кооперативного інституту імені Михайла Туган-Барановського в Києві. За Директорії УНР обіймав посади міністра продовольчих справ, міністра фінансів. Один із «батьків» національної валюти – гривні у часи УНР. З 1920 р. – в еміграції. Мешкав у Німеччині, Чехословаччині, США. Продовжив наукову та громадсько-політичну діяльність, заснував українські вищі навчальні заклади за кордоном. Помер на 98-му році життя, похований у США (штат Нью-Джерсі). Перед входом до Полтавського університету економіки і торгівлі встановлено  погруддя Бориса Мартоса (пропозиція про перейменування  внесена ректоратом цього закладу вищої освіти).
  • Григорія Цисса вул. (Григорій Іванович Цисс (1869-1934) – відомий художник, учень І.Ю. Рєпіна та із полтавського кола Мясоєдових. До кінця життя проживав на цій вулиці (колишньому пров. Кирпичному), мав тут невелику садибу, за рахунок  саду-городу на якій виживав у часи гоніння з боку радянської влади через дворянське походження; тут писав твори (частина головним чином, портрети,  їх зберігається в Полтавському художньому музеї). З 1920 по 1925 рр. – викладач у художніх студіях Полтави).
  • Дмитра Шульги вул. (Дмитро Іванович  Шульга (1880, Полтава - після 1931?) – відомий український  громадський діяч, педагог, кооператор. Вніс значний вклад у фінансування заходів з українізації освіти і культури міста Полтави в 1917 - 1923 роках. Більше практик, ніж теоретик кооперативного руху. Один із засновників і керівників Полтавського товариства гуртових закупок, згодом – Полтавської спілки споживчих товариств (ПССТ) та його філії – товариства «Українська культура», яке фінансувало українські гімназії, видання книг українською мовою тощо.  Арештовувався більшовицькою владою декілька разів. Перед останнім арештом у 1931 року (у сфальсифікованій справі "Українського національного центру") жив у Києві, займався фінансуванням українського кіно. Його доля після  засудження невідома).
  • Івана Банка вул. (Іван Андрійович  Банк (1986-2022). Мешкав у Драбинівській сільській громаді. З 2004 р. – в ЗСУ (після строкової служби продовжив службу за контрактом). Учасник миротворчих місій і АТО, захисник України. З  лютого  2022 р. був головним сержантом розвідувального взводу 46 окремої аеромобільної бригади. Загинув від ран 12.09.2022 р., отриманих під час боїв  на Херсонщині.  Нагороджений  орденом  «За мужність» ІІІ ступеня.  Похований у селі Вільний Степ Драбинівської громади, звідки він родом, і де жив із батьками. У Івана четверо братів та шестеро сестер).
  • Університетська вул. (привести у відповідність назву  зупинки  громадського транспорту із назвою вулиці, на якій розташовані споруди освітнього закладу).
ГОЛОСУВАННЯ ЗАВЕРШЕНЕПРОГОЛОСУЙТЕ ОБРАВШИ ОДНУ З ОПЦІЙВИ ВЖЕ ПРОГОЛОСУВАЛИ
A
Бориса Мартоса вулиця
B
Григорія Цисса вулиця
C
Дмитра Шульги вулиця
D
Івана Банка вулиця
E
Університетська вулиця
Оберіть з декількох варіантів лише один варіант відповіді. Вам не потрібно витрачати багато часу на відповідь. Результати такого опитування слугуватимуть основою для змін та покращень.
Скинути вибір
Проголосувати
НА ДАНИЙ МОМЕНТ ЗІБРАНО660ГОЛОСІВ.
D
Івана Банка вулиця
43.9%(290)
Такими символами відмічено ваш вибір
E
Університетська вулиця
29.2%(193)
Такими символами відмічено ваш вибір
A
Бориса Мартоса вулиця
24.2%(160)
Такими символами відмічено ваш вибір
B
Григорія Цисса вулиця
1.8%(12)
Такими символами відмічено ваш вибір
C
Дмитра Шульги вулиця
0.8%(5)
Такими символами відмічено ваш вибір
РЕЗУЛЬТАТИ опитування
Created with Sketch.