Перейменування провулку Любові Шевцової в місті Полтава
Завершено29.03.2023
Переглядів377
Відповідей221
Яку проблему обговорюємо
Шевцова Любов Григорівна (1924-1943) – радянська підпільниця, член штабу підпільної молодіжної організації «Молода гвардія». Герой Радянського Союзу. Організація (значною мірою, міфологізована) і персона не мали стосунку до історії Полтавщини і Полтави.
Невеликий провулок, який прилягає до вул. Гожулянської (район ГРЛ).
Запитання та відповіді
У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування провулку Любові Шевцової, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування:
- Дем’яна Гуджола пров. (Дем'ян Гуджол – представник козацької старшини Полтавського полку Гетьманщини в другій половині XVII ст. Володів Гуджолянським хутором (названим за його прізвищем). У 1661 - 1674 роках (із перервами) він був полтавським полковником, обирався полтавським міським отаманом та полковим суддею, входив до складу городового уряду. В останній чверті XVIІI століття назва поселення Гуджоли трансформувалася на зручніше для вимови: Гожули. Вважаємо за доцільне перейменувати саме так цей невеликий провулок, який прилягає до вул. Гожулянської).
- Наталії Мірза-Авакянц пров. (Наталія Юстинівна Мірза-Авакянц (1888-1940?, уроджена Дворянська) – українська археограф і джерелознавець, громадська діячка. Народилася на історичній Полтавщині в родині земського лікаря. У 1907 році закінчила Київську жіночу гімназію, а 1913 року склала державний іспит при Московському університеті, брала там участь в українському житті. З 1915 р. викладає в Києві. Улітку 1918 р. – в Полтаві (в Учительському інституті, Історико-філологічному факультеті, в.о. ректора Інституту народної освіти в 1921-1922 р.). До 1924 р. була проректоркою агрокооперативного технікуму (попередника Аграрного університету). Однією з перших почала студіювати історію жінок в Україні та історію повсякденності. Н. Мірза-Авакянц вперше вписалася історію України в європейський контекст. Написала працю "Історія України в зв'язку з історією Західної Європи". У подальшому працювала в інститутах Харкова, Луганська, Києва. Розстріляна «за український націоналізм», ймовірно, на початку 1940 року. Реабілітована в 1959 р).
- Харитини Пекарчук пров. (Харитина Пекарчук (1894-1973), уроджена Тіна Антонівна Ізбіцка, народилася в Криму, походила із родини вигнанців із Польщі (пол.: Tina Izbicka). У шлюбах – Тіна Книшенко, Тіна / Харитина Пекарчук. Хорунжа Армії УНР – перша жінка, яка отримала українську державну нагороду в ХХ ст. - жетон ордена «Залізного хреста» № 1 і Хрест Симона Петлюри. У 1920 р. емігрувала на Захід, значну частину життя прожила там у злиднях. Вноситься з метою виконання ст.5 п.4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті»).
Оберіть з декількох варіантів лише один варіант відповіді.
