Перейменування вулиці Марата в місті Полтава
Завершено29.03.2023
Переглядів415
Відповідей258
Яку проблему обговорюємо
Жан-Поль Марат (1743-1793) – французький лікар, публіцист, революціонер під час Великої французької революції, голова Якобінського клубу. Є символом терору, творець «якобінського ВЧК», навколо якого формувалася радянська ідеологія.
Запитання та відповіді
У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Марата, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування:
- Галини В'юн вул. (Галина Іванівна В’юн (1912-1972), уроджена Гришко, народилася в місті Дубно на Рівненщині. Українська громадська і політична діячка, член ОУН, письменниця. Борець за незалежність України у ХХ ст. Як донька офіцера Армії УНР зазнала репресій від радянської влади. Під час німецької окупації України стала співорганізатором, потім – Головою Полтавського відділення Українського Червоного Хреста: організовувала і надавала допомогу харчами, одягом, ліками полоненим червоноармійцям в німецьких таборах Полтави. Створила в Полтаві госпіталь для полонених червоноармійців. Сприяла звільненню їх з полону. Член ОУН (м) і УНРади Зенон Городиський згадував: «Український Червоний Хрест відіграв велику роль у допомозі хворим, нужденним, не боявся іти рятувати недужих за колючим дротом таборів для військовополонених. Автор цієї праці в 1941-1942 році у Полтаві був членом обласної Ради, яку очолював колишній старшина Армії УНР Федір Борковський. Як зв’язковий Президії УНРади я до арешту, наприкінці 1941 року, мав змогу спостерігати роботу тамтешнього Червоного Хреста під керунком Галини Гришко - В’юн, яка померла на чужині в Чикаго, США. Багато українців – немічних, заслаблих на так званій волі і в’язнів у німецькій тюрмі завдячують цій героїчній жінці життям, здоров’ям і, внаслідок її клопотань, - свободою. Нехай кілька слів згадки про славну і шляхетну червонохресну діячку буде нев’янучою китицею квітів до вічної пам’яті про неї» («Українська Національна Рада» Київ, 1993. ст.45). Вся родина Гришко в лавах ОУН вела підпільну боротьбу проти окупантів України. На еміграції з 1945 року працювала в українських громадських організаціях – УЧХ, очолювала ДОБРУС (Демократичне об’єднання бувших репресованих українців совєтами), члени якого збирали інформацію, свідчення очевидців і документи про масові вбивства і депортації українців комуністичною владою СРСР, оприлюднювали їх в різних українських виданнях у світі. ДОБРУС видавав місячник «Голос недостріляних». Г. В’юн організувала в Чикаго 77-й відділ Союзу українок ім. Алли Горської. Написала спогади «Під знаком Червоного Хреста в Полтаві 1941-1942р.р.». Померла в Чикаго 1972 року).
- Кобищанська вул. (за розташуванням на Кобищанах – у колишньому передмісті Полтави, зараз – у її історичному районі. Раніше одразу декілька вулиць і провулків біля однойменної балки називалися Кобищанськими, але в наш час їх не залишилося, тому потрібно застосувати цей історичний топонім).
Оберіть з декількох варіантів лише один варіант відповіді.
