У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Панфілова, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

• Злуки вул.  (на пошану двох акцій (1919 і 1990 років), які символізували об’єднання (злуку) українських земель: Акт  Злуки або Велика  Злука – урочисте оголошення 22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві універсалу про об'єднання Української Народної Республіки (УНР)  і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у соборну Україну. 21 січня 1990 року, в переддень свята Злуки,  в Україні відбувся «Живий ланцюг» («Українська хвиля») з нагоди 71-річчя проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року. «Живий ланцюг» став одним із важливих кроків до відновлення Української держави. Люди взялися за руки, щоб продемонструвати Соборність України на шляху до її незалежності. Символічно, що ця вулиця розташована впоперек Чамариного яру, сполучає садиби на обох його схилах).
• Ярослава Мудрого вул. (Яросла́в Володимирович (983 або  987 –  1054)  –   київський князь із  династії  Рюриковичів. Великий князь київський (1015-1018 і 1019-1054)  Другий син київського князя Володимира Святославича від полоцької княжни Рогніди. Ярослав був одружений з Інгігердою, шведською принцесою. Після смерті старшого брата  переведений удільним князем до Новгорода. 1014 року намагався унезалежнитися від Києва, відмовився виплачувати батькові данину (Володимир готував похід на нього,  але  15 липня 1015 року помер). Взяв участь у міжусобній боротьбі за владу з братами. 1019 року переміг київського князя Святополка й зайняв київський великокняжий престол. 1026 року уклав угоду із братом Мстиславом, поділивши Руську землю  по Дніпру; отримав Київ із Правобережжям, а Мстислав  –  Чернігів з Лівобережжям. Після смерті Мстислава (1036) став одноосібним володарем Русі. Доклав багато зусиль до зміцнення держави. Розширив межі середньовічного Києва, спорудивши «місто Ярослава», окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор (1054). Започаткував укладання першого літописного зводу 1037–1039 років та першого писаного зводу законів  – «Руської правди». Мав велику родину, уклав шлюбні відносини з багатьма європейськими правителями. За численні реформи та досягнення, що мали позитивний вплив на розвиток Русі, отримав прізвисько  Яросла́в Му́дрий. Помер у Вишгороді, похований у Софійському соборі. Вважається православним святим (із монархів).  Хрещене ім'я – Георгій (Юрій); також – Ярослав-Юрій Володимирович. У західній традиції – Яросла́в І).