платформа електронної демократії
Вгору
Created with Sketch. Опитування
Перейменування вулиці Півненка в місті Полтава
Created with Sketch.
15 березня 2023
Час вийшов
Автор:
Комунальна організація «Інститут розвитку міста» Полтавської міської ради

Із 1920-х років провулок (тепер – вулиця), носить ім’я полтавського залізничника, який у 1918 році загинув біля станції Якимівка, захищаючи радянську владу. Колишній пров. Мокрий. Пропозиція від робочої групи – перейменувати вулицю, оскільки, вона названа на честь особи, що відстоювала встановлення комуністичного режиму.

Коротка вулиця – між Великорогізнянською і Гулака-Артемовського (Історичний район Рогізна).

Ініціатор:
Полтавська міська рада
Created with Sketch. 375 переглядів
Created with sketchtool. 263 користувачів проголосувало
Created with Sketch. Проголосувати
Питання

У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Півненка, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

  • Мокра вул. (пропонується повернути історичну назву (на початку ХХ століття це був  провулок Мокрий).
  • Олександра  Шульгина вул. (перший в Україні державний орган у сфері зовнішніх зносин – Генеральне секретарство справ міжнародних створено 22 грудня 1917 р. Саме Олександр Шульгин підписав «Законопроект про створення Генерального секретарства міжнародних справ», який цього ж дня був схвалений на засіданні Уряду УНР. Саме Шульгин очолював це відомство. Саме  уродженець Хорольського краю на Полтавщині, історик, професор Олександр Шульгин є першим Міністром закордонних справ УНР, представляв Україну на першій Асамблеї Ліги Націй у Женеві. Він народився 11 серпня 1889 року у селі Софине неподалік Хорола на Полтавщині.  Був нащадком давнього шляхетського роду Устимовичів, мав родинні зв’язки із козацько-старшинськими сім’ями Полуботків, Скоропадських, Апостолів та Самойловичів. «...Це був щирий український рід, в якім щиро заховалися етнографічні та українофільські традиції», – писав про Шульгиних Михайло Грушевський. «Я виріс у родині незабутніх батьків. Те велике зусилля, яке треба було зробити людині з національно індиферентного середовища, щоб дійти до українства, мені не було потрібне. Було майже неможливо не наслідувати мого батька, було б дивно, щоб патріотизм моєї матері не відбився на моєму житті і праці», – говорив про себе й Олександр Шульгин. Після завершення історико-філологічного факультету Петербурзького університету, залишився у місті і працював викладачем. Події початку 1917-го спонукали його приїхати до Києва. Шульгин увійшов до складу Української Центральної ради. В уряді очолив Генеральне секретарство міжнародних справ, а згодом – Міністерство закордонних справ. За Української Держави гетьмана Павла Скоропадського продовжив дипломатичну службу. Олександр Шульгин був одним із переговорників на Паризькій мирній конференції 1919-го. Усіма доступними способами намагався відстояти визнання незалежності України, але міжнародна дипломатія на той час вирішувала питання територіальної приналежності Східної Галичини. Після поразки Української революції Олександр Шульгин увійшов до Державного центру УНР в екзилі. В еміграції провадив активну політичну та наукову діяльність (як історик). 16 жовтня 1933 року у інтерв’ю французькій газеті Le Figaro повідомив про голодомор-геноцид, організований Москвою).
  • Стефана Таранушенка вул.  (професор Стефан Андрійович Таранушенко (1889-1976) – доктор мистецтвознавства, видатний знавець української старовинної архітектури, музейник, учасник пам’яткоохоронного руху. Був викладачем Історико-філологічного факультету і Полтавського інституту народної освіти.  Завдяки  5 тисячам фото, що зберігаються в його архівному фонді, ми знаємо, як виглядали в 1920-х роках цивільні  будівлі й церкви (у т.ч. пізніше знищені), зокрема, в Полтаві й на Полтавщині. Директор музею українського мистецтва в Харкові, викладач. У 1933 р. заарештований за вигаданою справою про «український націоналізм». Після відбуття 3-х років у концтаборі, тільки після смерті сталіна йому дозволили повернутися в Україну (до цього працював у Сибіру й Середній Азії). Похований у Києві на Байковому кладовищі).
ГОЛОСУВАННЯ ЗАВЕРШЕНЕПРОГОЛОСУЙТЕ ОБРАВШИ ОДНУ З ОПЦІЙВИ ВЖЕ ПРОГОЛОСУВАЛИ
A
Мокра вулиця
B
Олександра Шульгина вулиця
C
Стефана Таранушенка вулиця
Оберіть з декількох варіантів лише один варіант відповіді. Вам не потрібно витрачати багато часу на відповідь. Результати такого опитування слугуватимуть основою для змін та покращень.
Скинути вибір
Проголосувати
НА ДАНИЙ МОМЕНТ ЗІБРАНО263ГОЛОСІВ.
A
Мокра вулиця
68.4%(180)
Такими символами відмічено ваш вибір
C
Стефана Таранушенка вулиця
18.6%(49)
Такими символами відмічено ваш вибір
B
Олександра Шульгина вулиця
12.9%(34)
Такими символами відмічено ваш вибір
РЕЗУЛЬТАТИ опитування
Created with Sketch.