У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Півненка, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

• Мокра вул. (пропонується повернути історичну назву (на початку ХХ століття це був  провулок Мокрий).
• Олександра  Шульгина вул. (перший в Україні державний орган у сфері зовнішніх зносин – Генеральне секретарство справ міжнародних створено 22 грудня 1917 р. Саме Олександр Шульгин підписав «Законопроект про створення Генерального секретарства міжнародних справ», який цього ж дня був схвалений на засіданні Уряду УНР. Саме Шульгин очолював це відомство. Саме  уродженець Хорольського краю на Полтавщині, історик, професор Олександр Шульгин є першим Міністром закордонних справ УНР, представляв Україну на першій Асамблеї Ліги Націй у Женеві. Він народився 11 серпня 1889 року у селі Софине неподалік Хорола на Полтавщині.  Був нащадком давнього шляхетського роду Устимовичів, мав родинні зв’язки із козацько-старшинськими сім’ями Полуботків, Скоропадських, Апостолів та Самойловичів. «...Це був щирий український рід, в якім щиро заховалися етнографічні та українофільські традиції», – писав про Шульгиних Михайло Грушевський. «Я виріс у родині незабутніх батьків. Те велике зусилля, яке треба було зробити людині з національно індиферентного середовища, щоб дійти до українства, мені не було потрібне. Було майже неможливо не наслідувати мого батька, було б дивно, щоб патріотизм моєї матері не відбився на моєму житті і праці», – говорив про себе й Олександр Шульгин. Після завершення історико-філологічного факультету Петербурзького університету, залишився у місті і працював викладачем. Події початку 1917-го спонукали його приїхати до Києва. Шульгин увійшов до складу Української Центральної ради. В уряді очолив Генеральне секретарство міжнародних справ, а згодом – Міністерство закордонних справ. За Української Держави гетьмана Павла Скоропадського продовжив дипломатичну службу. Олександр Шульгин був одним із переговорників на Паризькій мирній конференції 1919-го. Усіма доступними способами намагався відстояти визнання незалежності України, але міжнародна дипломатія на той час вирішувала питання територіальної приналежності Східної Галичини. Після поразки Української революції Олександр Шульгин увійшов до Державного центру УНР в екзилі. В еміграції провадив активну політичну та наукову діяльність (як історик). 16 жовтня 1933 року у інтерв’ю французькій газеті Le Figaro повідомив про голодомор-геноцид, організований Москвою).
• Стефана Таранушенка вул.  (професор Стефан Андрійович Таранушенко (1889-1976) – доктор мистецтвознавства, видатний знавець української старовинної архітектури, музейник, учасник пам’яткоохоронного руху. Був викладачем Історико-філологічного факультету і Полтавського інституту народної освіти.  Завдяки  5 тисячам фото, що зберігаються в його архівному фонді, ми знаємо, як виглядали в 1920-х роках цивільні  будівлі й церкви (у т.ч. пізніше знищені), зокрема, в Полтаві й на Полтавщині. Директор музею українського мистецтва в Харкові, викладач. У 1933 р. заарештований за вигаданою справою про «український націоналізм». Після відбуття 3-х років у концтаборі, тільки після смерті сталіна йому дозволили повернутися в Україну (до цього працював у Сибіру й Середній Азії). Похований у Києві на Байковому кладовищі).