У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Гагаріна, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

• Історична вул. (на вулиці проживають люди, які були першими забудовниками цієї території, на землях які роздавали селянам внаслідок укрупнення сіл. У давнину тут розташовувався  цегельний завод пана Абази).
• Леоніда Каденюка вул. (Леонід  Костянтинович Каденю́к (28 січня 1951, Клішківці, Чернівецька область – 31 січня 2018, Київ) –  громадянин України з 1996 р.,  льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України (політ на кораблі США «Колумбія» 19.11-05.12.1997 р.; удостоєний медалі "За космічний політ"), народний депутат України 4-го скликання (2002-2006) від провладної партії «За єдину Україну» (Володимира Литвина).  Народний Посол України, Герой України (1999), кавалер ордена "За заслуги" III ступеня (2011), кавалер ордена "За мужність" (1998). Почесний громадянин міста Чернівці. Генерал-майор Збройних Сил України, Президент Аерокосмічного товариства України, радник Прем'єр-міністра України та Голови Державного космічного агентства України, радник та помічник Президента України з питань авіації і космонавтики).
• Сергія  Корольова  вул. (на честь Сергія Павловича Корольо́ва (1906-1966) – вченого у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора. Одного із засновників практичної космонавтики. Народився в Житомирі. Перший головний конструктор ракетно-космічних систем в СРСР. Академік АН СРСР (з 1958), очолив ракетну програму СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини в космос (Юрія Гагаріна) та вихід людини у відкритий  космос. У СРСР Сергій Корольов був засекреченою особою. Крім вищого радянського керівництва та колег, всі інші знали його лише як головного конструктора. Він постійно перебував під охороною, немов у «золотій клітці». У 1957-му Нобелівський комітет хотів вручити премію в галузі фізики людині, яка відкрила людству шлях у космос. Однак, радянське керівництво не розкрило прізвище головного конструктора. Воно стало відоме тільки після смерті вченого. Тоді й пришла всесвітня слава. У 1938-1944-му Сергій Корольов пройшов комуністичні російські табори. Під час жорстоких тортур йому зламали щелепи. Був засуджений до страти (документ завізував Йосип Сталін). Пізніше розстріл замінили таборами на Колимі, де видобував золото, а звинувачення щодо участі в троцькістській організації та антирадянській діяльності переформулювали на «шкідництво в галузі військової техніки». Кілька разів лише дивом уникнув смерті. До реабілітації в 1957-му офіційно вважався ворогом народу).