Перейменування вулиці Матросова у с. Абазівка, Абазівський старостинський округ

У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Матросова, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

• Захисників Маріуполя вул. (назва на честь героїчної оборони міста Маріуполя від російських загарбників у 2014-2022 роках).
• Івана Франка вул. (Іван Якович Франко́ (1856-1916) – видатний  український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Народився у селі Нагуєвичі (нині Дрогобицького району Львівської обл.) в родині сільського коваля; з раннього віку став сиротою. Навчався у Львівському й Чернівецькому університетах. Усебічно обдарований, енциклопедично освічений, надзвичайно працьовитий, Франко виявив себе на багатьох ділянках української культури. Сюжети для творів Франко черпав із життя і боротьби рідного народу, з першоджерел людської культури – зі Сходу, античної доби, Ренесансу. Був «золотим мостом» між українською і світовими літературами. У поетичному доробку Франка близько пів тисячі окремих ліричних і ліро-епічних творів, частина з яких виходили за життя поета в 11 збірках. Проза Івана Франка – складний і багатий ідейно-художній комплекс із великим розмаїттям тем та ідей, жанрових, сюжетно-композиційних форм; комплекс, у якому порушено значну кількість проблем, де віднаходимо широкий спектр стилістичних вирішень: від готики й пізнього романтизму до модернізму. У царині прози письменник працював понад сорок років, з 1871–1872 навчального року, коли ще був гімназистом, – до 1913 року, адже саме тоді вийшла у світ друга редакція роману «Петрії й Довбущуки». За цей час з-під пера Франка з'явилося 10 романів і повістей та близько 150 творів малої прози (повісток, оповідань, новел, нарисів, образків, казок, ескізів, етюдів тощо). Драматургія Франка, започаткована ще в дрогобицький період, збагатила українську літературу зразками історичної («Три князі на один престол», 1874; «Славой і Хрудош», 1875) і психологічної драми («Украдене щастя», 1891–1893) тощо.  У літературній спадщині Івана Франка значне місце посідає перекладацький доробок. Загалом він знав 14 мов. Франко-науковець – автор численних наукових праць з історії та теорії літератури, літературної критики, фольклористики, етнології, мовознавства, перекладознавства, мистецтвознавства, релігієзнавства, історії, економіки, соціології, філософії, описового природознавства).
• Річкова  вул. (вулиця веде  до річки Полузір'я;  розташована вздовж її русла.
• Симона Петлюри вул. (Симон Васильович Петлюра – видатний діяч часів української національної революції 1917-1920 років. Народився у Полтаві 10 (22) травня 1879 р. Навчався у Полтавській духовній семінарії (1895–1901). У 1900 році вступив в революційну українську партію. З тих пір почалася його активна партійна діяльність. Трохи пізніше виступив одним із засновників, а потім і лідерів соціал-демократичної робітничої партії. Коли ж в 1917 році була проголошена УНР, недовго пропрацював в уряді на посаді військового секретаря. Від 28 червня – 31 грудня 1917 Симон Петлюра член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ. Від листопада 1918 року Симон Петлюра головний отаман військ УНР. У 1918 році, після державного перевороту Скоропадського, біографія Симона Петлюри стала відома як найяскравішого представника опозиції його режиму. У  лютому 1919 року майже вся повнота влади перейшла до Петлюри. 9 травня 1919 – 10 листопада 1920 Симон Петлюра був  головою Директорії УНР. За період правління Петлюри було зроблено кілька реформ, в основному військових. Він сформував армію, яка виступала проти червоної армії, що намагалася окупувати Україну. Емігрував з УНР в 1920 до Польщі, жив в  Угорщині, Австрії, Швейцарії, Францію. У жовтні 1924 р. оселився в Парижі, де організував видання тижневика «Тризуб», продовжував виконувати обов’язки голови Директорії УНР і Головного Отамана УНР. У Парижі  25 травня 1926 р. С.Петлюра був убитий більшовицьким промосковським агентом.  Вноситься Полтавським офісом Інституту національної пам’яті України з метою належного виконання  ст.5 п.4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті»).