У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Гагаріна, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

• Володимира Великого вул. (Володи́мир I Святосла́вич (960/963 – 15 липня 1015) – великий князь київський (979–1015), князь новгородський (970–988). Хреститель древньої Київської держави Русі. Представник варязької династії Рюриковичів. Наймолодший (позашлюбний) син київського князя Святослава Ігоровича від ключниці Малуші (імовірної дочки древлянського князя Мала). Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Молодший брат і наступник київського князя Ярополка Святославича. Приєднав до Київської Русі землі в'ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984), білих хорватів (981). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірменів (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Охрестив Русь 988 року. Встановив Київську митрополію Константинопольського патріархату. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988) та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Помер у Берестовському палаці за Києвом. Канонізований Католицькою і Православною церквами як рівноапостольний святий. Засновник династії Володимировичів. Національний герой України. Прізвиська – Великий, Святий, Хреститель, Красне-Сонечко тощо).
• Ніни Бочарової вул. (Ніна Антонівна Бочарова (24 вересня 1924 року, с. Супрунівка, Полтавська область  – 31 серпня 2020 року, Рим, Італія. Похоронена в Києві) – українська гімнастка (спортивна гімнастика), дворазова олімпійська чемпіонка на змаганнях 1952 року в Гельсінкі. Народилася у селянській сім’ї. Займатися спортом розпочала у Супрунівській школі, згодом навчалася на відділенні спортивної гімнастики Полтавської школи фізкультури. 1938 р. стала чемпіонкою України зі спортивної гімнастики серед дівчат середнього юнацького віку, 1939 дебютувала в чемпіонаті Української РСР серед дорослих. У роки Другої світової війни була акробаткою полтавського цирку (театру вар’єте) борця І. Шемякіна. З 1944 мешкала у м. Києві. Закінчила 1948 Київський державний інститут фізичної культури. 1949 стала чемпіонкою СРСР в  багатоборстві та у вправах на гімнастичній колоді. 1951 здобула титул чемпіонки СРСР зі спортивної гімнастики у вправах на брусах і колоді та стала членом олімпійської збірної СРСР. Літні Олімпійські ігри 1952 у м. Гельсінкі (Фінляндія) були першими, в яких взяла участь команда СРСР. Бочарова – перша олімпійська чемпіонка серед представників України. Там вона завоювала 4 медалі: 2 золоті (вправа на колоді та в командній першості) та 2 срібні (за сумою багатоборства в особистому заліку і в командних вправах з предметом). Завершила спортивну кар’єру гімнастки 1958 р., після чого працювала тренеркою в Києві. Почесна громадянка м. Києва (з 2015). Нагороджена орденами княгині Ольги III ст. (2002), II ст. (2009), I ст. (2012). Неодноразово приїжджала на свою малу Батьківщину).