У ході громадського обговорення у формі публічних консультацій від мешканців Полтавської міської територіальної громади надійшли пропозиції щодо перейменування вулиці Пушкіна, які після опрацювання робочою групою виносяться на етап голосування: 

•  Вулиця Віталія Грицаєнка. Віталій Грицаєнко (03.08.1990-19.03.2022) — військовослужбовець, спецпризначенець, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2022, посмертно). 2008 року закінчив Полтавську загальноосвітню школу № 20 імені Бориса Серги. 2021 року здобув ступінь магістр, за спеціальністю «Право» у Харківському національному університеті внутрішніх справ. 2014 року став учасником антитерористичної операції на Сході України. Брав участь в обороні Маріуполя. Виконував обов’язки командира відділення, батальйону. Від 2019 — заступник командира окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України з бойової та спеціальної підготовки. Від 24.02.2022 брав участь в обороні Маріуполя. 27.02.2022 група Грицаєнка відбила 4 спроби висадки морського десанту ворога та завдала йому суттєвих втрат. 01.03.2022 підрозділ повністю розбив ворожу колону, яка намагалася прорватися у місто. 15.03.2022 старший лейтенант Грицаєнко разом із побратимами успішно заблокували пересування ворога. Особисто знищив 2 бойові бронемашини «Тигр». У ніч проти 19.03.2022 група військовослужбовців окремого загону спеціального призначення «Азов», до складу якої входив старший лейтенант Грицаєнко, здійснила успішний рейд у тил противника, було знищено ворожий командний пункт, тиловий склад та склад із боєприпасами, танк, два БТР та близько взводу живої сили ворога. Загинув від тяжких поранень 19.03.2022 під час виконання бойового завдання. Нагороджений: знаком МВС України — медаллю «Захиснику Маріуполя» (25.11.2015); Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» (17.02.2016); Відомча заохочувальна відзнака МВС України — нагрудний знак «За відзнаку в службі» (15.06.2017); За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку відзначено медаллю «За військову службу Україні» (11.10.2017); Відзнакою МВС України «Вогнепальна зброя» — пістолетом «Форт–17» (11.06.2019); За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі надано звання Героя України з відзначенням ордена «Золота Зірка» (02.04.2022, посмертно). 

             

•  Вулиця Юліана Матвійчука. Юліан Матвійчук (14.06.1989-20.05.2023) – громадсько-політичний діяч, депутат Полтавської міської ради VII та VIII скликань, учасник Революції Гідності, учасник АТО, молодший сержант, оператор-розвідник 2 розвідувального відділення розвідувального взводу 144 окремого батальйону територіальної оборони 116 окремої бригади територіальної оборони Сил Територіальної Оборони Збройних Сил України. Народився 14 червня 1989 року в місті Полтава. З 1996 по 2006 роки навчався у Полтавській ЗОШ №4. 2014 року отримав диплом спеціаліста ПНПУ імені В.Г. Короленка за фахом «Вчитель історії та правознавства».Був активним учасником Революції Гідності. Один із лідерів полтавського “Майдану”. Командир полтавської сотні самооборони в Києві. У березні 2014 року Юліан став до лав батальйону “Азов”. Був одним із перших бійців легендарного підрозділу “Залізна сотня” у складі “Азову” та одним із тих, хто формував його незламний дух та імідж на самому початку. 5 листопада 2015 звільнений в запас. 2015 року обраний депутатом Полтавської міської ради вперше. 2020 року обраний повторно. Керівник фракції ВО “Свобода” у Полтавській міській раді. З ініціативи Юліана Матвійчука було ухвалено Програму з національно-патріотичного виховання молоді Полтави, профінансовано з міського бюджету стрілецькі турніри, турніри з лазертагу, інформаційні кампанії щодо загиблих Героїв з Полтавщини. Член ГО «SavePoltava». Співініціатор створення Меморіалу загиблим військовим в Полтаві. Ініціював створення Меморіалу пам’яті жертвам Голодоморів. Разом з однодумцями виборов передачу Полтавського кадетського корпусу у власність ДСА. Активно займався волонтерством. 24 лютого 2022 року Юліан Матвійчук знову став на захист держави. Гранатометник один із перших бійців вирушив виконувати завдання на кордон Сумської та Полтавської областей. Як аеророзвідник виконував бойові завдання на кордоні Сумщини. Був одним з найкращих аеророзвідників на Мар’янському напрямку, врятував сотні життів вояків, коригував знищення живої сили ворога та його техніки. 15 травня отримав важке поранення під час бою в районі Мар’їнки. 20 травня помер у шпиталі м. Дніпро. Похований 23 травня на Центральному кладовищі міста Полтава (Алея Героїв). Нагороджений: Відзнакою Національної гвардії України – Нагрудний знак «За доблесну службу» від 26.05.2015 року; Відзнакою Української православної церкви Київського патріархату від Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета – Медаль «За жертовність і любов до України» від 07 травня 2016 року; Відзнакою Полтавської обласної ради – Нагрудний знак «За вірність народу України» II ступеня від 13 березня 2017 року; Відзнакою ГО «Всеукраїнська спілка ветеранів АТО «Легіон Свободи» – Відзнака «Комбатант «Легіону Свободи» від 16 лютого 2019 року; Відзнакою Полтавської обласної ради – Нагрудний знак «За вірність народу України» I ступеня від 22 серпня 2022 року; Відзнакою командира 79 окремої десантно-штурмової бригади – Нагрудний знак «В єднанні сила» від 11 травня 2023 року; УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №361/2023 Про відзначення державними нагородами України За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку постановлено нагородити орденом "За мужність" ІІІ ступеня Юліана Матвійчука; Рішенням 36-ї позачерговій сесії Полтавської міської ради 8-го скликання Юліану Матвійчуку надали звання "Почесний громадянин міста Полтава".