Серцево-судинні захворювання протягом останніх десятиліть є основною причиною смертності населення України. Доведено, що до числа найбільш значущих причин непрацездатності, втрат здорових років життя та передчасної смертності населення належить тютюнопаління, що розглядається як один із найбільш значущих чинників ризику розвитку та прогресування хронічних неінфекційних захворювань, у тому числі серцево-судинних. Україну відносять до країн з високою розповсюдженіcтю паління. Згідно з оцінкою експертів ВООЗ, у світі від захворювань, пов’язаних із вживанням тютюну (в тому числі – пасивним) щорічно помирає в середньому 5,4 мільйона осіб. В Україні кожен десятий випадок смерті (13 %) пов’язаний із палінням, а серцево-судинна смертність чоловіків, старших за 40 років, на 28 % зумовлена вживанням тютюну. Дослідження свідчать, що більшість (65%) дорослих курців хотіли б позбавитись цієї звички і намагались зробити це не один раз. Розвиток залежності від нікотину – одна із головних перешкод при відмові від паління.

Загальновизнано, що вплив факторів тютюнового диму на серцево-судинну систему, в першу чергу, обумовлений роллю нікотину й оксиду вуглецю - при впливі нікотину спостерігається підвищення частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, швидкості скорочення міокарда, збільшення споживання міокардом кисню. Підраховано, що серце людини, яка палить, за добу робить на 12 000-15 000 скорочень більше, ніж серце людини, яка не вживає тютюн. Такий посилений режим роботи серця веде до його передчасного «зношування». Після випалювання 2-3 цигарок дрібні кровоносні судини приходять в стан спазму, який зберігається 20-30 хвилин. У тих, хто палить 1 пачку цигарок в день, судини постійно перебувають у стані спазму – в результаті порушується нормальна трофіка багатьох тканин організму. Постійний спазм кровоносних судин є істотним чинником розвитку атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби.

Оксид вуглецю утворює більш міцне з’єднання з гемоглобіном (карбоксигемоглобін), що призводить до погіршення доставки кисню до тканин і органів – настає кисневе голодування. У курців зі стажем концентрація карбоксигемоглобіну в крові досягає 7-10%. Це на третину, а то й наполовину зменшує можливості доставки кисню до серцевого м’яза, що в 21 раз підвищує ймовірність появи атеросклеротичних бляшок в кровоносних судинах.

Тютюнопаління у високому ступені провокує розвиток таких небезпечних для життя серцево-судинних захворювань:

• Ішемічна хвороба серця (стенокардія, інфаркт міокарда). За даними ВООЗ, курці в 4 рази частіше вмирають (близько 1/3 всіх випадків смерті) від ішемічної хвороби серця (ІХС). Смертність від ІХС у курців зі стажем у віці до 55 років в 5 разів вище, ніж у тих, що не палять.
•  Гіпертонічна хвороба. Спазм периферичних судин, що виникає під впливом нікотину, відіграє істотну роль у розвитку артеріальної гіпертонії. Серед курців гіпертонічна хвороба зустрічається в 2 рази частіше, ніж серед некурців. Чоловіки, які випалюють не менше 20 цигарок протягом дня, в 5-8 разів підвищують ймовірність розвитку артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, також підвищується рівень холестерину в крові.
• Хвороби периферичних артерій – обструкція великих артерій верхніх і нижніх кінцівок, що призводить до трофічних порушень аж до розвитку гангрени. Приблизно у 90% пацієнтів з хворобами периферичних артерій в анамнезі є паління. У курців, які страждають на цукровий діабет, ризик розвитку хвороби периферичних артерій на 50% більше, ніж у людей, які не палять.
• Підвищений ризик раптової смерті. Відомо, що причиною раптової смерті може бути ураження коронарних судин – інфаркт міокарда і раптова зупинка серця. Ряд досліджень показали, що у чоловіків, які палять, ризик раптової смерті зростає в 4,9 разів на відміну від некурців.

На сьогоднішній день однозначно доведено, що безпечного рівня впливу тютюнового диму не існує. Вдихання вторинного тютюнового диму (пасивне куріння) завдає такої ж шкоди здоров’ю, як і безпосереднє вживання тютюну в будь-якій формі. Так, щорічно тютюнова епідемія забирає життя понад 5,4 млн осіб, з яких близько 900 000 - не є курцями і вмирають у результаті вдихання вторинного тютюнового диму. При палінні в організм людини проникає 20-25% отруйних речовин, а 50% разом з димом, що видихається, надходить у повітря, яким дихають оточуючі. У вигляді газу речовини глибше проходять в легені, ніж тверді частинки диму, тому організму важче позбутися від них.