EConsultation

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

початкової освіти

1. Цей Державний стандарт визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти (далі – здобувачів освіти), загальний обсяг їх навчального навантаження, розподілений за освітніми галузями, структуру та зміст початкової освіти.

2. У цьому Державному стандарті терміни вжито в значенні, наведеному в Законах України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», інших нормативно-правових актах.

3. Цей Державний стандарт є основою для розроблення типових освітніх програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту».

4. Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини, її природних здібностей і талантів, формування емоційного інтелекту та компетентностей, необхідних для співдії у спільноті й подальшого поступу в навчанні, утвердження української національної і громадянської ідентичності на основі поваги до прав людини, відповідального ставлення до себе й довкілля.

Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

рівний доступ до освіти кожного здобувача освіти без будь-яких форм дискримінації на засадах інклюзивності та безбарʼєрності;

повага до особистості дитини, визнання пріоритету її освітніх потреб і досвіду, урахування вікових психофізіологічних особливостей, підтримка пізнавального інтересу й наполегливості;

дитинство, що оберігається через установлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, важливість рухової активності й творчості дитини, плекання оптимізму, радості пізнання нового;

безпечний освітній простір, вільний від насильства й цькування, де надають необхідну підтримку й допомогу;

здоров’я і життя дитини, особистий і соціальний добробут, формування культури здорового й сталого способу життя;

особистий і соціальний розвиток, виховання чесності, сміливості, відповідальності, доброти, емпатії, поваги до прав людини (зокрема права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);

гармонійна взаємодія із природою і турбота про довкілля;

активна громадянська позиція, належність до Української держави, пошанування суспільно-державних цінностей.

5. Початкова освіта має такі цикли, як 1–2 і 3–4 класи, що створює передумови для врахування вікових та індивідуальних особливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти, виявлення і надолуження освітніх втрат, подолання розбіжностей у досягненнях. Державний стандарт передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методів у першому циклі (1–2 класи) та на інтегровано-предметній основі в другому циклі (3–4 класи).

6. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначено на основі компетентнісного підходу.

7. До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає вміння усно й письмово висловлювати свої думки та емоції, чітко й аргументовано пояснювати факти, використовувати мовленнєві засоби для порозуміння з іншими особами, читати для насолоди і з користю, усвідомлювати роль мови для ефективного спілкування й культурного самовираження, готовність уживати українську мову в усіх сферах суспільного життя;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає:

активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади;

сприймання і надання простої усної і письмової інформації іноземною мовою, взаємодію в передбачуваних ситуаціях, опанування вмінь міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність – це здатність розуміти роль математики в повсякденному житті, використовувати досвід математичної діяльності для розв’язування проблемних ситуацій, будувати елементарні математичні моделі, виявляти інтерес і позитивне ставлення до математики;

4) компетентності в галузі природничих наук, техніки й технологій, що передбачають формування допитливості, набуття досвіду спостерігати, моделювати й експериментувати самостійно чи в групі, установлювати прості причиново-наслідкові зв’язки, використовувати природничі й технологічні знання для розв’язання навчальних і життєвих проблем; розуміння значення природничих наук, техніки й технологій у власному житті; формування здатності змінювати навколишній світ засобами сучасних технологій без заподіяння йому шкоди;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання і впровадження їх, зокрема проєктним методом, здатність розвʼязувати проблеми, використовуючи нестандартні підходи;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення цінності природи, зв’язку між діями людини й станом довкілля; дбайливе й відповідальне ставлення до природи в повсякденні, розуміння важливості збереження природи й ощадливого використання природних ресурсів;

7) інформаційно-комунікаційна, або інформаційно-цифрова компетентність, що передбачає опанування основ інформаційної і цифрової грамотності для розвитку, спілкування і співпраці, здатність доцільно й безпечно використовувати цифрові інструменти й технології в навчанні й життєвих ситуаціях;

8) навчання протягом життя, що передбачає опанування вмінь, необхідних для окреслення цілей навчання, планування власного часу, кроків та способів реалізації цілей, відстеження власного й рефлексію щодо досягнення результатів; уміння організовувати власний навчальний простір, навчатися самостійно і в групі, очно й дистанційно;

9) громадянські й соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту й здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають:

усвідомлення важливості демократії, справедливості, рівності, поваги до прав людини й верховенства права; інтерес до історії і культури України та інших країн, повагу до різноманітності традицій і звичаїв; усвідомлення себе як громадянина України; спроможність поводитися відповідально, із дотриманням правил і норм, що діють у спільноті, долучатися до розв’язання суспільних проблем та ініціювати проєкти;

життєву стійкість, здатність діяти в нових непередбачуваних обставинах, рефлексію, підтримку власного фізичного й ментального здоров’я, емпатію, готовність співпрацювати, домовлятися і мирно розв’язувати конфлікти; піклування про особистий і соціальний добробут, формування уявлень про власне майбутнє;

10) культурна компетентність, що передбачає здатність самовиражатися через різні види мистецької діяльності, прагнення пізнавати твори мистецтва й поглиблювати емоційну сферу й культурну емпатію, зберігати українську національну культурну спадщину; розуміння ролі мистецтва в житті людей; участь у культурному житті класу, школи.

11) підприємливість і фінансова грамотність, що передбачає готовність брати відповідальність за власні рішення; уміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлювати етичні цінності ефективної співпраці, благодійності й волонтерства; готовність утілювати в життя ініційовані ідеї.

8. Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їхні потреби й інтереси, які мотивують до навчання, знання, уміння і ставлення, що формуються в освітньому, соціокультурному й інформаційному середовищі, у різних життєвих ситуаціях.

9. Наскрізними у всіх ключових компетентностях є такі вміння:

1) читати з розумінням, що передбачає здатність обирати текст відповідно до потреби, емоційно, інтелектуально, естетично сприймати й усвідомлювати прочитане, розуміти інформацію, передану в різний спосіб, уміння виявляти взаємозвʼязки між частинами тексту й головними ідеями, висловлювати думки, пов’язані з розумінням тексту; вирізняти правдиві / істинні та неправдиві / хибні твердження, фантазію і реальність, очевидну й приховану інформацію, підкріплювати власні висновки й припущення фактами й цитатами з тексту;

2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формі, тобто передавати власні думки, почуття, переконання словесними й несловесними засобами, дотримуючись логічної послідовності та зважаючи на мету й учасників комунікації; усвідомлювати цінність власної позиції і позицій інших осіб; уміння сприймати думки інших осіб, визначати спільні позиції та підкреслювати їх у власних висловленнях;

3) критично й системно мислити, що виявляється у вмінні визначати характерні ознаки явищ, подій, ідей, узаємозв’язків між ними; зважати на протилежні думки, порівнювати та оцінювати інформацію, розрізняти факти й судження; висловлюючи свою позицію, надавати її обґрунтування; ставити запитання і знаходити відповіді для підтвердження чи спростування припущень щодо правдивості інформації;

4) логічно обґрунтовувати позицію на рівні, що передбачає здатність висловлювати послідовні, несуперечливі, обґрунтовані міркування у вигляді суджень і висновків, що є виявом власного ставлення до подій, явищ і процесів;

5) діяти творчо, що передбачає застосування креативності в різних життєвих ситуаціях; генерування нових ідей, доброчесне доопрацювання ідей інших осіб, застосування власних знань і досвіду для створення нових об’єктів, уміння випробовувати ідеї / об’єкти без страху помилитися і готовність сприймати зворотну інформацію щодо своїх ідей;

6) виявляти ініціативу, що передбачає пошук власних способів досягнення цілей, пропонування рішень для розв’язання проблем, активну участь у різних видах діяльності, прагнення до лідерства, уміння брати на себе відповідальність;

7) конструктивно керувати емоціями, що передбачає здатність розпізнавати власні емоції та емоційний стан інших осіб, сприймати емоції без осуду, адекватно реагувати на конфліктні ситуації, розуміти різні вияви емоцій, виявляти емоції в безпечний і соціально прийнятний спосіб;

8) оцінювати ризики, що передбачає вміння виявляти причиново-наслідкові зв’язки в життєвих ситуаціях, передбачати можливі бажані й небажані наслідки будь-яких дій, діяти відповідно до правил для мінімізації ризиків;

9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи ефективного розв’язання проблем на основі розуміння причин та обставин, які призводять до виникнення їх, уміння прогнозувати різні варіанти розвитку подій і приймати рішення відповідно до цього;

10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, висувати припущення, практично перевіряти та обґрунтовувати їх, використовувати досвід і доступну інформацію; виконувати найпростіші перетворення за потреби, презентувати й аргументувати рішення;

11) співпрацювати з іншими особами, що передбачає вміння налагоджувати взаємодію, домовлятися, шукаючи спільні позиції і враховуючи різні думки інших осіб, працювати в команді, приймаючи різні ролі й дотримуючись установлених правил; за потреби допомагати іншим особам і заохочувати їх до досягнення спільної мети.

10. Вимоги до результатів навчання здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями:

мовно-літературна;

математична;

природнича;

технологічна;

інформатична;

соціальна і здоров’язбережувальна;

громадянська та історична;

мистецька;

фізична культура.

11. Для кожної освітньої галузі визначено:

мету;

компетентнісний потенціал, що окреслює здатність кожної освітньої галузі формувати всі ключові компетентності через розвиток умінь, ставлень і базові знання;

обов’язкові результати навчання здобувачів освіти;

кількість навчальних годин за циклами навчання (1–2-й, 3–4-й роки навчання).

12. Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти складаються з таких компонентів:

групи результатів навчання, що обʼєднують споріднені загальні результати навчання в рамках кожної освітньої галузі;

загальні результати навчання, що є єдиними для всіх рівнів загальної середньої освіти й розкривають компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі;

конкретні результати навчання, що визначають підсумок навчального поступу здобувачів освіти за освітніми циклами;

орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають рівень досягнення здобувачами освіти результатів навчання на завершення відповідного циклу.

13. Обов’язкові результати навчання здобувачів освіти позначено індексами, які означають:

скорочений буквений запис – освітню галузь, до якої належить обов’язковий результат навчання;

цифру на початку індексу – порядковий номер року навчання, на завершення якого очікується досягнення обов’язкового результату навчання;

першу цифру після буквеного запису до крапки – номер групи результатів навчання;

цифру після крапки – номер загального результату навчання;

наступну цифру – номер конкретного результату;

останню цифру – номер орієнтира для оцінювання відповідного результату навчання.

14. Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток у здобувачів освіти ключових компетентностей вільного володіння державною мовою, здатності спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами у взаємозв’язку з культурною та іншими ключовими компетентностями для успішного навчання впродовж життя, духовного, культурного й національного самовираження в особистому й суспільному житті, міжкультурному діалозі, збагачення емоційного й естетичного досвіду, мовленнєвої творчості.

Компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої галузі й базові знання зазначено в додатку 1.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова й читання) для класів (груп) з українською мовою навчання) зазначені в додатку 2 і передбачають, що здобувач освіти:

взаємодіє з іншими особами усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах і використовує її для збагачення власного досвіду;

висловлює думки, почуття і ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

досліджує індивідуальне мовлення, використовує мову для власної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська мова й читання) для класів (груп) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини (якщо мови корінного народу або національної меншини не належать до групи слов’янських мов) зазначено в додатку 3.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (українська жестова мова) зазначені в додатку 4 і передбачають, що здобувач освіти:

взаємодіє з жестомовними особами, сприймає, розуміє і використовує природне жестове мовлення для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

досліджує жестомовні явища й культуру жестомовного спілкування, дотримується норм української жестової мови.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (мова й література корінного народу або національної меншини) для класів (груп) із навчанням мовою корінного народу або національної меншини) зазначено в додатку 5.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта) зазначені в додатку 6 і передбачають, що здобувач освіти:

сприймає усну, аудіовізуальну інформацію і письмові тексти іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування;

взаємодіє з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови;

надає інформацію, висловлює думки, почуття і ставлення іноземною мовою.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мовно-літературної освітньої галузі (іноземна жестова мова) зазначені в додатку 7 і передбачають, що здобувач освіти:

сприймає і розуміє повідомлення, передане засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови;

надає інформацію, виражає думки, почуття і ставлення засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови;

взаємодіє з іншими особами засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування

15. Метою математичної освітньої галузі є розвиток особистості здобувача освіти через формування математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями для подальшого успішного навчання і життя, що передбачає засвоєння системи знань, формування обчислювальних навичок, умінь розв’язувати математичні й практичні задачі; розвиток мислення і особистісних якостей, позитивного ставлення до математики, інтересу до її вивчення.

Компетентнісний потенціал математичної освітньої галузі й базові знання зазначено в додатку 8.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з математичної освітньої галузі зазначені в додатку 9 і передбачають, що здобувач освіти:

досліджує ситуації, створює математичні моделі, розробляє плани дій для розв’язування проблемних ситуацій;

розв’язує математичні задачі, використовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу;

критично оцінює та інтерпретує процес і результат розв’язування проблемних ситуацій.

16. Метою природничої освітньої галузі є розвиток особистості здобувача освіти, який набуває досвіду дослідження природи, виявляє допитливість, ставить запитання і шукає на них відповіді, розуміє значення природничих наук, техніки й технологій у власному житті, відповідально поводиться в природі й пояснює можливі наслідки своєї діяльності.

Компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі й базові знання зазначено в додатку 10.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з природничої освітньої галузі зазначені в додатку 11 і передбачають, що здобувач освіти:

пізнає світ природи засобами наукового дослідження;

опрацьовує інформацію природничого змісту, представляє її в різних формах;

усвідомлює розмаїття природи, взаємозв’язки її об’єктів і явищ, розуміє значення природничих наук, техніки й технологій в житті людини, відповідально поводиться в природі;

розвиває допитливість, набуває досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці з іншими особами).

17. Метою технологічної освітньої галузі є розвиток у здобувачів освіти ключових компетентностей, здатності до зміни навколишнього світу без заподіяння йому шкоди з використанням засобів традиційних та сучасних технологій самостійно або у співпраці, для власної самореалізації, культурного і національного самовираження.

Компетентнісний потенціал технологічної освітньої галузі й базові знання зазначено в додатку 12.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з технологічної освітньої галузі зазначені в додатку 13 і передбачають, що здобувач освіти:

втілює задум у готовий виріб;

практично і творчо застосовує традиційні й сучасні ремесла;

ефективно використовує матеріали, дбаючи про навколишній світ;

дбає про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб.

18. Метою інформатичної освітньої галузі є формування у здобувачів освіти креативності, навичок логічного й алгоритмічного мислення, здатності доцільно й безпечно використовувати цифрові інструменти й технології для розв’язання навчальних завдань, особистого розвитку, комунікації і співпраці.

Компетентнісний потенціал інформатичної освітньої галузі й базові знання зазначено в додатку 14.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з інформатичної освітньої галузі зазначені в додатку 15 і передбачають, що здобувач освіти:

знаходить, подає, перетворює, аналізує, узагальнює і систематизує дані, критично оцінює інформацію для розвʼязання навчальних задач і вирішення життєвих ситуацій;

створює інформаційні продукти і програми для ефективного розв’язання навчальних задач і вирішення життєвих ситуацій, творчого самовираження індивідуально й у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

організовує та усвідомлено використовує цифрові середовища для доступу до інформації, спілкування і співпраці як творця та/або споживача;

усвідомлює результати використання інформаційних технологій для себе, навколишнього середовища і сталого розвитку суспільства, дотримується етичних і правових норм інформаційної взаємодії

19. Метою соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі є розвиток особистості здобувача освіти, який здатний до самоусвідомлення, гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії, самозарадності, дбає про безпеку, піклується про здоров’я, виявляє підприємливість і доброчинність для забезпечення власного й суспільного добробуту.

Компетентнісний потенціал соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі й базові знання зазначено в додатку 16.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти із соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі зазначені в додатку 17 і передбачають, що здобувач освіти:

діє відповідально, реагує на діяльність, яка становить загрозу для добробуту власного та інших осіб;

визначає альтернативи, прогнозує наслідки, ухвалює рішення з користю для власної безпеки й безпеки інших осіб;

робить аргументований вибір на користь піклування про здоровʼя, здорового способу життя, аналізує та оцінює наслідки й ризики для добробуту;

виявляє підприємливість, уміння вчитися, доброчинність, етично поводиться, дбає про соціальний та особистісний розвиток.

20. Метою громадянської та історичної освітньої галузі є розвиток особистості здобувачів освіти через усвідомлення зв’язків між минулим і теперішнім, розуміння важливості історичних знань про Україну і світ для формування власного й суспільного добробуту, відчуття належності до української політичної нації, її суспільно-державних цінностей та європейської спільноти; розвиток громадянської свідомості й відповідальності, повагу до демократичних цінностей, верховенства права, прав людини; прагнення долучатися до проєктів на користь спільноти й України та ініціювати їх.

Компетентнісний потенціал громадянської та історичної освітньої галузі й базові знання зазначено в додатку 18.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти із громадянської та історичної освітньої галузі зазначені в додатку 19 і передбачають, що здобувач освіти:

орієнтується в історичному часі, встановлює причиново-наслідкові зв’язки між подіями, явищами й процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявляє змін і тяглості в житті суспільства;

орієнтується в соціально-історичному просторі, виявляє взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури й навколишнього середовища;

мислить критично, працює з різними джерелами інформації і формулює історично обґрунтовані запитання;

мислить системно, виявляє взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовплив історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміє множинність трактувань минулого і сучасного та зіставляє інтерпретації їх;

усвідомлює власну гідність, діє з урахуванням власних прав і свободи, поважає права та гідність інших осіб, виявляє толерантність, протидіє проявам дискримінації і нерівного ставлення;

дотримується демократичних принципів, конструктивно взаємодіє з друзями, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством загалом, долучається до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем.

21. Метою мистецької освітньої галузі є цілісний художній розвиток особистості, розкриття її креативного потенціалу, внутрішньої мотивації до самовираження; формування ключових компетентностей, особистісних цінностей, національної ідентичності, патріотизму, життєвої стійкості; осмислення себе і світу через пізнання мистецтва.

Компетентнісний потенціал мистецької освітньої галузі й базові знання зазначено в додатку 20.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з мистецької освітньої галузі зазначені в додатку 21 і передбачають, що здобувач освіти:

пізнає різні види мистецтва, виявляє художнє мислення;

здійснює художньо-творчу діяльність і культурно-мистецьку комунікацію;

виявляє емоційний досвід, естетичне ставлення до мистецтва й життя.

22. Метою освітньої галузі фізичної культури є формування ключових компетентностей, загальнолюдських цінностей і стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь і навичок.

Компетентнісний потенціал освітньої галузі фізичної культури й базові знання зазначено в додатку 22.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти з освітньої галузі фізичної культури зазначені в додатку 23 і передбачають, що здобувач освіти:

усвідомлює значення фізичних вправ для гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії;

займається фізичною культурою і спортом; оволодіває руховими вміннями й навичками, використовує їх у різних життєвих ситуаціях;

усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я та емоційного задоволення.

23. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти, його розподіл між роками навчання, освітніми галузями, обов’язковим і вибірковим освітніми компонентами визначено в базовому навчальному плані початкової освіти (далі – базовий навчальний план).

Для учнів з особливими освітніми потребами, які здобувають початкову освіту у спеціальних закладах загальної середньої освіти та спеціальних класах (групах) закладів загальної середньої освіти, базовий навчальний план визначає кількість годин для проведення корекційно-розвиткової роботи.

24. На підставі базового навчального плану розробляють типові навчальні плани як складові частини типової освітньої програми, що містять орієнтовний перелік навчальних предметів, інтегрованих курсів, формування змісту яких може бути здійснена через упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох інтегрованих освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

25. У базовому навчальному плані (додаток 24) наведено розподіл загального обсягу навчального навантаження здобувачів освіти за класами (роками навчання) та освітніми галузями для:

1) закладів загальної середньої освіти, зокрема:

класів (груп) з українською мовою навчання;

класів (груп) із навчанням мовою корінного народу або національної меншини;

класів (груп) з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини;

2) спеціальних закладів загальної середньої освіти та спеціальних класів (груп) закладів загальної середньої освіти, зокрема:

класів (груп) з українською мовою навчання;

класів (груп) із навчанням мовою корінного народу або національної меншини.

26. Заклади загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини, самостійно здійснюють розподіл навчального навантаження між мовою корінного народу або національної меншини та іноземною мовою, відображаючи це в навчальному плані. Українська мова як державна в таких закладах вивчається за навчальними програмами, які враховують мовну підготовку здобувачів освіти (освітні потреби / рівень здобувачів освіти щодо опанування державної мови), спорідненість між рідною і державною мовами.

27. На підставі базового навчального плану може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей, що відображається в типовій освітній програмі, освітній програмі закладу загальної середньої освіти. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляють таким чином, що їх сумарне значення не зменшується. Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей інтегрується в різній комбінації компонентів, утворюючи інтегровані предмети й курси, перелік і назви яких зазначають у типовій освітній програмі, освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

Заклади загальної середньої освіти, у яких є класи (групи) з навчанням мовою корінного народу або національної меншини, для реалізації мовно-літературної освітньої галузі можуть використовувати години варіативного складника базового навчального плану.

28. Базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники. Інваріантний складник є обов’язковим для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Вилучення з інваріантного складника будь-якої з освітніх галузей є неприпустимим, оскільки порушує цілісність початкової освіти і наступність з базовою середньою освітою.

Інваріантний складник базового навчального плану для спеціальних закладів (класів) передбачає проведення корекційно-розвиткової роботи, напрями й змістове наповнення якої визначають з урахуванням особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Кожна освітня галузь передбачає обов’язкову корекційно-розвиткову роботу.

Варіативний складник базового навчального плану заклад загальної середньої освіти розподіляє самостійно, ураховуючи особливості організації освітнього процесу й індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти, і відображає в освітній програмі.

29. Варіативність змісту початкової освіти забезпечується також шляхом запровадження резервного часу в освітній програмі закладу освіти, що сприяє, зокрема, задоволенню освітніх потреб здобувачів освіти, подоланню освітніх утрат, розвитку наскрізних умінь.

30. Оцінювання відповідності результатів навчання здобувачів освіти, які завершили здобуття початкової освіти, вимогам цього Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації відповідно до законодавства.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 1
до Державного стандарту

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Компетентнісний потенціал

Ключові компетентності	Уміння та ставлення
Вільне володіння державною мовою	уміння: сприймати усні й письмові тексти / медіатексти українською мовою, розуміти зміст і перетворювати форму тексту / медіатексту, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати прочитане / прослухане / переглянуте (для жестомовних осіб також сприймати, аналізувати та оцінювати природне жестове мовлення); висловлюватися усно й письмово українською мовою (для жестомовних осіб також виражати думки, ставлення, почуття та передавати інформацію у формі жестомовних повідомленнь) за змінюваних комунікативних умов з урахуванням мети спілкування та адресата; досліджувати словесні й несловесні (для жестомовних осіб також досліджувати жестомовні та жестикуляційні) засоби спілкування і доцільно використовувати їх у власній мовленнєвій діяльності, зокрема творчій; дотримуватися відомих мовних норм і мовленнєвого етикету у власних висловлюваннях (для жестомовних осіб також у жестомовній взаємодії); використовувати українознавчий матеріал у всіх видах мовленнєвої діяльності; розрізняти та відтворювати інтонацію, звукові особливості рідною / державної / іноземної мови (для жестомовних осіб також розрізняти та відтворювати мануальні та немануальні знаки української / іноземної жестової мови) ставлення: цінування української мови, зокрема й української жестової мови, як чинника національної та громадянської ідентичності; потреба в розвитку вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності для досягнення особистих і суспільних цілей; усвідомлення багатства й різноманіття української мови, зокрема й української жестової мови, і прагнення використовувати її в усіх сферах життя; усвідомлення важливості мови як засобу комунікації та культурного вираження; зацікавленість у мовному розмаїтті; усвідомлення того, що вивчення іноземної мови, зокрема й іноземної жестової мови, сприяє збагаченню рідної і державної; готовність до міжкультурного діалогу
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою уміння: сприймати усні й письмові тексти / медіатексти рідною мовою, розуміти зміст і перетворювати форму тексту / медіатексту, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати прочитане / прослухане / переглянуте; висловлюватися усно й письмово рідною мовою за змінюваних комунікативних умов з урахуванням мети спілкування та адресата; адаптуватися до умов спілкування в багатомовному середовищі з використанням потенціалу рідної мови ставлення: цінування рідної мови як чинника етнокультурної ідентичності; готовність спілкуватися рідною мовою; потреба в читанні рідною мовою; толерантність до мовного розмаїття і зацікавленість у міжкультурному спілкуванні; усвідомлення того, що, вивчення іноземної мови сприяє збагаченню рідної
	Здатність спілкуватися іноземними мовами уміння: використовувати власний мовленнєвий досвід для вивчення іноземної мови, зокрема й іноземної жестової мови; використовувати іноземні мови для розширення читацького досвіду; сприймати й опрацьовувати просту усну й письмову інформацію іноземною мовою (для жестомовних осіб також сприймати та опрацьовувати іноземне природне жестове мовлення); висловлюватися простими реченнями усно й письмово іноземною мовою (для жестомовних осіб також виражати власні думки, ставлення, почуття та передавати інформацію іноземним природним жестовим мовленням), ставити запитання та відповідати на поставлені запитання; вести розмову іноземною мовою, зокрема й іноземною жестовою мовою, на знайомі повсякденні теми; взаємодіяти з іншими особами у простий спосіб для виконання спільного завдання; передавати конкретну інформацію з однієї мови на іншу ставлення: розуміння важливості оволодіння іноземними мовами, зокрема й іноземними жестовими мовами, для міжкультурного спілкування; відкритість до вивчення іноземних мов, зокрема й іноземних жестових мов; толерантність і повага до представників іншого народу, носіїв іншої мови, культури, звичаїв і способу життя; розуміння потреби популяризації України у світі засобами іноземних мов, зокрема й іноземних жестових мов; мотивація до вивчення іноземної мови, зокрема й іноземної жестової мови, позитивне ставлення до спілкування нею; впевненість у власній здатності вивчати іноземну мову, зокрема й іноземну жестову мову, адаптування до нових мовних викликів
Математична компетентність	уміння: називати причину події, прогнозувати наслідки, виокремлювати головну й другорядну інформацію під час спілкування рідною / державною / іноземною мовами; пояснювати родо-видові зв’язки між об’єктами й множинами, висловлювати думку логічно та обґрунтовано; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, діаграма, таблиця, схема) для вирішення комунікативних завдань у парі/ в групі або з допомогою вчителя; розв’язувати комунікативні завдання в умовах спілкування рідною / державною/ іноземною мовою через обґрунтовані висловлювання ставлення: толерантність в обговоренні різних способів вирішення проблем і розв’язання задач; розуміння важливості використання термінів для оформлення висловлювання математичного змісту; готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних завдань; інтерес до пошуку закономірностей і логічних зв’язків у мовних і мовленнєвих явищах
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій	уміння: описувати явища, процеси, стан об’єктів довкілля на основі результатів спостереження рідною / державною/ іноземною мовою, акцентуючи на послідовності й причиново-наслідкових зв’язках відповідно до завдання; висловлювати припущення, керуватися інструкцією (планом) і формулювати висновки з використанням відомих термінів; описувати власні дії з технічними засобами рідною / державною / іноземною мовою; використовувати сучасні технології для розвитку комунікативних умінь ставлення: прагнення розширювати науковий світогляд через добір надійних джерел інформації; усвідомлення переваг і ризиків використання технологій для здійснення комунікації; готовність висловлюватися рідною / державною/ іноземною мовою, про природу як цілісну систему й важливість відповідального використання технологій для її збереження; прагнення виявляти допитливість у пізнанні світу через використання різних мов
Інноваційність	уміння: виокремлювати в текстах інформацію про відкриття й винаходи; зрозуміло і грамотно пояснювати роль відкриттів і винаходів для прогресу суспільства; обговорювати й продукувати нові ідеї під час спільної роботи, зокрема в процесі театралізації; ефективно використовувати елементарні комунікативні стратегії (уточнювальні запитання, пояснення тощо) для розв’язання життєво важливих проблем; використовувати різні комунікативні стратегії, властиві рівню розвитку учнівства, для розв’язання життєвих ситуацій ставлення: відкритість до сприйняття нової інформації і нового комунікативного досвіду; готовність висловлювати та обговорювати нові ідеї; креативний підхід до використання різних мов у навчанні та спілкуванні
Екологічна компетентність	уміння: використовувати інформацію з текстів / медіатекстів для пояснення гармонійної взаємодії людини з природою засобами рідної / державної / іноземної мови; обґрунтовувати і захищати власні природоохоронні погляди в різних ситуаціях спілкування; реагувати на описи взаємодії людини з природою і відповідно передавати свої емоції та почуття, використовуючи словесні та несловесні засоби; описувати рідною / державною/ іноземною мовою правила екологічної поведінки та дотримуватися їх ставлення: поцінування краси в описах довкілля, готовність висловлювати власні естетичні враження; прагнення до поширення ідей гармонійної взаємодії людини з природою; готовність поширювати ідеї екологічно відповідальної поведінки серед друзів і в родині
Інформаційно-комунікаційна компетентність	уміння: використовувати різні види інформації для реалізації різних видів мовленнєвої діяльності; створювати прості медіатексти з використанням цифрових пристроїв і технологій; комунікувати в захищеному інформаційному середовищі з дотриманням мовних та етикетних норм; використовувати цифрові пристрої і технології для розширення читацького досвіду й удосконалення мовних умінь і способів спілкування рідною / державною/ іноземною мовою; розпізнавати словесні й несловесні засоби впливу на адресата у віртуальному просторі, за потреби звертатися за допомогою до дорослого; використовувати спеціальні програмні засоби й комп’ютерні ігри та додатки для вивчення мов, зокрема іноземної ставлення: прагнення етично взаємодіяти в захищеному інформаційному середовищі; розуміння можливостей цифрових технологій для використання різних видів інформації та для комунікації; готовність дотримуватися мережевого етикету; усвідомлення необхідності дотримання правил безпечного користування цифровими технологіями; задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі; усвідомлення важливості критичного мислення під час опрацювання інформації
Навчання впродовж життя	уміння: аналізувати мету спілкування та адресата як складники комунікативної ситуації і враховувати їх для задоволення власних пізнавальних потреб; оцінювати відповідність словесних і несловесних засобів висловлювання меті спілкування та адресату в комунікативній ситуації; використовувати доступні ресурси, зокрема цифрові, для розвитку себе як компетентного мовця і читача з урахуванням власних потреб і можливостей; застосовувати ефективні стратегії сприймання, продукування і взаємодії під час спілкування рідною / державною / іноземною мовою; використовувати зворотний звʼязок, здійснювати взаємооцінювання та самооцінювання для покращення результатів мовленнєвої діяльності; використовувати ефективні способи пошуку, отримання і збереження інформації; визначати цілі у вивченні мови, планувати навчальні дії для вдосконалення комунікативних умінь; організовувати власний робочий простір і час для виконання комунікативних завдань; користуватися довідковими іншомовними ресурсами й посібниками для вивчення іноземної мови; визначати власні комунікативні потреби, цілі та способи досягнення їх ставлення: прагнення вдосконалювати власне мовлення, розвивати мовний смак; розуміння ролі читання текстів / медіатекстів для задоволення власних потреб та інтересів; прагнення розширювати коло читання; готовність брати активну участь у спілкуванні рідною / державною / іноземною мовою; прагнення успішно вивчати мову і бажання постійно вдосконалювати комунікативні вміння
Громадянські та соціальні компетентності	Громадянські компетентності уміння: висловлюватися щодо власної національної і громадянської ідентичності; пояснювати значення державних і національно-культурних символів України; добирати надійні джерела інформації для задоволення власних пізнавальних потреб щодо української та інших культур; брати участь у спілкуванні рідною / державною / іноземною мовою, для обміну інформацією і знайомства з культурою інших народів, ураховуючи культурні відмінності співрозмовників; пояснювати громадянські цінності, представлені в текстах / медіатекстах; спілкуватися з повагою до інших; висловлювати власні погляди і обстоювати їх у спілкуванні рідною / державною / іноземною мовою, на побутову, ігрову або навчальну тематику ставлення: цінування мовних прав людини і громадянина; повага до українських цінностей, державних символів, державної мови; готовність до прояву толерантності в різних ситуаціях спілкування, зокрема в захищеному інформаційному середовищі; зацікавленість у знайомстві з іншими культурами через іноземну мову; повага до традицій і звичаїв інших народів, збереження інтересу до власної культури; готовність висловлювати власну думку рідною / державною / іноземною мовою та слухати думки інших
	Соціальні компетентності уміння: використовувати доречні словесні та несловесні засоби для ефективної співпраці з іншими; ураховувати особистісні та культурні відмінності співрозмовників, переваги та/або обмеження окремих груп чи осіб; пояснювати переваги ведення здорового способу життя і правила здоровʼязбереження в змінюваних умовах; виявляти соціально корисний зміст у текстах / медіатекстах; розповідати рідною / державною / іноземною мовою про свої ролі та обов’язки у класі, родині чи серед друзів; визначати особливості спілкування людей своєї та інших культур; використовувати ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі; висловлюватися ввічливо та дбати про почуття інших під час спілкування рідною / державною / іноземною мовою ставлення: прагнення до впевненості у спілкуванні рідною / державною / іноземною мовою; готовність долати мовні й комунікативні бар’єри для ефективного спілкування; прагнення розширювати власний соціальний досвід через спілкування рідною / державною / іноземною мовою; усвідомлення значення мови як засобу соціальної взаємодії; прагнення зберігати спокій і стійкість у спілкуванні в різних ситуаціях; готовність породжувати прості ідеї щодо турботи про здоров’я; усвідомлення необхідності дотримання правил безпеки й готовність пояснювати їх іншим рідною / державною / іноземною мовою
Культурна компетентність	уміння: досліджувати й пояснювати значення культурних цінностей, актуалізованих у текстах / медіатекстах українських та іноземних авторів; відображати у власних висловлюваннях культурні традиції і досвід взаємодії з творами мистецтва; добирати тексти / медіатексти для задоволення власних пізнавальних, емоційних та естетичних потреб; розпізнавати відомі культурні символи й традиції країн виучуваної мови; використовувати іноземну мову, щоб розповідати про традиції та звичаї свого народу; ставлення: потреба в щоденному читанні як засобі організації дозвілля; цінування художньої літератури як мистецтва слова в контексті духовних надбань людства; готовність до сприймання літературного твору як засобу спілкування з автором та іншими читачами; готовність ділитися інформацією про українську культуру іноземною мовою; усвідомлення того, що кожна культура унікальна і варта поваги; задоволення від участі у творчих активностях, пов’язаних з культурним самовираженням рідною / державною / іноземною мовою; потреба в читанні іноземною мовою адаптованих текстів для знайомства з культурами інших народів
Підприємливість і фінансова грамотність	уміння: презентувати власну ідею та ініціативи зрозуміло, грамотно, з використанням доцільних виражальних засобів; обговорювати й планувати доходи й витрати з наведенням аргументів на захист власної думки рідною / державною / іноземною мовою; ставлення: готовність відповідально взаємодіяти у групі під час спілкування рідною / державною іноземною мовами; прагнення до поширення ідей збільшення доходу, ощадливості та раціонального використання коштів; усвідомлення важливості опанування державною мовою та спілкування рідною / державною / іноземною мовою для забезпечення добробуту та фінансового успіху в майбутньому

Ключові компетентності

Уміння та ставлення

Вільне володіння державною мовою

уміння:

сприймати усні й письмові тексти / медіатексти українською мовою, розуміти зміст і перетворювати форму тексту / медіатексту, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати прочитане / прослухане / переглянуте (для жестомовних осіб також сприймати, аналізувати та оцінювати природне жестове мовлення);

висловлюватися усно й письмово українською мовою (для жестомовних осіб також виражати думки, ставлення, почуття та передавати інформацію у формі жестомовних повідомленнь) за змінюваних комунікативних умов з урахуванням мети спілкування та адресата;

досліджувати словесні й несловесні (для жестомовних осіб також досліджувати жестомовні та жестикуляційні) засоби спілкування і доцільно використовувати їх у власній мовленнєвій діяльності, зокрема творчій;

дотримуватися відомих мовних норм і мовленнєвого етикету у власних висловлюваннях (для жестомовних осіб також у жестомовній взаємодії);

використовувати українознавчий матеріал у всіх видах мовленнєвої діяльності;

розрізняти та відтворювати інтонацію, звукові особливості рідною / державної / іноземної мови (для жестомовних осіб також розрізняти та відтворювати мануальні та немануальні знаки української / іноземної жестової мови)

ставлення:

цінування української мови, зокрема й української жестової мови, як чинника національної та громадянської ідентичності;

потреба в розвитку вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності для досягнення особистих і суспільних цілей;

усвідомлення багатства й різноманіття української мови, зокрема й української жестової мови, і прагнення використовувати її в усіх сферах життя;

усвідомлення важливості мови як засобу комунікації та культурного вираження;

зацікавленість у мовному розмаїтті;

усвідомлення того, що вивчення іноземної мови, зокрема й іноземної жестової мови, сприяє збагаченню рідної і державної;

готовність до міжкультурного діалогу

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою

уміння:

сприймати усні й письмові тексти / медіатексти рідною мовою, розуміти зміст і перетворювати форму тексту / медіатексту, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати прочитане / прослухане / переглянуте;

висловлюватися усно й письмово рідною мовою за змінюваних комунікативних умов з урахуванням мети спілкування та адресата;

адаптуватися до умов спілкування в багатомовному середовищі з використанням потенціалу рідної мови

ставлення:

цінування рідної мови як чинника етнокультурної ідентичності;

готовність спілкуватися рідною мовою;

потреба в читанні рідною мовою;

толерантність до мовного розмаїття і зацікавленість у міжкультурному спілкуванні;

усвідомлення того, що, вивчення іноземної мови сприяє збагаченню рідної

Здатність спілкуватися іноземними мовами

уміння:

використовувати власний мовленнєвий досвід для вивчення іноземної мови, зокрема й іноземної жестової мови;

використовувати іноземні мови для розширення читацького досвіду;

сприймати й опрацьовувати просту усну й письмову інформацію іноземною мовою (для жестомовних осіб також сприймати та опрацьовувати іноземне природне жестове мовлення);

висловлюватися простими реченнями усно й письмово іноземною мовою (для жестомовних осіб також виражати власні думки, ставлення, почуття та передавати інформацію іноземним природним жестовим мовленням), ставити запитання та відповідати на поставлені запитання;

вести розмову іноземною мовою, зокрема й іноземною жестовою мовою, на знайомі повсякденні теми;

взаємодіяти з іншими особами у простий спосіб для виконання спільного завдання;

передавати конкретну інформацію з однієї мови на іншу

ставлення:

розуміння важливості оволодіння іноземними мовами, зокрема й іноземними жестовими мовами, для міжкультурного спілкування;

відкритість до вивчення іноземних мов, зокрема й іноземних жестових мов;

толерантність і повага до представників іншого народу, носіїв іншої мови, культури, звичаїв і способу життя;

розуміння потреби популяризації України у світі засобами іноземних мов, зокрема й іноземних жестових мов;

мотивація до вивчення іноземної мови, зокрема й іноземної жестової мови, позитивне ставлення до спілкування нею;

впевненість у власній здатності вивчати іноземну мову, зокрема й іноземну жестову мову, адаптування до нових мовних викликів

Математична компетентність

уміння:

називати причину події, прогнозувати наслідки, виокремлювати головну й другорядну інформацію під час спілкування рідною / державною / іноземною мовами;

пояснювати родо-видові зв’язки між об’єктами й множинами, висловлювати думку логічно та обґрунтовано;

перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, діаграма, таблиця, схема) для вирішення комунікативних завдань у парі/ в групі або з допомогою вчителя;

розв’язувати комунікативні завдання в умовах спілкування рідною / державною/ іноземною мовою через обґрунтовані висловлювання

ставлення:

толерантність в обговоренні різних способів вирішення проблем і розв’язання задач;

розуміння важливості використання термінів для оформлення висловлювання математичного змісту;

готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних завдань;

інтерес до пошуку закономірностей і логічних зв’язків у мовних і мовленнєвих явищах

Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій

уміння:

описувати явища, процеси, стан об’єктів довкілля на основі результатів спостереження рідною / державною/ іноземною мовою, акцентуючи на послідовності й причиново-наслідкових зв’язках відповідно до завдання;

висловлювати припущення, керуватися інструкцією (планом) і формулювати висновки з використанням відомих термінів;

описувати власні дії з технічними засобами рідною / державною / іноземною мовою;

використовувати сучасні технології для розвитку комунікативних умінь

ставлення:

прагнення розширювати науковий світогляд через добір надійних джерел інформації;

усвідомлення переваг і ризиків використання технологій для здійснення комунікації;

готовність висловлюватися рідною / державною/ іноземною мовою, про природу як цілісну систему й важливість відповідального використання технологій для її збереження;

прагнення виявляти допитливість у пізнанні світу через використання різних мов

Інноваційність

уміння:

виокремлювати в текстах інформацію про відкриття й винаходи;

зрозуміло і грамотно пояснювати роль відкриттів і винаходів для прогресу суспільства;

обговорювати й продукувати нові ідеї під час спільної роботи, зокрема в процесі театралізації;

ефективно використовувати елементарні комунікативні стратегії (уточнювальні запитання, пояснення тощо) для розв’язання життєво важливих проблем;

використовувати різні комунікативні стратегії, властиві рівню розвитку учнівства, для розв’язання життєвих ситуацій

ставлення:

відкритість до сприйняття нової інформації і нового комунікативного досвіду;

готовність висловлювати та обговорювати нові ідеї;

креативний підхід до використання різних мов у навчанні та спілкуванні

Екологічна компетентність

уміння:

використовувати інформацію з текстів / медіатекстів для пояснення гармонійної взаємодії людини з природою засобами рідної / державної / іноземної мови;

обґрунтовувати і захищати власні природоохоронні погляди в різних ситуаціях спілкування;

реагувати на описи взаємодії людини з природою і відповідно передавати свої емоції та почуття, використовуючи словесні та несловесні засоби;

описувати рідною / державною/ іноземною мовою правила екологічної поведінки та дотримуватися їх

ставлення:

поцінування краси в описах довкілля, готовність висловлювати власні естетичні враження;

прагнення до поширення ідей гармонійної взаємодії людини з природою;

готовність поширювати ідеї екологічно відповідальної поведінки серед друзів і в родині

Інформаційно-комунікаційна компетентність

уміння:

використовувати різні види інформації для реалізації різних видів мовленнєвої діяльності;

створювати прості медіатексти з використанням цифрових пристроїв і технологій;

комунікувати в захищеному інформаційному середовищі з дотриманням мовних та етикетних норм;

використовувати цифрові пристрої і технології для розширення читацького досвіду й удосконалення мовних умінь і способів спілкування рідною / державною/ іноземною мовою;

розпізнавати словесні й несловесні засоби впливу на адресата у віртуальному просторі, за потреби звертатися за допомогою до дорослого;

використовувати спеціальні програмні засоби й комп’ютерні ігри та додатки для вивчення мов, зокрема іноземної

ставлення:

прагнення етично взаємодіяти в захищеному інформаційному середовищі;

розуміння можливостей цифрових технологій для використання різних видів інформації та для комунікації;

готовність дотримуватися мережевого етикету;

усвідомлення необхідності дотримання правил безпечного користування цифровими технологіями;

задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;

усвідомлення важливості критичного мислення під час опрацювання інформації

Навчання впродовж життя

уміння:

аналізувати мету спілкування та адресата як складники комунікативної ситуації і враховувати їх для задоволення власних пізнавальних потреб;

оцінювати відповідність словесних і несловесних засобів висловлювання меті спілкування та адресату в комунікативній ситуації;

використовувати доступні ресурси, зокрема цифрові, для розвитку себе як компетентного мовця і читача з урахуванням власних потреб і можливостей;

застосовувати ефективні стратегії сприймання, продукування і взаємодії під час спілкування рідною / державною / іноземною мовою;

використовувати зворотний звʼязок, здійснювати взаємооцінювання та самооцінювання для покращення результатів мовленнєвої діяльності;

використовувати ефективні способи пошуку, отримання і збереження інформації;

визначати цілі у вивченні мови, планувати навчальні дії для вдосконалення комунікативних умінь;

організовувати власний робочий простір і час для виконання комунікативних завдань;

користуватися довідковими іншомовними ресурсами й посібниками для вивчення іноземної мови;

визначати власні комунікативні потреби, цілі та способи досягнення їх

ставлення:

прагнення вдосконалювати власне мовлення, розвивати мовний смак;

розуміння ролі читання текстів / медіатекстів для задоволення власних потреб та інтересів;

прагнення розширювати коло читання;

готовність брати активну участь у спілкуванні рідною / державною / іноземною мовою;

прагнення успішно вивчати мову і бажання постійно вдосконалювати комунікативні вміння

Громадянські та соціальні компетентності

Громадянські компетентності

уміння:

висловлюватися щодо власної національної і громадянської ідентичності;

пояснювати значення державних і національно-культурних символів України;

добирати надійні джерела інформації для задоволення власних пізнавальних потреб щодо української та інших культур;

брати участь у спілкуванні рідною / державною / іноземною мовою, для обміну інформацією і знайомства з культурою інших народів, ураховуючи культурні відмінності співрозмовників;

пояснювати громадянські цінності, представлені в текстах / медіатекстах;

спілкуватися з повагою до інших;

висловлювати власні погляди і обстоювати їх у спілкуванні рідною / державною / іноземною мовою, на побутову, ігрову або навчальну тематику

ставлення:

цінування мовних прав людини і громадянина;

повага до українських цінностей, державних символів, державної мови;

готовність до прояву толерантності в різних ситуаціях спілкування, зокрема в захищеному інформаційному середовищі;

зацікавленість у знайомстві з іншими культурами через іноземну мову;

повага до традицій і звичаїв інших народів, збереження інтересу до власної культури;

готовність висловлювати власну думку рідною / державною / іноземною мовою та слухати думки інших

Соціальні компетентності

уміння:

використовувати доречні словесні та несловесні засоби для ефективної співпраці з іншими;

ураховувати особистісні та культурні відмінності співрозмовників, переваги та/або обмеження окремих груп чи осіб;

пояснювати переваги ведення здорового способу життя і правила здоровʼязбереження в змінюваних умовах;

виявляти соціально корисний зміст у текстах / медіатекстах;

розповідати рідною / державною / іноземною мовою про свої ролі та обов’язки у класі, родині чи серед друзів;

визначати особливості спілкування людей своєї та інших культур;

використовувати ефективні комунікативні стратегії для співпраці в групі;

висловлюватися ввічливо та дбати про почуття інших під час спілкування рідною / державною / іноземною мовою

ставлення:

прагнення до впевненості у спілкуванні рідною / державною / іноземною мовою;

готовність долати мовні й комунікативні бар’єри для ефективного спілкування;

прагнення розширювати власний соціальний досвід через спілкування рідною / державною / іноземною мовою;

усвідомлення значення мови як засобу соціальної взаємодії;

прагнення зберігати спокій і стійкість у спілкуванні в різних ситуаціях;

готовність породжувати прості ідеї щодо турботи про здоров’я;

усвідомлення необхідності дотримання правил безпеки й готовність пояснювати їх іншим рідною / державною / іноземною мовою

Культурна компетентність

уміння:

досліджувати й пояснювати значення культурних цінностей, актуалізованих у текстах / медіатекстах українських та іноземних авторів;

відображати у власних висловлюваннях культурні традиції і досвід взаємодії з творами мистецтва;

добирати тексти / медіатексти для задоволення власних пізнавальних, емоційних та естетичних потреб;

розпізнавати відомі культурні символи й традиції країн виучуваної мови;

використовувати іноземну мову, щоб розповідати про традиції та звичаї свого народу;

ставлення:

потреба в щоденному читанні як засобі організації дозвілля;

цінування художньої літератури як мистецтва слова в контексті духовних надбань людства;

готовність до сприймання літературного твору як засобу спілкування з автором та іншими читачами;

готовність ділитися інформацією про українську культуру іноземною мовою;

усвідомлення того, що кожна культура унікальна і варта поваги;

задоволення від участі у творчих активностях, пов’язаних з культурним самовираженням рідною / державною / іноземною мовою;

потреба в читанні іноземною мовою адаптованих текстів для знайомства з культурами інших народів

Підприємливість і фінансова грамотність

уміння:

презентувати власну ідею та ініціативи зрозуміло, грамотно, з використанням доцільних виражальних засобів;

обговорювати й планувати доходи й витрати з наведенням аргументів на захист власної думки рідною / державною / іноземною мовою;

ставлення:

готовність відповідально взаємодіяти у групі під час спілкування рідною / державною іноземною мовами;

прагнення до поширення ідей збільшення доходу, ощадливості та раціонального використання коштів;

усвідомлення важливості опанування державною мовою та спілкування рідною / державною / іноземною мовою для забезпечення добробуту та фінансового успіху в майбутньому

Базові знання

Українська мова та читання, мова та література корінного народу або національної меншини

Комунікація. Діалог. Репліка в діалозі. Ситуація спілкування. Мета спілкування. Співрозмовник / адресат. Зміст повідомлення. Загальні правила спілкування. Мовленнєвий етикет. Позиція мовця / співрозмовника (категоричність чи невпевненість; дотримання етикету (ввічливість) чи порушення етикетних норм). Емоції в спілкуванні.

Інформація. Джерела інформації (аудіокнига, друкована книга та електронна книга, захищені онлайн-ресурси, зокрема шкільний вебсайт тощо). Складники книжки (обкладинка, зміст, ілюстрації, анотація) як джерело інформації про автора, тему. Відома і нова інформація. Головна і другорядна інформація. Факти й думки про ці факти (судження). Подання або перетворення інформації за допомогою ілюстрацій, емотиконів, схем, таблиць, мапи думок, шрифтів, кольорів тощо. Основні норми нетикету.

Текст. Тема тексту й головна думка. Заголовок, підзаголовок. Виноска. Частини тексту: вступ, основна частина, кінцівка. Абзац. Текст-розповідь як виклад послідовності подій. Текст-опис як виклад переліку ознак. Особливості тексту-міркування: твердження, аргументи, висновки. Простий план тексту. Медіатекст (анімований фільм, аудіокнига, комікс, афіша, рекламна листівка, оголошення тощо). Текст художній, науковий, діловий. Допис для захищеного цифрового середовища.

Літературний твір. Мета читання (розвага, навчання). Художня і нехудожня література, зокрема словники, довідники, енциклопедії. Народні казки, легенди, загадки, прислівʼя тощо. Автор літературного твору. Авторські художні тексти: казка, оповідання, вірш, легенда, п’єса, байка. Оповідач. Персонаж. Головні й другорядні персонажі. Емоції і почуття персонажів. Вчинки персонажів, причини й наслідки вчинків. Сюжет, елементи сюжету (завʼязка, розвиток подій, кульмінація, розвʼязка).

Мовні засоби. Словесні й несловесні засоби: інтонація, сила голосу, темп мовлення, жести, міміка. Звуки української мови: голосні, приголосні (тверді / м’які, дзвінкі / глухі). Склад і наголос. Український алфавіт. Рукописні й друковані букви. Письмо з використанням цифрового пристрою. Розділові знаки: крапка, знак питання, знак оклику, кома. Види словників: орфоепічний, орфографічний, тлумачний. Основні правила літературної вимови. Орфограми: правила вживання м’якого знака й апострофа, правопис Е, И на позначення ненаголошених голосних, позначення на письмі найпоширеніших чергувань голосних і приголосних звуків, правопис найпоширеніших префіксів і суфіксів, велика буква й лапки у власних назвах. Лексичне значення слова та фразеологізму. Багатозначне слово. Синоніми, антоніми. Основа і значущі частини слова. Граматичне значення (рід, число, відмінок, час, особа). Загальне уявлення про самостійні частини мови й засоби зв’язку форм слів у реченні. Вигук. Речення. Головні члени речення. Поширені й непоширені речення. Прості речення. Звертання, однорідні члени речення. Види речень за метою висловлювання та емоційним забарвленням. Художні засоби (слова в переносному значенні, порівняння, епітети). Особливості мови художнього й нехудожнього тексту.

Іноземні мови

Знання світу: значення іноземної мови для життя в мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі; місця, установи, люди, об’єкти та їхній взаємозв’язок, дії у відповідних ситуаціях спілкування.

Соціокультурні знання, зокрема культура країни виучуваної мови: повсякденне життя; умови життя; міжособистісні взаємини; традиції, мистецтво; мова тіла; соціальні звички та умовності (пунктуальність, одяг, харчування, поведінка, звичаї, святкування тощо).

Інформація: джерела інформації, доступні для молодших здобувачів освіти, елементарні способи пошуку та обробки інформації.

Комунікація: комунікативна взаємодія; мета і ситуація спілкування; комунікативний намір; вербальні і невербальні засоби; типові для початкового рівня комунікативні стратегії; інтонаційні засоби; емоційний стан; формули мовленнєвого етикету; суспільно-культурний контекст комунікації; цифрове середовище; безпечна поведінка в цифровому просторі; онлайнова взаємодія.

Мовленнєві функції та мовні засоби: привітатися, попрощатися, вибачитися, подякувати, представити себе/когось, називати/описувати когось/щось, ставити прості запитання і відповідати на них, розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди, розуміти прості інформаційні знаки, вітати зі святом, виражати настрій, використовувати лексико-граматичний матеріал відповідно до рівня А1 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти

Українська жестова мова

Повідомлення. Тема, назва і головна думка повідомлення. Мета повідомлення (розвага, навчання). Частини повідомлення: вступ, основна частина, кінцівка. Повідомлення-розповідь як виклад послідовності подій. Повідомлення-опис як виклад переліку ознак. Повідомлення-міркування, що містить твердження, аргументи, висновки. Простий план повідомлення. Медіаповідомлення (анімований фільм, відео та мультимедійний контент, онлайн ресурси тощо). Стилі повідомлення: художній, науковий, діловий. Оповідач. Персонаж. Головні та другорядні персонажі повідомлення. Емоції та почуття персонажів. Вчинки персонажів, причини та наслідки вчинків. Сюжет, елементи сюжету (завʼязка, розвиток подій, кульмінація, розвʼязка).

Мовні засоби. Українська дактильна абетка. Мануальні і немануальні знаки української жестової мови. Будова жесту. Синоніми, антоніми. Багатозначні жести. Граматичне значення та правила трансформації жестів для вираження різних значень (число, відмінок, час, особа, завершеність/незавершеність дії, суб’єкт-об’єктні відношення). Граматичне використання простору у жестовому мовленні. Загальне уявлення про самостійні частини мови і засоби зв’язку жестів у реченні. Правила побудови жестових речень. Головні члени речення. Поширені та непоширені речення. Види речень за метою повідомлення та емоційним забарвленням. Правила звертання, пауз, прощання при жестомовному спілкуванні.

Іноземна жестова мова

Знання світу: значення іноземної жестової мови для життя в мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі; місця, установи, люди, об’єкти та їхній взаємозв’язок, дії у відповідних ситуаціях спілкування.

Соціокультурні знання, зокрема культура жестомовного спілкування, країни або країн іноземної жестової мови, що вивчається: повсякденне життя; умови життя; міжособистісні взаємини; традиції, мистецтво; жестикуляція; соціальні звички та умовності (пунктуальність, одяг, харчування, поведінка, звичаї, святкування тощо).

Інформація: джерела інформації, доступні для молодших здобувачів освіти, елементарні способи пошуку, опрацювання та перевірки інформації.

Комунікація: комунікативна взаємодія; мета і ситуація спілкування; комунікативний намір; жестомовні і жестикуляційні засоби; типові для початкового рівня комунікативні стратегії; мануальні та немануальні знаки; емоційний стан; формули мовленнєвого етикету; суспільно-культурний контекст комунікації; цифрове середовище; безпечна поведінка в цифровому просторі; онлайнова взаємодія.

Мовленнєві функції та мовні засоби: привітатися, попрощатися, вибачитися, подякувати, представити себе/когось, називати/описувати когось/щось, ставити прості запитання і відповідати на них, розуміти та виконувати прості вказівки/інструкції/команди, розуміти прості інформаційні знаки, виражати настрій, використовувати активний обсяг запасу жестів та граматичних категорій іноземної жестової мови відповідно до рівня А1 Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 2
до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в мовно-літературній освітній галузі

(українська мова та читання для класів з навчанням українською мовою)

Загальні результати	1–2 класи		3–4 класи
Загальні результати	конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
Взаємодія з іншими особами усно, сприйняття і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях
Сприймає усну інформацію [МОВ 1.1]

слухає невеликі тексти / медіатексти, які відповідають власним потребам та інтересам

[2 МОВ 1.1.1]

виявляє інтерес до прослуховування невеликих казок, оповідань, віршів, розповідей, описів на цікаві й зрозумілі теми з навчальною / розважальною метою

[2 МОВ 1.1.1-1]

слухає довільно тексти / медіатексти [4 МОВ 1.1.1]

слухає довільно легенди, п’єси, байки, міркування, реагує відповідно до змісту

[4 МОВ 1.1.1-1]

сприймає репліки в діалогах побутової і навчальної тематики

[2 МОВ 1.1.2]

реагує (словесно / несловесно) на репліки в діалогах побутової і навчальної тематики, виявляючи емоційну налаштованість на спілкування

[2 МОВ 1.1.2-1]

сприймає репліки в навчальних діалогах, групових обговореннях

[4 МОВ 1.1.2]

доречно реагує на репліки в навчальних діалогах, групових обговореннях

[4 МОВ 1.1.2-1]

перепитує, уточнює інформацію з огляду на ситуацію спілкування і власний досвід

[4 МОВ 1.1.2-2]

Перетворює усну інформацію в різні форми повідомлень [МОВ 1.2]

відтворює фактичний зміст усного повідомлення відповідно до мети

[2 МОВ 1.2.1]

відтворює докладно фактичний зміст почутого з опорою на малюнки, запитання (хто? що? де? коли? який? тощо), простий план, схему

[2 МОВ 1.2.1-1]

передає зміст усного повідомлення доречно до ситуації спілкування, зокрема в захищеному цифровому середовищі

[4 МОВ 1.2.1]

передає вибірково зміст почутого (усно), зокрема послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, аргументи в міркуванні

[4 МОВ 1.2.1-1]

відтворює в ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханої казки, розповіді

[2 МОВ 1.2.1-2]

перефразовує почуте (репліки в діалозі, фрагменти висловлювань) відповідно до мети

[4 МОВ 1.2.1-2]

переказує творчо прослуханий невеликий художній текст (усно), зокрема змінює оповідача, частину тексту, уводить нового персонажа

[4 МОВ 1.2.1-3]

добирає і малює ілюстрації до почутого, передає інформацію в таблицях, схемах з допомогою вчителя

[2 МОВ 1.2.1-3]

комбінує різні засоби візуалізації почутого, створює асоціативну схему, мапу думок, складає простий план почутого з допомогою вчителя

[4 МОВ 1.2.1-4]

Виокремлює інформацію

[МОВ 1.3]

виокремлює в усному повідомленні, зокрема медіатексті, відому з власного досвіду інформацію, обговорює її з іншими особами

[2 МОВ 1.3]

вирізняє в усному повідомленні інформацію, відому з власного досвіду (за завданням), відтворює її у визначений спосіб

[2 МОВ 1.3.1-1]

виокремлює необхідну інформацію з одного чи кількох усних джерел, зокрема медіатекстів, для виконання певного завдання

[4 МОВ 1.3]

вирізняє в усному повідомленні інформацію для побудови монологічного висловлювання (усного або письмового)

[4 МОВ 1.3.1-1]

вирізняє незрозумілу для себе інформацію в репліці співрозмовника, перепитує для пояснення, уточнення її

[2 МОВ 1.3.1-2]

розрізняє відому й нову для себе інформацію в репліках співрозмовників у мінідискусії на різноманітні цікаві теми й відповідно реагує

[4 МОВ 1.3.1-2]

Аналізує та інтерпретує усну інформацію

[МОВ 1.4]

визначає тему усного повідомлення

[2 МОВ 1.4.1]

формулює тему, пояснює / добирає заголовок до почутого тексту / медіатексту

[2 МОВ 1.4.1-1]

визначає головну думку прослуханого тексту / медіатексту

[4 МОВ 1.4.1]

формулює і пояснює головну думку прослуханого тексту / медіатексту, зокрема зважаючи на заголовок

[4 МОВ 1.4.1-1]

дотримується визначеної теми в діалозі, за потреби реагує на зміну теми

[4 МОВ 1.4.1-2]

вирізняє факти і думки в почутому повідомленні, зокрема нехудожньому тексті

[2 МОВ 1.4.2]

відрізняє думку від факту в почутому повідомленні за умови наявності слів-маркерів (думати, вважати тощо)

[2 МОВ 1.4.2-1]

вирізняє аргументи в почутому повідомленні

[4 МОВ 1.4.2]

називає факти і думки, наведені як аргументи в усному повідомленні, зокрема нехудожньому тексті

[4 МОВ 1.4.2-1]

визначає в почутому тексті-розповіді типові особливості

[2 МОВ 1.4.3]

установлює послідовність подій у почутому тексті-розповіді, зокрема зважаючи на слова-маркери (спочатку, потім, наприкінці) тощо

[2 МОВ 1.4.3-1]

розпізнає за суттєвими ознаками різні типи текстів (розповідь, опис, міркування) під час прослуховування

[4 МОВ 1.4.3]

визначає в почутому тексті послідовність подій, факти, судження, аргументи і враховує ці особливості під час побудови власного усного висловлювання

[4 МОВ 1.4.3-1]

Оцінює усну інформацію

[МОВ 1.5]

співставляє зміст усного повідомлення, зокрема медіатексту, з власним досвідом і загальними правилами спілкування

[2 МОВ 1.5.1]

використовує графічні засоби, жести, міміку, сигнальні картки для позначення власної оцінки змісту почутого повідомлення відповідно до мети завдання

[2 МОВ 1.5.1-1]

співставляє елементи форми усного повідомлення і медіатексту для вираження того самого змісту

[4 МОВ 1.5.1]

пояснює з допомогою вчителя вплив елементів форми медіатексту (анімаційний фільм, навчальне відео) на слухача / глядача (голос, звукові ефекти, кольори тощо)

[4 МОВ 1.5.1-1]

наводить приклади з власного життя, які підтверджують або спростовують думку, висловлену в почутому повідомленні, зокрема в художньому або науково-пізнавальному тексті, відповідно до мети завдання

[2 МОВ 1.5.1-2]

наводить приклади з опорою на здобуті наукові знання і читацький досвід, які підтверджують або спростовують зміст почутого повідомлення

[4 МОВ 1.5.1-2]

розрізняє власну думку і думку, висловлену іншою особою, щодо предмета обговорення

[2 МОВ 1.5.2]

реагує на репліку в діалозі (зрозуміло - незрозуміло, правда – неправда тощо), уточнює і пояснює своє рішення щодо участі в діалозі

[2 МОВ 1.5.2-1]

передбачає використання змісту та/або форми усного повідомлення, зокрема медіатексту, у власній мовленнєвій діяльності

[4 МОВ 1.5.2]

обговорює елементи змісту та/або форми усного повідомлення, зокрема медіатексту, які вважає корисними для власної мовленнєвої діяльності

[4 МОВ 1.5.2-1]

Висловлює і обстоює власні погляди

[МОВ 1.6]

зв’язно висловлює думку в репліці / репліках діалогу, зокрема в умовах захищеного онлайнового середовища

[2 МОВ 1.6.1]

підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими для себе життєвими ситуаціями

[2 МОВ 1.6.1-1]

зв’язно висловлює власну думку, наводячи аргументи і враховуючи думки інших

[4 МОВ 1.6.1]

будує репліку в діалозі, зокрема в умовах захищеного онлайнового середовища, наводячи аргументи і враховуючи думки інших

[4 МОВ 1.6.1-1]

будує усну розповідь зв’язно, дотримуючись логічної послідовності подій, залежно від мети спілкування

[2 МОВ 1.6.2]

будує коротку усну розповідь на певну тему з використанням опорних засобів (поданий початок, малюнок запитання, набір слів, схема тощо)

[2 МОВ 1.6.2-1]

будує усне висловлювання різних типів відповідно до мети завдання

[4 МОВ 1.6.2]

будує усне висловлювання (опис, міркування), зокрема з використанням цифрових пристроїв, на певну тему з допомогою опорних засобів (простий план, опорні слова, подана частина тексту, таблиця тощо)

[4 МОВ 1.6.1-2]

Використовує словесні та несловесні засоби під час представлення своїх думок

[МОВ 1.7]

використовує відомі словесні та несловесні засоби для повідомлення про події, передавання емоцій і настрою

[2 МОВ 1.7.1]

уживає знайому лексику, доречно реагуючи на репліки в діалозі або під час розповіді про певні події

[2 МОВ 1.7.1-1]

використовує відомі словесні та несловесні засоби доречно до ситуації спілкування

[4 МОВ 1.7.1]

уживає знайомі слова і фразеологізми, для опису, зокрема предметів, людей, тварин, рослин, і побудови міркувань

[4 МОВ 1.7.1-1]

використовує відповідні форми слів у простих висловленнях доречно до ситуації спілкування

[2 МОВ 1.7.1-2]

доцільно використовує мовні одиниці для привернення уваги, (зокрема звертання), підтримання спілкування, послідовного викладу думок, указівки на час, місце подій, пояснення причини, умови, мети, ставлення до повідомлюваного

[4 МОВ 1.7.1-2]

використовує доречно несловесні засоби (міміку, жести, рухи)

[2 МОВ 1.7.1-3]

використовує доречно несловесні засоби (силу голосу, темп мовлення)

[4 МОВ 1.7.1-3]

розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити

[2 МОВ 1.7.2]

використовує за зразком образні вислови під час висловлювання думок у знайомій ситуації спілкування

[2 МОВ 1.7.2-1]

використовує художні засоби під час представлення своїх думок

[4 МОВ 1.7.2]

використовує слова в переносному значенні, порівняння, епітети під час висловлювання думок доречно до ситуації спілкування

[4 МОВ 1.7.2-1]

Регулює власний емоційний стан [МОВ 1.8]

розпізнає настрій, викликаний прослуханим текстом / медіатекстом або його окремими персонажами

[2 МОВ 1.8.1]

описує настрій, викликаний текстом / медіатекстом у цілому або його окремими персонажами

[2 МОВ 1.8.1-1]

розпізнає емоції, викликані почутим (художній або нехудожній текст, медіатекст, репліки в діалозі)

[4 МОВ 1.8.1]

співвідносить власні переживання, викликані почутим (художнім або нехудожнім текстом, медіатекстом, репліками в діалозі) і називає їх з допомогою вчителя

[4 МОВ 1.8.1-1]

висловлює своє ставлення до подій, описуючи настрій і переживання учасників згаданих подій

[2 МОВ 1.8.1-2]

передбачає та описує свої емоції та емоції співрозмовника, коли пропонує для читання або перегляду книжку, фільм, гру тощо

[4 МОВ 1.8.1-2]

відтворює емоції персонажів прослуханих текстів / медіатекстів під час переказу за розподіленими вчителем ролями або театралізації за допомогою інтонування, вигуків, звуконаслідування, міміки, жестів

[2 МОВ 1.8.1-3]

бере участь у рольовій грі, театралізації, розподіляючи ролі, зображуючи відповідні емоції, і пояснює значення словесних і несловесних засобів для передавання емоцій

[4 МОВ 1.8.1-3]

виявляє повагу і ввічливе ставлення до співрозмовника

[2 МОВ 1.8.2]

використовує слова ввічливості в навчальних і побутових ситуаціях, зокрема в груповій взаємодії (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням)

[2 МОВ 1.8.2-1]

дотримується мовленнєвого етикету в типових ситуаціях спілкування

[4 МОВ 1.8.2]

доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету, зокрема в груповій взаємодії, зважає на різні види тональності (звичайна, фамільярна, вульгарна)

[4 МОВ 1.8.2-1]

Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів, медіатекстах

і використання її для збагачення свого досвіду

Сприймає текст

[МОВ 2.1]

передбачає за заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в тексті / медіатексті

[2 МОВ 2.1.1]

вирізняє і використовує інформацію про автора, заголовок, ілюстрацію для передбачення змісту тексту

[2 МОВ 2.1.1-1]

передбачає зміст на основі цілісного сприймання елементів оформлення тексту / медіатексту

[4 МОВ 2.1.1]

пояснює роль складників тексту / медіатексту (заголовок, підзаголовок, ілюстрація, анотація, зміст, виноска, таблиця, схема тощо) для передбачення його змісту

[4 МОВ 2.1.1-1]

читає нескладні за змістом і формою тексти / медіатексти, розуміє фактичний зміст прочитаного

[2 МОВ 2.1.2]

читає вголос з різних носіїв інформації невеликі художні (загадки, лічилки, прислівʼя, казки, оповідання, вірші) та нехудожні тексти / медіатексти з пізнавальною / розважальною метою і виявляє готовність виконувати завдання відповідно до мети читання

[2 МОВ 2.1.2.-1]

відповідає на запитання за фактичним змістом прочитаного

[2 МОВ 2.1.2-2]

читає тексти / медіатексти, розуміючи інформацію, подану в різний спосіб, виявляє емоції відповідно до змісту

[4 МОВ 2.1.2]

читає мовчки художні та нехудожні тексти / медіатексти пропонованих жанрів з різних носіїв інформації, виявляє готовність виконати завдання відповідно до мети читання

[4 МОВ 2.1.2.-1]

формулює запитання за змістом прочитаного

[4 МОВ 2.1.2-2]

Аналізує та інтерпретує текст [МОВ 2.2]

визначає, про що йдеться в прочитаному тексті / медіатексті

[2 МОВ 2.2.1]

формулює тему прочитаного тексту / медіатексту й пояснює заголовок

[2 МОВ 2.2.1-1]

визначає головну думку прочитаного тексту / медіатексту, її звʼязок з наведеною інформацією

[4 МОВ 2.2.1]

формулює і пояснює головну думку прочитаного тексту / медіатексту, ураховуючи різні складники тексту

[4 МОВ 2.2.1-1]

називає персонажів художнього тексту / медіатексту та описує їхні вчинки, визначає предмет повідомлення в нехудожньому тексті / медіатексті

[2 МОВ 2.2.1-2]

вирізняє головних і другорядних персонажів у художньому тексті / медіатексті, особливості оповідача

[4 МОВ 2.2.1-2]

вирізняє головну й другорядну інформацію в нехудожньому тексті / медіатексті в процесі парної / групової взаємодії

[4 МОВ 2.2.1-3]

визначає в прочитаному тексті-розповіді типові особливості, використовує встановлену послідовність подій залежно від мети завдання

[2 МОВ 2.2.2]

визначає в прочитаному тексті-розповіді вступ, основну частину (події), кінцівку

[2 МОВ 2.2.2-1]

визначає в прочитаному тексті типові особливості і використовує їх залежно від мети завдання

[4 МОВ 2.2.2]

визначає в прочитаному тексті (текст-опис, текст-міркування) типові особливості

[4 МОВ 2.2.2-1]

встановлює послідовність подій у прочитаному тексті-розповіді на основі логічного ланцюжка: спочатку, потім, наприкінці

[2 МОВ 2.2.2-2]

визначає елементи сюжету (зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка) з допомогою вчителя, пояснює причини й наслідки вчинків персонажів

[4 МОВ 2.2.2-2]

вирізняє факти й думки в прочитаному тексті / медіатексті, зокрема нехудожньому

[2 МОВ 2.2.3]

відрізняє думку від факту в прочитаному тексті / медіатексті

[2 МОВ 2.2.3-1]

вирізняє аргументи в прочитаному тексті / медіатексті

[4 МОВ 2.2.3]

вирізняє аргументи до наведених у прочитаному тексті / медіатексті, зокрема нехудожньому тексті фактів

[4 МОВ 2.2.3-1]

тлумачить зв’язок елементів форми зі змістом у прочитаному тексті / медіатексті

[2 МОВ 2.2.4]

пояснює зв’язок змісту тексту / медіатексту з ілюстраціями в процесі парної і групової взаємодії

[2 МОВ 2.2.4-1]

пояснює вплив елементів форми на розуміння змісту прочитаного тексту / медіатексту

[4 МОВ 2.2.4]

пояснює роль простих графічних і візуальних засобів подання інформації в тексті / медіатексті (шрифт, колір, виноски, схеми тощо)

[4 МОВ 2.2.4-1]

розпізнає, називає в тексті синоніми, багатозначні слова, порівняння, пояснює їхню роль у тексті

[2 МОВ 2.2.4-2]

розпізнає, називає в тексті фразеологізми, слова, вжиті в переносному значенні, пояснює їхню роль у тексті

[4 МОВ 2.2.4-2]

називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу, відображені в прочитаному тексті / медіатексті

[2 МОВ 2.2.4-3]

Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід

[МОВ 2.3]

визначає власний настрій і його зміни в процесі читання

[2 МОВ 2.3.1]

розповідає про власний настрій, викликаний прочитаним текстом / медіатекстом, і наводить приклади з тексту або власного життєвого досвіду на підтвердження висловленого

[2 МОВ 2.3.1-1]

визначає власні емоції, пережиті в процесі читання

[4 МОВ 2.3.1]

розповідає про свої емоції, пережиті під час читання тексту / медіатексту, і наводить приклади з тексту або власного життєвого досвіду на підтвердження висловленого

[4 МОВ 2.3.1-1]

використовує у власному мовленні доречні до ситуації спілкування крилаті вислови, прислівʼя, приказки, порівняння тощо

[2 МОВ 2.3.1-2]

використовує у власному мовленні доречні до ситуації спілкування фразеологізми, слова в переносному значенні, улюблені цитати тощо з прочитаних текстів / медіатекстів

[4 МОВ 2.3.1-2]

визначає словесні засоби вираження настрою літературного персонажа в процесі читання художнього тексту

[2 МОВ 2.3.2]

називає словесні засоби вираження настрою літературного персонажа під час читання з допомогою вчителя

[2 МОВ 2.3.2-1]

визначає словесні засоби вираження емоцій літературного персонажа в процесі читання художнього тексту

[4 МОВ 2.3.2]

описує емоції персонажів, використовуючи словесні засоби з прочитаного твору на підтвердження власної думки, пояснює, чому поділяє або не поділяє емоції певного персонажа

[4 МОВ 2.3.2-1]

відтворює настрій літературного персонажа під час читання за ролями або інсценізації прочитаного тексту

[2 МОВ 2.3.2-2]

відтворює відповідними словами, жестами, мімікою, інтонаціями емоції літературного персонажа під час читання за ролями або інсценізації прочитаного тексту

[4 МОВ 2.3.2-2]

Оцінює текст [МОВ 2.4]

зіставляє зміст прочитаного тексту / медіатексту з власним життєвим і читацьким досвідом

[2 МОВ 2.4.1]

пояснює, що подобається, а що ні в прочитаному тексті /медіатексті (тема, персонажі, елементи форми, зокрема ритм, рима, звукові ефекти, шрифт, колір тощо)

[2 МОВ 2.4.1-1]

описує враження від змісту й елементів форми прочитаного тексту / медіатексту

[4 МОВ 2.4.1]

порівнює зміст та елементи форми прочитаного тексту / медіатексту з раніше прочитаним за темою, характеристиками подібних персонажів, елементами форми, зокрема елементами сюжету, найяскравішими художніми засобами тощо)

[4 МОВ 2.4.1-1]

використовує під час читання графічні засоби на позначення власної оцінки змісту тексту відповідно до мети завдання

[2 МОВ 2.4.1-2]

аргументує власне ставлення до змісту прочитаного тексту

[4 МОВ 2.4.1-2]

розрізняє власну думку і думку, висловлену іншою особою, щодо змісту прочитаного тексту / медіатексту

[2 МОВ 2.4.2]

вибирає з-поміж кількох запропонованих думок щодо змісту прочитаного тексту / медіатексту таку, яка відповідає власній позиції, і пояснює свій вибір

[2 МОВ 2.4.2-1]

висловлює власну думку щодо можливостей використання інформації з прочитаного тексту / медіатексту в життєвих ситуаціях

[4 МОВ 2.4.2]

пояснює можливість використання інформації з прочитаного тексту / медіатексту в різних життєвих ситуаціях

[4 МОВ 2.4.2-1]

Обирає тексти для читання

[МОВ 2.5]

обирає книжки (тексти) / медіатексти для читання / прослуховування / перегляду; пояснює власний вибір

[2 МОВ 2.5.1]

використовує складники книжки самостійно або під час роботи в групі для отримання інформації про тему, автора, персонажів

[2 МОВ 2.5.1-1]

розрізняє різні цілі читання текстів / медіатекстів (для розваги, для отримання певної інформації, для виконання певних дій тощо) і діє відповідно до визначеної мети

[4 МОВ 2.5.1]

добирає необхідну інформацію з друкованих та електронних джерел самостійно або під час роботи в групі

[4 МОВ 2.5.1-1]

обґрунтовує відповідність обраної книжки певній темі на підставі перегляду складників книжки

[2 МОВ 2.5.1-2]

використовує зміст книжки, елементи навігації електронного ресурсу для пошуку необхідного тексту

[4 МОВ 2.5.1-2]

обговорює в групі прочитане / прослухане / переглянуте (улюблені теми, автори), дотримуючись елементарних правил групової взаємодії

[2 МОВ 2.5.1-3]

ініціює обмін думками про прочитане / прослухане / переглянуте, визначає спільне та відмінне в читацьких інтересах, дотримуючись узгоджених правил групової взаємодії

[4 МОВ 2.5.1-3]

Перетворює інформацію

[МОВ 2.6]

перетворює текстову інформацію у візуальну і навпаки

[2 МОВ 2.6.1]

на основі тексту / медіатексту малює ілюстрації, створює аплікації, ліпить персонажів казок тощо і пояснює свій вибір

[2 МОВ 2.6.1-1]

перетворює текстову інформацію в інші види інформації

[4 МОВ 2.6.1]

на основі прочитаного тексту створює медіатекст, зокрема комікс, афішу, рекламний ролик, простий анімаційний фільм з допомогою дорослого

[4 МОВ 2.6.1-1]

тлумачить інформацію, подану графічно (ребуси, піктограми, мапи думок, прості схеми, таблиці)

[2 МОВ 2.6.1-2]

фіксує текстову інформацію за допомогою різних графічних засобів (ребуси, піктограми, мапи думок, прості схеми, таблиці, діаграми)

[4 МОВ 2.6.1-2]

відтворює типову рису характеру персонажа під час виразного читання або інсценізації літературного твору

[2 МОВ 2.6.1-3]

відтворює художній образ під час виразного читання або інсценізації літературного твору, ураховуючи ризики стереотипного сприйняття

[4 МОВ 2.6.1-3]

на основі серії малюнків створює самостійно або під час роботи в групі усну розповідь про зображені події

[2 МОВ 2.6.1-4]

на основі серії плакатів, фотографій, фрагментів відео створює самостійно або під час роботи в групі опис або міркування щодо поданих зображень

[4 МОВ 2.6.1-4]

встановлює відповідність пунктів простого плану тексту самостійно

[2 МОВ 2.6.1-5]

складає простий план до тексту самостійно або під час роботи в групі

[4 МОВ 2.6.1-5]

Читає творчо [МОВ 2.7]

експериментує зі змістом прочитаного тексту

[2 МОВ 2.7.1]

змінює кінцівку, місце подій, додає нових персонажів прочитаного художнього тексту / медіатексту

[2 МОВ 2.7.1-1]

експериментує з формою прочитаного тексту

[4 МОВ 2.7.1]

змінює оповідача в прочитаному художньому тексті / медіатексті, перетворює текст, зокрема інсценізує, під час роботи в групі та з допомогою вчителя

[4 МОВ 2.7.1-1]

імпровізує з репліками персонажів під час інсценізації прочитаного художнього тексту / медіатексту

[2 МОВ 2.7.1-2]

створює за власним вибором дизайн-продукт у контексті прочитаного твору (мапа подорожі персонажів, дизайн одягу, макет інтер’єру, книга рецептів тощо)

[4 МОВ 2.7.1-2]

формулює одне чи кілька запитань до автора прочитаного тексту / медіатексту в уявному інтервʼю

[2 МОВ 2.7.1-3]

виявляє можливості форми різних видів мистецтва (кіно, театр, музика, живопис тощо) для представлення змісту прочитаного тексту / медіатексту

[4 МОВ 2.7.1-3]

Висловлювання думок, почуттів і ставлень, взаємодія з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримання норм літературної мови

Створює письмові висловлення

[МОВ 3.1]

створює письмове повідомлення на добре відому тему

[2 МОВ 3.1.1]

складає й записує окремі речення за ілюстрацією чи власним досвідом, невеликі тексти-розповіді та медіатексти

[2 МОВ 3.1.1-1]

створює письмові тексти / медіатексти з урахуванням мети й адресата спілкування

[4 МОВ 3.1.1]

складає і записує невеликі тексти різних типів / медіатексти (есе, спостереження, казка, вірш, оповідання, лист, оголошення, листівка, афіша тощо)

[4 МОВ 3.1.1-1]

дотримується елементарних вимог академічної доброчесності під час створення текстів / медіатекстів

[2 МОВ 3.1.2]

зазначає авторство тексту / медіатексту, створеного самостійно або під час групової роботи

[2 МОВ 3.1.2-1]

дотримується вимог академічної доброчесності під час оформлення власних текстів / медіатекстів

[4 МОВ 3.1.2]

зазначає джерело текстового, графічного та іншого контенту, використаного під час створення текстів / медіатекстів

[4 МОВ 3.1.2-1]

пише слова розбірливо, використовує клавіатуру цифрового пристрою

[2 МОВ 3.1.3]

пише слова за допомогою друкованих і рукописних літер українського алфавіту, вибирає доречний розмір шрифта для оформлення медіатекстів

[2 МОВ 3.1.3-1]

дотримується культури оформлення письмових робіт

[4 МОВ 3.1.3]

розміщує письмовий текст на сторінці / в таблиці, дотримуючись, необхідних берегів / інтервалів між словами й колонками, роблячи доречні відступи, переноси слів (за потреби)

[4 МОВ 3.1.3-1]

вводить слова на клавіатурі, зокрема які пишуть з великої літери

[2 МОВ 3.1.3-2]

уводить і корегує текст, позначає інтервали, розділові знаки, абзаци, обирає відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо)

[4 МОВ 3.1.3-2]

Взаємодіє письмово в режимі реального часу в захищеному цифровому середовищі

[МОВ 3.2]

обмінюється невеликими письмовими повідомленнями

[2 МОВ 3.2.1]

реагує за допомогою невеликих письмових словесних повідомлень або емотиконів на певну інформацію (питання, привітання, прохання, згода, відмова тощо)

[2 МОВ 3.2.1-1]

створює невеликі медіатексти, дотримується основних норм нетикету

[4 МОВ 3.2.1]

бере участь у доборі й обговоренні змісту, форми й засобів оформлення медіатекстів (зображення, графічні знаки, емотикони, маркери, кольори, анімація тощо), ефективного способу презентації їх у груповій взаємодії або з допомогою вчителя

[4 МОВ 3.2.1-1]

дотримується елементарних правил безпечного спілкування

[2 МОВ 3.2.2]

розпізнає ситуації, у яких не можна розголошувати персональні дані

[2 МОВ 3.2.2-1]

дотримується основних засад безпечного спілкування та академічної доброчесності

[4 МОВ 3.2.2]

розпізнає заборонений чи дискримінаційний контент, не поширює неперевірену інформацію, за потреби звертається по допомогу до дорослих

[4 МОВ 3.2.2-1]

Редагує письмові тексти

[МОВ 3.3]

удосконалює тексти / медіатексти з допомогою інших осіб

[2 МОВ 3.3.1]

обговорює відповідність змісту й будови власних письмових текстів / медіатекстів темі / заголовку, виправляє виявлені недоліки, додає частини, яких бракує, або видаляє абзаци

[2 МОВ 3.3.1-1]

удосконалює власні й чужі тексти / медіатексти з урахуванням мети спілкування та адресата

[4 МОВ 3.3.1]

виявляє і виправляє недоліки змісту й будови письмових текстів / медіатекстів відповідно до обраної мети й адресата

[4 МОВ 3.3.1-1]

добирає засоби мовної виразності для вдосконалення власного тексту / медіатексту з допомогою вчителя

[2 МОВ 3.3.1-2]

редагує засоби мовної виразності в тексті / медіатексті, за потреби додає епітети, порівняння, змінює шрифти, кольори тощо

[4 МОВ 3.3.1-2]

перевіряє написане, виявляє і виправляє окремі мовні недоліки й помилки з допомогою інших осіб

[2 МОВ 3.3.2]

знаходить і виправляє графічні недоліки письма, повтори слів, орфографічні й пунктуаційні помилки з урахуванням засвоєних правил

[2 МОВ 3.3.2-1]

виявляє і виправляє помилки в текстах / медіатекстах

[4 МОВ 3.3.2]

знаходить і виправляє в тексті / медіатексті помилки (лексичні, граматичні, стилістичні) з допомогою вчителя

[4 МОВ 3.3.2-1]

Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної творчості, спостереження за мовними явищами, аналіз їх

Досліджує мовні явища

[МОВ 4.1]

спостерігає за мовними одиницями й окремими мовними явищами

[2 МОВ 4.1.1]

розрізняє звуки в слові, слова в реченні, речення в тексті, характеризує мовні одиниці за вивченими ознаками

[2 МОВ 4.1.1-1]

виявляє особливості мовних одиниць і явищ

[4 МОВ 4.1.1]

добирає доцільний спосіб подолання орфоепічних / орфографічних утруднень, зокрема за допомогою словників

[4 МОВ 4.1.1-1]

пояснює співвідношення звуків і букв українського алфавіту, вирізняє групи слів за лексичним значенням, види речень за метою висловлювання з допомогою вчителя

[2 МОВ 4.1.1-2]

аналізує будову слова для уточнення розуміння лексичного значення, перевіряє власне розуміння значення слова за тлумачним словником

[4 МОВ 4.1.1-2]

пояснює використання в мовленні засвоєних граматичних форм слів і зв’язки між ними в реченні

[4 МОВ 4.1.1-3]

ураховує відомі мовні норми у власному мовленні

[2 МОВ 4.1.2]

уживає слова відповідно до контексту; правильно наголошує загальновживані слова; правильно інтонує різні види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням у процесі читання

[2 МОВ 4.1.2-1]

удосконалює власне мовлення з урахуванням відомих мовних норм

[4 МОВ 4.1.2]

виявляє характерні мовні ознаки тексту / медіатексту, визначає їхній вплив на досягнення мети спілкування, використовує у власному мовленні, зокрема під час усного та письмового переказу

[4 МОВ 4.1.2-1]

Використовує знання з мови в мовленнєвій творчості

[МОВ 4.2]

експериментує зі звуками (буквами), словами, реченнями в мовних іграх з допомогою вчителя

[2 МОВ 4.2.1]

переставляє, додає, видаляє звуки (букви) в слові з метою отримання нового слова; утворює слова з набору значущих частин слова; поширює речення або замінює слова в реченні синонімами в мовних іграх

[2 МОВ 4.2.1-1]

створює прості мовні ігри через експериментування з мовними одиницями

[4 МОВ 4.2.1]

створює мовні ігри, зокрема ребуси, анаграми, кросворди, шаради, добирає риму тощо

[4 МОВ 4.2.1-1]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 3
до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в мовно-літературній освітній галузі

(українська мова та читання для класів з навчанням мовою корінного народу або національної меншини)

Загальні результати	1–2 класи		3–4 класи
Загальні результати	конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
Взаємодія з іншими особами усно, сприйняття і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях
Сприймає усну інформацію [УМД 1.1]

слухає невеликі адаптовані тексти / медіатексти, що звучать у повільному темпі, на теми з повсякденного контексту

[2 УМД 1.1.1]

виявляє інтерес до прослуховування невеликих адаптованих текстів / медіатекстів на цікаві й зрозумілі теми з навчальною метою

[2 УМД 1.1.1-1]

слухає адаптовані тексти / медіатексти, що звучать повільно й чітко і відповідають навчальним потребам та інтересам

[4 УМД 1.1.1]

слухає довільно адаптовані казки, оповідання, вірші, п’єси, байки, розповіді з елементами опису й міркування, реагує відповідно до змісту

[4 УМД 1.1.1-1]

сприймає короткі репліки в діалогах побутової і навчальної тематики

[2 УМД 1.1.2]

реагує (словесно / несловесно) на висловлювання інструктивного характеру в діалогах з учителем, виявляючи емоційну налаштованість на спілкування

[2 УМД 1.1.2-1]

сприймає репліки в діалогах побутової і навчальної тематики

[4 УМД 1.1.2]

реагує доречно словами на репліки в діалогах побутової і навчальної тематики, виявляючи емоційну налаштованість на спілкування

[4 УМД 1.1.2-1]

перепитує, уточнює інформацію з огляду на ситуацію спілкування

[4 УМД 1.1.2-2]

Перетворює усну інформацію в різні форми повідомлень [УМД 1.2]

відтворює почуті окремі слова, фрази відповідно до мети

[2 УМД 1.2.1]

повторює за мовцем окремі слова, фрази, якщо вони вимовлені повільно й чітко

[2 УМД 1.2.1-1]

відтворює в ролях з учнями / учителем репліки (1–2 речення) прослуханого діалогу

[2 УМД 1.2.1-2]

добирає і малює ілюстрації до почутого з допомогою вчителя

[2 УМД 1.2.1-3]

відтворює фактичний зміст невеликого усного повідомлення відповідно до мети

[4 УМД 1.2.1]

відтворює фактичний зміст почутого з опорою на запитання (хто? що? де? коли? який? тощо) і малюнки

[4 УМД 1.2.1-1]

відтворює виразно в ролях репліки діалогу із прослуханої адаптованої казки, пʼєси

[4 УМД 1.2.1-2]

комбінує різні засоби візуалізації почутого, створює асоціативну схему, таблицю, складає простий план почутого з допомогою вчителя

[4 УМД 1.2.1-3]

Виокремлює інформацію [УМД 1.3]

виокремлює в усному повідомленні, зокрема медіатексті, відому інформацію відповідно до мети завдання

[2 УМД 1.3.1]

виокремлює в усному повідомленні, зокрема медіатексті, слова, фрази, які відповідають заданій темі й наявному словниковому запасу

[2 УМД 1.3.1-1]

виокремлює з усного джерела, зокрема медіатексту, інформацію, необхідну для виконання завдання

[4 УМД 1.3.1]

вирізняє в усному повідомленні інформацію для побудови висловлювання (усного або письмового) за наданою інструкцією

[4 УМД 1.3.1-1]

вирізняє незрозумілі слова й фрази в усному повідомленні, перепитує для пояснення, уточнення їх

[2 УМД 1.3.1-2]

розрізняє відому і нову для себе інформацію в усному адаптованому для розуміння повідомленні, зокрема медіатексті, і відповідно реагує

[4 УМД 1.3.1-2]

Аналізує та інтерпретує усну інформацію

[УМД 1.4]

розуміє, про що йдеться в усному повідомленні якщо мовлення чітке й повільне

[2 УМД 1.4.1]

співвідносить інформацію, отриману в усному повідомленні з ілюстраціями до цього повідомлення

[2 УМД 1.4.1-1]

визначає тему усного повідомлення

[4 УМД 1.4.1]

формулює тему, пояснює / добирає заголовок до почутого тексту / медіатексту, використовуючи знайому лексику

[4 УМД 1.4.1-1]

дотримується визначеної теми в діалозі, за потреби реагує на зміну теми

[4 УМД 1.4.1-2]

відрізняє факти від думок про ці факти, якщо вони сформульовані опанованою лексикою

[2 УМД 1.4.2]

вирізняє факти й думки за умови наявності слів-маркерів (думати, вважати, тощо)

[2 УМД 1.4.2-1]

вирізняє аргументи в почутому повідомленні

[4 УМД 1.4.2]

наводить аргументи для обстоювання певної думки в почутому повідомленні з допомогою вчителя

[4 УМД 1.4.2-1]

Оцінює усну інформацію [УМД 1.5]

відрізняє правдиві твердження від неправдивих, якщо вони сформульовані опанованою лексикою

[2 УМД 1.5.1]

висловлюється щодо правдивості чи неправдивості тверджень у межах виконання завдання

[2 УМД 1.5.1-1]

аргументує власну думку щодо прослуханого

[4 УМД 1.5.1]

наводить приклади, які підтверджують або спростовують думку, висловлену в почутому повідомленні, зокрема в художньому тексті, науково-пізнавальному тексті, відповідно до мети завдання

[4 УМД 1.5.1-1]

співставляє зміст усного повідомлення, зокрема медіатексту, з власним досвідом і загальними правилами спілкування

[2 УМД 1.5.2]

використовує графічні засоби, жести, міміку, сигнальні картки для позначення власної оцінки подій, вчинків, рис характеру персонажів у почутому повідомленні відповідно до мети завдання

[2 УМД 1.5.2-1]

висловлюється щодо змісту усного повідомлення, зокрема медіатексту

[4 УМД 1.5.2]

висловлює власну оцінку подій, вчинків, рис характеру персонажів у почутому повідомленні відповідно до мети завдання

[4 УМД 1.5.2-1]

реагує на репліку в діалозі під час виконання завдань, зокрема театралізації

[2 УМД 1.5.3]

надає зворотний звʼязок щодо репліки співрозмовника (зрозуміло – незрозуміло, швидко – повільно тощо)

[2 УМД 1.5.3-1]

розрізняє власну думку і думку, висловлену іншою особою в діалозі, щодо предмета обговорення

[4 УМД 1.5.3]

будує власні репліки, враховуючи попередні репліки співрозмовника, за потреби уточнює, підтримує або заперечує почуте

[4 УМД 1.5.3-1]

пояснює вибір власної позиції в ситуації навчальної дискусії

[4 УМД 1.5.3-2]

Висловлює і обстоює власні погляди [УМД 1.6]

висловлює власні вподобання, використовуючи вивчені слова і фрази

[2 УМД 1.6.1]

відповідає на запитання щодо власних уподобань з допомогою вчителя

[2 УМД 1.6.1-1]

зв’язно висловлює думку (репліка в діалозі, коротке усне висловлювання), зокрема в умовах захищеного онлайнового середовища, наводить аргументи, ураховує думки інших

[4 УМД 1.6.1]

підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими для себе життєвими ситуаціями

[4 УМД 1.6.1-1]

спостерігає за ситуацією спілкування, де висловлюються різні погляди на відомі життєві ситуації, підтримує близькі для себе погляди

[2 УМД 1.6.1-2]

аргументує висловлену думку з допомогою вчителя

[4 УМД 1.6.1-2]

висловлюється на відому тему з опорою на подані слова, частину тексту, таблицю тощо)

[4 УМЛ 1.6.1-3]

Використовує словесні й несловесні засоби під час представлення своїх думок

[УМД 1.7]

використовує відомі словесні й несловесні засоби в ситуаціях навчальної взаємодії

[2 УМД 1.7.1]

уживає знайому лексику під час виконання завдання

[2 УМД 1.7.1-1]

використовує відомі форми слів і прості синтаксичні конструкції в процесі усного звʼязного мовлення

[2 УМД 1.7.1-2]

використовує несловесні засоби для підтримки процесу усного мовлення

[2 УМД 1.7.1-3]

використовує відомі словесні й несловесні засоби доречно до ситуації спілкування

[4 УМД 1.7.1]

уживає знайому лексику, доречно реагуючи на репліки в діалозі, або під час розповіді про певні події, переказу прослуханого

[4 УМД 1.7.1-1]

використовує слова в доречних формах (з-поміж вивчених) і знайомі вивчені ускладнені синтаксичні конструкції

[4 УМД 1.7.1-2]

використовує доречно несловесні засоби (міміку, жести, рухи), типові для української мови

[4 УМД 1.7.1-3]

розпізнає з допомогою вчителя образні вислови в усному мовленні

[4 УМД 1.7.2]

використовує за зразком образні вислови під час виконання завдань

[4 УМД 1.7.2-1]

Регулює власний емоційний стан

[УМД 1.8]

розпізнає настрій, викликаний у цілому прослуханим текстом / медіатекстом або його окремими персонажами

[2 УМД 1.8.1]

використовує знайому лексику для обговорення власного настрою і настрою персонажів

[2 УМД 1.8.1-1]

розпізнає емоції, викликані почутим (художній або нехудожній текст, медіатекст, репліки в діалозі)

[4 УМД 1.8.1]

співвідносить власні переживання, викликані почутим (художнім або нехудожнім текстом, медіатекстом, репліками в діалозі) і називає їх за допомогою вчителя

[4 УМД 1.8.1-1]

висловлює своє ставлення до подій, описуючи настрій і переживання учасників згаданих подій

[2 УМД 1.8.1-2]

передбачає та описує свої емоції та емоції співрозмовника, коли пропонує для читання або перегляду книжку, фільм, гру тощо

[4 УМД 1.8.1-2]

відтворює емоції персонажів прослуханих текстів / медіатекстів за розподіленими вчителем ролями під час театралізації з допомогою вчителя

[2 УМД 1.8.1-3]

бере участь у рольовій грі, театралізації, розподіляючи ролі, зображуючи відповідні емоції

[4 УМД 1.8.1- 3]

виявляє повагу і ввічливе ставлення до співрозмовника

[2 УМД 1.8.2]

використовує основні засоби ввічливості під час привітання, прощання, прохання, вибачення з допомогою вчителя

[2 УМД 1.8.2-1]

дотримується мовленнєвого етикету в типових ситуаціях спілкування

[4 УМД 1.8.2]

доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету, зокрема в груповій взаємодії

[4 УМД 1.8.2-1]

Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах / медіатекстах

і використання її для збагачення свого досвіду

Сприймає текст

[УМД 2.1]

передбачає за заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в тексті / медіатексті

[2 УМД 2.1.1]

використовує заголовок, ілюстрацію для передбачення змісту тексту в межах опрацьовуваної тематики

[2 УМД 2.1.1-1]

передбачає зміст на основі цілісного сприймання елементів оформлення тексту / медіатексту доступної тематики

[4 УМД 2.1.1]

розрізняє і використовує складники тексту / медіатексту (заголовок, ілюстрації, виноски, таблиці, схеми тощо) для отримання певної інформації

[4 УМД 2.1.1-1]

використовує найпростіші написи, вивіски українською мовою для орієнтування в громадському просторі

[2 УМД 2.1.2]

розуміє значення слів і коротких фраз на вивісках, у рекламі, що супроводжуються малюнками і піктограмами

[2 УМД 2.1.2-1]

робить вибір щодо подальших дій у громадському просторі на підставі розуміння змісту написів, вивісок, реклами

[4 УМД 2.1.2-1]

читає написи, вивіски, рекламу для орієнтування в громадському просторі

[4 УМД 2.1.2-1]

читає адаптовані за змістом тексти / медіатексти, розуміє фактичний зміст прочитаного

[2 УМД 2.1.3]

читає вголос адаптовані тексти / медіатексти з навчальною метою, виявляє готовність виконувати завдання відповідно до мети читання

[2 УМД 2.1.3.-1]

називає персонажів художнього тексту / медіатексту, визначає предмет повідомлення в нехудожньому тексті / медіатексті

[2 УМД 2.1.3-2]

відповідає на запитання за фактичним змістом прочитаного

[2 УМД 2.1.3-3]

читає тексти / медіатексти, розуміючи інформацію, подану в різний спосіб, емоційно реагує відповідно до змісту

[4 УМД 2.1.3]

читає мовчки художні й нехудожні тексти / медіатексти пропонованих жанрів з різних носіїв інформації, виявляє готовність виконати завдання відповідно до мети читання

[4 УМД 2.1.3.-1]

характеризує вчинки й риси характеру персонажів художнього тексту / медіатексту, визначає основні ознаки, предмет повідомлення в нехудожньому тексті / медіатексті

[4 УМД 2.1.3-2]

формулює запитання за змістом прочитаного

[4 УМД 2.1.3-3]

Аналізує та інтерпретує текст

[УМД 2.2]

визначає тему прочитаного тексту / медіатексту

[2 УМД 2.2.1]

називає тему прочитаного тексту / медіатексту, зокрема на основі заголовку

[2 УМД 2.2.1-1]

визначає головну думку прочитаного тексту / медіатексту

[4 УМД 2.2.1]

формулює головну думку прочитаного тексту / медіатексту з допомогою вчителя

[4 УМД 2.2.1-1]

вирізняє головну й другорядну інформацію в нехудожньому тексті / медіатексті з допомогою вчителя

[4 УМД 2.2.1-2]

визначає послідовність подій у прочитаному тексті в межах виконання завдання

[2 УМД 2.2.2]

визначає за опорними словами в розповіді й інструкції послідовність подій у межах виконання завдання

[2 УМД 2.2.2-1]

визначає структурні елементи різних типів текстів і використовує відповідні терміни для цього

[4 УМД 2.2.2]

визначає й називає в прочитаному тексті вступ, основну частину, кінцівку

[4 УМД 2.2.2-1]

визначає елементи сюжету (завʼязка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка) з допомогою вчителя

[4 УМД 2.2.2-2]

визначає аргументи в прочитаному тексті-міркуванні залежно від мети завдання

[4 УМД 2.2.2-3]

відрізняє факти від думок про ці факти в прочитаному тексті / медіатексті, якщо вони сформульовані опанованою лексикою

[2 УМД 2.2.3]

вирізняє факти й думки в прочитаному тексті / медіатексті за умови наявності слів-маркерів (думати, вважати тощо)

[2 УМД 2.2.3-1]

вирізняє аргументи в прочитаному тексті / медіатексті знайомої тематики

[4 УМД 2.2.3]

називає аргументи в прочитаному нехудожньому тексті / медіатексті

[4 УМД 2.2.3-1]

тлумачить звʼязок елементів форми зі змістом у прочитаному тексті / медіатексті

[2 УМД 2.2.4]

пояснює звʼязок змісту тексту / медіатексту з ілюстраціями в процесі парної і групової взаємодії

[2 УМД 2.2.4-1]

пояснює вплив елементів форми на розуміння змісту прочитаного тексту / медіатексту

[4 УМД 2.2.4]

пояснює роль простих графічних та візуальних засобів подання інформації в тексті / медіатексті (шрифт, колір, виноски, схеми тощо) [4 УМД 2.2.4-1]
				розпізнає, називає в тексті синоніми, багатозначні слова, порівняння, відомі фразеологізми, пояснює їхню роль у тексті [4 УМД 2.2.4-2]
Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід [УМД 2.3]	визначає власне враження від прочитаного [2 УМД 2.3.1]	використовує графічні позначки для відображення власного враження від прочитаного тексту / медіатексту [2 УМД 2.3.1-1]	визначає власні емоції, пережиті в процесі читання [4 УМД 2.3.1]	розповідає про свої емоції, пережиті під час читання тексту / медіатексту [4 УМД 2.3.1-1] використовує у власному мовленні доречні до ситуації спілкування фразеологізми, порівняння, слова в переносному значенні з прочитаних текстів / медіатекстів [4 УМД 2.3.1-2]
	визначає власне враження від прочитаного [2 УМД 2.3.1]
			визначає словесні засоби вираження настрою літературного персонажа в процесі читання художнього тексту [4 УМД 2.3.2]	називає словесні засоби вираження настрою літературного персонажа під час читання з допомогою вчителя [4 УМД 2.3.2-1]
				відтворює відповідними словами, жестами, мімікою, інтонаціями емоції літературного персонажа під час читання за ролями або інсценізації прочитаного тексту [4 УМД 2.3.2-2]
Оцінює текст [УМД 2.4]	зіставляє зміст прочитаного тексту / медіатексту з власним життєвим і читацьким досвідом [2 УМД 2.4.1]	пояснює короткими фразами, використовуючи відому лексику, що подобається, а що ні в прочитаному тексті /медіатексті [2 УМД 2.4.1-1]	описує враження від змісту й елементів форми прочитаного тексту / медіатексту [4 УМД 2.4.1]	порівнює зміст і елементи форми прочитаного тексту / медіатексту з раніше прочитаним, зокрема рідною мовою, за темою, характеристиками подібних персонажів тощо) з допомогою вчителя [4 УМД 2.4.1-1]
	розрізняє власну думку й думку, висловлену іншою особою, щодо змісту прочитаного тексту / медіатексту [2 УМД 2.4.2]	вибирає з-поміж кількох запропонованих думок щодо змісту прочитаного тексту / медіатексту таку, яка відповідає власній позиції, і пояснює свій вибір з допомогою вчителя [2 УМД 2.4.2-1	висловлює власну думку щодо можливостей використання інформації з прочитаного тексту / медіатексту в життєвих ситуаціях [4 УМД 2.4.2]	пояснює звʼязно, короткими фразами можливість використання інформації з прочитаного тексту / медіатексту у власному життєвому досвіді [4 УМД 2.4.2-1]
Обирає тексти для читання [УМД 2.5]	обирає книжки (адаптовані тексти) / медіатексти з-поміж запропонованих для читання / прослуховування / перегляду; пояснює власний вибір [2 УМД 2.5.1]	використовує обкладинку та ілюстрації самостійно або під час роботи в групі для отримання інформації про тему, персонажів [2 УМД 2.5.1-1] обговорює в групі прочитане / прослухане / переглянуте українською мовою (улюблені теми), дотримуючись елементарних правил групової взаємодії [2 УМД 2.5.1-2]	розрізняє різні цілі читання текстів / медіатекстів (для розваги, для отримання певної інформації, для виконання певних дій тощо) і діє відповідно до визначеної мети [4 УМД 2.5.1]	добирає необхідну інформацію з друкованих та електронних джерел самостійно або під час роботи в групі [4 УМД 2.5.1-1] обґрунтовує відповідність обраної книжки певній темі на підставі перегляду складників книжки [4 УМД 2.5.1-2]

				ініціює обмін думками про прочитане / прослухане / переглянуте українською мовою, визначає спільне й відмінне в читацьких інтересах, дотримуючись узгоджених правил групової взаємодії [4 УМД 2.5.1-3]
Перетворює інформацію [УМД 2.6]	перетворює текстову інформацію у візуальну й навпаки [2 УМД 2.6.1]	на основі тексту / медіатексту малює ілюстрації, створює аплікації, ліпить персонажів казок тощо [2 УМД 2.6.1-1] тлумачить українською мовою інформацію, подану графічно (ребуси, піктограми, прості схеми) [2 УМД 2.6.1-2] відтворює типову рису характеру персонажа під час інсценізації літературного твору [2 УМД 2.6.1-3] тлумачить серію малюнків короткими фразами з використанням знайомої лексики самостійно або під час роботи в групі [2 УМД 2.6.1-4]	перетворює текстову інформацію в різні види інформації, зокрема створює медіатекст [4 УМД 2.6.1]	на основі прочитаного тексту створює медіатекст, зокрема комікс, афішу, рекламний ролик, простий анімаційний фільм, працюючи в групі або з допомогою вчителя [4 УМД 2.6.1-1] тлумачить українською мовою інформацію, подану графічно (мапи думок, таблиці, діаграми) [4 УМД 2.6.1-2] відтворює художній образ під час читання читання за особами або інсценізації літературного твору [4 УМД 2.6.1-3] на основі серії малюнків створює самостійно або під час роботи в групі усну розповідь про зображені події [4 УМД 2.6.1-4] встановлює відповідність пунктів простого плану тексту [4 УМД 2.6.1-5]




Читає творчо [УМД 2.7]			експериментує зі змістом прочитаного тексту [4 УМД 2.7.1]	змінює кінцівку, місце подій, додає нових персонажів прочитаного художнього тексту / медіатексту [4 УМД 2.7.1-1]
				імпровізує з репліками персонажів під час інсценізації прочитаного художнього тексту / медіатексту [4 УМД 2.7.1-2]
				формулює 1–2 запитання до автора прочитаного тексту / медіатексту в уявному інтервʼю [4 УМД 2.7.1-3]
Висловлювання думок, почуттів і ставлень, взаємодія з іншими особами письмово в режимі реального часу, зокрема в цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови
Створює письмові висловлення [УМД 3.1]	будує звʼязні мовні одиниці в межах відомої лексики за зразком або з допомогою вчителя [2 УМД 3.1.1]	складає словосполучення або речення на основі поданих слів [2 УМД 3.1.1-1]	створює письмові тексти / медіатексти з урахуванням мети й адресата спілкування [4 УМД 3.1.1]	складає і записує невеликі тексти / медіатексти (розповідь про події, оголошення, листівку, афішу тощо) з опорою на подані слова, частину тексту, таблицю тощо [4 УМД 3.1.1-1]
			дотримується елементарних вимог академічної доброчесності під час створення текстів / медіатекстів [4 УМД 3.1.2]	зазначає авторство тексту / медіатексту, створеного самостійно або під час групової роботи [4 УМД 3.1.2-1]
	пише слова розбірливо, використовуючи букви українського алфавіту [2 УМД 3.1.3]	пише слова за допомогою рукописних літер українського алфавіту [2 УМД 3.1.3-1]	дотримується культури оформлення письмових робіт, орієнтується в розташуванні букв українського алфавіту на клавіатурі [4 УМД 3.1.3]	розміщує письмовий текст на сторінці / в таблиці, дотримуючись, необхідних берегів / інтервалів між словами та колонками, роблячи доречні відступи, переноси слів (за потреби), обирає доречний розмір шрифта для оформлення медіатекстів [4 УМД 3.1.3-1]
Взаємодіє письмово в режимі реального часу в захищеному цифровому середовищі [УМД 3.2]			обмінюється невеликими письмовими повідомленнями [4 УМД 3.2.1]	реагує за допомогою невеликих письмових повідомлень на отриману певну інформацію (питання, привітання, прохання, згода, відмова тощо) [4 УМД 3.2.1-1]
			дотримується елементарних правил безпечного спілкування [4 УМД 3.2.2]	розпізнає ситуації, у яких не можна розголошувати персональні дані [4 УМД 3.2.2-1]
Редагує письмові тексти [УМД 3.3]			удосконалює власні й чужі тексти / медіатексти з урахуванням мети спілкування та адресата [4 УМД 3.3.1]	виявляє і виправляє недоліки змісту й будови письмових текстів / медіатекстів відповідно до обраної мети та адресата [4 УМД 3.3.1-1]
				добирає засоби мовної виразності для вдосконалення власного тексту / медіатексту з допомогою вчителя, змінює шрифти, кольори тощо [4 УМД 3.3.1-2]
	перевіряє написане, виявляє і виправляє окремі мовні недоліки й помилки з допомогою вчителя [2 УМД 3.3.2]	знаходить і виправляє графічні недоліки, помилки на позначення звуків буквами в межах вивчених правил [2 УМД 3.3.2-1]	виявляє і виправляє помилки в текстах / медіатекстах [4 УМД 3.3.2]	знаходить і виправляє в тексті / медіатексті орфографічні, пунктуаційні, лексичні й граматичні помилки на вивчені правила [4 УМД 3.3.2-1]
Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними явищами, аналіз їх
Досліджує мовні явища [УМД 4.1]	спостерігає за мовними одиницями й окремими мовними явищами [2 УМД 4.1.1]	розрізняє звуки в слові, слова в реченні, речення в тексті, характеризує мовні одиниці за вивченими ознаками [2 УМД 4.1.1-1] пояснює співвідношення звуків і букв українського алфавіту, вирізняє групи слів за лексичним значенням з допомогою вчителя [2 УМД 4.1.1-2]	виявляє особливості мовних одиниць і явищ [4 УМД 4.1.1]	добирає доцільний спосіб подолання орфоепічних / орфографічних утруднень, зокрема за допомоги словників [4 УМД 4.1.1-1] аналізує будову слова для уточнення розуміння лексичного значення, перевіряє власне розуміння значення слова за тлумачним словником; вирізняє види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням [4 УМД 4.1.1-2]

				пояснює використання в мовленні граматичних форм слів і звʼязки між ними в реченні в межах вивченого [4 УМД 4.1.1-3]
				виявляє відомі мовні явища в тексті, зокрема знаходить синоніми, антоніми, спільнокореневі слова [4 УМД 4.1.1-4]
		вимовляє звуки української мови відповідно до засвоєних норм, правильно наголошує відомі слова [2 УМД 4.1.2-1]	удосконалює власне мовлення з урахуванням відомих мовних норм [4 УМД 4.1.2]	знаходить у текстах / медіатекстах відповідні до мети висловлювання слова, фрази для використання у власному мовленні під час спілкування [4 УМД 4.1.2-1]
Використовує знання з мови в мовленнєвій творчості [УМД 4.2]	експериментує зі звуками (буквами), словами, реченнями в мовних іграх з допомогою вчителя [2 УМД 4.2.1]	переставляє, додає, видаляє звуки (букви) в слові з метою отримання нового слова [2 УМД 4.2.1-1]	створює прості мовні ігри через експериментування з мовними одиницями з допомогою вчителя [4 УМД 4.2.1]	створює ребуси, анаграми, кросворди, шаради, добирає риму тощо з допомогою вчителя [4 УМД 4.2.1-1]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 4
до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти в мовно-літературній освітній галузі

(українська жестова мова)

Загальні результати	1–2 класи		3–4 класи
Загальні результати	конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
1. Взаємодія з жестомовними особами, сприймання, розуміння і використання природного жестового мовлення для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях
Сприймає і розуміє природне жестове мовлення [УЖМ 1.1]

сприймає і розуміє зміст невеликих жестомовних повідомлень наживо та в записі на теми, що відповідають власним потребам та інтересам

[2 УЖМ 1.1.1]

проявляє інтерес до сприймання невеликих казок, оповідань, розповідей, описів, поданих природним жестовим мовленням на цікаві й повсякденні теми з навчальною і розважальною метою

[2 УЖМ 1.1.1-1]

свідомо сприймає і розуміє жестомовні повідомлення наживо та в записі

[4 УЖМ 1.1.1]

сприймає і розуміє жестомовні повідомлення навчально-пізнавального характеру й реагує відповідно до змісту й контексту

[4 УЖМ 1.1.1-1]

сприймає репліки в діалогах побутової і навчальної тематики

[2 УЖМ 1.1.2]

доречно реагує природним жестовим мовленням на репліки в діалогах побутової і навчальної тематики, виявляючи емоційну налаштованість на спілкування

[2 УЖМ 1.1.2-1]

сприймає репліки в навчальних діалогах, групових обговореннях

[4 УЖМ 1.1.2]

доречно реагує природним жестовим мовленням на репліки в навчальних діалогах, групових обговореннях

[4 УЖМ 1.1.2-1]

перепитує і уточнює інформацію з огляду на комунікативну ситуацію і власний досвід

[4 УЖМ 1.1.2-2]

Відтворює жестомовні повідомлення і перетворює їх в інші форми жестомовних повідомлень

[УЖМ 1.2]

відтворює фактичний зміст жестомовного повідомлення відповідно до мети

[2 УЖМ 1.2.1]

відтворює докладно з деталями фактичний зміст короткого жестомовного повідомлення з опорою на ілюстрації, запитання (хто? що? де? коли? який? тощо), простий план, схему тощо

[2 УЖМ 1.2.1-1]

відтворює у ролях з іншими особами жестомовний діалог

[2 УЖМ 1.2.1-2]

добирає і створює ілюстрації (малюнок, відео, модель тощо) до сприйнятого жестомовного повідомлення, передає інформацію в таблицях, схемах з допомогою вчителя

[2 УЖМ 1.2.1-3]

передає зміст жестомовного повідомлення доречно до комунікативної ситуації, зокрема і в захищеному цифровому середовищі

[4 УЖМ 1.2.1]

передає вибірково зміст сприйнятого жестомовного повідомлення (послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, аргументи в міркуванні тощо)

[4 УЖМ 1.2.1-1]

перефразовує сприйняті жестомовні повідомлення (репліки в діалозі, фрагменти обговорення, міркування) відповідно до мети

[4 УЖМ 1.2.1-2]

використовує засоби візуалізації сприйнятого жестомовного повідомлення (створює асоціативну схему, мапу думок, складає простий план, модель тощо) з допомогою вчителя

[4 УЖМ 1.2.1-3]

переказує і творчо змінює невелике жестомовне повідомлення (змінює оповідача, частину деталей, уводить нового персонажа тощо)

[4 УЖМ 1.2.1-4]

Аналізує, інтерпретує і оцінює жестомовні повідомлення

[УЖМ 1.3]

виокремлює в жестомовному повідомленні (наживо, в записі, медіаповідомленні), відому з власного досвіду інформацію; обговорює її з іншими особами

[2 УЖМ 1.3.1]

вирізняє в жестомовному повідомленні інформацію, відому з власного досвіду (за завданням), відтворює її у визначений спосіб

[2 УЖМ 1.3.1-1]

вирізняє незрозумілу для себе інформацію в репліці співрозмовника, перепитує для її пояснення і уточнення

[2 УЖМ 1.3.1-2]

виокремлює потрібну інформацію з одного чи кількох жестомовних повідомлень з різних джерел для виконання певного завдання

[4 УЖМ 1.3.1]

вирізняє в жестомовному повідомленні основний зміст і деталі інформації; зіставляє інформацію з різних жестомовних повідомлень на одну тему й визначає тотожне і відмінне в основному змісті й деталях

[4 УЖМ 1.3.1-1]

розрізняє відому й нову для себе інформацію в репліках співрозмовників у мінідискусії на різноманітні цікаві теми й відповідно реагує

[4 УЖМ 1.3.1-2]

визначає тему жестомовного повідомлення

[2 УЖМ 1.3.2]

формулює тему, пояснює її значення, добирає назву до сприйнятого жестомовного повідомлення

[2 УЖМ 1.3.2-1]

визначає головну думку жестомовного повідомлення

[4 УЖМ 1.3.2]

формулює і пояснює головну думку сприйнятого жестомовного повідомлення, зокрема зважаючи на назву

[4 УЖМ 1.3.2-1]

дотримується визначеної теми обговорення в діалозі, за потреби доречно реагує на зміну теми

[4 УЖМ 1.3.2-2]

вирізняє факти й думки в жестомовному повідомленні

[2 УЖМ 1.3.3]

відрізняє думку від факту в сприйнятому жестомовному повідомленні за умови наявності жестів-маркерів (думати тощо)

[2 УЖМ 1.3.3-1]

вирізняє аргументи в сприйнятому жестомовному повідомленні

[4 УЖМ 1.3.3]

називає факти й думки, наведені як аргументи в жестомовному повідомленні

[4 УЖМ 1.3.3-1]

визначає в різних типах жестомовних повідомлень (розповіді, описи) типові особливості їх

[2 УЖМ 1.3.4]

визначає послідовність подій у сприйнятому жестомовному повідомленні-розповіді, зокрема зважаючи на жести-маркери (спочатку, після тощо); визначає перелік основних ознак у жестомовному повідомленні-описі

[2 УЖМ 1.3.4-1]

сприймає та розпізнає за істотними ознаками різні типи жестомовних повідомлень (розповідь, опис, міркування)

[4 УЖМ 1.3.4]

визначає в сприйнятому жестомовному повідомленні послідовність подій, факти, судження, аргументи і враховує ці особливості під час побудови власного жестомовного повідомлення, зокрема повідомлення-міркування

[4 УЖМ 1.3.4-1]

співставляє зміст жестомовного повідомлення (наживо, у записі, медіаповідомленні) з власним досвідом і загальними правилами жестомовного спілкування

[2 УЖМ 1.3.5]

використовує графічні засоби, жестикуляцію, сигнальні картки для позначення власної оцінки змісту сприйнятого жестомовного повідомлення відповідно до мети завдання

[2 УЖМ 1.3.5-1]

наводить приклади з власного життя, які підтверджують або спростовують думку, виражену в сприйнятому жестомовному повідомленні відповідно до мети завдання

[2 УЖМ 1.3.5-2]

визначає спосіб і характер впливу елементів форми жестомовного повідомлення, зокрема медіаповідомлення

[4 УЖМ 1.3.5]

пояснює з допомогою вчителя вплив елементів форми жестомовного повідомлення і медіаповідомлення (анімаційний фільм, навчальне відео тощо) на глядача (візуальні ефекти, кольори, способи подання інформації тощо)

[4 УЖМ 1.3.5-1]

наводить приклади з опорою на набуті наукові знання та досвід, які підтверджують або спростовують зміст сприйнятого жестомовного повідомлення

[4 УЖМ 1.3.5-2]

розрізняє власну думку й думку іншої людини щодо теми обговорення

[2 УЖМ 1.3.6]

реагує на репліку в діалозі, виражаючи власну думку (зрозуміло – незрозуміло, правда – неправда тощо), уточнює і пояснює своє рішення щодо участі в діалозі

[2 УЖМ 1.3.6-1]

свідомо добирає доречні елементи змісту та/або форми жестомовного повідомлення для власної мовленнєвої діяльності

[4 УЖМ 1.3.6]

обговорює та обґрунтовує елементи змісту та/або форми жестомовного повідомлення, які вважає корисними для власної мовленнєвої діяльності

[4 УЖМ 1.3.6-1]

Виражає природним жестовим мовленням власні погляди, думки, ставлення, емоції та почуття

[УЖМ 1.4]

зв’язно виражає природним жестовим мовленням власну думку в репліці / репліках діалогу, зокрема в умовах захищеного онлайнового середовища (месенджерах тощо)

[2 УЖМ 1.4.1]

підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими для себе життєвими ситуаціями

[2 УЖМ 1.4.1-1]

зв’язно виражає власну думку, наводячи аргументи і враховуючи думки інших, зокрема в умовах захищеного онлайнового середовища (месенджерах тощо)

[4 УЖМ 1.4.1]

підтримує діалог на навчальні й повсякденні теми, наводячи аргументи і враховуючи думки інших

[4 УЖМ 1.4.1-1]

будує жестомовне повідомлення-розповідь, зв’язно, дотримуючись логічної послідовності подій, залежно від мети спілкування

[2 УЖМ 1.4.2]

будує коротке жестомовне повідомлення-розповідь на певну тему з використанням опорних засобів (готовий початок, ілюстрації, запитання, набір жестів, схема подій, сюжетні малюнки тощо)

[2 УЖМ 1.4.2-1]

будує жестомовні повідомлення (опис і міркування) відповідно до мети завдання

[4 УЖМ 1.4.2]

будує жестомовне повідомлення (опис, міркування тощо), зокрема з використанням цифрових пристроїв, на певну тему за допомогою опорних засобів (простий план, опорні жести, подана частина жестомовного повідомлення тощо)

[4 УЖМ 1.4.2-1]

розпізнає настрій, викликаний сприйнятим жестомовним повідомленням

[2 УЖМ 1.4.3]

описує настрій, викликаний жестомовним повідомленням або його окремими персонажами

[2 УЖМ 1.4.3-1]

відтворює емоції персонажів жестомовного повідомлення під час переказу за ролями, розподіленими вчителем

[2 УЖМ 1.4.3-2]

розпізнає емоції, викликані сприйнятим жестомовним повідомлення, зокрема медіаповідомленням

[4 УЖМ 1.4.3]

співвідносить власні переживання, викликані сприйнятим жестомовним повідомленням і називає їх з допомогою вчителя

[4 УЖМ 1.4.3-1]

бере участь у рольовій грі, театралізації, розподіляючи ролі, зображуючи відповідні емоції, і пояснює значення жестомовних і жестикуляційних засобів для передавання емоцій

[4 УЖМ 1.4.3-2]

демонструє повагу і ввічливе ставлення до співрозмовника

[2 УЖМ 1.4.4]

використовує жести ввічливості в навчальних і побутових ситуаціях, зокрема в груповій взаємодії (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням тощо)

[2 УЖМ 1.4.4-1]

дотримується мовленнєвого етикету в типових ситуаціях спілкування

[4 УЖМ 1.4.4]

доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету (вітання, привернення уваги, зоровий контакт тощо), зокрема в груповій взаємодії, зважає на стиль мовлення (звичайний, фамільярний, вульгарний)

[4 УЖМ 1.4.4-1]

Здійснює міжмовну взаємодію з урахуванням жестомовної і словесномовної культури спілкування

[УЖМ 1.5]

використовує дактилювання як міжмовний засіб

[2 УЖМ 1.5.1]

використовує дактилювання для позначення невідомих слів або тих слів, жестовий еквівалент до яких є невідомим

[2 УЖМ 1.5.1-1]

використовує кальковане жестове мовлення як міжмовний засіб

[4 УЖМ 1.5.1]

розуміє і використовує прості повідомлення калькованим жестовим мовленням при взаємодії з нежестомовними особами за умови попередньої підготовки

[4 УЖМ 1.5.1-1]

розрізняє відмінності жестомовної і словесномовної культури спілкування

[2 УЖМ 1.5.2]

розуміє відмінності жестомовної і словесномовної культури сприймання та інтерпретації комунікативних виявів (кивання головою, використання вказівного жесту, вітальних обіймів тощо)

[2 УЖМ 1.5.2-1]

дотримується етики, жестомовної і словесномовної культури спілкування

[4 УЖМ 1.5.2]

доречно використовує комунікативні вияви, як-от кивання головою, використання вказівного жесту, вітальних обіймів тощо у спілкуванні з нежестомовними особами

[4 УЖМ 1.5.2-1]

Здійснює переклад з однієї української мови на іншу (українська жестова мова – українська словесна мова) (медіація інформації)

[УЖМ 1.6]

перекладає жести й жестові сполучення словами й словосполученнями

[2 УЖМ 1.6.1]

добирає доречні й відповідні словесні еквіваленти до жестів і жестових сполучень

[2 УЖМ 1.6.1-1]

перекладає прості жестомовні повідомлення словесною мовою (тим видом мовлення, яке є доступним з огляду на психофізичні можливості)

[4 УЖМ 1.6.1]

перекладає словесно прості передбачувані жестомовні повідомлення (короткі оголошення, розклад, програму заходу тощо), подані короткими простими фразами з паузами

[4 УЖМ 1.6.1-1]

перекладає словесно короткі жестомовні повідомлення на повсякденні та навчальні теми, за умови повільного й чіткого повторення повідомлення і попередньої підготовки

[4 УЖМ 1.6.1-2]

перекладає слова й словосполучення жестами й сполученнями жестів

[2 УЖМ 1.6.2]

добирає доречні й відповідні жестові еквіваленти до слів і словосполучень, поданих повільно, чітко, з можливістю повторення та ілюстративної підтримки

[2 УЖМ 1.6.2-1]

перекладає прості короткі словесномовні тексти (того виду мовлення, яке є доступним з огляду на психофізичні можливості) у жестомовні повідомлення

[4 УЖМ 1.6.2]

перекладає жестовими повідомленнями прості короткі передбачувані словесні тексти (короткі оголошення, розклад, програму заходу тощо), що подано повільно, чітко, з можливістю повторення або повторного читання, ілюстративної підтримки й попередньої підготовки

[4 УЖМ 1.6.2-1]

перекладає жестовими повідомленнями прості короткі словесні тексти на повсякденні й навчальні теми, що подано повільно, чітко, з можливістю повторення або повторного читання, ілюстративної підтримки й попередньої підготовки

[4 УЖМ 1.6.2-2]

Здійснює посередництво у комунікації в умовах міжмовної української жестово-словесної взаємодії (медіація комунікації)

[УЖМ 1.7]

виконує роль посередника в міжмовній комунікації

[4 УЖМ 1.7.1]

розпізнає, коли є потреба у виконанні посередницької ролі в комунікації жестомовних і нежестомовних осіб, пропонує себе в ролі посередника комунікації

[4 УЖМ 1.7.1-1]

перекладає з однієї української мови на іншу короткі прості передбачувані повідомлення, які виголошуються сторонами комунікації (особисті дані, згоду / незгоду, запитання / коротку відповідь тощо), за умови, що інші допомагають з формулюваннями

[4 УЖМ 1.7.1-2]

2. Дослідження жестомовні явища й культуру жестомовного спілкування, дотримання норм української жестової мови

Досліджує жестомовні явища

[УЖМ 2.1]

спостерігає за природним жестовим мовленням та аналізує його

[2 УЖМ 2.1.1]

розрізняє знаки (мануальні й немануальні) в жесті, жести в реченнях, речення в жестомовних повідомленнях, характеризує жести за відомими ознаками

[2 УЖМ 2.1.1-1]

пояснює відмінності між жестами за немануальними й мануальними знаками, вирізняє групи жестів за значенням, розрізняє види речень за метою створення з допомогою вчителя

[2 УЖМ 2.1.1-2]

виявляє особливості будови жестів, правила їх змінювання і побудови жестових речень і жестомовних повідомлень

[4 УЖМ 2.1.1]

добирає доцільний спосіб подолання помилок у виконанні жестів, жестових фраз і жестомовних повідомлень, зокрема з допомогою вчителя і з використанням жестових довідників, медіаконтенту, інтернет-ресурсів

[4 УЖМ 2.1.1-1]

аналізує будову жесту для уточнення розуміння його значення, перевіряє власне розуміння значення жесту з допомогою вчителя і з використанням жестових довідників, медіаконтенту, інтернет-ресурсів

[4 УЖМ 2.1.1-2]

пояснює використання в природному жестовому мовленні відомих граматичних форм жестів і звʼязки їх у жестовому реченні

[4 УЖМ 2.1.1-3]

експериментує з мануальними й немануальними знаками жестів, жестами, жестовими реченнями в мовних іграх з допомогою вчителя

[2 УЖМ 2.1.2]

замінює, додає, видаляє мануальні й немануальні знаки в жесті з метою отримання жесту з іншим значенням; утворює складні й складені жести з набору значущих жестів

[2 УЖМ 2.1.2-1]

створює прості жестомовні ігри через експериментування з мануальними й немануальними знаками жестів і жестами

[4 УЖМ 2.1.2]

створює жестомовні ігри, поширює речення або замінює жести в реченні (наприклад, синонімами) в жестомовних іграх

[4 УЖМ 2.1.2-1]

Дотримується норм української жестової мови

[УЖМ 2.2]

враховує відомі жестомовні норми у власному природному жестовому мовленні

[2 УЖМ 2.2.1]

уживає жести відповідно до контексту

[2 УЖМ 2.2.1-1]

правильно відтворює мануальні та немануальні знаки відомих жестів

[2 УЖМ 2.2.1-2]

дактилює відповідно до правил та у випадках, які є усталеними для жестомовного спілкування

[2 УЖМ 2.2.1-3]

враховує відомі жестомовні норми у власному природному жестовому мовленні

[4 УЖМ 2.2.1]

трансформує жести відповідно до контексту

[4 УЖМ 2.2.1-1]

контролює правильність і виправляє помилки у відтворенні мануальних і немануальних знаків відомих жестів

[4 УЖМ 2.2.1-2]

удосконалює власне природне жестове мовлення з урахуванням відомих мовних норм

[4 УЖМ 2.2.2]

виявляє характерні жестомовні ознаки в жестомовному повідомленні, визначає їхній вплив на досягнення мети спілкування, використовує у власному природному жестовому мовленні, зокрема під час переказування змісту жестомовного повідомлення

[4 УЖМ 2.2.2-1]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 5
до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в мовно-літературній освітній галузі

(мова й література корінного народу або національної меншини)

Загальні результати	1—2 класи	3—4 класи
конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
Взаємодія з іншими особами усно, сприйняття і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях
Сприймає усну інформацію [РМЛ 1.1]	слухає невеликі тексти / медіатексти, які відповідають власним потребам та інтересам [2 РМЛ 1.1.1]	виявляє інтерес до прослуховування невеликих казок, оповідань, віршів, розповідей, описів на цікаві та зрозумілі теми з навчальною / розважальною метою [2 РМЛ 1.1.1-1]	слухає довільно тексти / медіатексти [4 РМЛ 1.1.1]	слухає довільно легенди, п’єси, байки, міркування, реагує відповідно до змісту [4 РМЛ 1.1.1-1]
	сприймає репліки в діалогах побутової і навчальної тематики [2 РМЛ 1.1.2]	реагує (словесно / несловесно) на репліки в діалогах побутової і навчальної тематики, виявляючи емоційну налаштованість на спілкування [2 РМЛ 1.1.2-1]	сприймає репліки в навчальних діалогах, групових обговореннях [4 РМЛ 1.1.2]	доречно реагує на репліки в навчальних діалогах, групових обговореннях [4 РМЛ 1.1.2-1]
				перепитує, уточнює інформацію з огляду на ситуацію спілкування і власний досвід [4 РМЛ 1.1.2-2]
Перетворює усну інформацію в різні форми повідомлень [РМЛ 1.2]	відтворює фактичний зміст усного повідомлення відповідно до мети [2 РМЛ 1.2.1]	відтворює докладно фактичний зміст почутого з опорою на малюнки, запитання (хто? що? де? коли? який? тощо), простий план, схему [2 РМЛ 1.2.1-1]	передає зміст усного повідомлення доречно до ситуації спілкування, зокрема в захищеному цифровому середовищі [4 РМЛ 1.2.1]	передає вибірково зміст почутого (усно), зокрема послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, аргументи в міркуванні [4 РМЛ 1.2.1-1]
		відтворює в ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханої казки, розповіді [2 РМЛ 1.2.1-2]		перефразовує почуте (репліки в діалозі, фрагменти висловлювань) відповідно до мети [4 РМЛ 1.2.1-2]
				переказує творчо прослуханий невеликий художній текст (усно), зокрема змінює оповідача, частину тексту, уводить нового персонажа [4 РМЛ 1.2.1-3]
		добирає і малює ілюстрації до почутого, передає інформацію в таблицях, схемах з допомогою вчителя [2 РМЛ 1.2.1-3]		комбінує різні засоби візуалізації почутого, створює асоціативну схему, мапу думок, складає простий план почутого з допомогою вчителя [4 РМЛ 1.2.1-4]
Виокремлює інформацію [РМЛ 1.3]	виокремлює в усному повідомленні, зокрема медіатексті, відому з власного досвіду інформацію, обговорює її з іншими особами [2 РМЛ 1.3]	вирізняє в усному повідомленні інформацію, яка відповідає меті завдання, відтворює її у визначений спосіб [2 РМЛ 1.3.1-1]	виокремлює необхідну інформацію з одного чи кількох усних джерел, зокрема медіатекстів, для виконання певного завдання [4 РМЛ 1.3]	вирізняє в усному повідомленні інформацію для побудови монологічного висловлювання (усного або письмового) [4 РМЛ 1.3.1-1]
		вирізняє незрозумілу для себе інформацію в репліці співрозмовника, перепитує для пояснення, уточнення її [2 РМЛ 1.3.1-2]		розрізняє відому й нову для себе інформацію в репліках співрозмовників у мінідискусії на різноманітні цікаві теми й відповідно реагує [4 РМЛ 1.3.1-2]
Аналізує та інтерпретує усну інформацію [РМЛ 1.4]	визначає тему усного повідомлення [2 РМЛ 1.4.1]	формулює тему, пояснює / добирає заголовок до почутого тексту / медіатексту [2 РМЛ 1.4.1-1]	визначає головну думку прослуханого тексту / медіатексту [4 РМЛ 1.4.1]	формулює і пояснює головну думку прослуханого тексту / медіатексту, зокрема зважаючи на заголовок [4 РМЛ 1.4.1-1]
				дотримується визначеної теми в діалозі, за потреби реагує на зміну теми [4 РМЛ 1.4.1-2]
	вирізняє факти і думки в почутому повідомленні, зокрема нехудожньому тексті [2 РМЛ 1.4.2]	відрізняє думку від факту в почутому повідомленні за умови наявності слів-маркерів (думати, вважати тощо) [2 РМЛ 1.4.2-1]	вирізняє аргументи в почутому повідомленні [4 РМЛ 1.4.2]	називає факти і думки, наведені як аргументи в усному повідомленні, зокрема нехудожньому тексті [4 РМЛ 1.4.2-1]
	визначає в почутому тексті-розповіді типові особливості [2 РМЛ 1.4.3]	установлює послідовність подій у почутому тексті-розповіді, зокрема зважаючи на слова-маркери (спочатку, потім, наприкінці) тощо [2 РМЛ 1.4.3-1]	розпізнає за суттєвими ознаками різні типи текстів (розповідь, опис, міркування) під час прослуховування [4 РМЛ 1.4.3]	визначає в почутому тексті послідовність подій, факти, судження, аргументи і враховує ці особливості під час побудови власного усного висловлювання [4 РМЛ 1.4.3-1]
Оцінює усну інформацію [РМЛ 1.5]	співставляє зміст усного повідомлення, зокрема медіатексту, з власним досвідом і загальними правилами спілкування [2 РМЛ 1.5.1]	використовує графічні засоби, жести, міміку, сигнальні картки для позначення власної оцінки змісту почутого повідомлення відповідно до мети завдання [2 РМЛ 1.5.1-1]	співставляє елементи форми усного повідомлення і медіатексту для вираження того самого змісту [4 РМЛ 1.5.1]	пояснює з допомогою вчителя вплив елементів форми медіатексту (анімаційний фільм, навчальне відео) на слухача / глядача (голос, звукові ефекти, кольори тощо) [4 РМЛ 1.5.1-1]
		наводить приклади з власного життя, які підтверджують або спростовують думку, висловлену в почутому повідомленні, зокрема в художньому або науково-пізнавальному тексті, відповідно до мети завдання [2 РМЛ 1.5.1-2]		наводить приклади з опорою на здобуті наукові знання і читацький досвід, які підтверджують або спростовують зміст почутого повідомлення [4 РМЛ 1.5.1-2]
	розрізняє власну думку і думку, висловлену іншою особою, щодо предмета обговорення [2 РМЛ 1.5.2]	реагує на репліку в діалозі (зрозуміло - незрозуміло, правда - неправда тощо), уточнює і пояснює своє рішення щодо участі в діалозі [2 РМЛ 1.5.2-1]	передбачає використання змісту та / або форми усного повідомлення, зокрема медіатексту, у власній мовленнєвій діяльності [4 РМЛ 1.5.2]	обговорює елементи змісту та / або форми усного повідомлення, зокрема медіатексту, які вважає корисними для власної мовленнєвої діяльності [4 РМЛ 1.5.2-1]
Висловлює і обстоює власні погляди [РМЛ 1.6]	зв’язно висловлює думку в репліці / репліках діалогу, зокрема в умовах захищеного онлайнового середовища [2 РМЛ 1.6.1]	підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими для себе життєвими ситуаціями [2 РМЛ 1.6.1-1]	зв’язно висловлює власну думку, наводячи аргументи в враховуючи думки інших [4 РМЛ 1.6.1]	будує репліку в діалозі, зокрема в умовах захищеного онлайнового середовища, наводячи аргументи і враховуючи думки інших [4 РМЛ 1.6.1-1]
	будує усну розповідь зв’язно, дотримуючись логічної послідовності подій, залежно від мети спілкування [2 РМЛ 1.6.2]	будує коротку усну розповідь на певну тему з використанням опорних засобів (поданий початок, малюнок запитання, набір слів, схема тощо) [2 РМЛ 1.6.2-1]	будує усне висловлювання різних типів відповідно до мети завдання [4 РМЛ 1.6.2]	будує усне висловлювання (опис, міркування), зокрема з використанням цифрових пристроїв, на певну тему з допомогою опорних засобів (простий план, опорні слова, подана частина тексту, таблиця тощо) [4 РМЛ 1.6.1-1]
Використовує словесні та несловесні засоби під час представлення своїх думок [РМЛ 1.7]	використовує відомі словесні та несловесні засоби для повідомлення про події, передавання емоцій і настрою [2 РМЛ 1.7.1]	уживає знайому лексику, доречно реагуючи на репліки в діалозі або під час розповіді про певні події [2 РМЛ 1.7.1-1]	використовує відомі словесні та несловесні засоби доречно до ситуації спілкування [4 РМЛ 1.7.1]	уживає знайомі слова і фразеологізми, для опису, зокрема предметів, людей, тварин, рослин, та побудови міркувань [4 РМЛ 1.7.1-1]
		використовує відповідні форми слів та прості синтаксичні конструкції (прості речення) доречно до ситуації спілкування [2 РМЛ 1.7.1-2]		доцільно використовує мовні одиниці для привернення уваги, (зокрема звертання), підтримання спілкування, послідовного викладу думок, указівки на час, місце подій, пояснення причини, умови, мети, ставлення до повідомлюваного [4 РМЛ 1.7.1-2]
		використовує доречно несловесні засоби (міміку, жести, рухи) [2 РМЛ 1.7.1-3]		використовує доречно несловесні засоби (силу голосу, темп мовлення) [4 РМЛ 1.7.1-3]
	розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити [2 РМЛ 1.7.2]	використовує за зразком образні вислови під час висловлювання думок у знайомій ситуації спілкування [2 РМЛ 1.7.2-1]	використовує художні засоби під час представлення своїх думок [4 РМЛ 1.7.2]	використовує слова в переносному значенні, порівняння, епітети під час висловлювання думок доречно до ситуації спілкування [4 РМЛ 1.7.2-1]
Регулює власний емоційний стан [РМЛ 1.8]	розпізнає настрій, викликаний в цілому прослуханим текстом / медіатекстом або його окремими персонажами [2 РМЛ 1.8.1]	описує настрій, викликаний прослуханим текстом / медіатекстом у цілому або його окремими персонажами [2 РМЛ 1.8.1-1]	розпізнає емоції, викликані почутим (художній або нехудожній текст, медіатекст, репліки в діалозі) [4 РМЛ 1.8.1]	співвідносить власні переживання, викликані почутим (художнім або нехудожнім текстом, медіатекстом, репліками в діалозі) і називає їх з допомогою вчителя [4 РМЛ 1.8.1-1]
		висловлює своє ставлення до подій, описуючи настрій і переживання учасників згаданих подій [2 РМЛ 1.8.1-2]		передбачає та описує свої емоції та емоції співрозмовника, коли пропонує для читання або перегляду книжку, фільм, гру тощо [4 РМЛ 1.8.1-2]
		відтворює емоції персонажів прослуханих текстів / медіатекстів під час переказу або театралізації за допомогою інтонування, вигуків, звуконаслідування, міміки, жестів [2 РМЛ 1.8.1-3]		бере участь в рольовій грі, театралізації, зображуючи відповідні емоції, і пояснює значення словесних і несловесних засобів для передавання емоцій [4 РМЛ 1.8.1-3]
	виявляє повагу і ввічливе ставлення до співрозмовника [2 РМЛ 1.8.2]	використовує ввічливі слова в навчальних та побутових ситуаціях (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням) [2 РМЛ 1.8.2-1]	дотримується мовленнєвого етикету в типових ситуаціях спілкування [4 РМЛ 1.8.2]	доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету, зважає на різні види тональності (звичайна, фамільярна, вульгарна) [4 РМЛ 1.8.2-1]
Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах / медіатекстах і використання її для збагачення свого досвіду
Сприймає текст [РМЛ 2.1]	передбачає за заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в тексті / медіатексті [2 РМЛ 2.1.1]	вирізняє і використовує інформацію про автора, заголовок, ілюстрацію для передбачення змісту тексту [2 РМЛ 2.1.1-1]	передбачає зміст на основі цілісного сприймання елементів оформлення тексту / медіатексту [4 РМЛ 2.1.1]	пояснює роль складників тексту / медіатексту (заголовок, підзаголовок, ілюстрація, анотація, зміст, виноска, таблиця, схема тощо) для передбачення його змісту [4 РМЛ 2.1.1-1]
	читає нескладні за змістом і формою тексти / медіатексти, розуміє фактичний зміст прочитаного [2 РМЛ 2.1.2]	читає вголос з різних носіїв інформації невеликі художні (загадки, лічилки, прислівʼя, казки, оповідання, вірші) та нехудожні тексти / медіатексти з пізнавальною / розважальною метою і виявляє готовність виконувати завдання відповідно до мети читання [2 РМЛ 2.1.2.-1] відповідає на запитання за фактичним змістом прочитаного [2 РМЛ 2.1.2-2]	читає тексти / медіатексти, розуміючи інформацію, подану в різний спосіб, виявляє емоції відповідно до змісту [4 РМЛ 2.1.2]	читає мовчки художні та нехудожні тексти / медіатексти пропонованих жанрів з різних носіїв інформації, виявляє готовність виконати завдання відповідно до мети читання [4 РМЛ 2.1.2.-1]
			формулює запитання за змістом прочитаного [4 РМЛ 2.1.2-2]
Аналізує та інтерпретує текст [РМЛ 2.2]	визначає, про що йдеться в прочитаному тексті / медіатексті [2 РМЛ 2.2.1]	формулює тему прочитаного тексту / медіатексту й пояснює заголовок [2 РМЛ 2.2.1-1]	визначає головну думку прочитаного тексту / медіатексту, її звʼязок з наведеною інформацією [4 РМЛ 2.2.1]	формулює і пояснює головну думку прочитаного тексту / медіатексту, ураховуючи різні складники тексту [4 РМЛ 2.2.1-1]
		називає персонажів художнього тексту / медіатексту та описує їхні вчинки, визначає предмет повідомлення в нехудожньому тексті / медіатексті [2 РМЛ 2.2.1-2]		вирізняє головних і другорядних персонажів у художньому тексті / медіатексті, особливості оповідача [4 РМЛ 2.2.1-2]
				вирізняє головну й другорядну інформацію в нехудожньому тексті / медіатексті в процесі парної / групової взаємодії [4 РМЛ 2.2.1-3]
	визначає в прочитаному тексті-розповіді типові особливості, використовує встановлену послідовність подій залежно від мети завдання [2 РМЛ 2.2.2]	визначає в прочитаному тексті-розповіді вступ, основну частину (події), кінцівку [2 РМЛ 2.2.2-1]	визначає в прочитаному тексті типові особливості і використовує їх залежно від мети завдання [4 РМЛ 2.2.2]	визначає в прочитаному тексті (текст-опис, текст-міркування) типові особливості [4 РМЛ 2.2.2-1]
		встановлює послідовність подій у прочитаному тексті-розповіді на основі логічного ланцюжка: спочатку, потім, наприкінці [2 РМЛ 2.2.2-2]		визначає елементи сюжету (завʼязка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка) з допомогою вчителя, пояснює причини й наслідки вчинків персонажів [4 РМЛ 2.2.2-2]
	вирізняє факти й думки в прочитаному тексті / медіатексті, зокрема нехудожньому [2 РМЛ 2.2.3]	відрізняє думку від факту в прочитаному тексті / медіатексті [2 РМЛ 2.2.3-1]	вирізняє аргументи в прочитаному тексті / медіатексті [4 РМЛ 2.2.3]	вирізняє аргументи до наведених у прочитаному тексті / медіатексті, зокрема нехудожньому тексті фактів [4 РМЛ 2.2.3-1]
	тлумачить звʼязок елементів форми зі змістом у прочитаному тексті / медіатексті [2 РМЛ 2.2.4]	пояснює звʼязок змісту тексту / медіатексту з ілюстраціями в процесі парної і групової взаємодії [2 РМЛ 2.2.4-1]	пояснює вплив елементів форми на розуміння змісту прочитаного тексту / медіатексту [4 РМЛ 2.2.4]	пояснює роль простих графічних і візуальних засобів подання інформації в тексті / медіатексті (шрифт, колір, виноски, схеми тощо) [4 РМЛ 2.2.4-1]
		розпізнає, називає в тексті синоніми, багатозначні слова, порівняння, пояснює їхню роль у тексті [2 РМЛ 2.2.4-2]		розпізнає, називає в тексті фразеологізми, слова, вжиті в переносному значенні, пояснює їхню роль у тексті [4 РМЛ 2.2.4-2]
		називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу, відображені в прочитаному тексті / медіатексті [2 РМЛ 2.2.4-3]
Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід [РМЛ 2.3]	визначає власний настрій і його зміни в процесі читання [2 РМЛ 2.3.1]	розповідає про власний настрій, викликаний прочитаним текстом / медіатекстом, і наводить приклади з тексту або власного життєвого досвіду на підтвердження висловленого [2 РМЛ 2.3.1-1]	визначає власні емоції, пережиті в процесі читання [4 РМЛ 2.3.1]	розповідає про свої емоції, пережиті під час читання тексту / медіатексту, і наводить приклади з тексту або власного життєвого досвіду на підтвердження висловленого [4 РМЛ 2.3.1-1]
		використовує у власному мовленні доречні до ситуації спілкування крилаті вислови, прислівʼя, приказки, порівняння тощо [2 РМЛ 2.3.1-2]		використовує у власному мовленні доречні до ситуації спілкування фразеологізми, слова в переносному значенні, улюблені цитати тощо з прочитаних текстів / медіатекстів [4 РМЛ 2.3.1-2]
	визначає словесні засоби вираження настрою літературного персонажа в процесі читання художнього тексту [2 РМЛ 2.3.2]	називає словесні засоби вираження настрою літературного персонажа під час читання з допомогою вчителя [2 РМЛ 2.3.2-1]	визначає словесні засоби вираження емоцій літературного персонажа в процесі читання художнього тексту [4 РМЛ 2.3.2]	описує емоції персонажів, використовуючи словесні засоби з прочитаного твору на підтвердження власної думки, пояснює, чому поділяє або не поділяє емоції певного персонажа [4 РМЛ 2.3.2-1]
		відтворює настрій літературного персонажа під час читання за ролями або інсценізації прочитаного тексту [2 РМЛ 2.3.2-2]		відтворює відповідними словами, жестами, мімікою, інтонаціями емоції літературного персонажа під час читання за ролями або інсценізації прочитаного тексту [4 РМЛ 2.3.2-2]
Оцінює текст [РМЛ 2.4]	зіставляє зміст прочитаного тексту / медіатексту з власним життєвим і читацьким досвідом [2 РМЛ 2.4.1]	пояснює, що подобається, а що ні в прочитаному тексті /медіатексті (тема, персонажі, елементи форми, зокрема ритм, рима, звукові ефекти, шрифт, колір тощо) [2 РМЛ 2.4.1-1]	описує враження від змісту й елементів форми прочитаного тексту / медіатексту [4 РМЛ 2.4.1]	порівнює зміст та елементи форми прочитаного тексту / медіатексту з раніше прочитаним за темою, характеристиками подібних персонажів, елементами форми, зокрема елементами сюжету, найяскравішими художніми засобами тощо) [4 РМЛ 2.4.1-1]
		використовує під час читання графічні засоби на позначення власної оцінки змісту тексту відповідно до мети завдання [2 РМЛ 2.4.1-2]		аргументує власне ставлення до змісту прочитаного тексту [4 РМЛ 2.4.1-2]
	розрізняє власну думку і думку, висловлену іншою особою, щодо змісту прочитаного тексту / медіатексту [2 РМЛ 2.4.2]	вибирає з-поміж кількох запропонованих думок щодо змісту прочитаного тексту / медіатексту таку, яка відповідає власній позиції, і пояснює свій вибір [2 РМЛ 2.4.2-1]	висловлює власну думку щодо можливостей використання інформації з прочитаного тексту / медіатексту в життєвих ситуаціях [4 РМЛ 2.4.2]	пояснює можливість використання інформації з прочитаного тексту / медіатексту в різних життєвих ситуаціях [4 РМЛ 2.4.2-1]
Обирає тексти для читання [РМЛ 2.5]	обирає книжки (тексти) / медіатексти для читання / прослуховування / перегляду; пояснює власний вибір [2 РМЛ 2.5.1]	використовує складники книжки самостійно або під час роботи в групі для отримання інформації про тему, автора, персонажів [2 РМЛ 2.5.1-1]	розрізняє різні цілі читання текстів / медіатекстів (для розваги, для отримання певної інформації, для виконання певних дій тощо) і діє відповідно до визначеної мети [4 РМЛ 2.5.1]	добирає необхідну інформацію з друкованих та електронних джерел самостійно або під час роботи в групі [4 РМЛ 2.5.1-1]
		обґрунтовує відповідність обраної книжки певній темі на підставі перегляду складників книжки [2 РМЛ 2.5.1-2]		використовує зміст книжки, елементи навігації електронного ресурсу для пошуку необхідного тексту [4 РМЛ 2.5.1-2]
		обговорює в групі прочитане / прослухане / переглянуте (улюблені теми, автори), дотримуючись елементарних правил групової взаємодії [2 РМЛ 2.5.1-3]		ініціює обмін думками про прочитане / прослухане / переглянуте, визначає спільне та відмінне в читацьких інтересах, дотримуючись узгоджених правил групової взаємодії [4 РМЛ 2.5.1-3]
Перетворює інформацію [РМЛ 2.6]	перетворює текстову інформацію у візуальну і навпаки [2 РМЛ 2.6.1]	на основі тексту / медіатексту малює ілюстрації, створює аплікації, ліпить персонажів казок тощо і пояснює свій вибір [2 РМЛ 2.6.1-1]	перетворює текстову інформацію в інші види інформації [4 РМЛ 2.6.1]	на основі прочитаного тексту створює медіатекст, зокрема комікс, афішу, рекламний ролик, простий анімаційний фільм з допомогою дорослого [4 РМЛ 2.6.1-1]
		тлумачить інформацію, подану графічно (ребуси, піктограми, мапи думок, прості схеми, таблиці) [2 РМЛ 2.6.1-2]		фіксує текстову інформацію за допомогою різних графічних засобів (ребуси, піктограми, мапи думок, прості схеми, таблиці, діаграми) [4 РМЛ 2.6.1-2]
		відтворює типову рису характеру персонажа під час виразного читання або інсценізації літературного твору [2 РМЛ 2.6.1-3]		відтворює художній образ під час виразного читання або інсценізації літературного твору, ураховуючи ризики стереотипного сприйняття [4 РМЛ 2.6.1-3]
		на основі серії малюнків створює самостійно або під час роботи в групі усну розповідь про зображені події [2 РМЛ 2.6.1-4]		на основі серії плакатів, фотографій, фрагментів відео створює самостійно або під час роботи в групі опис або міркування щодо поданих зображень [4 РМЛ 2.6.1-4]
		встановлює відповідність пунктів простого плану тексту самостійно [2 РМЛ 2.6.1-5]		складає простий план до тексту самостійно або під час роботи в групі [4 РМЛ 2.6.1-5]
Читає творчо [РМЛ 2.7]	експериментує зі змістом прочитаного тексту [2 РМЛ 2.7.1]	змінює кінцівку, місце подій, додає нових персонажів прочитаного художнього тексту / медіатексту [2 РМЛ 2.7.1-1]	експериментує з формою прочитаного тексту [4 РМЛ 2.7.1]	змінює оповідача в прочитаному художньому тексті / медіатексті, перетворює текст, зокрема інсценізує, під час роботи в групі та з допомогою вчителя [4 РМЛ 2.7.1-1]
		імпровізує з репліками персонажів під час інсценізації прочитаного художнього тексту / медіатексту [2 РМЛ 2.7.1-2]		створює за власним вибором дизайн-продукт у контексті прочитаного твору (мапа подорожі персонажів, дизайн одягу, макет інтер’єру, книга рецептів тощо) [4 РМЛ 2.7.1-2]
		формулює одне чи кілька запитань до автора прочитаного тексту / медіатексту в уявному інтервʼю [2 РМЛ 2.7.1-3]		виявляє можливості форми різних видів мистецтва (кіно, театр, музика, живопис тощо) для представлення змісту прочитаного тексту / медіатексту [4 РМЛ 2.7.1-3]
Висловлювання думок, почуттів і ставлень, взаємодія з іншими особами письмово в режимі реального часу, зокрема в цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови
Створює письмові висловлення [РМЛ 3.1]	створює письмове повідомлення на добре відому тему [2 РМЛ 3.1.1]	складає й записує окремі речення за ілюстрацією чи власним досвідом, невеликі тексти-розповіді та медіатексти [2 РМЛ 3.1.1-1]	створює письмові тексти / медіатексти з урахуванням мети й адресата спілкування [4 РМЛ 3.1.1]	складає і записує невеликі тексти різних типів / медіатексти (есе, спостереження, казка, вірш, оповідання, лист, оголошення, листівка, афіша тощо) [4 РМЛ 3.1.1-1]
	дотримується елементарних вимог академічної доброчесності під час створення текстів / медіатекстів [2 РМЛ 3.1.2]	зазначає авторство тексту / медіатексту, створеного самостійно або під час групової роботи [2 РМЛ 3.1.2-1]	дотримується вимог академічної доброчесності під час оформлення власних текстів / медіатекстів [4 РМЛ 3.1.2]	зазначає джерело текстового, графічного та іншого контенту, використаного під час створення текстів / медіатекстів [4 РМЛ 3.1.2-1]
	пише слова розбірливо, використовує клавіатуру цифрового пристрою [2 РМЛ 3.1.3]	пише слова за допомогою друкованих і рукописних літер українського алфавіту, вибирає доречний розмір шрифта для оформлення медіатекстів [2 РМЛ 3.1.3-1]	дотримується культури оформлення письмових робіт [4 РМЛ 3.1.3]	розміщує письмовий текст на сторінці / в таблиці, дотримуючись, необхідних берегів / інтервалів між словами й колонками, роблячи доречні відступи, переноси слів (за потреби) [4 РМЛ 3.1.3-1]
		вводить слова на клавіатурі, зокрема які пишуть з великої літери [2 РМЛ 3.1.3-2]		уводить і корегує текст, позначає інтервали, розділові знаки, абзаци, обирає відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо) [4 РМЛ 3.1.3-2]
Взаємодіє письмово в режимі реального часу в захищеному цифровому середовищі [РМЛ 3.2]	обмінюється невеликими письмовими повідомленнями [2 РМЛ 3.2.1]	реагує за допомогою невеликих письмових словесних повідомлень або емотиконів на певну інформацію (питання, привітання, прохання, згода, відмова тощо) [2 РМЛ 3.2.1-1]	створює невеликі медіатексти, дотримується основних норм нетикету [4 РМЛ 3.2.1]	бере участь у доборі й обговоренні змісту, форми й засобів оформлення медіатекстів (зображення, графічні знаки, емотикони, маркери, кольори, анімація тощо), ефективного способу презентації їх у груповій взаємодії або з допомогою вчителя [4 РМЛ 3.2.1-1]
	дотримується елементарних правил безпечного спілкування [2 РМЛ 3.2.2]	розпізнає ситуації, у яких не можна розголошувати персональні дані [2 РМЛ 3.2.2-1]	дотримується основних засад безпечного спілкування та академічної доброчесності [4 РМЛ 3.2.2]	розпізнає заборонений чи дискримінаційний контент, не поширює неперевірену інформацію, за потреби звертається по допомогу до дорослих [4 РМЛ 3.2.2-1]
Редагує письмові тексти [РМЛ 3.3]	удосконалює тексти / медіатексти з допомогою інших осіб [2 РМЛ 3.3.1]	обговорює відповідність змісту й будови власних письмових текстів / медіатекстів темі / заголовку, виправляє виявлені недоліки, додає частини, яких бракує, або виділяє абзаци [2 РМЛ 3.3.1-1]	удосконалює власні й чужі тексти / медіатексти з урахуванням мети спілкування та адресата [4 РМЛ 3.3.1]	виявляє і виправляє недоліки змісту й будови письмових текстів / медіатекстів відповідно до обраної мети й адресата [4 РМЛ 3.3.1-1]
		добирає засоби мовної виразності для вдосконалення власного тексту / медіатексту з допомогою вчителя [2 РМЛ 3.3.1-2]		редагує засоби мовної виразності в тексті / медіатексті, за потреби додає епітети, порівняння, змінює шрифти, кольори тощо [4 РМЛ 3.3.1-2]
	перевіряє написане, виявляє і виправляє окремі мовні недоліки й помилки з допомогою інших осіб [2 РМЛ 3.3.2]	знаходить і виправляє графічні недоліки письма, повтори слів, орфографічні й пунктуаційні помилки з урахуванням засвоєних правил [2 РМЛ 3.3.2-1]	виявляє і виправляє помилки в текстах / медіатекстах [4 РМЛ 3.3.2]	знаходить і виправляє в тексті / медіатексті помилки (лексичні, граматичні, стилістичні) з допомогою вчителя [4 РМЛ 3.3.2-1]
Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними явищами, аналіз їх
Досліджує мовні явища [РМЛ 4.1]	спостерігає за мовними одиницями й окремими мовними явищами [2 РМЛ 4.1.1]	розрізняє звуки в слові, слова в реченні, речення в тексті, характеризує мовні одиниці за вивченими ознаками [2 РМЛ 4.1.1-1]	виявляє особливості мовних одиниць і явищ [4 РМЛ 4.1.1]	добирає доцільний спосіб подолання орфоепічних / орфографічних утруднень, зокрема за допомогою словників [4 РМЛ 4.1.1-1]
		пояснює співвідношення звуків і букв українського алфавіту, вирізняє групи слів за лексичним значенням, види речень за метою висловлювання з допомогою вчителя [2 РМЛ 4.1.1-2]		аналізує будову слова для уточнення розуміння лексичного значення, перевіряє власне розуміння значення слова за тлумачним словником [4 РМЛ 4.1.1-2]
				пояснює використання в мовленні засвоєних граматичних форм слів і звʼязки між ними в реченні [4 РМЛ 4.1.1-3]
	ураховує відомі мовні норми у власному мовленні [2 РМЛ 4.1.2]	уживає слова відповідно до контексту; правильно наголошує загальновживані слова; правильно інтонує різні види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням у процесі читання [2 РМЛ 4.1.2-1]	удосконалює власне мовлення з урахуванням відомих мовних норм [4 РМЛ 4.1.2]	виявляє характерні мовні ознаки тексту / медіатексту, визначає їхній вплив на досягнення мети спілкування, використовує у власному мовленні, зокрема під час усного та письмового переказу [4 РМЛ 4.1.2-1]
Використовує знання з мови в мовленнєвій творчості [РМЛ 4.2]	експериментує зі звуками (буквами), словами, реченнями в мовних іграх з допомогою вчителя [2 РМЛ 4.2.1]	переставляє, додає, видаляє звуки (букви) в слові з метою отримання нового слова; утворює слова з набору значущих частин слова; поширює речення або замінює слова в реченні синонімами в мовних іграх [2 РМЛ 4.2.1-1]	створює прості мовні ігри через експериментування з мовними одиницями [4 РМЛ 4.2.1]	створює мовні ігри, зокрема ребуси, анаграми, кросворди, шаради, добирає риму тощо [4 РМЛ 4.2.1-1]

Загальні результати

1—2 класи

3—4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

Взаємодія з іншими особами усно, сприйняття і

використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях

Сприймає усну інформацію

[РМЛ 1.1]

слухає невеликі тексти / медіатексти, які відповідають власним потребам та інтересам

[2 РМЛ 1.1.1]

виявляє інтерес до прослуховування невеликих казок, оповідань, віршів, розповідей, описів на цікаві та зрозумілі теми з навчальною / розважальною метою

[2 РМЛ 1.1.1-1]

слухає довільно тексти / медіатексти

[4 РМЛ 1.1.1]

слухає довільно легенди, п’єси, байки, міркування, реагує відповідно до змісту

[4 РМЛ 1.1.1-1]

сприймає репліки в діалогах побутової і навчальної тематики

[2 РМЛ 1.1.2]

реагує (словесно / несловесно) на репліки в діалогах побутової і навчальної тематики, виявляючи емоційну налаштованість на спілкування

[2 РМЛ 1.1.2-1]

сприймає репліки в навчальних діалогах, групових обговореннях

[4 РМЛ 1.1.2]

доречно реагує на репліки в навчальних діалогах, групових обговореннях

[4 РМЛ 1.1.2-1]

перепитує, уточнює інформацію з огляду на ситуацію спілкування і власний досвід

[4 РМЛ 1.1.2-2]

Перетворює усну інформацію в різні форми повідомлень [РМЛ 1.2]

відтворює фактичний зміст усного повідомлення відповідно до мети

[2 РМЛ 1.2.1]

відтворює докладно фактичний зміст почутого з опорою на малюнки, запитання (хто? що? де? коли? який? тощо), простий план, схему

[2 РМЛ 1.2.1-1]

передає зміст усного повідомлення доречно до ситуації спілкування, зокрема в захищеному цифровому середовищі

[4 РМЛ 1.2.1]

передає вибірково зміст почутого (усно), зокрема послідовність подій у розповіді, перелік ознак в описі, аргументи в міркуванні

[4 РМЛ 1.2.1-1]

відтворює в ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханої казки, розповіді

[2 РМЛ 1.2.1-2]

перефразовує почуте (репліки в діалозі, фрагменти висловлювань) відповідно до мети

[4 РМЛ 1.2.1-2]

переказує творчо прослуханий невеликий художній текст (усно), зокрема змінює оповідача, частину тексту, уводить нового персонажа

[4 РМЛ 1.2.1-3]

добирає і малює ілюстрації до почутого, передає інформацію в таблицях, схемах з допомогою вчителя

[2 РМЛ 1.2.1-3]

комбінує різні засоби візуалізації почутого, створює асоціативну схему, мапу думок, складає простий план почутого з допомогою вчителя

[4 РМЛ 1.2.1-4]

Виокремлює інформацію

[РМЛ 1.3]

виокремлює в усному повідомленні, зокрема медіатексті, відому з власного досвіду інформацію, обговорює її з іншими особами

[2 РМЛ 1.3]

вирізняє в усному повідомленні інформацію, яка відповідає меті завдання, відтворює її у визначений спосіб

[2 РМЛ 1.3.1-1]

виокремлює необхідну інформацію з одного чи кількох усних джерел, зокрема медіатекстів, для виконання певного завдання

[4 РМЛ 1.3]

вирізняє в усному повідомленні інформацію для побудови монологічного висловлювання (усного або письмового)

[4 РМЛ 1.3.1-1]

вирізняє незрозумілу для себе інформацію в репліці співрозмовника, перепитує для пояснення, уточнення її

[2 РМЛ 1.3.1-2]

розрізняє відому й нову для себе інформацію в репліках співрозмовників у мінідискусії на різноманітні цікаві теми й відповідно реагує

[4 РМЛ 1.3.1-2]

Аналізує та інтерпретує усну інформацію

[РМЛ 1.4]

визначає тему усного повідомлення

[2 РМЛ 1.4.1]

формулює тему, пояснює / добирає заголовок до почутого тексту / медіатексту

[2 РМЛ 1.4.1-1]

визначає головну думку прослуханого тексту / медіатексту

[4 РМЛ 1.4.1]

формулює і пояснює головну думку прослуханого тексту / медіатексту, зокрема зважаючи на заголовок

[4 РМЛ 1.4.1-1]

дотримується визначеної теми в діалозі, за потреби реагує на зміну теми

[4 РМЛ 1.4.1-2]

вирізняє факти і думки в почутому повідомленні, зокрема нехудожньому тексті

[2 РМЛ 1.4.2]

відрізняє думку від факту в почутому повідомленні за умови наявності слів-маркерів (думати, вважати тощо)

[2 РМЛ 1.4.2-1]

вирізняє аргументи в почутому повідомленні

[4 РМЛ 1.4.2]

називає факти і думки, наведені як аргументи в усному повідомленні, зокрема нехудожньому тексті

[4 РМЛ 1.4.2-1]

визначає в почутому тексті-розповіді типові особливості

[2 РМЛ 1.4.3]

установлює послідовність подій у почутому тексті-розповіді, зокрема зважаючи на слова-маркери (спочатку, потім, наприкінці) тощо

[2 РМЛ 1.4.3-1]

розпізнає за суттєвими ознаками різні типи текстів (розповідь, опис, міркування) під час прослуховування

[4 РМЛ 1.4.3]

визначає в почутому тексті послідовність подій, факти, судження, аргументи і враховує ці особливості під час побудови власного усного висловлювання

[4 РМЛ 1.4.3-1]

Оцінює усну інформацію

[РМЛ 1.5]

співставляє зміст усного повідомлення, зокрема медіатексту, з власним досвідом і загальними правилами спілкування

[2 РМЛ 1.5.1]

використовує графічні засоби, жести, міміку, сигнальні картки для позначення власної оцінки змісту почутого повідомлення відповідно до мети завдання

[2 РМЛ 1.5.1-1]

співставляє елементи форми усного повідомлення і медіатексту для вираження того самого змісту

[4 РМЛ 1.5.1]

пояснює з допомогою вчителя вплив елементів форми медіатексту (анімаційний фільм, навчальне відео) на слухача / глядача (голос, звукові ефекти, кольори тощо)

[4 РМЛ 1.5.1-1]

наводить приклади з власного життя, які підтверджують або спростовують думку, висловлену в почутому повідомленні, зокрема в художньому або науково-пізнавальному тексті, відповідно до мети завдання

[2 РМЛ 1.5.1-2]

наводить приклади з опорою на здобуті наукові знання і читацький досвід, які підтверджують або спростовують зміст почутого повідомлення

[4 РМЛ 1.5.1-2]

розрізняє власну думку і думку, висловлену іншою особою, щодо предмета обговорення

[2 РМЛ 1.5.2]

реагує на репліку в діалозі (зрозуміло - незрозуміло, правда - неправда тощо), уточнює і пояснює своє рішення щодо участі в діалозі

[2 РМЛ 1.5.2-1]

передбачає використання змісту та / або форми усного повідомлення, зокрема медіатексту, у власній мовленнєвій діяльності

[4 РМЛ 1.5.2]

обговорює елементи змісту та / або форми усного повідомлення, зокрема медіатексту, які вважає корисними для власної мовленнєвої діяльності

[4 РМЛ 1.5.2-1]

Висловлює і обстоює власні погляди

[РМЛ 1.6]

зв’язно висловлює думку в репліці / репліках діалогу, зокрема в умовах захищеного онлайнового середовища

[2 РМЛ 1.6.1]

підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими для себе життєвими ситуаціями

[2 РМЛ 1.6.1-1]

зв’язно висловлює власну думку, наводячи аргументи в враховуючи думки інших

[4 РМЛ 1.6.1]

будує репліку в діалозі, зокрема в умовах захищеного онлайнового середовища, наводячи аргументи і враховуючи думки інших

[4 РМЛ 1.6.1-1]

будує усну розповідь зв’язно, дотримуючись логічної послідовності подій, залежно від мети спілкування

[2 РМЛ 1.6.2]

будує коротку усну розповідь на певну тему з використанням опорних засобів (поданий початок, малюнок запитання, набір слів, схема тощо)

[2 РМЛ 1.6.2-1]

будує усне висловлювання різних типів відповідно до мети завдання

[4 РМЛ 1.6.2]

будує усне висловлювання (опис, міркування), зокрема з використанням цифрових пристроїв, на певну тему з допомогою опорних засобів (простий план, опорні слова, подана частина тексту, таблиця тощо)

[4 РМЛ 1.6.1-1]

Використовує словесні та несловесні засоби під час представлення своїх думок

[РМЛ 1.7]

використовує відомі словесні та несловесні засоби для повідомлення про події, передавання емоцій і настрою

[2 РМЛ 1.7.1]

уживає знайому лексику, доречно реагуючи на репліки в діалозі або під час розповіді про певні події

[2 РМЛ 1.7.1-1]

використовує відомі словесні та несловесні засоби доречно до ситуації спілкування

[4 РМЛ 1.7.1]

уживає знайомі слова і фразеологізми, для опису, зокрема предметів, людей, тварин, рослин, та побудови міркувань

[4 РМЛ 1.7.1-1]

використовує відповідні форми слів та прості синтаксичні конструкції (прості речення) доречно до ситуації спілкування

[2 РМЛ 1.7.1-2]

доцільно використовує мовні одиниці для привернення уваги, (зокрема звертання), підтримання спілкування, послідовного викладу думок, указівки на час, місце подій, пояснення причини, умови, мети, ставлення до повідомлюваного

[4 РМЛ 1.7.1-2]

використовує доречно несловесні засоби (міміку, жести, рухи)

[2 РМЛ 1.7.1-3]

використовує доречно несловесні засоби (силу голосу, темп мовлення)

[4 РМЛ 1.7.1-3]

розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити

[2 РМЛ 1.7.2]

використовує за зразком образні вислови під час висловлювання думок у знайомій ситуації спілкування

[2 РМЛ 1.7.2-1]

використовує художні засоби під час представлення своїх думок

[4 РМЛ 1.7.2]

використовує слова в переносному значенні, порівняння, епітети під час висловлювання думок доречно до ситуації спілкування

[4 РМЛ 1.7.2-1]

Регулює власний емоційний стан [РМЛ 1.8]

розпізнає настрій, викликаний в цілому прослуханим текстом / медіатекстом або його окремими персонажами

[2 РМЛ 1.8.1]

описує настрій, викликаний прослуханим текстом / медіатекстом у цілому або його окремими персонажами

[2 РМЛ 1.8.1-1]

розпізнає емоції, викликані почутим (художній або нехудожній текст, медіатекст, репліки в діалозі)

[4 РМЛ 1.8.1]

співвідносить власні переживання, викликані почутим (художнім або нехудожнім текстом, медіатекстом, репліками в діалозі) і називає їх з допомогою вчителя

[4 РМЛ 1.8.1-1]

висловлює своє ставлення до подій, описуючи настрій і переживання учасників згаданих подій

[2 РМЛ 1.8.1-2]

передбачає та описує свої емоції та емоції співрозмовника, коли пропонує для читання або перегляду книжку, фільм, гру тощо

[4 РМЛ 1.8.1-2]

відтворює емоції персонажів прослуханих текстів / медіатекстів під час переказу або театралізації за допомогою інтонування, вигуків, звуконаслідування, міміки, жестів

[2 РМЛ 1.8.1-3]

бере участь в рольовій грі, театралізації, зображуючи відповідні емоції, і пояснює значення словесних і несловесних засобів для передавання емоцій

[4 РМЛ 1.8.1-3]

виявляє повагу і ввічливе ставлення до співрозмовника

[2 РМЛ 1.8.2]

використовує ввічливі слова в навчальних та побутових ситуаціях (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням)

[2 РМЛ 1.8.2-1]

дотримується мовленнєвого етикету в типових ситуаціях спілкування

[4 РМЛ 1.8.2]

доречно використовує у власному мовленні формули мовленнєвого етикету, зважає на різні види тональності (звичайна, фамільярна, вульгарна)

[4 РМЛ 1.8.2-1]

Сприйняття, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах / медіатекстах

і використання її для збагачення свого досвіду

Сприймає текст

[РМЛ 2.1]

передбачає за заголовком та ілюстраціями, про що йтиметься в тексті / медіатексті

[2 РМЛ 2.1.1]

вирізняє і використовує інформацію про автора, заголовок, ілюстрацію для передбачення змісту тексту

[2 РМЛ 2.1.1-1]

передбачає зміст на основі цілісного сприймання елементів оформлення тексту / медіатексту

[4 РМЛ 2.1.1]

пояснює роль складників тексту / медіатексту (заголовок, підзаголовок, ілюстрація, анотація, зміст, виноска, таблиця, схема тощо) для передбачення його змісту

[4 РМЛ 2.1.1-1]

читає нескладні за змістом і формою тексти / медіатексти, розуміє фактичний зміст прочитаного

[2 РМЛ 2.1.2]

читає вголос з різних носіїв інформації невеликі художні (загадки, лічилки, прислівʼя, казки, оповідання, вірші) та нехудожні тексти / медіатексти з пізнавальною / розважальною метою і виявляє готовність виконувати завдання відповідно до мети читання

[2 РМЛ 2.1.2.-1]

відповідає на запитання за фактичним змістом прочитаного

[2 РМЛ 2.1.2-2]

читає тексти / медіатексти, розуміючи інформацію, подану в різний спосіб, виявляє емоції відповідно до змісту

[4 РМЛ 2.1.2]

читає мовчки художні та нехудожні тексти / медіатексти пропонованих жанрів з різних носіїв інформації, виявляє готовність виконати завдання відповідно до мети читання

[4 РМЛ 2.1.2.-1]

формулює запитання за змістом прочитаного

[4 РМЛ 2.1.2-2]

Аналізує та інтерпретує текст [РМЛ 2.2]

визначає, про що йдеться в прочитаному тексті / медіатексті

[2 РМЛ 2.2.1]

формулює тему прочитаного тексту / медіатексту й пояснює заголовок

[2 РМЛ 2.2.1-1]

визначає головну думку прочитаного тексту / медіатексту, її звʼязок з наведеною інформацією

[4 РМЛ 2.2.1]

формулює і пояснює головну думку прочитаного тексту / медіатексту, ураховуючи різні складники тексту

[4 РМЛ 2.2.1-1]

називає персонажів художнього тексту / медіатексту та описує їхні вчинки, визначає предмет повідомлення в нехудожньому тексті / медіатексті

[2 РМЛ 2.2.1-2]

вирізняє головних і другорядних персонажів у художньому тексті / медіатексті, особливості оповідача

[4 РМЛ 2.2.1-2]

вирізняє головну й другорядну інформацію в нехудожньому тексті / медіатексті в процесі парної / групової взаємодії

[4 РМЛ 2.2.1-3]

визначає в прочитаному тексті-розповіді типові особливості, використовує встановлену послідовність подій залежно від мети завдання

[2 РМЛ 2.2.2]

визначає в прочитаному тексті-розповіді вступ, основну частину (події), кінцівку

[2 РМЛ 2.2.2-1]

визначає в прочитаному тексті типові особливості і використовує їх залежно від мети завдання

[4 РМЛ 2.2.2]

визначає в прочитаному тексті (текст-опис, текст-міркування) типові особливості

[4 РМЛ 2.2.2-1]

встановлює послідовність подій у прочитаному тексті-розповіді на основі логічного ланцюжка: спочатку, потім, наприкінці

[2 РМЛ 2.2.2-2]

визначає елементи сюжету (завʼязка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка) з допомогою вчителя, пояснює причини й наслідки вчинків персонажів

[4 РМЛ 2.2.2-2]

вирізняє факти й думки в прочитаному тексті / медіатексті, зокрема нехудожньому

[2 РМЛ 2.2.3]

відрізняє думку від факту в прочитаному тексті / медіатексті

[2 РМЛ 2.2.3-1]

вирізняє аргументи в прочитаному тексті / медіатексті

[4 РМЛ 2.2.3]

вирізняє аргументи до наведених у прочитаному тексті / медіатексті, зокрема нехудожньому тексті фактів

[4 РМЛ 2.2.3-1]

тлумачить звʼязок елементів форми зі змістом у прочитаному тексті / медіатексті

[2 РМЛ 2.2.4]

пояснює звʼязок змісту тексту / медіатексту з ілюстраціями в процесі парної і групової взаємодії

[2 РМЛ 2.2.4-1]

пояснює вплив елементів форми на розуміння змісту прочитаного тексту / медіатексту

[4 РМЛ 2.2.4]

пояснює роль простих графічних і візуальних засобів подання інформації в тексті / медіатексті (шрифт, колір, виноски, схеми тощо)

[4 РМЛ 2.2.4-1]

розпізнає, називає в тексті синоніми, багатозначні слова, порівняння, пояснює їхню роль у тексті

[2 РМЛ 2.2.4-2]

розпізнає, називає в тексті фразеологізми, слова, вжиті в переносному значенні, пояснює їхню роль у тексті

[4 РМЛ 2.2.4-2]

називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу, відображені в прочитаному тексті / медіатексті

[2 РМЛ 2.2.4-3]

Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід

[РМЛ 2.3]

визначає власний настрій і його зміни в процесі читання

[2 РМЛ 2.3.1]

розповідає про власний настрій, викликаний прочитаним текстом / медіатекстом, і наводить приклади з тексту або власного життєвого досвіду на підтвердження висловленого

[2 РМЛ 2.3.1-1]

визначає власні емоції, пережиті в процесі читання

[4 РМЛ 2.3.1]

розповідає про свої емоції, пережиті під час читання тексту / медіатексту, і наводить приклади з тексту або власного життєвого досвіду на підтвердження висловленого

[4 РМЛ 2.3.1-1]

використовує у власному мовленні доречні до ситуації спілкування крилаті вислови, прислівʼя, приказки, порівняння тощо

[2 РМЛ 2.3.1-2]

використовує у власному мовленні доречні до ситуації спілкування фразеологізми, слова в переносному значенні, улюблені цитати тощо з прочитаних текстів / медіатекстів

[4 РМЛ 2.3.1-2]

визначає словесні засоби вираження настрою літературного персонажа в процесі читання художнього тексту

[2 РМЛ 2.3.2]

називає словесні засоби вираження настрою літературного персонажа під час читання з допомогою вчителя

[2 РМЛ 2.3.2-1]

визначає словесні засоби вираження емоцій літературного персонажа в процесі читання художнього тексту

[4 РМЛ 2.3.2]

описує емоції персонажів, використовуючи словесні засоби з прочитаного твору на підтвердження власної думки, пояснює, чому поділяє або не поділяє емоції певного персонажа

[4 РМЛ 2.3.2-1]

відтворює настрій літературного персонажа під час читання за ролями або інсценізації прочитаного тексту

[2 РМЛ 2.3.2-2]

відтворює відповідними словами, жестами, мімікою, інтонаціями емоції літературного персонажа під час читання за ролями або інсценізації прочитаного тексту

[4 РМЛ 2.3.2-2]

Оцінює текст

[РМЛ 2.4]

зіставляє зміст прочитаного тексту / медіатексту з власним життєвим і читацьким досвідом

[2 РМЛ 2.4.1]

пояснює, що подобається, а що ні в прочитаному тексті /медіатексті (тема, персонажі, елементи форми, зокрема ритм, рима, звукові ефекти, шрифт, колір тощо)

[2 РМЛ 2.4.1-1]

описує враження від змісту й елементів форми прочитаного тексту / медіатексту

[4 РМЛ 2.4.1]

порівнює зміст та елементи форми прочитаного тексту / медіатексту з раніше прочитаним за темою, характеристиками подібних персонажів, елементами форми, зокрема елементами сюжету, найяскравішими художніми засобами тощо)

[4 РМЛ 2.4.1-1]

використовує під час читання графічні засоби на позначення власної оцінки змісту тексту відповідно до мети завдання

[2 РМЛ 2.4.1-2]

аргументує власне ставлення до змісту прочитаного тексту

[4 РМЛ 2.4.1-2]

розрізняє власну думку і думку, висловлену іншою особою, щодо змісту прочитаного тексту / медіатексту

[2 РМЛ 2.4.2]

вибирає з-поміж кількох запропонованих думок щодо змісту прочитаного тексту / медіатексту таку, яка відповідає власній позиції, і пояснює свій вибір

[2 РМЛ 2.4.2-1]

висловлює власну думку щодо можливостей використання інформації з прочитаного тексту / медіатексту в життєвих ситуаціях

[4 РМЛ 2.4.2]

пояснює можливість використання інформації з прочитаного тексту / медіатексту в різних життєвих ситуаціях

[4 РМЛ 2.4.2-1]

Обирає тексти для читання

[РМЛ 2.5]

обирає книжки (тексти) / медіатексти для читання / прослуховування / перегляду; пояснює власний вибір

[2 РМЛ 2.5.1]

використовує складники книжки самостійно або під час роботи в групі для отримання інформації про тему, автора, персонажів

[2 РМЛ 2.5.1-1]

розрізняє різні цілі читання текстів / медіатекстів (для розваги, для отримання певної інформації, для виконання певних дій тощо) і діє відповідно до визначеної мети

[4 РМЛ 2.5.1]

добирає необхідну інформацію з друкованих та електронних джерел самостійно або під час роботи в групі

[4 РМЛ 2.5.1-1]

обґрунтовує відповідність обраної книжки певній темі на підставі перегляду складників книжки

[2 РМЛ 2.5.1-2]

використовує зміст книжки, елементи навігації електронного ресурсу для пошуку необхідного тексту

[4 РМЛ 2.5.1-2]

обговорює в групі прочитане / прослухане / переглянуте (улюблені теми, автори), дотримуючись елементарних правил групової взаємодії

[2 РМЛ 2.5.1-3]

ініціює обмін думками про прочитане / прослухане / переглянуте, визначає спільне та відмінне в читацьких інтересах, дотримуючись узгоджених правил групової взаємодії

[4 РМЛ 2.5.1-3]

Перетворює інформацію

[РМЛ 2.6]

перетворює текстову інформацію у візуальну і навпаки

[2 РМЛ 2.6.1]

на основі тексту / медіатексту малює ілюстрації, створює аплікації, ліпить персонажів казок тощо і пояснює свій вибір

[2 РМЛ 2.6.1-1]

перетворює текстову інформацію в інші види інформації

[4 РМЛ 2.6.1]

на основі прочитаного тексту створює медіатекст, зокрема комікс, афішу, рекламний ролик, простий анімаційний фільм з допомогою дорослого

[4 РМЛ 2.6.1-1]

тлумачить інформацію, подану графічно (ребуси, піктограми, мапи думок, прості схеми, таблиці)

[2 РМЛ 2.6.1-2]

фіксує текстову інформацію за допомогою різних графічних засобів (ребуси, піктограми, мапи думок, прості схеми, таблиці, діаграми)

[4 РМЛ 2.6.1-2]

відтворює типову рису характеру персонажа під час виразного читання або інсценізації літературного твору

[2 РМЛ 2.6.1-3]

відтворює художній образ під час виразного читання або інсценізації літературного твору, ураховуючи ризики стереотипного сприйняття

[4 РМЛ 2.6.1-3]

на основі серії малюнків створює самостійно або під час роботи в групі усну розповідь про зображені події

[2 РМЛ 2.6.1-4]

на основі серії плакатів, фотографій, фрагментів відео створює самостійно або під час роботи в групі опис або міркування щодо поданих зображень

[4 РМЛ 2.6.1-4]

встановлює відповідність пунктів простого плану тексту самостійно

[2 РМЛ 2.6.1-5]

складає простий план до тексту самостійно або під час роботи в групі

[4 РМЛ 2.6.1-5]

Читає творчо

[РМЛ 2.7]

експериментує зі змістом прочитаного тексту

[2 РМЛ 2.7.1]

змінює кінцівку, місце подій, додає нових персонажів прочитаного художнього тексту / медіатексту

[2 РМЛ 2.7.1-1]

експериментує з формою прочитаного тексту

[4 РМЛ 2.7.1]

змінює оповідача в прочитаному художньому тексті / медіатексті, перетворює текст, зокрема інсценізує, під час роботи в групі та з допомогою вчителя

[4 РМЛ 2.7.1-1]

імпровізує з репліками персонажів під час інсценізації прочитаного художнього тексту / медіатексту

[2 РМЛ 2.7.1-2]

створює за власним вибором дизайн-продукт у контексті прочитаного твору (мапа подорожі персонажів, дизайн одягу, макет інтер’єру, книга рецептів тощо)

[4 РМЛ 2.7.1-2]

формулює одне чи кілька запитань до автора прочитаного тексту / медіатексту в уявному інтервʼю

[2 РМЛ 2.7.1-3]

виявляє можливості форми різних видів мистецтва (кіно, театр, музика, живопис тощо) для представлення змісту прочитаного тексту / медіатексту

[4 РМЛ 2.7.1-3]

Висловлювання думок, почуттів і ставлень, взаємодія з іншими особами письмово в режимі реального часу, зокрема в цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови

Створює письмові висловлення

[РМЛ 3.1]

створює письмове повідомлення на добре відому тему

[2 РМЛ 3.1.1]

складає й записує окремі речення за ілюстрацією чи власним досвідом, невеликі тексти-розповіді та медіатексти

[2 РМЛ 3.1.1-1]

створює письмові тексти / медіатексти з урахуванням мети й адресата спілкування

[4 РМЛ 3.1.1]

складає і записує невеликі тексти різних типів / медіатексти (есе, спостереження, казка, вірш, оповідання, лист, оголошення, листівка, афіша тощо)

[4 РМЛ 3.1.1-1]

дотримується елементарних вимог академічної доброчесності під час створення текстів / медіатекстів

[2 РМЛ 3.1.2]

зазначає авторство тексту / медіатексту, створеного самостійно або під час групової роботи

[2 РМЛ 3.1.2-1]

дотримується вимог академічної доброчесності під час оформлення власних текстів / медіатекстів

[4 РМЛ 3.1.2]

зазначає джерело текстового, графічного та іншого контенту, використаного під час створення текстів / медіатекстів

[4 РМЛ 3.1.2-1]

пише слова розбірливо, використовує клавіатуру цифрового пристрою

[2 РМЛ 3.1.3]

пише слова за допомогою друкованих і рукописних літер українського алфавіту, вибирає доречний розмір шрифта для оформлення медіатекстів

[2 РМЛ 3.1.3-1]

дотримується культури оформлення письмових робіт

[4 РМЛ 3.1.3]

розміщує письмовий текст на сторінці / в таблиці, дотримуючись, необхідних берегів / інтервалів між словами й колонками, роблячи доречні відступи, переноси слів (за потреби)

[4 РМЛ 3.1.3-1]

вводить слова на клавіатурі, зокрема які пишуть з великої літери

[2 РМЛ 3.1.3-2]

уводить і корегує текст, позначає інтервали, розділові знаки, абзаци, обирає відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо)

[4 РМЛ 3.1.3-2]

Взаємодіє письмово в режимі реального часу в захищеному цифровому середовищі

[РМЛ 3.2]

обмінюється невеликими письмовими повідомленнями

[2 РМЛ 3.2.1]

реагує за допомогою невеликих письмових словесних повідомлень або емотиконів на певну інформацію (питання, привітання, прохання, згода, відмова тощо)

[2 РМЛ 3.2.1-1]

створює невеликі медіатексти, дотримується основних норм нетикету

[4 РМЛ 3.2.1]

бере участь у доборі й обговоренні змісту, форми й засобів оформлення медіатекстів (зображення, графічні знаки, емотикони, маркери, кольори, анімація тощо), ефективного способу презентації їх у груповій взаємодії або з допомогою вчителя

[4 РМЛ 3.2.1-1]

дотримується елементарних правил безпечного спілкування

[2 РМЛ 3.2.2]

розпізнає ситуації, у яких не можна розголошувати персональні дані

[2 РМЛ 3.2.2-1]

дотримується основних засад безпечного спілкування та академічної доброчесності

[4 РМЛ 3.2.2]

розпізнає заборонений чи дискримінаційний контент, не поширює неперевірену інформацію, за потреби звертається по допомогу до дорослих

[4 РМЛ 3.2.2-1]

Редагує письмові тексти

[РМЛ 3.3]

удосконалює тексти / медіатексти з допомогою інших осіб

[2 РМЛ 3.3.1]

обговорює відповідність змісту й будови власних письмових текстів / медіатекстів темі / заголовку, виправляє виявлені недоліки, додає частини, яких бракує, або виділяє абзаци

[2 РМЛ 3.3.1-1]

удосконалює власні й чужі тексти / медіатексти з урахуванням мети спілкування та адресата

[4 РМЛ 3.3.1]

виявляє і виправляє недоліки змісту й будови письмових текстів / медіатекстів відповідно до обраної мети й адресата

[4 РМЛ 3.3.1-1]

добирає засоби мовної виразності для вдосконалення власного тексту / медіатексту з допомогою вчителя

[2 РМЛ 3.3.1-2]

редагує засоби мовної виразності в тексті / медіатексті, за потреби додає епітети, порівняння, змінює шрифти, кольори тощо

[4 РМЛ 3.3.1-2]

перевіряє написане, виявляє і виправляє окремі мовні недоліки й помилки з допомогою інших осіб

[2 РМЛ 3.3.2]

знаходить і виправляє графічні недоліки письма, повтори слів, орфографічні й пунктуаційні помилки з урахуванням засвоєних правил

[2 РМЛ 3.3.2-1]

виявляє і виправляє помилки в текстах / медіатекстах

[4 РМЛ 3.3.2]

знаходить і виправляє в тексті / медіатексті помилки (лексичні, граматичні, стилістичні) з допомогою вчителя

[4 РМЛ 3.3.2-1]

Дослідження індивідуального мовлення, використання мови для власної мовної творчості, спостереження за мовними явищами, аналіз їх

Досліджує мовні явища

[РМЛ 4.1]

спостерігає за мовними одиницями й окремими мовними явищами

[2 РМЛ 4.1.1]

розрізняє звуки в слові, слова в реченні, речення в тексті, характеризує мовні одиниці за вивченими ознаками

[2 РМЛ 4.1.1-1]

виявляє особливості мовних одиниць і явищ

[4 РМЛ 4.1.1]

добирає доцільний спосіб подолання орфоепічних / орфографічних утруднень, зокрема за допомогою словників

[4 РМЛ 4.1.1-1]

пояснює співвідношення звуків і букв українського алфавіту, вирізняє групи слів за лексичним значенням, види речень за метою висловлювання з допомогою вчителя

[2 РМЛ 4.1.1-2]

аналізує будову слова для уточнення розуміння лексичного значення, перевіряє власне розуміння значення слова за тлумачним словником

[4 РМЛ 4.1.1-2]

пояснює використання в мовленні засвоєних граматичних форм слів і звʼязки між ними в реченні

[4 РМЛ 4.1.1-3]

ураховує відомі мовні норми у власному мовленні

[2 РМЛ 4.1.2]

уживає слова відповідно до контексту; правильно наголошує загальновживані слова; правильно інтонує різні види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням у процесі читання

[2 РМЛ 4.1.2-1]

удосконалює власне мовлення з урахуванням відомих мовних норм

[4 РМЛ 4.1.2]

виявляє характерні мовні ознаки тексту / медіатексту, визначає їхній вплив на досягнення мети спілкування, використовує у власному мовленні, зокрема під час усного та письмового переказу

[4 РМЛ 4.1.2-1]

Використовує знання з мови в мовленнєвій творчості

[РМЛ 4.2]

експериментує зі звуками (буквами), словами, реченнями в мовних іграх з допомогою вчителя

[2 РМЛ 4.2.1]

переставляє, додає, видаляє звуки (букви) в слові з метою отримання нового слова; утворює слова з набору значущих частин слова; поширює речення або замінює слова в реченні синонімами в мовних іграх

[2 РМЛ 4.2.1-1]

створює прості мовні ігри через експериментування з мовними одиницями

[4 РМЛ 4.2.1]

створює мовні ігри, зокрема ребуси, анаграми, кросворди, шаради, добирає риму тощо

[4 РМЛ 4.2.1-1]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 6

до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

у мовно-літературній освітній галузі (іншомовна освіта)

Загальні результати	1–2 класи	3–4 класи
конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
1. Сприймає усну, аудіовізуальну інформацію та письмові тексти іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування
Сприймає усну інформацію [ІНО 1.1]			розуміє розмову між іншими особами, якщо мовлення чітке й нормативне [4 ІНО 1.1.1]	розуміє деякі слова й вирази, коли люди говорять про себе, родину, школу, хобі або оточення, якщо мовлення повільне й чітке [4 ІНО 1.1.1-1]
розуміє слова й короткі речення, слухаючи просту розмову (наприклад, між покупцем і продавцем у магазині), якщо мовлення повільне й дуже чітке [4 ІНО 1.1.1-2]
сприймає інформацію наживо, якщо мовлення чітке й нормативне [4 ІНО 1.1.2]	розуміє загалом дуже просту інформацію, яку пояснюють у передбачуваній ситуації (наприклад, на екскурсії), якщо мовлення дуже повільне й чітке з тривалими паузами [4 ІНО 1.1.2-1]
розуміє зміст оголошень та інструкцій, якщо мовлення чітке й нормативне [2 ІНО 1.1.3]	розуміє короткі прості інструкції до дій, як-от: «Зупинись», «Зачини двері» тощо, які промовляють повільно, адресують персонально, супроводжують малюнками або жестами й за потреби повторюють [2 ІНО 1.1.3-1]	розуміє зміст оголошень та інструкцій, якщо мовлення чітке й нормативне [4 ІНО 1.1.3]	розуміє, коли хтось повільно й чітко розповідає, де розміщено предмет, якщо той перебуває в безпосередньому оточенні [4 ІНО 1.1.3-1]
розуміє слова на позначення числа, ціни та часу, якщо їх оголошують повільно й чітко (наприклад, на вокзалі або в магазині) [4 ІНО 1.1.3-2]
розуміє, про що йдеться в аудіозаписах, якщо мовлення чітке й нормативне [2 ІНО 1.1.4]	розпізнає знайомі слова, імена й числа, що промовляють дуже повільно й чітко у простих, коротких озвучених текстах [2 ІНО 1.1.4-1]	розуміє, про що йдеться в аудіозаписах, якщо мовлення чітке й нормативне [4 ІНО 1.1.4]	виокремлює конкретну інформацію (наприклад, місце й час) з коротких аудіо- та відеозаписів на знайому повсякденну тематику, якщо мовлення повільне й чітке [4 ІНО 1.1.4-1]
Сприймає письмовий текст – розуміє прочитане [ІНО 1.2]	розуміє особисте листування. [2 ІНО 1.2.1]	розуміє з листа, листівки або електронного повідомлення інформацію про подію, на яку його / її запросили, а також інформацію про день, час та місце події [2 ІНО 1.2.1-1]	розуміє особисте листування [4 ІНО 1.2.1]	розуміє короткі прості повідомлення на листівках і прості повідомлення, розміщені в соцмережах або надіслані на електронну пошту / меседжери, з пропозицією зустрітися в певному місці в певний час [4 ІНО 1.2.1-1]
розпізнає інформацію про час і місце в дуже простих записках і текстових повідомленнях від друзів (наприклад, «Буду о 4»), якщо в них немає абревіатур [2 ІНО 1.2.1-2]
розуміє письмовий текст, швидко знаходить потрібні деталі (читання для орієнтування) [2 ІНО 1.2.2]	розуміє зміст простих знаків / вивісок, які трапляються щоденно (наприклад, «Парковка», «Зупинка», «Супермаркет» тощо) [2 ІНО 1.2.2-1]	розуміє письмовий текст, швидко знаходить потрібні деталі (читання для орієнтування) [4 ІНО 1.2.2]	упізнає знайомі імена, слова й базові фрази з простих оголошень у найпоширеніших повсякденних ситуаціях [4 ІНО 1.2.2-1]
виокремлює інформацію про місце перебування, час та ціни з афіш, листівок та оголошень [2 ІНО 1.2.2-2]	знаходить і розуміє просту, важливу інформацію в рекламі, програмах заходів, листівках і брошурах [4 ІНО 1.2.2-2]
розуміє загальну інформацію в письмовому тексті (читання для отримання інформації) [2 ІНО 1.2.3]	розуміє найпростіший інформаційний матеріал, що містить знайомі слова в супроводі малюнків, наприклад, у меню, де є фотографії страв, а також розуміє ілюстровані оповідання, де використано знайому лексику [2 ІНО 1.2.3-1]	розуміє загальну інформацію в письмовому тексті (читання для отримання інформації) [4 ІНО 1.2.3]	розуміє основний зміст простих інформаційних матеріалів і текстів зі сфери особистих інтересів (наприклад, новини про спорт, музику, подорожі тощо) особливо за наявності ілюстрацій [4 ІНО 1.2.3-1]
читає та розуміє інструкції [2 ІНО 1.2.4]	розуміє дуже короткі прості інструкції, які вживають у знайомому щоденному контексті (наприклад, «Не паркуватись», «Заборонено» тощо), особливо, якщо вони супроводжуються ілюстраціями [2 ІНО 1.2.4-1]	читає та розуміє інструкції [4 ІНО 1.2.4]	розуміє короткий письмовий опис маршруту (як дістатися з пункту А до пункту Б) [4 ІНО 1.2.4-1]
		читає тексти для задоволення [4 ІНО 1.2.5]	розуміє короткі ілюстровані розповіді про повсякденне життя, написані простими словами [4 ІНО 1.2.5-1]
	розуміє загалом короткі ілюстровані оповідання, якщо зображення допомагають здогадатися про зміст тексту [4 ІНО 1.2.5-2]
2. Взаємодіє з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови
Здійснює усну взаємодію [ІНО 2.1]	розуміє співрозмовника [2 ІНО 2.1.1]	розуміє прості запитання, що стосуються його / її безпосередньо, наприклад, про ім’я, вік та адресу, або схожі речі, якщо людина питає чітко та повільно [ 2 ІНО 2.1.1-1]	розуміє співрозмовника [4 ІНО 2.1.1]	розуміє повсякденні фрази, вживані для задоволення простих конкретних потреб, якщо співрозмовник доброзичливо звертається безпосередньо до нього / неї, за потреби повторює сказане, а його мовлення чітке й повільне [4 ІНО 2.1.1-1]
розуміє просту особисту інформацію (наприклад, ім’я, вік, місце проживання, країна походження), за умови, що співрозмовники говорять чітко й повільно і звертаються безпосередньо, а також розуміє запитання на цю тему, спрямовані безпосередньо й особисто, за умови, що співрозмовники можуть повторити сказане [2 ІНО 2.1.1-2]	розуміє ретельно й повільно артикульовані запитання та інструкції, звернені безпосередньо до нього / неї, дотримується простих вказівок [4 ІНО 2.1.1-2]
розуміє певну кількість знайомих слів і виокремлює основну інформацію, наприклад, числа, ціни, дати та дні тижня, за умови, що співрозмовники говорять дуже повільно та за потреби можуть повторити сказане [2 ІНО 2.1.1-3]
бере участь у розмовах, бесідах, неформальних обговореннях [2 ІНО 2.1.2]	розуміє і використовує деякі основні шаблонні вирази на кшталт «Так», «Ні», «Вибачте», «Прошу», «Дякую» [2 ІНО 2.1.2-1]	бере участь у розмовах, бесідах, неформальних обговореннях [4 ІНО 2.1.2]	бере участь у простій розмові на передбачувану тему, наприклад, дім, країна, родина, школа тощо [4 ІНО 2.1.2-1]
розпізнає прості вітання [2 ІНО 2.1.2-2]	представляється та використовує прості вирази для привітання і прощання [4 ІНО 2.1.2-2]
вітається, називає своє ім’я, прощається [2 ІНО 2.1.2-3]	запитує, як справи у співрозмовника, реагує на новини [4 ІНО 2.1.2-3]
обговорює вподобання у спорті, їжі тощо, використовуючи обмежений діапазон мовних засобів, якщо співрозмовник звертається безпосередньо до нього / неї, а мовлення чітке й повільне [4 ІНО 2.1.2-4]
співпрацює цілеспрямовано під час виконання практичних завдань [4 ІНО 2.1.3]	розуміє запитання та інструкції, якщо співрозмовник звертається безпосередньо до нього / неї, а мовлення чітке й повільне [4 ІНО 2.1.3-1]
виконує прості інструкції, що містять час, місце, числа тощо [4 ІНО 2.1.3-2]
взаємодіє усно з метою отримання товарів і послуг [2 ІНО 2.1.4]	здійснює прості покупки та/або замовляє їжу або напій, користуючись жестами для підкріплення своїх слів [2 ІНО 2.1.4-1]	взаємодіє усно з метою отримання товарів і послуг [4 ІНО 2.1.4]	просить дати певний предмет і реагує на подібне прохання співрозмовника [4 ІНО 2.1.4-1]
просить подати їжу або напій, використовуючи прості фрази [4 ІНО 2.1.4-2]
оперує категоріями кількості, вартості, часу [4 ІНО 2.1.4-3]
обмінюється інформацією на теми, пов’язані з повсякденним життям [2 ІНО 2.1.5]	називає своє імʼя та запитує імʼя в інших [2 ІНО 2.1.5-1]	обмінюється інформацією на теми, пов’язані з повсякденним життям [4 ІНО 2.1.5]	розуміє запитання та інструкції, адресовані їм; виконує короткі, прості вказівки [4 ІНО 2.1.5-1]
вживає і розуміє слова на позначення простих чисел у щоденному спілкуванні [2 ІНО 2.1.5-2]	ставить прості запитання і відповідає на запитання інших, продукує прості твердження, що стосуються нагальних потреб чи дуже знайомих тем, і реагує на [4 ІНО 2.1.5-2]
запитує і надає інформацію про день, час дня, дату сьогодні, дату народження, номер телефону [2 ІНО 2.1.5-3]	ставить запитання про себе та інших людей (наприклад, місце проживання, коло знайомих) і відповідає на них [4 ІНО 2.1.5-3]
ставить дуже прості запитання для отримання інформації (наприклад, «Що це?) і розуміє відповіді з 1–2 слів [2 ІНО 2.1.5-4]	визначає час, використовуючи фрази на кшталт «наступного тижня», «минулої п’ятниці», «у листопаді», «третя година» тощо [4 ІНО 2.1.5-4]
повідомляє кількість і вартість в обмежений спосіб [4 ІНО 2.1.5-5]
називає колір одягу або інших знайомих предметів, а також запитує про це інших [4 ІНО 2.1.5-6]
Здійснює письмову взаємодію [ІНО 2.2]	обмінюється інформацією письмово в різні способи, зокрема через листи й листівки [2 ІНО 2.2.1]	повідомляє основну персональну інформацію письмово короткими фразами й реченнями, використовуючи за потреби словник [2 ІНО 2.2.1-1]	обмінюється інформацією письмово в різні способи, зокрема через листи й листівки [4 ІНО 2.2.1]	створює письмові повідомлення про хобі, уподобання простими словами, шаблонними фразами, короткими реченнями, використовуючи за потреби словник [4 ІНО 2.2.1-1]
пише короткі прості листівки [4 ІНО 2.2.1-2]
пише короткі прості повідомлення друзям (наприклад, СМС), надаючи їм коротку інформацію або запитуючи про щось [4 ІНО 2.2.1-3]
обмінюється записками, повідомленнями, заповнює прості форми / анкети [2 ІНО 2.2.2]	заповнює дуже прості реєстраційні форми з персональною інформацією, як-от: ім’я, адреса, національність [2 ІНО 2.2.2-1]	обмінюється записками, повідомленнями, заповнює прості форми/анкети [4 ІНО 2.2.2]	повідомляє письмово числа й дати, своє ім’я, національність, адресу, вік, дату народження тощо, наприклад, у реєстраційній формі готелю [4 ІНО 2.2.2-1]
створює прості повідомлення / записки, наприклад, про те, куди пішов / пішла та коли повернеться, наприклад, «Пішов / Пішла до магазину», «Повернусь о 5» [4 ІНО 2.2.2-2]
Здійснює онлайн-взаємодію [ІНО 2.3]	установлює простий соціальний контакт [2 ІНО 2.3.1]	пише онлайнові вітання, вживаючи прості шаблонні фрази [2 ІНО 2.3.1-1]	установлює простий соціальний контакт [4 ІНО 2.3.1]	пише дуже прості повідомлення та дописи про хобі, уподобання тощо, користуючись за потреби онлайновим перекладачем [4 ІНО 2.3.1-1]
пише прості короткі повідомлення про себе, якщо деякі дані можна вибрати зі спадного меню [2 ІНО 2.3.1-2]	використовує прості шаблонні фрази й словосполучення для реагування на прості онлайнові дописи, вбудовані посилання і медіатексти; відповідає на подальші коментарі лише стандартними фразами подяки чи вибачення [4 ІНО 2.3.1-2]
Надає посередництво в доступі до знань і понять для інших осіб (медіація понять, ідей і концепцій) [ІНО 2.4]			сприяє спільній діяльності однолітків засобами іноземної мови [4 ІНО 2.4.1]	запрошує інших долучитися до дуже простих завдань, використовуючи короткі, прості фрази, підготовлені заздалегідь, засвідчує власне розуміння і запитує, чи розуміють інші [4 ІНО 2.4.1-1]
співпрацює з іншими особами для створення змісту іноземною мовою [4 ІНО 2.4.2]	висловлює ідею, використовуючи дуже прості слова й фрази, а також запитує, що думають про ідею інші, за умови, що є змога підготуватися заздалегідь [4 ІНО 2.4.2-1]
управляє взаємодією – заохочує до змістовної розмови [4 ІНО 2.4.3]	використовує прості окремі слова й невербальні сигнали, щоб показати зацікавленість в ідеї [4 ІНО 2.4.3-1]
Полегшує порозуміння та налагоджує успішне спілкування (медіація комунікації) [ІНО 2.5]			сприяє налагодженню міжкультурної взаємодії [4 ІНО 2.5.1]	сприяє міжкультурному обміну, виявляючи привітне ставлення і зацікавленість простими словами й невербальними сигналами, запрошуючи інших долучитися до розмови; засвідчує розуміння в разі безпосереднього звертання [4 ІНО 2.5.1-1]
виконує роль посередника в спілкуванні іноземною мовою [4 ІНО 2.5.2]	повідомляє як іноземною, так і іншими мовами особисті дані інших людей і дуже просту, передбачувану інформацію, якщо інші допомагають з формулюваннями [4 ІНО 2.5.2-1]
сприяє спілкуванню в чутливих ситуаціях та під час суперечок [4 ІНО 2.5.3]	розпізнає, коли інші не погоджуються або коли в когось є проблема, використовує завчені прості фрази, як-от: «Я розумію» або «З тобою все гаразд?»), щоб висловити співчуття [4 ІНО 2.5.3-1]
3. Надає інформацію, висловлює думки, почуття і ставлення іноземною мовою
Усно висловлює власні думки, почуття, ставлення (усне продукування) [ІНО 3.1]	описує власний досвід [2 ІНО 3.1.1]	описує себе та інших осіб, повідомляє ім’я, вік, адресу тощо, вживаючи прості слова та фрази за можливості попередньої підготовки [2 ІНО 3.1.1-1]	описує власний досвід [4 ІНО 3.1.1]	описує себе, власні дії та місце проживання [4 ІНО 3.1.1-1]
висловлює власні почуття простих прикметників, супроводжуючи їх невербально [2 ІНО 3.1.1-2]	описує власне повсякденне життя простими словами/ фразами/реченнями по змозі заздалегідь підготуватися [4 ІНО 3.1.1-2]
надає інформацію [4 ІНО 3.1.2]	описує предмет чи малюнок, показуючи його іншим, за допомогою простих слів, фраз та кліше, по змозі заздалегідь підготуватися [4 ІНО 3.1.2-1]
звертається до публіки [4 ІНО 3.1.3]	звертається з повідомленням до інших, використовуючи дуже короткий підготовлений текст [4 ІНО 3.1.3-1]
Висловлює власні думки, почуття, ставлення письмово (письмове продукування) [ІНО 3.2]			надає інформацію письмово [4 ІНО 3.2.1]	пише прості фрази та речення про себе та інших (про те, де вони живуть і що роблять) [4 ІНО 3.2.1-1]
використовує прості слова та фрази для опису предметів, з якими стикається у повсякденному житті [4 ІНО 3.2.1-3]
Передає з однієї мови іншою зміст тексту, до якого співрозмовник часто не має доступу через певні бар’єри / перешкоди (медіація тексту) [ІНО 3.3]	передає конкретну інформацію усно [2 ІНО 3.3.1]	передає іноземною мовою зміст простих інструкцій щодо місць і часу, які звучать іноземною / рідною / державною мовами, за умови, що вони повторюються дуже повільно й чітко [2 ІНО 3.3.1-1]	передає конкретну інформацію усно [4 ІНО 3.3.1]	передає іноземною мовою просту, передбачувану інформацію про час і місце, подану в коротких простих висловлюваннях іноземною / рідною / державною мовами [4 ІНО 3.3.1-1]
передає іноземною мовою дуже просту інформацію (наприклад, числа та ціни) з коротких, простих, ілюстрованих текстів, які можуть бути іноземною / рідною / державною мовами [2 ІНО 3.3.1-2]
передає конкретну інформацію письмово [2 ІНО 3.3.2]	перелічує іноземною мовою імена, номери, ціни та передає дуже просту інформацію з текстів іноземною / рідною / державною мовами, які становлять безпосередній інтерес і написані дуже простою мовою і містять ілюстрації [2 ІНО 3.3.2-1]	передає конкретну інформацію письмово [4 ІНО 3.3.2]	перелічує письмово іноземною мовою імена, номери, ціни та записує дуже просту інформацію з усних текстів, за умови, що тексти звучать дуже повільно, чітко та з повторами іноземною / рідною / державною мовами [4 ІНО 3.3.2-1]
опрацьовує текст усно [4 ІНО 3.3.3]	передає іноземною мовою просту, передбачувану інформацію з дуже простих вивісок, указівників, плакатів або програм заходів, які можуть бути іноземною / рідною / державною мовами [4 ІНО 3.3.3-1]
опрацьовує текст письмово [4 ІНО 3.3.4]	передає іноземною мовою значення простих фраз на знайомі та повсякденні теми, які можуть бути іноземною / рідною / державною мовами; послуговується словником за потреби [4 ІНО 3.3.4-1]
перекладає письмовий текст усно [4 ІНО 3.3.5]	перекладає іноземною або з іноземної мови прості повсякденні слова і фрази, які трапляються на вивісках, указівниках, плакатах, програмах, листівках тощо [4 ІНО 3.3.5-1]
перекладає письмовий текст письмово [4 ІНО 3.3.6]	перекладає іноземною або з іноземної мови прості слова і фрази, але не завжди вибирає відповідне значення; послуговується словником за потреби [4 ІНО 3.3.6-1]
		опрацьовує художній твір – висловлює власну думку [4 ІНО 3.3.7]	використовує прості слова, щоб висловити, які почуття викликав твір [4 ІНО 3.3.7-1]

Загальні результати

1–2 класи

3–4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

1. Сприймає усну, аудіовізуальну інформацію та письмові тексти іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування

Сприймає усну інформацію

[ІНО 1.1]

розуміє розмову між іншими особами, якщо мовлення чітке й нормативне

[4 ІНО 1.1.1]

розуміє деякі слова й вирази, коли люди говорять про себе, родину, школу, хобі або оточення, якщо мовлення повільне й чітке

[4 ІНО 1.1.1-1]

розуміє слова й короткі речення, слухаючи просту розмову (наприклад, між покупцем і продавцем у магазині), якщо мовлення повільне й дуже чітке

[4 ІНО 1.1.1-2]

сприймає інформацію наживо, якщо мовлення чітке й нормативне

[4 ІНО 1.1.2]

розуміє загалом дуже просту інформацію, яку пояснюють у передбачуваній ситуації (наприклад, на екскурсії), якщо мовлення дуже повільне й чітке з тривалими паузами

[4 ІНО 1.1.2-1]

розуміє зміст оголошень та інструкцій, якщо мовлення чітке й нормативне

[2 ІНО 1.1.3]

розуміє короткі прості інструкції до дій, як-от: «Зупинись», «Зачини двері» тощо, які промовляють повільно, адресують персонально, супроводжують малюнками або жестами й за потреби повторюють

[2 ІНО 1.1.3-1]

розуміє зміст оголошень та інструкцій, якщо мовлення чітке й нормативне

[4 ІНО 1.1.3]

розуміє, коли хтось повільно й чітко розповідає, де розміщено предмет, якщо той перебуває в безпосередньому оточенні

[4 ІНО 1.1.3-1]

розуміє слова на позначення числа, ціни та часу, якщо їх оголошують повільно й чітко (наприклад, на вокзалі або в магазині)

[4 ІНО 1.1.3-2]

розуміє, про що йдеться в аудіозаписах, якщо мовлення чітке й нормативне

[2 ІНО 1.1.4]

розпізнає знайомі слова, імена й числа, що промовляють дуже повільно й чітко у простих, коротких озвучених текстах

[2 ІНО 1.1.4-1]

розуміє, про що йдеться в аудіозаписах, якщо мовлення чітке й нормативне

[4 ІНО 1.1.4]

виокремлює конкретну інформацію (наприклад, місце й час) з коротких аудіо- та відеозаписів на знайому повсякденну тематику, якщо мовлення повільне й чітке

[4 ІНО 1.1.4-1]

Сприймає письмовий текст – розуміє прочитане

[ІНО 1.2]

розуміє особисте листування.

[2 ІНО 1.2.1]

розуміє з листа, листівки або електронного повідомлення інформацію про подію, на яку його / її запросили, а також інформацію про день, час та місце події

[2 ІНО 1.2.1-1]

розуміє особисте листування

[4 ІНО 1.2.1]

розуміє короткі прості повідомлення на листівках і прості повідомлення, розміщені в соцмережах або надіслані на електронну пошту / меседжери, з пропозицією зустрітися в певному місці в певний час

[4 ІНО 1.2.1-1]

розпізнає інформацію про час і місце в дуже простих записках і текстових повідомленнях від друзів (наприклад, «Буду о 4»), якщо в них немає абревіатур

[2 ІНО 1.2.1-2]

розуміє письмовий текст, швидко знаходить потрібні деталі (читання для орієнтування)

[2 ІНО 1.2.2]

розуміє зміст простих знаків / вивісок, які трапляються щоденно (наприклад, «Парковка», «Зупинка», «Супермаркет» тощо)

[2 ІНО 1.2.2-1]

розуміє письмовий текст, швидко знаходить потрібні деталі (читання для орієнтування)

[4 ІНО 1.2.2]

упізнає знайомі імена, слова й базові фрази з простих оголошень у найпоширеніших повсякденних ситуаціях

[4 ІНО 1.2.2-1]

виокремлює інформацію про місце перебування, час та ціни з афіш, листівок та оголошень

[2 ІНО 1.2.2-2]

знаходить і розуміє просту, важливу інформацію в рекламі, програмах заходів, листівках і брошурах

[4 ІНО 1.2.2-2]

розуміє загальну інформацію в письмовому тексті (читання для отримання інформації)

[2 ІНО 1.2.3]

розуміє найпростіший інформаційний матеріал, що містить знайомі слова в супроводі малюнків, наприклад, у меню, де є фотографії страв, а також розуміє ілюстровані оповідання, де використано знайому лексику

[2 ІНО 1.2.3-1]

розуміє загальну інформацію в письмовому тексті (читання для отримання інформації)

[4 ІНО 1.2.3]

розуміє основний зміст простих інформаційних матеріалів і текстів зі сфери особистих інтересів (наприклад, новини про спорт, музику, подорожі тощо) особливо за наявності ілюстрацій

[4 ІНО 1.2.3-1]

читає та розуміє інструкції

[2 ІНО 1.2.4]

розуміє дуже короткі прості інструкції, які вживають у знайомому щоденному контексті (наприклад, «Не паркуватись», «Заборонено» тощо), особливо, якщо вони супроводжуються ілюстраціями

[2 ІНО 1.2.4-1]

читає та розуміє інструкції

[4 ІНО 1.2.4]

розуміє короткий письмовий опис маршруту (як дістатися з пункту А до пункту Б)

[4 ІНО 1.2.4-1]

читає тексти для задоволення

[4 ІНО 1.2.5]

розуміє короткі ілюстровані розповіді про повсякденне життя, написані простими словами

[4 ІНО 1.2.5-1]

розуміє загалом короткі ілюстровані оповідання, якщо зображення допомагають здогадатися про зміст тексту

[4 ІНО 1.2.5-2]

2. Взаємодіє з іншими особами в усній і письмовій формі та в режимі реального часу засобами іноземної мови

Здійснює усну взаємодію

[ІНО 2.1]

розуміє співрозмовника

[2 ІНО 2.1.1]

розуміє прості запитання, що стосуються його / її безпосередньо, наприклад, про ім’я, вік та адресу, або схожі речі, якщо людина питає чітко та повільно

[ 2 ІНО 2.1.1-1]

розуміє співрозмовника

[4 ІНО 2.1.1]

розуміє повсякденні фрази, вживані для задоволення простих конкретних потреб, якщо співрозмовник доброзичливо звертається безпосередньо до нього / неї, за потреби повторює сказане, а його мовлення чітке й повільне

[4 ІНО 2.1.1-1]

розуміє просту особисту інформацію (наприклад, ім’я, вік, місце проживання, країна походження), за умови, що співрозмовники говорять чітко й повільно і звертаються безпосередньо, а також розуміє запитання на цю тему, спрямовані безпосередньо й особисто, за умови, що співрозмовники можуть повторити сказане

[2 ІНО 2.1.1-2]

розуміє ретельно й повільно артикульовані запитання та інструкції, звернені безпосередньо до нього / неї, дотримується простих вказівок

[4 ІНО 2.1.1-2]

розуміє певну кількість знайомих слів і виокремлює основну інформацію, наприклад, числа, ціни, дати та дні тижня, за умови, що співрозмовники говорять дуже повільно та за потреби можуть повторити сказане

[2 ІНО 2.1.1-3]

бере участь у розмовах, бесідах, неформальних обговореннях

[2 ІНО 2.1.2]

розуміє і використовує деякі основні шаблонні вирази на кшталт «Так», «Ні», «Вибачте», «Прошу», «Дякую»

[2 ІНО 2.1.2-1]

бере участь у розмовах, бесідах, неформальних обговореннях

[4 ІНО 2.1.2]

бере участь у простій розмові на передбачувану тему, наприклад, дім, країна, родина, школа тощо

[4 ІНО 2.1.2-1]

розпізнає прості вітання

[2 ІНО 2.1.2-2]

представляється та використовує прості вирази для привітання і прощання

[4 ІНО 2.1.2-2]

вітається, називає своє ім’я, прощається

[2 ІНО 2.1.2-3]

запитує, як справи у співрозмовника, реагує на новини

[4 ІНО 2.1.2-3]

обговорює вподобання у спорті, їжі тощо, використовуючи обмежений діапазон мовних засобів, якщо співрозмовник звертається безпосередньо до нього / неї, а мовлення чітке й повільне

[4 ІНО 2.1.2-4]

співпрацює цілеспрямовано під час виконання практичних завдань

[4 ІНО 2.1.3]

розуміє запитання та інструкції, якщо співрозмовник звертається безпосередньо до нього / неї, а мовлення чітке й повільне

[4 ІНО 2.1.3-1]

виконує прості інструкції, що містять час, місце, числа тощо

[4 ІНО 2.1.3-2]

взаємодіє усно з метою отримання товарів і послуг

[2 ІНО 2.1.4]

здійснює прості покупки та/або замовляє їжу або напій, користуючись жестами для підкріплення своїх слів

[2 ІНО 2.1.4-1]

взаємодіє усно з метою отримання товарів і послуг

[4 ІНО 2.1.4]

просить дати певний предмет і реагує на подібне прохання співрозмовника

[4 ІНО 2.1.4-1]

просить подати їжу або напій, використовуючи прості фрази

[4 ІНО 2.1.4-2]

оперує категоріями кількості, вартості, часу

[4 ІНО 2.1.4-3]

обмінюється інформацією на теми, пов’язані з повсякденним життям

[2 ІНО 2.1.5]

називає своє імʼя та запитує імʼя в інших

[2 ІНО 2.1.5-1]

обмінюється інформацією на теми, пов’язані з повсякденним життям

[4 ІНО 2.1.5]

розуміє запитання та інструкції, адресовані їм; виконує короткі, прості вказівки

[4 ІНО 2.1.5-1]

вживає і розуміє слова на позначення простих чисел у щоденному спілкуванні

[2 ІНО 2.1.5-2]

ставить прості запитання і відповідає на запитання інших, продукує прості твердження, що стосуються нагальних потреб чи дуже знайомих тем, і реагує на

[4 ІНО 2.1.5-2]

запитує і надає інформацію про день, час дня, дату сьогодні, дату народження, номер телефону

[2 ІНО 2.1.5-3]

ставить запитання про себе та інших людей (наприклад, місце проживання, коло знайомих) і відповідає на них

[4 ІНО 2.1.5-3]

ставить дуже прості запитання для отримання інформації (наприклад, «Що це?) і розуміє відповіді з 1–2 слів

[2 ІНО 2.1.5-4]

визначає час, використовуючи фрази на кшталт «наступного тижня», «минулої п’ятниці», «у листопаді», «третя година» тощо

[4 ІНО 2.1.5-4]

повідомляє кількість і вартість в обмежений спосіб

[4 ІНО 2.1.5-5]

називає колір одягу або інших знайомих предметів, а також запитує про це інших

[4 ІНО 2.1.5-6]

Здійснює письмову взаємодію

[ІНО 2.2]

обмінюється інформацією письмово в різні способи, зокрема через листи й листівки

[2 ІНО 2.2.1]

повідомляє основну персональну інформацію письмово короткими фразами й реченнями, використовуючи за потреби словник

[2 ІНО 2.2.1-1]

обмінюється інформацією письмово в різні способи, зокрема через листи й листівки

[4 ІНО 2.2.1]

створює письмові повідомлення про хобі, уподобання простими словами, шаблонними фразами, короткими реченнями, використовуючи за потреби словник

[4 ІНО 2.2.1-1]

пише короткі прості листівки

[4 ІНО 2.2.1-2]

пише короткі прості повідомлення друзям (наприклад, СМС), надаючи їм коротку інформацію або запитуючи про щось

[4 ІНО 2.2.1-3]

обмінюється записками, повідомленнями, заповнює прості форми / анкети

[2 ІНО 2.2.2]

заповнює дуже прості реєстраційні форми з персональною інформацією, як-от: ім’я, адреса, національність

[2 ІНО 2.2.2-1]

обмінюється записками, повідомленнями, заповнює прості форми/анкети

[4 ІНО 2.2.2]

повідомляє письмово числа й дати, своє ім’я, національність, адресу, вік, дату народження тощо, наприклад, у реєстраційній формі готелю

[4 ІНО 2.2.2-1]

створює прості повідомлення / записки, наприклад, про те, куди пішов / пішла та коли повернеться, наприклад, «Пішов / Пішла до магазину», «Повернусь о 5»

[4 ІНО 2.2.2-2]

Здійснює онлайн-взаємодію

[ІНО 2.3]

установлює простий соціальний контакт

[2 ІНО 2.3.1]

пише онлайнові вітання, вживаючи прості шаблонні фрази

[2 ІНО 2.3.1-1]

установлює простий соціальний контакт

[4 ІНО 2.3.1]

пише дуже прості повідомлення та дописи про хобі, уподобання тощо, користуючись за потреби онлайновим перекладачем

[4 ІНО 2.3.1-1]

пише прості короткі повідомлення про себе, якщо деякі дані можна вибрати зі спадного меню

[2 ІНО 2.3.1-2]

використовує прості шаблонні фрази й словосполучення для реагування на прості онлайнові дописи, вбудовані посилання і медіатексти; відповідає на подальші коментарі лише стандартними фразами подяки чи вибачення

[4 ІНО 2.3.1-2]

Надає посередництво в доступі до знань і понять для інших осіб (медіація понять, ідей і концепцій)

[ІНО 2.4]

сприяє спільній діяльності однолітків засобами іноземної мови

[4 ІНО 2.4.1]

запрошує інших долучитися до дуже простих завдань, використовуючи короткі, прості фрази, підготовлені заздалегідь, засвідчує власне розуміння і запитує, чи розуміють інші

[4 ІНО 2.4.1-1]

співпрацює з іншими особами для створення змісту іноземною мовою

[4 ІНО 2.4.2]

висловлює ідею, використовуючи дуже прості слова й фрази, а також запитує, що думають про ідею інші, за умови, що є змога підготуватися заздалегідь

[4 ІНО 2.4.2-1]

управляє взаємодією – заохочує до змістовної розмови

[4 ІНО 2.4.3]

використовує прості окремі слова й невербальні сигнали, щоб показати зацікавленість в ідеї

[4 ІНО 2.4.3-1]

Полегшує порозуміння та налагоджує успішне спілкування (медіація комунікації)

[ІНО 2.5]

сприяє налагодженню міжкультурної взаємодії

[4 ІНО 2.5.1]

сприяє міжкультурному обміну, виявляючи привітне ставлення і зацікавленість простими словами й невербальними сигналами, запрошуючи інших долучитися до розмови; засвідчує розуміння в разі безпосереднього звертання

[4 ІНО 2.5.1-1]

виконує роль посередника в спілкуванні іноземною мовою

[4 ІНО 2.5.2]

повідомляє як іноземною, так і іншими мовами особисті дані інших людей і дуже просту, передбачувану інформацію, якщо інші допомагають з формулюваннями

[4 ІНО 2.5.2-1]

сприяє спілкуванню в чутливих ситуаціях та під час суперечок

[4 ІНО 2.5.3]

розпізнає, коли інші не погоджуються або коли в когось є проблема, використовує завчені прості фрази, як-от: «Я розумію» або «З тобою все гаразд?»), щоб висловити співчуття

[4 ІНО 2.5.3-1]

3. Надає інформацію, висловлює думки, почуття і ставлення іноземною мовою

Усно висловлює власні думки, почуття, ставлення (усне продукування)

[ІНО 3.1]

описує власний досвід

[2 ІНО 3.1.1]

описує себе та інших осіб, повідомляє ім’я, вік, адресу тощо, вживаючи прості слова та фрази за можливості попередньої підготовки

[2 ІНО 3.1.1-1]

описує власний досвід

[4 ІНО 3.1.1]

описує себе, власні дії та місце проживання

[4 ІНО 3.1.1-1]

висловлює власні почуття простих прикметників, супроводжуючи їх невербально

[2 ІНО 3.1.1-2]

описує власне повсякденне життя простими словами/ фразами/реченнями по змозі заздалегідь підготуватися

[4 ІНО 3.1.1-2]

надає інформацію

[4 ІНО 3.1.2]

описує предмет чи малюнок, показуючи його іншим, за допомогою простих слів, фраз та кліше, по змозі заздалегідь підготуватися

[4 ІНО 3.1.2-1]

звертається до публіки

[4 ІНО 3.1.3]

звертається з повідомленням до інших, використовуючи дуже короткий підготовлений текст

[4 ІНО 3.1.3-1]

Висловлює власні думки, почуття, ставлення письмово (письмове продукування)

[ІНО 3.2]

надає інформацію письмово

[4 ІНО 3.2.1]

пише прості фрази та речення про себе та інших (про те, де вони живуть і що роблять)

[4 ІНО 3.2.1-1]

використовує прості слова та фрази для опису предметів, з якими стикається у повсякденному житті

[4 ІНО 3.2.1-3]

Передає з однієї мови іншою зміст тексту, до якого співрозмовник часто не має доступу через певні бар’єри / перешкоди (медіація тексту)

[ІНО 3.3]

передає конкретну інформацію усно

[2 ІНО 3.3.1]

передає іноземною мовою зміст простих інструкцій щодо місць і часу, які звучать іноземною / рідною / державною мовами, за умови, що вони повторюються дуже повільно й чітко

[2 ІНО 3.3.1-1]

передає конкретну інформацію усно

[4 ІНО 3.3.1]

передає іноземною мовою просту, передбачувану інформацію про час і місце, подану в коротких простих висловлюваннях іноземною / рідною / державною мовами

[4 ІНО 3.3.1-1]

передає іноземною мовою дуже просту інформацію (наприклад, числа та ціни) з коротких, простих, ілюстрованих текстів, які можуть бути іноземною / рідною / державною мовами

[2 ІНО 3.3.1-2]

передає конкретну інформацію письмово

[2 ІНО 3.3.2]

перелічує іноземною мовою імена, номери, ціни та передає дуже просту інформацію з текстів іноземною / рідною / державною мовами, які становлять безпосередній інтерес і написані дуже простою мовою і містять ілюстрації

[2 ІНО 3.3.2-1]

передає конкретну інформацію письмово

[4 ІНО 3.3.2]

перелічує письмово іноземною мовою імена, номери, ціни та записує дуже просту інформацію з усних текстів, за умови, що тексти звучать дуже повільно, чітко та з повторами іноземною / рідною / державною мовами

[4 ІНО 3.3.2-1]

опрацьовує текст усно

[4 ІНО 3.3.3]

передає іноземною мовою просту, передбачувану інформацію з дуже простих вивісок, указівників, плакатів або програм заходів, які можуть бути іноземною / рідною / державною мовами

[4 ІНО 3.3.3-1]

опрацьовує текст письмово

[4 ІНО 3.3.4]

передає іноземною мовою значення простих фраз на знайомі та повсякденні теми, які можуть бути іноземною / рідною / державною мовами; послуговується словником за потреби

[4 ІНО 3.3.4-1]

перекладає письмовий текст усно

[4 ІНО 3.3.5]

перекладає іноземною або з іноземної мови прості повсякденні слова і фрази, які трапляються на вивісках, указівниках, плакатах, програмах, листівках тощо

[4 ІНО 3.3.5-1]

перекладає письмовий текст письмово

[4 ІНО 3.3.6]

перекладає іноземною або з іноземної мови прості слова і фрази, але не завжди вибирає відповідне значення; послуговується словником за потреби

[4 ІНО 3.3.6-1]

опрацьовує художній твір – висловлює власну думку

[4 ІНО 3.3.7]

використовує прості слова, щоб висловити, які почуття викликав твір

[4 ІНО 3.3.7-1]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 7

до державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти в мовно-літературній освітній галузі

(іноземна жестова мова)

Загальні результати	1–2 класи	3–4 класи
конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
1. Сприймання і розуміння повідомлення, переданого засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови
Сприймає і розуміє іноземні жестомовні повідомлення [ІЖМ 1.1]	сприймає і розуміє жестомовні повідомлення наживо, що передано короткими простими фразами, за умови чіткості й нормативності іноземного природного жестового мовлення [2 ІЖМ 1.1.1]	розуміє знайомі жести, загальновживані жестові фрази й прості речення (наприклад, вітання, представлення, прощання, вдячність тощо), за умови якщо іноземне природне жестове мовлення дуже повільне, чітке й нормативне [2 ІЖМ 1.1.1-1]	сприймає і розуміє жестомовні повідомлення наживо, що передано короткими простими фразами, за умови чіткості й нормативності іноземного природного жестового мовлення [4 ІЖМ 1.1.1]	розуміє в загальних рисах зміст простих жестомовних повідомлень в передбачуваних ситуаціях (наприклад, на екскурсії, опис людини, приміщення), якщо іноземне природне жестове мовлення повільне й чітке, з паузами [4 ІЖМ 1.1.1-1]
			розуміє розмову між іншими жестомовними особами, якщо іноземне природне жестове мовлення чітке й нормативне [4 ІЖМ 1.1.2]	розуміє в загальних рисах жестомовні повідомлення, коли люди розповідають іншій людині про себе, родину, школу, хобі, предмети, оточення, якщо іноземне природне жестове мовлення дуже повільне, чітке й нормативне, за потреби містить візуальну підтримку (ілюстрації, демонстрування тощо) [4 ІЖМ 1.1.2-1]
	розуміє зміст оголошень та інструкцій, якщо іноземне природне жестове мовлення чітке й нормативне [2 ІЖМ 1.1.2]	розуміє короткі прості інструкції в одну дію (наприклад, «Зупинись», «Зачекай», «Зачини двері», «Відкрий підручник» тощо), які подано повільно, адресовано персонально, супроводжено ілюстраціями, жестикуляцією і за потреби повторено [2 ІЖМ 1.1.2-1]	розуміє зміст оголошень та інструкцій, якщо іноземне природне жестове мовлення чітке й нормативне [4 ІЖМ 1.1.2]	розуміє послідовність дій у простих поетапних інструкціях і подій в оголошеннях, якщо іноземне природне жестове мовлення повільне, чітке, нормативне й за потреби повторюване [4 ІЖМ 1.1.2-1]
	розуміє зміст коротких відеозаписів простих жестомовних повідомлень, за умови, що іноземне природне жестове мовлення чітке й нормативне [2 ІЖМ 1.1.3]	розпізнає знайомі жести, що подано повільно й чітко, супроводжено ілюстраціями й за потреби повторено [2 ІЖМ 1.1.3-1]	розуміє зміст коротких відеозаписів простих жестомовних повідомлень, за умови, що іноземне природне жестове мовлення чітке й нормативне [4 ІЖМ 1.1.3]	розуміє знайомі жести й загальновживані фрази, виокремлює основну інформацію з коротких жестомовних повідомлень на повсякденну тематику, якщо іноземне природне жестове мовлення повільне, чітке й за потреби повторюване [4 ІЖМ 1.1.3-1] розуміє короткі прості жестомовні повідомлення, розміщені в соцмережах, надіслані в мобільних застосунках для комунікації (наприклад, з інформацією про подію, зустріч в певний час тощо) [4 ІЖМ 1.1.3-2]
2. Надання інформації, вираження думок, почуттів і ставлень засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови
Виражає іноземним природним жестовим мовленням власні думки, почуття, ставлення, досвід і передає інформацію [ІЖМ 2.1]	описує іноземним природним жестовим мовленням власні думки, почуття, ставлення, досвід і передає інформацію наживо й у формі відеозапису [2 ІЖМ 2.1.1]	описує себе та інших осіб, повідомляє ім’я, вік, адресу тощо, уживаючи прості жести й короткі жестові фрази, за умови попередньої підготовки [2 ІЖМ 2.1.1-1] виражає власні думки, почуття і ставлення (наприклад, згоду / незгоду, розуміння / нерозуміння тощо) простими жестами й короткими жестовими реченнями, за умови попередньої підготовки [2 ІЖМ 2.1.1-2]	описує іноземним природним жестовим мовленням власні думки, почуття, ставлення, досвід і передає інформацію наживо й у формі відеозапису [4 ІЖМ 2.1.1]	описує себе, власні дії і місце проживання [4 ІЖМ 2.1.1-1] описує власне повсякденне життя і оточення простими жестами / фразами / реченнями, за умови попередньої підготовки [4 ІЖМ 2.1.1-2] описує предмет і приміщення (наприклад, кімнату, колір і розмір машини тощо) чи ілюстрацію, показуючи її іншим, за допомогою простих жестів і жестових речень, за умови попередньої підготовки [4 ІЖМ 2.1.1-3] звертається до інших осіб з коротким жестомовним повідомленням, що підготовлено завчасно [4 ІЖМ 2.1.1-4]
3. Взаємодія з іншими особами засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування
Здійснює жестомовну взаємодію в умовах безпосереднього спілкування [ІЖМ 3.1]	обмінюється інформацією в умовах безпосереднього спілкування [2 ІЖМ 3.1.1]	запитує і надає інформацію (наприклад, ім’я, час, дату, номер телефона тощо) простими жестами й простими або усталеними фразами [2 ІЖМ 3.1.1-1]	обмінюється інформацією в умовах безпосереднього спілкування [4 ІЖМ 3.1.1]	ставить прості запитання і відповідає на запитання інших, продукує і реагує на прості твердження, що стосуються нагальних потреб і знайомих тем (інформація про себе, знайомих, події, замовлення їжі, визначення маршруту, прохання і виконання певних дій, інструкцій), за умови чіткого повільного природного жестового мовлення співрозмовника, підказки й повторення за потреби [4 ІЖМ 3.1.1-1]
Здійснює жестомовну онлайнову взаємодію [ІЖМ 3.2]	обмінюється інформацією за допомогою онлайнових засобів [2 ІЖМ 3.2.1]	підтримує просту жестомовну взаємодію з пристосуванням власного іноземного природного жестового мовлення до умов онлайнової комунікації (привертання уваги, підтримка контакту, пауза комунікації, передавання черги говорити тощо) [2 ІЖМ 3.2.1-1]	обмінюється інформацією за допомогою онлайнових засобів [4 ІЖМ 3.2.1]	здійснює жестомовну взаємодію на знайомі й повсякденні теми й контролює умови для забезпечення якості онлайнової комунікації (освітлення, дистанція до камери, зміна розмаху простору власного жестового мовлення тощо) [4 ІЖМ 3.2.1-1]
Здійснює жестомовну взаємодію в умовах опосередкованого спілкування (відеозаписи й медіаконтент) [ІЖМ 3.3]			обмінюється інформацією засобами жестомовних повідомлень у формі відеозаписів [4 ІЖМ 3.3.1]	створює короткі відеозаписи жестомовних повідомлень (наприклад, у месенджерах) на знайомі й повсякденні теми [4 ІЖМ 3.3.1-1] відповідає доречно на жестомовні повідомлення у формі відеозаписів співрозмовника (наприклад, у месенджерах) на знайомі й повсякденні теми [4 ІЖМ 3.3.1-2]
Здійснює посередництво в доступі до інформації (медіація понять, ідей, концепцій) [ІЖМ 3.4]			співпрацює для створення змісту [4 ІЖМ 3.4.1]	виявляє за допомогою простих жестів і фраз зацікавленість ідеями й концепціями, які виражають інші люди [4 ІЖМ 3.4.1-1] виражає ідею і концепцію, використовуючи дуже прості жести й фрази, а також запитує, що думають про ідею інші особи, за умови попередньої підготовки [4 ІЖМ 3.4.1-2]
Здійснює посередництво в комунікації в умовах міжкультурного спілкування (медіація комунікації) [ІЖМ 3.5]			виконує роль посередника в міжкультурній комунікації [4 ІЖМ 3.5.1]	повідомляє як іноземною жестовою мовою, так і іншими відомими мовами особисті дані, що надано іншими людьми, і дуже просту, передбачувану інформацію в ситуаціях міжкультурного спілкування, якщо інші особи допомагають із формулюваннями [4 ІЖМ 3.5.1-1]
Перекладає з однієї мови на іншу зміст повідомлень (медіація повідомлень) [ІЖМ 3.6]	перекладає прості повідомлення, зокрема жестомовні, з іншої відомої мови іноземною жестовою мовою [2 ІЖМ 3.6.1]	перекладає з іншої відомої мови іноземною жестовою мовою зміст простих коротких повідомлень, зокрема жестомовних, (наприклад, дату, місце і часу події, номери, імена тощо), за умови, що повідомлення повторюють повільно й чітко [2 ІЖМ 3.6.1-1]	перекладає прості повідомлення, зокрема жестомовні, з іншої відомої мови на іноземну жестову мову [4 ІЖМ 3.6.1]	перекладає з іншої відомої мови іноземною жестовою мовою прості, передбачувані повідомлення, зокрема жестомовні, (наприклад, короткі оголошення, розклад, програму заходу тощо), подані короткими простими фразами з паузами [4 ІЖМ 3.6.1-1] перекладає з іншої відомої мови іноземною жестовою мовою прості повідомлення, зокрема жестомовні, на повсякденні теми, за умови, повільного й чіткого повторення повідомлення і попередньої підготовки [4 ІЖМ 3.6.1-2]
	перекладає прості жестомовні повідомлення з іноземної жестової мови іншою відомою мовою [2 ІЖМ 3.6.2]	перекладає з іноземної жестової мови іншою відомою мовою просту, передбачувану інформацію (наприклад, дату, місце і часу події, номери, імена тощо), подану короткими простими фразами, що повільно й чітко повторюються і містять ілюстративну підтримку [2 ІЖМ 3.6.2-1]	перекладає прості жестомовні повідомлення з іноземної жестової мови іншою відомою мовою [2 ІЖМ 3.6.2]	перекладає з іноземної жестової мови іншою відомою мовою просту, передбачувану інформацію (наприклад, короткі оголошення, розклад, програму заходу тощо), подану короткими простими фразами, що повільно і чітко повторюють [4 ІЖМ 3.6.2-1]

Загальні результати

1–2 класи

3–4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

1. Сприймання і розуміння повідомлення, переданого засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови

Сприймає і розуміє іноземні жестомовні повідомлення

[ІЖМ 1.1]

сприймає і розуміє жестомовні повідомлення наживо, що передано короткими простими фразами, за умови чіткості й нормативності іноземного природного жестового мовлення

[2 ІЖМ 1.1.1]

розуміє знайомі жести, загальновживані жестові фрази й прості речення (наприклад, вітання, представлення, прощання, вдячність тощо), за умови якщо іноземне природне жестове мовлення дуже повільне, чітке й нормативне

[2 ІЖМ 1.1.1-1]

сприймає і розуміє жестомовні повідомлення наживо, що передано короткими простими фразами, за умови чіткості й нормативності іноземного природного жестового мовлення

[4 ІЖМ 1.1.1]

розуміє в загальних рисах зміст простих жестомовних повідомлень в передбачуваних ситуаціях (наприклад, на екскурсії, опис людини, приміщення), якщо іноземне природне жестове мовлення повільне й чітке, з паузами

[4 ІЖМ 1.1.1-1]

розуміє розмову між іншими жестомовними особами, якщо іноземне природне жестове мовлення чітке й нормативне

[4 ІЖМ 1.1.2]

розуміє в загальних рисах жестомовні повідомлення, коли люди розповідають іншій людині про себе, родину, школу, хобі, предмети, оточення, якщо іноземне природне жестове мовлення дуже повільне, чітке й нормативне, за потреби містить візуальну підтримку (ілюстрації, демонстрування тощо)

[4 ІЖМ 1.1.2-1]

розуміє зміст оголошень та інструкцій, якщо іноземне природне жестове мовлення чітке й нормативне

[2 ІЖМ 1.1.2]

розуміє короткі прості інструкції в одну дію (наприклад, «Зупинись», «Зачекай», «Зачини двері», «Відкрий підручник» тощо), які подано повільно, адресовано персонально, супроводжено ілюстраціями, жестикуляцією і за потреби повторено

[2 ІЖМ 1.1.2-1]

розуміє зміст оголошень та інструкцій, якщо іноземне природне жестове мовлення чітке й нормативне

[4 ІЖМ 1.1.2]

розуміє послідовність дій у простих поетапних інструкціях і подій в оголошеннях, якщо іноземне природне жестове мовлення повільне, чітке, нормативне й за потреби повторюване

[4 ІЖМ 1.1.2-1]

розуміє зміст коротких відеозаписів простих жестомовних повідомлень, за умови, що іноземне природне жестове мовлення чітке й нормативне

[2 ІЖМ 1.1.3]

розпізнає знайомі жести, що подано повільно й чітко, супроводжено ілюстраціями й за потреби повторено

[2 ІЖМ 1.1.3-1]

розуміє зміст коротких відеозаписів простих жестомовних повідомлень, за умови, що іноземне природне жестове мовлення чітке й нормативне

[4 ІЖМ 1.1.3]

розуміє знайомі жести й загальновживані фрази, виокремлює основну інформацію з коротких жестомовних повідомлень на повсякденну тематику, якщо іноземне природне жестове мовлення повільне, чітке й за потреби повторюване

[4 ІЖМ 1.1.3-1]

розуміє короткі прості жестомовні повідомлення, розміщені в соцмережах, надіслані в мобільних застосунках для комунікації (наприклад, з інформацією про подію, зустріч в певний час тощо)

[4 ІЖМ 1.1.3-2]

2. Надання інформації, вираження думок, почуттів і ставлень

засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови

Виражає іноземним природним жестовим мовленням власні думки, почуття, ставлення, досвід і передає інформацію

[ІЖМ 2.1]

описує іноземним природним жестовим мовленням власні думки, почуття, ставлення, досвід і передає інформацію наживо й у формі відеозапису

[2 ІЖМ 2.1.1]

описує себе та інших осіб, повідомляє ім’я, вік, адресу тощо, уживаючи прості жести й короткі жестові фрази, за умови попередньої підготовки

[2 ІЖМ 2.1.1-1]

виражає власні думки, почуття і ставлення (наприклад, згоду / незгоду, розуміння / нерозуміння тощо) простими жестами й короткими жестовими реченнями, за умови попередньої підготовки

[2 ІЖМ 2.1.1-2]

описує іноземним природним жестовим мовленням власні думки, почуття, ставлення, досвід і передає інформацію наживо й у формі відеозапису

[4 ІЖМ 2.1.1]

описує себе, власні дії і місце проживання

[4 ІЖМ 2.1.1-1]

описує власне повсякденне життя і оточення простими жестами / фразами / реченнями, за умови попередньої підготовки

[4 ІЖМ 2.1.1-2]

описує предмет і приміщення (наприклад, кімнату, колір і розмір машини тощо) чи ілюстрацію, показуючи її іншим, за допомогою простих жестів і жестових речень, за умови попередньої підготовки

[4 ІЖМ 2.1.1-3]

звертається до інших осіб з коротким жестомовним повідомленням, що підготовлено завчасно

[4 ІЖМ 2.1.1-4]

3. Взаємодія з іншими особами засобами природного жестового мовлення іноземної жестової мови в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування

Здійснює жестомовну взаємодію в умовах безпосереднього спілкування

[ІЖМ 3.1]

обмінюється інформацією в умовах безпосереднього спілкування

[2 ІЖМ 3.1.1]

запитує і надає інформацію (наприклад, ім’я, час, дату, номер телефона тощо) простими жестами й простими або усталеними фразами

[2 ІЖМ 3.1.1-1]

обмінюється інформацією в умовах безпосереднього спілкування

[4 ІЖМ 3.1.1]

ставить прості запитання і відповідає на запитання інших, продукує і реагує на прості твердження, що стосуються нагальних потреб і знайомих тем (інформація про себе, знайомих, події, замовлення їжі, визначення маршруту, прохання і виконання певних дій, інструкцій), за умови чіткого повільного природного жестового мовлення співрозмовника, підказки й повторення за потреби

[4 ІЖМ 3.1.1-1]

Здійснює жестомовну онлайнову взаємодію

[ІЖМ 3.2]

обмінюється інформацією за допомогою онлайнових засобів

[2 ІЖМ 3.2.1]

підтримує просту жестомовну взаємодію з пристосуванням власного іноземного природного жестового мовлення до умов онлайнової комунікації (привертання уваги, підтримка контакту, пауза комунікації, передавання черги говорити тощо)

[2 ІЖМ 3.2.1-1]

обмінюється інформацією за допомогою онлайнових засобів

[4 ІЖМ 3.2.1]

здійснює жестомовну взаємодію на знайомі й повсякденні теми й контролює умови для забезпечення якості онлайнової комунікації (освітлення, дистанція до камери, зміна розмаху простору власного жестового мовлення тощо)

[4 ІЖМ 3.2.1-1]

Здійснює жестомовну взаємодію в умовах опосередкованого спілкування (відеозаписи й медіаконтент)

[ІЖМ 3.3]

обмінюється інформацією засобами жестомовних повідомлень у формі відеозаписів

[4 ІЖМ 3.3.1]

створює короткі відеозаписи жестомовних повідомлень (наприклад, у месенджерах) на знайомі й повсякденні теми

[4 ІЖМ 3.3.1-1]

відповідає доречно на жестомовні повідомлення у формі відеозаписів співрозмовника (наприклад, у месенджерах) на знайомі й повсякденні теми

[4 ІЖМ 3.3.1-2]

Здійснює посередництво в доступі до інформації (медіація понять, ідей, концепцій)

[ІЖМ 3.4]

співпрацює для створення змісту

[4 ІЖМ 3.4.1]

виявляє за допомогою простих жестів і фраз зацікавленість ідеями й концепціями, які виражають інші люди

[4 ІЖМ 3.4.1-1]

виражає ідею і концепцію, використовуючи дуже прості жести й фрази, а також запитує, що думають про ідею інші особи, за умови попередньої підготовки

[4 ІЖМ 3.4.1-2]

Здійснює посередництво в комунікації в умовах міжкультурного спілкування (медіація комунікації)

[ІЖМ 3.5]

виконує роль посередника в міжкультурній комунікації

[4 ІЖМ 3.5.1]

повідомляє як іноземною жестовою мовою, так і іншими відомими мовами особисті дані, що надано іншими людьми, і дуже просту, передбачувану інформацію в ситуаціях міжкультурного спілкування, якщо інші особи допомагають із формулюваннями

[4 ІЖМ 3.5.1-1]

Перекладає з однієї мови на іншу зміст повідомлень (медіація повідомлень)

[ІЖМ 3.6]

перекладає прості повідомлення, зокрема жестомовні, з іншої відомої мови іноземною жестовою мовою

[2 ІЖМ 3.6.1]

перекладає з іншої відомої мови іноземною жестовою мовою зміст простих коротких повідомлень, зокрема жестомовних, (наприклад, дату, місце і часу події, номери, імена тощо), за умови, що повідомлення повторюють повільно й чітко

[2 ІЖМ 3.6.1-1]

перекладає прості повідомлення, зокрема жестомовні, з іншої відомої мови на іноземну жестову мову

[4 ІЖМ 3.6.1]

перекладає з іншої відомої мови іноземною жестовою мовою прості, передбачувані повідомлення, зокрема жестомовні, (наприклад, короткі оголошення, розклад, програму заходу тощо), подані короткими простими фразами з паузами

[4 ІЖМ 3.6.1-1]

перекладає з іншої відомої мови іноземною жестовою мовою прості повідомлення, зокрема жестомовні, на повсякденні теми, за умови, повільного й чіткого повторення повідомлення і попередньої підготовки

[4 ІЖМ 3.6.1-2]

перекладає прості жестомовні повідомлення з іноземної жестової мови іншою відомою мовою

[2 ІЖМ 3.6.2]

перекладає з іноземної жестової мови іншою відомою мовою просту, передбачувану інформацію (наприклад, дату, місце і часу події, номери, імена тощо), подану короткими простими фразами, що повільно й чітко повторюються і містять ілюстративну підтримку

[2 ІЖМ 3.6.2-1]

перекладає прості жестомовні повідомлення з іноземної жестової мови іншою відомою мовою

[2 ІЖМ 3.6.2]

перекладає з іноземної жестової мови іншою відомою мовою просту, передбачувану інформацію (наприклад, короткі оголошення, розклад, програму заходу тощо), подану короткими простими фразами, що повільно і чітко повторюють

[4 ІЖМ 3.6.2-1]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 8

до Державного стандарту

МАТЕМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Компетентнісний потенціал

Ключові компетентності	Уміння та ставлення
Вільне володіння державною мовою	уміння: використовувати математичні терміни й символи в усному й писемному мовленні; чітко й зрозуміло пояснювати хід розв’язання задач, використовуючи українську мову; ставити запитання для уточнення математичних понять і висловлювати свої міркування; будувати прості логічні висловлювання й аргументувати відповіді ставлення: повага до української мови та її правильного використання; усвідомлення важливості чіткого й зрозумілого висловлення думок; зацікавленість у вивченні нових математичних понять і термінів; готовність висловлювати свої думки та сприймати пояснення інших осіб
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою уміння: розуміти висловлювання математичного змісту державною мовою; зіставляти математичні терміни й поняття рідною і державною мовою; правильно й доречно вживати математичну термінологію ставлення – готовність до обговорення проблемних ситуацій і математичних задач державною і рідною мовами, якщо це потрібно для кращого розуміння
	Здатність спілкуватися іноземними мовами уміння: розпізнавати й використовувати математичні терміни рідною та іноземними мовами (числівники, які використовують у лічбі, для позначення часу, напрямку руху, називання геометричних фігур, арифметичних дій); читати й розуміти написи в математичних схемах, таблицях, діаграмах, об’єктах навколишнього світу іноземною мовою ставлення – зацікавленість у пізнанні математичних термінів різними мовами
Математична компетентність	уміння: аналізувати умову проблемної ситуації / математичної задачі, знаходити зв’язки між числами та об’єктами; виконувати арифметичні обчислення, працювати з геометричними фігурами; логічно міркувати, пояснювати своє розв’язання; використовувати математичні знання і вміння в життєвих ситуаціях ставлення: відповідальність за правильність обчислень і висновків; інтерес до розв’язування задач і головоломок, математичних ігор; відкритість до пізнання нового й бажання використовувати математику в навчанні й повсякденному житті
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій	уміння: здійснювати прості вимірювання окремих характеристик досліджуваного об’єкта, природного явища чи процесу, опрацьовувати дані, зокрема з таблиці й діаграми; виконувати обчислення для розв’язування природничо-наукових завдань, пов’язаних із дослідженням ставлення: усвідомлення взаємозв’язку між математикою і природою; зацікавленість у дослідженні навколишнього світу через вимірювання, обчислення й моделювання
Інноваційність	уміння: виявляти ініціативу, шукати різні способи розв’язування математичних задач; висловлювати оригінальні ідеї, припущення й перевіряти їх засобами математики ставлення – інтерес до досліджень і відкриттів, підтримка конструктивних ідей інших осіб
Екологічна компетентність	уміння: аналізувати взаємозв’язки в довкіллі, робити висновки; виконувати розрахунки для оцінювання обсягу споживання природних ресурсів з метою ощадливого використання їх ставлення: усвідомлення важливості відповідального й дбайливого ставлення до природи; готовність ощадливо використовувати природні ресурси
Інформаційно-комунікаційна компетентність	уміння: використовувати цифрові технології для вивчення математики; читати й складати таблиці, схеми, будувати діаграми, аналізувати й інтерпретувати числові дані ставлення – готовність користуватися сучасними цифровими технологіями в навчанні, розуміння важливості академічної доброчесності
Навчання впродовж життя	уміння: організовувати й планувати свою навчальну діяльність з допомогою інших осіб, працювати самостійно та в групі над завданнями; ставити запитання й шукати відповіді на них; використовувати запропоновані безпечні / достовірні / надійні джерела інформації для пошуку математичних даних; знаходити й виправляти помилки, визначати способи запобігання їм, виявляти емоції відповідно до ситуації ставлення: готовність до самостійного пошуку нової інформації; усвідомлення потреби вивчення математики
Громадянські та соціальні компетентності	Громадянські компетентності уміння: співпрацювати з іншими особами під час розв’язування проблемних ситуацій; конструктивно обговорювати різні стратегії розв’язування; сприймати думки інших осіб, коректно й аргументовано заперечувати або висловлювати згоду, виявляти ініціативу у спілкуванні; аналізувати життєві ситуації (покупки, планування бюджету, витрати ресурсів, планування послідовності подій, маршруту й часу) на основі математичних розрахунків ставлення – вияв поваги до думки інших осіб під час спільного розв’язування проблемних ситуацій, готовність обґрунтувати свою позицію
	Соціальні компетентності уміння: дотримуватися правил роботи в групі й парі під час розв’язування проблемних ситуацій, виконання досліджень і проєктів; розподіляти ролі та обов’язки в груповій роботі, відповідально виконувати власну частину роботи; конструктивно спілкуватися, зважаючи на думки й почуття інших осіб, аргументувати свою позицію, коригувати власну думку на основі математичних даних ставлення – готовність допомагати іншим особам у навчанні й приймати їхню допомогу
Культурна компетентність	уміння: пояснювати, як математика пов’язана з культурною спадщиною українського народу та інших народів світу (наприклад, орнаменти, архітектура, вимірювання у старовинних одиницях); виявляти математичні закономірності у творах мистецтва, у природі (симетрія, пропорції, геометричні форми) ставлення – розуміння ролі математики в мистецтві, повсякденному житті різних народів, інтерес до історії математичних знань
Підприємливість та фінансова грамотність	уміння: виконувати розрахунки, пов’язані з фінансами (доходи, витрати, заощадження); планувати бюджет на основі математичних розрахунків; аналізувати вигідність покупок, використовуючи математичні методи, зважаючи на ймовірні ризики ставлення: усвідомлення важливості ощадливого використання коштів, відповідального ставлення до ресурсів; готовність використовувати математичні вміння для планування власного бюджету й витрат

Базові знання

Ознаки предметів: ознаки й властивості предметів; ознаки, пов’язані з величиною.

Просторові відношення: розміщення об’єктів на площині й у просторі; взаємне розташування об’єктів; напрямки руху.

Числа і дії з ними: лічба; натуральні числа (одноцифрові, двоцифрові, багатоцифрові), порівняння натуральних чисел і дії із ними (додавання, віднімання, множення, ділення); звичайні дроби (читання і запис, порівняння дробів з однаковими знаменниками, знаходження дробу від числа й числа за значенням його дробу).

Вирази, рівності й нерівності: числові вирази, рівності й нерівності; знаходження невідомих компонентів арифметичних дій; вирази зі змінною; найпростіші нерівності зі змінною; рівняння з однією змінною.

Величини: довжина; маса; місткість; ціна, вартість; час; швидкість, відстань; взаємопов’язані величини.

Геометрія і вимірювання геометричних величин: найпростіші геометричні фігури (точка, пряма, крива, відрізок, промінь, ламана, кут); трикутники; многокутники (в тому числі чотирикутник, прямокутник, квадрат); коло, круг; просторові геометричні фігури (паралелепіпед (зокрема й куб), піраміда, циліндр, конус, куля); види кутів (прямий, гострий, тупий); вимірювання відрізків, периметр трикутника та інших многокутників; площа.

Сюжетні задачі: прості задачі; складені задачі; типові задачі (задачі на знаходження четвертого пропорційного, задачі на подвійне зведення до одиниці, задачі на пропорційне ділення, задачі на пошук невідомого за двома різницями, задачі на спільну роботу).

Робота з даними: зчитування даних із таблиць, схем, діаграм; подання даних у вигляді таблиць, схем діаграм.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 9

до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в математичній освітній галузі

Загальні результати	1–2 класи	3–4 класи
конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
Дослідження ситуацій, створення математичних моделей, розроблення планів дій для розв’язування проблемних ситуацій
Вирізняє серед життєвих ситуацій ті, які розв’язують математичними методами [МАО 1.1]	розпізнає з-поміж ситуацій із свого життя ті, що потребують лічби, обчислення, вимірювання величин, розрізнення форм об’єктів, орієнтування в просторі, пояснює важливість застосування математики [2 МАО 1.1.1]	розрізняє ситуації, що потребують лічби об’єктів, обчислень [2 МАО 1.1.1-1] розпізнає ситуації, які потребують вимірювання довжини, маси, часу, місткості, визначення вартості [2 МАО 1.1.1-2] розрізняє напрямки руху, місця розташування [2 МАО 1.1.1-3] розпізнає геометричні фігури на зображеннях і серед об’єктів навколишнього світу [2 МАО 1.1.1-4]	розпізнає з-поміж життєвих ситуацій ті, що стосуються кількісних відношень, просторових форм об’єктів, орієнтування в просторі, аргументує важливість застосування математики [4 МАО 1.1.1]	розрізняє ситуації, які потребують лічби об’єктів, обчислень [4 МАО 1.1.1-1] розпізнає ситуації, які потребують вимірювання довжини, маси, часу, місткості, площі, визначення вартості, швидкості руху [4 МАО 1.1.1-2] розпізнає ситуації, які потребують орієнтування в просторі [4 МАО 1.1.1-3] розпізнає геометричні фігури на зображеннях і з-поміж об’єктів навколишнього світу [4 МАО 1.1.1-4]
Досліджує проблемну ситуацію, аналізує дані й установлює зв’язки між ними [МАО 1.2]	аналізує проблемну ситуацію, що виникає у житті, виокремлює дані, потрібні для відповіді на запитання з допомогою інших осіб і самостійно [2 МАО 1.2.1]	досліджує об’єкти й визначає істотні, спільні й відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу [2 МАО 1.2.1-1] порівнює, об’єднує об’єкти в групи за спільною ознакою [2 МАО 1.2.1-2] читає з розумінням текст, що описує проблемну ситуацію, відповідає на запитання щодо змісту прочитаного [2 МАО 1.2.1-3] виокремлює умову й вимогу проблемної ситуації, дані, потрібні для відповіді на запитання [2 МАО 1.2.1-4]	аналізує проблемну ситуацію, що виникає в житті, виокремлює дані, потрібні для розв’язування проблемної ситуації, установлює зв’язки між ними [4 МАО 1.2.1]	досліджує об’єкти й визначає групи взаємопов’язаних величин у навчальних і практичних ситуаціях [4 МАО 1.2.1-1] порівнює, узагальнює і класифікує об’єкти за істотною ознакою [4 МАО 1.2.1-2] читає з розумінням текст, у якому описано проблемну ситуацію; відповідає на запитання за змістом прочитаного, ставить запитання до прочитаного тексту [4 МАО 1.2.1-3] аналізує умову й вимогу проблемної ситуації [4 МАО 1.2.1-4] визначає, яких даних бракує, добирає їх із різних запропонованих джерел [4 МАО 1.2.1-5]
установлює зв’язок між даними й шуканим [2 МАО 1.2.2]	установлює зв’язок між даними й шуканим [2 МАО 1.2.2-1] установлює порядкові відношення, відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами, відношення різницевого порівняння [2 МАО 1.2.2-2]	установлює зв’язки між даними й шуканим [4 МАО 1.2.2]	установлює зв’язки між даними й шуканим [4 МАО 1.2.2-1] встановлює порядкові відношення, відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами, відношення різницевого й кратного порівняння [4 МАО 1.2.2-2]
Співпрацює у групі для дослідження проблемної ситуації [МАО 1.3]	бере участь у роботі пари, групи [2 МАО 1.3.1]	дотримується правил групової роботи з опорою на перелік їх [2 МАО 1.3.1-1] розрізняє відмінності ролей лідера і виконавця, виконує роль у групі запропоновану вчителем [2 МАО 1.3.1-2] висловлюється відповідно до проблемної ситуації [2 МАО 1.3.1-3] виявляє доброзичливість під час обговорення в парі, групі [2 МАО 1.3.1-4]	бере участь у роботі групи [4 МАО 1.3.1]	знає правила групової роботи й дотримується їх [4 МАО 1.3.1-1] розрізняє ролі відповідно до проблемної ситуації, виконує роль у групі, запропоновану групою [4 МАО 1.3.1-2] висловлюється відповідно до проблемної ситуації, ініціює обговорення [4 МАО 1.3.1-3] аргументовано погоджується або не погоджується з позиціями інших осіб, розуміє власні емоції і керує своєю поведінкою [4 МАО 1.3.1-4]
Прогнозує результат розв’язування проблемної ситуації [МАО 1.4]	прогнозує результат виконання арифметичних дій [2 МАО 1.4.1]	прогнозує імовірні результати лічби об’єктів навколишнього світу [2 МАО 1.4.1-1] прогнозує результат додавання і віднімання в межах ста [2 МАО 1.4.1-2] прогнозує результат вимірювання величин без використання вимірювальних приладів, розуміє можливість отримати результат, що не відповідає очікуваному [2 МАО 1.4.1-3]	прогнозує результат розв’язування математичної задачі [4 МАО 1.4.1]	прогнозує імовірні результати лічби об’єктів навколишнього світу [4 МАО 1.4.1-1] прогнозує результат додавання і віднімання в межах мільйона [4 МАО 1.4.1-2] прогнозує кількість цифр у добутку, частці до знаходження результату [4 МАО 1.4.1-3] прогнозує результат вимірювання величин визначає способи підтвердження або спростування прогнозу (виконання оберненої дії, складання оберненої задачі та інші), розуміє можливість отримати результат, що не відповідає очікуваному [4 МАО 1.4.1-4]
	прогнозує результат розв’язування проблемної ситуації з допомогою інших осіб [2 МАО 1.4.2]	висловлює припущення щодо результату розв’язування проблемної ситуації з допомогою інших осіб [2 МАО 1.4.2-1]	прогнозує результат розв’язування проблемної ситуації [4 МАО 1.4.2]	висловлює припущення щодо результату розв’язування проблемної ситуації [4 МАО 1.4.2-1]
Створює математичну модель для розв’язування проблемної ситуації [МАО 1.5]	фіксує текстові, графічні, звукові дані математичного змісту, створює на основі їх схематичний рисунок, схему [2 МАО 1.5.1]	ілюструє число відповідною кількістю об’єктів [2 МАО 1.5.1-1] фіксує результати опрацювання тексту, своїх спостережень з використанням математичних символів [2 МАО 1.5.1-2] створює допоміжну модель задачі у вигляді схеми [2 МАО 1.5.1-3] читає і пояснює прості схеми, маршрути, умовні позначення для орієнтування в просторі [2 МАО 1.5.1-4] зображує схематично розміщення і напрямок руху [2 МАО 1.5.1-5] конструює площинні фігури, обираючи підручні матеріали [2 МАО 1.5.1-6]	фіксує і перетворює текстові, графічні, звукові дані математичного змісту, створює на основі їх схематичний рисунок, схему, таблицю, діаграму [4 МАО 1.5.1]	ілюструє багатоцифрове число різними способами [4 МАО 1.5.1-1] подає дані, отримані з тексту чи на основі спостережень за явищами й процесами навколишнього світу, за допомогою таблиць, схем, добудовує лінійні та стовпчикові діаграми [4 МАО 1.5.1-2] створює допоміжну модель задачі різними способами [4 МАО 1.5.1-3] описує або зображує схематично маршрут пересування [4 МАО 1.5.1-4] планує маршрут пересування, вибирає зручний спосіб подання даних (малюнок, схема, таблиця) [4 МАО 1.5.1-5] конструює площинні та об’ємні фігури, самостійно вибираючи підручні матеріали, створює макети реальних та уявних об’єктів [4 МАО 1.5.1-6]
встановлює залежність між компонентами й результатом арифметичної дії [2 МАО 1.5.2]	називає компоненти й результат додавання і віднімання, установлює між ними взаємозв’язок і залежність [2 МАО 1.5.2-1]	встановлює залежність між компонентами й результатом арифметичної дії для розв’язування проблемної ситуації [4 МАО 1.5.2]	називає компоненти й результат додавання і віднімання, множення і ділення, установлює між ними взаємозв’язок і залежність [4 МАО 1.5.2-1]
вибирає та обґрунтовує дії для розв’язування математичної задачі [2 МАО 1.5.3]	вибирає спосіб розв’язування (усний рахунок, запис рівності, малюнок тощо) [2 МАО 1.5.3-1] визначає порядок виконання арифметичних дій [2 МАО 1.5.3-2] вибирає арифметичну дію для розв’язування задачі, обґрунтовує свій вибір [2 МАО 1.5.3-3] створює на основі допоміжної моделі числовий вираз [2 МАО 1.5.3-4]	вибирає спосіб / способи та визначає послідовність дій для розв’язування математичної задачі [4 МАО 1.5.3]	вибирає зручний для себе спосіб розв’язування математичної задачі [4 МАО 1.5.3-1] планує послідовність виконання арифметичних дій у виразах, послідовність операцій у письмових обчисленнях [4 МАО 1.5.3-2] обґрунтовує вибір дій для розв’язування задачі [4 МАО 1.5.3-3] створює на основі допоміжної моделі числовий або буквений вираз, рівняння [4 МАО 1.5.3-4]
Розв’язування математичних задач, використання досвіду математичної діяльності для пізнання навколишнього світу
Розв’язує математичні задачі [МАО 2.1]	розв’язує задачу, за потреби користується предметами, усно коментує свої дії [2 МАО 2.1.1]	лічить об’єкти в межах сотні й позначає результати лічби числом [2 МАО 2.1.1-1] уживає в мовленні кількісні й порядкові числівники в межах сотні [2 МАО 2.1.1-2] порівнює числа в межах сотні й упорядковує їх за зростанням або спаданням [2 МАО 2.1.1-3] усно додає й віднімає в межах сотні, коментує свої дії [2 МАО 2.1.1-4] будує відрізки заданої довжини [2 МАО 2.1.1-5] визначає тривалість події [2 МАО 2.1.1-6]	розв’язує математичну задачу за можливості різними способами, пояснює хід розв’язування, за потреби використовує зображення [4 МАО 2.1.1]	лічить об’єкти в межах мільйона й позначає результати лічби числом [4 МАО 2.1.1-1] уживає в мовленні кількісні й порядкові числівники в межах мільйона [4 МАО 2.1.1-2] порівнює числа в межах мільйона й упорядковує їх за зростанням або спаданням [4 МАО 2.1.1-3] додає і віднімає усно в межах тисячі [4 МАО 2.1.1-4] усно додає та віднімає розрядні числа в межах мільйона [4 МАО 2.1.1-5] усно множить і ділить розрядні числа в межах мільйона на одноцифрове число [4 МАО 2.1.1-6] письмово множить трицифрове число на двоцифрове, розуміє спосіб множення трицифрового числа на трицифрове [4 МАО 2.1.1-7] письмово ділить чотирицифрове число на двоцифрове [4 МАО 2.1.1-8] визначає частину від числа й число за його частиною будує прямий кут, коло, прямокутник [4 МАО 2.1.1-9] планує послідовність подій і визначає тривалість її [4 МАО 2.1.1-10]
	використовує математичний інструментарій для полегшення обчислень [2 МАО 2.1.2]	знаходить невідомий компонент у рівностях [2 МАО 2.1.2-1] застосовує в обчисленнях переставний і сполучний закон [2 МАО 2.1.2-2] застосовує співвідношення між одиницями вимірювання довжини, часу [2 МАО 2.1.2-3] визначає периметр трикутника або чотирикутника [2 МАО 2.1.2-4] обчислює значення виразу на кілька дій [2 МАО 2.1.2-5] діє за алгоритмом виконання математичних обчислень [2 МАО 2.1.2-6]	володіє математичним інструментарієм для спрощення обчислень [4 МАО 2.1.2]	розв’язує рівняння з однією змінною на основі правила знаходження невідомого компонента арифметичної дії [4 МАО 2.1.2-1] застосовує в обчисленнях переставний, сполучний і розподільний закони [4 МАО 2.1.2-2] застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин [4 МАО 2.1.2-3] визначає периметр многокутника, площу прямокутника або іншої фігури (за допомогою палетки) [4 МАО 2.1.2-4] обчислює значення виразу на кілька дій різного ступеня [4 МАО 2.1.2-5] використовує алгоритми письмових обчислень і розв’язування математичних задач [4 МАО 2.1.2-6] створює алгоритм виконання математичних обчислень [4 МАО 2.1.2-7]
Використовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу [МАО 2.2]	застосовує навички обчислень у навчальних і життєвих ситуаціях [2 МАО 2.2.1]	вибирає і виконує доцільні арифметичні дії для розв’язування життєвих ситуацій (приготування їжі, планування часу, купівлі, ощадливого використання коштів тощо) [2 МАО 2.2.1-1] обчислює усно зручним для себе способом у навчальних і життєвих ситуаціях [2 МАО 2.2.1-2]	застосовує досвід обчислень у практичній, проєктній, дослідницькій діяльності [4 МАО 2.2.1]	вибирає і виконує доцільні арифметичні дії у практичній, проєктній, дослідницькій діяльності (купівлі, ощадливому використанні коштів та інших ресурсів тощо), обґрунтовує свій вибір [4 МАО 2.2.1-1] обчислює усно і письмово зручним для себе способом у навчальних і життєвих ситуаціях [4 МАО 2.2.1-2]
вимірює величини в навчальних і життєвих ситуаціях [2 МАО 2.2.2]	визначає довжину, масу, місткість, час використовуючи доцільні одиниці вимірювання [2 МАО 2.2.2-1]	використовує досвід вимірювань величин для розв’язування практичних задач [4 МАО 2.2.2]	оцінює і визначає довжину, масу, температуру, місткість, відстань, час у навчальних і життєвих ситуаціях, виконує перетворення одиниць вимірювання, пояснює свій вибір [4 МАО 2.2.2-1]
описує предмети, явища і процеси навколишнього світу за допомогою математичної термінології [2 МАО 2.2.3]	використовує математичні терміни в навчальних і практичних ситуаціях рідною мовою [2 МАО 2.2.3-1] складає задачі за малюнком [2 МАО 2.2.3-2]	описує і пояснює властивості предметів і явищ навколишнього світу за допомогою математичної термінології і символіки [4 МАО 2.2.3]	описує предмети, явища й події навколишнього світу з використанням математичних термінів і символів, обґрунтовує вибір ознак для опису [4 МАО 2.2.3-1] складає задачі за математичною моделлю, пропонує ідеї щодо різних задач за наданою моделлю / малюнком [4 МАО 2.2.3-2]
Будує логічні міркування [МАО 2.3]	будує логічні міркування з опорою на зразок, схему, ключові слова [2 МАО 2.3.1]	будує логічне міркування із запропонованих елементів, розрізняє у парі понять, яке з них є загальним, а яке конкретним [2 МАО 2.3.1-1] обговорює в групі істинність чи хибність міркування [2 МАО 2.3.1-2]	будує логічні міркування [4 МАО 2.3.1]	будує логічне міркування, формулює припущення, робить висновок [4 МАО 2.3.1-1] коментує, обговорює, обґрунтовує істинність чи хибність міркування [4 МАО 2.3.1-2]
Критичне оцінювання та інтерпретація процесу і результату розв’язування проблемних ситуацій
Критично оцінює спосіб розв’язування проблемної ситуації [МАО 3.1]	оцінює правильність способу розв’язування математичної задачі [2 МАО 3.1.1]	вибирає правильний із кількох способів розв’язування [2 МАО 3.1.1-1]	оцінює різні способи розв’язування математичної задачі щодо їхньої правильності та доцільності [4 МАО 3.1.1]	вибирає правильний та доцільний із кількох способів розв’язування [4 МАО 3.1.1-1]
Інтерпретує результат розв’язування проблемних ситуацій [МАО 3.2]	перевіряє правильність результату арифметичної дії [2 МАО 3.2.1]	перевіряє отриманий результат, пояснює, чи він відповідає умові математичної задачі й проблемної ситуації [2 МАО 3.2.1-1]	перевіряє правильність розв’язання математичної задачі різними способами [4 МАО 3.2.1]	перевіряє отриманий результат, обґрунтовує його правильність [4 МАО 3.2.1-1]
зіставляє одержаний результат з прогнозованим [2 МАО 3.2.2]	виявляє і виправляє помилки [2 МАО 3.2.2-1] формулює відповідь до математичної задачі [2 МАО 3.2.2-2]	зіставляє одержаний результат із прогнозованим [4 МАО 3.2.2]	виявляє і виправляє помилки, визначає причини їх, оцінює можливі ризики [4 МАО 3.2.2-1] формулює повну відповідь до математичної задачі та проблемної ситуації [4 МАО 3.2.2-2]
Презентує результати розв’язування проблемної ситуації та конструктивно обговорює їх [МАО 3.3]	презентує результати розв’язування проблемної ситуації [2 МАО 3.3.1]	чітко описує знайдений розв’язок, користуючись математичною термінологією [2 МАО 3.3.1-1]	презентує і пояснює результати розв’язування проблемної ситуації самостійно і в групі [4 МАО 3.3.1]	презентує результати у зручній формі (малюнок, схема, таблиця, діаграма тощо), зокрема з використанням цифрових технологій, чітко і логічно коментує міркування користуючись математичною термінологією [4 МАО 3.3.1-1]
обговорює результати розв’язування проблемної ситуації [2 МАО 3.3.2]	відповідає на запитання щодо свого розв’язку, ставить запитання про незрозуміле [2 МАО 3.3.2-1] обговорює результати розв’язування проблемної ситуації в групі або з учителем, виявляючи доброзичливість [2 МАО 3.3.2-2]	обговорює результати розв’язування проблемної ситуації [4 МАО 3.3.2]	відповідає на запитання щодо свого розв’язування, ставить запитання іншим особам [4 МАО 3.3.2-1] обговорює результати розв’язування проблемної ситуації в групі або з учителем, враховує думки інших осіб та порівнює різні способи розв’язання, виявляючи доброзичливість [4 МАО 3.3.2-2]

Загальні результати

1–2 класи

3–4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

Дослідження ситуацій, створення математичних моделей, розроблення планів дій для розв’язування проблемних ситуацій

Вирізняє серед життєвих ситуацій ті, які розв’язують математичними методами

[МАО 1.1]

розпізнає з-поміж ситуацій із свого життя ті, що потребують лічби, обчислення, вимірювання величин, розрізнення форм об’єктів, орієнтування в просторі, пояснює важливість застосування математики

[2 МАО 1.1.1]

розрізняє ситуації, що потребують лічби об’єктів, обчислень

[2 МАО 1.1.1-1]

розпізнає ситуації, які потребують вимірювання довжини, маси, часу, місткості, визначення вартості

[2 МАО 1.1.1-2]

розрізняє напрямки руху, місця розташування

[2 МАО 1.1.1-3]

розпізнає геометричні фігури на зображеннях і серед об’єктів навколишнього світу

[2 МАО 1.1.1-4]

розпізнає з-поміж життєвих ситуацій ті, що стосуються кількісних відношень, просторових форм об’єктів, орієнтування в просторі, аргументує важливість застосування математики

[4 МАО 1.1.1]

розрізняє ситуації, які потребують лічби об’єктів, обчислень

[4 МАО 1.1.1-1]

розпізнає ситуації, які потребують вимірювання довжини, маси, часу, місткості, площі, визначення вартості, швидкості руху

[4 МАО 1.1.1-2]

розпізнає ситуації, які потребують орієнтування в просторі

[4 МАО 1.1.1-3]

розпізнає геометричні фігури на зображеннях і з-поміж об’єктів навколишнього світу

[4 МАО 1.1.1-4]

Досліджує проблемну ситуацію, аналізує дані й установлює зв’язки між ними [МАО 1.2]

аналізує проблемну ситуацію, що виникає у житті, виокремлює дані, потрібні для відповіді на запитання з допомогою інших осіб і самостійно

[2 МАО 1.2.1]

досліджує об’єкти й визначає істотні, спільні й відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу

[2 МАО 1.2.1-1]

порівнює, об’єднує об’єкти в групи за спільною ознакою

[2 МАО 1.2.1-2]

читає з розумінням текст, що описує проблемну ситуацію, відповідає на запитання щодо змісту прочитаного

[2 МАО 1.2.1-3]

виокремлює умову й вимогу проблемної ситуації, дані, потрібні для відповіді на запитання

[2 МАО 1.2.1-4]

аналізує проблемну ситуацію, що виникає в житті, виокремлює дані, потрібні для розв’язування проблемної ситуації, установлює зв’язки між ними

[4 МАО 1.2.1]

досліджує об’єкти й визначає групи взаємопов’язаних величин у навчальних і практичних ситуаціях

[4 МАО 1.2.1-1]

порівнює, узагальнює і класифікує об’єкти за істотною ознакою

[4 МАО 1.2.1-2]

читає з розумінням текст, у якому описано проблемну ситуацію; відповідає на запитання за змістом прочитаного, ставить запитання до прочитаного тексту

[4 МАО 1.2.1-3]

аналізує умову й вимогу проблемної ситуації

[4 МАО 1.2.1-4]

визначає, яких даних бракує, добирає їх із різних запропонованих джерел

[4 МАО 1.2.1-5]

установлює зв’язок між даними й шуканим

[2 МАО 1.2.2]

установлює зв’язок між даними й шуканим

[2 МАО 1.2.2-1]

установлює порядкові відношення, відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами, відношення різницевого порівняння

[2 МАО 1.2.2-2]

установлює зв’язки між даними й шуканим

[4 МАО 1.2.2]

установлює зв’язки між даними й шуканим

[4 МАО 1.2.2-1]

встановлює порядкові відношення, відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами, відношення різницевого й кратного порівняння

[4 МАО 1.2.2-2]

Співпрацює у групі для дослідження проблемної ситуації [МАО 1.3]

бере участь у роботі пари, групи

[2 МАО 1.3.1]

дотримується правил групової роботи з опорою на перелік їх

[2 МАО 1.3.1-1]

розрізняє відмінності ролей лідера і виконавця, виконує роль у групі запропоновану вчителем

[2 МАО 1.3.1-2]

висловлюється відповідно до проблемної ситуації

[2 МАО 1.3.1-3]

виявляє доброзичливість під час обговорення в парі, групі

[2 МАО 1.3.1-4]

бере участь у роботі групи

[4 МАО 1.3.1]

знає правила групової роботи й дотримується їх

[4 МАО 1.3.1-1]

розрізняє ролі відповідно до проблемної ситуації,

виконує роль у групі, запропоновану групою

[4 МАО 1.3.1-2]

висловлюється відповідно до проблемної ситуації, ініціює обговорення

[4 МАО 1.3.1-3]

аргументовано погоджується або не погоджується з позиціями інших осіб, розуміє власні емоції

і керує своєю поведінкою

[4 МАО 1.3.1-4]

Прогнозує результат розв’язування проблемної ситуації

[МАО 1.4]

прогнозує результат виконання арифметичних дій

[2 МАО 1.4.1]

прогнозує імовірні результати лічби об’єктів навколишнього світу

[2 МАО 1.4.1-1]

прогнозує результат додавання і віднімання в межах ста

[2 МАО 1.4.1-2]

прогнозує результат вимірювання величин без використання вимірювальних приладів, розуміє можливість отримати результат, що не відповідає очікуваному

[2 МАО 1.4.1-3]

прогнозує результат розв’язування математичної задачі

[4 МАО 1.4.1]

прогнозує імовірні результати лічби об’єктів навколишнього світу

[4 МАО 1.4.1-1]

прогнозує результат додавання і віднімання в межах мільйона

[4 МАО 1.4.1-2]

прогнозує кількість цифр у добутку, частці до знаходження результату

[4 МАО 1.4.1-3]

прогнозує результат вимірювання величин

визначає способи підтвердження або спростування прогнозу (виконання оберненої дії, складання оберненої задачі та інші), розуміє можливість отримати результат, що не відповідає очікуваному

[4 МАО 1.4.1-4]

прогнозує результат розв’язування проблемної ситуації з допомогою інших осіб

[2 МАО 1.4.2]

висловлює припущення щодо результату розв’язування проблемної ситуації з допомогою інших осіб

[2 МАО 1.4.2-1]

прогнозує результат розв’язування проблемної ситуації

[4 МАО 1.4.2]

висловлює припущення щодо результату розв’язування проблемної ситуації

[4 МАО 1.4.2-1]

Створює математичну модель для розв’язування проблемної ситуації

[МАО 1.5]

фіксує текстові, графічні, звукові дані математичного змісту, створює на основі їх схематичний рисунок, схему

[2 МАО 1.5.1]

ілюструє число відповідною кількістю об’єктів

[2 МАО 1.5.1-1]

фіксує результати опрацювання тексту, своїх спостережень з використанням математичних символів

[2 МАО 1.5.1-2]

створює допоміжну модель задачі у вигляді схеми

[2 МАО 1.5.1-3]

читає і пояснює прості схеми, маршрути, умовні позначення для орієнтування в просторі

[2 МАО 1.5.1-4]

зображує схематично розміщення і напрямок руху

[2 МАО 1.5.1-5]

конструює площинні фігури, обираючи підручні матеріали

[2 МАО 1.5.1-6]

фіксує і перетворює текстові, графічні, звукові дані математичного змісту, створює на основі їх схематичний рисунок, схему, таблицю, діаграму

[4 МАО 1.5.1]

ілюструє багатоцифрове число різними способами

[4 МАО 1.5.1-1]

подає дані, отримані з тексту чи на основі спостережень за явищами й процесами навколишнього світу, за допомогою таблиць, схем, добудовує лінійні та стовпчикові діаграми

[4 МАО 1.5.1-2]

створює допоміжну модель задачі різними способами

[4 МАО 1.5.1-3]

описує або зображує схематично маршрут пересування

[4 МАО 1.5.1-4]

планує маршрут пересування, вибирає зручний спосіб подання даних (малюнок, схема, таблиця)

[4 МАО 1.5.1-5]

конструює площинні та об’ємні фігури, самостійно вибираючи підручні матеріали, створює макети реальних та уявних об’єктів

[4 МАО 1.5.1-6]

встановлює залежність між компонентами й результатом арифметичної дії

[2 МАО 1.5.2]

називає компоненти й результат додавання і віднімання, установлює між ними взаємозв’язок і залежність

[2 МАО 1.5.2-1]

встановлює залежність між компонентами й результатом арифметичної дії для розв’язування проблемної ситуації

[4 МАО 1.5.2]

називає компоненти й результат додавання і віднімання, множення і ділення, установлює між ними взаємозв’язок і залежність

[4 МАО 1.5.2-1]

вибирає та обґрунтовує дії для розв’язування математичної задачі

[2 МАО 1.5.3]

вибирає спосіб розв’язування (усний рахунок, запис рівності, малюнок тощо)

[2 МАО 1.5.3-1]

визначає порядок виконання арифметичних дій

[2 МАО 1.5.3-2]

вибирає арифметичну дію для розв’язування задачі, обґрунтовує свій вибір

[2 МАО 1.5.3-3]

створює на основі допоміжної моделі числовий вираз

[2 МАО 1.5.3-4]

вибирає спосіб / способи та визначає послідовність дій для розв’язування математичної задачі

[4 МАО 1.5.3]

вибирає зручний для себе спосіб розв’язування математичної задачі

[4 МАО 1.5.3-1]

планує послідовність виконання арифметичних дій у виразах, послідовність операцій у письмових обчисленнях

[4 МАО 1.5.3-2]

обґрунтовує вибір дій для розв’язування задачі

[4 МАО 1.5.3-3]

створює на основі допоміжної моделі числовий або буквений вираз, рівняння

[4 МАО 1.5.3-4]

Розв’язування математичних задач, використання досвіду математичної діяльності для пізнання навколишнього світу

Розв’язує математичні задачі

[МАО 2.1]

розв’язує задачу, за потреби користується предметами, усно коментує свої дії

[2 МАО 2.1.1]

лічить об’єкти в межах сотні й позначає результати лічби числом

[2 МАО 2.1.1-1]

уживає в мовленні кількісні й порядкові числівники в межах сотні

[2 МАО 2.1.1-2]

порівнює числа в межах сотні й упорядковує їх за зростанням або спаданням

[2 МАО 2.1.1-3]

усно додає й віднімає в межах сотні, коментує свої дії

[2 МАО 2.1.1-4]

будує відрізки заданої довжини

[2 МАО 2.1.1-5]

визначає тривалість події

[2 МАО 2.1.1-6]

розв’язує математичну задачу за можливості різними способами, пояснює хід розв’язування, за потреби використовує зображення

[4 МАО 2.1.1]

лічить об’єкти в межах мільйона й позначає результати лічби числом

[4 МАО 2.1.1-1]

уживає в мовленні кількісні й порядкові числівники в межах мільйона

[4 МАО 2.1.1-2]

порівнює числа в межах мільйона й упорядковує їх за зростанням або спаданням

[4 МАО 2.1.1-3]

додає і віднімає усно в межах тисячі

[4 МАО 2.1.1-4]

усно додає та віднімає розрядні числа в межах мільйона

[4 МАО 2.1.1-5]

усно множить і ділить розрядні числа в межах мільйона на одноцифрове число

[4 МАО 2.1.1-6]

письмово множить трицифрове число на двоцифрове, розуміє спосіб множення трицифрового числа на трицифрове

[4 МАО 2.1.1-7]

письмово ділить чотирицифрове число на двоцифрове

[4 МАО 2.1.1-8]

визначає частину від числа й число за його частиною

будує прямий кут, коло, прямокутник

[4 МАО 2.1.1-9]

планує послідовність подій і визначає тривалість її

[4 МАО 2.1.1-10]

використовує математичний інструментарій для полегшення обчислень

[2 МАО 2.1.2]

знаходить невідомий компонент у рівностях

[2 МАО 2.1.2-1]

застосовує в обчисленнях переставний і сполучний закон

[2 МАО 2.1.2-2]

застосовує співвідношення між одиницями вимірювання довжини, часу

[2 МАО 2.1.2-3]

визначає периметр трикутника або чотирикутника

[2 МАО 2.1.2-4]

обчислює значення виразу на кілька дій

[2 МАО 2.1.2-5]

діє за алгоритмом виконання математичних обчислень

[2 МАО 2.1.2-6]

володіє математичним інструментарієм для спрощення обчислень

[4 МАО 2.1.2]

розв’язує рівняння з однією змінною на основі правила знаходження невідомого компонента арифметичної дії

[4 МАО 2.1.2-1]

застосовує в обчисленнях переставний, сполучний і розподільний закони

[4 МАО 2.1.2-2]

застосовує співвідношення між одиницями вимірювання величин

[4 МАО 2.1.2-3]

визначає периметр многокутника, площу прямокутника або іншої фігури (за допомогою палетки)

[4 МАО 2.1.2-4]

обчислює значення виразу на кілька дій різного ступеня

[4 МАО 2.1.2-5]

використовує алгоритми письмових обчислень і розв’язування математичних задач

[4 МАО 2.1.2-6]

створює алгоритм виконання математичних обчислень

[4 МАО 2.1.2-7]

Використовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу

[МАО 2.2]

застосовує навички обчислень у навчальних і життєвих ситуаціях

[2 МАО 2.2.1]

вибирає і виконує доцільні арифметичні дії для розв’язування життєвих ситуацій (приготування їжі, планування часу, купівлі, ощадливого використання коштів тощо)

[2 МАО 2.2.1-1]

обчислює усно зручним для себе способом у навчальних і життєвих ситуаціях

[2 МАО 2.2.1-2]

застосовує досвід обчислень у практичній, проєктній, дослідницькій діяльності

[4 МАО 2.2.1]

вибирає і виконує доцільні арифметичні дії у практичній, проєктній, дослідницькій діяльності (купівлі, ощадливому використанні коштів та інших ресурсів тощо), обґрунтовує свій вибір

[4 МАО 2.2.1-1]

обчислює усно і письмово зручним для себе способом у навчальних і життєвих ситуаціях

[4 МАО 2.2.1-2]

вимірює величини в навчальних і життєвих ситуаціях

[2 МАО 2.2.2]

визначає довжину, масу, місткість, час використовуючи доцільні одиниці вимірювання

[2 МАО 2.2.2-1]

використовує досвід вимірювань величин для розв’язування практичних задач

[4 МАО 2.2.2]

оцінює і визначає довжину, масу, температуру, місткість, відстань, час у навчальних і життєвих ситуаціях, виконує перетворення одиниць вимірювання, пояснює свій вибір

[4 МАО 2.2.2-1]

описує предмети, явища і процеси навколишнього світу за допомогою математичної термінології

[2 МАО 2.2.3]

використовує математичні терміни в навчальних і практичних ситуаціях рідною мовою

[2 МАО 2.2.3-1]

складає задачі за малюнком

[2 МАО 2.2.3-2]

описує і пояснює властивості предметів і явищ навколишнього світу за допомогою математичної термінології і символіки

[4 МАО 2.2.3]

описує предмети, явища й події навколишнього світу з використанням математичних термінів і символів, обґрунтовує вибір ознак для опису

[4 МАО 2.2.3-1]

складає задачі за математичною моделлю, пропонує ідеї щодо різних задач за наданою моделлю / малюнком

[4 МАО 2.2.3-2]

Будує логічні міркування

[МАО 2.3]

будує логічні міркування з опорою на зразок, схему, ключові слова

[2 МАО 2.3.1]

будує логічне міркування із запропонованих елементів, розрізняє у парі понять, яке з них є загальним, а яке конкретним

[2 МАО 2.3.1-1]

обговорює в групі істинність чи хибність міркування

[2 МАО 2.3.1-2]

будує логічні міркування

[4 МАО 2.3.1]

будує логічне міркування, формулює припущення, робить висновок

[4 МАО 2.3.1-1]

коментує, обговорює, обґрунтовує істинність чи хибність міркування

[4 МАО 2.3.1-2]

Критичне оцінювання та інтерпретація процесу і результату розв’язування проблемних ситуацій

Критично оцінює спосіб розв’язування проблемної ситуації

[МАО 3.1]

оцінює правильність способу розв’язування математичної задачі

[2 МАО 3.1.1]

вибирає правильний із кількох способів розв’язування

[2 МАО 3.1.1-1]

оцінює різні способи розв’язування математичної задачі щодо їхньої правильності та доцільності

[4 МАО 3.1.1]

вибирає правильний та доцільний із кількох способів розв’язування

[4 МАО 3.1.1-1]

Інтерпретує результат розв’язування проблемних ситуацій

[МАО 3.2]

перевіряє правильність результату арифметичної дії

[2 МАО 3.2.1]

перевіряє отриманий результат, пояснює, чи він відповідає умові математичної задачі й проблемної ситуації

[2 МАО 3.2.1-1]

перевіряє правильність розв’язання математичної задачі різними способами

[4 МАО 3.2.1]

перевіряє отриманий результат, обґрунтовує його правильність

[4 МАО 3.2.1-1]

зіставляє одержаний результат з прогнозованим

[2 МАО 3.2.2]

виявляє і виправляє помилки

[2 МАО 3.2.2-1]

формулює відповідь до математичної задачі

[2 МАО 3.2.2-2]

зіставляє одержаний результат із прогнозованим

[4 МАО 3.2.2]

виявляє і виправляє помилки, визначає причини їх, оцінює можливі ризики

[4 МАО 3.2.2-1]

формулює повну відповідь до математичної задачі та проблемної ситуації

[4 МАО 3.2.2-2]

Презентує результати розв’язування проблемної ситуації та конструктивно обговорює їх

[МАО 3.3]

презентує результати розв’язування проблемної ситуації

[2 МАО 3.3.1]

чітко описує знайдений розв’язок, користуючись математичною термінологією

[2 МАО 3.3.1-1]

презентує і пояснює результати розв’язування проблемної ситуації самостійно і в групі

[4 МАО 3.3.1]

презентує результати у зручній формі (малюнок, схема, таблиця, діаграма тощо), зокрема з використанням цифрових технологій, чітко і логічно коментує міркування користуючись математичною термінологією

[4 МАО 3.3.1-1]

обговорює результати розв’язування проблемної ситуації

[2 МАО 3.3.2]

відповідає на запитання щодо свого розв’язку, ставить запитання про незрозуміле

[2 МАО 3.3.2-1]

обговорює результати розв’язування проблемної ситуації в групі або з учителем, виявляючи доброзичливість

[2 МАО 3.3.2-2]

обговорює результати розв’язування проблемної ситуації

[4 МАО 3.3.2]

відповідає на запитання щодо свого розв’язування, ставить запитання іншим особам

[4 МАО 3.3.2-1]

обговорює результати розв’язування проблемної ситуації в групі або з учителем, враховує думки інших осіб та порівнює різні способи розв’язання, виявляючи доброзичливість

[4 МАО 3.3.2-2]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 10

До Державного стандарту

ПРИРОДНИЧА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Компетентнісний потенціал

Ключові компетентності	Уміння та ставлення
Вільне володіння державною мовою	уміння: послуговуватися українською мовою в повсякденні; читати, розуміти й пояснювати інформацію про властивості об’єктів природи й перебіг природних явищ; ставити запитання за опрацьованою інформацією, знаходити відповіді на поставлені запитання, використовуючи запропоновані українськомовні джерела; пояснювати інформацію природничого змісту, подану у формі відео, ілюстрацій, світлин, картосхем тощо; описувати усно / письмово виконане дослідження; комунікувати в групі: формулювати власну думку під час обговорення й розв’язування проблем ставлення – повага до державної мови як засобу спілкування та ідентифікації українського народу
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	уміння: тлумачити рідною мовою в усній чи письмовій формі інформацію природничого змісту; комунікувати: формулювати власну думку, обговорювати рідною мовою і розв’язувати проблеми природничого змісту; використовувати запропоновані джерела рідною мовою для здобуття інформації природничого й технічного змісту ставлення – повага до рідної мови як засобу самоідентифікації
	уміння: називати окремі об’єкти й природні явища іноземною мовою; читати прості речення / тексти природничого змісту іноземною мовою; сприймати запропоновані аудіовізуальні навчальні матеріали іноземною мовою і використовувати для виконання завдань ставлення – розуміння важливості володіння іноземною мовою в сучасному світі
Математична компетентність	уміння: використовувати числові дані та обчислення для дослідження природних об’єктів і явищ; використовувати елементи логічних міркувань для розв’язування проблем природничого змісту; пояснювати інформацію, подану у вигляді таблиць, графіків і діаграм ставлення – розуміння важливості математики в пізнанні природи
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій	уміння: розпізнавати об’єкти, явища й процеси, здійснювати пошук інформації про них у запропонованих джерелах державною / рідною мовами; спостерігати й описувати зміни в природі / техніці й технологіях, висловлювати припущення про можливі причини й наслідки цих змін; групувати об’єкти, явища природи, технічні пристрої; досліджувати природу самостійно чи в групі; використовувати прості вимірювальні прилади, фіксувати й порівнювати значення виміряних величин; презентувати результати досліджень; пропонувати способи розв’язання проблемних ситуацій ставлення: емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання, допитливість у розв’язанні проблем природничого змісту; поціновування науки, діяльності й досягнень науковців
Інноваційність	уміння: генерувати та втілювати ідеї в моделях, розробках, проєктах; підтримувати ідеї інших осіб, сприяти реалізації цих ідей; пояснювати взаємозв’язки між досягненнями в природничих науках, техніці й технологіях та якістю життя і станом довкілля ставлення: виявляння цікавості до нових знань, відкриттів і технічних новинок; оцінювання можливих наслідків упровадження нових наукових ідей, техніки й технологій для себе й довкілля
Екологічна компетентність	уміння: використовувати ощадливо воду, енергію та інші ресурси в повсякденному житті; брати участь у доступних екологічних заходах і проєктах (наприклад, висаджування рослин, сортування сміття тощо); описувати прості причиново-наслідкові зв’язки між діяльністю людини й станом довкілля ставлення: усвідомлення важливості бережливого ставлення до довкілля; прагнення долучатися до заходів зі збереження й відновлення довкілля
Інформаційно-комунікаційна компетентність	уміння: знаходити, розпізнавати й розуміти інформацію, представлену в різний спосіб / різних формах у запропонованих джерелах державною / рідною мовами; перетворювати інформацію з однієї форми подання в іншу; використовувати цифрові засоби для опрацювання й представлення інформації природничого змісту; застосовувати цифрові додатки, технічні прилади й пристрої для дослідження природи ставлення: усвідомлення важливості етичних норм інформаційної взаємодії і безпечного користування інтернетом
Навчання впродовж життя	уміння: визначати для себе навчальні цілі й досягати їх; організовувати власну навчально-пізнавальну діяльність, дотримуватися правил і рутин, аналізувати успіхи й труднощі в навчанні, надавати зворотний зв’язок ставлення: відкритість до пізнання нового; готовність долати труднощі й шукати нові способи розв’язання проблем; прагнення розвивати здібності й нахили, умотивованість досягати результату, сприйняття помилок як частини процесу навчання
Громадянські та соціальні компетентності	Громадянські компетентності уміння: поширювати важливу для своєї спільноти інформацію природничого змісту; дотримуватися правил комунікування під час обговорення та розв’язування проблем природничого змісту; брати участь в екологічних проєктах, важливих для спільноти / громади; поводитися в довкіллі відповідально ставлення: вироблення власної позиції щодо збереження і відновлення довкілля
	Соціальні компетентності уміння: співпрацювати в групі під час розв’язання проблем / дослідження природи / виконання проєктів; застосовувати набутий досвід дослідження природи для збереження власного здоров’я, піклування про здоров’я інших осіб ставлення: прагнення до ефективної комунікації та співпраці для розв’язання проблем; розуміння різноманіття людей (до прикладу: за віком, станом здоров’я, національністю, релігією, віросповіданням, етнічним походженням тощо) та їхньої соціальної рівності
Культурна компетентність	уміння: використовувати технології, технічні засоби, інструменти й матеріали в мистецькій діяльності; описувати красу й розмаїття природи засобами мистецтва ставлення – розуміння впливу науки на розвиток мистецтва
Підприємливість та фінансова грамотність	уміння: пропонувати різні способи розвʼязання навчальних / життєвих проблем, подолання труднощів, урахування ризиків; утілювати ідеї для збереження і відновлення довкілля, раціонального використання ресурсів; пояснювати користь нових ідей і наукових відкриттів для економії часу, фінансів і ресурсів, важливість природничо-наукових знань для майбутнього фінансового успіху ставлення: розуміння значення ініціативності й активності в справах для досягнення цілей; усвідомлення потреби ощадливого використання ресурсів для власного добробуту, важливості зв’язку між добробутом особистості й рівнем оволодіння здобутками сучасної науки й техніки; відповідальність за власні та спільні рішення; визнання цінності ефективної співпраці для втілення інноваційних ідей

Базові знання

Змістовий модуль «Дослідження природи»:

Змістова лінія «Як досліджують природу»: методи дослідження природи (спостереження, моделювання, вимірювання, експериментування, класифікування); обладнання для дослідження природи.

Змістова лінія «Людина й рукотворний світ»: винаходи й відкриття; техніка й технології; світ професій і дослідження природи.

Змістова лінія «Об’єкти і явища природи»: різноманітність і характеристики тіл; початкові уявлення про речовини, суміші речовин, матеріали та їхні властивості; природні явища (теплові, механічні, звукові, світлові, електричні, магнітні тощо).

Змістовий модуль «Науки про життя»:

Змістова лінія «Жива природа Землі»: різноманіття організмів і мікроорганізмів; зовнішня будова рослин і тварин; середовища життя організмів; природні й штучні угруповання; ланцюги живлення; узаємозв’язки в природі, її цілісність.

Змістова лінія «Людина й довкілля»: організм людини: уявлення про системи органів; здоровий спосіб життя; вплив діяльності людини на природу. Природоохоронна діяльність.

Змістовий модуль: «Науки про Землю і космос»:

Змістова лінія «Уявлення про Всесвіт»: Всесвіт і його складники; планети Сонячної системи; Сонце та його значення для життя на Землі; Місяць – природний супутник Землі.

Змістова лінія «Земля – планета Сонячної системи»: форма та розміри Землі; рухи Землі та наслідки їх (добові й сезонні ритми).

Змістова лінія «Мій дім – планета Земля»: способи зображення поверхні Землі (глобус, карта, план місцевості); вимірювання відстаней; відношення відстаней на місцевості й зображенні; орієнтування на місцевості; форми земної поверхні та її зміни; материки як найбільші форми земної поверхні; уявлення про корисні копалини; повітря, погода, погодні явища, клімат, вплив діяльності людини на клімат; вода на Землі, природні й штучні водойми, колообіг води в природі, охорона водойм; ґрунт як середовище життя, охорона ґрунтів.

Змістова лінія «Моя Україна»: Україна на карті світу, карта України, природа України.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 11

до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в природничій освітній галузі

Загальні результати	1–2 класи	3–4 класи
конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
Пізнання світу природи засобами наукового дослідження
Виявляє і формулює проблему дослідження [ПРО 1.1]	добирає з-поміж запропонованих питань і в найближчому оточенні те, що цікаво / хоче дослідити [2 ПРО 1.1.1]	ставить запитання про об’єкти та явища природи, які спостерігає щодня [2 ПРО 1.1.1-1]	добирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб з-поміж запропонованих / в навколишньому світі ті питання, які можна розв’язати дослідницьким способом [4 ПРО 1.1.1]	ставить запитання про об’єкти та явища природи, запропоновані для дослідження [4 ПРО 1.1.1-1]
		добирає з допомогою вчителя чи інших осіб способи дослідження об’єктів чи явищ природи із запропонованих [2 ПРО 1.1.1-2]		добирає самостійно способи дослідження об’єктів чи явищ природи із запропонованих [4 ПРО 1.1.1-2]
Визначає мету і завдання дослідження та формулює гіпотезу [ПРО 1.2]	розуміє мету дослідження, формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб припущення щодо його результатів [2 ПРО 1.2.1]	пояснює, навіщо виконує дослідження [2 ПРО 1.2.1-1] висловлює думку щодо результату, який прагне одержати [2 ПРО 1.2.1-2]	визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету дослідження, формулює припущення щодо окремих дослідницьких дій [4 ПРО 1.2.1]	добирає завдання із запропонованих відповідно до мети дослідження [4 ПРО 1.2.1-1] висловлює припущення щодо результату дослідження [4 ПРО 1.2.1-2]
Планує дослідження [ПРО 1.3]	розуміє, що дослідження здійснюють за певним планом [2 ПРО 1.3.1]	пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб певні етапи / кроки дослідження [2 ПРО 1.3.1-1]	називає з допомогою вчителя чи інших осіб послідовність етапів / кроків дослідження [4 ПРО 1.3.1]	упорядковує послідовність етапів / кроків дослідження, добираючи їх із переліку запропонованих [4 ПРО 1.3.1-1]
Досліджує (спостерігає, експериментує, моделює) [ПРО 1.4]	створює за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні моделі природних об’єктів, явищ, процесів [2 ПРО 1.4.1]	називає моделі і їхні складові частини й відповідні їм природні об’єкти, явища й процеси [2 ПРО 1.4.1-1] висловлює ідеї щодо створення матеріальних моделей природних об’єктів [2 ПРО 1.4.1-2]	створює самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні моделі природних об’єктів, явищ і процесів [4 ПРО 1.4.1]	Використовує навчальні й створені власноруч моделі для дослідження [4 ПРО 1.4.1-1] пояснює, як моделі пов’язані з природними об’єктами, явищами та процесами [4 ПРО 1.4.1-2]
дотримується послідовності виконання дослідження за запропонованим планом [2 ПРО 1.4.2]	виконує за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження / експерименти, дотримуючись покрокових указівок, інструкцій, правил безпеки [2 ПРО 1.4.2-1] фіксує одержані результати в запропонований спосіб [2 ПРО 1.4.2-2] називає інструменти, які використано для дослідження [2 ПРО 1.4.2-3]	виконує з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження / експерименти за запропонованим планом [4 ПРО 1.4.2]	виконує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження / експерименти, дотримуючись запропонованого плану роботи і правил безпеки [4ПРО 1.4.2-1] фіксує одержані результати в один із запропонованих способів [4 ПРО 1.4.2-2] називає інструменти, які використано для здійснення дослідження і фіксування результатів, пояснює призначення їх [4 ПРО 1.4.2-3]
Аналізує результати, формулює висновки, презентує результати дослідження [ПРО 1.5]	зіставляє з допомогою вчителя чи інших осіб одержані результати дослідження з очікуваними [2 ПРО 1.5.1]	порівнює результати досліджень із власним досвідом [2 ПРО 1.5.1-1]	установлює з допомогою вчителя чи інших осіб зв’язки між об’єктами і явищами природи за результатами дослідження [4 ПРО 1.5.1]	пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб зв’язки між об’єктами і явищами природи [4 ПРО 1.5.1-1] установлює з допомогою вчителя чи інших осіб відповідність результатів дослідження очікуваним результатам [4 ПРО 1.5.1-2]
	формулює за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами досліджень [2 ПРО 1.5.2]	пояснює за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб як одержані результати співвідносяться з метою дослідження [2 ПРО 1.5.2-1]	формулює з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами досліджень [4 ПРО 1.5.2]	пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб, чи підтверджують / спростовують одержані результати припущення дослідження [4 ПРО 1.5.2-1] робить висновок про практичну користь одержаних результатів [4 ПРО 1.5.2-2]
ознайомлює інших осіб з одержаними результатами [2 ПРО 1.5.3]	представляє результати дослідження в запропонований спосіб у наданій формі [2 ПРО 1.5.3-1]	представляє результати дослідження в запропонований спосіб [4 ПРО 1.5.3]	демонструє іншим результати дослідження в запропонований /самостійно обраний спосіб [4 ПРО 1.5.3-1]
Здійснює самоаналіз дослідницької діяльності [ПРО 1.6]	висловлює думку щодо справдження очікувань від здійсненого дослідження [2 ПРО 1.6.1]	називає те, про що дізнався й чого навчився під час спостереження / експерименту [2 ПРО 1.6.1-1] розповідає про успіхи / труднощі в здійсненні дослідження [2 ПРО 1.6.1-2]	пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб ефективність / неефективність окремих дослідницьких дій [4 ПРО 1.6.1]	виявляє з допомогою вчителя чи інших осіб чинники, які вплинули на результати дослідження [4 ПРО 1.6.1-1] висловлює думку щодо власного внеску в здійснення дослідження [4 ПРО 1.6.1-2] наводить приклади використання набутих дослідницьких умінь [4 ПРО 1.6.1-3]
	виявляє допитливість та активність під час дослідження [2 ПРО 1.6.2]	розрізняє емоції, які виникли під час дослідження [2 ПРО 1.6.2-1] виявляє і пояснює бажання досліджувати природу [2 ПРО 1.6.2-2]	ділиться враженнями від дослідження [4 ПРО 1.6.2]	висловлює власну думку про користь проведеного дослідження [4 ПРО 1.6.2-1] описує емоції, які виникли під час дослідження [2 ПРО 1.6.2-2] пояснює значення набутих дослідницьких умінь для подальших досліджень [4 ПРО 1.6.2-3]
Опрацювання інформації природничого змісту, представлення її в різних формах
Здійснює пошук інформації, оцінює і систематизує її [ПРО 2.1]	опрацьовує за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію з відомих і запропонованих джерел відповідно до сформульованого завдання [2 ПРО 2.1.1]	знаходить за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію про природні об’єкти і явища в запропонованих джерелах (книжки, фільми, рисунки, художні полотна тощо) [2 ПРО 2.1.1-1] розуміє інформацію природничого змісту, подану в різних формах (текстовій, аудіо, інфографічній, відео), виділяє основну ідею, відповідає на запитання за опрацьованою інформацією [2 ПРО 2.1.1-2] указує на інформацію, яку не розуміє [2 ПРО 2.1.1-3]	знаходить і систематизує (за наданим планом) з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію про природні об’єкти та перебіг природних явищ і процесів [4 ПРО 2.1.1]	здійснює пошук і знаходить самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту в запропонованих текстових і нетекстових джерелах (друкованих, цифрових) [4 ПРО 2.1.1-1] оцінює за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб важливість здобутої інформації для виконання завдання [4 ПРО 2.1.1-2] систематизує інформацію природничого змісту, здобуту в запропонованих джерелах [4 ПРО 2.1.1-3] розрізняє факти про об’єкти / явища природи й вигадки / фантастичні уявлення про них у запропонованій / знайденій інформації природничого змісту [4 ПРО 2.1.1-4] формулює висновки за здобутою (текстовою, аудіо-, відео-, інфографічною) інформацією [4 ПРО 2.1.1-5]
Представляє інформацію в різних формах [ПРО 2.2]	представляє за участі або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту в запропонованій формі [2 ПРО 2.2.1]	подає інформацію про об’єкти і явища, які спостерігає, у формі короткого усного опису / малюнка [2 ПРО 2.2.1-1] відтворює опрацьовану текстову інформацію у формі малюнка, схеми, діаграми тощо та навпаки [2 ПРО 2.2.1-2]	представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту в запропонованій формі [4 ПРО 2.2.1]	описує усно й письмово самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб природні об’єкти і явища, використовуючи відповідну термінологію [4 ПРО 2.2.1-1] перетворює запропоновану інформацію природничого змісту з однієї форми в іншу: відео в текстову, текстову в графічну тощо [4 ПРО 2.2.1-2]
Усвідомлення розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів і явищ, значення природничих наук, техніки й технологій у житті людини, відповідальна поведінка в природі
Усвідомлює розмаїття природи [ПРО 3.1]	розпізнає і називає об’єкти і явища природи [2 ПРО 3.1.1]	називає природні та рукотворні, живі й неживі об’єкти природи [2 ПРО 3.1.1-1] розрізняє емоції, які виникли під час споглядання природних обʼєктів і явищ [2 ПРО 3.1.1-2] визначає з допомогою вчителя чи інших осіб за описом / зображенням явища в живій і неживій природі [2 ПРО 3.1.1-3]	пояснює розмаїття природи та певні її закономірності [4 ПРО 3.1.1]	наводить приклади розмаїття рослин, тварин і неживої природи у своєму оточенні / регіоні [4 ПРО 3.1.1-1] описує емоції, які виникли під час споглядання природних обʼєктів і явищ [4 ПРО 3.1.1-2] описує з допомогою вчителя чи інших осіб, як змінюються природні об’єкти і явища з часом [4 ПРО 3.1.1-3]
Класифікує об’єкти / явища природи [ПРО 3.2]	розпізнає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за характерною ознакою [2 ПРО 3.2.1]	розрізняє об’єкти / явища природи за запропонованою ознакою (живі / неживі; природні / рукотворні тощо) [2 ПРО 3.2.1-1] групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за запропонованою ознакою [2 ПРО 3.2.1-2] визначає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб спільні та відмінні ознаки об’єктів або явищ природи [2 ПРО 3.2.1-3]	розпізнає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за характерними ознаками [4 ПРО 3.2.1]	визначає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб характерні ознаки запропонованих об’єктів / явищ природи [4 ПРО 3.2.1-1] розрізняє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за кількома запропонованими ознаками [4 ПРО 3.2.1-2] порівнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за кількома запропонованими ознаками [4 ПРО 3.2.1-3] групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за кількома запропонованими ознаками [4 ПРО 3.2.1-4]
Виявляє взаємозв’язки об’єктів і явищ природи [ПРО 3.3]	виявляє з допомогою вчителя чи інших осіб і називає очевидні зв’язки у природі [2 ПРО 3.3.1]	називає зміни, що відбуваються в природі (добові, сезонні тощо), виявляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб та наводить приклади очевидних взаємозв’язків у природі [2 ПРО 3.3.1-1] визначає з допомогою вчителя чи інших осіб причини змін у природі [2 ПРО 3.3.1-2] наводить самостійно приклади взаємозв’язків людини і природи [2 ПРО 3.3.1-3] пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб вплив діяльності людини на стан природи (її збереження або забруднення) [2 ПРО 3.3.1-4] намагається дотримуватися правил природоохоронної поведінки [2 ПРО 3.3.1-5] намагається ощадливо використовувати воду й електроенергію [2 ПРО 3.3.1-6]	виявляє з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки об’єктів і явищ природи, усвідомлює та описує їх [4 ПРО 3.3.1]	з’ясовує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб умови, за яких відбуваються спостережувані зміни в природі [4 ПРО 3.3.1-1] пояснює, чому взаємозв’язки / зміни в природі необхідно враховувати в життєдіяльності людини [4 ПРО 3.3.1-2] пояснює важливість дотримання правил природоохоронної поведінки для збереження взаємозв’язків у природі [4 ПРО 3.3.1-3] пояснює цінність природи для життя людей і залежність якості життя людей від стану довкілля [4 ПРО 3.3.1-4] дотримується правил відповідальної поведінки в природі [4 ПРО 3.3.1-5] долучається до природоохоронних заходів / екологічних проєктів [4 ПРО 3.3.1-6] ощадливо використовує воду й електроенергію в повсякденному житті [4 ПРО 3.3.1-7]
Усвідомлює значення природничих наук, технологій, техніки [ПРО 3.4]	з’ясовує з допомогою вчителя чи інших осіб значення природничих наук [2 ПРО 3.4.1]	дізнається з допомогою вчителя чи інших осіб, як природничі науки допомагають пояснювати явища навколишнього світу, впливають на добробут, розвиток технологій, мистецтва [2 ПРО 3.4.1-1]	розуміє значення природничих наук у житті людини [4 ПРО 3.4.1]	пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значущість природничих наук [4 ПРО 3.4.1-1] наводить приклади використання здобутків природничих наук для пізнання природи, розвитку технологій, мистецтва, розвʼязання навчальних і життєвих проблем [4 ПРО 3.4.1-1]
	виявляє зацікавленість технікою і технологіями, які поліпшили життя людини [2 ПРО 3.4.2]	пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення техніки й технологій для здоров’я і добробуту людини [2 ПРО 3.4.2-1] наводить приклади використання наукових винаходів у побуті, у засобах і творах мистецтва [2 ПРО 3.4.2-2]	використовує наукові надбання для розвʼязання навчальних і життєвих проблем [4 ПРО 3.4.2]	описує використання техніки й технологій у своєму оточенні, їхній вплив на добробут і здоров’я людини й природу [4 ПРО 3.4.2-1] описує використання наукових винаходів у побуті, у засобах і творах мистецтва [4 ПРО 3.4.2-2] використовує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб сучасні технології і цифрові пристрої для дослідження природи й пошуку інформації [4 ПРО 3.4.2-3]
4. Розвиток допитливості, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці)
Розрізняє наукове й ненаукове мислення [ПРО 4.1]	вирізняє за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб доступну для сприйняття наукову інформацію про обʼєкти, явища природи й технологічні процеси [2 ПРО 4.1.1]	розпізнає за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб наукові факти й фантастичні уявлення щодо обʼєктів і явищ природи [2 ПРО 4.1.1-1] ставить уточнювальні запитання для розуміння наукової інформації природничого змісту [2 ПРО 4.1.1-2]	вирізняє за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб наукову й ненаукову інформацію природничого змісту [4 ПРО 4.1.1]	зіставляє за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб наукову й ненаукову інформацію природничого змісту, розрізняє наукові факти в запропонованих джерелах [4 ПРО 4.1.1-1] пояснює, чим науковий факт відрізняється від міфу / фантастичного уявлення про об’єкти / явища природи [4 ПРО 4.1.1-2]
Усвідомлює проблему й аналізує її [ПРО 4.2]	розпізнає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб очевидні навчальні / життєві проблеми природничого змісту [2 ПРО 4.2.1]	визначає ті явища природи / взаємодії, які викликають запитання, або які не може пояснити [2 ПРО 4.2.1-1] ставить запитання для уточнення навчальної / життєвої проблеми [2 ПРО 4.2.1-2]	формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб проблему, пов’язану з природними об’єктами / явищами або впливом людини на природу [4 ПРО 4.2.1]	розуміє потребу в знаннях для розв’язання навчальних / життєвих проблем природничого змісту [4 ПРО 4.2.1-1] відповідає самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб на чітко сформульовані запитання за навчальною проблемою [4 ПРО 4.2.1-2]
Розв’язує проблеми [ПРО 4.3]	розв’язує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб навчальну / життєву проблему в запропонований спосіб [2 ПРО 4.3.1]	розуміє, чому проблему розв’язують саме в такий спосіб, пояснює його [2 ПРО 4.3.1-1] розуміє ризик отримати результат, що відрізняється від очікуваного [2 ПРО 4.3.1-2] застосовує запропонований спосіб для розв’язання подібних проблем [2 ПРО 4.3.1-3] ставить запитання, якщо не розуміє / не може застосувати запропонований спосіб розв’язання проблеми [2 ПРО 4.3.1-4]	вибирає з кількох запропонованих спосіб розв’язання навчальної / життєвої проблеми і використовує його самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб [4 ПРО 4.3.1]	розуміє, що одну й ту саму проблему можна розв’язати кількома способами [4 ПРО 4.3.1-1] обирає доцільний спосіб розв’язання проблеми, ураховує ризики [4 ПРО 4.3.1-2] використовує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб інструкції, алгоритми, дотримується послідовності дій для розв’язання проблеми [4 ПРО 4.3.1-3] ставить запитання, якщо не розуміє інструкції, алгоритма, логіки описаної послідовності дій для розв’язання проблеми [4 ПРО 4.3.1-4]
Працює в групі для розв’язання проблеми [ПРО 4.4]	розуміє, що проблеми природничого змісту можна розв’язувати індивідуально / в групі [2ПРО 4.4.1]	бере участь в груповому обговоренні запропонованих способів розв’язання проблеми природничого змісту [2 ПРО 4.4.1-1]	розуміє важливість узгодження власної діяльності з метою діяльності групи [4 ПРО 4.4.1]	дотримується запропонованого плану діяльності групи для розв’язання навчальної / життєвої проблеми [4 ПРО 4.4.1-1]
	взаємодіє в групі в запропонований спосіб [2ПРО 4.4.2]	комунікує в групі щодо визначеного з допомогою вчителя чи інших осіб способу виконання завдання [2 ПРО 4.4.2-1]	взаємодіє в групі за узгодженим групою / у прийнятний для всієї групи спосіб [4 ПРО 4.4.2]	дотримується узгоджених / прийнятних правил взаємодії в групі під час виконання завдання [4 ПРО 4.4.2-1]
Оцінює власну діяльність / діяльність групи [ПРО 4.5]	розповідає про свій внесок у діяльність групи для досягнення результату [2 ПРО 4.5.1]	висловлює думку щодо власної участі в роботі групи [2 ПРО 4.5.1-1] розповідає про діяльність групи для досягнення результату [2 ПРО 4.5.1-2]	оцінює з допомогою вчителя чи інших осіб за наданими критеріями результативність власних дій / діяльності групи для досягнення результату [4 ПРО 4.5.1]	оцінює вплив власних дій на результативність роботи групи [4 ПРО 4.5.1-1] пояснює, чи вдалося / не вдалося групі досягти результату [4 ПРО 4.5.1-2] називає чинники, які впливали на роботу групи [4 ПРО 4.5.1-3]

Загальні результати

1–2 класи

3–4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

Пізнання світу природи засобами наукового дослідження

Виявляє і формулює проблему дослідження

[ПРО 1.1]

добирає з-поміж запропонованих питань і в найближчому оточенні те, що цікаво / хоче дослідити

[2 ПРО 1.1.1]

ставить запитання про об’єкти та явища природи, які спостерігає щодня

[2 ПРО 1.1.1-1]

добирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб з-поміж запропонованих / в навколишньому світі ті питання, які можна розв’язати дослідницьким способом

[4 ПРО 1.1.1]

ставить запитання про об’єкти та явища природи, запропоновані для дослідження

[4 ПРО 1.1.1-1]

добирає з допомогою вчителя чи інших осіб способи дослідження об’єктів чи явищ природи із запропонованих

[2 ПРО 1.1.1-2]

добирає самостійно способи дослідження об’єктів чи явищ природи із запропонованих

[4 ПРО 1.1.1-2]

Визначає мету і завдання дослідження та формулює гіпотезу

[ПРО 1.2]

розуміє мету дослідження, формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб припущення щодо його результатів

[2 ПРО 1.2.1]

пояснює, навіщо виконує дослідження

[2 ПРО 1.2.1-1]

висловлює думку щодо результату, який прагне одержати

[2 ПРО 1.2.1-2]

визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету дослідження, формулює припущення щодо окремих дослідницьких дій

[4 ПРО 1.2.1]

добирає завдання із запропонованих відповідно до мети дослідження

[4 ПРО 1.2.1-1]

висловлює припущення щодо результату дослідження

[4 ПРО 1.2.1-2]

Планує дослідження

[ПРО 1.3]

розуміє, що дослідження здійснюють за певним планом

[2 ПРО 1.3.1]

пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб певні етапи / кроки дослідження

[2 ПРО 1.3.1-1]

називає з допомогою вчителя чи інших осіб послідовність етапів / кроків дослідження

[4 ПРО 1.3.1]

упорядковує послідовність етапів / кроків дослідження, добираючи їх із переліку запропонованих

[4 ПРО 1.3.1-1]

Досліджує (спостерігає, експериментує, моделює)

[ПРО 1.4]

створює за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні моделі природних об’єктів, явищ, процесів

[2 ПРО 1.4.1]

називає моделі і їхні складові частини й відповідні їм природні об’єкти, явища й процеси

[2 ПРО 1.4.1-1]

висловлює ідеї щодо створення матеріальних моделей природних об’єктів

[2 ПРО 1.4.1-2]

створює самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні моделі природних об’єктів, явищ і процесів

[4 ПРО 1.4.1]

Використовує навчальні й створені власноруч моделі для дослідження

[4 ПРО 1.4.1-1]

пояснює, як моделі пов’язані з природними об’єктами, явищами та процесами

[4 ПРО 1.4.1-2]

дотримується послідовності виконання дослідження за запропонованим планом

[2 ПРО 1.4.2]

виконує за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження / експерименти, дотримуючись покрокових указівок, інструкцій, правил безпеки

[2 ПРО 1.4.2-1]

фіксує одержані результати в запропонований спосіб

[2 ПРО 1.4.2-2]

називає інструменти, які використано для дослідження

[2 ПРО 1.4.2-3]

виконує з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження / експерименти за запропонованим планом

[4 ПРО 1.4.2]

виконує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження / експерименти, дотримуючись запропонованого плану роботи і правил безпеки

[4ПРО 1.4.2-1]

фіксує одержані результати в один із запропонованих способів

[4 ПРО 1.4.2-2]

називає інструменти, які використано для здійснення дослідження і фіксування результатів, пояснює призначення їх

[4 ПРО 1.4.2-3]

Аналізує результати, формулює висновки, презентує результати дослідження

[ПРО 1.5]

зіставляє з допомогою вчителя чи інших осіб одержані результати дослідження з очікуваними

[2 ПРО 1.5.1]

порівнює результати досліджень із власним досвідом

[2 ПРО 1.5.1-1]

установлює з допомогою вчителя чи інших осіб зв’язки між об’єктами і явищами природи за результатами дослідження

[4 ПРО 1.5.1]

пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб зв’язки між об’єктами і явищами природи

[4 ПРО 1.5.1-1]

установлює з допомогою вчителя чи інших осіб відповідність результатів дослідження очікуваним результатам

[4 ПРО 1.5.1-2]

формулює за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами досліджень

[2 ПРО 1.5.2]

пояснює за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб як одержані результати співвідносяться з метою дослідження

[2 ПРО 1.5.2-1]

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб висновки за результатами досліджень

[4 ПРО 1.5.2]

пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб, чи підтверджують / спростовують одержані результати припущення дослідження

[4 ПРО 1.5.2-1]

робить висновок про практичну користь одержаних результатів

[4 ПРО 1.5.2-2]

ознайомлює інших осіб з одержаними результатами

[2 ПРО 1.5.3]

представляє результати дослідження в запропонований спосіб у наданій формі

[2 ПРО 1.5.3-1]

представляє результати дослідження в запропонований спосіб

[4 ПРО 1.5.3]

демонструє іншим результати дослідження в запропонований /самостійно обраний спосіб

[4 ПРО 1.5.3-1]

Здійснює самоаналіз дослідницької діяльності

[ПРО 1.6]

висловлює думку щодо справдження очікувань від здійсненого дослідження

[2 ПРО 1.6.1]

називає те, про що дізнався й чого навчився під час спостереження / експерименту

[2 ПРО 1.6.1-1]

розповідає про успіхи / труднощі в здійсненні дослідження

[2 ПРО 1.6.1-2]

пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб ефективність / неефективність окремих дослідницьких дій

[4 ПРО 1.6.1]

виявляє з допомогою вчителя чи інших осіб чинники, які вплинули на результати дослідження

[4 ПРО 1.6.1-1]

висловлює думку щодо власного внеску в здійснення дослідження

[4 ПРО 1.6.1-2]

наводить приклади використання набутих дослідницьких умінь

[4 ПРО 1.6.1-3]

виявляє допитливість та активність під час дослідження

[2 ПРО 1.6.2]

розрізняє емоції, які виникли під час дослідження

[2 ПРО 1.6.2-1]

виявляє і пояснює бажання досліджувати природу

[2 ПРО 1.6.2-2]

ділиться враженнями від дослідження

[4 ПРО 1.6.2]

висловлює власну думку про користь проведеного дослідження

[4 ПРО 1.6.2-1]

описує емоції, які виникли під час дослідження

[2 ПРО 1.6.2-2]

пояснює значення набутих дослідницьких умінь для подальших досліджень

[4 ПРО 1.6.2-3]

Опрацювання інформації природничого змісту, представлення її в різних формах

Здійснює пошук інформації, оцінює і систематизує її

[ПРО 2.1]

опрацьовує за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію з відомих і запропонованих джерел відповідно до сформульованого завдання

[2 ПРО 2.1.1]

знаходить за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію про природні об’єкти і явища в запропонованих джерелах (книжки, фільми, рисунки, художні полотна тощо)

[2 ПРО 2.1.1-1]

розуміє інформацію природничого змісту, подану в різних формах (текстовій, аудіо, інфографічній, відео), виділяє основну ідею, відповідає на запитання за опрацьованою інформацією

[2 ПРО 2.1.1-2]

указує на інформацію, яку не розуміє

[2 ПРО 2.1.1-3]

знаходить і систематизує (за наданим планом) з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію про природні об’єкти та перебіг природних явищ і процесів

[4 ПРО 2.1.1]

здійснює пошук і знаходить самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту в запропонованих текстових і нетекстових джерелах (друкованих, цифрових)

[4 ПРО 2.1.1-1]

оцінює за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб важливість здобутої інформації для виконання завдання

[4 ПРО 2.1.1-2]

систематизує інформацію природничого змісту, здобуту в запропонованих джерелах

[4 ПРО 2.1.1-3]

розрізняє факти про об’єкти / явища природи й вигадки / фантастичні уявлення про них у запропонованій / знайденій інформації природничого змісту

[4 ПРО 2.1.1-4]

формулює висновки за здобутою (текстовою, аудіо-, відео-, інфографічною) інформацією

[4 ПРО 2.1.1-5]

Представляє інформацію в різних формах

[ПРО 2.2]

представляє за участі або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту в запропонованій формі

[2 ПРО 2.2.1]

подає інформацію про об’єкти і явища, які спостерігає, у формі короткого усного опису / малюнка

[2 ПРО 2.2.1-1]

відтворює опрацьовану текстову інформацію у формі малюнка, схеми, діаграми тощо та навпаки

[2 ПРО 2.2.1-2]

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту в запропонованій формі

[4 ПРО 2.2.1]

описує усно й письмово самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб природні об’єкти і явища, використовуючи відповідну термінологію

[4 ПРО 2.2.1-1]

перетворює запропоновану інформацію природничого змісту з однієї форми в іншу: відео в текстову, текстову в графічну тощо

[4 ПРО 2.2.1-2]

Усвідомлення розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів і явищ, значення природничих наук, техніки й технологій у житті людини, відповідальна поведінка в природі

Усвідомлює розмаїття природи

[ПРО 3.1]

розпізнає і називає об’єкти і явища природи

[2 ПРО 3.1.1]

називає природні та рукотворні, живі й неживі об’єкти природи

[2 ПРО 3.1.1-1]

розрізняє емоції, які виникли під час споглядання природних обʼєктів і явищ

[2 ПРО 3.1.1-2]

визначає з допомогою вчителя чи інших осіб за описом / зображенням явища в живій і неживій природі

[2 ПРО 3.1.1-3]

пояснює розмаїття природи та певні її закономірності

[4 ПРО 3.1.1]

наводить приклади розмаїття рослин, тварин і неживої природи у своєму оточенні / регіоні

[4 ПРО 3.1.1-1]

описує емоції, які виникли під час споглядання природних обʼєктів і явищ

[4 ПРО 3.1.1-2]

описує з допомогою вчителя чи інших осіб, як змінюються природні об’єкти і явища з часом

[4 ПРО 3.1.1-3]

Класифікує об’єкти / явища природи

[ПРО 3.2]

розпізнає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за характерною ознакою

[2 ПРО 3.2.1]

розрізняє об’єкти / явища природи за запропонованою ознакою (живі / неживі; природні / рукотворні тощо)

[2 ПРО 3.2.1-1]

групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за запропонованою ознакою

[2 ПРО 3.2.1-2]

визначає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб спільні та відмінні ознаки об’єктів або явищ природи

[2 ПРО 3.2.1-3]

розпізнає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за характерними ознаками

[4 ПРО 3.2.1]

визначає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб характерні ознаки запропонованих об’єктів / явищ природи
[4 ПРО 3.2.1-1]

розрізняє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за кількома запропонованими ознаками

[4 ПРО 3.2.1-2]

порівнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за кількома запропонованими ознаками

[4 ПРО 3.2.1-3]

групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за кількома запропонованими ознаками

[4 ПРО 3.2.1-4]

Виявляє взаємозв’язки об’єктів і явищ природи

[ПРО 3.3]

виявляє з допомогою вчителя чи інших осіб і називає очевидні зв’язки у природі

[2 ПРО 3.3.1]

називає зміни, що відбуваються в природі (добові, сезонні тощо), виявляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб та наводить приклади очевидних взаємозв’язків у природі

[2 ПРО 3.3.1-1]

визначає з допомогою вчителя чи інших осіб причини змін у природі

[2 ПРО 3.3.1-2]

наводить самостійно приклади взаємозв’язків людини і природи

[2 ПРО 3.3.1-3]

пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб вплив діяльності людини на стан природи (її збереження або забруднення)

[2 ПРО 3.3.1-4]

намагається дотримуватися правил природоохоронної поведінки

[2 ПРО 3.3.1-5]

намагається ощадливо використовувати воду й електроенергію

[2 ПРО 3.3.1-6]

виявляє з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки об’єктів і явищ природи, усвідомлює та описує їх

[4 ПРО 3.3.1]

з’ясовує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб умови, за яких відбуваються спостережувані зміни в природі

[4 ПРО 3.3.1-1]

пояснює, чому взаємозв’язки / зміни в природі необхідно враховувати в життєдіяльності людини

[4 ПРО 3.3.1-2]

пояснює важливість дотримання правил природоохоронної поведінки для збереження взаємозв’язків у природі

[4 ПРО 3.3.1-3]

пояснює цінність природи для життя людей і залежність якості життя людей від стану довкілля

[4 ПРО 3.3.1-4]

дотримується правил відповідальної поведінки в природі

[4 ПРО 3.3.1-5]

долучається до природоохоронних заходів / екологічних проєктів

[4 ПРО 3.3.1-6]

ощадливо використовує воду й електроенергію в повсякденному житті

[4 ПРО 3.3.1-7]

Усвідомлює значення природничих наук, технологій, техніки

[ПРО 3.4]

з’ясовує з допомогою вчителя чи інших осіб значення природничих наук

[2 ПРО 3.4.1]

дізнається з допомогою вчителя чи інших осіб, як природничі науки допомагають пояснювати явища навколишнього світу, впливають на добробут, розвиток технологій, мистецтва

[2 ПРО 3.4.1-1]

розуміє значення природничих наук у житті людини

[4 ПРО 3.4.1]

пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значущість природничих наук

[4 ПРО 3.4.1-1]

наводить приклади використання здобутків природничих наук для пізнання природи, розвитку технологій, мистецтва, розвʼязання навчальних і життєвих проблем

[4 ПРО 3.4.1-1]

виявляє зацікавленість технікою і технологіями, які поліпшили життя людини

[2 ПРО 3.4.2]

пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення техніки й технологій для здоров’я і добробуту людини

[2 ПРО 3.4.2-1]

наводить приклади використання наукових винаходів у побуті, у засобах і творах мистецтва

[2 ПРО 3.4.2-2]

використовує наукові надбання для розвʼязання навчальних і життєвих проблем

[4 ПРО 3.4.2]

описує використання техніки й технологій у своєму оточенні, їхній вплив на добробут і здоров’я людини й природу

[4 ПРО 3.4.2-1]

описує використання наукових винаходів у побуті, у засобах і творах мистецтва

[4 ПРО 3.4.2-2]

використовує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб сучасні технології і цифрові пристрої для дослідження природи й пошуку інформації

[4 ПРО 3.4.2-3]

4. Розвиток допитливості, набуття досвіду розв’язання проблем природничого змісту (індивідуально та у співпраці)

Розрізняє наукове й ненаукове мислення

[ПРО 4.1]

вирізняє за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб доступну для сприйняття наукову інформацію про обʼєкти, явища природи й технологічні процеси

[2 ПРО 4.1.1]

розпізнає за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб наукові факти й фантастичні уявлення щодо обʼєктів і явищ природи

[2 ПРО 4.1.1-1]

ставить уточнювальні запитання для розуміння наукової інформації природничого змісту

[2 ПРО 4.1.1-2]

вирізняє за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб наукову й ненаукову інформацію природничого змісту

[4 ПРО 4.1.1]

зіставляє за участі / з допомогою вчителя чи інших осіб наукову й ненаукову інформацію природничого змісту, розрізняє наукові факти в запропонованих джерелах

[4 ПРО 4.1.1-1]

пояснює, чим науковий факт відрізняється від міфу / фантастичного уявлення про об’єкти / явища природи

[4 ПРО 4.1.1-2]

Усвідомлює проблему й аналізує її

[ПРО 4.2]

розпізнає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб очевидні навчальні / життєві проблеми природничого змісту

[2 ПРО 4.2.1]

визначає ті явища природи / взаємодії, які викликають запитання, або які не може пояснити

[2 ПРО 4.2.1-1]

ставить запитання для уточнення навчальної / життєвої проблеми

[2 ПРО 4.2.1-2]

формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб проблему, пов’язану з природними об’єктами / явищами або впливом людини на природу

[4 ПРО 4.2.1]

розуміє потребу в знаннях для розв’язання навчальних / життєвих проблем природничого змісту

[4 ПРО 4.2.1-1]

відповідає самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб на чітко сформульовані запитання за навчальною проблемою

[4 ПРО 4.2.1-2]

Розв’язує проблеми

[ПРО 4.3]

розв’язує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб навчальну / життєву проблему в запропонований спосіб

[2 ПРО 4.3.1]

розуміє, чому проблему розв’язують саме в такий спосіб, пояснює його

[2 ПРО 4.3.1-1]

розуміє ризик отримати результат, що відрізняється від очікуваного

[2 ПРО 4.3.1-2]

застосовує запропонований спосіб для розв’язання подібних проблем

[2 ПРО 4.3.1-3]

ставить запитання, якщо не розуміє / не може застосувати запропонований спосіб розв’язання проблеми

[2 ПРО 4.3.1-4]

вибирає з кількох запропонованих спосіб
розв’язання навчальної / життєвої проблеми і використовує його самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб

[4 ПРО 4.3.1]

розуміє, що одну й ту саму проблему можна розв’язати кількома способами

[4 ПРО 4.3.1-1]

обирає доцільний спосіб розв’язання проблеми, ураховує ризики

[4 ПРО 4.3.1-2]

використовує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб інструкції, алгоритми, дотримується послідовності дій для розв’язання проблеми

[4 ПРО 4.3.1-3]

ставить запитання, якщо не розуміє інструкції, алгоритма, логіки описаної послідовності дій для розв’язання проблеми

[4 ПРО 4.3.1-4]

Працює в групі для розв’язання проблеми

[ПРО 4.4]

розуміє, що проблеми природничого змісту можна розв’язувати індивідуально / в групі

[2ПРО 4.4.1]

бере участь в груповому обговоренні запропонованих способів розв’язання проблеми природничого змісту

[2 ПРО 4.4.1-1]

розуміє важливість узгодження власної діяльності з метою діяльності групи

[4 ПРО 4.4.1]

дотримується запропонованого плану діяльності групи для розв’язання навчальної / життєвої проблеми

[4 ПРО 4.4.1-1]

взаємодіє в групі в запропонований спосіб

[2ПРО 4.4.2]

комунікує в групі щодо визначеного з допомогою вчителя чи інших осіб способу виконання завдання

[2 ПРО 4.4.2-1]

взаємодіє в групі за узгодженим групою / у прийнятний для всієї групи спосіб

[4 ПРО 4.4.2]

дотримується узгоджених / прийнятних правил взаємодії в групі під час виконання завдання

[4 ПРО 4.4.2-1]

Оцінює власну діяльність / діяльність групи

[ПРО 4.5]

розповідає про свій внесок у діяльність групи для досягнення результату

[2 ПРО 4.5.1]

висловлює думку щодо власної участі в роботі групи

[2 ПРО 4.5.1-1]

розповідає про діяльність групи для досягнення результату

[2 ПРО 4.5.1-2]

оцінює з допомогою вчителя чи інших осіб за наданими критеріями результативність власних дій / діяльності групи для досягнення результату

[4 ПРО 4.5.1]

оцінює вплив власних дій на результативність роботи групи

[4 ПРО 4.5.1-1]

пояснює, чи вдалося / не вдалося групі досягти результату

[4 ПРО 4.5.1-2]

називає чинники, які впливали на роботу групи

[4 ПРО 4.5.1-3]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 12

до Державного стандарту

ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Компетентнісний потенціал

Ключові компетентності	Уміння та ставлення
Вільне володіння державною мовою	уміння: усно й письмово оперувати простими технічними й технологічними поняттями, фактами; налагоджувати комунікацію, обговорювати питання, пов’язані з реалізацією проєкту; читати й розуміти прості тексти з описом технологічних процесів ставлення: розуміння значення і можливостей державної мови для комунікації, навчання і виконання спільних завдань у різних сферах; виявлення поваги до думок і висловлювань інших осіб
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою уміння: ділитися власними ідеями, думками, коментувати й оцінювати результати власної роботи й роботи інших осіб; орієнтуватись у найпростіших інформаційних джерелах (ілюстрації, короткі тексти, інструкції) рідною мовою для виконання навчального завдання; презентувати результати власної діяльності ставлення – усвідомлення важливості розвитку технічної і технологічної термінології рідною мовою
	Здатність спілкуватися іноземними мовами уміння: розпізнавати знайомі слова та прості символи в інструкціях і технологічних картах, використовувати наочні підказки; використовувати окремі слова та прості фрази іноземною мовою для розуміння технологічних процесів ставлення – усвідомлення того, що іноземні мови допомагають спілкуватися, отримувати інформацію та ознайомлюватися з новими технологіями
Математична компетентність	уміння: здійснювати обчислення та оперувати геометричними фігурами для виконання технологічних завдань у різних сферах діяльності; використовувати й будувати прості математичні моделі для розвʼязання технологічних проблем ставлення – розуміння важливості правильних обчислень для виконання технологічних завдань
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій	уміння: порівнювати основні властивості конструкційних матеріалів (твердість, гнучкість, міцність) за допомогою практичних дослідів; вибирати матеріали й технологію для проєктування і виготовлення виробу, пояснювати свій вибір простими словами; виготовляти вироби, застосовуючи технології та пристосування; проводити прості експерименти з виготовленими виробами (наприклад, тест на міцність, гнучкість) і фіксувати результати у вигляді рисунків чи усних висновків; описувати простими словами результати власної проєктно-технологічної діяльності, пояснюючи що вдалося та що можна покращити; використовувати знання про властивості матеріалів для ухвалення обґрунтованих рішень під час виготовлення виробу ставлення: усвідомлення ролі технологій у повсякденному житті; розуміння важливості дотримання технологічної послідовності під час виготовлення виробів; виявлення інтересу до основ природничих наук у процесі проєктно-технологічної діяльності
Інноваційність	уміння: використовувати знання про матеріали, технології та обладнання для покращення власних виробів; моделювати й виготовляти вироби з удосконаленими елементами, які можуть мати нові корисні властивості; пристосовувати власні або колективні вироби до потреб користувачів ставлення: усвідомлення важливості вдосконалення технологічних процесів; виявлення інтересу до створення нових корисних виробів; усвідомлення цінності інноваційних ідей, що покращують життя людей без шкоди для довкілля
Екологічна компетентність	уміння: ощадливо використовувати матеріали й природні ресурси у власній діяльності; сортувати матеріали й використовувати їх для виготовлення нових виробів; дотримуватись правил екологічної поведінки в повсякденному житті, використовувати екологічні знання для збереження довкілля ставлення: усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; розуміння важливості правильного поводження з побутовими відходами й відходами виробництва; усвідомлення власної відповідальності за збереження довкілля
Інформаційно-комунікаційна компетентність	уміння: безпечно використовувати інтернет для пошуку ідей та інформації; створювати й опрацьовувати інформацію про власні вироби за допомогою цифрових засобів; обмінюватися ідеями й досвідом з іншими в безпечному онлайновому середовищі під керівництвом учителя або інших дорослих; дотримуватисяь правил використання чужих ідей і творчих робіт; розрізняти достовірні й недостовірні джерела інформації, робити прості висновки за результатами пошуку інформації ставлення: повага до авторського права й інтелектуальної власності; усвідомлення необхідності безпечної поведінки в цифровому середовищі; розуміння, що не вся інформація в інтернеті є правдивою, готовність звертатися до дорослих, якщо щось здається підозрілим
Навчання впродовж життя	уміння: визначати власні навчальні потреби й цілі; здійснювати пошук інформації і застосовувати її для реалізації проєкту; планувати свою навчальну й проєкту діяльність самостійно та в групі; ефективно розподіляти час і ресурси під час проєктно-технологічної діяльності; оцінювати результати власної роботи й визначати способи вдосконалення її ставлення: виявлення допитливості й інтересу до нового; самостійність, здатність долати труднощі й позитивно сприймати зміни й виклики; виявлення наполегливості й терплячості в досягненні навчальних цілей
Громадянські та соціальні компетентності	Громадянські компетентності уміння: брати активну участь у спільних проєктах класу й школи; співпрацювати, спілкуватися, взаємодіяти, ухвалювати колективні рішення для досягнення спільної мети, оцінювати їх результативність; ухвалювати рішення під час роботи в групі, поважати думку інших осіб, знаходити способи мирного вирішення конфліктів; усвідомлювати власні права й поважати права інших осіб; піклуватися про власний добробут; дбати про власне здоровʼя і безпеку, безпечно застосовувати інструменти, матеріали й прості побутові прилади; формулювати та пропонувати ідеї для покращення життя класу, школи; ідентифікувати власні емоції під час виконання діяльності, уміти ефективно налаштовувати себе на конструктивну діяльність ставлення: пошанування прав і думок інших людей, рівність у спільній роботі; усвідомлення важливості здорового способу життя, безпечного використання засобів праці для збереження власного життя і здоров’я; усвідомлення цінності праці для досягнення добробуту; відповідальність за спільну роботу в групі
	Соціальні компетентності уміння: брати участь у соціально значущих проєктах, спрямованих на покращення власного добробуту й добробуту інших осіб, громади; здатність застосовувати технології для проєктування виробів чи послуг, що покращують умови здорового способу життя ставлення – усвідомлення важливості рівних прав і можливостей усіх учасників проєкту як провідної цінності для ефективної роботи, спрямованої на досягнення успішного кінцевого результату
Культурна компетентність	уміння: створювати вироби, що відображають власні ідеї; виготовляти вироби декоративно-ужиткового мистецтва за традиційними технологіями; досліджувати особливості народних ремесел свого краю і розповідати про традиційні техніки виготовлення виробів; презентувати власні чи спільні вироби, пояснюючи їхнє культурне значення ставлення: пошанування українських народних традицій і звичаїв у декоративно-ужитковому мистецтві; виявлення інтересу до культурної спадщини українського народу й повага до різноманітності культурних традицій інших народів; прагнення зберегти й розвивати традиційні технології виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва; шанобливе ставлення до виробів народних майстрів
Підприємливість і фінансова грамотність	уміння: проєктувати власну діяльність, відповідно до своїх здібностей, переваг і обмежень; виявляти ініціативність, творчо мислити, пропонувати власні ідеї та ініціативи, утілювати їх у життя; формулювати цілі й завдання, розробляти плани для досягнення їх, передбачати можливі труднощі й способи подолання їх; ощадливо використовувати ресурси (матеріали, кошти, час); ухвалювати обґрунтовані рішення й аналізувати наслідки їх; застосовувати елементи підприємливості в повсякденному житті й побуті; розраховувати самостійно або з допомогою дорослих кількість, вартість матеріалів, необхідних для виготовлення спроєктованого виробу; оперувати грошима під час створення продукту (виробу чи послуги); визначати та оцінювати (за потреби з допомогою дорослих) вартість ідеї, що передбачає проєктування і виготовлення виробу чи надання послуг, які створюють цінність ставлення: наполегливість у реалізації власних ідей; визнання своїх талантів, здібностей, умінь і демонстрація їх у праці й творчості; здатність брати на себе відповідальність за результати власної діяльності; ініціативність, відкритість до нових ідей, готовність до співпраці; усвідомлення ролі фінансів як одного з ресурсів у роботі над проєктом; демонстрація відповідального, економного та ефективного використання грошей у побуті й під час організації власної чи колективної проєктної діяльності

Базові знання

Проєктування: визначення завдань, вибір об’єктів проєктування, які мають соціальну й особистісну значущість (для себе чи для когось); планування послідовності виготовлення виробу; форма виробу (зовнішній вигляд: форма, розмір, об’єм: плаский виріб чи об’ємний); декоративні елементи (прикраси, візерунки, кольори); з’єднання частин виробу; деталь (частина виробу або однодетальний виріб); шаблон (використання для розмітки однакових деталей); екологічність виробу (використання безпечних, повторно використовуваних або перероблених матеріалів, що не шкодять природі); вибір матеріалів (із запропонованих); правила організації робочого місця, безпека праці.

Основи графічної грамотності: розгортка; малюнок (замальовка виробу, оздоблення малюнком у вигляді простих геометричних форм: трикутник, коло, квадрат); схема виготовлення виробу; умовні позначення: лінія згину, лінія розрізу.

Оцінювання і презентація результатів: оцінювання і самооцінювання результату власної чи спільної практичної діяльності; презентація (проста розповідь власними словами про свій виріб) пояснення процесу його створення, демонстрація в класі (виставка робіт); основи спілкування та пояснення процесу роботи.

Декоративно-ужиткове мистецтво: традиційні й сучасні техніки виготовлення та оздоблення виробів: витинанка, плетіння (просте переплетення), ліплення, вишивка (шов «вперед голка»)); сучасні техніки: «квілінг», «декупаж», торцювання тощо.

Матеріали та технології виготовлення виробу: добір матеріалів; властивості матеріалів; природні й штучні матеріали; вторинне використання матеріалів; ощадливе використання ресурсів; екологічна безпека матеріалів; прості засоби праці; вплив технологій на довкілля; конструкційні матеріали в побуті; безпечне користування інструментами й матеріалами; технологічні операції: різання, складання, з’єднання (склеювання, приклеювання, наклеювання, прив’язування, пришивання), оздоблення, плетіння; послідовність виготовлення виробу; народні техніки виготовлення та оздоблення виробів.

Самозарадність у побуті: організація робочого місця в побуті; правила безпечного використання побутових приладів; догляд за речами, одягом, взуттям; основи сервірування столу; складання раціону здорового харчування; ознайомлення з традиціями української кухні; ощадливе використання ресурсів у побуті; елементи підприємливості (наприклад, створення виробів для ярмарки) і відповідального споживання; реклама власноруч виготовленого виробу.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 13
до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в технологічній освітній галузі

Загальні результати	1–2 класи	3–4 класи
конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
Втілення задуму в готовий виріб
Планує власну діяльність з виготовлення виробу [ТЕО 1.1]	з допомогою дорослих або самостійно планує власну діяльність з виготовлення виробу, прогнозує кінцевий результат [2 ТЕО 1.1.1]	обговорює з учителем, яка ідея найкраще підходить до завдання, та прогнозує, яким має бути виріб [2 ТЕО 1.1.1-1] планує послідовність технологічних операцій (використання технологічних карт) з допомогою дорослих [2 ТЕО 1.1.1-2]	визначає об’єкт праці й прогнозує результат власної діяльності, самостійно або з допомогою дорослих планує послідовність технологічних операцій [4 ТЕО 1.1.1]	обмірковує і вибирає об’єкт праці з-поміж запропонованих варіантів, користується порадами дорослих, інформацією з книжок, зображень, цифрових джерел і прогнозує кінцевий результат власної діяльності [4 ТЕО 1.1.1-1] самостійно або з допомогою дорослих планує послідовність технологічних операцій для виготовлення виробу [4 ТЕО 1.1.1-2]
Читає і створює графічні зображення [ТЕО 1.2]	читає та аналізує з допомогою дорослих графічні зображення та використовує їх у процесі роботи [2 ТЕО 1.2.1]	користується графічними зображеннями під час виготовлення виробу [2 ТЕО 1.2.1-1] розрізняє основні елементи графічних зображень (лінії, фігури, символи) [2 ТЕО 1.2.1-2] розмічає прямі лінії на папері й картоні [2 ТЕО 1.2.1-3]	читає і аналізує графічні зображення, виконує прості геометричні побудови й керується ними в процесі виготовлення виробу [4 ТЕО 1.2.1]	розпізнає і пояснює прості графічні зображення (зокрема схеми, кресленики, позначки тощо) [4 ТЕО 1.2.1-1] виконує розмічання виробу за допомогою простих геометричних побудов (лінії, геометричні фігури) за зразком або інструкцією [4 ТЕО 1.2.1-2] самостійно чи з допомогою дорослих креслить розгортки прямокутної форми [4 ТЕО 1.2.1-3]
Добирає матеріали й інструменти для виготовлення виробу [ТЕО 1.3]	з допомогою дорослих або самостійно добирає конструкційні матеріали інструменти для виготовлення виробу [2 ТЕО 1.3.1]	розпізнає і розрізняє конструкційні матеріали візуально й на дотик; визначає сфери застосування їх [2 ТЕО 1.3.1-1] з допомогою дорослих або самостійно обирає з поміж запропонованих конструкційні матеріали для виготовлення виробу: папір, картон, пластичні матеріали, деталі конструкторів тощо [2 ТЕО 1.3.1-2] добирає конструкційні матеріали відповідно до їхніх властивостей для виготовлення виробу: папір, нитки, текстильні, пластичні та інші матеріали [2 ТЕО 1.3.1-3]	самостійно добирає матеріали й інструменти для виготовлення виробу [4 ТЕО 1.3.1]	пропонує власні ідеї щодо вибору матеріалів та інструментів, обґрунтовує зроблений вибір [4 ТЕО 1.3.1-1] добирає інструменти для роботи з обраними матеріалами [4 ТЕО 1.3.1-2] пояснює послідовність виконання технологічних операцій відповідно до обраних матеріалів і способів обробки їх [4 ТЕО 1.3.1-3]
Моделює, конструює і виготовляє виріб [ТЕО 1.4]	моделює, конструює виріб з готових елементів з допомогою дорослих; виготовляє та оздоблює виріб з допомогою дорослих [2 ТЕО 1.4.1]	моделює і конструює виріб з деталей конструктора за власним задумом самостійно чи з допомогою дорослих, користуючись графічним зображенням схем [2 ТЕО 1.4.1-1] пропонує ідеї щодо конструкції виробу, виготовляє його з деталей конструкторів або інших готових елементів [2 ТЕО 1.4.1-2] створює задані форми, комбінуючи геометричні елементи відповідно до заданого силуету [2 ТЕО 1.4.1-3] експериментує з різними матеріалами, комбінує їх під час виготовлення / оздоблення виробу з допомогою дорослих [2 ТЕО 1.4.1-4]	моделює, конструює і виготовляє виріб з готових елементів, оздоблює виріб за визначеним планом, використовуючи відомі технології [4 ТЕО 1.4.1]	моделює, конструює і виготовляє виріб з готових елементів відповідно до задуму, дотримуючись запропонованого плану або власного задуму [4 ТЕО 1.4.1-1] застосовує відомі технології обробки матеріалів та оздоблює виріб, використовуючи декоративні техніки [4 ТЕО 1.4.1-2] експериментує з різними матеріалами, комбінує їх під час виготовлення / оздоблення виробу [4 ТЕО 1.4.1-3]
Оцінює і представляє результати власної або колективної діяльності [ТЕО 1.5]	презентує результати власної або колективної діяльності самостійно або з допомогою дорослих [2 ТЕО 1.5.1]	презентує результати власної або колективної діяльності самостійно або з допомогою дорослих [2 ТЕО 1.5.1-1] описує, спираючись на запитання дорослих, чого потрібно було досягти [2 ТЕО 1.5.1-2] дотримується встановлених учителем правил групової роботи під час виконання технологічних завдань [2 ТЕО 1.5.1-3] висловлює думку щодо власної участі у виготовленні виробу (самостійно або в групі) [2 ТЕО 1.5.1-4] називає власні емоції, що виникають під час створення виробу, у процесі оцінювання і презентування групової роботи [2 ТЕО 1.5.1-5]	презентує та оцінює одержаний результат власної або колективної діяльності [4 ТЕО 1.5.1]	презентує результат власної або колективної діяльності у зручний спосіб (усно, письмово або з використанням цифрових засобів) і пояснює процес його досягнення [4 ТЕО 1.5.1-1] аналізує та оцінює власний або колективний виріб, висловлюючи думку щодо його якості, відповідності початковому задуму й можливих покращень [4 ТЕО 1.5.1-2] дотримується узгоджених правил взаємодії під час виготовлення виробу, допомагає однокласникам, працює злагоджено [4 ТЕО 1.5.1-3] оцінює діяльність групи щодо роботи над виробом і називає чинники, які впливали на роботу групи [4 ТЕО 1.5.1-4] називає і пояснює власні емоції, пов’язані з виготовленням виробу в групі, уміє налаштувати себе на продуктивну діяльність і розпізнає настрій однокласників під час спільної технологічної діяльності [4 ТЕО 1.5.1-5]
Практичне і творче застосування традиційних і сучасних ремесел
Виконує технологічні операції традиційних і сучасних ремесел [ТЕО 2.1]	виконує прості технологічні операції традиційних і сучасних ремесел з допомогою дорослих або самостійно [2 ТЕО 2.1.1]	розпізнає і називає основні технологічні операції, характерні для традиційних і сучасних ремесел (зокрема вирізання, згинання, зшивання, ліплення, плетіння) [2 ТЕО 2.1.1-1] виконує з допомогою дорослих або самостійно прості технологічні операції (зокрема склеювання, вирізання, згинання, формування, плетіння тощо) за зразком або інструкцією [2 ТЕО 2.1.1-2]	самостійно виконує прості технологічні операції традиційних і сучасних ремесел [4 ТЕО 2.1.1]	добирає і використовує необхідні матеріали й інструменти для виконання простих технологічних операцій традиційних і сучасних ремесел [4 ТЕО 2.1.1-1] демонструє вміння різати нитки, папір, картон ножицями по прямій, кривій і ламаній лініях за запропонованим зразком (шаблоном) [4 ТЕО 2.1.1-2] самостійно виконує прості технологічні операції, характерні для традиційних і сучасних ремесел [4 ТЕО 2.1.1-3]
Створює виріб, застосовуючи технології традиційних і сучасних ремесел [ТЕО 2.2]	спостерігає за процесом виготовлення виробу, створює виріб з допомогою дорослих або самостійно за зразком чи власним задумом, застосовуючи технології традиційних і сучасних ремесел [2 ТЕО 2.2.1]	описує основні етапи роботи, спостерігаючи за процесом виготовлення виробу з використанням традиційних і сучасних технологій [2 ТЕО 2.2.1-1] з допомогою дорослих добирає відповідні матеріали й інструменти для роботи, зважаючи на особливості традиційних і сучасних ремесел [2 ТЕО 2.2.1-2] виготовляє та оздоблює виріб самостійно або з допомогою дорослих, застосовуючи технології традиційних і сучасних ремесел (зокрема витинанка, плетіння тощо) за зразком або власним задумом [2 ТЕО 2.2.1-3]	самостійно створює виріб, застосовуючи технології традиційних і сучасних ремесел [4 ТЕО 2.2.1]	дотримується послідовності виготовлення та оздоблення виробу, створюючи його за зразком (шаблоном) або власним задумом з використанням технологій традиційних і сучасних ремесел [4 ТЕО 2.2.1-1] самостійно добирає відповідні матеріали й інструменти для виготовлення виробу, зважаючи на особливості традиційних і сучасних ремесел [4 ТЕО 2.2.1-2] дотримується технологічної послідовності під час роботи [4 ТЕО 2.2.1-3] розміщує елементи виробу на площині відповідно до власного задуму або зразка, використовуючи прийоми традиційних і сучасних ремесел [4 ТЕО 2.2.1-4]
Ефективне використання матеріалів, турбота про навколишній світ
Розраховує витрати [ТЕО 3.1]	з допомогою дорослих розраховує кількість матеріалів та орієнтовні витрати на виготовлення виробу [2 ТЕО 3.1.1]	разом із дорослими визначає, які матеріали потрібні для виготовлення виробу [2 ТЕО 3.1.1-1] з допомогою дорослих орієнтується в кількості потрібних для роботи матеріалів та обговорює можливі витрати на них [2 ТЕО 3.1.1-2]	з допомогою дорослих або самостійно розраховує кількість матеріалів та орієнтовні витрати на виготовлення виробу [4 ТЕО 3.1.1]	самостійно робить припущення про потрібну кількість матеріалів для виконання простого завдання [4 ТЕО 3.1.1-1] з дорослими чи самостійно розраховує приблизну кількість матеріалів, необхідних для виготовлення виробу й планує витрати [4 ТЕО 3.1.1-2]
Ощадливо використовує матеріали [ТЕО 3.2]	під час виготовлення виробів намагається ощадливо використовувати матеріали [2 ТЕО 3.2.1]	бере до уваги необхідність ощадливого використання конструкційних матеріалів [2 ТЕО 3.2.1-1] самостійно та під керівництвом дорослих створює виріб, повторно використовуючи конструкційні матеріали відповідно до задуму й можливостей застосування їх [2 ТЕО 3.2.1-2] розуміє важливість сортування матеріалів і використовує їх повторно для виготовлення нових виробів самостійно чи з допомогою дорослих [2 ТЕО 3.2.1-3]	ощадливо використовує матеріали; сортує відходи, дотримуючись відповідних правил [4 ТЕО 3.2.1]	економно використовує матеріали під час виготовлення виробу [4 ТЕО 3.2.1-1] сортує побутові відходи дотримуючись відповідних правил [4 ТЕО 3.2.1-2] пояснює власними словами доцільність вторинного використання матеріалів [4 ТЕО 3.2.1-3] самостійно створює виріб, повторно використовуючи доступні конструкційні матеріали (вироби з пластику, паперу, текстильних матеріалів, фольги тощо) [4 ТЕО 3.2.1-4]
4. Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб
Організовує власну життєдіяльність [ТЕО 4.1]	з допомогою дорослих планує дії та виконує їх у власному побуті [2 ТЕО 4.1.1]	разом із дорослими планує і реалізує найпростіші трудові дії у власному побуті, пов’язані з доглядом за речами, предметами, приготуванням простих страв тощо [2 ТЕО 4.1.1-1]	планує і виконує дії у власному побуті [4 ТЕО 4.1.1]	планує і реалізує у власному побуті трудові дії, пов’язані з доглядом за речами, предметами, приготуванням нескладних страв тощо, виявляючи самостійність і відповідальність [4 ТЕО 4.1.1-1]
Виконує практичні завдання в побуті [ТЕО 4.2]	виконує практичні завдання в побуті; організовує робоче місце з допомогою дорослих [2 ТЕО 4.2.1]	виконує найпростіші дії щодо самостійності у побуті (упорядковування особистих речей) [2 ТЕО 4.2.1-1] спільно з дорослими організовує і прибирає робоче місце відповідно до власних потреб і визначених завдань (організація особистого побуту) [2 ТЕО 4.2.1-2]	безпечно використовує найпростіші прилади в побуті; самостійно організовує робоче місце відповідно до власних потреб і визначених завдань [4 ТЕО 4.2.1]	безпечно поводиться з найпростішими побутовими приладами у власному побуті (упорядковування особистих речей) [4 ТЕО 4.2.1-1] самостійно організовує робоче місце відповідно до власних потреб і визначених завдань (організація особистого побуту) [4 ТЕО 4.2.1-2] дотримується правил поведінки за столом, використовує столовий посуд за призначенням [4 ТЕО 4.2.1-3] володіє початковими навичками сервірування столу [4 ТЕО 4.2.1-4]
Дотримується безпеки під час виготовлення виробу, використання побутових приладів та організації побуту [ТЕО 4.3]	дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів і пристосувань [2 ТЕО 4.3.1]	дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів і пристосувань відповідно до їхнього призначення [2 ТЕО 4.3.1-1] організовує безпечне робоче місце з допомогою дорослих [2 ТЕО 4.3.1-2]	дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів і пристосувань [4 ТЕО 4.3.1]	планує власні дії з урахуванням безпечного використання інструментів і пристосувань [4 ТЕО 4.3.1-1] дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів і пристосувань з урахуванням їхнього призначення і особливостей завдання [4 ТЕО 4.3.1-2] організовує безпечне робоче місце [4 ТЕО 4.3.1-3]

Загальні результати

1–2 класи

3–4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

Втілення задуму в готовий виріб

Планує власну діяльність з виготовлення виробу

[ТЕО 1.1]

з допомогою дорослих або самостійно планує власну діяльність з виготовлення виробу, прогнозує кінцевий результат

[2 ТЕО 1.1.1]

обговорює з учителем, яка ідея найкраще підходить до завдання, та прогнозує, яким має бути виріб

[2 ТЕО 1.1.1-1]

планує послідовність технологічних операцій (використання технологічних карт) з допомогою дорослих [2 ТЕО 1.1.1-2]

визначає об’єкт праці й прогнозує результат власної діяльності, самостійно або з допомогою дорослих планує послідовність технологічних операцій

[4 ТЕО 1.1.1]

обмірковує і вибирає об’єкт праці з-поміж запропонованих варіантів, користується порадами дорослих, інформацією з книжок, зображень, цифрових джерел і прогнозує кінцевий результат власної діяльності

[4 ТЕО 1.1.1-1]

самостійно або з допомогою дорослих планує послідовність технологічних операцій

для виготовлення виробу

[4 ТЕО 1.1.1-2]

Читає і створює графічні зображення

[ТЕО 1.2]

читає та аналізує з допомогою дорослих графічні зображення та використовує їх у процесі роботи

[2 ТЕО 1.2.1]

користується графічними зображеннями під час виготовлення виробу

[2 ТЕО 1.2.1-1]

розрізняє основні елементи графічних зображень (лінії, фігури, символи)

[2 ТЕО 1.2.1-2]

розмічає прямі лінії на папері й картоні

[2 ТЕО 1.2.1-3]

читає і аналізує графічні зображення, виконує прості геометричні побудови й керується ними в процесі виготовлення виробу

[4 ТЕО 1.2.1]

розпізнає і пояснює прості графічні зображення (зокрема схеми, кресленики, позначки тощо)

[4 ТЕО 1.2.1-1]

виконує розмічання виробу за допомогою простих геометричних побудов (лінії, геометричні фігури) за зразком або інструкцією

[4 ТЕО 1.2.1-2]

самостійно чи з допомогою дорослих креслить розгортки прямокутної форми

[4 ТЕО 1.2.1-3]

Добирає матеріали й інструменти для виготовлення виробу

[ТЕО 1.3]

з допомогою дорослих або самостійно добирає конструкційні матеріали інструменти для виготовлення виробу

[2 ТЕО 1.3.1]

розпізнає і розрізняє конструкційні матеріали візуально й на дотик; визначає сфери застосування їх

[2 ТЕО 1.3.1-1]

з допомогою дорослих або самостійно обирає з поміж запропонованих конструкційні матеріали для виготовлення виробу: папір, картон, пластичні матеріали, деталі конструкторів тощо

[2 ТЕО 1.3.1-2]

добирає конструкційні матеріали відповідно до їхніх властивостей для виготовлення виробу: папір, нитки, текстильні, пластичні та інші матеріали

[2 ТЕО 1.3.1-3]

самостійно добирає матеріали й інструменти для виготовлення виробу

[4 ТЕО 1.3.1]

пропонує власні ідеї щодо вибору матеріалів та інструментів, обґрунтовує зроблений вибір

[4 ТЕО 1.3.1-1]

добирає інструменти для роботи з обраними матеріалами

[4 ТЕО 1.3.1-2]

пояснює послідовність виконання технологічних операцій відповідно до обраних матеріалів і способів обробки їх

[4 ТЕО 1.3.1-3]

Моделює, конструює і виготовляє виріб

[ТЕО 1.4]

моделює, конструює виріб з готових елементів з допомогою дорослих; виготовляє та оздоблює виріб з допомогою дорослих

[2 ТЕО 1.4.1]

моделює і конструює виріб з деталей конструктора за власним задумом самостійно чи з допомогою дорослих, користуючись графічним зображенням схем

[2 ТЕО 1.4.1-1]

пропонує ідеї щодо конструкції виробу, виготовляє його з деталей конструкторів або інших готових елементів

[2 ТЕО 1.4.1-2]

створює задані форми, комбінуючи геометричні елементи відповідно до заданого силуету

[2 ТЕО 1.4.1-3]

експериментує з різними матеріалами, комбінує їх під час виготовлення / оздоблення виробу з допомогою дорослих

[2 ТЕО 1.4.1-4]

моделює, конструює і виготовляє виріб з готових елементів, оздоблює виріб за визначеним планом, використовуючи відомі технології

[4 ТЕО 1.4.1]

моделює, конструює і виготовляє виріб з готових елементів відповідно до задуму, дотримуючись запропонованого плану або власного задуму

[4 ТЕО 1.4.1-1]

застосовує відомі технології обробки матеріалів та оздоблює виріб, використовуючи декоративні техніки

[4 ТЕО 1.4.1-2]

експериментує з різними матеріалами, комбінує їх під час виготовлення / оздоблення виробу

[4 ТЕО 1.4.1-3]

Оцінює і представляє результати власної або колективної діяльності

[ТЕО 1.5]

презентує результати власної або колективної діяльності самостійно або з допомогою дорослих
[2 ТЕО 1.5.1]

презентує результати власної або колективної діяльності самостійно або з допомогою дорослих

[2 ТЕО 1.5.1-1]

описує, спираючись на запитання дорослих, чого потрібно було досягти

[2 ТЕО 1.5.1-2]

дотримується встановлених учителем правил групової роботи під час виконання технологічних завдань

[2 ТЕО 1.5.1-3]

висловлює думку щодо власної участі у виготовленні виробу (самостійно або в групі)

[2 ТЕО 1.5.1-4]

називає власні емоції, що виникають під час створення виробу, у процесі оцінювання і презентування групової роботи

[2 ТЕО 1.5.1-5]

презентує та оцінює одержаний результат власної або колективної діяльності

[4 ТЕО 1.5.1]

презентує результат власної або колективної діяльності у зручний спосіб (усно, письмово або з використанням цифрових засобів) і пояснює процес його досягнення

[4 ТЕО 1.5.1-1]

аналізує та оцінює власний або колективний виріб, висловлюючи думку щодо його якості, відповідності початковому задуму й можливих покращень

[4 ТЕО 1.5.1-2]

дотримується узгоджених правил взаємодії під час виготовлення виробу, допомагає однокласникам, працює злагоджено

[4 ТЕО 1.5.1-3]

оцінює діяльність групи щодо роботи над виробом і називає чинники, які впливали на роботу групи

[4 ТЕО 1.5.1-4]

називає і пояснює власні емоції, пов’язані з виготовленням виробу в групі, уміє налаштувати себе на продуктивну діяльність і розпізнає настрій однокласників під час спільної технологічної діяльності

[4 ТЕО 1.5.1-5]

Практичне і творче застосування традиційних і сучасних ремесел

Виконує технологічні операції традиційних і сучасних ремесел

[ТЕО 2.1]

виконує прості технологічні операції традиційних і сучасних ремесел з допомогою дорослих або самостійно

[2 ТЕО 2.1.1]

розпізнає і називає основні технологічні операції, характерні для традиційних і сучасних ремесел (зокрема вирізання, згинання, зшивання, ліплення, плетіння)

[2 ТЕО 2.1.1-1]

виконує з допомогою дорослих або самостійно прості технологічні операції (зокрема склеювання, вирізання, згинання, формування, плетіння тощо) за зразком або інструкцією

[2 ТЕО 2.1.1-2]

самостійно виконує прості технологічні операції традиційних і сучасних ремесел

[4 ТЕО 2.1.1]

добирає і використовує необхідні матеріали й інструменти для виконання простих технологічних операцій традиційних і сучасних ремесел

[4 ТЕО 2.1.1-1]

демонструє вміння різати нитки, папір, картон ножицями по прямій, кривій і ламаній лініях за запропонованим зразком (шаблоном)

[4 ТЕО 2.1.1-2]

самостійно виконує прості технологічні операції, характерні для традиційних і сучасних ремесел

[4 ТЕО 2.1.1-3]

Створює виріб, застосовуючи технології традиційних і сучасних ремесел

[ТЕО 2.2]

спостерігає за процесом виготовлення виробу, створює виріб з допомогою дорослих або самостійно за зразком чи власним задумом, застосовуючи технології традиційних і сучасних ремесел

[2 ТЕО 2.2.1]

описує основні етапи роботи, спостерігаючи за процесом виготовлення виробу з використанням традиційних і сучасних технологій

[2 ТЕО 2.2.1-1]

з допомогою дорослих добирає відповідні матеріали й інструменти для роботи, зважаючи на особливості традиційних і сучасних ремесел

[2 ТЕО 2.2.1-2]

виготовляє та оздоблює виріб самостійно або з допомогою дорослих, застосовуючи технології традиційних і сучасних ремесел (зокрема витинанка, плетіння тощо) за зразком або власним задумом

[2 ТЕО 2.2.1-3]

самостійно створює виріб, застосовуючи технології традиційних і сучасних ремесел

[4 ТЕО 2.2.1]

дотримується послідовності виготовлення та оздоблення виробу, створюючи його за зразком (шаблоном) або власним задумом з використанням технологій традиційних і сучасних ремесел

[4 ТЕО 2.2.1-1]

самостійно добирає відповідні матеріали й інструменти для виготовлення виробу, зважаючи на особливості традиційних і сучасних ремесел

[4 ТЕО 2.2.1-2]

дотримується технологічної послідовності під час роботи

[4 ТЕО 2.2.1-3]

розміщує елементи виробу на площині відповідно до власного задуму або зразка, використовуючи прийоми традиційних і сучасних ремесел

[4 ТЕО 2.2.1-4]

Ефективне використання матеріалів, турбота про навколишній світ

Розраховує витрати

[ТЕО 3.1]

з допомогою дорослих розраховує кількість матеріалів та орієнтовні витрати на виготовлення виробу

[2 ТЕО 3.1.1]

разом із дорослими визначає, які матеріали потрібні для виготовлення виробу

[2 ТЕО 3.1.1-1]

з допомогою дорослих орієнтується в кількості потрібних для роботи матеріалів та обговорює можливі витрати на них

[2 ТЕО 3.1.1-2]

з допомогою дорослих або самостійно розраховує кількість матеріалів та орієнтовні витрати на виготовлення виробу [4 ТЕО 3.1.1]

самостійно робить припущення про потрібну кількість матеріалів для виконання простого завдання

[4 ТЕО 3.1.1-1]

з дорослими чи самостійно розраховує приблизну кількість матеріалів, необхідних для виготовлення виробу й планує витрати

[4 ТЕО 3.1.1-2]

Ощадливо використовує матеріали

[ТЕО 3.2]

під час виготовлення виробів намагається ощадливо використовувати матеріали

[2 ТЕО 3.2.1]

бере до уваги необхідність ощадливого використання конструкційних матеріалів

[2 ТЕО 3.2.1-1]

самостійно та під керівництвом дорослих створює виріб, повторно використовуючи конструкційні матеріали відповідно до задуму й можливостей застосування їх

[2 ТЕО 3.2.1-2]

розуміє важливість сортування матеріалів і використовує їх повторно для виготовлення нових виробів самостійно чи з допомогою дорослих [2 ТЕО 3.2.1-3]

ощадливо використовує матеріали; сортує відходи, дотримуючись відповідних правил

[4 ТЕО 3.2.1]

економно використовує матеріали під час виготовлення виробу

[4 ТЕО 3.2.1-1]

сортує побутові відходи дотримуючись відповідних правил

[4 ТЕО 3.2.1-2]

пояснює власними словами доцільність вторинного використання матеріалів

[4 ТЕО 3.2.1-3]

самостійно створює виріб, повторно використовуючи доступні конструкційні матеріали (вироби з пластику, паперу, текстильних матеріалів, фольги тощо)

[4 ТЕО 3.2.1-4]

4. Турбота про власний побут, задоволення власних потреб і потреб інших осіб

Організовує власну життєдіяльність

[ТЕО 4.1]

з допомогою дорослих планує дії та виконує їх у власному побуті

[2 ТЕО 4.1.1]

разом із дорослими планує і реалізує найпростіші трудові дії у власному побуті, пов’язані з доглядом за речами, предметами, приготуванням простих страв тощо

[2 ТЕО 4.1.1-1]

планує і виконує дії у власному побуті

[4 ТЕО 4.1.1]

планує і реалізує у власному побуті трудові дії, пов’язані з доглядом за речами, предметами, приготуванням нескладних страв тощо, виявляючи самостійність і відповідальність

[4 ТЕО 4.1.1-1]

Виконує практичні завдання в побуті

[ТЕО 4.2]

виконує практичні завдання в побуті; організовує робоче місце з допомогою дорослих

[2 ТЕО 4.2.1]

виконує найпростіші дії щодо самостійності у побуті (упорядковування особистих речей)

[2 ТЕО 4.2.1-1]

спільно з дорослими організовує і прибирає робоче місце відповідно до власних потреб і визначених завдань (організація особистого побуту)

[2 ТЕО 4.2.1-2]

безпечно використовує найпростіші прилади в побуті; самостійно організовує робоче місце відповідно до власних потреб і визначених завдань

[4 ТЕО 4.2.1]

безпечно поводиться з найпростішими побутовими приладами у власному побуті (упорядковування особистих речей)

[4 ТЕО 4.2.1-1]

самостійно організовує робоче місце відповідно до власних потреб і визначених завдань (організація особистого побуту)

[4 ТЕО 4.2.1-2]

дотримується правил поведінки за столом, використовує столовий посуд за призначенням

[4 ТЕО 4.2.1-3]

володіє початковими навичками сервірування столу

[4 ТЕО 4.2.1-4]

Дотримується безпеки під час виготовлення виробу, використання побутових приладів та організації побуту

[ТЕО 4.3]

дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів і пристосувань

[2 ТЕО 4.3.1]

дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів і пристосувань відповідно до їхнього призначення

[2 ТЕО 4.3.1-1]

організовує безпечне робоче місце з допомогою дорослих

[2 ТЕО 4.3.1-2]

дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів і пристосувань

[4 ТЕО 4.3.1]

планує власні дії з урахуванням безпечного використання інструментів і пристосувань

[4 ТЕО 4.3.1-1]

дотримується безпечних прийомів праці під час використання інструментів і пристосувань з урахуванням їхнього призначення і особливостей завдання

[4 ТЕО 4.3.1-2]

організовує безпечне робоче місце

[4 ТЕО 4.3.1-3]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 14

до Державного стандарту

ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Компетентнісний потенціал

Ключові компетентності	Уміння та ставлення
Вільне володіння державною мовою	уміння: вводити, редагувати й форматувати текст державною мовою в різних програмних середовищах; читати й розуміти тексти на інформатичну тематику, зокрема інструктивні й довідкові матеріали; представляти результати своєї чи групової роботи державною мовою; використовувати спонукальні речення як алгоритмічні інструкції, команди; створювати інформаційні продукти державною мовою; ставлення – виявлення інтересу до використання компʼютерних програм і ресурсів державною мовою.
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою уміння: створювати інформаційні продукти рідною (у разі відмінності від державної) мовою; вмикати субтитри до відео й вибирати для них мову; використовувати програмні засоби для перекладу текстів рідною (у разі відмінності від державної) мовою; спілкуватись рідною мовою на інформатичну тематику ставлення: виявлення інтересу до використання рідної мови на уроках інформатики; зацікавленість у розширенні словникового запасу засобами інформаційних технологій
	Здатність спілкуватися іноземними мовами уміння: створювати інформаційні продукти з використанням об’єктів (малюнків, слайдів або схем, простих невеликих текстів) іноземною мовою; розуміти й використовувати основні іншомовні команди в середовищах програмування і відповідну термінологію; переглядати навчальні відео іноземною мовою із субтитрами ставлення: зацікавленість у розширенні словникового запасу й вивчення іноземних мов засобами інформаційних технологій; розуміння важливості іншомовної комунікації в цифровому світі
Математична компетентність	уміння: укладати послідовності дій чи команд, логічних аргументів і пояснень; виконувати лінійні алгоритми з використанням арифметичних операцій; виконувати прості обчислення за допомогою цифрових засобів; використовувати геометричні фігури й перетворювати їх для побудови зображень у графічних редакторах; створювати діаграми засобами інформаційних технологій для візуалізації числових даних; заповнювати даними схеми, таблиці, шаблони за наведеними зразками ставлення: зацікавленість математикою для розв’язування навчальних завдань і виконання проєктів; акуратність і уважність під час роботи з інформацією, даними й цифровими пристроями
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій	уміння: працювати з простими моделями обʼєктів, природних явищ і процесів у цифровому середовищі; працювати з комп’ютерними пристроями, зокрема сенсорними, мережами; створювати прості алгоритми для керування навчальними роботами ставлення: зацікавленість різними дослідницькими практиками (експеримент, моделювання, спостереження), зокрема в цифровому середовищі; розуміння того, що кожна людина може стати винахідником або дослідником; розуміння важливості захисту власного цифрового середовища; розуміння ролі інформаційних технологій у дослідженні довкілля
Інноваційність	уміння: створювати власні інтерактивні історії, ігри, анімації з використанням інформаційних технологій; випробовувати різні способи виконання завдання, аналізувати помилки й шукати альтернативи; пропонувати ідеї розв’язання завдань у курсі інформатики, гіпотези досліджень; презентувати власні ідеї, результати роботи ставлення – зацікавленість у створенні нового інформаційного продукту з використанням інформаційних технологій
Екологічна компетентність	уміння: використовувати цифрові матеріали, нотатки, працювати з електронними файлами; економно використовувати цифрові ресурси (відключення пристроїв, режим енергозбереження) ставлення: раціональне й доцільне використання електронних пристроїв; розуміння важливості технічного обслуговування і ремонту цифрових пристроїв замість покупки нових
Інформаційно-комунікаційна (інформаційно-цифрова) компетентність	уміння: виконувати базові прийоми роботи з цифровими пристроями; дотримуватись правил безпечної роботи в інтернеті; розрізняти факти, вигадки й судження, правду й неправду у простих медіатекстах; перетворювати інформацію з однієї форми подання в іншу; створювати прості документи, малюнки, презентації, прості мультимедійні продукти; складати прості програми у візуальних середовищах; тримати в таємниці власні персональні дані, логіни й паролі ставлення: повага до інших осіб, відповідальна поведінка онлайн; відкритість до освоєння нових засобів і комп’ютерних програм
Навчання впродовж життя	уміння: освоювати нові цифрові інструменти; використовувати онлайнові ресурси й платформи, прості чат-боти для навчання; визначати власні досягнення й навчальні потреби в галузі інформаційних технологій; планувати свій час для виконання завдань ставлення: прагнення досліджувати нові технологічні можливості; допитливість у використанні цифрових технологій для навчання; відкритість до отримання нових знань в галузі інформаційних технологій; сприйняття помилки як частини навчання при опануванні нових інформаційних технологій
Громадянські та соціальні компетентності	Громадянські компетентності уміння: використовувати цифрові інструменти для участі в опитуваннях; розрізняти рекламні та інформаційні повідомлення; формулювати запитання, коли інформація викликає сумнів ставлення: розуміння наслідків вчинків у цифровому середовищі; розуміння цінності авторства стосовно чужих і власних робіт; повага до конфіденційності персональних даних
	Соціальні компетентності уміння: дотримуватись принципів безпечної роботи в цифровому середовищі; співпрацювати в команді за допомогою цифрових засобів, зважаючи на думки та емоції інших осіб під час групової роботи; підтримувати й допомагати однокласникам в опануванні й використанні інформаційних технологій; дотримуватись установлених норм поведінки в класі та в цифровому середовищі; використовувати цифрові засоби для спілкування з близькими, друзями, учителями ставлення: усвідомлення шкідливих для здоровʼя наслідків надмірного використання гаджетів; повага, ввічливість і доброзичливість в онлайновому спілкуванні й груповій роботі; прагнення вирішувати спірні ситуації під час спільної діяльності через діалог
Культурна компетентність	уміння: використовувати цифрові бібліотеки, музеї, віртуальні виставки для пізнання культур; створювати інформаційні продукти, що відображають традиції українського народу й культурні елементи інших народів; робити інформаційні продукти привабливими й зручними для сприйняття ставлення: зацікавленість у вивченні інших культур через цифрові засоби; повага до культурних відмінностей у цифровому середовищі
Підприємливість та фінансова грамотність	уміння: планувати послідовність дій для досягнення мети (розробляти алгоритми й проєкти); наводити приклади, як цифрові технології допомагають у навчанні, спілкуванні й побуті; визначати достовірність інформації і можливості використання її для розвʼязання життєвих задач / проблем; подавати інформацію в різних формах для інклюзивного, доступного й переконливого представлення; визначати сфери людської діяльності, пов’язані з інформаційними технологіями; використовувати цифрові інструменти для планування і реалізації невеликих проєктів ставлення: усвідомлення важливості відповідального використання ресурсів, зокрема фінансів; ініціативність у пропонуванні й виборі тем та ідей для проєктів; цінування власних ідей та пропозицій, доброзичливість і відкритість до ідей інших осіб; прагнення обрання найкращих варіантів дій для розв’язання навчальних завдань / реалізації проєктів, зважаючи на переваги, ризики чи обмеження

Базові знання

Інформація. Дані та їхні типи. Повідомлення. Види інформації за способом сприйняття та подання. Джерела інформації. Пошук інформації. Запити й ключові слова. Факти й вигадки. Правдиві й хибні висловлювання. Перевірка достовірності й надійності інформації.

Інформаційні процеси. Робота з даними. Орієнтування в інформаційному середовищі (знаки, схеми, символи, навігація, таблиці, списки, інфографіка тощо).

Об’єкти, їхні властивості. Зв’язки між об’єктами. Прості моделі. Експеримент. Упорядкування об’єктів, послідовності й закономірності побудови їх.

Алгоритми. Виконавець і його система команд. Створення програм у простих середовищах програмування (зокрема для навчальних роботів).

Цифрові пристрої, їхні можливості та обмеження. Компʼютерні мережі. Інтернет. Цифрові ресурси й програми для навчання, спілкування, співпраці й розвитку.

Сучасні інформаційні технології (зокрема штучний інтелект) у житті людини. Електронні тексти. Цифрові зображення. Презентації, представлення їх. Опрацювання числових даних, виконання обчислень. Прості діаграми.

Етика й безпека поведінки і спілкування онлайн, цифровий слід. Захист особистих даних. Поняття про авторство.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 15

до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в інформатичній освітній галузі

Загальні результати	1–2 класи		3–4 класи
Загальні результати	конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
Пошук, подання, перетворення, аналіз, узагальнення і систематизація даних, критичне оцінювання інформації для розв’язання навчальних задач та вирішення життєвих ситуа цій
Досліджує і оцінює вплив інформаційних технологій на своє життя, навколишній світ і розвиток [ІФО 1.1]	досліджує, як людина сприймає інформацію за допомогою органів чуття [2 ІФО 1.1.1]	пояснює сприйняття інформації різними органами чуття на основі власних спостережень [2 ІФО 1.1.1-1] наводить приклади різних видів інформації та пояснює її значення для себе [2 ІФО 1.1.1-2]	досліджує основні інформаційні процеси у близькому для себе середовищі (дім, школа, вулиця) на основі власного досвіду [4 ІФО 1.1.1]	розрізняє види інформації за способом подання і сприйняття [4 ІФО 1.1.1-1] пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду [4 ІФО 1.1.1-2] наводить приклади інформаційних процесів, описує взаємодію їх учасників [4 ІФО 1.1.1-3] порівнює навчання, спілкування і розваги із застосуванням інформаційних технологій (зокрема, систем штучного інтелекту) і без них [4 ІФО 1.1.1-4]
Знаходить, збирає, зберігає, подає, перетворює, структурує, аналізує і узагальнює дані різних типів [ІФО 1.2]	фіксує дані та інтерпретує їх [2 ІФО 1.2.1]	формулює прості інформаційні запити й вибирає відомості відповідно до поставленого завдання [2 ІФО 1.2.1-1] заносить дані в готові схеми, форми чи шаблони за наведеним зразком [2 ІФО 1.2.1-2] відповідає на запитання за даними таблиці, схеми тощо [2 ІФО 1.2.1-3]	знаходить інформацію, зберігає дані на цифрових носіях [4 ІФО 1.2.1]	знаходить інформацію різних видів для виконання завдання і реалізації власних ідей [4 ІФО 1.2.1-1]

добирає пристрої та способи для отримання й збереження інформації

[4 ІФО 1.2.1-2]

аналізує і впорядковує прості послідовності

[2 ІФО 1.2.2]

упорядковує об’єкти за заданими ознаками, знаходить зайві або пропущені елементи

[2 ІФО 1.2.2-1]

відтворює чи продовжує послідовність об’єктів, визначивши закономірність її побудови

[2 ІФО 1.2.2-2]

перетворює інформацію з однієї форми в іншу за допомогою поданих шаблонів

[4 ІФО 1.2.2]

кодує / розкодовує повідомлення за запропонованими правилами

[4 ІФО 1.2.2-1]

перетворює інформацію з однієї форми подання в іншу

[4 ІФО 1.2.2-2]

складає прості схеми й діаграми і дає відповіді на запитання

[4 ІФО 1.2.2-3]

порівнює різні способи подання інформації

[4 ІФО 1.2.3]

обирає і пропонує різні способи подання і кодування тієї самої інформації

[4 ІФО 1.2.3-1]

аналізує і впорядковує послідовності даних

[4 ІФО 1.2.4]

аналізує і впорядковує послідовності даних

[4 ІФО 1.2.4-1]

знаходить і виправляє помилки в послідовності

[4 ІФО 1.2.4-2]

Створює і використовує інформаційні моделі обʼєктів, явищ і процесів [ІФО 1.3]

визначає об’єкти, властивості та значення їх властивостей за підтримки вчителя [2 ІФО 1.3.1]

описує об’єкт, називаючи його властивості й значення їх

[2 ІФО 1.3.1-1]

знаходить схожі й відмінні властивості об’єктів, об’єднує їх в іменовані групи

[2 ІФО 1.3.1-2]

визначає істотні й неістотні властивості об’єктів для розв’язання задачі

[2 ІФО 1.3.1-3]

класифікує об’єкти за їхніми властивостями

[4 ІФО 1.3.1]

називає складові частини об’єктів, описує їхні властивості й значення

[4 ІФО 1.3.1-1]

групує об’єкти за заданими або самостійно визначеними ознаками, називає групи об’єктів

[4 ІФО 1.3.1-2]

знаходить і виправляє помилки у групуванні об’єктів

[4 ІФО 1.3.1-3]

розрізняє моделі та їхні відповідники в реальному світі

[2 ІФО 1.3.2]

користується готовими моделями для пояснення і розв’язання проблем, прогнозування розвитку подій

[2 ІФО 1.3.2-1]

зіставляє ознаки моделей реального й цифрового світу

[4 ІФО 1.3.2]

називає оригінальні відповідники інформаційних і матеріальних моделей

[4 ІФО 1.3.2-1]

аналізує вплив подій на властивості об’єктів

[4 ІФО 1.3.3]

висловлює припущення щодо події, яка змінила значення властивості об’єкта

[4 ІФО 1.3.3-1]

прогнозує зміни значень властивостей залежно від настання події

[4 ІФО 1.3.3-2]

досліджує об’єкти за допомогою створених моделей

[4 ІФО 1.3.4]

створює прості моделі з використанням доступних матеріалів

[4 ІФО 1.3.4-1]

формулює запитання, щоб дізнатися більше про об’єкт за допомогою моделі, висуває гіпотези [4 ІФО 1.3.4-2]

експериментує з доступними моделями, фіксує результати, робить висновки

[4 ІФО 1.3.4-3]

Критично оцінює інформацію, отриману з різних джерел [ІФО 1.4]

розрізняє правдиві й неправдиві твердження, отримані з різних джерел

[2 ІФО 1.4.1]

цікавиться походженням інформації

[2 ІФО 1.4.1-1]

розрізняє факти й вигадки, правду й неправду в простих медіатекстах

[2 ІФО 1.4.1-2]

висловлює припущення про достовірність інформації, отриманої з цифрових джерел

[4 ІФО 1.4.1]

порівнює інформацію з кількох джерел

[4 ІФО 1.4.1-1]

визначає ознаки достовірності інформації (зазначене авторство, дата публікації тощо)

[4 ІФО 1.4.1-2]

висловлює обґрунтовану думку про те, чи можна довіряти отриманій інформації

[4 ІФО 1.4.1-3]

розрізняє факти і судження

[4 ІФО 1.4.2]

розрізняє повідомлення, які інформують, переконують або розважають

[4 ІФО 1.4.2-1]

наводить приклади фактів, суджень, ключових слів, які допомагають розрізнити їх

[4 ІФО 1.4.2-2]

розрізняє істинні й хибні висловлювання, пояснює значення їх для перевірки й оцінювання відомостей

[4 ІФО 1.4.2-3]

Створення інформаційних продуктів і програм для ефективного розв’язання навчальних задач і вирішення життєвих ситуацій, творчого самовираження індивідуально й у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них

Розробляє і реалізовує алгоритми

[ІФО 2.1]

створює план дій, наводить приклади виконання дій за визначеним завданням у повсякденній діяльності

[2 ІФО 2.1.1]

описує знайому ситуацію як послідовність дій

[2 ІФО 2.1.1-1]

діє за інструкцією

[2 ІФО 2.1.1-2]

складає лінійні алгоритми, зокрема для виконання обчислень, й перевіряє їх на наявність помилок

[2 ІФО 2.1.1-3]

розробляє алгоритми (зокрема, для власної чи групової діяльності) з послідовних дій, умов, повторень

[4 ІФО 2.1.1]

визначає алгоритмічні структури (лінійні, розгалужені, циклічні)

[4 ІФО 2.1.1-1]

розпізнає повторювані дії і замінює їх алгоритмічною конструкцією циклу

[4 ІФО 2.1.1-2]

виконує запропоновані алгоритми, знаходить помилки в алгоритмах і виправляє їх

[4 ІФО 2.1.1-3]

складає і записує прості алгоритми для власної чи групової діяльності на основі словесного опису

[4 ІФО 2.1.1-4]

пояснює наслідки порушення плану або послідовності дій у знайомих ситуаціях, програмах, іграх

[4 ІФО 2.1.1-5]

розпізнає в іграх алгоритмічні дії і пропонує стратегії досягнення успіху

[4 ІФО 2.1.1-6]

Створює і налагоджує програмні проєкти

[ІФО 2.2]

складає простий план із точних та однозначних вказівок до дій виконавців, виявляє в ньому помилки

[2 ІФО 2.2.1]

діє за запропонованим планом, вирізняє пункти плану реалізації проєкту й формулює очікуваний результат

[2 ІФО 2.2.1-1]

укладає послідовність точних та однозначних вказівок для виконавця для досягнення мети

[2 ІФО 2.2.1-2]

створює за планом або алгоритмом прості програми для виконавців і налагоджує їх

[4 ІФО 2.2.1]

створює просту програму для виконавців (зокрема для робота) в навчальному середовищі на основі наданого алгоритму, самостійно або в групі під керівництвом учителя

[4 ІФО 2.2.1-1]

оцінює відповідність заданому очікуваному результату

[2 ІФО 2.2.2]

порівнює фактичний результат із заданим / прогнозованим

[2 ІФО 2.2.2-1]

знаходить і виправляє помилки в плані

[2 ІФО 2.2.2-2]

прогнозує, формулює очікуваний результат виконання створеної програми й оцінює його досягнення

[4 ІФО 2.2.2]

формулює очікуваний результат роботи програми для різних початкових даних або сценаріїв

[4 ІФО 2.2.2-1]

порівнює очікуваний і фактичний результат виконання програми, висловлює припущення щодо причин помилок

[4 ІФО 2.2.2-2]

Розробляє модульні проєкти

[ІФО 2.3]

складає ціле із запропонованих частин; пояснює, як заміна окремих частин впливає на результат

[2 ІФО 2.3.1]

виокремлює частини з цілого і складає ціле з частин

[2 ІФО 2.3.1-1]

у складному завданні знаходить прості дії і визначає, як порядок виконання їх впливає на результат

[2 ІФО 2.3.1-2]

розкладає задачі на прості (які виконують за окремими інструкціями чи послідовністю інструкцій) і компонує загальне рішення з частин

[4 ІФО 2.3.1]

визначає блоки команд, укладає їх у правильному порядку для розв’язання задачі

[4 ІФО 2.3.1-1]

експериментує із заміною частин

[4 ІФО 2.3.1-2]

Створює і опрацьовує інформаційні продукти з використанням даних різних типів

[ІФО 2.4]

використовує готові та створює прості інформаційні продукти (текст, зображення, звуки) для отримання, передачі інформації або представлення власних ідей, результатів діяльності

[2 ІФО 2.4.1]

читає, створює, змінює текст різними мовами за допомогою цифрових пристроїв і програм

[2 ІФО 2.4.1-1]

створює прості зображення за допомогою цифрових пристроїв і програм, зокрема з використанням геометричних фігур і перетворення їх

[2 ІФО 2.4.1-2]

створює фото, відео, фіксує звуки, використовує ці медіа для вираження ідей та емоцій рідною і державною мовами

[2 ІФО 2.4.1-3]

представляє ідеї та/або результати діяльності за допомогою малюнків, текстів, музики чи інших інформаційних продуктів

[2 ІФО 2.4.1-4]

створює інформаційні продукти, поєднуючи текст, зображення, звук тощо для представлення ідей та/або результатів діяльності

[4 ІФО 2.4.1]

створює текстові документи різними мовами, зображення, прості таблиці

[4 ІФО 2.4.1-1]

створює і демонструє презентації, додає до них текст, зображення, схеми [4 ІФО 2.4.1-2]

використовує відомості з різних джерел для створення інформаційних продуктів, доповнюючи їх власними ідеями

[4 ІФО 2.4.1-3]

обирає спосіб представлення результатів індивідуальної або групової роботи

[4 ІФО 2.4.1-4]

Співпрацює в команді для створення інформаційного продукту

[ІФО 2.5]

самостійно й відповідально виконує визначені завдання, працюючи в команді

[2 ІФО 2.5.1]

діє за узгодженими правилами під час спільної роботи над інформаційними продуктами, уточнює завдання, пропонує власні ідеї

[2 ІФО 2.5.1-1]

керує своїми діями й пояснює власний внесок у спільний результат роботи команди, коментує успішні й невдалі кроки в процесі роботи

[4 ІФО 2.5.1]

складає план виконання роботи за підтримки вчителя й бере участь у розподілі ролей у групі

[4 ІФО 2.5.1-1]

виконує дії, передбачені узгодженою роллю, виявляє ініціативу в груповій роботі

[4 ІФО 2.5.1-2]

пояснює важливість співпраці і надає конструктивний зворотний зв’язок однокласникам

[4 ІФО 2.5.1-3]

оцінює свої результати й результати роботи інших осіб за запропонованими критеріями

[4 ІФО 2.5.1-4]

працює в команді з іншими особами для досягнення спільної мети

[2 ІФО 2.5.2]

перевіряє результати власної і спільної праці за запропонованим контрольним списком

[2 ІФО 2.5.2-1]

Організація та усвідомлене використання цифрових середовищ для доступу до інформації, спілкування і співпраці як творця та/або споживача

Використовує широкий спектр цифрових пристроїв

[ІФО 3.1]

використовує цифрові пристрої вдома, у школі, на вулиці й пояснює призначення їх

[2 ІФО 3.1.1]

пояснює, як люди спілкуються в інтернет-посторі

[2 ІФО 3.1.1-1]

описує призначення доступних цифрових пристроїв, досліджує можливості їх

[2 ІФО 3.1.1-2]

добирає пристрої, необхідні для навчання

[2 ІФО 3.1.1-3]

вмикає, вимикає, перезавантажує доступні пристрої і використовує їх у знайомому середовищі

[2 ІФО 3.1.1-4]

обирає цифрове середовище, пристрої, засоби для розв’язання навчальної задачі / життєвої ситуації, пояснює свій вибір

[4 ІФО 3.1.1]

наводить приклади й переваги використання сучасних комп’ютерних пристроїв, зокрема роботів

[4 ІФО 3.1.1-1]

описує основні функції і взаємодію цифрових пристроїв

[4 ІФО 3.1.1-2]

добирає зручні для себе пристрої для роботи з даними (текстом, зображеннями, аудіо, відео тощо) і налаштовує їх

[4 ІФО 3.1.1-3]

зберігає дані на цифрових носіях, створює папки й файли

[4 ІФО 3.1.1-4]

Організовує власне інформаційне середовище

[ІФО 3.2]

організовує власне робоче місце за допомогою дорослих

[2 ІФО 3.2.1]

підтримує порядок на робочому місці та дбайливо поводиться з цифровими пристроями

[2 ІФО 3.2.1-1]

запускає програми, відкриває файли на знайомому пристрої для навчання й повсякденних потреб

[2 ІФО 3.2.1-2]

налаштовує для власних потреб відповідне програмне середовище

[4 ІФО 3.2.1]

користується програмами та інструментами їх, називає їхнє призначення

[4 ІФО 3.2.1-1]

досліджує комп’ютерні програми, налаштовує їхнє середовище для зручної роботи, зокрема обирає мову інтерфейсу

[4 ІФО 3.2.1-2]

обирає програми та ігри, що підходять за віком

[4 ІФО 3.2.1-3]

розпізнає та описує прості проблеми і збої, які виникають у роботі доступних цифрових пристроїв, звертається за підтримкою і допомогою

[2 ІФО 3.2.2]

розпізнає прості проблеми в роботі доступних пристроїв чи програм

[2 ІФО 3.2.2-1]

звертається по допомогу за наявності проблем чи збоїв у роботі комп’ютера

[2 ІФО 3.2.2-2]

визначає за допомогою правильної термінології збої в роботі доступних цифрових пристроїв, усуває прості несправності

[4 ІФО 3.2.2]

визначає прості збої в роботі комп’ютерної техніки чи програм

[4 ІФО 3.2.2-1]

усуває найпростіші несправності або звертається по допомогу, правильно називаючи пристрої і програми для чіткого опису проблеми

[4 ІФО 3.2.2-2]

Використовує комунікаційні технології і мережі для власного розвитку, спілкування і співпраці

[ІФО 3.3]

використовує цифрові пристрої, технології для доступу до інформації і спілкування

[2 ІФО 3.3.1]

пояснює, як люди спілкуються через мережі [2 ІФО 3.3.1-1]

користується мережею для спілкування (рідною та державною мовами) й навчання під наглядом дорослих

[2 ІФО 3.3.1-2]

співпрацює і спілкується в захищених мережевих спільнотах для навчання, обміну думками й емоціями

[4 ІФО 3.3.1]

пояснює, що таке комп’ютерна мережа

[4 ІФО 3.3.1-3]

добирає пристрої і способи передачі інформації

[4 ІФО 3.3.1-2]

використовує онлайнові ресурси й захищені мережеві спільноти для спільної роботи та обміну думками й емоціями

[4 ІФО 3.3.1-3]

рекомендує цікаві й безпечні вебсайти своїм друзям

[4 ІФО 3.3.2]

користується гіперпосиланнями для переходу між сторінками

[4 ІФО 3.3.2-1]

розрізняє вебресурси для навчання й розваг

[4 ІФО 3.3.2-2]

називає приклади сайтів для навчання, зокрема іншомовні

[4 ІФО 3.3.2-3]

Усвідомлення результатів використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього середовища і сталого розвитку суспільства, дотримання етичних і правових норм інформаційної взаємодії

Обґрунтовує вплив технологій на довкілля і власний добробут, захищає себе і свій інформаційний простір

[ІФО 4.1]

дотримується правил безпечної роботи в цифровому середовищі

[2 ІФО 4.1.1]

знає і виконує правила безпеки під час роботи з цифровими пристроями та в мережах

[2 ІФО 4.1.1-1]

пояснює, як і чому потрібно дбати про свою безпеку й безпеку ифрових пристроїв

[2 ІФО 4.1.1-2]

пояснює, як діяти в разі небезпеки в інтернеті чи в реальному житі, звертається по допомогу до дорослих у разі сумнівів

[2 ІФО 4.1.1-3]

відповідально використовує технології для власної безпеки, регулює власний час роботи з цифровими пристроями

[4 ІФО 4.1.1]

дотримується погоджених правил користування цифровими пристроями й поведінки онлайн

[4 ІФО 4.1.1-1]

уникає ризиків необачного використання техніки й мереж

[4 ІФО 4.1.1-2]

розрізняє сильні й слабкі паролі

[4 ІФО 4.1.1-3]

узгоджує з дорослими завантаження файлів та програм

[4 ІФО 4.1.1-4]

захищає власний інформаційний простір

[2 ІФО 4.1.2]

зберігає конфіденційність особистої інформації і паролів

[2 ІФО 4.1.2-1]

розпізнає повідомлення небезпечного або підозрілого змісту

[2 ІФО 4.1.2-2]

обговорює різні наслідки використання інформаційних технологій у школі, на вулиці, вдома тощо

[4 ІФО 4.1.2]

розрізняє приватну й публічну інформацію

[4 ІФО 4.1.2-1]

пояснює, як надмірне користування цифровими пристроями може впливати на здоров’я

[4 ІФО 4.1.2-2]

звертається до дорослих, якщо відчуває занепокоєння під час використання цифрових пристроїв чи програм

[4 ІФО 4.1.2-3]

Усвідомлено дотримується норм соціальної, міжкультурної і міжособистісної взаємодії

[ІФО 4.2]

зважає на технічні можливості цифрових пристроїв для інклюзивного й доступного спілкування

[2 ІФО 4.2.1]

розпізнає функції цифрових пристроїв, які сприяють зручному спілкуванню (наприклад, відеозв’язок, текстові повідомлення, збільшення масштабу перегляду)

[2 ІФО 4.2.1-1]

добирає належні засоби для інклюзивного й доступного спілкування з іншими особами безпосередньо й через інтернет

[4 ІФО 4.2.1]

добирає зручну форму й мову подання інформації під час спілкування безпосередньо і в мережі

[4 ІФО 4.2.1-1]

розрізняє прийнятну й неприйнятну поведінку в цифровому середовищі

поважає приватність повідомлень, толерантно ставиться до відмінностей культур, традицій і різних думок

[2 ІФО 4.2.2]

спілкується доброзичливо в реальному житті й онлайн, тактовно реагує на різні думки

[2 ІФО 4.2.2-1]

розпізнає випадки образ чи цькування і повідомляє про них дорослим

[2 ІФО 4.2.2-2]

усвідомлює відповідальність за свою діяльність в інтернеті

[4 ІФО 4.2.2]

[4 ІФО 4.2.2-1]

пояснює наслідки поширення інформації в мережі

[4 ІФО 4.2.2-2]

розпізнає сумнівні контакти чи зміст, що викликають занепокоєння, повідомляє про них дорослим

[4 ІФО 4.2.2-3]

Усвідомлено дотримується норм правової взаємодії

[ІФО 4.3]

зазначає авторство власних робіт

[2 ІФО 4.3.1]

підписує власні роботи

[2 ІФО 4.3.1-1]

відвідує тільки корисні й безпечні вебсайти

[4 ІФО 4.3.1]

називає ознаки й наводить приклади корисних і безпечних вебсайтів

[4 ІФО 4.3.1-1]

виявляє повагу до авторства інших осіб

[2 ІФО 4.3.2]

вказує авторів тих матеріалів, які використовує у своїх роботах

[2 ІФО 4.3.2-1]

виконує завдання самостійно, не дає списувати, аргументовано доводячи, чому

[2 ІФО 4.3.2-2]

дотримується правил використання власних і чужих творів

[4 ІФО 4.3.2]

зазначає авторів або/та джерела використаних матеріалів, пояснює чому це важливо

[4 ІФО 4.3.2-1]

пояснює, чому не можна видавати чуже за своє

[4 ІФО 4.3.2-2]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 16

до Державного стандарту

СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Компетентнісний потенціал

Ключові компетентності	Уміння та ставлення
Вільне володіння державною мовою	уміння: усно й письмово висловлювати свої думки, почуття, пояснювати факти щодо безпеки, здоров’я, добробуту; читати з розумінням тексти, інструкції і попередження щодо безпеки, здоров’я, добробуту; сприймати, обговорювати й презентувати інформацію щодо безпеки, здоров’я, добробуту, надану державною мовою ставлення – цінування державної мови й бажання спілкуватися державною мовою в різних життєвих ситуаціях
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою уміння: читати з розумінням тексти, інструкції і попередження рідною мовою щодо безпеки, здоров’я, добробуту; сприймати, обговорювати й презентувати інформацію щодо безпеки, здоров’я, добробуту з використанням рідної мови ставлення: цінування рідної мови як засобу спілкування, вираження емоцій, почуттів, переживань у різних життєвих ситуаціях; усвідомлення потреби володіння рідною мовою для власного добробуту, безпеки, здоров’я
	Здатність спілкуватися іноземними мовами уміння: розуміти й застосовувати прості попередження / висловлювання іноземними мовами щодо небезпек, здоров’я особистих та інших осіб; читати з розумінням прості попередження іноземними мовами щодо безпеки, здоров’я, добробуту ставлення – усвідомлення потреби володіння іноземними мовами для власного добробуту, безпеки, здоров’я
Математична компетентність	уміння: застосовувати математичні вміння в повсякденному житті для збереження здоров’я, безпеки, покращення добробуту; використовувати математичну термінологію для опису життєвих ситуацій; установлювати причиново-наслідкові звʼязки під час оцінювання життєвих ситуацій й подій ставлення – зацікавленість у використанні математичних знань і вмінь для безпеки, здоров’я та добробуту в особистому й суспільному житті
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій	уміння: розпізнавати вплив природних явищ і техногенних чинників на безпеку й здоров’я власне та інших осіб; проводити спостереження, прості досліди й моделювати ситуації / процеси для розуміння впливу природних явищ і техногенних чинників на здоров’я і безпеку людини ставлення – виявлення допитливості щодо впливу довкілля для збереження власного здоров’я і здоров’я інших осіб
Інноваційність	уміння: пропонувати нові ідеї щодо турботи про добробут, безпеку, здоров’я у класі та родині; розпізнавати ризики втілення інноваційних ідей і пропонувати безпечні рішення для покращення здоров’я, безпеки й добробуту; виявляти ініціативність у втіленні пропонованих (нових) ідей для покращення добробуту ставлення – зацікавленість у нових знаннях та ідеях щодо дотримання безпечної поведінки, піклування про здоров’я і добробут
Екологічна компетентність	уміння: дотримуватися правил безпечної поведінки в природі; ощадливо використовувати природні ресурси для добробуту власного та інших осіб; розпізнавати екологічні небезпеки, які становлять загрозу для власного життя і життя інших осіб ставлення: ціннісне ставлення до довкілля як до потенційного джерела здоров’я, добробуту й безпеки людини; усвідомлення відповідальності за власну поведінку в природі для добробуту людини
Інформаційно- комунікаційна компетентність	уміння: знаходити, представляти, оцінювати інформацію щодо безпеки, здоров’я і добробуту; застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в повсякденному житті без шкоди для здоров’я; дотримуватися безпечної етичної поведінки в інформаційному просторі під час спілкування ставлення – усвідомлення переваг і загроз застосування віртуального середовища (соціальні мережі, онлайнові ігри) для власного здоров’я і добробуту
Навчання впродовж життя	уміння: визначати власні навчальні інтереси й необхідну підтримку за потреби; організовувати власний навчальний простір, час і планувати навчальні дії; формулювати короткотермінові навчальні цілі та обирати способи досягнення їх; оцінювати відповідність знайденої інформації потребам та/або пропонованому завданню; розуміти важливість навчання для майбутнього й вибору професії ставлення: усвідомлення важливості навчання як процесу, що триває впродовж життя; упевненість у власній здатності й здатності інших осіб навчатися
Громадянські та соціальні компетентності	Громадянські компетентності уміння: виявляти активність у житті класу й школи для спільного добробуту; розпізнавати прояви різних форм дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного й соціального походження, або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, відповідно на них реагує для забезпечення здоров’я, безпеки, добробуту; ставлення – повага до прав інших осіб задля добробуту, безпеки і здоров’я Соціальні компетентності уміння: розуміти особисті емоції, думки й поведінку, зокрема й реакції на стрес; виявляти емпатію, розуміти емоції, переживання іншої людини; слухати інших людей, спілкуватися ввічливо, розв’язувати конфлікти мирним шляхом; співпрацювати з іншими у групах, разом виконувати завдання, зважаючи на інтереси інших осіб; допомагати іншим, бути чесним і відповідальним; дотримуватися правил поведінки в школі, вдома й на вулиці; приймати правила сталого способу життя для добробуту; виявляти турботу про власне фізичне, емоційне й соціальне здоров’я ставлення: визнання важливості чесності, дружби, взаємодопомоги й спільної роботи, готовність підтримати інших осіб; усвідомлення цінності здоров’я, безпеки й добробуту, прагнення дбати про себе, свою родину й оточення; повага до думок інших людей, доброзичливість; усвідомлення того, що індивідуальна поведінка, соціальні й екологічні чинники впливають на добробут

Культурна компетентність	уміння: бачити красу в довкіллі (природі, побуті, людських взаєминах, тілі людини); пояснювати вплив творів мистецтва й художньої творчості на власний психоемоційний стан; виявляти творчі здібності для самовираження в різних видах мистецтва ставлення: інтерес до культурних традицій; бажання займатися художньою творчістю для власного добробуту
Підприємливість та фінансова грамотність	уміння: визначати ідеї для створення цінності для інших; розпізнати вплив свого вибору й поведінки всередині спільноти; знаходити й відповідально використовувати ресурси; не боятися робити помилки, пробуючи нове; планувати й контролювати власні кошти (кишенькові гроші) та витрати; робити покупки самостійно та/або з допомогою дорослих; описувати цінності, створених представниками різних професій, і важливість їх для добробуту; складати бюджет простого виду діяльності ставлення: усвідомлення цінності волонтерства для добробуту; повага й позитивне ставлення до представників різних професій; визнання важливості етичної поведінки для створення цінності для інших людей

Базові знання

Добробут: добробут, складники особистого добробуту, спосіб життя, умови життя, життєві вміння, уміння вчитися, навчальний поступ, способи засвоєння навчальної інформації, критичне ставлення до інформації, допоміжні засоби навчання, раціональна організація навчання і відпочинку, підприємливість та етична поведінка для поліпшення здоров’я, безпеки й добробуту, можливості та ідеї, ресурси, діяльність зі створення цінності для інших осіб, ініціативність, ефективна співпраця, власна діяльність для успішного майбутнього, мислення зростання, життєстійкість, фінансова грамотність, доходи і витрати, потреби людини та обмеженість ресурсів, раціональне використання ресурсів, культура споживання (повторна переробка, повторне використання, бережне ставлення до власного майна і недоторканність чужого), сталий розвиток, цінність природи, доброчинність, ознаки доброчинності, гуманність, емпатія, співчуття, допомога іншим особам, підтримка осіб з особливими потребами, прийняття відмінностей між людьми, повага до думок (ідей) інших осіб, волонтерство.

Безпека: цінність життя, безпека людини (безпечна поведінка в школі, безпечне довкілля, безпечне спілкування; безпечне дозвілля), безпека і небезпека, загрози для безпеки, види небезпек (в побуті, небезпеки, спричинені війною, на вулиці, в інтернеті, в природі), ризики, причини і наслідки небезпечних ситуацій, безпечна поведінка в школі, алгоритми дій у небезпечних ситуаціях різного походження, допомога в разі небезпеки, служби порятунку.

Здоров’я: здоров’я людини, цінність здоров’я, чинники впливу на стан здоров’я, хвороба, поширення захворювань, допомога в разі погіршення стану здоров’я, захист здоров’я (профілактика, вакцинація, карантин тощо), складники здоров’я, фізичне здоров’я і фізичний розвиток, вікові зміни організму як ознака дорослішання, репродуктивне здоров’я, психічне та емоційне здоров’я, спілкування, самоконтроль, насильство, булінг і способи реагування, соціальне здоров’я, сім’я, родина, духовне здоров’я, цінності, взаємозв’язок складників здоров’я, цілісність здоров’я, культура здоров’я.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 17
до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в соціальній та здоровʼязбережувальній освітній галузі

Загальні результати	1–2 класи	3–4 класи
конкретні результати	орієнтири для оцінювання	конкретні результати	орієнтири для оцінювання
Діє відповідально, реагує на діяльність, яка становить загрозу для добробуту власного та інших осіб
Діє відповідально [СЗО 1.1]	демонструє поведінку, яка запобігає або зменшує ризики для добробуту [2 СЗО 1.1.1]	розпізнає ознаки відповідальності [2 СЗО 1.1.1-1] визначає причиново-наслідковий зв’язок між учинком і його результатом [2 СЗО 1.1.1-1] оцінює поведінку власну та інших осіб з допомогою дорослих у побуті й у громадських місцях відповідно до норм і правил [2 СЗО 1.1.1-2]	демонструє різноманітні практики поведінки, які зменшують ризики для добробуту або запобігають їм [4 СЗО 1.1.1]	розуміє відповідальність за особисту поведінку в життєвих ситуаціях [4 СЗО 1.1.1-1] пояснює причиново-наслідковий зв’язок між учинком і його результатом [4 СЗО 1.1.1-2] оцінює поведінку власну та інших осіб у побуті й у громадських місцях відповідно до норм і правил [4 СЗО 1.1.1-3]
Обстоює власні інтереси та інтереси інших осіб [СЗО 1.2]	реагує на прояви тиску, неповаги й приниження щодо себе та інших осіб, звертається по допомогу до дорослих [2 СЗО 1.2.1]	розпізнає ознаки булінгу [2 СЗО 1.2.1-1] діє в найпростіший і доступний спосіб, співпрацюючи з особами, які можуть допомогти долати прояви тиску, неповаги та приниження щодо себе та інших осіб [2 СЗО 1.2.1-2] розуміє власні можливості та обмеження [2 СЗО 1.2.1-3]	протидіє проявам тиску, неповаги й приниження щодо себе та інших осіб, самостійно або з допомогою дорослих [4 СЗО 1.2.1]	протидіє з допомогою осіб, які можуть вирішити проблему, проявам тиску, неповаги й приниження щодо себе та інших осіб [4 СЗО 1.2.1-1] розуміє і аналізує інформацію про насильство, булінг і цифрові небезпеки, подану в доступній для розуміння формі [4 СЗО 1.2.1-2] визначає осіб, до яких може звернутися по допомогу у випадку приниження власної честі й гідності, булінгу [4 СЗО 1.2.1-3]
	підтримує бережливе ставлення до власного майна й майна інших осіб [2 СЗО 1.2.2]	пояснює потребу бережливого ставлення до власного майна й майна інших осіб [2 СЗО 1.2.2-1] розуміє недоторканість майна та грошей інших осіб [2 СЗО 1.2.2-1]	обстоює необхідність бережливого ставлення до власного майна й майна інших осіб [4 СЗО 1.2.2]	виявляє бережливе ставлення до власного майна й майна інших осіб [4 СЗО 1.2.2-1] обстоює недоторканість майна та грошей інших осіб [4 СЗО 1.2.2-2]
Надає допомогу [СЗО 1.3]	визначає потребу в допомозі собі та іншим особам, оцінює можливості її надання [2 СЗО 1.3.1]	розрізняє, до кого і як звернутися по допомогу в різних випадках (травматизм / погане самопочуття тощо) [2 СЗО 1.3.1-1] моделює / описує взаємодію з особами, які можуть надати допомогу або розвʼязати проблеми, пов’язані із загрозою життю і добробуту [2 СЗО 1.3.1-2]	демонструє дії, пов’язані з наданням допомоги собі та іншим самостійно / за сприяння інших осіб [4 СЗО 1.3.1]	демонструє вміння звертатися до відповідних служб чи інших осіб і повідомляти базову інформацію у випадках, пов’язаних із загрозою життю і здоров’ю [4 СЗО 1.3.1-1]
	демонструє дії, пов’язані з наданням допомоги у разі прояву неповаги, приниження і конфліктів за сприяння інших осіб [2 СЗО 1.3.2]	ідентифікує прояви/ознаки конфліктів у різних ситуаціях [2 СЗО 1.3.2-1] пояснює найпростіші причини й наслідки конфліктів у різних ситуаціях [2 СЗО 1.3.2-2]	надає посильну допомогу собі та іншим особам у ситуаціях, що становлять загрозу для життя і здоров’я [4 СЗО 1.3.2]	демонструє вміння надавати посильну допомогу собі та іншим особам у ситуаціях, що становлять загрозу для життя і здоров’я [4 СЗО 1.3.2-1]
			виявляє базові вміння допомоги у разі прояву неповаги, приниження і конфліктів [4 СЗО 1.3.3]	моделює ситуацію з використанням найпростіших прийомів допомоги у вирішенні конфліктної ситуації [4 СЗО 1.3.3-1]
Визначення альтернатив, прогнозування наслідків, ухвалення рішень з користю для власної безпеки й безпеки інших осіб
Розпізнає небезпечні ситуації [СЗО 2.1]	розрізняє безпечні й небезпечні ситуації [2 СЗО 2.1.1]	визначає безпечні й небезпечні ситуації навколишнього світу для життя і добробуту людини [2 СЗО 2.1.1-1]	виявляє небезпечні ситуації вдома, у школі й навколишньому світі й передбачає можливість виникнення їх [4 СЗО 2.1.1]	описує самостійно та/або з допомогою інших осіб небезпеки вдома, у школі, навколишньому світі, які загрожують життю і добробуту людини [4 СЗО 2.1.1-1]
Прогнозує наслідки [СЗО 2.2]	пояснює, причиново-наслідкові зв’язки діяльності людини для власної безпеки й безпеки інших осіб [2 СЗО 2.2.1]	називає за сприяння інших осіб та/або на основі інформації, поданої в доступній формі, можливі наслідки дій, зокрема й тих, що призводять до виникнення небезпек [2 СЗО 2.2.1-1]	прогнозує самостійно та/або за сприяння інших осіб наслідки дій людини для безпеки чи небезпеки власної та інших осіб [4 СЗО 2.2.1]	пояснює в доступній формі причини виникнення і наслідки дій людини для її безпеки чи небезпеки [4 СЗО 2.2.1-1] визначає причиново-наслідкові зв’язки діяльності людини для власної безпеки й безпеки інших осіб [4 СЗО 2.2.1-2]
Приймає рішення [СЗО 2.3]	обирає із запропонованих варіантів модель безпечної поведінки в повсякденних ситуаціях [2 СЗО 2.3.1]	описує, модель безпечної поведінки в повсякденних ситуаціях без загрози для життя і добробуту [2 СЗО 2.3.1-1] називає спеціальні служби порятунку для реагування на небезпечні ситуації і знає телефони цих служб [2 СЗО 2.3.1-2]	вирішує, як діяти в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки й добробуту [4 СЗО 2.3.1]	пропонує і пояснює моделі безпечної поведінки в повсякденному житті [4 СЗО 2.3.1-1] приймає самостійно рішення щодо звернення в небезпечних ситуаціях до фахівців відповідних служб порятунку [4 СЗО 2.3.1-2]
Поводиться безпечно [СЗО 2.4]	демонструє самостійно або за сприяння інших осіб моделі безпечної поведінки в реальних чи змодельованих ситуаціях [2 СЗО 2.4.1]	пояснює, яка поведінка може бути (не)безпечною [2 СЗО 2.4.1-1] розпізнає знаки, символи й попередження (зокрема іноземною мовою) щодо ймовірної небезпеки в соціальному й природному середовищі [2 СЗО 2.4.1-2] моделює дії щодо виклику служб порятунку в небезпечних ситуаціях у співпраці з дорослими [2 СЗО 2.4.1-3] виявляє базові моделі безпечної поведінки у співпраці з дорослими або однолітками на основі найпростіших, поданих у доступній формі інструкцій і правил у співпраці з дорослими [2 СЗО 2.4.1-4]	виявляє самостійно моделі безпечної поведінки в повсякденному житті [4 СЗО 2.4.1]	відтворює самостійно алгоритм дій безпечної поведінки у випадках виникнення небезпечних ситуацій [4 СЗО 2.4.1-1] намагається уникати фінансових втрат і ризиків [4 СЗО 2.4.1-2] моделює самостійно звернення до фахівців відповідних служб порятунку в небезпечних ситуаціях [4 СЗО 2.4.1-3] практикує різні способи безпечної поведінки у співпраці з однолітками на основі простих інструкцій і правил в соціальному й природному середовищі [4 СЗО 2.4.1-4] моделює самостійно послідовність дій безпечної поведінки в небезпечних ситуаціях різного походження [4 СЗО 2.4.1-5]
Аргументований вибір на користь піклування про здоровʼя, здорового способу життя, аналіз і оцінка наслідків і ризиків для добробуту
Обмірковує альтернативи власних дій і рішень [СЗО 3.1]	розпізнає корисні та шкідливі дії для власного здоров’я [2 СЗО 3.1.1]	описує, які дії є корисними, а які шкідливими [2 СЗО 3.1.1-1] пояснює розуміння важливості вибору корисних дій для здоров’я людини [2 СЗО 3.1.1-2]	обмірковує власне рішення щодо вибору дій, корисних для здоров’я [4 СЗО 3.1.1]	пояснює власне рішення щодо вибору корисних дій [4 СЗО 3.1.1-1] демонструє відповідальне ставлення до вибору дій і рішень стосовно власного здоров’я [4 СЗО 3.1.1-2] пропонує здорові альтернативи шкідливим діям (заняття спортом, ігри з друзями, хобі) [4 СЗО 3.1.1-3]
Приймає зміни власного організму [СЗО 3.2]	помічає зміни у власному організмі і приймає їх [2 СЗО 3.2.1]	описує зміни у своєму тілі як природний процес дорослішання [2 СЗО 3.2.1-1] розпізнає зміни у власному організмі під час різних станів (хвороби, втоми, фізичного навантаження тощо) та описує їх [2 СЗО 3.2.1-2]	спостерігає за змінами у своєму організмі, розуміє і приймає їх [4 СЗО 3.2.1]	відзначає зміни у своєму організмі в процесі дорослішання [4 СЗО 3.2.1-1] фіксує зміни у своєму організмі залежно від стану (виду діяльності, звичок, настрою тощо), обґрунтовує причини цих змін [4 СЗО 3.2.1-2]
			орієнтується у змінах в організмі на наступному етапі дорослішання [4 СЗО 3.2.2]	описує очікувані зміни в організмі на наступному етапі дорослішання [4 СЗО 3.2.2-1]
Аналізує вплив власної поведінки на здоров’я [СЗО 3.3]	розуміє, що поведінка може позитивно чи негативно впливати на стан здоров’я людини [2 СЗО 3.3.1]	переказує своїми словами інформацію, подану в різних формах (тексти й медіатексти) державною та/або рідною мовою щодо впливу поведінки на здоров’я [2 СЗО 3.3.1-1] описує на основі отриманої в доступній формі інформації за допомогою інших осіб причини й небезпеки захворювань для здоров’я людини [2 СЗО 3.3.1-2]	оцінює позитивний і негативний вплив поведінки на здоровʼя людини [4 СЗО 3.3.1]	пояснює інформацію, подану в різних формах (тексти та медіатексти) державною та/або рідною мовою щодо впливу на стан здоров’я людини індивідуальної поведінки й звичок [4 СЗО 3.3.1-1] пояснює необхідність карантину для запобігання поширенню хвороб [4 СЗО 3.3.1-2]
	розпізнає вплив способу життя на самопочуття і здоров’я [2 СЗО 3.3.2]	виявляє розуміння елементарних способів запобігання порушень і хвороб (щеплення, щоденна гігієна тощо) [2 СЗО 3.3.2-1] описує вплив способу життя (рух, їжа, сон тощо) на самопочуття і здоров’я [2 СЗО 3.3.2-2]	пояснює вплив способу життя на самопочуття і здоров’я [4 СЗО 3.3.2]	виявляє розуміння важливості запобігання порушень і хвороб (щеплення, особиста гігієна тощо) [4 СЗО 3.3.2-1] визначає чинники, що сприяють або перешкоджають вибору здорової поведінки й способу життя [4 СЗО 3.3.2-2]
Здійснює вибір, що приносить користь і задоволення [СЗО 3.4]	розпізнає, що приносить задоволення і користь для особистого добробуту [2 СЗО 3.4.1]	визначає з допомогою інших осіб та на основі отриманої інформації, діяльність, що приносить користь і задоволення з огляду на особистий добробут [2 СЗО 3.4.1-1] пояснює самостійно та/або з допомогою інших осіб важливість вибору способу життя, що приносить користь і задоволення (ЗСЖ: рух, їжа, сон тощо) [2 СЗО 3.4.1-2] визначає продукти харчування, що поєднують користь і задоволення, відокремлює шкідливі продукти [2 СЗО 3.4.1-3]	обирає те, що приносить задоволення і користь для особистого добробуту [4 СЗО 3.4.1]	аналізує різні аспекти способу життя (рухова активність, харчова поведінка, режим життєдіяльності, відпочинок тощо), що приносять користь і задоволення [4 СЗО 3.4.1-1] надає перевагу корисним формам дозвілля (читання, прогулянки, подорожі, ігри, спорт тощо) [4 СЗО 3.4.1-2] вибирає продукти харчування на основі розуміння поєднання їхньої користі для здоров’я і задоволення від споживання, відокремює шкідливі продукти [4 СЗО 3.4.1-3]
Підприємливість, уміння вчитися, доброчинність, етична поведінка, соціальний та особистісний розвиток
Вчиться вчитися [СЗО 4.1]	розуміє, що навчання – це процес, який триває все життя [2 СЗО 4.1.1]	розуміє, що кожен має потенціал навчатися [2 СЗО 4.1.1-1] визначає власні навчальні інтереси й необхідну підтримку за потреби [2 СЗО 4.1.1-2]	пояснює, чому навчання – це процес, який триває все життя [4 СЗО 4.1.1]	пояснює, що кожен має здатність навчатися [4 СЗО 4.1.1-1] виявляє інтерес до навчання, звертається по допомогу за потреби [4 СЗО 4.1.1-2]
	розуміє важливість організованого навчання [2 СЗО 4.1.2]	організовує власне місце для навчання в школі і вдома відповідно до своїх потреб і рекомендованих умов [2 СЗО 4.1.2-1]	планує та організовує власне навчання без шкоди для здоров’я [4 СЗО 4.1.2]	планує та організовує власне навчання, чергуючи його з відпочинком і корисним дозвіллям [4 СЗО 4.1.2-1]
Знаходить і перевіряє інформацію [СЗО 4.2]	знаходить і читає з розумінням інформацію в знайомих джерелах державною та/або рідною мовою [2 СЗО 4.2.1]	обирає з допомогою дорослих потрібну інформацію в знайомих джерелах (підручниках, книжках, на сайтах) [2 СЗО 4.2.1-1] читає з розумінням потрібну інформацію, цікавиться ідеями, висловленими в тексті, обмірковує їх [2 СЗО 4.2.1-2]	обирає і читає з розумінням інформацію в знайомих джерелах державною та/або рідною мовою [4СЗО 4.2.1]	обирає інформацію у знайомих джерелах (підручниках, книжках, на сайтах тощо) відповідно до своїх потреб за порадою дорослого або самостійно, пояснюючи свій вибір [4 СЗО 4.2.1-1] читає з розумінням потрібну інформацію обговорює як можна вирішити проблеми, описані в тексті [4 СЗО 4.2.1-2]
Діє ефективно й самостійно, виявляє підприємливість [СЗО 4.3]	пропонує ідеї для творення цінностей [2 СЗО 4.3.1]	висловлює ідеї самостійно або за сприяння інших осіб щодо можливого створення цінності [2 СЗО 4.3.1-1] пояснює важливість професій для створення цінностей [2 СЗО 4.3.1-2] пояснює, що цінності можуть бути різними [2 СЗО 4.3.1-3]	планує власну діяльність щодо створення цінностей для власних потреб і підтримки інших осіб [4 СЗО 4.3.1]	самостійно визначає мету, короткострокові цілі та дії у простій діяльності зі створення цінності [4 СЗО 4.3.1-1] пояснює, які цінності створюють представники різних професій, і важливість цих цінностей для добробуту [4 СЗО 4.3.1-2] не боїться робити помилки, пробуючи нове [4 СЗО 4.3.1-3]
	опановує доброчинну діяльність [2 СЗО 4.3.2]	пояснює важливість доброчинності на прикладах із власного досвіду чи спостережень [2 СЗО 4.3.2-1]	розуміє важливість доброчинної діяльності [4 СЗО 4.3.2]	пояснює цінність власних і спільних доброчинних дій [4 СЗО 4.3.2-1]
Спілкується конструктивно [СЗО 4.4]	виявляє вміння слухати інших, виявляє емпатію до співрозмовника [2 СЗО 4.4.1]	уважно слухає, запитує про потреби інших осіб щодо безпеки, здоровʼя, добробуту [2 СЗО 4.4.1-1] висловлюється так, щоб не образити інших осіб [2 СЗО 4.4.1-2]	сприймає критичну інформацію щодо себе [4 СЗО 4.4.1]	сприймає критичну інформацію щодо себе та етично реагує на неї [4 СЗО 4.4.1-1]
Виявляє культуру споживання, опановує фінансову грамотність [СЗО 4.5]	виявляє розуміння, що національна валюта – один із символів держави [2 СЗО 4.5.1]	відрізняє національну валюту від іноземної за характерними ознаками українських готівкових форм грошей [2 СЗО 4.5.1-1] розрізняє поширені готівкові форми грошей (монети, банкноти) та способи зберігання їх [2 СЗО 4.5.1-2]	розрізняє готівкову й безготівкову форми оплати [4 СЗО 4.5.1]	здійснює дрібну покупку за готівку та обчислює решту [4 СЗО 4.5.1-1] пояснює, що є можливості безготівкової оплати за товари / послуги: платіжна картка, онлайн-банкінг тощо [4 СЗО 4.5.1-2]
	виявляє культуру споживання, визнає важливість ощадливого споживання [2 СЗО 4.5.2]	дотримується основних принципів ощадливого використання ресурсів [2 СЗО 4.5.2-1]	пояснює необхідність ощадливого використання ресурсів і раціонального споживання товарів і послуг [4 СЗО 4.5.2]	розрізняє необхідні потреби й бажані (від яких можна відмовитись) свої та інших осіб [4 СЗО 4.5.2-1] аргументує вибір товарів і послуг з урахуванням доцільності й альтернатив ощадливого споживання [4 СЗО 4.5.2-2] визначає короткострокові цілі й планує конкретні дії для задоволення власних потреб [4 СЗО 4.5.2-3]
	планує витрати й заощадження у межах доступних ресурсів [2 СЗО 4.5.3]	висловлює ідеї щодо збільшення і збереження фінансових ресурсів [2 СЗО 4.5.3-1]	планує витрати й заощадження, аналізуючи потреби й можливості [4 СЗО 4.5.3]	планує витрати й заощадження (кишенькові гроші) на задоволення бажань і потреб [4 СЗО 4.5.3-1]
Планує майбутнє [СЗО 4.6]	пояснює важливість навчання для свого майбутнього [2 СЗО 4.6.1]	пояснює, що нові знання і вміння допомагають людям обирати професію, створювати добробут [2 СЗО 4.6.1-1] пояснює, як від ставлення до навчання залежать власні успіхи [2 СЗО 4.6.1-2]	уявляє свою мету і розповідає про те, як її досягти [4 СЗО 4.6.1]	генерує ідеї та розповідає про те, яким бачить своє майбутнє і описує, як можна його досягти [4 СЗО 4.6.1-1] пояснює важливість тепер і в майбутньому навчання у школі для свого життя та добробуту [4 СЗО 4.6.1-2]
Співпрацює для досягнення результату діяльності [СЗО 4.7]	дотримується правил групової роботи [2 СЗО 4.7.1]	пояснює, у чому цінність спільної роботи [2 СЗО 4.7.1-1] дотримується правил групової роботи з опорою на перелік їх [2 СЗО 4.7.1-2] виявляє доброзичливість під час обговорення в парі, групі [2 СЗО 4.7.1-3]	виконує різні ролі в групі, визнаючи й поважаючи інших [4 СЗО 4.7.1]	пояснює мету спільної роботи, намагається досягти її [4 СЗО 4.7.1-1] аргументовано погоджується або не погоджується з позиціями інших, розуміє власні емоції і керує своєю поведінкою [4 СЗО 4.7.1-2]
Поводиться етично [СЗО 4.8]	розпізнає здорову етичну поведінку [2 СЗО 4.8.1]	визначає ознаки здорової етичної поведінки [2 СЗО 4.8.1-1	поводиться етично, виявляючи відповідальність, сумлінність, чесність, емпатію справедливість, [4 СЗО 4.8.1]	пропонує і аргументує способи етичного вирішення ситуацій [4 СЗО 4.8.1-1]

Загальні результати

1–2 класи

3–4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

Діє відповідально, реагує на діяльність, яка становить загрозу для добробуту власного та інших осіб

Діє відповідально

[СЗО 1.1]

демонструє поведінку, яка запобігає або зменшує ризики для добробуту

[2 СЗО 1.1.1]

розпізнає ознаки відповідальності

[2 СЗО 1.1.1-1]

визначає причиново-наслідковий зв’язок між учинком і його результатом

[2 СЗО 1.1.1-1]

оцінює поведінку власну та інших осіб з допомогою дорослих у побуті й у громадських місцях відповідно до норм і правил

[2 СЗО 1.1.1-2]

демонструє різноманітні практики поведінки, які зменшують ризики для добробуту або запобігають їм

[4 СЗО 1.1.1]

розуміє відповідальність за особисту поведінку в життєвих ситуаціях

[4 СЗО 1.1.1-1]

пояснює причиново-наслідковий зв’язок між учинком і його результатом

[4 СЗО 1.1.1-2]

оцінює поведінку власну та інших осіб у побуті й у громадських місцях відповідно до норм і правил

[4 СЗО 1.1.1-3]

Обстоює власні інтереси та інтереси інших осіб

[СЗО 1.2]

реагує на прояви тиску, неповаги й приниження щодо себе та інших осіб, звертається по допомогу до дорослих

[2 СЗО 1.2.1]

розпізнає ознаки булінгу

[2 СЗО 1.2.1-1]

діє в найпростіший і доступний спосіб, співпрацюючи з особами, які можуть допомогти долати прояви тиску, неповаги та приниження щодо себе та інших осіб

[2 СЗО 1.2.1-2]

розуміє власні можливості та обмеження

[2 СЗО 1.2.1-3]

протидіє проявам тиску, неповаги й приниження щодо себе та інших осіб, самостійно або з допомогою дорослих

[4 СЗО 1.2.1]

протидіє з допомогою осіб, які можуть вирішити проблему, проявам тиску, неповаги й приниження щодо себе та інших осіб

[4 СЗО 1.2.1-1]

розуміє і аналізує інформацію про насильство, булінг і цифрові небезпеки, подану в доступній для розуміння формі

[4 СЗО 1.2.1-2]

визначає осіб, до яких може звернутися по допомогу у випадку приниження власної честі й гідності, булінгу

[4 СЗО 1.2.1-3]

підтримує бережливе ставлення до власного майна й майна інших осіб

[2 СЗО 1.2.2]

пояснює потребу бережливого ставлення до власного майна й майна інших осіб

[2 СЗО 1.2.2-1]

розуміє недоторканість майна та грошей інших осіб

[2 СЗО 1.2.2-1]

обстоює необхідність бережливого ставлення до власного майна й майна інших осіб

[4 СЗО 1.2.2]

виявляє бережливе ставлення до власного майна й майна інших осіб

[4 СЗО 1.2.2-1]

обстоює недоторканість майна та грошей інших осіб

[4 СЗО 1.2.2-2]

Надає допомогу

[СЗО 1.3]

визначає потребу в допомозі собі та іншим особам, оцінює можливості її надання

[2 СЗО 1.3.1]

розрізняє, до кого і як звернутися по допомогу в різних випадках (травматизм / погане самопочуття тощо)

[2 СЗО 1.3.1-1]

моделює / описує взаємодію з особами, які можуть надати допомогу або розвʼязати проблеми, пов’язані із загрозою життю і добробуту

[2 СЗО 1.3.1-2]

демонструє дії, пов’язані з наданням допомоги собі та іншим самостійно / за сприяння інших осіб

[4 СЗО 1.3.1]

демонструє вміння звертатися до відповідних служб чи інших осіб і повідомляти базову інформацію у випадках, пов’язаних із загрозою життю і здоров’ю

[4 СЗО 1.3.1-1]

демонструє дії, пов’язані з наданням допомоги у разі прояву неповаги, приниження і конфліктів за сприяння інших осіб

[2 СЗО 1.3.2]

ідентифікує прояви/ознаки конфліктів у різних ситуаціях

[2 СЗО 1.3.2-1]

пояснює найпростіші причини й наслідки конфліктів у різних ситуаціях

[2 СЗО 1.3.2-2]

надає посильну допомогу собі та іншим особам у ситуаціях, що становлять загрозу для життя і здоров’я

[4 СЗО 1.3.2]

демонструє вміння надавати посильну допомогу собі та іншим особам у ситуаціях, що становлять загрозу для життя і здоров’я

[4 СЗО 1.3.2-1]

виявляє базові вміння допомоги у разі прояву неповаги, приниження і конфліктів

[4 СЗО 1.3.3]

моделює ситуацію з використанням найпростіших прийомів допомоги у вирішенні конфліктної ситуації

[4 СЗО 1.3.3-1]

Визначення альтернатив, прогнозування наслідків, ухвалення рішень з користю для власної безпеки й безпеки інших осіб

Розпізнає небезпечні ситуації

[СЗО 2.1]

розрізняє безпечні й небезпечні ситуації

[2 СЗО 2.1.1]

визначає безпечні й небезпечні ситуації навколишнього світу для життя і добробуту людини

[2 СЗО 2.1.1-1]

виявляє небезпечні ситуації вдома, у школі й навколишньому світі й передбачає можливість виникнення їх

[4 СЗО 2.1.1]

описує самостійно та/або з допомогою інших осіб небезпеки вдома, у школі, навколишньому світі, які загрожують життю і добробуту людини

[4 СЗО 2.1.1-1]

Прогнозує наслідки

[СЗО 2.2]

пояснює, причиново-наслідкові зв’язки діяльності людини для власної безпеки й безпеки інших осіб

[2 СЗО 2.2.1]

називає за сприяння інших осіб та/або на основі інформації, поданої в доступній формі, можливі наслідки дій, зокрема й тих, що призводять до виникнення небезпек

[2 СЗО 2.2.1-1]

прогнозує самостійно та/або за сприяння інших осіб наслідки дій людини для безпеки чи небезпеки власної та інших осіб

[4 СЗО 2.2.1]

пояснює в доступній формі причини виникнення і наслідки дій людини для її безпеки чи небезпеки

[4 СЗО 2.2.1-1]

визначає причиново-наслідкові зв’язки діяльності людини для власної безпеки й безпеки інших осіб

[4 СЗО 2.2.1-2]

Приймає рішення

[СЗО 2.3]

обирає із запропонованих варіантів модель безпечної поведінки в повсякденних ситуаціях

[2 СЗО 2.3.1]

описує, модель безпечної поведінки в повсякденних ситуаціях без загрози для життя і добробуту

[2 СЗО 2.3.1-1]

називає спеціальні служби порятунку для реагування на небезпечні ситуації і знає телефони цих служб

[2 СЗО 2.3.1-2]

вирішує, як діяти в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки й добробуту

[4 СЗО 2.3.1]

пропонує і пояснює моделі безпечної поведінки в повсякденному житті

[4 СЗО 2.3.1-1]

приймає самостійно рішення щодо звернення в небезпечних ситуаціях до фахівців відповідних служб порятунку

[4 СЗО 2.3.1-2]

Поводиться безпечно

[СЗО 2.4]

демонструє самостійно або за сприяння інших осіб моделі безпечної поведінки в реальних чи змодельованих ситуаціях

[2 СЗО 2.4.1]

пояснює, яка поведінка може бути (не)безпечною

[2 СЗО 2.4.1-1]

розпізнає знаки, символи й попередження (зокрема іноземною мовою) щодо ймовірної небезпеки в соціальному й природному середовищі

[2 СЗО 2.4.1-2]

моделює дії щодо виклику служб порятунку в небезпечних ситуаціях у співпраці з дорослими

[2 СЗО 2.4.1-3]

виявляє базові моделі безпечної поведінки у співпраці з дорослими або однолітками на основі найпростіших, поданих у доступній формі інструкцій і правил у співпраці з дорослими

[2 СЗО 2.4.1-4]

виявляє самостійно моделі безпечної поведінки в повсякденному житті

[4 СЗО 2.4.1]

відтворює самостійно алгоритм дій безпечної поведінки у випадках виникнення небезпечних ситуацій

[4 СЗО 2.4.1-1]

намагається уникати фінансових втрат і ризиків

[4 СЗО 2.4.1-2]

моделює самостійно звернення до фахівців відповідних служб порятунку в небезпечних ситуаціях

[4 СЗО 2.4.1-3]

практикує різні способи безпечної поведінки у співпраці з однолітками на основі простих інструкцій і правил в соціальному й природному середовищі

[4 СЗО 2.4.1-4]

моделює самостійно послідовність дій безпечної поведінки в небезпечних ситуаціях різного походження

[4 СЗО 2.4.1-5]

Аргументований вибір на користь піклування про здоровʼя, здорового способу життя, аналіз і оцінка наслідків і ризиків для добробуту

Обмірковує альтернативи власних дій і рішень

[СЗО 3.1]

розпізнає корисні та шкідливі дії для власного здоров’я

[2 СЗО 3.1.1]

описує, які дії є корисними, а які шкідливими

[2 СЗО 3.1.1-1]

пояснює розуміння важливості вибору корисних дій для здоров’я людини

[2 СЗО 3.1.1-2]

обмірковує власне рішення щодо вибору дій, корисних для здоров’я

[4 СЗО 3.1.1]

пояснює власне рішення щодо вибору корисних дій

[4 СЗО 3.1.1-1]

демонструє відповідальне ставлення до вибору дій і рішень стосовно власного здоров’я

[4 СЗО 3.1.1-2]

пропонує здорові альтернативи шкідливим діям (заняття спортом, ігри з друзями, хобі)

[4 СЗО 3.1.1-3]

Приймає зміни власного організму

[СЗО 3.2]

помічає зміни у власному організмі і приймає їх

[2 СЗО 3.2.1]

описує зміни у своєму тілі як природний процес дорослішання

[2 СЗО 3.2.1-1]

розпізнає зміни у власному організмі під час різних станів (хвороби, втоми, фізичного навантаження тощо) та описує їх

[2 СЗО 3.2.1-2]

спостерігає за змінами у своєму організмі, розуміє і приймає їх

[4 СЗО 3.2.1]

відзначає зміни у своєму організмі в процесі дорослішання

[4 СЗО 3.2.1-1]

фіксує зміни у своєму організмі залежно від стану (виду діяльності, звичок, настрою тощо), обґрунтовує причини цих змін

[4 СЗО 3.2.1-2]

орієнтується у змінах в організмі на наступному етапі дорослішання

[4 СЗО 3.2.2]

описує очікувані зміни в організмі на наступному етапі дорослішання

[4 СЗО 3.2.2-1]

Аналізує вплив власної поведінки на здоров’я

[СЗО 3.3]

розуміє, що поведінка може позитивно чи негативно впливати на стан здоров’я людини

[2 СЗО 3.3.1]

переказує своїми словами інформацію, подану в різних формах (тексти й медіатексти) державною та/або рідною мовою щодо впливу поведінки на здоров’я

[2 СЗО 3.3.1-1]

описує на основі отриманої в доступній формі інформації за допомогою інших осіб причини й небезпеки захворювань для здоров’я людини

[2 СЗО 3.3.1-2]

оцінює позитивний і негативний вплив поведінки на здоровʼя людини

[4 СЗО 3.3.1]

пояснює інформацію, подану в різних формах (тексти та медіатексти) державною та/або рідною мовою щодо впливу на стан здоров’я людини індивідуальної поведінки й звичок

[4 СЗО 3.3.1-1]

пояснює необхідність карантину для запобігання поширенню хвороб

[4 СЗО 3.3.1-2]

розпізнає вплив способу життя на самопочуття і здоров’я

[2 СЗО 3.3.2]

виявляє розуміння елементарних способів запобігання порушень і хвороб (щеплення, щоденна гігієна тощо)

[2 СЗО 3.3.2-1]

описує вплив способу життя (рух, їжа, сон тощо) на самопочуття і здоров’я

[2 СЗО 3.3.2-2]

пояснює вплив способу життя на самопочуття і здоров’я

[4 СЗО 3.3.2]

виявляє розуміння важливості запобігання порушень і хвороб (щеплення, особиста гігієна тощо)

[4 СЗО 3.3.2-1]

визначає чинники, що сприяють або перешкоджають вибору здорової поведінки й способу життя

[4 СЗО 3.3.2-2]

Здійснює вибір, що приносить користь і задоволення

[СЗО 3.4]

розпізнає, що приносить задоволення і користь для особистого добробуту

[2 СЗО 3.4.1]

визначає з допомогою інших осіб та на основі отриманої інформації, діяльність, що приносить користь і задоволення з огляду на особистий добробут

[2 СЗО 3.4.1-1]

пояснює самостійно та/або з допомогою інших осіб важливість вибору способу життя, що приносить користь і задоволення (ЗСЖ: рух, їжа, сон тощо)

[2 СЗО 3.4.1-2]

визначає продукти харчування, що поєднують користь і задоволення, відокремлює шкідливі продукти

[2 СЗО 3.4.1-3]

обирає те, що приносить задоволення і користь для особистого добробуту

[4 СЗО 3.4.1]

аналізує різні аспекти способу життя (рухова активність, харчова поведінка, режим життєдіяльності, відпочинок тощо), що приносять користь і задоволення

[4 СЗО 3.4.1-1]

надає перевагу корисним формам дозвілля (читання, прогулянки, подорожі, ігри, спорт тощо)

[4 СЗО 3.4.1-2]

вибирає продукти харчування на основі розуміння поєднання їхньої користі для здоров’я і задоволення від споживання, відокремює шкідливі продукти

[4 СЗО 3.4.1-3]

Підприємливість, уміння вчитися, доброчинність, етична поведінка, соціальний та особистісний розвиток

Вчиться вчитися

[СЗО 4.1]

розуміє, що навчання – це процес, який триває все життя

[2 СЗО 4.1.1]

розуміє, що кожен має потенціал навчатися

[2 СЗО 4.1.1-1]

визначає власні навчальні інтереси й необхідну підтримку за потреби

[2 СЗО 4.1.1-2]

пояснює, чому навчання – це процес, який триває все життя

[4 СЗО 4.1.1]

пояснює, що кожен має здатність навчатися

[4 СЗО 4.1.1-1]

виявляє інтерес до навчання, звертається по допомогу за потреби

[4 СЗО 4.1.1-2]

розуміє важливість організованого навчання

[2 СЗО 4.1.2]

організовує власне місце для навчання в школі і вдома відповідно до своїх потреб і рекомендованих умов

[2 СЗО 4.1.2-1]

планує та організовує власне навчання без шкоди для здоров’я

[4 СЗО 4.1.2]

планує та організовує власне навчання, чергуючи його з відпочинком і корисним дозвіллям

[4 СЗО 4.1.2-1]

Знаходить і перевіряє інформацію

[СЗО 4.2]

знаходить і читає з розумінням інформацію в знайомих джерелах державною та/або рідною мовою

[2 СЗО 4.2.1]

обирає з допомогою дорослих потрібну інформацію в знайомих джерелах (підручниках, книжках, на сайтах)

[2 СЗО 4.2.1-1]

читає з розумінням потрібну інформацію, цікавиться ідеями, висловленими в тексті, обмірковує їх

[2 СЗО 4.2.1-2]

обирає і читає з розумінням інформацію в знайомих джерелах державною та/або рідною мовою

[4СЗО 4.2.1]

обирає інформацію у знайомих джерелах (підручниках, книжках, на сайтах тощо) відповідно до своїх потреб за порадою дорослого або самостійно, пояснюючи свій вибір

[4 СЗО 4.2.1-1]

читає з розумінням потрібну інформацію обговорює як можна вирішити проблеми, описані в тексті

[4 СЗО 4.2.1-2]

Діє ефективно й самостійно, виявляє підприємливість

[СЗО 4.3]

пропонує ідеї для творення цінностей

[2 СЗО 4.3.1]

висловлює ідеї самостійно або за сприяння інших осіб щодо можливого створення цінності

[2 СЗО 4.3.1-1]

пояснює важливість професій для створення цінностей

[2 СЗО 4.3.1-2]

пояснює, що цінності можуть бути різними

[2 СЗО 4.3.1-3]

планує власну діяльність щодо створення цінностей для власних потреб і підтримки інших осіб

[4 СЗО 4.3.1]

самостійно визначає мету, короткострокові цілі та дії у простій діяльності зі створення цінності

[4 СЗО 4.3.1-1]

пояснює, які цінності створюють представники різних професій, і важливість цих цінностей для добробуту

[4 СЗО 4.3.1-2]

не боїться робити помилки, пробуючи нове

[4 СЗО 4.3.1-3]

опановує доброчинну діяльність

[2 СЗО 4.3.2]

пояснює важливість доброчинності на прикладах із власного досвіду чи спостережень

[2 СЗО 4.3.2-1]

розуміє важливість доброчинної діяльності

[4 СЗО 4.3.2]

пояснює цінність власних і спільних доброчинних дій

[4 СЗО 4.3.2-1]

Спілкується конструктивно

[СЗО 4.4]

виявляє вміння слухати інших, виявляє емпатію до співрозмовника

[2 СЗО 4.4.1]

уважно слухає, запитує про потреби інших осіб щодо безпеки, здоровʼя, добробуту

[2 СЗО 4.4.1-1]

висловлюється так, щоб не образити інших осіб

[2 СЗО 4.4.1-2]

сприймає критичну інформацію щодо себе

[4 СЗО 4.4.1]

сприймає критичну інформацію щодо себе та етично реагує на неї

[4 СЗО 4.4.1-1]

Виявляє культуру споживання, опановує фінансову грамотність

[СЗО 4.5]

виявляє розуміння, що національна валюта – один із символів держави

[2 СЗО 4.5.1]

відрізняє національну валюту від іноземної за характерними ознаками українських готівкових форм грошей

[2 СЗО 4.5.1-1]

розрізняє поширені готівкові форми грошей (монети, банкноти) та способи зберігання їх

[2 СЗО 4.5.1-2]

розрізняє готівкову й безготівкову форми оплати

[4 СЗО 4.5.1]

здійснює дрібну покупку за готівку та обчислює решту

[4 СЗО 4.5.1-1]

пояснює, що є можливості безготівкової оплати за товари / послуги: платіжна картка, онлайн-банкінг тощо

[4 СЗО 4.5.1-2]

виявляє культуру споживання, визнає важливість ощадливого споживання

[2 СЗО 4.5.2]

дотримується основних принципів ощадливого використання ресурсів

[2 СЗО 4.5.2-1]

пояснює необхідність ощадливого використання ресурсів і раціонального споживання товарів і послуг

[4 СЗО 4.5.2]

розрізняє необхідні потреби й бажані (від яких можна відмовитись) свої та інших осіб

[4 СЗО 4.5.2-1]

аргументує вибір товарів і послуг з урахуванням доцільності й альтернатив ощадливого споживання

[4 СЗО 4.5.2-2]

визначає короткострокові цілі й планує конкретні дії для задоволення власних потреб

[4 СЗО 4.5.2-3]

планує витрати й заощадження у межах доступних ресурсів

[2 СЗО 4.5.3]

висловлює ідеї щодо збільшення і збереження фінансових ресурсів

[2 СЗО 4.5.3-1]

планує витрати й заощадження, аналізуючи потреби й можливості

[4 СЗО 4.5.3]

планує витрати й заощадження (кишенькові гроші) на задоволення бажань і потреб

[4 СЗО 4.5.3-1]

Планує майбутнє

[СЗО 4.6]

пояснює важливість навчання для свого майбутнього

[2 СЗО 4.6.1]

пояснює, що нові знання і вміння допомагають людям обирати професію, створювати добробут

[2 СЗО 4.6.1-1]

пояснює, як від ставлення до навчання залежать власні успіхи

[2 СЗО 4.6.1-2]

уявляє свою мету і розповідає про те, як її досягти

[4 СЗО 4.6.1]

генерує ідеї та розповідає про те, яким бачить своє майбутнє і описує, як можна його досягти

[4 СЗО 4.6.1-1]

пояснює важливість тепер і в майбутньому навчання у школі для свого життя та добробуту

[4 СЗО 4.6.1-2]

Співпрацює для досягнення результату діяльності

[СЗО 4.7]

дотримується правил групової роботи

[2 СЗО 4.7.1]

пояснює, у чому цінність спільної роботи

[2 СЗО 4.7.1-1]

дотримується правил групової роботи з опорою на перелік їх

[2 СЗО 4.7.1-2]

виявляє доброзичливість під час обговорення в парі, групі

[2 СЗО 4.7.1-3]

виконує різні ролі в групі, визнаючи й поважаючи інших

[4 СЗО 4.7.1]

пояснює мету спільної роботи, намагається досягти її

[4 СЗО 4.7.1-1]

аргументовано погоджується або не погоджується з позиціями інших, розуміє власні емоції і керує своєю поведінкою

[4 СЗО 4.7.1-2]

Поводиться етично [СЗО 4.8]

розпізнає здорову етичну поведінку

[2 СЗО 4.8.1]

визначає ознаки здорової етичної поведінки

[2 СЗО 4.8.1-1

поводиться етично, виявляючи відповідальність, сумлінність, чесність, емпатію справедливість,

[4 СЗО 4.8.1]

пропонує і аргументує способи етичного вирішення ситуацій

[4 СЗО 4.8.1-1]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 18

до Державного стандарту

ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Компетентнісний потенціал

Ключові компетентності	Уміння та ставлення
Вільне володіння державною мовою	уміння: слухати й розуміти тексти про події та явища з життя сім’ї, школи, громади; читати й розуміти невеликі тексти, пов’язані з традиціями чи пам’ятними подіями в Україні, і переказувати зміст; знаходити інформацію в текстових і візуальних джерелах, робити прості висновки; висловлюватися усно й письмово про свої спостереження, враження, сімейні чи шкільні події, пам’ятні дати; усвідомлено використовувати базові історичні й громадянознавчі поняття: сім’я, громада, свято, символ, «тоді й тепер», «вчора – сьогодні – завтра» тощо в коротких розповідях ставлення: повага до української мови як державної, бажання спілкуватися нею в повсякденному житті, розуміння її цінності; прагнення дізнаватися правду й розрізняти факти й вигадки; відповідальне використання мови: дотримання норм спілкування, запобігання поширенню неправди тощо
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою уміння: розповідати рідною мовою про свою сім’ю, традиції, культурні особливості свого народу; знаходити й презентувати (з допомогою дорослих) інформацію рідною мовою про видатних представників свого етносу чи національної спільноти в Україні; брати участь у простих обговореннях (дискусіях) рідною мовою щодо життя громади, шкільних і родинних свят, прав дитини тощо (за підтримки вчителя); ставлення: усвідомлення й повага до рідної мови: відчуття гордості за свою мовну й культурну спадщину, прагнення зберігати її; повага до різноманіття: визнання, що в Україні є люди з різними рідними мовами і всі мають право зберігати й плекати їх
	Здатність спілкуватися іноземними мовами уміння: розуміти й уживати найпростіші слова та фрази іноземною мовою, пов’язані з темами сім’ї, школи, дозвілля, культури; називати іноземною мовою найважливіші факти про себе (ім’я, вік, країна проживання), про символи України; виявляти інтерес до коротких оповідань, мультфільмів, пісень іноземною мовою, відповідати на прості запитання щодо змісту їх ставлення: інтерес до культури інших країн, бажання комунікувати з іноземцями на елементарному рівні; розуміння цінності живого спілкування іноземними мовами з метою пізнання світу й людей
Математична компетентність	уміння: оперувати числами й величинами, пов’язаними з історичними чи суспільними подіями; установлювати послідовність подій («вчора – сьогодні – завтра», «колись – тепер»), позначати їх на простій лінії часу; створювати й читати прості діаграми, таблиці, схеми, плани переміщення і маршруту; діяти за алгоритмом ставлення: прагнення оперувати математичними даними для пояснення суспільних та історичних подій і явищ («більше – менше», «раніше – пізніше»); усвідомлення, що використання математичних даних допомагає обґрунтовано говорити про явища навколишнього світу
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій	уміння: визначати вплив діяльності людей на довкілля у своїй громаді; пояснювати взаємозв’язки людини й природи, наводити приклади; спостерігати й розповідати про найпростіші зміни в техніці й технологіях ставлення: зацікавленість винаходами, їхнім впливом на життя і добробут людей; усвідомлення ролі науки та внеску науковців у розвиток суспільства
Інноваційність	уміння: пропонувати ідеї щодо покращення життя спільнот; виявляти творчість у виконанні завдань; брати участь у розробленні й реалізації проєктів ставлення: готовність до сприйняття нового, ініціативність, поціновування нових знань і нового досвіду; здатність критично оцінювати власні ідеї й готовність удосконалювати їх.
Екологічна компетентність	уміння: реагувати на локальні екологічні проблеми; дотримуватися правил поведінки в природі; долучатися до природоохоронних ініціатив ставлення: усвідомлення відповідальності за довкілля через розуміння користі чи шкоди від власних дій у довкіллі; прагнення берегти природу і піклуватися про неї
Інформаційно-комунікаційна компетентність	уміння: шукати інформацію для виконання навчальних завдань в безпечному середовищі; добирати й узагальнювати інформацію на задану тему; виявляти випадки неправди або вигадок в інформації з інтернету; дотримуватися правил етикету, безпечної і відповідальної поведінки та спілкування онлайн ставлення: критичне ставлення до інформації; дбайливе користування мультимедійними пристроями
Навчання впродовж життя	уміння: визначати навчальні цілі й досягати їх; рефлексувати; знаходити джерела інформації ставлення: допитливість і відкритість; готовність до співпраці; усвідомлення цінності знань; прагнення ділитися новими знаннями
Громадянські та соціальні компетентності	Громадянські компетентності уміння: діяти відповідно до прав і обов’язків у спільнотах; брати участь у громадському житті класу; відповідально ставитися до своїх обов’язків; реагувати на несправедливість щодо однокласників; виявляти патріотизм: знати й шанувати державні символи, українських героїв, пам’ятні дати й події, висловлювати гордість за свою країну, дбати про її добробут ставлення: усвідомлення себе громадянином, патріотом України, почуття власної гідності й поваги до інших осіб, до Батьківщини; нетерпимість до будь-яких форм знущання (булінгу), дискримінації, зневаги, корупції; повага до прав інших осіб; усвідомлення невідчужуваності прав людини
	Соціальні компетентності уміння: працювати в групі під час роботи над проєктами; висловлювати власні думки із суспільних питань; шукати ненасильницькі способи вирішення суперечок; взаємодіяти безпечно ставлення: шанобливе ставлення до людини, її життя, здоров’я, безпеки; повага до своєї та інших культур, традицій; готовність допомогти в разі потреби, емпатія
Культурна компетентність	уміння: мислити й діяти творчо; досліджувати пам’ятки культури, розповідати про них; підтримувати родинні, народні, державні традиції ставлення: повага до своєї та іншої культури, бажання зберігати й продовжувати родинні та народні традиції; розуміння, що різні погляди й культурний досвід людей збагачують суспільство; відповідальна поведінка під час відвідування громадських місць і місць памʼяті
Підприємливість та фінансова грамотність	уміння: виявляти ініціативу в шкільних і класних справах; планувати спільні дії, розподіляти обов’язки; опановувати основи фінансової грамотності ставлення: повага до праці; готовність докладати зусилля задля досягнення результату; готовність брати відповідальність за спільну справу; готовність долучатися до волонтерських ініціатив; готовність експериментувати й вчитися

Базові знання

Людина і природа: вплив природних умов на життя людини й людини на довкілля, освоєння людиною простору, базова інформація про географію України.

Людина і світ матеріальних речей: базові потреби людини, початкові уявлення про економіку родини, виробництво і професії, відмінності побуту в минулому й тепер, вплив винаходів і технологій на життя людини, відмінності життя в місті й селі, роль грошей, важливість раціонального споживання.

Людина і суспільство: інформація про себе як особистість, родина та родинні зв’язки, належність до шкільного колективу й громади, норми шкільного життя, правила ввічливої комунікації, різноманітність людей у суспільстві, уявлення про права дитини й права людини, гідність, толерантність, ненасильницькі методи вирішення конфліктів, прийоми й способи перевірки інформації (базова медіаграмотність).

Людина і влада: правила й роль їх, влада та її призначення, спільне ухвалення рішень як ознака демократії, голосування, державні символи України й значення їх, українська держава (назва, столиця, кордони, державна влада, Конституція, корінні народи).

Людина і світ уявлень та ідей: основні поняття часу (минуле, сучасне, майбутнє), лінія часу як послідовність подій, одиниці вимірювання часу, календар, дати найважливіших державних і родинних свят і подій, українські герої минулого й сучасності, приклади міфів і легенд, уявлення про наукові відкриття, цінність мистецтва, ознаки належності до української громадянської нації, патріотизм.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 19

до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в громадянській та історичній освітній галузі

Загальні результати	1–2 класи	3–4 класи
1. Історико-хронологічне мислення, орієнтація в історичному часі, установлення причиново-наслідкових зв’язків між подіями, явищами й процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявлення змін і тяглості в житті суспільства
Орієнтується в історичному часі [ГІО 1.1]	установлює послідовність подій [2ГІО 1.1.1]	розташовує події на лінії часу [2 ГІО 1.1.1-1]	співвідносить події власного життя з окремими подіями у спільноті [4 ГІО 1.1.1]	пов’язує окремі факти власної біографії з відомими йому/їй подіями, укладає їх хронологічно [4 ГІО 1.1.1-1]
пояснює способи вимірювання часу [2 ГІО 1.1.2]	співвідносить одиниці вимірювання часу від хвилини до року [2 ГІО 1.1.2-1]
Розкриває взаємозв’язки й тяглість суспільного розвитку [ГІО 1.2]	описує послідовність етапів життя людини [2 ГІО 1.2.1]	пояснює, як змінюється людина впродовж життя, на власному прикладі [2 ГІО 1.2.1-1]	виявляє тяглість в житті оточення [4 ГІО 1.2.1]	знаходить і презентує інформацію про дитинство попередніх поколінь, порівнює з власним дитинством [4 ГІО 1.2.1-1] розпитує дорослих про походження географічних назв рідного краю [4 ГІО 1.2.1-2]
описує, як із плином часу змінюються умови життя людей [2 ГІО 1.2.2]	наводить окремі приклади змін у повсякденному житті людей у минулому й тепер [2 ГІО 1.2.2-1]	розпізнає окремі об’єкти культурно-історичної спадщини України [4 ГІО 1.2.2]	наводить приклади пам’яток культури й історичних пам’яток України [4 ГІО 1.2.2-1] дізнається про традиції і звичаї свого регіону [4 ГІО 1.2.2-2]
розпізнає окремі обʼєкти культурно-історичної спадщини своєї місцевості [2 ГІО 1.2.3]	наводить приклади пам’яток культури й історичних пам’яток своєї місцевості [2 ГІО 1.2.3-1]
Виявляє і прогнозує суспільні (історичні) зміни [ГІО 1.3]	розрізняє теперішнє, минуле й майбутнє [2 ГІО 1.3.1]	описує дитинство батьків, дідусів / бабусь після розмови з ними [2 ГІО 1.3.1-1] наводить приклади того, як дії людей змінюють умови життя суспільства [2 ГІО 1.3.1-2] описує уявлення про своє майбутнє [2 ГІО 1.3.1-3]	виокремлює важливі для громадян України події, пояснює, як вони впливають на життя окремої людини [4 ГІО 1.3.1]	розрізняє важливі й другорядні події особистого життя, життя інших осіб [4 ГІО 1.3.1-1] обмірковує, як окремі історичні події, визначні особи вплинули на сучасність [4 ГІО 1.3.1-2] висловлює припущення про своє майбутнє, майбутнє країни, людства [4 ГІО 1.3.1-3]
2. Геопросторове мислення, орієнтація в соціально-історичному просторі, виявлення взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури й навколишнього середовища
Орієнтується в соціально-історичному просторі [ГІО 2.1]	орієнтується в реальному просторі й на простих схемах [2 ГІО 2.1.1]	складає схему, план приміщення чи маршруту [2 ГІО 2.1.1-1] відрізняє карту від інших форм представлення території [2 ГІО 2.1.1-2]	працює з картосхемами [4 ГІО 2.1.1]	виявляє на картосхемах відомі / знайомі об’єкти соціально-історичного простору [4 ГІО 2.1.1-1] укладає маршрути в межах свого населеного пункту та його околиць, зокрема місцями пам’яті [4 ГІО 2.1.1-2]
	розрізняє освоєний і не освоєний людиною простір [2 ГІО 2.1.2]	орієнтується в близькому до місця проживання і навчання середовищі [2 ГІО 2.1.2-1]	планує прогулянку / подорож / екскурсію до об’єктів культурної спадщини рідного краю, України [4 ГІО 2.1.2]	описує реальну / віртуальну подорож до об’єктів культурної спадщини рідного краю, України, світу [4 ГІО 2.1.2-1]
		називає свою домашню адресу, населений пункт, країну, частину світу [2 ГІО 2.1.2-2]		планує подорож, використовує картосхеми та інші методи планування [4 ГІО 2.1.2-2]
Виявляє взаємодію природного і соціального середовищ [ГІО 2.2]	описує зміни, які спостерігає у знайомому просторі, пов’язані з людською діяльністю [2 ГІО 2.2.1]	визначає окремі зміни в краєвиді, пов’язані з діями людей [2 ГІО 2.2.1-1]	пояснює роль діяльності людини в освоєнні навколишнього світу [4 ГІО 2.2.1]	добирає приклади, які пояснюють взаємозалежність людини й природи [4 ГІО 2.2.1-1] аналізує приклади поведінки, дружньої / шкідливої до навколишнього середовища, та її наслідки [4 ГІО 2.2.1-2]
Орієнтується в громадському просторі й долучається до його формування [ГІО 2.3]	розпізнає обʼєкти, що належать до громадського простору [2 ГІО 2.3.1]	наводить приклади громадських місць [2 ГІО 2.3.1-1]	відповідально ставиться до власного й громадського майна [4 ГІО 2.3.1]	дотримується правил користування громадським майном [4 ГІО 2.3.1-1]
	дотримується правил поведінки під час гри, прогулянки й відпочинку [2 ГІО 2.3.2]	пояснює потребу дотримання правил у громадських місцях і під час спільних заходів і можливі наслідки їх порушення [2 ГІО 2.3.2-1] дотримується встановлених правил поведінки в місцях пам’яті, пояснює ці правила [2 ГІО 2.3.2-2]	протидіє, залучаючи дорослих, порушенням правил поведінки в публічних місцях [4 ГІО 2.3.2]	оцінює відповідність поведінки в громадському просторі встановленим правилам [4 ГІО 2.3.2-1] обмірковує раніше встановлені правила у громадському просторі та, за потреби, створює спільно з іншими нові / додаткові правила [4 ГІО 2.3.2-2]

3. Критичне мислення, робота з різними джерелами інформації і формулювання історично обґрунтованих запитань
Добирає джерела історичної і суспільно значущої інформації [ГІО 3.1]	пояснює, де може знайти потрібну інформацію, виявляє основний зміст джерела інформації [2 ГІО 3.1.1]	пояснює, яким чином ми дізнаємося про минуле [2 ГІО 3.1.1-1] розповідає про себе, спираючись на різні джерела інформації [2 ГІО 3.1.1-2]	знаходить потрібну інформацію про минуле й сучасне; добирає джерело інформації відповідно до потреб і зацікавленості [4 ГІО 3.1.1]	розповідає про видатних історичних осіб / сучасників / сучасниць, чиї життя і діяльність пов’язані з місцевою громадою [4 ГІО 3.1.1-1] розповідає про події минулого, використовуючи вибрані джерела інформації [4 ГІО 3.1.1-2]

Аналізує і синтезує історичну та суспільно важливу інформацію [ГІО 3.2]	дізнається про те, що цікавить, осмислює відповіді [2 ГІО 3.2.1]	знаходить у запропонованому джерелі відповіді на запитання [2 ГІО 3.2.1-1] відтворює основний зміст прочитаного, переглянутого джерела інформації [2 ГІО 3.2.1-2] описує свої емоції, що виникли під впливом інформаційного джерела [2 ГІО 3.2.1-3] ставить запитання, які допомагають більше дізнатися про важливу для України подію чи особу [2 ГІО 3.2.1-4]	виокремлює в джерелі окремі події, персонажів, поняття, формулює пізнавальні запитання про людей, минулі чи теперішні події [4 ГІО 3.2.1]	вирізняє в джерелі окремі події, персонажів, поняття і терміни [4 ГІО 3.2.1-1] формулює пізнавальні запитання про людей, минулі чи теперішні події [4 ГІО 3.2.1-2] висловлює думки й почуття, що виникли під впливом інформаційного джерела [4 ГІО 3.2.1-3] розрізняє інформацію за тематикою і часом створення (давніша / сучасна) [4 ГІО 3.2.1-4]
Визначає достовірність історичної і суспільної інформації [ГІО 3.3]	розрізняє казкові події і події з минулого, висловлює припущення про правдивість інформації [2 ГІО 3.3.1]	запитує в дорослих про правдивість інформації, шукає пояснення [2 ГІО 3.3.1-1] розрізняє вигаданих персонажів і реальних людей [2 ГІО 3.3.1-2]	виокремлює інформацію, яка викликає сумніви, критично ставиться до неї [4 ГІО 3.3.1]	формулює запитання для перевірки достовірності інформації, знаходить інформацію, яка спростовує або підтверджує сумніви [4 ГІО 3.3.1-1] пояснює можливі наслідки поширення неправдивої інформації [4 ГІО 3.3.1-2]
			розрізняє факти й судження в текстах чи розповідях про історичні події [4 ГІО 3.3.2]	розрізняє історичні події та оцінку їх [4 ГІО 3.3.2-1]
4. Системне мислення, виявлення взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливу історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого і сучасного та зіставлення інтерпретацій їх
Систематизує та узагальнює соціальну й історичну інформацію [ГІО 4.1]	добирає важливу інформацію про події та людей і впорядковує її за змістом або часом [2 ГІО 4.1.1]	виділяє основні факти з розповіді або ілюстрацій [2 ГІО 4.1.1-1] групує події або інформацію за спільною ознакою [2 ГІО 4.1.1-2] пояснює простими словами, чому подія або дія є важливою [2 ГІО 4.1.1-3]	збирає і систематизує інформацію на задану тему [4 ГІО 4.1.1]	обʼєднує факти або події в логічну послідовність [4 ГІО 4.1.1-1] формулює узагальнення на основі кількох джерел інформації [4 ГІО 4.1.1-2] порівнює сучасне й минуле повсякденне життя на основі наданих джерел [4 ГІО 4.1.1-3]
Добирає та оцінює аргументи [ГІО 4.2]	висловлює свої вподобання, обмірковує вплив своїх слів і дій на думку інших осіб [2 ГІО 4.2.1]	виокремлює в джерелі фрази й дії, які вразили [2 ГІО 4.2.1-1] розповідає про свої інтереси й уподобання, пояснює, чому йому подобається проводити дозвілля саме так [2 ГІО 4.2.1-2]	добирає докази на підтвердження або спростування тези [4 ГІО 4.2.1]	вирізняє сучасні й історичні суспільно значущі вчинки й події [4 ГІО 4.2.1-1] пояснює, які вчинки корисні для спільноти [4 ГІО 4.2.1-2]
			дотримується послідовності викладення думок [4 ГІО 4.2.2]	розповідає про події або суспільні явища в логічній послідовності [4 ГІО 4.2.2-1]
				пояснює свою думку щодо історичної або соціальної ситуації послідовно, без порушення логіки викладу [4 ГІО 4.2.2-2]
Інтерпретує факти, явища, процеси з минулого й сучасного; формулює судження, гіпотезу [ГІО 4.3]	пояснює простими словами, чому щось сталося в минулому або що може статися, якщо зміниться певна ситуація [2 ГІО 4.3.1]	може висловити власну думку про причини певної події [2 ГІО 4.3.1-1] розповідає, як зміни в оточенні можуть вплинути на людей [2 ГІО 4.3.1-2]	аналізує інформацію про події, пояснює причини та можливі наслідки їх [4 ГІО 4.3.1]	пояснює, як дії людей в минулому впливають на сучасне життя [4 ГІО 4.3.1-1] формулює припущення про причини подій [4 ГІО 4.3.1-2]
5. Усвідомлення власної гідності, діяльність з урахуванням власних прав і свободи, повага до прав і гідності інших осіб, толерантність, протидія проявам дискримінації і нерівного ставлення
Формує себе як особистість і частина соціуму, усвідомлює власну гідність [ГІО 5.1]	описує себе, свої захоплення, мрії [2 ГІО 5.1.1]	описує власну зовнішність, називає свої емоції [2 ГІО 5.1.1-1] розповідає про свої захоплення і порівнює їх з інтересами однолітків [2 ГІО 5.1.1-2] розповідає про свої мрії [2 ГІО 5.1.1-3] формулює мету й цілі, планує дії, які приведуть до досягнення їх [2 ГІО 5.1.1-4]	визначає емоції, риси характеру, моральні якості (свої та інших осіб), розповідає про свої мрії і плани [4 ГІО 5.1.1]	визначає свої риси характеру [4 ГІО 5.1.1-1] розпізнає, описує і пояснює емоції, почуття, переживання [4 ГІО 5.1.1-2] визначає свої потреби, відрізняє їх від бажань [4 ГІО 5.1.1-3] змінює плани відповідно до нових обставин [4 ГІО 5.1.1-4]
	ідентифікує себе як члена родини, суспільства [2 ГІО 5.1.2]	пояснює структуру родини, важливість узаємної підтримки й поваги в ній [2 ГІО 5.1.2-1] описує та обмірковує свої права та обов’язки в сім’ї, класі [2 ГІО 5.1.2-2] пояснює, які почуття пов’язують його з близькими людьми, висловлює припущення про те, чим вони зумовлені [2 ГІО 5.1.2-3] наводить приклади патріотизму, людяності й достойної поведінки [2 ГІО 5.1.2-4]	ідентифікує себе як члена спільнот – шкільної, місцевої громади, держави [4 ГІО 5.1.2]	пояснює, як держава й громада впливають на життя дитини [4 ГІО 5.1.2-1] наводить приклади, як вчинки окремих людей впливають на життя суспільства [4 ГІО 5.1.2-2] взаємодіє з іншими на основі спільних цілей, дотримується правил співпраці у парі, групі [4 ГІО 5.1.2-3]



	пояснює, що таке особистий простір [2 ГІО 5.1.3]	наводить приклади порушення особистого простору й приватності [2 ГІО 5.1.3-1]	пояснює, що кожна людина має право на особистий простір [4 ГІО 5.1.3]	протидіє спробам порушення власного особистого простору, спираючись на правила розвʼязання конфліктної ситуації, не порушує особистий простір інших осіб [4 ГІО 5.1.3-1]
Діє з урахуванням принципів прав людини, прав та обов’язків громадянина [ГІО 5.2]	пояснює, своє право на особливий захист зі сторони держави й батьків, або осіб, що їх замінюють [2 ГІО 5.2.1]	пояснює, до кого і як можна звернутися по допомогу, якщо когось ображають або принижують [2 ГІО 5.2.1-1]	виявляє і засуджує поведінку, що принижує гідність людини, розпізнає випадки порушень окремих прав дитини [4 ГІО 5.2.1]	пояснює, які права має як людина [4 ГІО 5.2.1-1]
	виявляє повагу до інших осіб [2 ГІО 5.2.2]	поводиться так, щоб не ображати гідність інших осіб [2 ГІО 5.2.2-1] пояснює думку, що до кожної людини слід ставитися гуманно та з повагою до її гідності [2 ГІО 5.2.2-2]	переконує у важливості поваги до інших осіб, спираючись на власний досвід і доступні джерела [4 ГІО 5.2.2]	ідентифікує ситуації, у яких ідеться про порушення прав людини, зокрема прав дитини [4 ГІО 5.2.2-1] пояснює, як діяти у випадку порушення прав дитини [4 ГІО 5.2.2-2]

Поважає розмаїття серед людей, протидіє і запобігає проявам дискримінації та утисків [ГІО 5.3]	поважає різноманіття в суспільстві, ставиться до інших людей як до рівних собі [2 ГІО 5.3.1]	пояснює переваги людського різноманіття [2 ГІО 5.3.1-1] спілкується з іншими особами на засадах поваги й рівності [2 ГІО 5.3.1-2] розпізнає ситуації, у яких хтось зазнав образ, пояснює, за яким алгоритмом діяти в таких ситуаціях [2 ГІО 5.3.1-3]	спілкується з урахуванням особливостей інших людей [4 ГІО 5.3.1]	уникає образливих висловлювань і стереотипів під час спілкування [4 ГІО 5.3.1-1] спілкується доброзичливо, зважає на те, що інші люди можуть мати інший досвід або потреби [4 ГІО 5.3.1-2] пояснює, чому потрібно діяти справедливо й забезпечувати рівне ставлення до інших осіб [4 ГІО 5.3.1-3]


6. Дотримання демократичних принципів, конструктивна взаємодія з друзями, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством загалом, долучення до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем
Застосовує принципи й механізми демократії [ГІО 6.1]	пояснює, чому варто дотримуватися доброчесної поведінки [2 ГІО 6.1.1]	пояснює, навіщо потрібні правила [2 ГІО 6.1.1-1] добирає приклади важливості відповідального ставлення до власних обовʼязків [2 ГІО 6.1.1-2]	разом з іншими особами визначає засади життя родини, класу [4 ГІО 6.1.1]	укладає правила, дотримання яких забезпечує взаємну довіру в родині та в школі, дотримується цих правил [4 ГІО 6.1.1-1] діє за визначеним алгоритмом під час проведення класних і шкільних виборів або голосувань [4 ГІО 6.1.1-2]

Бере участь у розв’язанні проблем спільнот [ГІО 6.2]	визначає причини власних успіхів і невдач [2 ГІО 6.2.1]	розповідає про свої досягнення, досягнення різних спільнот [2 ГІО 6.2.1-1] долучається до справ, корисних для різних спільнот [2 ГІО 6.2.1-2]	визначає причини успіхів і невдач своїх спільнот [4 ГІО 6.2.1]	пояснює, що має зробити для досягнення успіху [4 ГІО 6.2.1-1] визначає дії, які не сприяли успіху [4 ГІО 6.2.1-2] пропонує варіанти розвʼязання проблем у різних спільнотах [4 ГІО 6.2.1-3]


Осмислює зв’язки між минулим і сучасним громадсько-політичним життям [ГІО 6.3]	розповідає про Україну як про свою Батьківщину [2 ГІО 6.3.1]	представляє загальні відомості про Україну [2 ГІО 6.3.1-1] розпитує дорослих про сучасне громадське життя і минуле України [2 ГІО 6.3.1-2]	пояснює, що означає бути громадянином України та як Україна пов’язана з Європою [4 ГІО 6.3.1]	називає ознаки належності до громадян України [4 ГІО 6.3.1-1] пояснює, чому важливо знати свої права й виконувати обов’язки громадянина [4 ГІО 6.3.1-2] пояснює, як Конституція України впливає на його життя і життя всіх громадян України [4 ГІО 6.3.1-3] знаходить інформацію про інші країни Європи та світу, наводить приклади, як Україна співпрацює з іншими європейськими країнами [4 ГІО 6.3.1-4]



	долучається до заходів, спрямованих на розвиток української громадянської і національної ідентичності [2 ГІО 6.3.2]	розповідає про найважливіші державні свята України й традиції святкування їх [2 ГІО 6.3.2-1]	долучається до заходів, спрямованих на розвиток української громадянської і національної ідентичності [4 ГІО 6.3.2]	наводить приклади звʼязку життя власної родини з історією України [4 ГІО 6.3.2-1]
		вшановує героїв і жертв трагедій або злочинів проти людства [2 ГІО 6.3.2-2]		аргументовано оцінює значущість для себе, родини державних свят України [4 ГІО 6.3.2-2] вшановує героїв і жертв трагедій або злочинів проти людства [4 ГІО 6.3.2-3]

	розпізнає державні й народні символи України [2 ГІО 6.3.3]	описує державні й народні символи України, шанобливо ставиться до них [2 ГІО 6.3.3-1]	розпізнає державні й народні символи України, символи громади, школи [4 ГІО 6.3.3]	шанобливо ставиться до державних, народних символів, символів громади й школи [4 ГІО 6.3.3-1]

Загальні результати

1–2 класи

3–4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

1. Історико-хронологічне мислення, орієнтація в історичному часі, установлення причиново-наслідкових зв’язків між подіями, явищами й процесами, діяльністю людей та її результатами в часі, виявлення змін і тяглості в житті суспільства

Орієнтується в історичному часі

[ГІО 1.1]

установлює послідовність подій

[2ГІО 1.1.1]

розташовує події на лінії часу

[2 ГІО 1.1.1-1]

співвідносить події власного життя з окремими подіями у спільноті

[4 ГІО 1.1.1]

пов’язує окремі факти власної біографії з відомими йому/їй подіями, укладає їх хронологічно

[4 ГІО 1.1.1-1]

пояснює способи вимірювання часу

[2 ГІО 1.1.2]

співвідносить одиниці вимірювання часу від хвилини до року

[2 ГІО 1.1.2-1]

Розкриває взаємозв’язки й тяглість суспільного розвитку

[ГІО 1.2]

описує послідовність етапів життя людини

[2 ГІО 1.2.1]

пояснює, як змінюється людина впродовж життя, на власному прикладі

[2 ГІО 1.2.1-1]

виявляє тяглість в житті оточення

[4 ГІО 1.2.1]

знаходить і презентує інформацію про дитинство попередніх поколінь, порівнює з власним дитинством

[4 ГІО 1.2.1-1]

розпитує дорослих про походження географічних назв рідного краю

[4 ГІО 1.2.1-2]

описує, як із плином часу змінюються умови життя людей

[2 ГІО 1.2.2]

наводить окремі приклади змін у повсякденному житті людей у минулому й тепер

[2 ГІО 1.2.2-1]

розпізнає окремі об’єкти культурно-історичної спадщини України

[4 ГІО 1.2.2]

наводить приклади пам’яток культури й історичних пам’яток України

[4 ГІО 1.2.2-1]

дізнається про традиції і звичаї свого регіону

[4 ГІО 1.2.2-2]

розпізнає окремі обʼєкти культурно-історичної спадщини своєї місцевості

[2 ГІО 1.2.3]

наводить приклади пам’яток культури й історичних пам’яток своєї місцевості

[2 ГІО 1.2.3-1]

Виявляє і прогнозує суспільні (історичні) зміни

[ГІО 1.3]

розрізняє теперішнє, минуле й майбутнє

[2 ГІО 1.3.1]

описує дитинство батьків, дідусів / бабусь після розмови з ними

[2 ГІО 1.3.1-1]

наводить приклади того, як дії людей змінюють умови життя суспільства

[2 ГІО 1.3.1-2]

описує уявлення про своє майбутнє

[2 ГІО 1.3.1-3]

виокремлює важливі для громадян України події, пояснює, як вони впливають на життя окремої людини

[4 ГІО 1.3.1]

розрізняє важливі й другорядні події особистого життя, життя інших осіб

[4 ГІО 1.3.1-1]

обмірковує, як окремі історичні події, визначні особи вплинули на сучасність

[4 ГІО 1.3.1-2]

висловлює припущення про своє майбутнє, майбутнє країни, людства

[4 ГІО 1.3.1-3]

2. Геопросторове мислення, орієнтація в соціально-історичному просторі, виявлення взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури й навколишнього середовища

Орієнтується в соціально-історичному просторі

[ГІО 2.1]

орієнтується в реальному просторі й на простих схемах

[2 ГІО 2.1.1]

складає схему, план приміщення чи маршруту

[2 ГІО 2.1.1-1]

відрізняє карту від інших форм представлення території

[2 ГІО 2.1.1-2]

працює з картосхемами

[4 ГІО 2.1.1]

виявляє на картосхемах відомі / знайомі об’єкти соціально-історичного простору

[4 ГІО 2.1.1-1]

укладає маршрути в межах свого населеного пункту та його околиць, зокрема місцями пам’яті

[4 ГІО 2.1.1-2]

розрізняє освоєний і не освоєний людиною простір

[2 ГІО 2.1.2]

орієнтується в близькому до місця проживання і навчання середовищі

[2 ГІО 2.1.2-1]

планує прогулянку / подорож / екскурсію до об’єктів культурної спадщини рідного краю, України

[4 ГІО 2.1.2]

описує реальну / віртуальну подорож до об’єктів культурної спадщини рідного краю, України, світу

[4 ГІО 2.1.2-1]

називає свою домашню адресу, населений пункт, країну, частину світу

[2 ГІО 2.1.2-2]

планує подорож, використовує картосхеми та інші методи планування

[4 ГІО 2.1.2-2]

Виявляє взаємодію природного і соціального середовищ

[ГІО 2.2]

описує зміни, які спостерігає у знайомому просторі, пов’язані з людською діяльністю

[2 ГІО 2.2.1]

визначає окремі зміни в краєвиді, пов’язані з діями людей

[2 ГІО 2.2.1-1]

пояснює роль діяльності людини в освоєнні навколишнього світу

[4 ГІО 2.2.1]

добирає приклади, які пояснюють взаємозалежність людини й природи

[4 ГІО 2.2.1-1]

аналізує приклади поведінки, дружньої / шкідливої до навколишнього середовища, та її наслідки

[4 ГІО 2.2.1-2]

Орієнтується в громадському просторі й долучається до його формування

[ГІО 2.3]

розпізнає обʼєкти, що належать до громадського простору

[2 ГІО 2.3.1]

наводить приклади громадських місць

[2 ГІО 2.3.1-1]

відповідально ставиться до власного й громадського майна

[4 ГІО 2.3.1]

дотримується правил користування громадським майном

[4 ГІО 2.3.1-1]

дотримується правил поведінки під час гри, прогулянки й відпочинку

[2 ГІО 2.3.2]

пояснює потребу дотримання правил у громадських місцях і під час спільних заходів і можливі наслідки їх порушення

[2 ГІО 2.3.2-1]

дотримується встановлених правил поведінки в місцях пам’яті, пояснює ці правила

[2 ГІО 2.3.2-2]

протидіє, залучаючи дорослих, порушенням правил поведінки в публічних місцях

[4 ГІО 2.3.2]

оцінює відповідність поведінки в громадському просторі встановленим правилам

[4 ГІО 2.3.2-1]

обмірковує раніше встановлені правила у громадському просторі та, за потреби, створює спільно з іншими нові / додаткові правила

[4 ГІО 2.3.2-2]

3. Критичне мислення, робота з різними джерелами інформації і формулювання історично обґрунтованих запитань

Добирає джерела історичної і суспільно значущої інформації

[ГІО 3.1]

пояснює, де може знайти потрібну інформацію, виявляє основний зміст джерела інформації

[2 ГІО 3.1.1]

пояснює, яким чином ми дізнаємося про минуле

[2 ГІО 3.1.1-1]

розповідає про себе, спираючись на різні джерела інформації

[2 ГІО 3.1.1-2]

знаходить потрібну інформацію про минуле й сучасне; добирає джерело інформації відповідно до потреб і зацікавленості

[4 ГІО 3.1.1]

розповідає про видатних історичних осіб / сучасників / сучасниць, чиї життя і діяльність пов’язані з місцевою громадою

[4 ГІО 3.1.1-1]

розповідає про події минулого, використовуючи вибрані джерела інформації

[4 ГІО 3.1.1-2]

Аналізує і синтезує історичну та суспільно важливу інформацію

[ГІО 3.2]

дізнається про те, що цікавить, осмислює відповіді

[2 ГІО 3.2.1]

знаходить у запропонованому джерелі відповіді на запитання

[2 ГІО 3.2.1-1]

відтворює основний зміст прочитаного, переглянутого джерела інформації

[2 ГІО 3.2.1-2]

описує свої емоції, що виникли під впливом інформаційного джерела

[2 ГІО 3.2.1-3]

ставить запитання, які допомагають більше дізнатися про важливу для України подію чи особу

[2 ГІО 3.2.1-4]

виокремлює в джерелі окремі події, персонажів, поняття, формулює пізнавальні запитання про людей, минулі чи теперішні події

[4 ГІО 3.2.1]

вирізняє в джерелі окремі події, персонажів, поняття і терміни

[4 ГІО 3.2.1-1]

формулює пізнавальні запитання про людей, минулі чи теперішні події

[4 ГІО 3.2.1-2]

висловлює думки й почуття, що виникли під впливом інформаційного джерела

[4 ГІО 3.2.1-3]

розрізняє інформацію за тематикою і часом створення (давніша / сучасна)

[4 ГІО 3.2.1-4]

Визначає достовірність історичної і суспільної інформації

[ГІО 3.3]

розрізняє казкові події і події з минулого, висловлює припущення про правдивість інформації

[2 ГІО 3.3.1]

запитує в дорослих про правдивість інформації, шукає пояснення

[2 ГІО 3.3.1-1]

розрізняє вигаданих персонажів і реальних людей

[2 ГІО 3.3.1-2]

виокремлює інформацію, яка викликає сумніви, критично ставиться до неї

[4 ГІО 3.3.1]

формулює запитання для перевірки достовірності інформації, знаходить інформацію, яка спростовує або підтверджує сумніви

[4 ГІО 3.3.1-1]

пояснює можливі наслідки поширення неправдивої інформації

[4 ГІО 3.3.1-2]

розрізняє факти й судження в текстах чи розповідях про історичні події

[4 ГІО 3.3.2]

розрізняє історичні події та оцінку їх

[4 ГІО 3.3.2-1]

4. Системне мислення, виявлення взаємопов’язаності, взаємозалежності та взаємовпливу історичних подій, явищ, процесів, постатей у контексті відповідних епох; розуміння множинності трактувань минулого і сучасного та зіставлення інтерпретацій їх

Систематизує та узагальнює соціальну й історичну інформацію

[ГІО 4.1]

добирає важливу інформацію про події та людей і впорядковує її за змістом або часом

[2 ГІО 4.1.1]

виділяє основні факти з розповіді або ілюстрацій

[2 ГІО 4.1.1-1]

групує події або інформацію за спільною ознакою

[2 ГІО 4.1.1-2]

пояснює простими словами, чому подія або дія є важливою

[2 ГІО 4.1.1-3]

збирає і систематизує інформацію на задану тему

[4 ГІО 4.1.1]

обʼєднує факти або події в логічну послідовність

[4 ГІО 4.1.1-1]

формулює узагальнення на основі кількох джерел інформації

[4 ГІО 4.1.1-2]

порівнює сучасне й минуле повсякденне життя на основі наданих джерел

[4 ГІО 4.1.1-3]

Добирає та оцінює аргументи

[ГІО 4.2]

висловлює свої вподобання, обмірковує вплив своїх слів і дій на думку інших осіб

[2 ГІО 4.2.1]

виокремлює в джерелі фрази й дії, які вразили

[2 ГІО 4.2.1-1]

розповідає про свої інтереси й уподобання, пояснює, чому йому подобається проводити дозвілля саме так

[2 ГІО 4.2.1-2]

добирає докази на підтвердження або спростування тези

[4 ГІО 4.2.1]

вирізняє сучасні й історичні суспільно значущі вчинки й події

[4 ГІО 4.2.1-1]

пояснює, які вчинки корисні для спільноти

[4 ГІО 4.2.1-2]

дотримується послідовності викладення думок

[4 ГІО 4.2.2]

розповідає про події або суспільні явища в логічній послідовності

[4 ГІО 4.2.2-1]

пояснює свою думку щодо історичної або соціальної ситуації послідовно, без порушення логіки викладу

[4 ГІО 4.2.2-2]

Інтерпретує факти, явища, процеси з минулого й сучасного; формулює судження, гіпотезу

[ГІО 4.3]

пояснює простими словами, чому щось сталося в минулому або що може статися, якщо зміниться певна ситуація

[2 ГІО 4.3.1]

може висловити власну думку про причини певної події

[2 ГІО 4.3.1-1]

розповідає, як зміни в оточенні можуть вплинути на людей

[2 ГІО 4.3.1-2]

аналізує інформацію про події, пояснює причини та можливі наслідки їх

[4 ГІО 4.3.1]

пояснює, як дії людей в минулому впливають на сучасне життя

[4 ГІО 4.3.1-1]

формулює припущення про причини подій

[4 ГІО 4.3.1-2]

5. Усвідомлення власної гідності, діяльність з урахуванням власних прав і свободи, повага до прав і гідності інших осіб, толерантність, протидія проявам дискримінації і нерівного ставлення

Формує себе як особистість і частина соціуму, усвідомлює власну гідність

[ГІО 5.1]

описує себе, свої захоплення, мрії

[2 ГІО 5.1.1]

описує власну зовнішність, називає свої емоції

[2 ГІО 5.1.1-1]

розповідає про свої захоплення і порівнює їх з інтересами однолітків

[2 ГІО 5.1.1-2]

розповідає про свої мрії

[2 ГІО 5.1.1-3]

формулює мету й цілі, планує дії, які приведуть до досягнення їх

[2 ГІО 5.1.1-4]

визначає емоції, риси характеру, моральні якості (свої та інших осіб), розповідає про свої мрії і плани

[4 ГІО 5.1.1]

визначає свої риси характеру

[4 ГІО 5.1.1-1]

розпізнає, описує і пояснює емоції, почуття, переживання

[4 ГІО 5.1.1-2]

визначає свої потреби, відрізняє їх від бажань

[4 ГІО 5.1.1-3]

змінює плани відповідно до нових обставин

[4 ГІО 5.1.1-4]

ідентифікує себе як члена родини, суспільства

[2 ГІО 5.1.2]

пояснює структуру родини, важливість узаємної підтримки й поваги в ній

[2 ГІО 5.1.2-1]

описує та обмірковує свої права та обов’язки в сім’ї, класі

[2 ГІО 5.1.2-2]

пояснює, які почуття пов’язують його з близькими людьми, висловлює припущення про те, чим вони зумовлені

[2 ГІО 5.1.2-3]

наводить приклади патріотизму, людяності й достойної поведінки

[2 ГІО 5.1.2-4]

ідентифікує себе як члена спільнот – шкільної, місцевої громади, держави

[4 ГІО 5.1.2]

пояснює, як держава й громада впливають на життя дитини

[4 ГІО 5.1.2-1]

наводить приклади, як вчинки окремих людей впливають на життя суспільства

[4 ГІО 5.1.2-2]

взаємодіє з іншими на основі спільних цілей, дотримується правил співпраці у парі, групі

[4 ГІО 5.1.2-3]

пояснює, що таке особистий простір

[2 ГІО 5.1.3]

наводить приклади порушення особистого простору й приватності

[2 ГІО 5.1.3-1]

пояснює, що кожна людина має право на особистий простір

[4 ГІО 5.1.3]

протидіє спробам порушення власного особистого простору, спираючись на правила розвʼязання конфліктної ситуації, не порушує особистий простір інших осіб

[4 ГІО 5.1.3-1]

Діє з урахуванням принципів прав людини, прав та обов’язків громадянина

[ГІО 5.2]

пояснює, своє право на особливий захист зі сторони держави й батьків, або осіб, що їх замінюють

[2 ГІО 5.2.1]

пояснює, до кого і як можна звернутися по допомогу, якщо когось ображають або принижують

[2 ГІО 5.2.1-1]

виявляє і засуджує поведінку, що принижує гідність людини, розпізнає випадки порушень окремих прав дитини

[4 ГІО 5.2.1]

пояснює, які права має як людина

[4 ГІО 5.2.1-1]

виявляє повагу до інших осіб

[2 ГІО 5.2.2]

поводиться так, щоб не ображати гідність інших осіб

[2 ГІО 5.2.2-1]

пояснює думку, що до кожної людини слід ставитися гуманно та з повагою до її гідності

[2 ГІО 5.2.2-2]

переконує у важливості поваги до інших осіб, спираючись на власний досвід і доступні джерела

[4 ГІО 5.2.2]

ідентифікує ситуації, у яких ідеться про порушення прав людини, зокрема прав дитини

[4 ГІО 5.2.2-1]

пояснює, як діяти у випадку порушення прав дитини

[4 ГІО 5.2.2-2]

Поважає розмаїття серед людей, протидіє і запобігає проявам дискримінації та утисків

[ГІО 5.3]

поважає різноманіття в суспільстві, ставиться до інших людей як до рівних собі

[2 ГІО 5.3.1]

пояснює переваги людського різноманіття

[2 ГІО 5.3.1-1]

спілкується з іншими особами на засадах поваги й рівності

[2 ГІО 5.3.1-2]

розпізнає ситуації, у яких хтось зазнав образ, пояснює, за яким алгоритмом діяти в таких ситуаціях

[2 ГІО 5.3.1-3]

спілкується з урахуванням особливостей інших людей

[4 ГІО 5.3.1]

уникає образливих висловлювань і стереотипів під час спілкування

[4 ГІО 5.3.1-1]

спілкується доброзичливо, зважає на те, що інші люди можуть мати інший досвід або потреби

[4 ГІО 5.3.1-2]

пояснює, чому потрібно діяти справедливо й забезпечувати рівне ставлення до інших осіб

[4 ГІО 5.3.1-3]

6. Дотримання демократичних принципів, конструктивна взаємодія з друзями, спільнотою закладу освіти, місцевою громадою і суспільством загалом, долучення до розв’язання локальних, загальнонаціональних і глобальних проблем

Застосовує принципи й механізми демократії

[ГІО 6.1]

пояснює, чому варто дотримуватися доброчесної поведінки

[2 ГІО 6.1.1]

пояснює, навіщо потрібні правила

[2 ГІО 6.1.1-1]

добирає приклади важливості відповідального ставлення до власних обовʼязків

[2 ГІО 6.1.1-2]

разом з іншими особами визначає засади життя родини, класу

[4 ГІО 6.1.1]

укладає правила, дотримання яких забезпечує взаємну довіру в родині та в школі, дотримується цих правил

[4 ГІО 6.1.1-1]

діє за визначеним алгоритмом під час проведення класних і шкільних виборів або голосувань

[4 ГІО 6.1.1-2]

Бере участь у розв’язанні проблем спільнот

[ГІО 6.2]

визначає причини власних успіхів і невдач

[2 ГІО 6.2.1]

розповідає про свої досягнення, досягнення різних спільнот

[2 ГІО 6.2.1-1]

долучається до справ, корисних для різних спільнот

[2 ГІО 6.2.1-2]

визначає причини успіхів і невдач своїх спільнот

[4 ГІО 6.2.1]

пояснює, що має зробити для досягнення успіху

[4 ГІО 6.2.1-1]

визначає дії, які не сприяли успіху

[4 ГІО 6.2.1-2]

пропонує варіанти розвʼязання проблем у різних спільнотах

[4 ГІО 6.2.1-3]

Осмислює зв’язки між минулим і сучасним громадсько-політичним життям

[ГІО 6.3]

розповідає про Україну як про свою Батьківщину

[2 ГІО 6.3.1]

представляє загальні відомості про Україну

[2 ГІО 6.3.1-1]

розпитує дорослих про сучасне громадське життя і минуле України

[2 ГІО 6.3.1-2]

пояснює, що означає бути громадянином України та як Україна пов’язана з Європою

[4 ГІО 6.3.1]

називає ознаки належності до громадян України

[4 ГІО 6.3.1-1]

пояснює, чому важливо знати свої права й виконувати обов’язки громадянина

[4 ГІО 6.3.1-2]

пояснює, як Конституція України впливає на його життя і життя всіх громадян України

[4 ГІО 6.3.1-3]

знаходить інформацію про інші країни Європи та світу, наводить приклади, як Україна співпрацює з іншими європейськими країнами

[4 ГІО 6.3.1-4]

долучається до заходів, спрямованих на розвиток української громадянської і національної ідентичності

[2 ГІО 6.3.2]

розповідає про найважливіші державні свята України й традиції святкування їх

[2 ГІО 6.3.2-1]

долучається до заходів, спрямованих на розвиток української громадянської і національної ідентичності

[4 ГІО 6.3.2]

наводить приклади звʼязку життя власної родини з історією України

[4 ГІО 6.3.2-1]

вшановує героїв і жертв трагедій або злочинів проти людства

[2 ГІО 6.3.2-2]

аргументовано оцінює значущість для себе, родини державних свят України

[4 ГІО 6.3.2-2]

вшановує героїв і жертв трагедій або злочинів проти людства

[4 ГІО 6.3.2-3]

розпізнає державні й народні символи України

[2 ГІО 6.3.3]

описує державні й народні символи України, шанобливо ставиться до них

[2 ГІО 6.3.3-1]

розпізнає державні й народні символи України, символи громади, школи

[4 ГІО 6.3.3]

шанобливо ставиться до державних, народних символів, символів громади й школи

[4 ГІО 6.3.3-1]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 20

до Державного стандарту

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

Компетентнісний потенціал

Ключові компетентності	Уміння та ставлення
Вільне володіння державною мовою

уміння:

грамотно висловлювати українською мовою в усній чи письмовій формі свої враження і міркування щодо мистецтва;

читати й розуміти прості тексти про мистецтво;

висловлювати думку щодо прочитаної інформації мистецького спрямування;

розпізнавати й правильно вимовляти окремі мистецькі поняття, назви дій, які виконують у процесі художньо-практичної діяльності;

розповідати про власні творчі ідеї, коментувати свої художні результати й творчість інших осіб

ставлення:

розуміння цінності українського мистецтва для національної ідентичності;

готовність послуговуватись українською мовою під час спілкування на теми мистецтва

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) мовою

уміння:

грамотно висловлювати рідною мовою в усній чи письмовій формі свої враження і міркування щодо мистецтва;

висловлювати думку щодо прочитаної інформації мистецького спрямування;

розпізнавати й правильно вимовляти значення окремих мистецьких понять, назви дій, які виконують у процесі художньо-практичної діяльності;

чітко описувати власні творчі ідеї, коментувати свої художні результати та творчість інших осіб

ставлення:

розуміння цінності українського мистецтва для національної ідентичності; культурного різноманіття світу через мистецтво;

готовність послуговуватись рідною мовою під час спілкування на теми мистецтва

Здатність спілкуватися іноземними мовами

уміння:

використовувати іншомовну мистецьку термінологію;

розпізнавати й правильно вимовляти значення окремих мистецьких понять, назви дій, які виконують у процесі художньо-практичної діяльності

ставлення:

розуміння цінності українського мистецтва для національної ідентичності, культурного різноманіття світу через мистецтво;

розуміння важливості донесення до інших осіб інформації іноземною мовою про культурні надбання України

Математична компетентність

уміння:

застосовувати досвід математичної діяльності у мистецькій діяльності;

за потребою використовувати математичні знання, будувати логічні міркування під час аналізу творів мистецтва

ставлення:

розуміння взаємозв’язків математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва та власної творчості;

зацікавленість у розвитку математичних знань і вмінь для пізнання мистецтва і власної творчості

Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій

уміння:

спостерігати за довкіллям і відтворювати його в художніх образах засобами різних видів мистецтва;

пояснювати взаємозв’язки людини й природи, людини й техніки, відображення цих зв’язків у мистецтві;

використовувати технічні засоби для втілення художніх ідей;

використовувати природні ресурси для творчості

ставлення:

сприйняття довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації;

усвідомлення впливу наукових досягнень на розвиток мистецтва

Інноваційність

уміння:

пропонувати ідеї для творчості, знаходити незвичні способи виконання творчих завдань;

визначати практичне застосування мистецьких ідей;

комбінувати знайомі мистецькі прийоми для створення нового, використовуючи власний досвід і свої вподобання

ставлення:

відкритість до інновацій, ініціативність щодо участі в мистецьких заходах;

прагнення творчої самореалізації;

відповідальність за особистий і спільний результат у мистецьких проєктах

Екологічна компетентність

уміння:

застосовувати мистецькі знання і вміння для відновлення довкілля;

поширювати засобами мистецтва ідеї збереження довкілля;

визначати вплив мистецтва на власний емоційний стан та емоційний стан інших осіб

ставлення:

сприйняття довкілля як об’єкта для художньої творчості;

розуміння важливості мистецтва для гармонійної взаємодії людини й довкілля, впливу мистецтва на людину

Інформаційно-комунікаційна компетентність

уміння:

співвідносити власні потреби й інформацію з інших джерел, пояснювати можливість використання знайденої інформації для виконання творчого завдання;

застосовувати цифрові технології для пошуку мистецької інформації, створення художніх образів;

розпізнавати художню складову цифрового продукту

ставлення:

розуміння важливості пошуку інформації в безпечних джерелах;

усвідомлення можливостей цифрових технологій для художньо-творчого самовираження

Навчання впродовж життя

уміння:

визначати власні художні інтереси й потреби;

планувати свій час для пізнання мистецтва й творчості;

аналізувати й пояснювати результати власної творчої діяльності

ставлення:

готовність до пошуку нових способів художнього пізнання;

усвідомлення важливості спілкування за допомогою мистецтва в різних культурних середовищах

Громадянські та соціальні компетентності

Громадянські компетентності

уміння:

використовувати мистецькі засоби для вияву громадянської позиції;

брати участь у культурному житті своєї школи, громади

ставлення:

шанування державної і національної символіки через мистецтво;

поціновування народних мистецьких традицій рідного краю і повага до надбань інших культур;

шанування досягнень українців у мистецтві

Соціальні компетентності

уміння:

наводити приклади ролі мистецтва в суспільстві;

пояснювати вплив мистецтва й мистецької діяльності на життя людини;

працювати разом, виявляти партнерські якості, емпатію, солідарність для досягнення запланованих результатів мистецької діяльності

ставлення:

готовність брати участь у волонтерському русі, зокрема в мистецько-просвітницькій діяльності;

визнання права кожного на творче самовираження

відповідальна поведінка під час відвідування мистецьких обʼєктів, місць пам’яті

Культурна компетентність

уміння:

пояснювати самобутність і різноманіття мистецтва України;

пояснювати різноманіття мистецтва національних культур світу;

пояснювати важливість збереження культурної спадщини;

продукувати мистецькі ідеї і реалізовувати їх відповідно до вікових можливостей;

створювати художні образи засобами різних видів мистецтва;

комунікувати з іншими особами щодо мистецтва в різний спосіб

ставлення:

поціновування художніх надбань України й світу;

усвідомлення національної ідентичності в мистецтві, прагнення збереження художнього спадку України;

повага до мистецьких здобутків інших осіб;

бажання поширювати знання про українське мистецтво;

розуміння важливості мистецтва в повсякденному житті

Підприємливість та фінансова грамотність

уміння:

планувати власну творчу діяльність, презентувати власні мистецькі здобутки;

виявляти творчу ініціативу й реалізовувати задум мистецькій діяльності

ставлення:

поцінування праці митця;

усвідомлення важливості творчої діяльності для самореалізації;

активність участі в мистецьких заходах і подіях;

інтерес до практичного втілення мистецьких проєктів

Базові знання

Мистецька грамотність: твір мистецтва, види мистецтва, засоби виразовості різних видів мистецтва (ритм, композиція, контраст, форма тощо), народне і професійне мистецтво, взаємодія / синтез мистецтв, мистецькі професії.

Мистецька діяльність: творчість у різних видах мистецтва, зокрема із використанням технологій, мистецький проєкт.

Мистецька комунікація: інтерпретація / аналіз творів мистецтва, форми збереження і поширення мистецтва (усна творчість, інтернет-простір, аудіо-, фото-, відеофіксація, музей / галерея / концертна зала тощо), джерела інформації про мистецтво.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 21

до Державного стандарту

ВИМОГИ
до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в мистецькій освітній галузі

Загальні результати	1–2 класи	3–4 класи
Пізнання різних видів мистецтва, виявлення художнього мислення
Аналізує, характеризує явища мистецтва, виявляє художнє мислення [МИО 1.1]	характеризує твори різних видів мистецтва [2 МИО 1.1.1]	називає види мистецтва, визначає відповідність твору мистецтва до виду мистецтва [2 МИО 1.1.1-1] описує твір, називає в ньому відомі засоби виразовості [2 МИО 1.1.1-2]	характеризує твори різних видів мистецтва, зосереджує увагу на деталях [4 МИО 1.1.1]	визначає відповідність твору мистецтва до виду мистецтва [4 МИО 1.1.1-1] описує твір, виокремлює деталі, називає притаманні йому засоби виразовості, вирізняє знайому мистецьку термінологію, зокрема, іншомовну [4 МИО 1.1.1-2]
Добирає і використовує мистецьку інформацію [МИО 1.2]	знаходить мистецьку інформацію у запропонованому переліку джерел, пояснює її [2 МИО 1.2.1]	знаходить задану мистецьку інформацію із запропонованого переліку джерел з допомогою вчителя або інших осіб [2 МИО 1.2.1-1] описує мистецьку інформацію з допомогою вчителя [2 МИО 1.2.1 -2]	знаходить мистецьку інформацію у запропонованому переліку джерел, вербально представляє її [4 МИО 1.2.1]	знаходить мистецьку інформацію за поданим описом / характеристикою / ключовими словами в запропонованому переліку джерел [4 МИО 1.2.1-1] вербально представляє і пояснює знайдену мистецьку інформацію [4 МИО 1.2.1-2] наводить приклади ролі мистецтва в житті [4 МИО 1.2.1-3]
Художньо-творча діяльність, культурно-мистецька комунікація
Реалізує мистецькі ідеї у власній діяльності [МИО 2.1]	творить знайомими художніми засобами й способами [2 МИО 2.1.1]	працює запропонованими вчителем художніми засобами й способами [2 МИО 2.1.1-1] сприймає і виявляє розуміння пояснень учителя щодо виконання (постава, дихання у співі, у техніках, різних матеріалах) [2 МИО 2.1.1-2] експериментує із запропонованими мистецькими техніками / прийомами / матеріалами, виявляє фантазію під час реалізації мистецьких ідей [2 МИО 2. 1.1-3]	творить знайомими художніми засобами й способами; самостійно добирає їх для творення [4 МИО 2.1.1]	працює знайомими художніми засобами й способами, самостійно добирає їх [4 МИО 2.1.1-1] сприймає пояснення вчителя, виявляє розуміння їх, дотримується правил виконання (постава, дихання у співі, у техніках, різних матеріалах) [4 МИО 2.1.1-2] експериментує, комбінує нові й знайомі мистецькі техніки / прийоми / матеріали, виявляє творчу сміливість, використовує знання з інших галузей для реалізації ідей [4 МИО 2. 1.1-3]
			фіксує з допомогою вчителя / вчительки цікаві явища довкілля як ідеї для творчості [4 МИО 2.1.2]	пояснює власні творчі ідеї [4 МИО 2.1.2-1] використовує зафіксовані цікаві явища довкілля у творчості [4 МИО 2.1.2-2]
Взаємодіє з іншими особами через мистецтво [МИО 2.2]	виконує визначені дії / ролі в спільному творчому процесі [2 МИО 2.2.1]	виконує визначені вчителем дії / ролі в спільному творенні мистецького продукту [2 МИО 2.2.1-1] бере участь у мистецьких заходах своєї школи [2 МИО 2.2.1-2]	виконує визначені дії / ролі в спільному творчому процесі [4 МИО 2.2.1]	виконує узгоджені в команді дії / ролі в спільному творенні мистецького продукту [4 МИО 2.2.1-1] дотримується встановлених правил у колективній творчій діяльності [4 МИО 2.2.1-2] бере участь у мистецьких заходах своєї школи, виявляє готовність брати участь у волонтерському русі [4 МИО 2.2.1-3]
Використовує медіатехнології в процесі мистецької комунікації [МИО 2.3]			використовує запропоновані вчителем цифрові інструменти для творчості [4. МИО 2.3.1]	створює прості мультимедійні мистецькі продукти за підтримки вчителя, додає нові цікаві деталі для розвитку ідей [4 МИО 2.3.1-1]
Емоційний досвід, естетичне ставлення до мистецтва та життя
Розпізнає емоційні стани, втілені у творах різних видів мистецтва [МИО 3.1]	називає емоції, втілені у творах різних видів мистецтва [2 МИО 3.1.1]	добирає відповідні слова для позначення емоцій, втілених у творах мистецтва із запропонованого вчителем переліку [2 МИО 3.1.1-1]	описує емоції, втілені у творах різних видів мистецтва [4 МИО 3.1.1]	самостійно добирає відповідні слова для опису емоцій, втілених у творах мистецтва [4 МИО 3.1.1-1]
Виявляє власне ставлення до творів різних видів мистецтва й мистецької діяльності [МИО 3.2]	називає власні емоції від твору мистецтва [2 МИО 3.2.1]	називає власні емоції від твору мистецтва з допомогою вчителя [2 МИО 3.2.1-1]	описує власні емоції і розуміння твору мистецтва [4 МИО 3.2.1]	описує власні емоції від твору мистецтва, визначає з-поміж творів ті, що подобаються / не подобаються [4 МИО 3.2.1-1] виявляє розуміння твору, висловлює власні думки [4 МИО 3.2.1-2]

	називає власні емоції від мистецької діяльності з-поміж запропонованих учителем [2 МИО 3.2.2]	визначає серед видів діяльності ті, що подобаються / не подобаються, вирізняє позитивні й негативні емоції [2 МИО 3.2.2-1] виявляє повагу до державної символіки, народних мистецьких традицій [2 МИО 3.2.2-2]	пояснює власні емоції щодо видів мистецької діяльності [4 МИО 3.2.2]	описує власні емоції від мистецької діяльності з допомогою вчителя [4 МИО 3.2.2-1] виявляє повагу до державної символіки, народних мистецьких традицій, мистецьких об’єктів і досягнень українців [4 МИО 3.2.2-2]
			пояснює власні досягнення в мистецькій діяльності [4 МИО 3.2.3]	пояснює власні досягнення в мистецькій діяльності, визначає з допомогою вчителя дії для вдосконалення її [4 МИО 3.2.3-1]

Загальні результати

1–2 класи

3–4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

Пізнання різних видів мистецтва, виявлення художнього мислення

Аналізує, характеризує явища мистецтва, виявляє художнє мислення [МИО 1.1]

характеризує твори різних видів мистецтва

[2 МИО 1.1.1]

називає види мистецтва, визначає відповідність твору мистецтва до виду мистецтва

[2 МИО 1.1.1-1]

описує твір, називає в ньому відомі засоби виразовості

[2 МИО 1.1.1-2]

характеризує твори різних видів мистецтва, зосереджує увагу на деталях

[4 МИО 1.1.1]

визначає відповідність твору мистецтва до виду мистецтва

[4 МИО 1.1.1-1]

описує твір, виокремлює деталі, називає притаманні йому засоби виразовості, вирізняє знайому мистецьку термінологію, зокрема, іншомовну

[4 МИО 1.1.1-2]

Добирає і використовує мистецьку інформацію [МИО 1.2]

знаходить мистецьку інформацію у запропонованому переліку джерел, пояснює її

[2 МИО 1.2.1]

знаходить задану мистецьку інформацію із запропонованого переліку джерел з допомогою вчителя або інших осіб

[2 МИО 1.2.1-1]

описує мистецьку інформацію з допомогою вчителя

[2 МИО 1.2.1 -2]

знаходить мистецьку інформацію у запропонованому переліку джерел, вербально представляє її

[4 МИО 1.2.1]

знаходить мистецьку інформацію за поданим описом / характеристикою / ключовими словами в запропонованому переліку джерел

[4 МИО 1.2.1-1]

вербально представляє і пояснює знайдену мистецьку інформацію

[4 МИО 1.2.1-2]

наводить приклади ролі мистецтва в житті

[4 МИО 1.2.1-3]

Художньо-творча діяльність, культурно-мистецька комунікація

Реалізує мистецькі ідеї у власній діяльності

[МИО 2.1]

творить знайомими художніми засобами й способами

[2 МИО 2.1.1]

працює запропонованими вчителем художніми засобами й способами

[2 МИО 2.1.1-1]

сприймає і виявляє розуміння пояснень учителя щодо виконання (постава, дихання у співі, у техніках, різних матеріалах)

[2 МИО 2.1.1-2]

експериментує із запропонованими мистецькими техніками / прийомами / матеріалами, виявляє фантазію під час реалізації мистецьких ідей

[2 МИО 2. 1.1-3]

творить знайомими художніми засобами й способами; самостійно добирає їх для творення

[4 МИО 2.1.1]

працює знайомими художніми засобами й способами, самостійно добирає їх

[4 МИО 2.1.1-1]

сприймає пояснення вчителя, виявляє розуміння їх, дотримується правил виконання (постава, дихання у співі, у техніках, різних матеріалах)

[4 МИО 2.1.1-2]

експериментує, комбінує нові й знайомі мистецькі техніки / прийоми / матеріали, виявляє творчу сміливість, використовує знання з інших галузей для реалізації ідей

[4 МИО 2. 1.1-3]

фіксує з допомогою вчителя / вчительки цікаві явища довкілля як ідеї для творчості

[4 МИО 2.1.2]

пояснює власні творчі ідеї

[4 МИО 2.1.2-1]

використовує зафіксовані цікаві явища довкілля у творчості

[4 МИО 2.1.2-2]

Взаємодіє з іншими особами через мистецтво

[МИО 2.2]

виконує визначені дії / ролі в спільному творчому процесі

[2 МИО 2.2.1]

виконує визначені вчителем дії / ролі в спільному творенні мистецького продукту

[2 МИО 2.2.1-1]

бере участь у мистецьких заходах своєї школи

[2 МИО 2.2.1-2]

виконує визначені дії / ролі в спільному творчому процесі

[4 МИО 2.2.1]

виконує узгоджені в команді дії / ролі в спільному творенні мистецького продукту

[4 МИО 2.2.1-1]

дотримується встановлених правил у колективній творчій діяльності

[4 МИО 2.2.1-2]

бере участь у мистецьких заходах своєї школи, виявляє готовність брати участь у волонтерському русі

[4 МИО 2.2.1-3]

Використовує медіатехнології в процесі мистецької комунікації

[МИО 2.3]

використовує запропоновані вчителем цифрові інструменти для творчості

[4. МИО 2.3.1]

створює прості мультимедійні мистецькі продукти за підтримки вчителя, додає нові цікаві деталі для розвитку ідей

[4 МИО 2.3.1-1]

Емоційний досвід, естетичне ставлення до мистецтва та життя

Розпізнає емоційні стани, втілені у творах різних видів мистецтва

[МИО 3.1]

називає емоції, втілені у творах різних видів мистецтва

[2 МИО 3.1.1]

добирає відповідні слова для позначення емоцій, втілених у творах мистецтва із запропонованого вчителем переліку

[2 МИО 3.1.1-1]

описує емоції, втілені у творах різних видів мистецтва

[4 МИО 3.1.1]

самостійно добирає відповідні слова для опису емоцій, втілених у творах мистецтва

[4 МИО 3.1.1-1]

Виявляє власне ставлення до творів різних видів мистецтва й мистецької діяльності

[МИО 3.2]

називає власні емоції від твору мистецтва

[2 МИО 3.2.1]

називає власні емоції від твору мистецтва з допомогою вчителя

[2 МИО 3.2.1-1]

описує власні емоції і розуміння твору мистецтва

[4 МИО 3.2.1]

описує власні емоції від твору мистецтва, визначає з-поміж творів ті, що подобаються / не подобаються

[4 МИО 3.2.1-1]

виявляє розуміння твору, висловлює власні думки

[4 МИО 3.2.1-2]

називає власні емоції від мистецької діяльності з-поміж запропонованих учителем

[2 МИО 3.2.2]

визначає серед видів діяльності ті, що подобаються / не подобаються, вирізняє позитивні й негативні емоції

[2 МИО 3.2.2-1]

виявляє повагу до державної символіки, народних мистецьких традицій

[2 МИО 3.2.2-2]

пояснює власні емоції щодо видів мистецької діяльності

[4 МИО 3.2.2]

описує власні емоції від мистецької діяльності з допомогою вчителя

[4 МИО 3.2.2-1]

виявляє повагу до державної символіки, народних мистецьких традицій, мистецьких об’єктів і досягнень українців

[4 МИО 3.2.2-2]

пояснює власні досягнення в мистецькій діяльності

[4 МИО 3.2.3]

пояснює власні досягнення в мистецькій діяльності, визначає з допомогою вчителя дії для вдосконалення її

[4 МИО 3.2.3-1]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 22

до Державного стандарту

ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ «ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА»

Компетентнісний потенціал

Ключові компетентності	Уміння та ставлення
Вільне володіння державною мовою	уміння: сприймати, розуміти інформацію і висловлюватися державною мовою під час занять фізичною культурою; читати й розуміти прості тексти про фізичну культуру й досягнення українських спортсменів; використовувати поняттєвий апарат для спілкуватися в різних ситуаціях під час занять фізичною культурою і спортом; пояснювати власні наміри щодо занять фізичними вправами; висловлювати власну точку зору в процесі фізичного виховання ставлення: пошанування національних традицій у фізичному вихованні, українському спортивному русі; поцінування державної мови як чинника національної фізичної культури для усвідомлення її ролі в гармонійному розвитку особистості; дотримання мовленнєвого етикету
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	Здатність спілкуватися рідною мовою (у разі відмінності від державної) уміння: сприймати, розуміти інформацію і висловлюватися рідною мовою; за допомогою рідної мови спілкуватися про значення фізичної культури ставлення: поцінування рідної мови як чинника національної фізичної культури для усвідомлення її ролі в гармонійному розвитку особистості; розуміння потреби популяризації фізичної культури засобами рідної мови, дотримання мовленнєвого етикету
	Здатність спілкуватися іноземними мовами уміння: застосовувати слова іншомовного походження, які використовують у термінологічному апараті з фізичної культури та спорту; розуміти та вживати окремі (елементарні, прості) фрази іноземною мовою у процесі фізичного вправляння; ставлення – усвідомлення ролі іноземної мови у процесі фізичного виховання і прагнення спілкуватися нею
Математична компетентність	уміння: використовувати елементарні математичні методи (реєстрація, обчислення й порівняння) під час занять фізичною культурою; застосовувати геометричні поняття (коло, квадрат, лінія, точка) під час організації ігор і вправ; траєкторії руху (пряма, крива, дуга); вимірювання часу виконання вправ (секунди, хвилини); здатності порівняти довжини стрибків, метань, дистанцій бігу; здійснювати підрахунок та аналізувати частоту серцевих скорочень у стані спокою та під час фізичних навантажень ставлення: усвідомлення важливості точності в вимірюваннях та підрахунках і критичного мислення для фізкультурно-оздоровчої й спортивної діяльності; усвідомлення важливості використання початкових математичних знань і вмінь для опису рухів у процесі фізичного виховання, зацікавленість у використанні математичної діяльності у фізкультурно-оздоровчій активності
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій	уміння: оцінювати значення природничих наук для покращення фізичного стану людини; застосовувати технічні засоби та обладнання для занять фізичною культурою; безпечно виконувати різні фізичні вправи в умовах природного середовища, використовувати сили природи в процесі занять із фізичної культури

ставлення:

розуміння людини як частини природи та її взаємодії з довкіллям; усвідомлення важливості бережливого природокористування;

усвідомлення значення техніки й сучасних технологій для фізичного самовдосконалення

Інноваційність

уміння:

застосовувати оздоровчі засоби фізичного виховання;

розвивати варіанти ідеї та можливості застосування засобів фізичного виховання для фізкультурно-оздоровчих занять;

вигадувати нові варіанти виконання фізичних вправ, рухливих ігор; випробовувати нові види фізичної активності; пропонувати власні ідеї для розминки, вправ або ігор;

пізнавати, знаходити рішення в нестандартних ситуаціях і творчо виконувати завдання (оригінальність, швидкість і гнучкість думки, допитливість, точність і сміливість)

ставлення:

усвідомлення значення інноваційних технологій у фізичному самовдосконаленні;

розуміння потреби у впровадженні інноваційних засобів у фізичному вихованні;

обговорення та впровадження креативних ідей у рухливих іграх, естафетах;

взаємна підтримка та обмін ідеями для вдосконалення рухових навичок;

стійкий інтерес до творчої діяльності

Екологічна компетентність

уміння:

пристосовуватися до умов довкілля під час виконання фізичних вправ;

дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог під час рухової активності;

дотримуватися правил підготовки до участі в туристичних походах, мандрівках і плогінгу;

визначати потребу в наданні першої домедичної допомоги, пов’язаної з біотичними (живої природи) та абіотичними (неживої природи) небезпеками під час виконання фізичних вправ.

ставлення:

виявлення поваги до природи через етичне ставлення до довкілля під час фізичних вправ і спортивних заходів;

розуміння впливу чистого повітря, води й зелених зон на здоров’я;

усвідомлення значення фізичної активності на свіжому повітрі й значення екологічно свідомої поведінки, що формують відповідальність за довкілля і власне здоров’я;

розуміння доцільності поєднання еко-руху з фізичним вправлянням і дотримання санітарно-гігієнічних вимог

Інформаційно-

комунікаційна компетентність

уміння:

використовувати цифрові й інформаційні ресурси для популяризації спортивних ініціатив, фізкультурно-оздоровчих заходів, оцінювання власного фізичного стану, моніторингу рухової активності та її підвищення;

спілкуватися та взаємодіяти з однокласниками, учителями через платформи для обміну інформацією;

розвʼязувати проблемні ситуації з допомогою вчителя й засобів комунікації

ставлення:

усвідомлення впливу інформаційних і комунікаційних технологій і пристроїв на здоров’я людини, переваг і ризиків застосування їх;

розуміння проблем і наслідків компʼютерної залежності

Навчання впродовж життя

уміння:

шукати інформацію, визначати її важливість і вирішувати проблемні й творчі завдання з допомогою дорослих у сфері фізичної культури і спорту;

досягати цілей у фізичному самовдосконаленні

ставлення – розуміння потреби постійного фізичного вдосконалення, формування індивідуальної фізичної культури

Громадянські та соціальні компетентності

Громадянські компетентності

уміння:

розпізнавати символи Української державності;

дотримуватися демократичних принципів у фізкультурній діяльності;

боротися, перемагати й програвати, розрізняти власні емоції та емоції інших осіб, керувати своєю поведінкою на засадах узаємоповаги, дотримуватися правил чесної гри

ставлення:

шанобливе ставлення до сімейних, шкільних і національних традицій у фізичній культурі;

розуміння ролі фізичної культури в дотриманні прав людини й утвердженні демократичних цінностей – рівності, справедливості, відповідальності;

повага до альтернативних думок і поглядів;

усвідомлення толерантності у фізкультурній діяльності

Соціальні компетентності

уміння:

ефективно співпрацювати з іншими особами;

виявляти солідарність і підтримку в ухваленні спільних рішень на користь команди; спілкуватися в різних ситуаціях, передбачати можливість виникнення спірних ситуацій; вигравати й гідно сприймати ситуацію програшу впродовж занять з фізичного виховання

ставлення:

усвідомлення важливості й значення взаємодії з учасниками навчального процесу через фізичне виховання;

розуміння важливості дотримання соціальних правил, вияву емпатії та підтримки

Культурна компетентність

уміння:

використовувати фізичні вправи для підвищення рівня особистої фізичної культури;

виражати свій культурний потенціал через рухову діяльність; удосконалювати культуру рухів; створювати різноманітні мистецькі твори на спортивну тематику;

використовувати ввічливе спілкування у фізичному вихованні;

розпізнавати символи олімпійського руху

ставлення:

усвідомлення значення систематичних занять фізичними вправами для поліпшення особистої фізичної культури як складника культури особистості;

повага до розмаїття культурної спортивної спадщини; можливостей самовираження і самореалізації через фізичну культуру та спорт

Підприємливість і фінансова грамотність

уміння:

поєднувати складники режиму дня з систематичними заняттями фізичними вправами (руховою активністю);

визначати особисті можливості в процесі рухової діяльності;

висловлювати свою позицію і пропонувати власні ідеї в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

відповідати за дотримання спільних домовленостей з учасниками освітнього процесу; реалізовувати різні ролі в ігрових ситуаціях;

відповідати за прийняті рішення;

дбати про спортивне обладнання

ставлення:

усвідомлення значення ініціативності, активності у фізкультурній діяльності, відповідальності та важливості співпраці під час ігрових ситуацій;

дбайливе ставлення до спортивного інвентаря

Базові знання

Здоровий спосіб життя: значення і правила ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки. Значення правильної постави, фізичні вправи для формування постави, профілактики плоскостопості та відновлення організму. Загартування як засіб зміцнення здоров’я і покращення фізичного розвитку. Елементарні способи регулювання фізичного навантаження за власними відчуттями. Позитивні та негативні чинники, що впливають на стан здоров’я. Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення занять і спортивного одягу.

Безпека у процесі занять фізичними вправами: правила безпечної поведінки під час виконання життєво необхідних рухових умінь і навичок, рухливих ігор та естафет, значення дотримання правил гри для безпеки власної та інших осіб. Ознаки втоми під час виконання фізичних навантажень і засоби уникнення її.

Правильність виконання фізичних вправ: поняття про життєво важливі способи пересування людини. Значення рухливих ігор для підвищення рухової активності школярів. Ознайомлення із правилами рухливих ігор. Оволодіння життєво необхідними руховими вміннями й навичками для розвитку рухових якостей. Добір вправ для розминки. Ознайомлення з різними видами інвентарю та обладнання на заняттях з фізичної культури та їхнім призначенням. Поняття про індивідуальні й командні види спорту.

Поняття про фізичну культуру: поняття про фізичну культуру як сукупність фізичних вправ, спрямованих на зміцнення здоров’я. Ознайомлення із зимовими й літніми видами спорту. Загальне уявлення про Олімпійські ігри. Символи й ідеали олімпійського руху. Значення досягнень відомих спортсменів на Олімпійських іграх та інших змаганнях для самовдосконалення. Життєвий шлях відомих спортсменів світу, України, школи.

Формування особистості засобами фізичного виховання: сутність і значення «чесної гри» у руховій діяльності, дотримання правил «чесної гри», вміння гідно вигравати й програвати. Значення народних, рухливих ігор, забав, елементів народних свят та обрядів для формування особистої фізичної культури, національної ідентичності, патріотизму.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 23

до Державного стандарту

ВИМОГИ

до обов’язкових результатів навчання здобувачів початкової освіти

в освітній галузі «Фізична культура»

Загальні результати

1–2 класи

3–4 класи

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

конкретні результати

орієнтири для оцінювання

Усвідомлення значення фізичних вправ для гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії

Докладає вольових зусиль у процесі рухової активності

[ФІО 1.1]

розуміє значення вольових зусиль для досягнення результату в процесі рухової активності

[2 ФІО 1.1.1]

виконує завдання, що вимагають докладання вольових зусиль після розʼяснень учителем значення їх

[2 ФІО 1.1.1-1]

усвідомлює важливість докладання вольових зусиль для досягнення визначеного вчителем завдання

[4 ФІО 1.1.1]

виконує завдання, що вимагають докладання вольових зусиль

[4 ФІО 1.1.1-1]

Розвиває когнітивні (пізнавальні) здібності

[ФІО 1.2]

виявляє здатність діяти за зразком

[2 ФІО 1.2.1]

наводить аналогічні приклади після демонстрації, розповіді вчителем, виявляє подібність і розбіжності в навчальному матеріалі

[2 ФІО 1.2.1-1]

виявляє здатність відшуковувати причиново-наслідкові зв’язки у процесі рухової діяльності

[4 ФІО 1.2.1]

визначає причини результативності власної діяльності та обґрунтовує їх

[4 ФІО 1.2.1-1]

Виконує різноманітні соціальні ролі в різних формах фізичного виховання

[ФІО 1.3]

виконує різні ролі в руховій діяльності за призначенням учителя

[2 ФІО 1.3.1]

виконує завдання вчителя, що відповідає певній соціальній ролі

[2 ФІО 1.3.1-1]

ініціює виконання соціальної ролі в руховій діяльності

[4 ФІО 1.3.1]

співпрацює з іншими особами під час командних ігор для досягнення спільних командних цілей під час рухової діяльності

[4 ФІО 1.3.1-1]

пропонує ідеї щодо розподілу ролей для покращення командної взаємодії

[4 ФІО 1.3.1-2]

Дотримується етичних норм у руховій діяльності

[ФІО 1.4]

розуміє правила чесної гри під час рухової діяльності

[2 ФІО 1.4.1]

читає з розумінням правила чесної гри, пояснює їх і визнає важливість дотримання їх

[2 ФІО 1.4.1-1]

усвідомлено діє відповідно до правил чесної гри під час рухової діяльності

[4 ФІО 1.4.1]

розуміє значення правил чесної гри й дотримується їх в ігровій взаємодії

[4 ФІО 1.4.1-1]

усвідомлює значення підтримки й рівність прав на участь у руховій діяльності

[2 ФІО 1.4.2]

виявляє доброзичливість, не допускає образ або жартів, що можуть когось образити

[2 ФІО 1.4.2-1]

усвідомлює відповідальність за власні та командні результати

[4 ФІО 1.4.2]

виявляє свідоме ставлення до важливості командної взаємодії

[4 ФІО 1.4.2-1]

гідно сприймає поразку

[2 ФІО 1.4.3]

бере участь у руховій діяльності й не втрачає мотивації після поразки

[2 ФІО 1.4.3-1]

розуміє причини поразки й визначає способи усунення їх з допомогою вчителя

[4 ФІО 1.4.3]

розповідає про причини поразки й пропонує способи подолання їх з допомогою вчителя

[4 ФІО 1.4.3-1]

заохочує себе й команду до подальших спільних зусиль і вдосконалення

[4 ФІО 1.4.3-2]

2. Заняття фізичною культурою і спортом; оволодіння руховими вміннями й навичками, використання їх у різних життєвих ситуаціях

Виявляє життєво необхідні рухові вміння і навички

[ФІО 2.1]

виконує вправи (ходьба, біг, стрибки, лазіння, плавання, ковзання) з предметами та без них

[2 ФІО 2.1.1]

виявляє стабільність у виконанні життєво необхідних рухових умінь

[2 ФІО 2.1.1-1]

виконує вправи в змінних умовах (ходьба, біг, стрибки, лазіння, плавання, ковзання) з предметами та без них

[4 ФІО 2.1.1]

виявляє стабільність у виконанні життєво необхідних рухових умінь і навичок у змінних умовах

[4 ФІО 2.1.1-1]

аналізує власне виконання фізичних вправ

[2 ФІО 2.1.2]

визначає правильність виконання фізичних вправ [2 ФІО 2.1.2-1]

оцінює власне виконання рухових дій і виконання фізичних вправ іншими особами

[4 ФІО 2.1.2]

оцінює особистий поступ у виконанні фізичних вправ і правильність виконання іншими особами

[4 ФІО 2.1.2-1]

Моделює рухову діяльність

[ФІО 2.2]

розпізнає і виконує певні фізичні дії

[2 ФІО 2.2.1]

може пояснити, які вправи належать до комплексу загальнорозвивальних вправ, призначення їх і виконує комплекс

[2 ФІО 2.2.1-1]

розпізнає, добирає і виконує фізичні вправи

[4 ФІО 2.2.1]

уміє скласти комплекс вправ, дотримуючись принципів послідовності

[4 ФІО 2.2.1-1]

розрізняє і виконує фізичні вправи для розвитку фізичних якостей

[2 ФІО 2.2.2]

може пояснити, які вправи розвивають певні фізичні якості й виконує їх

[2 ФІО 2.2.2-1]

придумує і виконує нові вправи для розвитку фізичних якостей

[2 ФІО 2.2.2-2]

розрізняє і добирає відповідний інвентар, для розвитку фізичних якостей

[4 ФІО 2.2.2]

визначає і правильно вибирає спортивний інвентар, виконує вправи з обраним інвентарем для розвитку фізичних якостей

[4 ФІО 2.2.2-1]

створює нові рухові завдання для розвитку фізичних якостей і творчої самостійної діяльності

[4 ФІО 2.2.2-2]

виявляє допитливість у руховій діяльності

[2 ФІО 2.2.3]

ставить запитання про призначення певного виду рухової діяльності

[2 ФІО 2.2.3-1]

виявляє позитивне ставлення до нових видів фізичної активності та готовий апробувати нові рухові завдання і вправи

[2 ФІО 2.2.3-2]

виявляє відкритість до змін, допитливість у руховій діяльності

[4 ФІО 2.2.3]

здійснює самостійний пошук інформації з різних джерел щодо фізичної культури й застосовує її в руховій діяльності

[4 ФІО 2.2.3-1]

виявляє ініціативу у вивченні нових способів виконання фізичних вправ

[4 ФІО 2.2.3-2]

Виконує фізичні вправи в різних формах фізичного виховання

[ФІО 2.3]

розуміє і виконує фізичні вправи, запропоновані вчителем

[2 ФІО2.3.1]

виконує фізичні вправи під час уроку фізичної культури під керівництвом учителя

[2 ФІО 2.3.1-1]

виконує рухові дії в урочній і позаурочній формах фізичного виховання

[4 ФІО 2.3.1]

виконує фізичні вправи й виявляє активність в ігрових ситуаціях

[4 ФІО 2.3.1-1]

самостійно вибирає рухливі ігри й фізичні вправи для дозвілля

[4 ФІО 2.3.1-2]

реагує на відгуки вчителя про успішний і невдалий руховий досвід

[2 ФІО 2.3.2]

прагне виконати вправу краще після порад учителя

[2 ФІО 2.3.2-1]

здійснює самооцінювання і взаємооцінювання виконання фізичних вправ

[4 ФІО 2.3.2]

розмірковує про успішний і невдалий руховий досвід, ухвалює рішення щодо способів одержання кращого результату

[4 ФІО 2.3.2-1]

помічає власний прогрес і радіє успіхам

[4 ФІО 2.3.2-2]

3. Усвідомлення значення фізичних вправ для здоров’я та емоційного задоволення

Контролює свій фізичний стан

[ФІО 3.1]

оцінює своє самопочуття в процесі виконання фізичних вправ

[2 ФІО 3.1.1]

розпізнає зміни у власному самопочутті під час фізичної активності

[2 ФІО 3.1.1-1]

володіє елементами самоконтролю у процесі виконання рухової діяльності

[4 ФІО 3.1.1]

визначає фізичний стан за об’єктивними й суб’єктивними показниками

[4 ФІО 3.1.1-1]

Усвідомлює вплив фізичних вправ на стан здоров’я

[ФІО 3.2]

розуміє значення фізичних вправ для здоров’я людини, емоційного задоволення

[2 ФІО 3.2.1]

пояснює вплив регулярного виконання фізичних вправ на збереження й поліпшення здоров’я

[2 ФІО 3.2.1-1]

оцінює вплив фізичних вправ, позитивних і негативних чинників на стан здоров’я людини

[4 ФІО 3.2.1]

аналізує вплив різних фізичних вправ і чинників на стан здоров’я

[4 ФІО 3.2.1-1]

наводить приклади успішного регулярного використання фізичних вправ з прочитаних текстів, медіа та життя рідних і знайомих

[4 ФІО 3.2.1-2]

Дотримується безпечної поведінки

[ФІО 3.3]

розуміє важливість дотримання правил безпеки для уникнення травм

[2 ФІО 3.3.1]

читає з розумінням правила безпеки, пояснює та обговорює їх під час рухової діяльності

[2 ФІО 3.3.1-1]

усвідомлює важливість дотримання правил безпеки під час рухової діяльності в різних формах фізичного виховання [4 ФІО 3.3.1]

дотримується правил безпечної поведінки та аналізує наслідки їх ігнорування

[4 ФІО 3.3.1-1]

Усвідомлює значення емоційного інтелекту в руховій діяльності

[ФІО 3.4]

розпізнає власні емоції в руховій діяльності

[2 ФІО 3.4.1]

називає власні емоції, що виникають у процесі рухової діяльності

[2 ФІО 3.4.1-1]

визначає зміну власного емоційного стану до і після виконання фізичних вправ, рухової діяльності

[2 ФІО 3.4.1-2]

розпізнає та аналізує вияв емоцій інших осіб в руховій діяльності

[4 ФІО 3.4.1]

називає власні емоції і розпізнає емоційний стан інших осіб за вербальними й невербальними ознаками

[4 ФІО 3.4.1-1]

співпрацює з іншими особами, зважаючи на їхній емоційний стан

[4 ФІО 3.4.1-2]

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Додаток 24

до Державного стандарту

Базовий навчальний план початкової освіти для класів (груп) з українською мовою навчання

Назва освітньої галузі	Кількість годин на рік
Назва освітньої галузі	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас	разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна, у тому числі:	315	350	350	350	1365
українська мова і література	245	245	245	245
іншомовна освіта	70	105	105	105
Математична	140	140	175	175	630
Природнича	140	140	140	140	595
Соціальна і здоров’язбережувальна
Громадянська та історична
Технологічна
Інформатична		35	35	35	70
Мистецька	70	70	70	70	280
«Фізична культура»*	105	105	105	105	420
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	35	35	35	35	140
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	805	875	910	910	3500
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти	20/700	22/770	23/805	23/805	88/3080

Базовий навчальний план початкової освіти для класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини

Назва освітньої галузі	Кількість годин на рік
Назва освітньої галузі	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас	разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна, у тому числі:	385	385	385	385	1540
українська мова та література	175	175	210	210
мова та література відповідного корінного народу або національної меншини та іншомовна освіта**	210	210	175	175
Математична	140	140	140	140	560
Природнича	105	140	140	140	560
Соціальна і здоров’язбережувальна
Громадянська та історична
Технологічна
Інформатична		35	35	35	70
Мистецька	70	70	70	70	280
«Фізична культура»*	105	105	105	105	420
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять			35	35	70
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	805	875	910	910	3500
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти	20/700	22/770	23/805	23/805	88/3080

Базовий навчальний план початкової освіти для класів (груп) з українською мовою навчання і вивченням мови корінного народу або національної меншини

Назва освітньої галузі	Кількість годин на рік
Назва освітньої галузі	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас	разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна, у тому числі: українська мова і література, іншомовна освіта, мова та література відповідного корінного народу або національної меншини	315	350	350	350	1365
Математична	140	140	175	175	630
Природнича	140	140	140	140	595
Соціальна і здоров’язбережувальна
Громадянська та історична
Технологічна
Інформатична		35	35	35	70
Мистецька	70	70	70	70	280
«Фізична культура»*	105	105	105	105	420
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курси за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	35	35	35	35	140
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	805	875	910	910	3500
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти	20/700	22/770	23/805	23/805	88/3080

Базовий навчальний план початкової освіти для класів (груп) спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з українською мовою навчання дітей з особливими освітніми потребами

Назва освітньої галузі	Кількість годин на рік
Назва освітньої галузі	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас	разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна, у тому числі:	315	315	315	315	1260
українська мова і література	245	245	245	245
іншомовна освіта***	70	70	70	70
Математична	140	140	140	140	560
Природнича	140	140	140	140	595
Соціальна і здоров’язбережувальна
Громадянська та історична
Технологічна
Інформатична		35	35	35	70
Мистецька	70	70	70	70	280
«Фізична культура»*	105	105	105	105	420
Корекційно-розвиткова робота:
для дітей глухих	560	560	560	560	2240
для дітей із зниженим слухом	630	630	630	630	2520
для дітей з порушеннями зору	420	455	455	455	1785
для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату	315	315	315	315	1260
для дітей з тяжкими порушеннями мовлення	420	420	420	420	1680
для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку	280	280	280	280	1120
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять	35	35	70	70	210
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти	20/700	21/735	22/770	22/770	85/2975

Базовий навчальний план початкової освіти для класів груп спеціальних закладів (класів) загальної середньої освіти з навчанням мовою корінного народу або національної меншини для дітей з особливими освітніми потребами

Назва освітньої галузі	Кількість годин на рік
Назва освітньої галузі	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас	разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна, у тому числі:	350	350	350	350	1400
українська мова та література	140	175	210	210
мова та література відповідного корінного народу або національної меншини та іншомовна освіта***	210	175	140	140
Математична	140	140	140	140	560
Природнича	140	140	140	140	595
Соціальна і здоров’язбережувальна
Громадянська та історична
Технологічна
Інформатична		35	35	35	70
Мистецька	70	70	70	70	280
«Фізична культура»*	105	105	105	105	420
Корекційно-розвиткова робота:
для дітей глухих	560	560	560	560	2240
для дітей із зниженим слухом	630	630	630	630	2520
для дітей з порушеннями зору	420	455	455	455	1785
для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату	315	315	315	315	1260
для дітей з тяжкими порушеннями мовлення	420	420	420	420	1680
для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку	280	280	280	280	1120
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять			35	35	70
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження здобувача освіти	20/700	21/735	22/770	22/770	85/2975

________
* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого/річного навчального навантаження здобувача освіти.

** Освітні програми класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу або національної меншини в очікуваних результатах вивчення української мови враховують мовну підготовку здобувачів освіти та спорідненість їх рідної і державної мов.

*** Іншомовна освіта для дітей з інтелектуальними порушеннями не передбачена. Години розподіляються між іншими галузями на вибір педагогічного працівника.

Немає коментарів до секції,

Будь ласка, зважайте на граматику ваших коментарів — це прояв ввічливості по відношенню до автора та інших учасників обговорення. Перевірити текст на наявність граматичних помилок можна за допомогою сервісу languagetool.org

Не знайшли свою громаду?

Система прцює в тестовому режимі.

edem@eef.org.ua